Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 рр. осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища

Страница 1



        МIНIСТЕРСТВО ПРАЦI ТА СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                  13.04.2001  N 03-3/1652-018-2
 
                                      Міністерствам, іншим
                                      центральним органам
                                      виконавчої влади,
                                      Міністерству праці та
                                      соціального захисту
                                      населення Автономної
                                      Республіки Крим
                                      Головним управлінням праці
                                      та соціального захисту
                                      населення обласних державних
                                      адміністрацій,
                                      Головному управлінню праці
                                      та Головному управлінню
                                      соціального захисту
                                      Київської міської державної
                                      адміністрації, управлінню
                                      праці та соціального захисту
                                      населення Севастопольської
                                      міської державної
                                      адміністрації
 
 
                Про оплату праці у зоні відчуження
        ЧАЕС у 1986-1990 рр. осіб, які виконували роботи,
             пов'язані з ліквідацією наслідків аварії
                на ЧАЕС і запобіганням забрудненню
                     навколишнього середовища
 
 
             1. Оплата праці працівників підприємств,
            організацій і установ, розташованих у зоні
          відчуження (включаючи робітників і службовців
              системи Міністерства внутрішніх справ)
 
     Постановою ЦК  КПРС,  Президії  Верховної  Ради  СРСР,   Ради
Міністрів СРСР   і   ВЦРПС   від   7  травня  1986  р.  N  524-156
( v0524400-86 ) (постанова Ради Міністрів  УРСР  від  08.05.86  р.
N 168  ( 168с-86-п )  було  надано  право керівникам підприємств і
організацій  провадити  оплату  праці  працівників,  безпосередньо
зайнятих  на роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС по підвищених до
100 %  тарифних ставках (відрядних розцінках) і посадових окладах.
Конкретні   розміри  підвищення  зазначених  ставок  (розцінок)  і
окладів встановлювались з урахуванням  складності  і  терміновості
робіт.
     На підставі постанови ЦК КПРС,  Президії Верховної Ради СРСР,
Ради Міністрів  СРСР  і  ВЦРПС  від  7  травня  1986 р.  N 524-156
( v0524400-86 ) (постанова Ради Міністрів  УРСР  від  08.05.86  р.
N 168  ( 168с-86-п ),  наказом  Міністерства охорони здоров'я СРСР
від 14 травня 1986 р.  N 104 було надано право підвищувати на 25 %
посадові     оклади     працівників:     лікарень,    диспансерів,
амбулаторно-поліклінічних установ,  установ швидкої і невідкладної
медичної  допомоги,  які  безпосередньо обслуговували постраждалих
внаслідок аварії на ЧАЕС,  виконували роботи по  дозиметричному  і
радіометричному  контролю  та  дезактивації  джерел  радіоактивних
випромінювань;  які  приймали  безпосередню  участь  в  проведенні
медико-біологічних,  дозиметричних  і біофізичних обстежень людей,
дослідження їх виділень,  санітарної обробки хворих,  дезактивації
території,    приміщень,   обладнання   і   приладів   структурних
підрозділів науково-дослідних установ і  медичних  вузів  медичних
працівників ЛТЕК,  які проводили обстеження осіб,  евакуйованих із
зони ЧАЕС (наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР від 14  травня
1986 р. N 104).
     Відповідно до абзацу другого  пункту  1  постанови  ЦК  КПРС,
Президії Верховної  Ради  СРСР,  Ради  Міністрів  СРСР і ВЦРПС від
7  травня  1986  р.  N  524-156  ( v0524400-86 )  (постанова  Ради
Міністрів УРСР від 08.05.86 р.  N 168 ( 168с-86-п ) обслуговування
літаків,  вертольотів,  пожежної техніки,  дезактивація техніки  і
забруднених  ділянок місцевості та деякі інші роботи провадились у
подвійному розмірі посадових окладів,  а робітників і службовців -
по підвищених на 100 % тарифних ставках.
     Відповідно до абзацу другого  пункту  1  постанови  ЦК  КПРС,
Президії Верховної  Ради  СРСР,  Ради  Міністрів  СРСР і ВЦРПС від
7  травня  1986  р.  N  524-156  ( v0524400-86 )  та  на  підставі
розпорядження  Ради  Міністрів  СРСР від 3 вересня 1986 р.  N 1767
(розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 р. N 530-рс
( 530-86-р )  тарифні  ставки і  посадові оклади працівників,  які
виконували  роботи  в  районах   і   на   роботах   з   підвищеною
радіоактивністю,  підвищувались до 15 %. Міністерствам, відомствам
УРСР,  облвиконкомам, Київському і Севастопольському горвиконкомам
надавалось  право  встановлювати  конкретні  розміри  підвищення з
врахуванням складності і  терміновості  цих  робіт,  затверджувати
переліки  робіт  з  підвищеною радіоактивністю,  які оплачуються в
такому ж порядку, було також затверджено перелік населених пунктів
з  підвищеною радіоактивністю,  в яких оплата праці провадилась по
підвищених до 25 % тарифним ставкам (посадовим окладам).
     Постановою Держкомпраці   СРСР   і   Секретаріату  ВЦРПС  від
7 травня 1986 р. N 153/10-43 було дозволено керівникам підприємств
і  організацій  (надалі  -  підприємств),  які  приймали  участь у
виконанні  робіт,  пов'язаних  з  ліквідацією  наслідків   аварії,
запроваджувати  для  всіх  працівників,  які  виконували зазначені
роботи, відрядну, акордну і інші прогресивні форми оплати праці.
     Відповідно до  постанови  Ради  Міністрів  СРСР  і  ВЦРПС від
5 червня 1986 р.  N 665-195 ( v0665400-86 ) "Про  оплату  праці  і
матеріальне  забезпечення  працівників підприємств,  організацій і
установ,  які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків
аварії   на   Чорнобильській   АЕС   і   запобіганням  забрудненню
навколишнього  середовища"  (постанова  Ради  Міністрів   УРСР   і
Укрпрофради  від  10  червня 1986 р.  N 207-7 ( 207с-86-п ) оплата
праці працівників підприємств,  організацій і  установ  (надалі  -
підприємств),  розташованих  у  зоні ЧАЕС,  які виконували роботи,
пов'язані  з  ліквідацією  наслідків  аварії  на   ЧАЕС,   повинна
провадитись  з дня аварії в розмірах,  передбачених розпорядженням
Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р.  N 964 ( v0964400-86 ) -
у  III,  II,  I  зонах небезпеки у 5-,  4-,  3-кратному розмірах в
порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
     Перелік населених  пунктів  і виробничих об'єктів,  де оплата
праці  провадилась  відповідно  до  зон   небезпеки,   затверджено
рішеннями Урядової комісії від 07.08.86 р. N 87 (лист Держкомпраці
УРСР від  13.08.96  р.  N  115),  від  19.08.86  р.  N  108  (лист
Держкомпраці УРСР від 26.08.86 р.  N 124),  від 18.09.86 р.  N 173
(лист Держкомпраці УРСР від 24.09.86 р.  N 140),  від 05.01.87  р.
N 339 (лист Держкомпраці УРСР від 09.01.87 р. N 1).
     На решті території зони відчуження,  що не була віднесена  до
зон небезпеки (зона особливого контролю), оплата праці провадилась
з дня аварії виходячи з  підвищених  до  100  %  тарифних  ставок,
посадових  окладів,  відповідно  до  Постанови  ЦК КПРС,  Президії
Верховної Ради СРСР,  Ради Міністрів СРСР і  ВЦРПС  від  7  травня
1986 р.  N  524-156 ( v0524400-86 ) (постанова Ради Міністрів УРСР
від 08.05.86 р. N 168 ( 168с-86-п ).
     Відповідно до   Рішення   Конституційного  Суду  України  від
25.10.2000 р.  N 12-рп/2000 ( v012p710-00 )  зоною   відчуження  є
територія,   що  з  26.04.86  р.  охоплює  ту  частину  радіаційно
небезпечних земель,  рівень забруднення яких зумовив  необхідність
евакуації  населення  у  1986  році  на підставі відповідних актів
органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та
проведення евакуації.
     Оплата праці  водіїв  по  підвищених   тарифних   ставках   і
посадових  окладах для відповідних зон небезпеки і зони особливого
контролю провадилась за фактично відпрацьований час у  цих  зонах.
Оплата   праці   водіїв,   які   виконували  роботу  поза  зонами,
провадилась в одинарному розмірі  (рішення  Урядової  комісії  від
30 вересня  1986  р.,  Тимчасовий порядок оплати праці працівників
підприємств,  організацій і установ Міненерго СРСР,  які  приймали
участь  в  роботах,  пов'язаних  з ліквідацією наслідків аварії на
ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища).
     Підвищена в кратних розмірах оплата праці не утворювала нових
тарифних ставок (посадових окладів),  це була доплата за  особливі
умови   праці   (роз'яснення   Держкомпраці   СРСР,   Міністерства
енергетики  і  електрифікації  СРСР  і  ЦК  профспілки  робітників
електростанцій  і  електротехнічної промисловості від 26.05.86 р.,
Тимчасовий   порядок   оплати   праці   працівників   підприємств,
організацій  і  установ  Міненерго  СРСР,  які  приймали  участь в
роботах,  пов'язаних з ліквідацією  наслідків  аварії  на  ЧАЕС  і
запобіганням забрудненню навколишнього середовища).
     Відповідно  до  статті 105 КЗпП  Української  РСР  ( 322-08 )
робітникам  і  службовцям,  які  виконували на тому ж підприємстві
поряд зі своєю основною роботою,  обумовленою трудовим  договором,
додаткову  роботу  за  іншою  професією  (посадою)  або  обов'язки
тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної
роботи,  провадилася  доплата  за  суміщення  професій (посад) або
виконання обов'язків тимчасово відсутнього  працівника  відповідно
до законодавства СРСР.
     Розміри доплат за суміщення професій  (посад)  або  виконання
обов'язків   тимчасово   відсутнього   працівника  встановлювались
адміністрацією  підприємства  за   погодженням   з   профспілковим
комітетом.
     Відповідно до  порядку   оплати   праці   плаваючого   складу
річкового флоту,  членам екіпажів суден, які в період експлуатації
виконували обов'язки  відсутніх  працівників,  виплачувалось  110%
посадових  окладів відсутніх працівників (постанова Ради Міністрів
СРСР від 29.09.60 р.  N 1066,  постанова Ради Міністрів  УРСР  від
22.11.60 р. N 1889).
     Розпорядженням Ради    Міністрів    Української    РСР    від
18 листопада   1986   р.   N   643-р   було  дозволено  керівникам
підприємств,  які  виконували  роботи  в  районах   з   підвищеною
радіоактивністю,   викликаною   аварією   на  ЧАЕС,  встановлювати
працівникам доплати за суміщення професій (посад), розширення зони
обслуговування чи збільшення обсягів робіт до 50 % тарифної ставки
(посадового окладу) по основній роботі  в  порядку,  передбаченому
постановою Ради  Міністрів  СРСР  від  4  грудня  1981  р.  N 1145
( v1145400-81 ).
     Показники кратності  не застосовувались на надбавки за високу
професійну майстерність,  класність, високі досягнення в праці, за
виконання особливо важливої роботи на строк її виконання (пункт 41
листа Міненерго СРСР і Мінатоменерго СРСР, погодженого з галузевим
ЦК профспілок від 05.05.88 р.).
     Розмір доплат  за   суміщення   професій,   розширення   зони
обслуговування або збільшення обсягу робіт,  за роботу з важкими і
шкідливими і з особливо  важкими  і  особливо  шкідливими  умовами
праці (наприклад,  поварам, які постійно працювали біля плити), за
роботу в нічний час,  бригадирам із робітників,  не звільнених від
основної роботи за керівництво бригадою в період виконання робіт у
зоні відчуження,  пов'язаних з  ліквідацією  наслідків  аварії  на
Чорнобильській  АЕС,  міг  визначатись  із застосуванням показника
кратності (п.  41  листа  Міненерго  СРСР  і  Мінатоменерго  СРСР,
погодженого з галузевим ЦК профспілок від 05.05.88 року).
     Додаткова оплата праці  в  зоні  відчуження  в  нічні  години
постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р.
N 207-7 ( 207с-86-п ) встановлена за кожну годину роботи в  нічний
час в розмірі 35% тарифної ставки.
     Годинні тарифні ставки для визначення додаткової оплати праці
за  роботу  в  нічний  час  обчислювались  відповідно до постанови
Держкомпраці СРСР і Секретаріату  ВЦРПС  від  27  грудня  1972  р.
N 383/35 ( v3_35400-72 ).
     Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня  1986  р.
N 665-195  ( v0665400-86 )  (постанова   Ради   Міністрів  УРСР  і
Укрпрофради  від  10 червня 1986 р.  N  207-7  ( 207с-86-п )  було
дозволено підприємствам залучати працівників на роботи,  пов'язані
з ліквідацією  наслідків  аварії  на  ЧАЕС  у  зоні  відчуження  і
запобіганням  забрудненню  навколишнього  середовища,  у вихідні і
святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.
     Оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні (частина друга
статті 73) та у вихідні дні провадилась за  правилами  статті  107
КЗпП  Української  РСР  ( 322-08 )  за  фактично  відпрацьовані  у
святковий чи вихідний день  години,  із  застосуванням  показників
кратності:
     1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
     2) працівникам,  праця  яких  оплачується  за  годинними  або
денними ставками,  -  у  розмірі  подвійної  годинної  або  денної
ставки;
     3) працівникам,  які  одержують  місячний  оклад  (наприклад,
лікарям),  -  у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх
окладу,  якщо робота провадилась в межах місячної  норми  робочого
часу,  і  в  розмірі  подвійної  годинної  або денної ставки зверх
окладу, якщо робота провадилась понад місячну норму.
     Відповідно до  статей 67,  68 КЗпП Української РСР ( 322-08 )
загальним вихідним днем є неділя.  На підприємствах,  де робота не
може  бути  перервана  в  загальний  вихідний  день  у  зв'язку  з
необхідністю  обслуговування  населення  (магазини,   підприємства
побутового  обслуговування  і  інші),  вихідні дні встановлювались
місцевими радами народних депутатів.
     Відповідно до  постанови  Держкомпраці  СРСР  і  Секретаріату
ВЦРПС від 7 травня 1986 р.  N 153/10-43 премія за  роботу  в  зоні
ЧАЕС  виплачувалась  у  відповідності  з  діючими  на підприємстві
системами преміювання.  Встановлені граничні розміри  премій  було
дозволено підвищувати  до  60%  тарифної ставки (окладу) на місяць
(підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР  і  Укрпрофради
від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ).
     Тимчасовий порядок  оплати  праці  працівників   підприємств,
організацій  і  установ  Міненерго  СРСР,  які  приймали  участь в
зазначених   роботах,   зобов'язував    керівників    підприємств,
розташованих   у   зоні   відчуження,   затвердити  інструкції  по
табельному  обліку,  положення  про   порядок   оплати   праці   і
преміювання    робітників,   інженерно-технічних   працівників   і
службовців,  графіки   проведення   робіт   (змінності),   довести
зазначені документи до відома всіх працівників.
     Відповідно до пункту 16 додатка 1 до постанови ЦК КПРС,  Ради
Міністрів СРСР   і   ВЦРПС   від   17   вересня  1986  р.  N  1115
( v1115400-86 ) премії по новій системі преміювання, яка вводилась
з  1  січня  1987  р.,  нараховувались  на заробіток за відрядними
розцінками,  тарифними ставками, за фактично відпрацьований час, з
врахуванням   доплат   за   суміщення  професій,  розширення  зони
обслуговування або збільшення обсягу робіт,  за роботу з важкими і
шкідливими  і  з  особливо  важкими  і особливо шкідливими умовами
праці,  за інтенсивність праці,  за ненормований  робочий  день  у
водіїв  автомобілів,  за перевезення небезпечних вантажів річковим
транспортом,  за роботу в нічний час бригадирам із робітників,  не
звільнених від основної роботи за керівництво бригадою;  надбавки:
за високу професійну  майстерність,  високі  досягнення  в  праці,
класність,  за  виконання  особливо  важливої  роботи  на строк її
виконання,  за вчену ступінь,  а також на  оклад,  установлений  з
врахуванням   вченого  ступеня,  персональні  надбавки  (постанова
Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 18  листопада  1986  р.
N 491/26-175   ( v-175400-86 )  із   доповненнями,   затвердженими
постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС  від  10  серпня
1987 р. N 477/23-80).
     На доплату за роботу в надурочний час та святкові дні  премія
не нараховувалась  (роз'яснення  Держкомпраці  СРСР  і  ВЦРПС  від
21 травня 1959 р. N 16).
 
     Приклад.
     Особа працювала   на   роботах,   пов'язаних   з  ліквідацією
наслідків аварії на ЧАЕС,  у III  зоні  небезпеки  2  і  3  травня
1986 р. по 9 годин щодня, даній категорії працівників підприємства
положенням про преміювання передбачено преміювання в розмірі 50%.
     У цьому випадку премія повинна нараховуватися за робочий і за
святковий дні таким чином:  годинна тарифна ставка  х  9  годин  х
х 5 (кратність) х 0,5.
 
     Розпорядженням Ради  Міністрів  СРСР  від  17  травня 1986 р.
N 964-рс голові Урядової комісії  було  надано  право  виплачувати
працівникам одноразову винагороду за виконання особливо важливих і
відповідальних робіт в залежності від небезпеки  їх  проведення  в
розмірі до 1000 крб.
     Запроваджувалась одноразова  премія  за  рахунок  коштів,  що
виділялись   Мінфіном  СРСР  і  Держпланом  СРСР  в  розпорядження
Міненерго СРСР для заохочення працівників  підприємств,  незалежно
від їх відомчого підпорядкування.  Розмір премії, що виплачувалась
одному працівнику,  не повинен був перевищувати 400 крб. (підпункт
3 пункту  1  постанови  Ради  Міністрів  УРСР  і  Укрпрофради  від
10 червня 1986 р.  N 207-7 ( 207с-86-п ),  порядок виплати  премії
визначено розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 24 червня 1986 р.
N 1512-р.
     У відповідності  з  постановою Кабінету Міністрів України від
30 травня 1986 р.  N 523,  зазначена премія (не більше 400 крб. на
місяць)   додається   до   суми   заробітку,   із   розміру  якого
призначається пенсія.
     Після 1  березня  1987  р.,  відповідно  до  рішення Урядової
комісії від 2 лютого 1987 р.  N 351,  премія за основні результати
господарської  діяльності  начислялась  у  зоні  ЧАЕС на заробітну
плату виходячи із підвищених не більше  як  у  два  рази  тарифних
ставок, посадових окладів, відрядних розцінок.
     Відповідно до постанови Ради  Міністрів  СРСР  від  9  квітня
1988 р.   N   441   Мінатоменерго  СРСР,  Міністерству  середнього
машинобудування  СРСР  та  Міненерго  СРСР  виділялись  кошти  для
заохочення  учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.  Розмір
однієї премії понад установлені чинним законодавством  максимальні
розміри  премій обмежувався сумою 400 крб.  на місяць.  Підпункт 3
пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня
1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ) втратив чинність.
     Рішенням Урядової комісії від 16 травня 1987 р.  N  387  було
доручено   Мінатоменерго   СРСР   за   участю   Міненерго  СРСР  і
Мінсередмашу СРСР розробити і затвердити:
     - положення  про  заохочення  працівників  цих міністерств за
виконання завдань по дезактивації і відновленню  енергоблока  N  3
ЧАЕС,   дезактивації   м.   Прип'ять,   забезпечення   надійної  і
безаварійної роботи ЧАЕС та запобігання забруднення  навколишнього
середовища;
     - порядок  і  умови  використання   коштів,   що   виділялись
Мінатоменерго СРСР, Міненерго СРСР і Мінсередмашу СРСР.
     Постановою Держкомпраці  СРСР  і   Секретаріату   ВЦРПС   від
7 травня  1986  р.  N  153/10-43  для працівників,  які виконували
роботи,  пов'язані  з  ліквідацією   наслідків   аварії   в   зоні
радіоактивного  випромінювання,  встановлювався 6-годинний робочий
день.
     У зв'язку  з  тим,  що  годинні тарифні ставки для робітників
визначені виходячи з 7-годинного робочого дня (постанови ЦК  КПРС.
Ради Міністрів  СРСР  і  ВЦРПС  від 12 грудня 1972 р.  N 842,  від
17 вересня 1986 р.  N 1115 ( v1115400-86 ), від 24.12.76 р. N 1057
тощо),  годинна тарифна ставка при режимі 6-годинного робочого дня
у зоні ЧАЕС визначалася таким чином:  відповідна  годинна  тарифна
ставка  при  7(8)-годинному  робочому  дні  множилася  на  середню
тривалість робочого часу в  годинах  (при  7/8-годинному  робочому
дні)  за  місяць  (173,1  год.),  а одержаний результат ділився на
152,5 - середню тривалість робочого часу за місяць в  годинах  при
6-годинному   робочому   дні   (роз'яснення  Держкомпраці  СРСР  і
Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня 1973  року  N  13/30,  затверджене
постановою  Держкомпраці  СРСР  і  Секретаріату ВЦРПС від 5 жовтня
1973 року N 266/30).
 
     Приклад.
     Годинна тарифна ставка при 8-годинному робочому дні 65,9 коп.
в перерахунку при 6-годинному робочому дні  складатиме  74,8  коп.
(65,9 х 173,1 : 152,5).
 
     Особам, оплата  праці  яких  провадилась  виходячи з місячних
тарифних ставок (окладів) годинна тарифна ставка  при  6-годинному
робочому  дні  визначалася  діленням  місячної  ставки (окладу) на
норму робочих годин по календарю у даному місяці  при  6-годинному
робочому  дні  (роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС
від 27 грудня 1972 р. N 383/35 ( v3_35400-72 ).
 
     Приклад.
     Посадовий оклад працівника - 120 крб., годинна тарифна ставка
цього працівника при 6-годинному робочому дні складатиме у  травні
1986 р.  83,3 коп. (120 : 144 години), а в липні 1986 р. 74,1 коп.
(120 : 162 години).
 
     За повідомленням  Адміністрації  зони   відчуження   і   зони
безумовного  (обов'язкового)  відселення від 13.05.98 р.  N 13/564
кар'єри по видобуванню і навантаженню  піску  були  розташовані  в
зоні  відчуження  біля  сіл Лелів і Чистогалівка,  міст Прип'ять і
Чорнобиль,  між селами Лелів і Копачі та селами Янів і Копачі. При
визначенні  годинної  тарифної  ставки  у  зоні ЧАЕС на роботах по
навантаженню піску, доплати і надбавки за професійну майстерність,
високі досягнення в праці,  виконання особливо важливих робіт (які
не утворюють новий посадовий  оклад),  встановлені  працівнику  за
основним місцем роботи,  не повинні враховуватись (абзац четвертий
підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР  і  Укрпрофради
від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ).
     У випадку  підвищення  відповідно  до  чинного  законодавства
посадових  окладів  керівних  та  інженерно-технічних  працівників
підприємств першої групи по  оплаті  праці  на  10-15  %,  годинна
тарифна  ставка  при шестигодинному робочому дні у зоні відчуження
визначається із врахуванням цього підвищення,  яке  утворює  новий
посадовий оклад.
     Для педагогічних працівників,  відповідно до  Iнструкції  про
порядок обчислення    заробітної    плати    працівників    освіти
( z0056-93 ),   годинна  тарифна  ставка   обчислюється   діленням
місячної  тарифної  ставки  (посадового окладу) на кількість годин
викладацької (педагогічної)  або  виховної  роботи  у  конкретному
місяці, виходячи з тривалості педагогічної роботи в день.
     Наприклад, годинна  тарифна ставка вчителя старших класів при
нормі 3 години педагогічної роботи в  день  72  години  за  місяць
(24 х  3)  і  тарифній  ставці  170  крб.  становитиме  2,36  крб.
(170 : 72).
     Якщо цей вчитель був учасником ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС (виконував роботи по навантаженню піску, що не є педагогічною
діяльністю),  його годинна тарифна ставка на роботах, пов'язаних з
ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС,  при  встановленому  в  зоні
ЧАЕС  режимі  6-годинного робочого дня та 6-денного робочого тижня
становитиме в травні 1986 року 1,18 крб. (170 : 144 години).
     Годинна тарифна  ставка  (оклад)  при  нарахуванні заробітної
плати  за  роботу  в  зоні  відчуження,  пов'язану  з  ліквідацією
наслідків  аварії  на  ЧАЕС,  обчислюється  виходячи  з посадового
окладу по основній роботі і кількості робочих годин за  календарем
відповідного  місяця  при  6-годинному  робочому  дні  і 6-денному
робочому  тижні.   Підвищення   посадових   окладів   педагогічних
працівників  установ  і закладів освіти за почесні звання та вчену
ступінь доктора чи кандидата наук  та  за  використання  в  роботі
іноземної  мови  утворювало  новий посадовий оклад і враховувалось
при обчисленні годинної тарифної  ставки  при  режимі  6-годинного
робочого  дня  в  зоні  ЧАЕС,  додаткова  оплата  праці  за класне
керівництво,  перевірку зошитів  і  письмових  робіт,  завідування
кабінетами, за суміщення професій при цьому не враховувалась.
     При обчисленні   годинної   тарифної   ставки   при    режимі
6-годинного  робочого  дня  в  зоні  ЧАЕС  завідуючих  магазинами,
їдальнями і структурними одиницями,  не  звільнених  від  основної
роботи  продавця,  повара тощо,  якщо показники нижчі передбачених
для підприємств (структурних одиниць) 7-ї групи по  оплаті  праці,
потрібно враховувати, що посадовий оклад (тарифна ставка) цих осіб
встановлюються з  врахуванням  доплати  в  розмірі  до 20%  окладу
продавця, повара тощо.
     Робота в надурочний час оплачувалась відповідно  до  ст.  106
Кодексу законів про працю УРСР ( 322-08 ):
     - при  почасовій  оплаті  праці  за  перші  дві  години  -  в
полуторному розмірі, за наступні - в подвійному розмірі.
 
     Приклад.
     Працівник працював у липні 1986 р.  в III  зоні  небезпеки  9
годин.  Його  заробіток  визначається виходячи з годинної тарифної
ставки 74,1 коп.  таким чином:  (74,1 х 6 х 5) + (74,1 х 2 х  5  х
х 1,5) + (74,1 х 1 х 5 х 2) = 40,75,  або (74,1 х 9 х 5) + (74,1 х
х 2 х 5 х 0,5) + (74,1 х 1 х 5 х 1) = 40,75 крб.;
     - при  відрядній  оплаті праці доплата за роботу в надурочний
час провадилась в розмірі 50 % тарифної ставки почасовика за перші
дві  години  надурочної  роботи,  а починаючи з третьої години - в
розмірі 100% тарифної ставки почасовика відповідного розряду.
 
     Приклад.
     Працівник з  відрядною системою оплати праці працював у липні
1986 р.  в III зоні небезпеки 9 годин. Понад заробіток, начислений
по відрядних розцінках, йому потрібно нарахувати доплату за роботу
в надурочний час протягом трьох годин виходячи з годинної тарифної
ставки 74,1 коп.  таким чином:  (74,1 х 2 х 5 х 0,5) + (74,1 х 1 х
х 5 х 1);
     - у тих галузях народного господарства,  де встановлено єдині
тарифні ставки для робітників-відрядників і почасовиків, за роботу
у  надурочний  час  провадилась  доплата в розмірі,  встановленому







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.31554
EUR30.5155
RUB0.41981
PLN7.12863
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка