Знімати відкрито на вулиці закон дозволяє: за частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу згода людини на зйомку припускається, якщо зйомка ведеться відкрито в публічному місці.
Але зйомка й публікація — це дві різні дії з різними наслідками. Сам факт зйомки не є злочином. Кримінальна відповідальність настає за поширення інформації, за якою можна визначити місце.
Окремий ризик — не сама камера, а відмова виконати законну вимогу припинити зйомку: це стаття 185 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Фіксація того, що відбувається перед вами. Регулюється цивільним правом: стаття 307 Цивільного кодексу. У публічному місці за відкритої зйомки згода присутніх припускається за замовчуванням.
Оприлюднення знятого. Регулюється і цивільним правом (стаття 308), і кримінальним — статтею 114-2 Кримінального кодексу, якщо на матеріалі можна ідентифікувати місце розташування військових.
Що закон говорить про саму зйомку
Базова норма — стаття 307 Цивільного кодексу:
«Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.»
Тобто окремого дозволу питати не треба, якщо виконано дві умови: зйомка відкрита (камеру не ховають) і ведеться в публічному місці.
Зворотний бік тієї ж статті — частина 3: таємна зйомка без згоди можлива «лише у випадках, встановлених законом». Прихована камера у звичайній побутовій ситуації такої підстави не має.
Де закінчується «публічне місце»
Вулиця, площа, зупинка, тротуар біля адміністративної будівлі — публічний простір. Усередині приміщення діють інші правила: власник або розпорядник приміщення встановлює режим доступу, і цей режим може обмежувати зйомку.
Окремо стоять об’єкти з обмеженим доступом. Відомості про місця перебування особового складу мають статус службової інформації — за Переліком відомостей Збройних Сил України, затвердженим наказом Генерального штабу від 30 січня 2023 року № 12. Це стосується не самої зйомки, а того, що ви з нею робите далі.
Публікація — вже інша історія
Це ключова відмінність, яку в побуті майже не проводять.
За статтею 308 Цивільного кодексу фотографія, на якій зображено людину, «може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена лише за згодою цієї особи». Тут працює вже не припущення згоди, а її наявність.
Але значно серйозніший бік — кримінальний. Публікація матеріалу, за яким можна визначити місце розташування військових, кваліфікується за статтею 114-2 Кримінального кодексу. У знайдених вироках суди призначали за це п’ять років позбавлення волі, і каране було навіть приватне повідомлення знайомому, без будь-якої публічності.
Детальний розбір із номерами справ і посиланнями на реєстр — в окремому матеріалі: публікація місця блокпоста ТЦК і стаття 114-2.
Якщо вимагають припинити зйомку
Тут виникає ризик, про який зазвичай не думають, і він не кримінальний, а адміністративний.
Стаття 185 Кодексу про адміністративні правопорушення карає «злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків», а також військовослужбовця «у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку». Санкція — штраф від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів, громадські роботи від сорока до шістдесяти годин або виправні роботи від одного до двох місяців.
Ключове слово в нормі — законному. Вимога має спиратися на закон, а не на бажання. Але оцінювати законність вимоги на місці ви не зобов’язані й не уповноважені: це робить суд, уже після.
Показова ілюстрація — справа, що дійшла до Верховного Суду. Жінка вела зйомку, попри неодноразові вимоги припинити, і виклала відео на власний канал. Засудили її не за зйомку, а за поширення — п’ять років реального позбавлення волі. Касаційні скарги захисту Верховний Суд залишив без задоволення 23 жовтня 2025 року.
Чи можна знімати посадовця при виконанні
Загальне правило цивільного права тут працює на користь того, хто знімає: посадова особа під час виконання службових обов’язків у публічному місці перебуває саме в тій ситуації, яку описує частина 1 статті 307 — відкрита зйомка на вулиці.
Крім того, частина 3 статті 308 дозволяє поширити фотографію без згоди зображеної особи, «якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб».
Проте ця норма стосується приватності людини на знімку. Вона не скасовує кримінальної заборони на поширення відомостей про розташування військових: у справі, яку розглядав Верховний Суд, аргумент про фіксацію порушення прав людини суди відхилили.
Часті запитання
Чи можна знімати працівників ТЦК на вулиці?
Сама зйомка відкрито в публічному місці не заборонена: за частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу згода припускається. Заборона стосується не зйомки, а поширення матеріалу, за яким можна ідентифікувати місце розташування.
Чи можна знімати в приміщенні ТЦК?
Приміщення не є вулицею, і презумпція згоди з частини 1 статті 307 на нього не поширюється. Режим доступу встановлює розпорядник приміщення, і він може обмежувати зйомку.
Що буде, якщо не припинити зйомку на вимогу?
Злісна непокора законній вимозі поліцейського або військовослужбовця, який бере участь в охороні громадського порядку, підпадає під статтю 185 КУпАП: штраф від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів, громадські або виправні роботи. Оцінку законності самої вимоги дає суд.
Чи можна викласти відео, якщо облич не видно?
Відсутність облич не знімає ризику. У судовій практиці визначальним було не впізнання людей, а можливість ідентифікувати місце: в одній зі справ експерт узагалі не зміг упізнати людей на фото, проте вирок був обвинувальним.
Чи є різниця між публічним каналом і закритим чатом?
За знайденою практикою — ні. Караними визнавали і публікації в соцмережах, і повідомлення в закритих групах месенджерів, і навіть приватні повідомлення конкретним людям.
Джерела
- Цивільний кодекс України — статті 307, 308
- Кодекс України про адміністративні правопорушення — стаття 185
- Кримінальний кодекс України — стаття 114-2
- Перелік відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію — наказ Генерального штабу ЗСУ від 30.01.2023 № 12
- Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.10.2025, справа № 725/4553/24
- Бусифікація: чи законна і як оскаржити — права громадян при діях ТЦК
- Штраф від ТЦК 17 000 грн — сплатити зі знижкою чи оскаржувати
