Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про створення Коаліції демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання

Страница 5



     принципи і   механізми   колегіальності  в  ухваленні  рішень
Кабінетом Міністрів України;
 
     створення урядових комітетів для попереднього розгляду питань
на  засіданнях  Кабінету  Міністрів України;  кількість і напрямки
роботи  урядових  комітетів   визначаються   Кабінетом   Міністрів
України;
 
     статус членів Уряду як політичних посад;
 
     формування державної  політики,  визначення  курсу реалізації
внутрішньої та зовнішньої політики держави;
 
     виконання програмних цілей та завдань Коаліції;
 
     розробка проектів   законодавчих    актів    і    підзаконної
нормативно-правової бази  на  виконання Конституції ( 254к/96-ВР )
та законів України, актів Президента України;
 
     запровадження конституційного механізму контрасигнації;
 
     ефективне управління державними фінансами та державним майном
і контроль за їх використанням;
 
     спрямування і   координація   діяльності  органів  виконавчої
влади.
 
     Реформування міністерств   та   інших   центральних   органів
виконавчої влади (далі ЦОВВ) буде спрямоване на:
 
     спрощення класифікації  центральних  органів виконавчої влади
шляхом перегляду статусу ЦОВВ та їх кількісного складу,  уточнення
функцій ЦОВВ;
 
     забезпечення провідної ролі міністерств як головних суб'єктів
розробки політики у відповідних секторах державного управління;
 
     підвищення ролі міністрів як державних політичних діячів;
 
     мінімізацію втручання держави в суспільні процеси, особливо в
діяльність господарюючих суб'єктів;
 
     зміна природи,  змісту  та  форм  впливу  ЦОВВ  на  суспільні
процеси,  забезпечення  переходу   з   адміністративно-розпорядчих
методів  управління  до  надання  послуг  громадянам  та юридичним
особам у відповідних сферах та рівнях управлінської діяльності.
 
     Реформування ЦОВВ  передбачає  істотне  збільшення   контролю
громадськості    за   діяльністю   влади,   посилення   політичної
відповідальності завдяки секторному підходу в управлінні процесами
суспільно-політичного  життя,  а  також оптимізацію структури ЦОВВ
шляхом ліквідації або перетворення їх в урядові  органи  в  складі
міністерств.
 
     Забезпечити, в    тому    числі    при    необхідності,    на
конституційному рівні, чітке розмежування між повноваженнями Уряду
як  вищого  органу  в  системі  виконавчої  влади та органами,  що
здійснюють регуляторні та контрольні функції (національні комісії,
Антимонопольний комітет, Служба безпеки України, Державний комітет
телебачення і радіомовлення).  Реорганізувати Державний комітет  з
питань  регуляторної  політики  та  підприємництва  в  Національну
комісію з питань регуляторної політики для узгодження регуляторних
і  дозвільних  актів.  Вказані  органи  повинні  здійснювати  свою
діяльність виключно на підставі відповідних  статутарних  законів,
відображаючи    баланс    інтересів   громадянського   суспільства
(юридичних та фізичних осіб) та держави.
 
     Реформа повинна  забезпечити  баланс  інтересів   споживачів,
господарюючих  суб'єктів  та  держави  в  процесі прийняття рішень
регуляторними органами.
 
     У зв'язку із вищевикладеним учасники Коаліції зобов'язуються:
 
     передбачити у проекті нової Конституції України та в  Законах
України  про  Кабінет  Міністрів України (в новій редакції) та про
центральні органи виконавчої влади наступні норми:
 
     - визначення посади міністра та першого  заступника  міністра
як політичних посад;
 
     - утворення   інституту   державних   секретарів   в  системі
Секретаріату  Кабінету  Міністрів  України  та  міністерств,   які
призначаються Кабінетом Міністрів України;
 
     - визначення  завдань  та  повноважень  ЦОВВ  зі  спеціальним
статусом;
 
     - обмеження   та   чітке   визначення   переліку    категорій
регуляторних актів, порядок їх впровадження;
 
     прийняти відповідний   Закон,   який   гарантував  би  доступ
громадськості до  інформації  про  діяльність  Кабінету  Міністрів
України,    міністерств,   інших   ЦОВВ   і   місцевих   державних
адміністрацій та визначав би порядок доступу до такої інформації;
 
     утворити парламентсько-урядову     комісію      з      питань
адміністративної  реформи,  зобов'язавши  її проаналізувати роботу
кожного міністерства та підготувати  висновки  за  вищевикладеними
принципами.
 
     РЕФОРМУВАННЯ МIСЦЕВИХ ОРГАНIВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
 
     Мета реформування  місцевих  органів виконавчої влади сприяти
розвиткові   місцевого   самоврядування    на    основі    чіткого
функціонального  розмежування  їхніх  повноважень з повноваженнями
органів виконавчої влади.
 
     В результаті здійснення реформи  публічної  адміністрації  на
підставі   нової  Конституції  України  повноваження  обласних  та
районних державних адміністрацій мають бути зведені  до  виконання
таких функцій:
 
     забезпечення виконання та контроль за дотриманням Конституції
( 254к/96-ВР ) та законів України,  актів  Президента  України  та
Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
 
     контроль за додержанням прав і свобод громадян;
 
     координація діяльності регіональних представництв ЦОВВ;
 
     Представництво органів  виконавчої  влади  на місцевому рівні
відбувається  шляхом  створення  та   функціонування   відповідних
територіальних    підрозділів    ЦОВВ.   Рішення   про   створення
територіального   представництва   ЦОВВ   приймається    Кабінетом
Міністрів України.
 
     АДМIНIСТРАТИВНО-ТЕРИТОРIАЛЬНИЙ УСТРIЙ       ТА        МIСЦЕВЕ
САМОВРЯДУВАННЯ
 
     Адміністративно-територіальна реформа     зорієнтована     на
посилення  ролі  місцевого  самоврядування  та  забезпечення  його
спроможності проводити  ефективну  політику  в  інтересах  людини,
забезпечуючи    її    якісними    доступними    послугами.   Новий
адміністративно-територіальний поділ  повинен  врахувати  принципи
економічної доцільності та соціальної необхідності, що призведе до
забезпечення  соціально-економічного  балансу   територій.   Метою
реформи   системи   місцевої   влади   є   забезпечення  принципів
децентралізації та субсидіарності та приведення її у відповідність
до   загальноприйнятих   європейських   принципів,   закладених  в
Європейській Хартії  місцевого   самоврядування   (   994_036   ),
ратифікованої Верховною Радою України ( 452/97-ВР )
 
     Важливим елементом  проведення адміністративно-територіальної
реформи є чітке розмежування  повноважень  між  рівнями  місцевого
самоврядування   за   принципом  субсидіарності  з  тим,  щоби  не
допустити  дублювання  та  подвійного  підпорядкування  функцій  і
завдань місцевого самоврядування.
 
     Учасники Коаліції  підтримують  та  зобов'язуються впровадити
реформу адміністративно-територіального устрою відповідно до таких
параметрів:
 
     Систему адміністративно-територіального     устрою    України
складатимуть адміністративно-територіальні одиниці - лісні частини
території  держави,  що  за  наявності  відповідних  географічних,
демографічних  та  соціально-економічних  умов  є  територіальними
основами для організації та діяльності органів державної влади  та
органів місцевого самоврядування,  - що розподілені на три рівні -
регіон, район,  громада - кожен з яких  має  науково  обґрунтовану
мінімальну чисельність населення.
 
     При проведенні     адміністративно-територіальної     реформи
необхідно  розділяти  повноваження  також і між органами місцевого
самоврядування кожної адміністративно-територіальної  одиниці,  що
забезпечується  прийняттям  відповідних законів,  а також статутів
для кожної громади села, селища, міста.
 
     Реформування публічної адміністрації передбачає підготовку та
ухвалення  Концепції  та  Програми заходів щодо проведення реформи
публічної адміністрації із відповідним  фінансовим  забезпеченням.
Відповідно, учасники Коаліції зобов'язуються:
 
     врахувати вищевикладені    положення    в    новій   редакції
Конституції України.
 
     у зв'язку із новою редакцією  Конституції  України  необхідно
ухвалити у визначені терміни наступні Закони України:
 
     - "Про територіальний устрій України";
 
     - "Про місцеві державні адміністрації" (нова редакція);
 
     - "Про місцеве самоврядування громади";
 
     - "Про місцеве самоврядування району";
 
     - "Про місцеве самоврядування області";
 
     - "Про  службу  в  органах  місцевого  самоврядування"  (нова
редакція);
 
     переструктурувати бюджетну та податкову системи в Україні,  з
метою    посилення    ролі   та   статусу   інститутів   місцевого
самоврядування шляхом  прийняття  (у  визначених  термінах)  таких
Законів України:
 
     - про   внесення   змін   до   Бюджетного   Кодексу   України
( 2542-14 ),  визначивши в ньому  джерела  та  порядок  формування
місцевих бюджетів;
 
     - "Про місцеві податки та збори";
 
     затвердити галузеві соціальні  стандарти,  на  підставі  яких
зробити  відповідні  розрахунки  щодо  визначення потреб громад та
фінансового забезпечення місцевих бюджетів громад;
 
     провести функціонально-секторне     обстеження    центральних
органів виконавчої влади та урядових органів;
 
     здійснити планування  територіальних  меж  громад,   районів,
визначення міст-районів і міст-регіонів та їх меж.
 
     2.3. СПРАВЕДЛИВЕ НЕУПЕРЕДЖЕНЕ ТА ДОСТУПНЕ СУДОЧИНСТВО
 
     Наша мета - створити умови для утвердження верховенства права
в державі та забезпечення кожному права на швидкий та справедливий
судовий розгляд у незалежному та неупередженому суді. Для побудови
ефективної  системи  забезпечення  правосуддя  необхідно  схвалити
узгоджену концепцію розвитку судочинства.  Будуть  створені  гідні
умови  для  надання  якісної правової допомоги.  Учасники Коаліції
погоджуються  в  тому,  що  реформування  судово-правової  системи
потребує  утвердження  незалежності  судової гілки влади та вжиття
ефективних заходів щодо:
 
     доступності правосуддя;
 
     удосконалення судочинства, створення законодавчих гарантій на
дотримання  строків  судового  провадження  відповідно  до   вимог
Європейської Конвенції  про  захист прав людини та основних свобод
( 995_004 );
 
     покращання процедури формування корпусу професійних суддів;
 
     підвищення ефективності суддівського самоврядування;
 
     гарантованого та належного  бюджетного  фінансування  судової
влади;
 
     забезпечення неухильного виконання рішень судів;
 
     розвитку третейського   судочинства   та   процедур  медіації
(примирення).
 
     Учасники Коаліції визнають,  що вдосконалення  судочинства  в
Україні потребує:
 
     В частині   доступності   правосуддя  та  удосконалення  його
процесуальних засад:
 
     удосконалення системи судів, подолання їх багатоланковості, в
тому  числі  модернізації  існуючої  системи господарських судів у
спеціалізовані суди з розгляду комерційних спорів;
 
     завершення формування повноцінної  системи  адміністративного
судочинства;
 
     запровадження інституту суду присяжних;
 
     запровадження інституту виборних мирових суддів;
 
     оптимізацію процедур  апеляційного  перегляду  та касаційного
оскарження з метою  забезпечення  сталості  судових  рішень  судів
першої інстанції;
 
     зменшення навантаження  на  суддів,  раціоналізації кількості
судів та  чисельності  суддів,  підвищення  ролі  у  цих  питаннях
органів суддівського самоврядування;
 
     надання безоплатної  правової  допомоги соціально незахищеним
категоріям громадян і звільнення їх  від  сплати  судового  збору,
гарантоване   забезпечення   безкоштовної  правової  допомоги  від
кримінального переслідування особам, що її потребують;
 
     підвищення рівня поінформованості учасників судового  процесу
та  громадян  про  організацію та діяльність судів,  розміщення на
офіційних веб-порталах судів  усіх  судових  рішень,  які  набрали
законної сили;
 
     завершення процесу       кодифікації       цивільно-правового
законодавства  в  єдиний  нормативний  акт   шляхом   інкорпорації
Господарського (  436-15  )  та  окремих  норм  Земельного Кодексу
( 2768-14 ) в Цивільний Кодекс України ( 435-15 );
 
     прийняття Кодексу   Комерційного   Судочинства   та    нового
Кримінального   процесуального  кодексу  та  Закону  України  "Про
адміністративні процедури";
 
     трансформація наказового провадження у функцію нотаріату.
 
     В частині   вдосконалення   процедури   формування    корпусу
професійних суддів та дисциплінарної відповідальності суддів:
 
     створення незалежної  Судової  палати  для переатестації всіх
суддів і перевірки відповідності їхніх доходів майновому стану;
 
     до створення    Судової    палати    здійснити    позачергову
переатестацію суддів у 2008 році відповідно до Закону;
 
     забезпечення конкурсності    та    прозорості    в   питаннях
призначення та  обрання  суддів  з  перевіркою  рівня  знань  ними
чинного  законодавства  шляхом складання кваліфікаційного іспиту у
формі тестування;
 
     прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів  рішення  про
рекомендацію  суддів  на  посади  за  результатами  іспиту а також
співбесіди,  психологічного тестування,  медичного  обстеження  та
інших відомостей про кандидата;
 
     введення конкурсності  в  підборі  суддів,  що претендують на
зайняття посади в суді вищого рівня;
 
     введення практики навчання кандидатів на  посади  суддів,  що
призначаються вперше, в Академії суддів України;
 
     закріплення положень    щодо    обрання    (призначення)   на
адміністративні посади голів та заступників голів  місцевих  судів
органами суддівського самоврядування,  обмеження повноважень голів
судів   та    розширення    повноважень    органів    суддівського
самоврядування;
 
     вивчення доцільності     переходу     до    зміни    існуючої
конституційної процедури обрання суддів місцевих судів громадою;
 
     визначення законом та розширення переліку підстав притягнення
судді до дисциплінарної відповідальності,  передбачивши,  зокрема,
відповідальність суддів  за  порушення  строків  розгляду  справи,
систематичне чи грубе порушення суддівської етики, умисне та грубе
порушення норм матеріального або процесуального  права,  порушення
таємниці нарадчої кімнати тощо;
 
     вдосконалення системи дисциплінарної відповідальності суддів,
в тому числі шляхом запровадження інституту  судових  інспекторів,
що будуть діяти на постійній основі.
 
     В частині  належного бюджетного фінансування судової влади та
забезпечення виконання рішень судів:
 
     запровадження при  розробці  проекту  закону  Про   державний
бюджет   України   на   відповідний   рік  нормативів  фінансового
забезпечення судів та розрахунків капітальних видатків;
 
     переглянути існуючу   систему   оплати   праці   суддів    їх
соціального  та  матеріально-побутового  забезпечення  на  засадах
монетизації чинної системи пільг;
 
     ліквідувати практику  нагородження  суддів  за  їх   посадову
діяльність;
 
     утворити Департамент  державної  виконавчої  служби  як орган
державної  влади  зі  спеціальним  статусом,  що  є   завершальною
складовою процесу відправлення правосуддя.
 
     Виконання вищезазначених завдань вимагає внесення відповідних
змін до Законів України,  які регламентують  діяльність  судів  та
суддів, ухвалення  нових  редакцій  Законів  "Про  статус  суддів"
( 2862-12 ),  "Про  судоустрій"  (  3018-14  ),  "Про  адвокатуру"
( 2887-12  )  та  "Про  нотаріат"  (  3425-12  ),  "Про  Вищу раду
юстиції" ( 22/98-ВР ),  "Про судову експертизу" ( 4038-12 ),  "Про
державну судову адміністрацію" тощо.
 
     Проведення реформи   суміжних   з   правосуддям   інститутів:
прокуратури,  адвокатури,  системи   виконання   судових   рішень,
нотаріату, а також приведення діяльності правоохоронних органів до
європейських  стандартів   з   посиленням   функції   громадського
контролю,   поступове   скасування   функцій   загального  нагляду
прокуратури,  введення  прокуратури  в  систему  органів  юстиції,
попереднє  (досудове)  розслідування  кримінальних  справ має бути
відділене від  діяльності  та  повноважень  прокуратури.  Головним
пріоритетом  у  діяльності  правоохоронних органів буде не безпека
можновладців,  а безпека кожного громадянина.  Виходячи  із  таких
принципових позицій, учасники Коаліції зобов'язуються:
 
     схвалити Закон  України  про  внесення  змін  до  Конституції
України ( 254к/96-ВР ) щодо  визначення  правого  статусу  органів
прокуратури  в  системі  органів  державної влади та прийняти нову
редакцію Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 );
 
     створити у   Міністерстві   юстиції    департамент    єдиного
(консолідованого) реєстру прав власності на нерухоме майно, в тому
числі на землю,  передавши в сферу юрисдикції Міністерства юстиції
відповідні функції, прийняти Закон "Про органи юстиції";
 
     запровадити в  системі органів юстиції єдиний реєстр фізичних
осіб (в тому числі,  громадян України),  передавши  до  юрисдикції
Міністерства  юстиції  паспортні  столи  (які зараз підпорядковані
органам внутрішніх справ),  забезпечивши  (за  визначеною  законом
процедурою)  правоохоронним  та  іншим  органам  влади  можливість
доступу до інформації, яка зберігатиметься в реєстрі;
 
     у зв'язку з ліквідацією Конституцією України (  254к/96-ВР  )
функцій розслідування кримінальних справ органами прокуратури та з
метою удосконалення існуючої системи досудового слідства  утворити
Національне  бюро  розслідування  (НБР),  передавши  йому  функції
розслідування кримінальних справ,  що належать прокуратурі та  СБУ
по  певних  категоріях  підслідності.  Iнші категорії підслідності
передати  до  сфери  повноважень  органів  міліції,  з  одночасним
переглядом   категорій   підслідності,   які  зараз  віднесені  до
компетенції  МВС.  Для  цього  учасники  коаліції   зобов'язуються
ухвалити Закон   України  "Про  Національне  бюро  розслідування",
внести зміни  до  Кримінального  процесуального  Кодексу   України
( 1001-05,  1002-05,  1003-05  ),  законів  України  "Про міліцію"
( 565-12 ),  "Про  Службу  безпеки  України"  (  2229-12  ),  "Про
оперативно-розшукову діяльність" ( 2135-12 ).
 
     2.4. ПРОТИДIЯ КОРУПЦIЇ
 
     Корупція є  головною загрозою соціально-економічного розвитку
суспільства.  Корупція є  не  тільки  головною  причиною  бідності
країни,  але  й перешкодою для її подолання.  Врешті-решт корупція
може загрожувати існуванню самої нації, оскільки корупційні дії та
їх наслідки можуть позначитися на житті наступних поколінь.
 
     Фактори, що впливають на високий рівень корупції в Україні:
 
     непрозорість і непідзвітність органів влади;
 
     відсутність політичної   волі   щодо  боротьби  з  корупцією,
неучасть  у  цій  боротьбі  правоохоронних  структур   й   органів
національної безпеки країни;
 
     надзвичайно розгалужена дозвільно-регуляторна система;
 
     надмірний вплив   окремих   олігархічних  груп  на  прийняття
державних рішень і кадрових призначень;
 
     низький рівень захисту прав власності;
 
     недотримання законодавства  щодо  боротьби  з  корупцією   та
Кримінального кодексу   (   2341-14   ),  а  також  недосконалість
законодавства в цілому;
 
     недосконала система судів, що стимулює зловживання;
 
     відсутність системи виявлення корупції  в  органах  державної
влади.







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка