Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про створення Коаліції демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання

Страница 10



     введення державного  механізму   контролю   за   недопущенням
монопольно  високих  цін  виробників гірничошахтного обладнання та
матеріально-технічних ресурсів для вугледобувних підприємств;
 
     забезпечення спрямування   цільових   коштів   на    розвиток
вугільної промисловості;
 
     щорічне забезпечення   введення   в   дію   нових  виробничих
потужностей з видобутку  вугілля  відповідно  до  реальних  потреб
держави   у   вітчизняному  вугіллі  (відповідно  до  Енергетичної
стратегії України  до  2030  р.  (  145а-2006-р   ),   при   цьому
забезпечити щорічний видобуток на рівні не менше 90,9 млн. т);
 
     ухвалення рішення  про  перехід  до цін на вугільну продукцію
відповідно до її  реальної  вартості  шляхом  регулювання  цінової
політики  в  ланцюжку  вугілля-кокс-метал  і  визначення  ціни  на
енергетичне вугілля  з  урахуванням  його  енергетичної  цінності,
споживчих    властивостей,    взаємозамінності    та   екологічної
прийнятності  у   співставленні   з   вартістю   та   аналогічними
показниками інших видів палива;
 
     забезпечення надійності    енергопостачання,    розвиток    і
впровадження альтернативних джерел виробництва електроенергії;
 
     розробка механізму забезпечення виплати заробітної  плати  та
інших   соціальних   виплат   шахтарям   на  рівні,  встановленому
Генеральною угодою після підписання нової Генеральної угоди;
 
     ухвалення рішення  щодо   передачі   ліквідаційною   комісією
правонаступнику  необхідної  документації  для  надання  пільг  на
придбання твердого палива категоріям осіб,  які мають  таке  право
згідно із  статтею  48  Гірничого  закону України ( 1127-14 ),  до
початку робіт із фізичної ліквідації гірничого підприємства;
 
     ухвалення рішення про внесення змін до Методики оцінки  майна
( 1891-2003-п  ),  передбачивши  в  ній особливості оцінки пакетів
акцій  та  цілісних  майнових  комплексів  підприємств   вугільної
галузі, та затвердити порядок продажу на аукціонах.
 
     Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
 
     ухвалення Закону   України   "Про   особливості  приватизації
підприємств вугільної промисловості";
 
     ухвалення Закону України "Про газ метан вугільних родовищ";
 
     ухвалення Закону України  "Про  засади  функціонування  ринку
енергетичного вугілля";
 
     прийняття Закону  України "Про державне замовлення на вугілля
для комунальних потреб";
 
     перегляд Закону  України  "Про  закупівлю  товарів,  робіт  і
послуг за   державні  кошти"  (  1490-14  )  в  частині  уточнення
критеріїв оцінки тендерних пропозицій.
 
     ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА ТА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА
 
     Розвиток та   модернізація   Об'єднаної   електроенергетичної
системи   вимагає   політичної   волі   для   лібералізації  ринку
електроенергетики з подальшим  упорядкуванням  регулюючих  функцій
держави, направлених на створення стимулів для залучення приватних
інвестицій у галузь.
 
     Цілями розвитку електроенергетичної галузі є:
 
     послідовна лібералізація  та  забезпечення   конкуренції   та
прозорості на ринку електроенергії;
 
     залучення інвестицій    в    модернізацію   основних   фондів
енергокомпаній,  що здійснюють виробництво, передачу та постачання
електроенергії з метою ефективного використання палива, скорочення
втрат   електроенергії,   підвищення    надійності    та    якості
електропостачання;
 
     ліквідація перехресного  субсидіювання  та  створення цінових
стимулів для ефективного енергоспоживання;
 
     впорядкування процедур  та   нарощування   обсягів   експорту
електроенергії в сусідні країни;
 
     диверсифікація джерел   постачання   імпортної   енергетичної
сировини та створення прозорого,  конкурентного внутрішнього ринку
палива;
 
     зменшення рівня забруднення навколишнього середовища.
 
     Учасники Коаліції   погоджуються,   що   завданнями  Кабінету
Міністрів України є:
 
     ухвалення рішення  про  проведення  аудиту  НАК  "Енергетична
компанія України"  за  міжнародними  стандартами  та  передбачення
відповідного фінансування в державному бюджеті;
 
     здійснення заходів з  припинення  перехресного  субсидіювання
споживачів електроенергії;
 
     розробка та запровадження рішень, спрямованих на забезпечення
повернення   та   обґрунтованої   прибутковості   інвестицій,   що
залучаються на розвиток об'єктів електроенергетики;
 
     запровадження стимулів  для  залучення приватних інвестиції в
електроенергетичну галузь;
 
     затвердження механізму  визначення  на   конкурсних   засадах
покупців при укладенні договорів експорту електроенергії;
 
     проведення незалежного  обстеження  мереж  всіх обленерго для
нормування втрат до технологічно можливих;
 
     забезпечення введення  в  експлуатацію  магістральних   ліній
електропередач  для забезпечення можливості паралельної роботи ОЕС
з енергетичним об'єднанням країн Європи  та  залучення  для  цього
іноземних інвестицій;
 
     забезпечення введення   в  експлуатацію  щорічно  6  тис.  км
розподільчих електромереж, перш за все в сільській місцевості;
 
     укладення договору  з  Міжнародним  банком  реконструкції   і
розвитку   щодо   фінансування   реконструкції  другої  черги  ГЕС
Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС  та  забезпечення  його
ратифікації;
 
     завершення будівництва Ташлицької та Дністровської ГАЕС;
 
     стимулювання спорудження нових ГЕС на річках Тисі, Дністрі та
їх притоках за наявності техніко-економічного обґрунтування  таких
проектів.
 
     Учасники Коаліції   погоджуються,   що   завданнями  Кабінету
Міністрів України у галузі теплоенергетики є:
 
     затвердження концепції    розвитку    теплоенергетики,    яка
передбачатиме перехід ТЕС на споживання вітчизняного енергетичного
вугілля;
 
     розробка та схвалення  концепції  створення  ринків  теплової
енергії  з  метою  стимулювання  конкуренції  в теплоенергетиці та
прозорого ціноутворення;
 
     створення умов   для   залучення   на   модернізацію   систем
теплозабезпечення;
 
     ухвалення плану  дій  із  зменшення  щорічно  втрат  тепла  в
тепломережах;
 
     забезпечення реконструкції  існуючих  і  початок  будівництва
нових енергоблоків Придніпровській,  Слов'янській, Добротвірській,
Трипільській,    Зміївській,    Старобешівській,     Курахівській,
Криворізькій ТЕС;
 
     забезпечення реконструкції    та    модернізація   4   блоків
Бурштинської ТЕС.
 
     Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
 
     ухвалення Закону   України   "Про   Національну   комісію   з
регулювання  електроенергетики"  з  чіткими гарантіями незалежного
статусу;
 
     створення законодавчої бази,  яка  передбачатиме  чіткі  межі
відповідальності  виробників  і  постачальників  електроенергії за
надійність  та  якість  надання  послуг  споживачам  та  утримання
електромереж;
 
     ратифікацію договору  з  Міжнародним  банком  реконструкції і
розвитку  щодо  фінансування  реконструкції   другої   черги   ГЕС
Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС.
 
     ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНIСТЬ
 
     Реалізація потенціалу   енергозбереження   в   Україні,  який
становить  за  розрахунками  понад  45%  від   нинішнього   обсягу
споживання енергоресурсів,  дозволить уникнути зростання критичної
залежності держави від  зовнішніх  джерел  постачання.  При  цьому
перехід на ринкове формування цін на енергетичні продукти є однією
з головних умов впровадження енергозберігаючих технологій.
 
     Учасники Коаліції  погоджуються,   що   завданнями   Кабінету
Міністрів України є:
 
     спрямування бюджетних  інвестицій  на  практичне впровадження
заходів тепло- та енергозбереження,  а  також  обліку  в  закладах
соціальної,  комунальної  сфери та побуті громадян із пріоритетним
здійсненням   державних   закупівель   енергоощадного   обладнання
вітчизняного виробництва;
 
     започаткування із  залученням  кредитів  міжнародних  установ
довгострокової  державної  програми   впровадження   енергоощадних
опалювальних   систем   індивідуальних   будинків,   насамперед  у
сільській місцевості;
 
     зниження рівня енергоємності ВВП;
 
     запровадження механізмів  стимулювання  енергозбереження,   в
тому   числі   формування   тарифної   політики  для  забезпечення
збалансованого розвитку паливно-енергетичного комплексу;
 
     встановлення контролю     за     адресністю     субсидіювання
житлово-комунальних послуг;
 
     вдосконалення нормативно-правової   бази   щодо  забезпечення
повернення заборгованості  промисловості  та  житлово-комунального
господарства перед енергетичним сектором за минулі роки;
 
     затвердження переліку      обов'язкових     фіскальних     та
адміністративних   санкцій   для   господарюючих   суб'єктів    за
нераціональне використання палива та енергії;
 
     збільшення фінансування    наукових    досліджень   у   сфері
енергозбереження та пошуку альтернативних видів енергії;
 
     перегляд "Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних
та  відновлювальних  джерел  енергії",  розробка  та  внесення  на
розгляд  Верховної  Ради  проекти  законів,  які   стимулюватимуть
виконання завдань програми.
 
     Учасники Коаліції зобов'язуються забезпечити:
 
     прийняття державної  програми енергозбереження,  узгодженої з
Енергетичною стратегією до 2030 р. ( 145а-2006-р );
 
     підтримку законодавчих ініціатив Кабінету  Міністрів  України
щодо   забезпечення  повернення  заборгованості  промисловості  та
житлово-комунального господарства перед енергетичним  сектором  за
минулі роки.
 
     3.4. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС I РОЗВИТОК СIЛЬСЬКОЇ МIСЦЕВОСТI
 
     Учасники Коаліції беруть  на  себе  зобов'язання  забезпечити
пріоритетний  розвиток  аграрного  сектору національної економіки,
утвердити  його  конкурентоспроможність  та  сприяти   становленню
суспільної гармонії  -  однакової якості життя громадян України як
на селі, так і в місті.
 
     Учасники Коаліції розглядають свою  діяльність  у  сфері  АПК
через  призму  європейських  стандартів життєвого рівня сільського
населення та  спрямовують  свої  зусилля  на  вирішення  наступних
пріоритетних завдань:
 
     формування інфраструктури  сільської місцевості,  адаптованої
до  сучасних  реалій,  створення  сприятливих  умов  життя  селян,
підвищення  привабливості  сільського способу життя,  забезпечення
розвитку особистості;
 
     істотне збільшення витрат на створення нових робочих місць  у
сільській   місцевості  за  рахунок  бюджетів  відповідних  фондів
державного соціального страхування;
 
     реалізація програми  розвитку  системи   житлово-комунального
господарства   у   сільській   місцевості   з  наданням  субвенції
відповідним    місцевим     бюджетам,     системи     газифікації,
водопостачання, зв'язку та доріг;
 
     створення системи побутового обслуговування на селі;
 
     забезпечення культурно-освітнього   розвитку   сіл,   зокрема
добудови шкіл та закладів дошкільного виховання, бібліотек, клубів
і кінотеатрів;
 
     збільшення доходів  жителів  сільської  місцевості  як  через
програми сприяння перетворенню особистих селянських господарств  в
господарства  товарного  типу  із  залученням до програм державної
підтримки,  так і через розвиток альтернативного підприємництва на
селі;
 
     стимулювання створення прозорого конкурентного середовища для
українських виробників, просування їх продукції на зовнішні ринки;
 
     підтримка розвитку інфраструктури,  а саме  аграрного  фонду,
аграрної біржі, страхового фонду;
 
     сприяння у   вирішенні  проблеми  забезпечення  АПК  сучасною
технікою вітчизняного виробництва, створення та функціонування МТС
на державній і кооперативній основі в кожному сільському районі;
 
     підвищення ефективності       та       конкурентоспроможності
сільськогосподарського    виробництва,    впровадження    сучасних
технологій  з  метою  зменшення  енергозалежності агропромислового
комплексу та собівартості виробленої продукції,  спрямування на ці
потреби  основних  програм бюджетної підтримки та врахування такої
необхідності при опрацюванні податкової політики;
 
     перехід на європейську модель забезпечення якості та  безпеки
сільськогосподарської продукції;
 
     перехід від   неефективних   цільових   державних  програм  в
аграрній  сфері  до  прозорих  адресних  схем   прямої   підтримки
безпосередньо сільськогосподарських товаровиробників;
 
     збільшення рівня  державної  підтримки  сільгоспвиробника  та
перехід на відповідні європейські стандарти,  а  саме  дотації  на
гектар  обробленої  землі,  на  одиницю  випущеної  продукції,  на
одиницю експортної продукції;
 
     впровадження сучасних   механізмів   і   методів   формування
прозорого  ринку сільськогосподарської продукції та продовольства,
капіталу, зокрема, виробничих ресурсів та робочої сили;
 
     заборона виплати  заробітної  плати  в  іншій,  ніж  грошова,
формі;
 
     стимулювання лізингу    сільськогосподарської    техніки   та
обладнання,  які   у   подальшому   надаватимуться   безпосереднім
користувачам;
 
     формування сучасної     фінансово-кредитної    та    ринкової
інфраструктури  з  метою  зростання  кредитної  та   інвестиційної
привабливості АПК, створення інструментарію ефективного управління
ризиками в сільськогосподарському виробництві;
 
     розробка і  реалізація  необхідного  комплексу  заходів,   що
забезпечують  умови функціонування ринку землі (зокрема завершення
видачі актів на право  власності  на  землю,  виділення  земельних
ділянок в натурі,  створення земельного кадастру, встановлення меж
територіальних  одиниць,   проведення   грошової   оцінки   землі,
механізмів  регулювання  ринку  землі  тощо) та після цього зняття
мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення;
 
     зміна структури і функцій  органів  державного  управління  в
АПК,  перехід  від  регламентації,  розподілу та адміністративного
втручання до ефективного виконання законодавства,  в першу чергу в
частині  забезпечення  якості  та безпеки сільськогосподарської та
харчової продукції;
 
     створення сучасної  дорадчої   інфраструктури   для   надання
максимально   адаптованої   до   сучасних   умов   інформації  про
технології,  юридично-правових  та  маркетингових  консультацій  з
урахуванням   передових   надбань   аграрної   науки   та  досвіду
практичного застосування.
 
     Виходячи з цього, учасники Коаліції визначають наступні шляхи
досягнення пріоритетних завдань:
 
     Всебічний розвиток   сільської   місцевості,  спрямований  на
досягнення соціально-комфортних умов життя сільських жителів
 
     В основу  вирішення  проблем  розвитку  сільських   територій
учасники   Коаліції   ставлять   реалізацію  соціально-економічних
пріоритетів сільських мешканців та  сільських  громад,  беручи  на
себе такі зобов'язання:
 
     перейти від  централізованого  розподілу  бюджетних коштів на
розвиток сільської місцевості до формування економічної  бази  для
фінансування  відповідних  програм  сільськими  та територіальними
громадами з метою забезпечення збалансованого фінансування;
 
     запровадити спеціальні  програми  збільшення   зайнятості   у
сільській  місцевості  шляхом  збільшення державного замовлення на
освіту  майбутніх   спеціалістів   сільськогосподарської   галузі,
забезпечення їх житлом;
 
     запровадити допомогу  у  розмірі 20 000 грн.  для випускників
вищих навчальних закладів,  які працюватимуть не менше 3  років  у
сільській місцевості;
 
     передати об'єкти    соціальної    інфраструктури    сільської
місцевості  в  комунальну  власність  з  обов'язковим   виділенням
необхідних для цього коштів рівними частинами у проектах державних
бюджетів на відповідні роки;
 
     законодавчо та методологічно забезпечити умови для  створення
господарюючих  суб'єктів  з  надання соціальних послуг,  утримання
соціальної інфраструктури, транспортного забезпечення тощо;
 
     провести класифікацію   населених   пунктів   за   розмірами,
демографічним станом та тенденціями,  методологічно та законодавчо
забезпечити підготовку програм їх розвитку  з  метою  забезпечення
необхідних соціальних стандартів життя для населення з урахуванням
перспектив розвитку різних категорій населених пунктів;
 
     здійснити методологічне  забезпечення  реалізації  соціальних
стандартів  життя для населених пунктів різних категорій в розрізі
таких складових:
 
     якісне медичне обслуговування;
 
     - сучасні шкільна освіта та дошкільне виховання;
 
     - електрифікація    та    газифікація    (або    забезпечення
альтернативних видів опалення);
 
     - сучасна дорожня інфраструктура;
 
     - засоби  комунікації (персональні,  загального користування,
для органів місцевої влади та самоврядування);
 
     розробити економічно   вмотивовану    систему    забезпечення
соціальних стандартів, що враховуватиме:
 
     - надання соціальних послуг в населених пунктах, в тому числі
за рахунок розвитку комунікаційної складової  (програма  "Шкільний
автобус" (  31-2003-п ) для дітей,  нарощування штату працюючих та
парку автомобілів у районних лікарнях  для  доставки  пацієнтів  і
надання медичних послуг тощо);
 
     - економічний   аналіз   альтернативних  варіантів  (розвиток
систем електроопалення  (із  резервним  твердим  паливом)  замість
проведення газопроводів у занепадаючі населені пункти);
 
     ухвалити Закон  України  "Про  сільську  поселенську мережу",
яким  визначатимуться  критерії  поділу   населених   пунктів   на
категорії,  а  також  основні  принципи  забезпечення мінімального
соціального стандарту життя в населених пунктах різних категорій;
 
     запровадити тендерні процедури при:
 
     - здійсненні  бюджетних  призначень  на  розвиток   сільської
місцевості за рахунок центрального та місцевого бюджету;
 
     - розподілі   місцевими   громадами  (сільський  та  районний
рівень) бюджетних  коштів  пропорційно  кількості  жителів  певної
громади до загальної кількості сільських жителів;
 
     - створенні  (відновленні) об'єктів соціальної інфраструктури
та їх утримання;
 
     створити електронну систему звітності та розміщувати в мережі
Iнтернет відповідну інформацію щодо використання коштів Державного
та місцевих бюджетів на розвиток сільської місцевості.
 
     Підвищення конкурентоспроможності            агропромислового
виробництва  та  якості сільськогосподарської сировини та харчової
продукції.
 
     Агропромислове виробництво учасники Коаліції  розглядають  не
тільки  як  основу для забезпечення раціонально обґрунтованих норм
споживання якісної харчової продукції власного виробництва, а й як
один   із   основних   важелів  формування  конкурентної  переваги
вітчизняної економіки на  світовому  ринку  праці.  У  зв'язку  із
зазначеним,   учасники   Коаліції   беруть  на  себе  зобов'язання
забезпечити:
 
     посилення інноваційної ролі науки і освіти, що передбачає:
 







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка