|Оновлено: 19 червня 2026
Перевірити свій військово-обліковий статус можна лише через офіційні канали: застосунок «Резерв+», портал «Дія», ЦНАП, ТЦК або базу розшуку МВС. Ключове, що варто розуміти: «Резерв+» показує лише адміністративний статус (зокрема розшук від ТЦК за порушення обліку), але не відображає кримінальні провадження — наприклад, за СЗЧ. Тому «зелене світло» в застосунку не гарантує відсутності кримінальної справи. Будь-які неофіційні «бази ухилянтів» чи Telegram-боти, що обіцяють перевірку, — це здебільшого шахрайство та злив персональних даних: користуватися ними небезпечно. Нижче — усі офіційні способи й чесне пояснення, що таке ці «бази». Це не юридична консультація.
Цифровізація військового обліку зробила перевірку власного статусу простою — але водночас породила плутанину навколо статусів, реєстрів і численних «баз», про які пишуть у мережі. Розберемо чітко: де офіційно подивитися свій статус, що означає кожна позначка, чому статус СЗЧ не видно в застосунку й чому неофіційні «бази ухилянтів» небезпечні.
Реєстр «Оберіг»: основа системи
Усі військово-облікові дані зберігаються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» (Закон №1951-VIII). Володілець — Міністерство оборони; дані вносять ТЦК та СП. Реєстр автоматично інтегрований з понад шістьма держбазами (податкова, міграційна, ПФУ, ДРАЦС, прикордонна, освіта) і акумулює десятки категорій даних.
Громадянин не має прямого доступу до самого «Оберегу» — це закрита система. Натомість держава створила публічні «дзеркала» — «Резерв+» і «Дія», через які можна побачити лише власні облікові дані.
Як офіційно перевірити свій статус
Станом на 2026 рік є кілька легальних і безпечних способів:
| Інструмент | Що показує | Доступ |
|---|---|---|
| «Резерв+» | обліковий статус, ТЦК, бронювання, адмінрозшук | BankID |
| «Дія» | офіційний витяг з QR для роботодавця/установ | КЕП / Дія.Підпис |
| ЦНАП | паперовий витяг з реєстру (дійсний 1 рік) | паспорт + РНОКПП |
| ТЦК та СП | повна виписка + виправлення даних на місці | особистий візит |
| База МВС | кримінальний розшук (зокрема СЗЧ) | wanted.mvs.gov.ua |
| Адвокатський запит | провадження в ДБР/ВСП — найбезпечніше | договір з адвокатом |
Завантажте застосунок з App Store чи Google Play, авторизуйтесь через BankID — і побачите свої дані з «Оберегу». Раз на добу можна сформувати розширений PDF-витяг з історією змін. Усі зміни, які ви подаєте, надходять як запит до реєстру й застосовуються після перевірки.
Що означають статуси в «Резерв+»
Адміністративний розшук (ТЦК, ст. 210 КУпАП) → штраф і доставлення до ТЦК. Кримінальний розшук (СЗЧ, дезертирство — ст. 407, 408 ККУ) → ініціюється слідчим ДБР, відображається в базі МВС, а не в «Резерв+». Це принципово різні статуси з різними наслідками.
Чому статус СЗЧ не видно в «Резерв+»
Поширена помилка — намагатися перевірити кримінальне провадження за СЗЧ (самовільне залишення частини, ст. 407 ККУ) через «Резерв+». Це безперспективно з технічної причини: «Оберіг» і «Резерв+» створені для обліку цивільних — призовників, військовозобов’язаних, резервістів. Облік діючих військовослужбовців ведеться в окремих, ізольованих системах Міноборони й частин.
Коли фіксується СЗЧ, матеріали йдуть до ДБР і ВСП, відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) — а це таємниця слідства, що не синхронізується з публічним профілем у «Резерв+».
⚠
Якщо в «Резерв+» немає позначок, але ви знаєте про факт залишення частини — це не означає відсутність кримінального провадження. Легально перевірити можна через базу МВС (wanted.mvs.gov.ua), портал «Судова влада» за ст. 407, а найнадійніше — через адвокатський запит до ДБР/ВСП, що дає відповідь без ризику особистого візиту.
У 2026 році діє програма добровільного повернення з СЗЧ через застосунок «Армія+» (до 20 вересня 2026): за перше СЗЧ зі щирим каяттям і згодою командира можливе звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 401 ч.5 ККУ).
«Армор», «база ухилянтів», «база розшуку ТЦК»: що це насправді
Навколо цих назв найбільше плутанини, тож розкладемо чесно.
Офіційна база «АРМОР» — реальна, але закрита
«АРМОР» (Автоматизоване робоче місце оперативного працівника) — це офіційна закрита система Національної поліції. Коли «Оберіг» фіксує адмінпорушення, він автоматично генерує запит, що потрапляє в «АРМОР». Саме наявність активного запису там дає патрульним законну підставу зупинити й доставити особу до ТЦК. Доступ до «АРМОР» мають лише уповноважені поліцейські — жодного публічного входу немає.
Неофіційні «бази» й боти — здебільшого шахрайство
Єдиної публічної «бази ухилянтів» чи «бази розшуку ТЦК» не існує — усі реальні дані лежать у закритих «Оберегу» й «АРМОР». Telegram-боти й сайти, що обіцяють «перевірку статусу», працюють за маніпулятивними схемами:
- Парсинг відкритих даних — збирають уривки з реєстру судових рішень чи бази МВС і видають за «закриту базу».
- Застарілі зливи — оперують старими витоками й видають за актуальні дані ТЦК.
- Соціальна інженерія — імітують «пошук», повідомляють про «проблему» й вимагають гроші за «видалення запису».
- Пропозиції «прибрати з АРМОР» — відверте шахрайство: навіть поліцейський не може довільно видалити запис без процесуальних підстав.
⚠
Вводячи своє ПІБ, код і телефон у такі форми, ви компрометуєте власні дані — далі вони йдуть на тіньовий ринок для мікрокредитів, фішингу й вимагання. Скрін з бота не має жодної юридичної сили. Окремо: частина таких ресурсів адмініструється ворожими спецслужбами для збору даних про мобілізаційний резерв і нагнітання паніки. Покладайтеся лише на офіційні застосунки.
Що робити, якщо виявили статус «У розшуку»
- Не ігноруйте. Адмінрозшук сам не зникає з часом. Поки запис активний — є ризик адмінзатримання поліцією.
- Зафіксуйте. Збережіть скриншоти з датою — знадобляться, якщо розшук внесено з порушеннями.
- Якщо є законні підстави (відстрочка, бронювання, служба), а статус помилковий — скористайтеся функцією «Виправити дані онлайн» у «Резерв+», прикріпивши документи.
- Якщо порушення реальне — особистий візит до ТЦК, пояснення, сплата штрафу, проходження облікових процедур.
- Якщо розшук безпідставний — письмовий запит до ТЦК про підстави, а за відмови — адміністративний позов (суди регулярно стають на бік позивачів за процесуальних порушень ТЦК).
Незаконне поширення персональних даних із реєстрів карається за статтею 182 ККУ. Якщо ваші дані опинилися в неофіційній «базі», звертайтеся до Уповноваженого з прав людини (гаряча лінія 1678) чи Офісу військового омбудсмана.
Часті запитання
⚠
Важливо: цей матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Перевіряйте свій статус виключно через офіційні державні сервіси — не вводьте персональні дані в неофіційні «бази» чи боти. Законодавство у сфері мобілізації регулярно змінюється, а кожна ситуація індивідуальна. За персональним питанням зверніться до кваліфікованого адвоката. Інформація актуальна на червень 2026 року.
