Законы Украины

Новости Партнеров
 

Справи про черговість надання жилих приміщень


    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
 
 від 16.07.97
     м.Київ
 
 vd970716
 
          Справи про черговість надання жилих приміщень
 
                             (Витяг)
     Згідно з п.  5 ст.  12,  статтями 31,  43 ЖК УРСР ( 5464-10 )
жилі приміщення в будинках  державного  і  громадського  житлового
фонду    надаються    громадянам    у    порядку,    встановленому
законодавством,  зокрема з додержанням черговості  перебування  на
обліку    для   поліпшення   житлових   умов.   Вимоги   житлового
законодавства про черговість надання  жилих  приміщень  можуть  не
застосовуватись лише тоді,  коли будівництво жилого будинку велося
відповідно до цивільно-правової угоди  за  участю  особи,  яка  за
умовами даної угоди мала одержати квартиру в цьому будинку
     У серпні 1994 р. Хмельницьке ШБУ N 56 звернулося з позовом до
Х.М. та Х.К. про виселення їх із трикімнатної квартири без надання
іншого жилого приміщення.  Позов обгрунтовувався тим, що зазначена
квартира  спільним  рішенням   адміністрації   та   профспілкового
комітету  була  виділена  працівникові  ШБУ N 56 Г.В.  на сім'ю із
трьох осіб і останньому видано ордер на квартиру,  однак вселитися
туди  він  не  може,  оскільки  1 червня 1994 р.  в неї без ордера
вселилася  сім'я  Х-ків   і   добровільно   звільняти   приміщення
відмовляється.
     Х.М. і  Х.К.  звернулися  із  зустрічним  позовом   до   ШБУ,
Хмельницького міськвиконкому, а також до Г.В. та Г.О. про визнання
недійсним  ордера  на  зазначену   квартиру   і   визнання   права
користування останньою за ними, тобто сім'єю Х-ків. У заяві Х.М. і
Х.К. зазначали, що спільним рішенням адміністрації та профкому ШБУ
від  30 червня 1992 р.  Х.М.  на сім'ю із трьох осіб було виділено
спірну квартиру.  У зв'язку з тим, що квартири були непридатні для
проживання,  кожен з претендентів для пришвидшення здачі будинку в
експлуатацію своїми силами виконував опоряджувальні роботи.  Після
здачі  будинку  в  експлуатацію  перед видачею ордерів сім'я Х-ків
дізналася,  що  було  проведено  повторний  розподіл  житла  і  їх
виключено зі списків осіб, які мають право на одержання квартири в
даному будинку.  Вважаючи,  що право на одержання спірної квартири
мають саме вони, Х.М. і Х.К. просили задовольнити їхні вимоги.
     Справа розглядалася судами  неодноразово.  Останнім  рішенням
Хмельницького міського суду від 10 березня 1995 р.  позов подружжя
Х-ків задоволено.  За ними визнане право на  користування  спірною
квартирою,  а ордер,  виданий Г.В.  на неї,  визнаний недійсним. У
позові ШБУ відмовлено.
     Ухвалою судової  колегії  в  цивільних  справах Хмельницького
обласного суду від 13 березня 1995 р.  зазначене рішення  залишене
без зміни.
     Постановою президії Хмельницького обласного суду від 28 липня
1997 р.  протест прокурора області про скасування судових рішень і
направлення справи на новий розгляд залишено без задоволення.
     Заступник Голови  Верховного  Суду  України  у протесті також
порушив питання про скасування судових рішень і направлення справи
на  новий  розгляд.  Судова колегія в цивільних справах Верховного
Суду України визнала,  що протест  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.
     Задовольняючи позовні вимоги Х.М.  та Х.К.  про  визнання  за
ними права користування спірною квартирою, суд виходив із того, що
попереднім розподілом квартир за спільним  рішенням  адміністрації
та профспілкового комітету ШБУ від 30 червня 1992 р.  між Х.М.,  з
одного боку,  та адміністрацією і зазначеним  комітетом  ШБУ  -  з
іншого,  було  укладено угоду про надання позивачеві недобудованої
квартири з метою завершення будівництва  силами  та  коштами  його
сім'ї  і  наступного  заселення останньою цієї квартири.  Оскільки
умови  даної  угоди  з боку Х.М. було виконано, то, на думку суду,
не  було  правових  підстав  для  повторного вирішення питання про
перерозподіл цієї квартири.
     Проте з  таким  висновком  погодитись  неможна,  оскільки суд
неповно з'ясував  дійсні  обставини  справи,  права  та  обов'язки
сторін.
     Згідно з п.  5 ст.  12,  статтями 31,  43 ЖК ( 5464-10 ) жилі
приміщення  в  будинках  державного і громадського житлового фонду
надаються  громадянам  у  порядку,  встановленому  законодавством,
зокрема   з  додержанням  черговості  перебування  на  обліку  для
поліпшення житлових умов.
     Чинне цивільне   законодавство   не   містить   норм,  які  б
забороняли  громадянам  поліпшувати  свої  житлові  умови   шляхом
укладення  угод,  за  якими  громадянин  своєю працею,  а в деяких
випадках  -  і  коштами   бере   участь   у   будівництві   житла,
адміністрація     ж     підприємства    (установи,    організації)
зобов'язується після закінчення будівництва  надати  громадянинові
зазначене в договорі житло.
     Однак у   такому   випадку   забезпечення   громадян   житлом
проводиться   не   в   порядку,  передбаченому  нормами  житлового
законодавства,    а    в   порядку   виконання   цивільно-правових
зобов'язань,  оскільки положення про обов'язковість перебування на
квартирному  обліку  і  про  додержання черговості в цьому разі не
застосовуються.
     З матеріалів   справи   вбачається,   що  Г.В.  перебував  на
квартирному  обліку  за  місцем роботи в ШБУ із 15 січня 1980 р. в
загальній черзі за N 23, Х.М. - з 12 грудня 1986 р. за N 35.
     Визнаючи за сім'єю Х-ків право на  спірну  квартиру,  суд  не
з'ясував,  за  нормами  якого законодавства забезпечувалися житлом
працівники   ШБУ  -  житлового  чи  цивільного.  Якщо  за  нормами
цивільного  законодавства в порядку виконання зобов'язань, то суду
необхідно  було  дослідити, яке правове значення може мати в цьому
разі рішення про розподіл жилої площі від 30 червня 1992 р.
     Визнаючи факт   укладення   угоди    між    відповідачем    і
адміністрацією,  суд не з'ясував,  чи могла вона бути укладена вже
після зведення будинку,  під час проведення опоряджувальних робіт,
та чи не суперечила вона чинному законодавству.
     Якщо ж  квартира  надавалася за нормами ЖК ( 5464-10 ),  суду
необхідно було з'ясувати,  чи може бути підставою для недодержання
черговості  надання жилої площі те,  що претендент на її одержання
особистою  працею  і   коштами   сприяв   прискоренню   закінчення
будівництва.
     До того ж судом не враховано, що будинок, в якому розташована
спірна квартира,  був  прийнятий  в  експлуатацію  лише  в  травні
1994 р.  та  що  відповідачі  вселилися  до  спірної  квартири   з
порушенням вимог ст. 58 ЖК ( 5464-10 ).
     Оскільки жодна із судових  інстанцій  не  звернула  уваги  на
порушення закону, скасуванню підлягають усі судові рішення в даній
справі.  Враховуючи наведене,  судова колегія в цивільних  справах
Верховного  Суду України протест заступника Голови Верховного Суду
України задовольнила,  рішення Хмельницького міського суду, ухвалу
судової   колегії   в  цивільних  справах  та  постанову  президії
Хмельницького обласного суду скасувала як такі,  що постановлені з
порушенням  вимог  законодавства,  і  направила  справу  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
 Надруковано: "Юридичний вісник України",  N 33(269), 17-23 серпня
              2000 р.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка