Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Цільову комплексну програму розвитку футболу в Україні на 1997 - 2002 роки


 
                        П О С Т А Н О В А
                   від 23 червня 1997 р.  N 600
                               Київ
             Про Цільову комплексну програму розвитку
               футболу в Україні на 1997 - 2002 роки
 
     З метою забезпечення планомірного розвитку футболу в Україні,
оздоровлення різних верств населення,  підвищення рівня проведення
національних змагань  і  сприяння  досягненню  високих  спортивних
результатів  у  престижних міжнародних змаганнях Кабінет Міністрів
України п о с т а н о в л я є:
     1. Схвалити Цільову комплексну програму  розвитку  футболу  в
Україні на 1997 - 2002 роки (далі - Програма), що додається.
     2. Державному  комітетові  з фізичної культури і спорту разом
із  заінтересованими  міністерствами,   іншими   центральними   та
місцевими органами виконавчої влади,  Федерацією футболу України і
фізкультурно-спортивними   товариствами   забезпечити    виконання
Програми  і зобов'язати свої органи на місцях до 1 вересня 1997 р.
розробити відповідні цільові комплексні програми розвитку футболу.
     3. Державному комітетові з фізичної культури і  спорту  разом
із  заінтересованими міністерствами,  іншими центральними органами
виконавчої  влади   та   Федерацією   футболу   України   утворити
координаційну   раду  з  питань  управління  і  контролю  основних
напрямів реалізації Програми та затвердити положення про неї.
     4. Міністерству фінансів  забезпечити  фінансування  заходів,
пов'язаних   з   реалізацією   Програми,   в   межах   асигнувань,
передбачених державним бюджетом.
     5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Міністра
Кабінету Міністрів України Пустовойтенка В.П.
 
     Виконуючий обов'язки
     Прем'єр-міністра України                        В. ДУРДИНЕЦЬ
     Інд.28
                                            СХВАЛЕНО
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                 від 23 червня 1997 р. N 600
 
                        ЦІЛЬОВА КОМПЛЕКСНА
                    ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ФУТБОЛУ
                   В УКРАЇНІ НА 1997-2002 РОКИ
 
                               Київ
                               1997
 
                        УМОВНІ  СКОРОЧЕННЯ
 
АЖФ       - Асоціація жіночого футболу
АФАУ      - Асоціація футбольних арбітрів України
АФІ       - Асоціація футболу інвалідів
АФ ППК    - адвокатська фірма "Перший правовий клуб"
АПФ       - Асоціація професіональних футболістів
ВШТ       - Вища школа тренерів
ДФА       - Дитяча футбольна асоціація
ДЮСШ      - дитячо-юнацька спортивна школа
ДЮСШОР    - дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву
КНГ       - комплексна наукова група
ЛЛФ       - Ліга любителів футболу
МБЗ       - медико-біологічне забезпечення
НДЦ       - науково-дослідний центр АТ ФК "Динамо Київ"
НМЦ       - Науково-методичний центр при ФФУ
НОК       - Національний олімпійський комітет
НТП       - навчально-тренувальний процес
НТС       - навчально-тренувальний збір
ПФК       - професіональний футбольний клуб
ПФЛ       - Професіональна футбольна ліга
РФ        - регіональна федерація футболу
ТТП       - техніко-тактична підготовка
ТТД       - техніко-тактичні дії
УДУФВС    - Український державний університет фізичного
            виховання і спорту
ФФУ       - Федерація футболу України
ШВСМ      - школа вищої спортивної майстерності
 
                              Вступ
     Цільова комплексна програма розвитку  футболу  в  Україні  на
1997-2002  роки  (далі - Програма) розроблена відповідно до Закону
України "Про фізичну культуру і  спорт"  (  3808-12  ),  Державної
програми  розвитку  фізичної  культури  і  спорту  (   334/94   ),
Концепції  Цільової  комплексної  програми  розвитку   футболу   в
Україні на 1997-2002 роки і  спрямована  на  практичну  реалізацію
положень і вимог цих документів.
     Розроблення цільових  комплексних  програм  у  сфері фізичної
культури і спорту має багаторічну історію.  Це створення  цільових
комплексних    програм    і   у   сфері   управління   підготовкою
висококваліфікованих спортсменів,  і у сфері наукових  досліджень.
Але  найважливішу  роль  покликана  відіграти  цільова  комплексна
програма  загальнофізичного  виховання  та  розвитку  всіх   видів
спорту і футболу зокрема.
     Дослідження показують, що тими формами і методами управління,
які   використовувалися   досі,   ефективно   розв'язати  проблему
подальшого  розвитку  футболу  в  Україні  стає  дедалі  важче   і
складніше.  Потрібно застосовувати нові методи управління. Одним з
них є програмно-цільове планування.  Використання цього  сучасного
методу зумовлено такими причинами:
     проблема розвитку  футболу  -  це  проблема  комплексна,  яка
потребує    розв'язання    різних    організаційних,   фінансових,
матеріально-технічних, кадрових, наукових та інших завдань;
     проблема розвитку    футболу    має    міжвідомчий   характер
(Держкомспорт,  Міносвіти,  профспілки,  Мінфін, Мінюст, спортивні
товариства і асоціації тощо);
     на сучасному  етапі  розвитку  науки   про   футбол   назріла
необхідність,   щоб   йому   відповідали   і  організаційні  форми
управління підготовкою футболістів та розвитком масового футболу.
     Притаманними програмно-цільовому плануванню ознаками є:
     планово-цільовий підхід - заходи Програми,  які  передбачають
конкретні цілі і завдання, сплановані у часі і у просторі, і мають
певний алгоритм їх реалізації;
     наступність -   Програма  включає  комплекс  взаємопов'язаних
заходів,  спрямованих  на  вдосконалення  управління   в   системі
футболу;
     комплексність -  врахування  всіх  факторів,  необхідних  для
досягнення  цілей,  точне  і  повне  охоплення  всіх сфер розвитку
футболу у взаємозв'язку і об'єднання зусиль всіх  організацій,  що
відповідають за реалізацію Програми;
     всебічність -    врахування    різноманітних    педагогічних,
біохімічних  і  соціальних факторів,  напрямів роботи з підготовки
висококваліфікованих футболістів і розвитку масового футболу;
     диференційований підхід  -  визначення  головної  і  основних
проблем, основних напрямів роботи, головної мети та основних цілей
і завдань, конкретних заходів для їх першочергового здійснення;
     нормативний характер -  використання  нормативів  і  правових
основ, встановлених законодавством України;
     врахування кінцевих результатів  -  Програма  орієнтована  на
кінцевий результат діяльності системи футболу;
     облік ресурсів - забезпечення реалізації заходів  відповідним
фінансуванням, кадрами, матеріально-технічною базою.
     Методологічною основою  розроблення  Програми   є   системний
підхід, що дало змогу здійснити синтетичний аналіз різних за своєю
природою і складністю об'єктів  з  єдиної  системної  точки  зору,
виявити  при  цьому  найважливіші  характерні  риси функціонування
системи футболу і врахувати найбільш істотні фактори, що впливають
на його розвиток. При цьому передбачалася підпорядкованість цілей,
результатів  і   критеріїв   підсистем   загальносистемній   меті,
результату і критеріям її оцінки, тобто головній меті і результату
реалізації Програми.
     У процесі розроблення Програми проаналізовано досвід розвитку
футболу за кордоном, зокрема у таких країнах, як Німеччина, Велика
Британія, Франція, Російська Федерація, Болгарія, Норвегія.
     До розроблення Програми  було  залучено  висококваліфікованих
фахівців:  учених,  юристів,  економістів, журналістів, керівників
органів управління  футболом,  регіональних  федерацій  футболу  і
футбольних клубів, представників футбольної громадськості.
     Систематизацію матеріалів,      методичне       забезпечення,
розроблення  заходів  Програми здійснено науковою групою в складі:
Бальчос М.В.  - керівник групи,  Зеленцов А.М.  - канд. пед. наук,
директор НДЦ АТ ФК "Динамо Київ",  Крюков Ю.Г.  - канд. пед. наук,
доцент УДУ ФВС,  Вихров К.Л.  - канд.  пед.  наук, доцент УДУ ФВС.
Адміністративне  забезпечення:  Попов  А.В.  -  канд.  пед.  наук,
генеральний секретар ФФУ.
     1. Передумови розроблення Цільової комплексної програми
           розвитку футболу в Україні на 1997-2002 роки
     Футбол - складова частина культурного життя суспільства,  яка
сприяє  збереженню  і  зміцненню  здоров'я,   розвитку   фізичних,
морально-вольових    та    інтелектуальних    здібностей   людини,
організації змістовного дозвілля.
     Як соціальне явище,  футбол відображає стан суспільства. Нині
футбол набув такої значущості,  якої він не мав,  мабуть, ніколи в
історії людства. Футбол значною мірою впливає на всі сторони життя
людей  -  їх  трудову  діяльність,  суспільні   відносини,   сферу
споживання, дозвілля, освіти тощо.
     Водночас футбол сам зазнає  величезного  впливу,  зумовленого
соціальними явищами і умовами суспільного життя.  Спорт,  і футбол
зокрема,  не  тільки  залежить  від  усієї  соціальної   структури
суспільства, а і сам активно впливає на його різні сторони і сфери
-  політику,  економіку,  культуру.  Футбольні   матчі   виконують
соціальну функцію, як фактор стабілізації. Це стосується передусім
розв'язання проблеми стримання  агресивності,  з  якою  доводиться
мати справу будь-якому суспільству. Футбол є барометром соціальної
напруженості, вельми чутливим до якнайменшого її підвищення, тобто
барометром  соціального  клімату  суспільства.  Природно,  це не є
призначенням  футболу,  а  лише  однією   з   його   соціологічних
характеристик.
     Протягом останніх  років  сталися   серйозні   зміни   як   у
суспільстві,  так  і  у  спорті,  і у футболі зокрема.  Йдеться не
тільки про організаційні зміни (поява ПФЛ, ПФК, асоціацій тощо), а
й   зовсім   новий  підхід  до  його  розвитку,  і  передусім,  до
фінансування.  Це  зумовлено  іншим  політико-економічним  устроєм
суспільного  життя,  в  основі  якого лежать нові форми власності.
Ситуація,  що склалася у країні,  висунула на порядок денний  коло
питань:  у  чому  полягає  специфіка  футболу  як  особливої форми
життєдіяльності людей;  які конкретно  соціальні  функції  виконує
футбол;  наскільки  це  місце  і  соціальні  функції  відповідають
гуманістичним ідеалам і цінностям тощо.
     На початку  90-х  років  у  зв'язку із зміною соціальної ролі
футболу як популярного видовища розпочався його поступовий перехід
від любительського до професіонального, який завершився створенням
ПФЛ.  Ці зміни не  могли  не  позначитися  на  економіці  футболу.
Перехід  на  професіональну основу призвів до скорочення державних
асигнувань на футбол і пошуку нових джерел його фінансування.
     З цим  прийшло  усвідомлення,  що футбол як видовище,  дедалі
більше підкоряється законам,  за якими  розвивається  бізнес.  Тим
часом  соціально-економічна  обстановка,  що  склалася  у  країні,
штовхає скоріше до недооцінки футболу як  складового  фактора,  що
справляє  виховний  вплив  на  всі верстви населення і особливо на
молодь.  Тенденції ослаблення інтересу  молодих  людей  до  занять
фізичною культурою,  зокрема футболом,  на наш погляд,  є однією з
причин   прогресування   наркоманії,   алкоголізму,   проституції,
зростання  злочинності  серед  молоді.  Залишаються незадоволеними
біологічні потреби  дітей,  учнівської  і  студентської  молоді  у
руховій активності. Внаслідок цього 80 відсотків дітей і підлітків
мають відхилення у фізичному розвитку, 74 відсотки молодих людей -
у стані здоров'я.
     Значне зниження   рівня   життя,   наслідки    Чорнобильської
катастрофи,  порушення екологічної рівноваги, гіподинамія призвели
до  різкого  погіршення  фізичного  розвитку  людей  і  стану   їх
здоров'я.   Спостерігається   тенденція   до   зниження  середньої
тривалості життя,  яка в Україні є значно  нижчою,  ніж  у  світі.
Утричі  збільшилася захворюваність на гіпертонію,  у 2,4 раза - на
стенокардію,  на  30  відсотків  -  на  інфаркт  міокарду.  Постає
питання: а чи не дуже легковажно ставимося ми до футболу, вважаючи
його лише засобом розваги?  Із середовища  популярних  футболістів
молодь  обирає  зразки для наслідування.  За рівнем благополуччя і
класності  футбольної  команди  судять   про   якість   управління
суспільно  важливими  процесами  на місцях.  На вищому спортивному
рівні футбольні поєдинки працюють на престиж націй і  держав.  Все
це  свідчить  про  те,  що  футбол  повинен  бути одним з основних
об'єктів  державної  політики  як  фактор   виховання   молоді   і
оздоровлення  всіх  верств  населення країни і як фактор зростання
міжнародного авторитету України. Вкладаючи гроші у футбол, держава
виявить  турботу  не  тільки  про виховання футбольної зміни,  а і
створить умови для виведення дітей і підлітків з вулиці (підвалів,
підворіть  тощо).  Замість  сигарет,  алкоголю  і  наркотиків вони
візьмуться за м'яч,  підуть на спортивний майданчик -  у  найбільш
доступні місця для занять фізичною культурою і спортом.  З'явиться
надія на  здоров'я  майбутніх  поколінь.  То  чи  можна  зіставити
витрати фінансові,  моральні,  часові,  пов'язані з перевихованням
тих,  хто вже поринув у "чарівності" легкого життя, з витратами на
організацію фізкультурно-оздоровчих занять?  Крім того,  специфіка
занять футболом унікальна своєю  універсальністю.  У  ході  занять
прищеплюється   дух   колективізму.  Заняття  футболом  комплексно
впливають  на  розвиток  фізіологічних  можливостей  організму   і
фізичних  здібностей.  Навіть  початковий  рівень  занять футболом
закладає базу для занять іншими видами спорту.
     Державна політика  підтримки  футболу повинна спрямовуватися:
на реалізацію програми розвитку футболу в країні;  вияв  повсюдної
уваги   до  дитячо-юнацького  футболу;  на  державне  стимулювання
розвитку  футболу  за  допомогою  пільгової  податкової  політики,
пільгового    фінансування   і   кредитування;   на   забезпечення
функціонування жорсткої системи контролю і  оцінки  всієї  системи
футболу.
     Оскільки участь  держави  у   регулюванні   системи   футболу
незначна,  дуже погіршилися кількісні та якісні показники, а саме:
за станом на 1991 рік кількість осіб,  що  займаються  футболом  у
дорослих командах (включаючи команди майстрів), становила 250 тис.
чол.,  за станом на 1 жовтня 1996 р.  -  близько  125  тис.  чол.;
кількість юних футболістів у 1991 році досягала 217 тис., а у 1996
році - 92 260.
     Особливу стурбованість       викликає      нинішній      стан
матеріально-технічної бази. Намітилася тенденція різкого зменшення
кількості  футбольних  полів.  У  1991 році в Україні налічувалося
19640 полів, у 1996 році - тільки 6816. Не налагоджено виробництво
вітчизняного спортивного обладнання, інвентаря та екіпіровки.
     Під загрозою руйнування перебуває досить ефективна в минулому
система  підготовки  кваліфікованих футболістів.  Швидкими темпами
зменшується кількість спеціалізованих шкіл:  у 1991 році  їх  було
912,  у  1996  -  623.  Практично  всі  школи ледь животіють через
відсутність коштів на їх утримання.  Значно скоротилася  кількість
національних     змагань    і    навчально-тренувальних    зборів.
Висококваліфіковані фахівці і футболісти переходять в  інші  сфери
діяльності,  виїжджають  на  роботу  за кордон.  Так,  у 1991 році
працювало 9879 тренерів,  у 1996  році  -  4089,  і  кількість  їх
продовжує зменшуватися. Основна причина відпливу кадрів криється у
відсутності престижу професіональної діяльності тренера,  особливо
у дитячо-юнацькому футболі.
     Незадовільно розвивається сільський футбол. Причини полягають
насамперед  у  відсутності матеріально-технічної бази.  На 53 села
припадає один стадіон,  на  25  сіл  -  один  спортивний  зал,  60
відсотків  сіл  взагалі  не мають спортивних споруд.  Як наслідок,
тільки троє дітей із ста мають можливість займатися у ДЮСШ.  Криза
в  українському  футболі  сьогодні  посилює  його  відставання  на
світовому рівні.  Залишити футбол віч-на-віч з його  проблемами  -
означає втратити цілу галузь,  яка ще п'ять років тому прославляла
Україну,  і приректи значну  частину  підростаючого  покоління  на
відставання у фізичному розвитку і погіршення здоров'я, а отже, на
неповноцінне майбутнє.
     Аналіз кризових    тенденцій    у    нинішньому   футбольному
господарстві дав змогу визначити проблеми,  на розв'язання яких  і
спрямована  Цільова комплексна програма розвитку футболу в Україні
на 1997-2002 роки.
     2. Проблеми, цілі і завдання розвитку футболу в Україні
             2.1. Проблеми розвитку футболу в Україні
     Головна проблема:  невідповідність розвитку футболу світовому
рівню та національним інтересам.
     Зміст проблеми:
     недостатня ефективність системи управління футболом;
     відсутність заінтересованості державних, комерційних та інших
структур до утримання та модернізації  матеріально-технічної  бази
футболу;
     ослаблення загальнонаціонального   інтересу   до   внутрішніх
змагань;
     відплив провідних футболістів і фахівців з футболу за кордон;
     зниження рейтингових  показників  збірних  і клубних команд у
світовому, європейському і національному футболі;
     недостатня увага засобів масової інформації до футболу.
     Основні проблеми:
     1. Проблема "зовнішніх факторів" - вплив складної економічної
і соціальної ситуації в Україні на розвиток футболу.
     Зміст проблеми:
     мінімальний обсяг державної економічної підтримки;
     відсутність режиму  найбільшого  сприяння  з  боку  державних
структур   (пільги,   пільгове  оподаткування  спонсорів,  система
страхування тощо);
     самоліквідація футбольних  клубів  внаслідок  їх економічного
банкрутства;
     неналежний рівень організації і проведення змагань;
     організаційно-правові проблеми,  пов'язані із запрошенням  до
збірних команд гравців, що виступають у зарубіжних клубах;
     низька ефективність організації телетрансляцій гри  клубів  і
збірних команд у міжнародних змаганнях.
     2. Відсутність  спеціальної  законодавчої  бази,  що визначає
оптимальний розвиток футболу в Україні.
     Зміст проблеми:
     відсутність у  національному законодавстві визначення поняття
"футболіст-нелюбитель  (професіонал)"  і  детальної  регламентації
його статусу;
     відсутність можливості забезпечити  повною  мірою  соціальний
захист професіональних футболістів;
     невизначеність правових статусів багатьох футбольних  клубів,
чиї команди беруть участь у змаганнях під юрисдикцією ФФУ.
     3. Відсутність   мобільної   системи  взаємовідносин  органів
управління спортом і футболом.
     Зміст проблеми:
     низька ефективність  системи державного регулювання розвитком
футболу;
     недостатня координація   між   управлінськими  структурами  у
розробленні стратегії розв'язання проблем;
     недостатній професіональний   рівень   працівників   керівних
органів.
     4. Недосконалість системи професіонального футболу.
     Зміст проблеми:
     неповна розробленість нормативно-правової бази;
     невизначеність структури професіональних футбольних клубів;
     слабка економічна     база,    нестабільність    фінансування
футбольних клубів;
     застаріла матеріально-технічна база;
     низька якість навчально-тренувального процесу;
     слабкість системи    стимулювання    підвищення    спортивної
майстерності;
     недостатність професіональної  кваліфікації адміністративного
персоналу, особливо у професіональних футбольних клубах.
     5. Недосконалість системи дитячо-юнацького футболу.
     Зміст проблеми:
     недостатня участь  держави  у вирішенні питань економічного і
матеріального забезпечення;
     недостатність системи    державних   пільг   і   стимулювання
діяльності суб'єктів дитячо-юнацького футболу;
     незначна кількість  підрозділів  дитячо-юнацького  футболу  в
системі ПФЛ;
     нестача і  низький  професіональний  рівень дитячих тренерів,
падіння престижу професії дитячого тренера;
     поступове руйнування   матеріальної   бази   дитячо-юнацького
футболу;
     неефективність системи    регулювання    взаємовідносин   між
відомчими структурами.
     6. Недосконалість управління любительським футболом:
     Зміст проблеми:
     низька ефективність   контролю   і  управління  регіональними
федераціями футболу;
     відсутність зведеного календаря змагань;
     відсутність чіткої   системи    підготовки    і    підвищення
кваліфікації кадрів;
     низький рівень навчально-тренувальної роботи;
     невідповідність спортивної  бази організації НТП і проведенню
змагань;
     відсутність належної  уваги  засобів  масової  інформації  до
розвитку любительського футболу.
     7. Недосконалість системи підготовки кадрів.
     Зміст проблеми:
     незначна ефективність  програм підготовки кадрів у навчальних
закладах;
     недосконалість системи      підвищення     кваліфікації     і
перепідготовки;
     низька якість навчально-матеріальної бази;
     відсутність системи ліцензування;
     відсутність нормативно-правових      актів      з      питань
професіональної діяльності і  соціальної  захищеності  тренерів  з
футболу.
     8. Незадовільна організація НТП.
     Зміст проблеми:
     відсутність наступності      у      системах       підготовки
дитячо-юнацьких, клубних і збірних команд;
     незадовільні результати  участі  клубних  і  збірних   команд
країни у міжнародних змаганнях.
     9. Відсутність системи,  що забезпечує наступність підготовки
збірних команд і  досягнення  високих  результатів  у  міжнародних
змаганнях.
     Зміст проблеми:
     недостатня ефективність   управління   підготовкою    збірних
команд;
     відсутність програм підготовки збірних команд;
     відсутність навчально-тренувальних баз для підготовки збірних
команд;
     відсутність науково-методичного    забезпечення    підготовки
збірних команд;
     нерозробленість правового  статусу тренерів і гравців збірних
команд;
     невідповідність фінансового      і     матеріально-технічного
забезпечення реальним потребам підготовки збірних команд;
     невідповідність практики  добору футболістів у збірні команди
науково обгрунтованим критеріям.
     10. Недосконалість системи підготовки суддів з футболу.
     Зміст проблеми:
     неповна реалізація програми підготовки суддів;
     неврегульованість системи навчання і підвищення кваліфікації,
особливо на рівні регіональних федерацій футболу;
     недосконалість системи ліцензування (атестування).
     11. Низький рівень функціонування системи змагань з футболу.
     Зміст проблеми:
     неврегульованість змагань у системі любительського футболу;
     недостатня компетентність інспекторів (делегатів ФФУ);
     низький рівень забезпечення безпеки проведення матчів;
     низька якість більшості футбольних полів;
     неповна відповідність    якості   суддівства   у   внутрішніх
змаганнях вимогам Правил гри у футбол.
     12. Слабке науково-методичне забезпечення.
     Зміст проблеми:
     відсутність програми науково-методичного забезпечення;
     відсутність КНГ  у   більшості   професіональних   футбольних
клубів;
     низький рівень кваліфікації більшості фахівців медичних груп;
     відсутність системи підготовки фахівців для роботи у КНГ;
     незначна кількість наукових і методичних розробок;
     епізодичність науково-методичного   забезпечення   підготовки
національної збірної  команди  і  відсутність  його  у  підготовці
олімпійської, молодіжної і юнацьких збірних команд.
     13. Моральне і фізичне старіння матеріально-технічної бази.
     Зміст проблеми:
     недостатня участь   держави   у   реконструкції   діючих    і
будівництві нових об'єктів;
     відсутність програми   вдосконалення    матеріально-технічної
бази;
     нерозробленість системи  пільг  щодо   утримання   спортивних
споруд і тренувальних баз.
     14. Недостатньо значуща роль ФФУ і її регіональних структур у
визначенні шляхів розвитку футболу.
     Зміст проблеми:
     відсутність програми розвитку футболу;
     недостатня ефективність  у   розв'язанні   завдань   розвитку
футболу;
     відсутність тісного  зв'язку  між  ФФУ  та  її  регіональними
структурами.
     15. Низький  рівень  пропаганди  футболу  у  засобах  масової
інформації.
     Зміст проблеми:
     недостатня компетентність більшості футбольних журналістів;
     відсутність системи у роботі з громадськістю;
     недостатнє використання   можливостей  рекламних  агентств  і
футбольного тоталізатора.
     16. Відсутність соціального статусу футболіста.
     Зміст проблеми:
     відсутність нормативно-правової   бази  забезпечення  статусу
професії футболіста;
     відсутність профспілки (асоціації) футболістів;
     неефективність системи страхування професіональної діяльності
футболістів.
     17. Недостатня  увага  з  боку  керівних  органів до футзалу,
футболу інвалідів, ветеранів і жіночого футболу.
     Зміст проблеми:
     недосконалість нормативно-правової бази;
     невизначеність соціального статусу;
     невпорядкованість системи змагань;
     недостатність науково-методичного і медичного забезпечення.
                 2.2. Цільова структура Програми
     Виходячи із Закону  України "Про фізичну  культуру  і  спорт"
( 3808-12 ),  Державної  програми  розвитку  фізичної  культури  і
спорту, Концепції Цільової комплексної програми розвитку футболу в
Україні на 1997-2002 роки,  а також враховуючи загальнонаціональні
інтереси,  головною  метою  цієї  Програми  визначено   приведення
системи  футболу  у  відповідність до потреб суспільства на основі
більш  інтенсивного  розвитку  в  сучасних   соціально-економічних
умовах,  що  має забезпечити оздоровлення різних верств населення,
підвищення  рівня  національних  змагань  і   досягнення   високих
спортивних результатів у міжнародних змаганнях.
     Досягнення головної  мети  Програми  повинні  визначити  такі
результати:
     1) посилення державної підтримки системи  футболу  (субсидії,
інвестиції,    податкові    та    інші    пільги   передусім   для
дитячо-юнацького футболу,  збірних команд країни і професіональних
футбольних клубів).
     2) створення  позабюджетних   цільових   фондів   за   участю
громадських організацій і комерційних структур;
     3) розширення соціальної бази українського футболу  (розвиток
міського,  сільського,  шкільного,  армійського футболу, в системі
освіти,   залучення широких   верств   населення    через    клуби
болільників,  проведення лотерей,  створення букмекерських контор,
рекламна компанія, реорганізація системи пропаганди футболу);
     4) підвищення  рейтингів  збірних  і  клубних команд (бажаний
вихід у фінал чемпіонату світу 1998 року, вихід у фінал чемпіонату
Європи   і   Олімпійських   ігор  2000  року,  постійна  участь  у
євротурнірах не менш  як  4-5  команд,  постійна  участь  чемпіона
України   у   змаганнях  Ліги  Чемпіонів,  вихід  у  чвертьфінали,
півфінали розиграшу Кубка Кубків і Кубка УЄФА);
     5) збільшення    відвідуваності   болільниками   національних
змагань (доведення середньої відвідуваності гри у вищій лізі  з  5
300 глядачів до 15 000 глядачів);
     6) збільшення кількості осіб,  що займаються футболом (до 900
тис. чол.);
     7) збільшення обсягів іноземних інвестицій у галузь футболу;
     8) введення в дію системи ліцензування фахівців з футболу;
     9) сприяння збільшенню спонсорських відрахувань  на  розвиток
структур футболу;
     10) започаткування науково-методичного  забезпечення  системи
футболу (створення НДЦ при ФФУ);
     11) реконструювання  і  вдосконалення   матеріально-технічної
бази  українського футболу,  створення центрів підготовки збірних,
регіональних центрів і ліцеїв з підготовки  резервів  для  клубних
команд країни;
     12) створення спеціалізованого інформаційного центру  засобів
масової  інформації  і нових футбольних видань,  мережі футбольних
програм на всіх каналах українського телебачення.
                     Основні цілі і завдання:
     Основна мета N 1.  Створення мобільної системи  управління  у
футболі.
     Завдання:
     1. Удосконалення структури органів управління.
     2. Установлення  динамічних  правових взаємовідносин між ФФУ,
державними  органами  управління,  регіональними  федераціями   та
іншими суб'єктами футболу.
     Основна мета  N 2.  Створення спеціальної законодавчої бази з
метою сприяння оптимальному розвитку футболу в Україні.
     Завдання:
     1. Правове забезпечення Концепції і Програми.
     2. Правове забезпечення професіональної діяльності у футболі.
     Основна мета    N    3.    Удосконалення    фінансового     і
матеріально-технічного забезпечення футболу.
     Завдання:
     1. Розроблення   пакету  нормативно-правових  документів,  що
забезпечують економічний розвиток футболу.
     2. Координація взаємодії державних структур і ФФУ у створенні
проектів   реконструкції  і  капітального  будівництва  спортивних
об'єктів  та   регулюванні   матеріально-технічного   забезпечення
суб'єктів футболу.
     Основна мета   N   4.  Оптимізація  організаційної  структури
Професіональної  футбольної  ліги  з  метою  забезпечення  високої
ефективності  спортивної  і  фінансово-господарської  діяльності у
професіональному футболі.
     Завдання:
     1. Удосконалення організаційної структури і правового статусу
професіонального футболу.
     2. Підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності
ПФЛ.
     3. Розроблення комплексної системи  підготовки  резервів  для
ПФЛ.
     Основна мета  N 5.  Створення єдиної системи дитячо-юнацького
футболу.
     Завдання:
     1. Розроблення  пропозицій  і  нормативно-правової  бази  для
створення Дитячої футбольної асоціації.
     2. Підготовка правових документів,  що передбачають пріоритет
держави у фінансуванні,  розширенні матеріально-технічної  бази  і
пільговому оподаткуванні дитячо-юнацького футболу.
     3. Удосконалення системи підготовки дитячо-юнацьких тренерів.
     4. Підвищення ефективності системи підготовки резервів.
     5. Удосконалення  системи  підготовки  збірних  команд країни
різних вікових категорій.
     Основна мета N 6.  Створення  єдиної  системи  любительського
футболу, здатної забезпечити залучення широких верств населення до
занять фізкультурою і спортом, підготовку резервів для ПФЛ.
     Завдання:
     1. Реформування організаційних основ любительського футболу.
     2. Удосконалення системи змагань любительських колективів.
     3. Підвищення   ефективності   підготовки   і   вдосконалення
кваліфікації тренерських кадрів для любительського футболу.
     4. Поліпшення     фінансового     і    матеріально-технічного
забезпечення любительського футболу.
     Основна мета N 7. Створення єдиної системи підготовки збірних
команд  з  метою  забезпечення  досягнення  високих  результатів у
міжнародних змаганнях.
     Завдання:
     1. Підвищення  ефективності  управління  підготовкою  збірних
команд.
     2. Сприяння  реалізації  заходів,  спрямованих  на поліпшення
фінансового і матеріально-технічного забезпечення.
     3. Здійснення комплексу заходів щодо підвищення  ефективності
НМЗ підготовки збірних команд.
     4. Впровадження   системи  програмування  підготовки  збірних
команд.
     Основна мета N 8.  Впровадження системи науково-методичного і
медичного забезпечення, відповідної сучасним вимогам до управління
тренувальною і змагальною діяльністю футболістів.
     Завдання:
     1. Створення системи  науково-методичного  забезпечення  всіх
структур і підрозділів футболу.
     2. Підвищення  ефективності медичного забезпечення підготовки
футболістів.
     Основна мета N 9.  Істотне підвищення ефективності  і  якості
роботи фахівців з футболу.
     Завдання:
     1. Розроблення     нормативно-правових     документів,     що
регламентують статус і професіональну діяльність тренерів.
     2. Удосконалення    програми    підготовки    і    підвищення
кваліфікації  фахівців  з  футболу у технікумах,  вищих навчальних
закладах, Вищій школі тренерів, на курсах підвищення кваліфікації.
     3. Впровадження системи ліцензування діяльності тренерів.
     Основна мета N 10.  Створення системи підготовки арбітрів, що
забезпечує підвищення якості суддівства в змаганнях з футболу.
     Завдання:
     1. Удосконалення правових основ діяльності АФАУ.
     2. Підвищення   якості   та  ефективності  науково-методичної
роботи.
     3. Підвищення   ефективності   підготовки   і   вдосконалення
кваліфікації арбітрів.
     Основна мета N 11. Підвищення ефективності системи проведення
змагань з футболу.
     Завдання:
     1. Удосконалення документів,  що регламентують організацію  і
проведення змагань.
     2. Удосконалення організаційної структури проведення змагань.
     Основна мета  N 12.  Сприяння розвиткові футзалу як важливого
фактора оздоровлення різних верств населення і досягнення  високих
результатів у національних і міжнародних змаганнях.
     Завдання:
     1. Удосконалення   управління   і   організаційної  структури
системи футзалу.
     2. Поліпшення науково-методичного забезпечення.
     Основна мета N  13.  Сприяння  розвитку  жіночого  футболу  в
Україні  як  соціального  фактора  підвищення  активності  жінок у
суспільстві і досягнення високих спортивних результатів.
     Завдання:
     Удосконалення організаційно-правових і  фінансово-економічних
основ жіночого футболу.
     Основна мета N 14.  Сприяння фізичному розвиткові,  зміцненню
здоров'я,  моральна і соціальна реабілітація,  підтримка інвалідів
через заняття футболом.
     Завдання:
     1. Удосконалення  фінансово-економічної  основи  і управління
футболом інвалідів.
     2. Створення   системи   науково-методичного   і    медичного
забезпечення.
     Основна мета  N  15.  Сприяння  всебічному  розвитку  футболу
ветеранів в Україні,  підвищенню його ролі у гармонійному розвитку
особистості і пропаганді футболу,  зміцненню здоров'я, соціальному
захисту   інтересів   ветеранів,   задоволенню   потреб   громадян
середнього і старшого віку у заняттях футболом.
     Завдання:
     1. Забезпечення  нормативно-правових  основ  розвитку футболу
ветеранів.
     2. Поліпшення  матеріально-технічного  забезпечення  розвитку
футболу ветеранів.
     3. Забезпечення  проведення  регіональних,  всеукраїнських  і
міжнародних змагань ветеранів.
     Основна мета N  16.  Підвищення  ефективності  інформаційного
забезпечення.
     Завдання:
     1. Удосконалення   управління   інформаційним   забезпеченням
системи футболу.
     2. Впровадження нових організаційних форм пропаганди футболу.
 
                     3. Управління Програмою
     З метою   реалізації   Програми   потрібно   ввести   в   дію
організаційний механізм,  який  передбачає  поєднання  традиційних
форм   управління   з  новими  та  спеціальні  органи  програмного
регулювання.  Ядром цього механізму мають  бути  програмні  органи
управління:   керівник  програми,  робоча  група  при  керівникові
програми (науково-методичний центр) та координаційна  рада,  склад
якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
     Після розгляду та узгодження Програми всіма  заінтересованими
сторонами  та  затвердження  її Кабінетом Міністрів України,  вона
стає базовим документом розвитку футболу.  Саме тому передбачені в
ній  заходи  обов'язкові  для  виконання ФФУ,  ПФЛ,  ПФК та іншими
суб'єктами футболу.
     ФФУ з   метою   доведення   завдань  і  заходів  Програми  до
виконавців приймає розпорядження щодо проведення конкретних  робіт
згідно   з   Програмою,  зокрема,  визначаються  відповідальні  за
виконання розділів Програми і основних напрямів розвитку  футболу;
розробляються  необхідні  доручення щодо підготовки пропозицій про
вдосконалення внутрішньої організаційної структури  ФФУ,  РФ,  ПФЛ
(аналогічна робота повинна проводитися в РФ і ПФЛ).
     Інформаційний супровід Програми з метою прийняття  своєчасних
рішень повинен здійснюватися засобами комп'ютерної мережі, до якої
входять всі складові частини системи футболу: апарат ФФУ, ПФЛ, РФ,
ПФК,  навчальні  заклади  тощо.  Це  дасть  можливість  оперативно
отримувати дані щодо результатів реалізації Програми, налагодження
оперативного  зворотнього  зв'язку  та  своєчасного  доведення  до
виконавців необхідних управлінських рішень.
     Принциповою особливістю   механізму   реалізації  Програми  є
забезпечення її розділів,  завдань і заходів.  Цього можна досягти
за рахунок якісного добору складу координаційної ради,  кожен член
якої відповідає за визначений розділ (напрям)  Програми,  а  також
призначення   осіб,  відповідальних  за  певну  ділянку  роботи  в
апаратах ФФУ, РФ, ПФЛ.
     Регулярні звіти  про  виконання Програми повинні розглядатися
та обговорюватися на засіданнях Виконкому  ФФУ  та  координаційної
ради,   семінарах   та   нарадах.   Підсумки  реалізації  Програми
обговорюються на конгресі ФФУ (Табл. 1).
 
             Табл. 1. Контроль за реалізацією Програми
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
 N  |  Форми і терміни контролю заходів за розділами|  Терміни
п/п |                      Програми                 |(місяць, рік)
——————————————————————————————————————————————————————————————————
 
1.   Управління  футболом
     Організаційна нарада з управління програмою     квітень 1997
 
2.   Правове  забезпечення                           травень 1998,
     Нарада керівників Держкомспорту, ФФУ, ПФЛ,      (далі за ок-
     Мінюсту, АФ ППК                                 ремим планом)
 
3.   Фінансове  і матеріально-технічне забезпечення  вересень
     Засідання виконкому ФФУ                         1997, (далі
                                                     за окремим
                                                     планом)
     Засідання координаційної ради                   вересень
                                                     1998, (далі
                                                     за окремим
                                                     планом)
 
4.   Професіональний футбол
     Засідання виконкому ФФУ                         жовтень
                                                     1997, (далі
                                                     за окремим
                                                     планом)
     Засідання координаційної ради                   грудень
                                                     1997, (далі
                                                     за окремим
                                                     планом)
 
5.   Дитячо-юнацький футбол
     Засідання виконкому ФФУ                         липень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
     Засідання координаційної ради                   травень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
6.   Любительський футбол
     Засідання виконкому ФФУ                         травень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
     Засідання координаційної ради                   березень
                                                     1998,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
7.   Підготовка збірних команд країни
     Засідання виконкому ФФУ                         листопад
                                                     1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
     Засідання координаційної ради                   червень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
8.   Науково-методичне  і медичне забезпечення
     Засідання виконкому ФФУ                         червень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
     Засідання координаційної ради                   грудень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
9.   Робота з підготовки, розстановки, використання
     і підвищення кваліфікації фахівців з футболу
     Засідання виконкому ФФУ                         грудень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
     Засідання координаційної ради                   січень 1998,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
10.  Суддівство в змаганнях з футболу
     Засідання виконкому ФФУ                         липень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
     Засідання координаційної ради                   липень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
11.  Змагання з футболу
     Засідання координаційної ради                   жовтень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
12.  Футзал
     Засідання координаційної ради                   квітень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
1З.  Жіночий футбол
     Засідання координаційної ради                   вересень
                                                     1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
14.  Футбол інвалідів
     Засідання виконкому ФФУ                         квітень 1998,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
15.  Футбол ветеранів
     Засідання виконкому ФФУ                         лютий 1998,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
16.  Інформаційне забезпечення
     Засідання виконкому ФФУ                         серпень 1997,
                                                     (далі за ок-
                                                     ремим планом)
 
17.  Підбиття підсумків реалізації Програми  на
     конгресі ФФУ                                    2002
 
 
 
           Розділ I. Основні напрями розвитку футболу 
                  ( Розділ I відсутній в БД )
 
 
                  Кошти на фінансування Програми
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
     Розділи Програми         |  Орієнтовна вартість (гривень)
                              |———————————————————————————————————
                              | кошти      | позабюджетні |всього
                              | державного |    кошти     |
                              | бюджету    |              |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
1.1. Управління футболом           -           830.000     830.000
1.2. Правове забезпечення          -           150.000     150.000
1.3. Фінансове і матеріально-   44.700.000     -        44.700.000
     технічне забезпечення
1.4. Професіональний футбол        -        39.120.000  39.120.000
1.5. Дитячо-юнацький футбол     32.240.000     -        32.240.000
1.6. Любительський футбол        1.500.000     -         1.500.000
1.7. Підготовка збірних команд                 274.000     274.000
     країни
1.8. Науково-методичне і           260.000     262.000     522.000
     медичне забезпечення
1.9. Робота з підготовки,          -         1.540.000   1.540.000
     розстановки, використання
     і підвищення кваліфікації
     фахівців з футболу
1.10. Суддівство в змаганнях з     -           174.600     174.600
      футболу
1.11. Робота з організації і       -           -             -
      проведення змагань
1.12. Футзал                       250.000     -           250.000
1.13. Жіночий футбол                80.000     -            80.000
1.14. Футбол інвалідів             670.000     -           670.000
1.15. Футбол ветеранів             -           600.000     600.000
1.16. Інформаційне                 -           106.000     106.000
      забезпечення
      Разом                     79.700.000  43.056.600 122.756.600
 
     Обсяг орієнтовних  витрат  на  реалізацію  Програми визначено
виходячи із існуючих  світових  нормативів  матеріально-технічного
забезпечення,  аналізу бюджетів німецьких, італійських, російських
клубів,  а також  на  основі  даних,  представлених  регіональними
федераціями футболу і ПФЛ.
     Розрахунковою базою  для  визначення  необхідних   коштів   є
перелік  заходів  згідно  з другим розділом Програми,  при цьому у
разі  відсутності   нормативних   даних   використовувався   метод
експертних оцінок.
     Важливим чинником   є   практично   повна   відсутність    на
перехідному  етапі  розвитку  футболу  в  Україні класичних джерел
надходження коштів:  телебачення,  реклама,  продаж абонементів  і
квитків.  У  зв'язку  з цим необхідно використовувати інші джерела
фінансування, передбачені існуючим законодавством України, зокрема
такі  як створення зони пільгової політики в системі оподаткування
суб'єктів футболу,  що сприятиме залученню комерційних структур до
фінансування футболу.
     Вбачається, що місцеві органи виконавчої влади можуть  внести
свій  вклад  в  утримання однієї сильної команди в своєму регіоні,
інтернату чи ліцею для обдарованих дітей,  стадіону  та  НТБ.  При
цьому  спортивні  об'єкти  можуть  бути  включені  до  державної і
регіональних  програм  приватизації.  Передаючи  у  власність  ПФК
спортивні об'єкти, зберігаючи при цьому визначений пакет акцій, що
належить державі,  із залученням  до  цього  процесу  юридичних  і
фізичних  осіб,  можна  створити потужну соціально-економічну базу
українського футболу.  ПФК володіють реальною власністю у  вигляді
прав  на  футболістів,  довгострокової оренди спортивних об'єктів,
торговельну мережу тощо,  що створює базу для випуску і розміщення
цінних паперів.
     Іншим джерелом фінансування в  перехідний  період  може  бути
створення  галузевої профспілки (асоціації) тренерів і футболістів
та пенсійного фонду,  кошти яких  передбачається  спрямовувати  на
реалізацію соціальних завдань Програми.
                  Розділ II. Реалізація Програми
     2.1. Етапи розроблення і реалізації Програми
     Перший етап (1997 рік). Підготовча робота:
     1. Розроблення  і  затвердження  Концепції Державної цільової
комплексної програми розвитку футболу в Україні на 1997-2002 роки.
     2. Розроблення і затвердження Державної цільової  комплексної
програми розвитку футболу в Україні на 1997-2002 роки.
     Другий етап (1997 - 2000 роки). Перехідний період:
     1. Створення ДФА і ЛЛФ.
     2. Підготовка і затвердження нормативно-правових і методичних
документів, що регламентують взаємовідносини у системі футболу.
     3. Приведення до єдиної системи керівних  органів  ФФУ,  ПФЛ,
ДФА, ЛЛФ та інших структур футболу (футзал, жіночий футбол, футбол
інвалідів, футбол ветеранів).
     4. Реформування системи управління футболом.
     5. Проведення   першого   етапу   ліцензування   всіх   видів
діяльності у футболі.
     6. Розроблення  проектів розвитку інфраструктури українського
футболу (спеціалізовані  підприємства  з  виробництва  футбольного
інвентаря).
     7. Створення галузевих профспілок тренерів і гравців.
     8. Розроблення   і   впровадження   нормативно-правової  бази
професіонального футболу.
     Третій етап  (2001  -  2002  роки).   Повсюдне   впровадження
вдосконаленої системи функціонування українського футболу:
     1. Введення у дію нормативно-методичної та правової бази.
     2. Мобільне функціонування  системи  управління.
     3. Завершення ліцензування діяльності фахівців з футболу.
     4. Достатнє   оснащення   інвентарем   осіб,  які  займаються
футболом.
     5. Введення у дію максимально можливої  кількості  спортивних
об'єктів і належної кількості футбольних полів.
     6. Повна реструктуризація системи футболу в Україні.
     2.2. Критерії ефективності.
     1. Управління футболом:
     наявність чіткої  системи   горизонтальних   і   вертикальних
зв'язків між органами управління футболом;
     наявність нормативно-правових документів;
     заміщення посад кваліфікованими фахівцями.
     2. Правове забезпечення:
     правова основа для реалізації Концепції та Програми;
     повнота правового   забезпечення   всіх   сторін  футбольного
господарства України.
     3. Професіональний футбол:
     підвищення загальнонаціонального інтересу до футболу;
     наявність стабільного календаря змагань;
     результати участі   провідних  футбольних  клубів  і  збірних
команд України у найбільших міжнародних змаганнях;
     інвестиції та  спонсорські відрахування виробничо-комерційних
структур на розвиток ПФЛ і ПФК, у тому числі іноземного капіталу;
     зниження відпливу    провідних   футболістів   до   іноземних
футбольних клубів;
     збільшення кількості   провідних   іноземних   футболістів  в
українських клубах.
     4. Дитячо-юнацький футбол:
     достатня кількість    фахівців    дитячо-юнацького   футболу;
     збільшення  кількості  центрів  (шкіл)  підготовки  резервів;
     зростання кількості  осіб,  які  займаються  футболом на всіх
рівнях середньої та середньої спеціальної освіти;
     зростання кількості     підготовлених     футболістів     для
професіональних і збірних команд країни;
     динаміка інвестицій  та  спонсорських відрахувань на розвиток
дитячо-юнацького футболу;
     наявність чіткої  системи  змагань у дитячо-юнацькому футболі
та збільшення кількості команд-учасниць.
     5. Любительський футбол:
     динаміка зростання  кількості осіб,  які займаються футболом;
     збільшення кількості команд - учасниць першості та  розиграшу
Кубка України серед любительських колективів;
     наявність системи відомчих  змагань  і  збільшення  кількості
учасників;
     зростання кількості футболістів, підготовлених для ПФК.
     6. Робота з підготовки збірних команд країни:
     результати участі   збірних   команд   країни  у  міжнародних
змаганнях.
     7. Фінансове та матеріально - технічне забезпечення:
     кількість стадіонів;
     кількість навчально - тренувальних баз;
     кількість футбольних полів;
     оснащеність екіпіровкою та інвентарем.
     8. Науково-методичне і медичне забезпечення:
     наявність центрів науково - методичного забезпечення;
     наявність КНГ у ПФК і регіонах;
     оснащеність сучасними апаратурою і технікою;
     кількість і ефективність науково-методичних видань.
     9. Підготовка,   розстановка,   використання   і   підвищення
кваліфікації фахівців з футболу:
     кількість фахівців, які мають вищу фізкультурну освіту;
     підвищення культури та якості праці фахівців з футболу;
     заміщення посад фахівцями з фізкультурною освітою.
     10. Суддівство у змаганнях:
     збільшення кількості   суддів,  які  обслуговують  міжнародні
змагання;
     достатня кількість  кваліфікованих  суддів,  які обслуговують
національні змагання різних рівнів;
     професіоналізація суддів  як  умова виходу на новий рівень їх
добору і підготовки.
     11. Організація і проведення змагань з футболу:
     стабільність календаря змагань.
     12. Організація НТП:
     позитивна динаміка   показників   контролю   тренувальної   і
змагальної діяльності;
     підвищення результативності матчів.
     13. Футзал:
     кількість команд і осіб, які займаються футзалом;
     результати участі у міжнародних змаганнях.
     14. Жіночий футбол:
     кількість команд і осіб, які займаються футзалом;
     результати участі у міжнародних змаганнях.
     15. Футбол інвалідів:
     функціонування Асоціації футболу інвалідів;
     наявність системи   державних   стимулів   розвитку   футболу
інвалідів;
     результати участі у змаганнях.
     16. Футбол ветеранів:
     функціонування Асоціації ветеранів футболу;
     масовість участі у змаганнях серед ветеранів.
     17. Інформаційне забезпечення:
     наявність інформаційної інфраструктури системи футболу.
 
                             Висновки
     Предметом Програми        є        визначення        напрямів
соціально-економічного    розвитку    футболу   на   довгострокову
перспективу   на   основі   інтенсифікації   всього    футбольного
господарства  країни.  Реалізація  цієї Програми створює умови для
зростання інтересу до футболу як  видовища  та  засобу  підвищення
фізичного потенціалу,  поліпшення здоров'я і збільшення тривалості
життя;  дасть   змогу   створити   організаційні   та   економічні
передумови,  що  сприятимуть прискоренню процесу адаптації футболу
до ринкових відносин; впливатиме на поліпшення соціального клімату
у  країні;  дасть  можливість  Україні  вийти  на  рівень світових
показників  фізичного  розвитку  громадян;  створить   умови   для
досягнення   високих   спортивних  результатів  у  національних  і
міжнародних змаганнях.
 
                                                       Додаток N 1
          Кількість офіційно створених асоціацій футболу
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
               |Асоціа-|Райони|   Кількість районних асоціацій,
               |ції    |      |   які передбачається створити
               |——————————————|———————————————————————————————————
               |    1996      |1997 |  1998 | 1999 | 2000 |Усього
               |     рік      | рік |  рік  | рік  |  рік |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна         15     6       9      -                     15
Республіка Крим
Області:
Вінницька         27     16      5      6                     27
Волинська         16     6       5      5                     16
Дніпропетровська  22     22      -      -                     22
Донецька          24     18      6      -                     24
Житомирська       19     16      3      -                     19
Закарпатська      15     15      -      -                     15
Запорізька        20     12      8      -                     20
Івано-            14     14      -      -                     14
Франківська
Київська          26     26      -      -                     26
Кіровоградська    21     15      6      -                     21
Луганська         21     7       7      7                     21
Львівська         20     8       6      6                     20
Миколаївська      19     11      8      -                     19
Одеська           26     7      10      9                     26
Полтавська        25     21      4      -                     25
Рівненська        20     -      10      10                    20
Сумська           18     7       5      6                     18
Тернопільська     26     6      10      10                    26
Харківська        27     19      8      -                     27
Херсонська        18     18      -      -                     18
Хмельницька       24     24      -      -                     24
Черкаська         26     26      -      -                     26
Чернівецька       11     11      -      -                     11
Чернігівська      22     6       8      8                     22
 
Разом            522    337     118     67                    522
     Примітки.*
     1. Районні асоціації створюються протягом 1997 - 1998 років.
     2. Дані  за  станом  на  1996  рік  отримано від регіональних
федерацій футболу.
                                                       Додаток N 2
                      Кількість ДЮСШ і СДЮШОР
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
                 |1996  |Передбачувана кількість шкіл | Усього
                 |рік   |—————————————————————————————|
                 |      | 1998 | 1999  | 2000 |  2001-|
                 |      | рік  |  рік  |  рік |  2002 |
                 |      |      |       |      |  роки |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна         0/10    1/2     0/2     1/1    0/3     2/20
Республіка Крим
Області:
Вінницька         0/34    1/1     0/1     1/1    0/1     2/38
Волинська         0/25    0/1     1/1     0/1    0/1     1/28
Дніпропетровська  0/44    1/1     1/1     1/2    1/2     4/50
Донецька          0/41    1/1     0/1     1/1    0/2     2/47
Житомирська       1/19    0/1     0/1     0/2    0/1     2/23
Закарпатська      1/13    0/2     0/2     0/1    1/3     2/22
Запорізька        0/30    1/1     0/1     0/1    1/1     2/34
Івано-            0/27    0/1     1/1     0/3    0/1     1/31
Франківська
Київська          0/24    0/2     1/2     0/1    1/3     2/34
Кіровоградська    0/16    0/1     1/1     1/3    1/1     2/20
Луганська         1031    1/1     0/1     1/2    1/1     3/35
Львівська         3/40    0/1     0/1     0/1    0/1     4/44
Миколаївська      0/31    0/1     1/1     0/1    1/1     2/35
Одеська           1/31    0/1     1/1     1/1    0/1     2/35
Полтавська        1/24    0/1     0/1     0/2    0/1     2/28
Рівненська        0/10    0/1     1/1     0/2    0/2     1/16
Сумська           1/19    0/2     0/2     0/1    1/2     2/27
Тернопільська     1/23    0/1     1/1     0/2    0/1     1/27
Харківська        0/36    0/2     1/2     1/1    0/2     1/44
Херсонська        1/17    0/1     0/1     1/1    0/1     2/21
Хмельницька       1/32    0/1     0/1     1/1    0/1     2/36
Черкаська         0/23    0/1     0/1     0/1    0/1     1/27
Чернівецька       0/30    0/1     1/1     0/1    0/1     1/34
Чернігівська      2/30    0/1     0/1     0/1    1/1     3/34
м. Київ           0/7     1/1     1/1     0/1    0/1     2/11
 
Разом            13/667   7/31   12/31   10/36   9/37   51/802
     Примітки.
     1. Відкрити протягом чотирьох років 135 ДЮСШ  і 38  СДЮШОР.
     2. Дані  за  станом  на  1996  рік  отримано від регіональних
федерацій футболу.
                                                      Додаток N 3
        Кількість дітей і юнаків у спеціалізованих школах
——————————————————————————————————————————————————————————————————
                     |       | Передбачається залучити до занять з
                     | 1996  |               футболу
                     | рік   |————————————————————————————————————
                     |       |1998  | 1999  | 2000 | 2001- |Усього
                     |       |рік   |  рік  | рік  | 2002  |
                     |       |      |       |      | роки  |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна Республіка    1000   280     280     320    320    2200
Крим
Області:
Вінницька               4268   120     160     200    240    4988
Волинська               4649    80     120     160    200    5209
Дніпропетровська        7480   240     240     280    280    8520
Донецька                7531   280     280     320    320    8731
Житомирська             3128    80      80     100    120    3528
Закарпатська            3190    80      80     120    120    3590
Запорізька              3408    80     120     140    160    3888
Івано-Франківська       3467    80     120     140    160    3947
Київська                4029   240     240     280    280    5069
Кіровоградська          2594   120     120     160    160    3154
Луганська               3587    80     120     160    200    4147
Львівська               2010   120     120     160    180    2570
Миколаївська            4325    80     120      80    120    4725
Одеська                 5671   120     120     160    160    6231
Полтавська              7520   160     160     240    240    8320
Рівненська               800   120     120     160    160    1360
Сумська                 1050   240     240     280    280    2090
Тернопільська           2798    80      80     120    120    3198
Харківська              3216   160     160     200    200    3936
Херсонська              2502   120     160     120    160    3062
Хмельницька             4033   160     160     160    160    4673
Черкаська               2717   120     120     120    120    3197
Чернівецька             3450   120     120     160    160    4010
Чернігівська            5377   160     160     200    200    6097
м. Київ                 2120   160     160     200    200    2840
 
Разом                  95620  3680    3960    4740   5020  113020
     Примітки.
     1. Протягом    чотирьох    років   залучити   до   занять   у
спеціалізованих школах не менш як 17400 дітей та юнаків.
     2. Дані  за  станом  на  1996  рік  отримано від регіональних
федерацій футболу.
                                                       Додаток N 4
      Кількість тренерів у спеціалізованих спортивних школах
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
                 |       |     Передбачається підготувати
                 | 1996  |————————————————————————————————————————
                 | рік   | 1998  |  1999  | 2000  |  2001- |Усього
                 |       | рік   |  рік   | рік   |  2002  |
                 |       |       |        |       |  роки  |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна           41       7       7        8        8       71
Республіка Крим
Області:
Вінницька          127       3       4        5        6      145
Волинська           68       2       3        4        5       82
Дніпропетровська   108       6       6        7        7      134
Донецька            81       7       7        8        8       11
Житомирська         63       2       2        2        4       73
Закарпатська        53       2       2        3        3       63
Запорізька          68       2       3        3        4       80
Івано-              83       2       3        3        4       95
Франківська
Київська            56       6       6        7        7       82
Кіровоградська      44       3       3        4        4       58
Луганська           56       2       3        4        5       70
Львівська          140       3       3        4        4      154
Миколаївська       104       2       3        2        3      114
Одеська             86       3       3        4        4      100
Полтавська          30       4       4        6        6       50
Рівненська          16       3       3        4        4       30
Сумська             51       6       6        7        7       77
Тернопільська       68       2       2        3        3       78
Харківська         180       4       4        5        5      198
Херсонська          26       3       4        3        4       40
Хмельницька         77       4       4        4        4       93
Черкаська           43       3       3        3        3       55
Чернівецька         54       3       3        4        4       68
Чернігівська        65       4       4        5        5       83
м. Київ             50       4       4        5        5       68
 
 Разом            1838      92      99      117      126     2272
     Примітки.
     1. Протягом   чотирьох  років  підготувати  434  тренери  для
спеціалізованих спортивних шкіл.
     2. Дані за станом  на  1996  рік  отримано  від  регіональних
федерацій футболу.
                                                       Додаток N 5
                       Кількість стадіонів
—————————————————————————————————————————————————————————————
                  |     |  Передбачається побудувати |
                  |1996 |————————————————————————————|Усього
                  | рік |  1998| 1999 |   2000 |2001-|
                  |     |  рік | рік  |   рік  |2002 |
                  |     |      |      |        |роки |
—————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна           47                     1             48
Республіка Крим
Область:
Вінницька           38                     1             39
Волинська           32                            1      33
Дніпропетровська    85                            1      86
Донецька           110                     1            111
Житомирська         29            1               1      31
Закарпатська        36                     1             37
Запорізька          38            1               1      40
Івано-              50                     1             51
Франківська
Київська            50                     1             51
Кіровоградська      24            1               1      26
Луганська           57                     1             58
Львівська           43                     1             44
Миколаївська        35            1               1      37
Одеська             45                     1             46
Полтавська          18      1     2        2      2      25
Рівненська          20                     1             21
Сумська             30                     1             31
Тернопільська       18            1        1      2      22
Харківська          32                     1             33
Херсонська          38                            1      39
Хмельницька         41                            1      42
Черкаська           28                     1             29
Чернівецька         23                            1      24
Чернігівська        23            1               1      25
м. Київ             27                     1             28
 
   Разом          1017      1     8       17     14    1057
     Примітки.
     1. Спорудити протягом чотирьох років 40 стадіонів.
     2. Дані  за  станом  на  1996  рік  отримано від регіональних
федерацій футболу.
                                                      Додаток N 6
                    Кількість футбольних полів
 
————————————————————————————————————————————————————————————————
                |      |Передбачається побудувати     |
                |1996  |——————————————————————————————|Усього
                | рік  |  1998 |  1999  | 2000 | 2001-|
                |      |  рік  |   рік  | рік  | 2002 |
                |      |       |        |      | роки |
————————————————————————————————————————————————————————————————
Автономна         278      10      15      20     25    348
Республіка Крим
Область:
Вінницька         296      15      20      25     25    381
Волинська         307      15      20      20     25    387
Дніпропетровська  320      15      25      30     30    420
Донецька          310      10      15      20     25    380
Житомирська        83      20      20      35     43    201
Закарпатська       67      20      30      35     40    192
Запорізька        125      10      20      25     35    215
Івано-            285       5      15      25     30    360
Франківська
Київська          150      10      20      25     30    235
Кіровоградська    135      20      30      35     40    260
Луганська         170      10      20      45     40    285
Львівська         305      15      25      30     30    405
Миколаївська      340      10      10      15     15    390
Одеська           300      15      20      25     25    385
Полтавська        370      10      15      15     20    430
Рівненська        558       1       2       5     10    576
Сумська           274      10      15      15     20    334
Тернопільська     210      15      25      35     45    330
Харківська        300      10      15      20     25    370
Херсонська        532       2       5       8     10    557
Хмельницька       147      20      30      45     50    292
Черкаська         331      10      15      20     25    401
Чернівецька        87      40      45      50     55    277
Чернігівська      584       2       4       8     10    608
м. Київ           178       -       5       -      5    188
 
   Разом         7042     320     481     631    733   9208
     Примітки.
     1. Спорудити  протягом  чотирьох років 2166 футбольних полів.
     2. Дані  за  станом  на  1996  рік  отримано від регіональних
федерацій футболу.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка