Автор
СЗЧ — це самовільне залишення військової частини. У воєнний стан відлік починається вже після трьох діб відсутності, а стаття 407 Кримінального кодексу дає за це від п'яти до десяти років. Дезертирство — інша стаття й інші межі: до дванадцяти років.
Повернутися на службу без судимості можна, і механізмів для цього два. Один постійний і працює, доки триває воєнний стан. Другий — тимчасовий, спрощений, і його строк спливає 20 вересня 2026 року. Їх постійно плутають, хоча умови в них різні.
СЗЧ розшифровується як самовільне залишення частини. Юридично це залишення військової частини або місця служби без дозволу командира, а також нез'явлення на службу вчасно без поважних причин — після звільнення, відрядження, відпустки чи лікування. Ключове слово тут — «самовільно»: якщо є наказ, документ або поважна причина, складу правопорушення немає.
СЗЧ і дезертирство: у чому різниця
Це дві різні статті Кримінального кодексу, і плутають їх постійно — зокрема тому, що зовні дії виглядають однаково: людини немає на службі. Різниця не в тому, скільки вона відсутня, і не в тому, куди поїхала. Різниця в меті.
Самовільне залишення частини за статтею 407 — це відсутність без дозволу. Дезертирство за статтею 408 — це залишення частини з метою ухилитися від військової служби взагалі. Саме намір назавжди піти зі служби перетворює одне на інше, і саме його доводить слідство.
Людина не кваліфікує свої дії сама. Те, що військовослужбовець вважає тимчасовою відсутністю, слідство може розцінити як дезертирство — і навпаки. Від цієї оцінки залежить верхня межа покарання: десять років за статтею 407 чи дванадцять за статтею 408.
З якого моменту рахують СЗЧ
Відлік іде не від дня, коли людина поїхала, а від моменту, коли вона мала прибути на службу й не прибула. Строки в статті 407 різні, і саме вони визначають частину:
| Ситуація | Поріг | Частина статті 407 |
|---|---|---|
| Воєнний стан або бойова обстановка | понад 3 доби | частина 5 — 5–10 років |
| Строкова служба | понад 3 доби до місяця | частина 1 — до 3 років або дисбат |
| Не строкова служба, звичайні умови | понад 10 діб до місяця | частина 2 — штраф або до 3 років |
| Відсутність понад місяць | понад 30 діб | частина 3 — 2–5 років |
| Особливий період, крім воєнного стану | понад 3 доби | частина 4 — 3–7 років |
Практичний висновок простий: сьогодні працює поріг у три доби. Уявлення про «десять діб», яке лишилося з мирного часу, стосується частини 2 і в умовах воєнного стану не застосовується.
Що загрожує за статтею 407
Основна кваліфікація сьогодні — частина 5: самовільне залишення частини або нез'явлення на службу тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. Санкція — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Та сама частина застосовується до будь-яких таких дій у бойовій обстановці, і там тривалість уже не має значення.
Штраф як покарання лишився тільки в частині 2 — для випадків поза воєнним станом. Він визначений у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян: від однієї до чотирьох тисяч. Оскільки для кваліфікації правопорушень цей мінімум становить 17 гривень, ідеться приблизно про 17 000–68 000 гривень.
Як повернутися на службу без судимості
Кримінальний кодекс прямо передбачає можливість не мати судимості, якщо військовослужбовець повертається сам. Це частина 5 статті 401, і вона працює за трьох умов одночасно:
Правопорушення за статтею 407 або 408 вчинене вперше і саме під час дії воєнного стану. Повторно скористатися нормою не вийде.
Особа сама звертається з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися й продовжити службу. Ініціатива має йти від неї.
Потрібна письмова згода командира військової частини на продовження служби. Повернутися можна до цієї або до іншої частини — норма це прямо дозволяє.
Важлива деталь, про яку часто не пишуть: дедлайну в цій нормі немає. Вона прив'язана не до дати, а до режиму: діє, доки триває воєнний стан. Обмежений у часі зовсім інший механізм — і саме через це виникає плутанина.
Вікно спрощеного повернення: постанова № 767
12 червня 2026 року Кабінет Міністрів запустив експериментальний проєкт добровільного повернення. Він розрахований на 100 календарних днів з дня набрання чинності — але не довше, ніж триватиме воєнний стан. Постанову опублікували в «Урядовому кур'єрі» 13 червня, тож останній день програми — 20 вересня 2026 року. Продовження станом на 1 вересня немає.
Протягом цього періоду військовослужбовець може подати рапорт про добровільне повернення через державний вебпортал і прибути до обраної військової частини за спрощеною процедурою.
Проєкт стосується військовослужбовців Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту й Національної гвардії, чиє самовільне залишення частини зафіксоване до 12 червня 2026 року. Рапорт подають трьома способами: через застосунок «Армія+» — це основний інструмент, через центри рекрутингу або безпосередньо до обраної військової частини. Два останні шляхи доступні військовослужбовцям ЗСУ та Державної спе
Що зміниться після 20 вересня
Найпоширеніша помилка в розумінні цієї дати — думати, що після неї повернутися вже не можна. Можна. Зникає не сама можливість і не шанс уникнути судимості, а право обрати частину та швидкість процедури.
| До 20 вересня | Після 20 вересня | |
|---|---|---|
| Вибір частини | можна обрати з переліку Міноборони | впливу на призначення немає |
| Порядок | спрощений, за рапортом | загальний: батальйони резерву та судові процедури |
| Виплати | відновлюються після прибуття і зарахування | тривале очікування відновлення |
| Частина 5 статті 401 | діє однаково в обох випадках — доки триває воєнний стан | |
Тобто після 20 вересня повернення стає довшим і менш керованим, але шлях до звільнення від кримінальної відповідальності лишається той самий — через клопотання і згоду командира.
В експериментальному положенні прямо не сказано, чи поширюється спрощений порядок на тих, хто вчинив СЗЧ повторно. Юристи називають це правовою невизначеністю. Однозначної відповіді тут немає, і будь-яке твердження в той чи інший бік буде припущенням.
ціальної служби транспорту. Переведення можливе лише в межах тієї самої структури: із ЗСУ — до ЗСУ, із ДССТ — до ДССТ. Перелік частин, до яких можна проситися, затверджує Міноборони — для ЗСУ й Держспецтрансслужби, і Головне управління Національної гвардії — для своїх частин.
Два механізми, які плутають
Це головне непорозуміння теми. У публікаціях їх зводять в одне й пишуть про «останній шанс повернутися», хоча йдеться про різні за природою речі: норму Кримінального кодексу і тимчасовий урядовий проєкт.
| Частина 5 статті 401 ККУ | Постанова КМУ № 767 | |
|---|---|---|
| Що це | Постійна норма Кримінального кодексу | Тимчасовий експериментальний проєкт |
| Строк | Доки триває воєнний стан, дедлайну немає | 100 календарних днів з дня набрання чинності |
| Кого стосується | Тих, хто вперше вчинив СЗЧ або дезертирство | Тих, чиє СЗЧ зафіксоване до 12 червня 2026 року |
| Куди подавати | Клопотання слідчому, прокурору або до суду | Рапорт через державний вебпортал |
| Результат | Звільнення від кримінальної відповідальності | Спрощений порядок повернення до обраної частини |
Практичний висновок: завершення проєкту не закриває шлях назад. Воно прибирає спрощену процедуру, а сама можливість звільнення від відповідальності лишається в Кримінальному кодексі й діє, доки триває воєнний стан.
Скільки справ за СЗЧ і чому свіжих цифр немає
Станом на осінь 2025 року йшлося приблизно про 235 тисяч кримінальних проваджень за статтею 407 і ще близько 54 тисяч за статтею 408 — разом майже 290 тисяч. Тільки за січень–жовтень 2025 року за статтею 407 відкрили понад 161 тисячу проваджень, учетверо більше, ніж за той самий період попереднього року.
У грудні 2025 року Офіс генерального прокурора припинив публікувати статистику щодо СЗЧ і дезертирства, пояснивши це умовами воєнного стану. Тому всі цифри, які сьогодні ходять мережею, — це дані станом на осінь 2025 року. Подавати їх як сьогоднішні некоректно, і жодне джерело не має актуальніших офіційних чисел.
Часті запитання
Як розшифровується СЗЧ?
Самовільне залишення частини. У Кримінальному кодексі стаття 407 має повну назву «Самовільне залишення військової частини або місця служби».
Скільки діб відсутності вважається СЗЧ у 2026 році?
В умовах воєнного стану — понад три доби. У бойовій обстановці тривалість значення не має. Поріг у десять діб стосується частини 2 статті 407 і застосовується поза воєнним станом.
Чим СЗЧ відрізняється від дезертирства?
Метою. Дезертирство за статтею 408 — це залишення служби з наміром ухилитися від неї взагалі. Якщо такої мети немає, дії кваліфікують за статтею 407. Наявність або відсутність наміру доводить слідство.
Чи можна повернутися зі СЗЧ без судимості?
Так, це передбачає частина 5 статті 401 Кримінального кодексу: за умови, що правопорушення вчинене вперше під час воєнного стану, особа сама звернулася з клопотанням до слідчого, прокурора чи суду і є письмова згода командира на продовження служби.
Чи можна повернутися в іншу військову частину?
Так. Норма прямо говорить про намір повернутися «до цієї або іншої» військової частини чи місця служби. Експериментальний проєкт Кабміну теж передбачає вибір частини зі списку, затвердженого Міноборони.
Що буде після завершення вікна на 100 днів?
Зникне спрощена процедура через вебпортал, але не сама можливість повернутися. Частина 5 статті 401 не має дедлайну й діє, доки триває воєнний стан.
Чи можна скористатися звільненням від відповідальності двічі?
Ні. Норма застосовується лише до того, хто вчинив правопорушення за статтями 407 або 408 вперше.
Джерела
- Кримінальний кодекс України — статті 401, 407, 408
- Постанова КМУ № 767 від 12.06.2026 — експериментальний проєкт добровільного повернення
- Міністерство оборони України — координатор проєкту й перелік військових частин
- СЗЧ у «Резерв+»: як перевірити розшук — що видно в застосунку і що з цим робити
- Звільнення з військової служби — підстави, порядок і виплати
- Хвороби, що звільняють від мобілізації — категорії придатності й що оцінює ВЛК
- Як оскаржити рішення ВЛК — покроковий порядок і строки
Матеріал має інформаційний характер і пояснює норми законодавства. Він не є юридичною консультацією й не замінює адвоката. Кваліфікацію дій у конкретній справі визначає слідство, а покарання призначає суд з урахуванням усіх обставин. Якщо ситуація стосується вас особисто, зверніться до захисника або на лінію безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
