Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про податок на прибуток підприємств і організацій

                            Д Е К Р Е Т
                    КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
 
           { Декрет втратив чинність на підставі Закону
             N 139-V ( 139-16 ) від 14.09.2006 }
 
               Про податок на прибуток підприємств
                          і організацій
 
      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 10, ст.76 )
 
{ Із змінами, внесеними згідно з Декретом 
  N 28-93 від 19.03.93, ВВР, 1993, N 20, ст.216 }
 
  { Додатково див. Лист КМ N 18-506/4 (18_5-94-р) від 15.03.94 }
 
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
  N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 5-6, ст.30 }
 
 
 
     Стаття 1. Визначення термінів
 
     Наведені  у  цьому  Декреті  терміни  вживаються  в    такому
значенні:
     іноземна  юридична  особа  -  підприємство,  що  створено  за
законодавством іншим, ніж законодавство України, і знаходиться  за
межами України;
     постійне представництво іноземної юридичної особи в Україні -
бюро,  контора,  агентство,  будь-яка   інша   форма   діяльності,
пов'язана з розробкою природних ресурсів, виконанням  передбачених
контрактами робіт по будівництву, установці,  монтажу,  складанню,
налагодженню, обслуговуванню  устаткування  та  інших  аналогічних
робіт, через яку повністю  або  частково  здійснюється  комерційна
діяльність цієї особи,  а  також  організації  та  громадяни,  які
представляють в Україні іноземну юридичну особу;
     валовий прибуток - прибуток, який включає в себе прибуток від
діяльності підприємства, позареалізаційних операцій, а також  інші
доходи,  не  пов'язані  з  діяльністю  підприємства    (дивіденди,
проценти, авторські права й ліцензії, інші кошти),    одержані ним
незалежно від способу, виду одержання доходу і методу відображення
на рахунках бухгалтерського обліку;
     дивіденди - доход від акцій або інших прав, що не є борговими
вимогами і дають право на участь у прибутках, а  також  доход  від
інших  корпоративних  прав,  що  підлягає  такому  ж   податковому
регулюванню,  як  доход  від  акцій,  зокрема  доход від участі  в
діяльності  інших  підприємств,  створених  в  Україні,  включаючи
прибуток,  що   утворюється   в   результаті   розподілу  прибутку
підприємства  з  іноземними  інвестиціями,  який  переказується за
кордон  іноземному учаснику;
     проценти - доход від боргових вимог будь-якого виду,  зокрема
від державних цінних паперів і облігацій, випущених в Україні,  та
боргових зобов'язань, включаючи премії та виграші, що належать  до
таких цінних паперів, облігацій і боргових  зобов'язань,  а  також
будь-який доход підприємств, який виникає  від  надання  коштів  в
позичку;
     доходи з  авторських  прав  і  ліцензій  (роялті)  -  платежі
будь-якого виду, одержані у вигляді винагород за використання  або
за надання права використання авторських прав  на  будь-які  твори
літератури, мистецтва, науки,  включаючи  кінофільми,  записи  для
радіомовлення і телебачення та  відеокасети,  будь-якого  патенту,
товарного  знака,  креслень  або  моделі,   схеми,    комп'ютерної
програми, секретної формули або процесу, чи  за  використання  або
надання  права  використання  промислового,    комерційного    або
наукового  обладнання,  чи  за  інформацію   щодо    промислового,
комерційного або наукового досвіду ("ноу-хау");
     податковий  кредит  -  термінова  відстрочка  податку,   який
належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році;
     посередницькі операції та угоди - діяльність підприємств, які
виступають у ролі комісіонера у договорі комісії, або повіреного у
договорі доручення.
 
     Стаття 2. Платники податку
 
     1. Платниками податку на прибуток є:
 
     а)  будь-які   господарюючі    суб'єкти    (включаючи    їхні
об'єднання), банки, інші кредитні установи, фінансово-розрахункові
центри, їхні філіали, відділення та інші  відособлені  підрозділи,
міжнародні неурядові  організації  та  міжнародні  об'єднання,  що
мають доходи в календарному році від діяльності в Україні;
 
     б) будь-яка інша  неприбуткова  організація,  якщо  вона  має
доходи від здійснення комерційної діяльності.
 
     Платники податку  на  прибуток,  зазначені  в  цьому  пункті,
надалі іменуються підприємствами.
 
     2. Іноземні юридичні особи є платниками податку  на  прибуток
від діяльності в Україні через постійне представництво.
     Доходи  підприємства,  що  повністю    належить    іноземному
інвестору-громадянину, для цілей  оподаткування  розглядаються  як
доходи цього громадянина і підлягають оподаткуванню відповідно  до
законодавства України про оподаткування громадян.
     Іноземна юридична особа здійснює  господарську  діяльність  в
Україні через постійне представництво за  умови  її  реєстрації  в
установленому    порядку    за    місцезнаходженням     постійного
представництва.
     Відсутність  реєстрації  іноземної  юридичної   особи,    яка
здійснює  діяльність  в  Україні  через  постійне  представництво,
розглядається  як  приховування  прибутку  (доходу),  що  підлягає
оподаткуванню.
     Реєстрація  початку  або  закінчення  діяльності  в   Україні
іноземної юридичної особи повинна бути здійснена  протягом  місяця
після початку або за місяць до закінчення її діяльності.
 
     3. Державні підприємства, що належать до основної  діяльності
залізничного транспорту, цивільної авіації та зв'язку,  розрахунки
з бюджетом провадять у порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів
України.
 
     Стаття 3. Об'єкт оподаткування і порядок обчислення
               оподатковуваного прибутку
 
     1. Об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства.
     При оподаткуванні підприємств враховуються прибуток і доходи,
одержані ними із джерел в Україні, її континентальному шельфі та у
виключній (морській) економічній зоні, а також за межами України.
     Для  іноземних  юридичних  осіб  об'єктом  оподаткування    є
прибуток  і  доходи,  одержані  ними  із  джерел  в  Україні,   її
континентальному шельфі  та  у  виключній  (морській)  економічній
зоні.
     2. Внески, паї, а також кошти від добровільних пожертвувань і
внесків громадян не підлягають оподаткуванню. При цьому  прибуток,
одержаний   від    використання    вказаних    коштів,    підлягає
оподаткуванню.
     3.  Визначення  прибутку  від  реалізації  продукції  (робіт,
послуг) провадиться шляхом вирахування з одержаної  виручки   (без
податку  на  добавлену  вартість,  акцизного  збору)  затрат    на
виробництво  та  реалізацію,  що  включаються   до    собівартості
продукції (робіт, послуг).
     4. Для  підприємств,  що  здійснюють  товарообмінні  операції
шляхом прямого обміну товарів або  виконують  роботи  (послуги)  в
рахунок бартерної угоди, виручка від  реалізації продукції (робіт,
послуг)   для   цілей   оподаткування   визначається  розрахунково
виходячи з цін цієї продукції (робіт, послуг), що  діяли  на  дату
виписування відвантажувальних документів,  або  вартості  товарів,
придбаних для проведення товарообмінних операцій.
     При реалізації продукції (робіт, послуг) власного виробництва
за цінами нижче собівартості  або  нижче  ціни  придбаних  товарів
виручка від їх реалізації  для  цілей  оподаткування  визначається
розрахунково  виходячи з  ціни  реалізації  аналогічної  продукції
(робіт, послуг), але не нижче собівартості її виробництва або ціни
придбання.
     5.  Прибуток  від  посередницької  діяльності    визначається
виходячи із суми комісійних винагород  (процентів)  від  виконання
угод або доходу від виконання посередницьких операцій та  угод,  а
також затрат, пов'язаних із вказаною діяльністю.
     6.  Доходи  підприємств,  одержані  в    іноземній    валюті,
підлягають оподаткуванню за сукупністю з  доходами,  одержаними  в
національній валюті, на загальних підставах. При  цьому  доходи  в
іноземній валюті перераховуються  в  національну  грошову  одиницю
України за курсом Національного банку України,  що  діяв  на  дату
одержання доходу.
     7. Для цілей оподаткування валовий  прибуток  зменшується  на
суму:
     а) рентних платежів, що вносяться в установленому порядку  до
бюджету з прибутку;
     б) доходів (дивідендів,  процентів)  з  акцій,  облігацій  та
інших  цінних  паперів,  випущених  в   Україні,    що    належать
підприємству;
     в) доходів від пайової участі в діяльності інших підприємств,
створених на території України.
 
     Стаття 4.  Затрати, що включаються до собівартості продукції
                (робіт, послуг)
 
     1. Затрати, що включаються до собівартості продукції  (робіт,
послуг), визначаються відповідно до Основних  положень  про  склад
витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів  на
підприємствах України, затверджуваних Кабінетом Міністрів України,
з  урахуванням  особливостей  їх  визначення  в  окремих    сферах
суспільного виробництва.
 
     2. Амортизаційні відрахування на повне  відновлення  основних
виробничих фондів, включаючи прискорену  амортизацію  їх  активної
частини, провадяться відповідно до законодавства.
     Підприємства  з  іноземними  інвестиціями,  філії    спільних
підприємств,  створених  на  території  інших  держав  з    участю
підприємств України, провадять амортизаційні відрахування на повне
відновлення основних виробничих фондів за  нормами  і  в  порядку,
встановленими для підприємств України, якщо  інше  не  передбачено
міжнародними і міждержавними договорами та законодавством.
 
     3.  Витрати   державних  підприємств,  що  спрямовуються   на
виплату основної заробітної  плати,  включаються  до  собівартості
продукції (робіт, послуг).
     Витрати державних підприємств,  що спрямовуються  на  виплату
винагород  за  вислугу  років  працівникам,  зайнятим на підземних
гірничих роботах,  включаються до собівартості продукції  в  межах
двох тарифних ставок (посадових окладів) на рік. ( Пункт 3  статті
4 доповнено абзацом згідно з Декретом N 28-93 від 19.03.93 )
 
     4.  Вартість  затрат  підприємства   в    іноземній    валюті
перераховується в національну грошову одиницю  України  за  курсом
Національного банку України, що діяв на дату  оплати  матеріальних
затрат (послуг).
 
     5. У разі  придбання  іноземної  валюти  на  валютному  ринку
України за національну  валюту  для  оплати  поставок  по  імпорту
вартість  поставок,    віднесених    на    матеріальні    затрати,
перераховується в національну грошову одиницю  України  за  курсом
придбання іноземної валюти.
 
     Стаття 5. Визначення оподатковуваного прибутку іноземних
               юридичних осіб
 
     При визначенні оподатковуваного прибутку іноземних  юридичних
осіб враховуються такі особливості його формування:
     а)  оподаткуванню  підлягає  валовий    прибуток    іноземної
юридичної особи, одержаний у зв'язку з  її  діяльністю  в  Україні
через постійне представництво, якщо таке  постійне  представництво
веде окремий баланс та (або) має рахунок у банку в Україні;
     б)  у  разі  коли  іноземна  юридична  особа  здійснює   свою
діяльність не  лише  в Україні, але й за її межами, і при цьому не
веде  окремого  обліку  прибутку,  який  дозволяє  визначити  суму
прибутку   від  діяльності,  здійснюваної   нею   через   постійне
представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню
в Україні,  може  бути визначена на основі розрахунку, узгодженого
платником податку з  податковим органом, що контролює його платежі
до бюджету;
     в)  якщо  немає  можливості  прямим  підрахуванням  визначити
прибуток, одержаний іноземною юридичною особою  від  діяльності  в
Україні, він може бути визначений податковим органом  на  підставі
валового  доходу  або  проведених  затрат   виходячи    з    норми
рентабельності 30 процентів;
     г) іноземні юридичні особи, які одержують як  компенсацію  за
здійснювану в Україні  через  постійне  представництво  діяльність
оплату  у  вигляді  продукції  чи  майна,  сплачують  податок   на
прибуток, для визначення розміру якого використовуються  договірні
(контрактні)  ціни,  ціни  основних  організацій - експортерів або
ціни,  обчислені  на  базі  світових  цін на таку ж або аналогічну
продукцію чи майно.
 
     Стаття 6. Ставки податку
 
     1. Прибуток підприємств, а також  іноземних  юридичних  осіб,
одержаний від діяльності в Україні, оподатковується за ставкою  30
процентів.
     Прибуток  підприємств,  одержаний   від  реалізації    цінних
паперів, оподатковується за ставкою 15 процентів.
 
     2. Додатково  до  суми  податку,  нарахованої  відповідно  до
пункту  1  цієї  статті,  сплачується  податок    від    прибутку,
одержаного:
     а) від посередницьких операцій, проведення  лотерей,  доходів
від здавання в оренду приміщень і окремих видів майна - за ставкою
15 процентів;
     б) від  реалізації  на  аукціоні  товарів,  продукції,  майна
згідно  з  переліком,  що  визначається  Міністерством    фінансів
України, - за ставкою 20 процентів;
     в)  від  казино,  інших  гральних  домів  (місць),   гральних
автоматів  з  грошовим  виграшем  та  іншого  грального    бізнесу
(включаючи доходи від оренди та інших  видів  використання)  -  за
ставкою 55 процентів;
     г)  від  відеосалонів,  відеопоказу  (незалежно  від  способу
показу), прокату відео- та аудіокасет і запису на них, а також від
проведення  масових  концертно-видовищних  заходів  на   відкритих
майданчиках,  стадіонах,  у  палацах  спорту,  інших  приміщеннях,
кількість місць в яких перевищує  дві  тисячі,  -  за  ставкою  40
процентів.
     Податок  від    проведення    концертно-видовищних    заходів
сплачується окремо з кожного заходу.
     Для    цілей    оподаткування    до    категорії      масових
концертно-видовищних заходів не відносяться  спектаклі,  концерти,
циркові  вистави,  творчі  концерти,  що  проводяться  в  театрах,
концертних залах,  цирках,  призначених  виключно  для  концертної
діяльності,  а  також  заходи,   що   проводяться   за   програмою
міжнародних, міждержавних, всеукраїнських  фестивалів,  конкурсів,
оглядів.
 
     3.  Доходи  підприємств  (крім  іноземних  юридичних   осіб),
одержувані  від акцій, облігацій і інших цінних паперів, випущених
в Україні,  а  також  доходи  підприємств  України  від  участі  в
діяльності спільних підприємств, створених на  території  України,
оподатковуються за ставкою 15 процентів.
     Доходи підприємств, одержувані  від  державних  облігацій  та
інших державних цінних паперів, не оподатковуються.
 
     4.  Доходи  іноземних  юридичних  осіб,  не   пов'язаних    з
діяльністю  в  Україні  через   постійне    представництво,    від
дивідендів, процентів та інших корпоративних  прав,  джерело  яких
знаходиться в Україні, в  разі  їх  репатріації  за  межі  України
оподатковуються за ставкою 15 процентів, якщо інше не  встановлено
міжнародним договором України з податкових питань.
     Доходи з авторських прав і ліцензій  (роялті),  фрахту  та  з
інших доходів, джерело  яких  знаходиться  в  Україні  та  які  не
пов'язані із  здійсненням  діяльності  в  Україні  через  постійне
представництво, не  оподатковуються  (крім  доходів  від  фрахту),
якщо  інше  не  встановлено  міжнародним   договором   України   з
податкових питань.
     Суми доходів від фрахту,  виплачуваного  іноземним  юридичним
особам  у  зв'язку  із   здійсненням    міжнародних    перевезень,
оподатковуються за ставкою 6 процентів.
 
 
     Стаття 7. Пільги щодо податку
 
     1. При обчисленні податку з прибутку оподатковуваний прибуток
зменшується на:
     а) суму в  розмірі  50  процентів  затрат  підприємств  (крім
капітальних вкладень) на проведення власними силами або  науковими
організаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт,
підготовку й освоєння  нових  прогресивних  та  екологічно  чистих
технологій та видів продукції, здійснюваних за рахунок прибутку. У
разі  проведення  вказаних  робіт  науковими  організаціями   сума
зменшення  прибутку  не  повинна    перевищувати    5    процентів
оподатковуваного прибутку;
     б)  суму  прибутку,  використаного   на    реконструкцію    і
модернізацію  активної  частини  виробничих  фондів,    на    нове
будівництво, розширення, введення і освоєння нових потужностей  по
виробництву товарів (робіт, послуг). Вказана пільга надається  тим
підприємствам, які повністю використали на цю  мету  амортизаційні
відрахування і залишки невикористаного прибутку минулих років;
     в) суму затрат, здійснюваних за рахунок прибутку,  відповідно
до кошторисів  затрат  на  утримання  об'єктів  охорони  здоров'я,
будинків  для   престарілих  та  інвалідів,  дитячих    дошкільних
закладів, дитячих таборів відпочинку,  закладів  освіти,  об'єктів
культури і спорту, житлового фонду та  комунального  господарства,
що перебувають на їхньому балансі, а також затрат на ці  цілі  при
пайовій участі в утриманні вказаних об'єктів,  що  перебувають  на
балансі інших підприємств;
     г) суму прибутку, одержаного  підприємствами  від  реалізації
виготовлених  ними  протезно-ортопедичних  виробів  і  спеціальних
технічних пристосувань  для  інвалідів,  тифло-технічних  засобів,
друкування і озвучування  книг,  журналів,  підручників  та  іншої
літератури  для  інвалідів  по  зору,   а    також    виготовлених
нестандартного    обладнання,    технологічної    оснастки     для
навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів;
     д) суму в  розмірі  60  процентів  оподатковуваного  прибутку
підприємств пенітенціарних закладів;
     е)   суму   прибутку,   який   одержують   лікувально-трудові
майстерні,  підсобні  підприємства  при  психіатричних  лікарнях і
протитуберкульозних закладах, будинках-інтернатах для  престарілих
та   інвалідів;   виховно-трудові   колонії   для   неповнолітніх,
лікувально-трудові    профілакторії    та     сільськогосподарські
виробництва пенітенціарних  закладів;  пенітенціарні  заклади,  що
використовують працю інвалідів I і II  груп  інвалідності,  хворих
на  туберкульоз  I  і  II  груп  диспансерного  обліку,  якщо   їх
чисельність  становить  не  менше  50  процентів   від   загальної
чисельності осіб, які утримуються в цих закладах;
     є)  суму  прибутку,  перерахованого  на  спеціально  відкриті
рахунки благодійних, екологічних  і  оздоровчих  фондів,  а  також
перерахованого підприємствам,  установам,  організаціям  культури,
освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури  і
спорту та громадським організаціям  інвалідів,  але  не  більше  2
процентів оподатковуваного прибутку.
 
     2. Звільняються від сплати податку:
     а) установи, навчально-виробничі підприємства  та  об'єднання
громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як
50 процентів загальної чисельності працюючих.
     Новостворені  підприємства   (крім    створених    на    базі
ліквідованих (реорганізованих) підприємств, їх філій,  структурних
підрозділів) громадських організацій інвалідів у  перші  два  роки
діяльності  звільняються  від  оподаткування  при  наявності    30
процентів інвалідів від загальної чисельності працюючих;
     б) підприємства - з прибутку,  одержуваного  від  виробництва
сільськогосподарської продукції.
     Тепличні  комбінати,  звірогосподарства,    рибогосподарства,
рибокомбінати,  радгоспи  по  вирощуванню    квітково-декоративних
рослин є платниками податку на загальних підставах.
 
     3.  Підприємства,  які  виробляють  нову  продукцію,  що   не
виготовлялася  іншими  підприємствами  України,   за    переліком,
установлюваним Міністерством економіки України,  звільняються  від
сплати  податку  з  прибутку,  одержаного  від  реалізації   нової
продукції  в  перший  рік  виробництва.  На  другий  рік  прибуток
оподатковується  в  розмірі  50  процентів  від  ставки   податку,
передбаченої пунктом 1 статті 6 цього Декрету.
 
     4. По прибутку, одержаному від виробництва  товарів  народних
художніх промислів,  підприємства  оподатковуються  в  розмірі  50
процентів від  ставки,  передбаченої  пунктом  1  статті  6  цього
Декрету.
 
     5. Підприємства, віднесені згідно із  законодавством  України
до  малих  підприємств  (крім  створених  на  базі    ліквідованих
(реорганізованих) підприємств, їх філій, структурних підрозділів),
що  виробляють  промислову  продукцію,  товари   для    населення,
проводять  будівельно-монтажні  та  ремонтно-будівельні    роботи,
надають побутові послуги населенню, підприємства  освіти,  охорони
здоров'я та науки сплачують податок з прибутку в перший рік роботи
в розмірі 50 процентів від ставки податку, передбаченої пунктом  1
статті 6 цього Декрету.
     У разі одержання малими  підприємствами  прибутку  від  іншої
діяльності,  не  передбаченої  в  цьому   пункті,    оподаткування
підприємств провадиться за ставкою в повному розмірі.
     При припиненні діяльності малого підприємства  до  закінчення
трирічного  строку  оподаткування   провадиться    на    загальних
підставах.
     При визначенні права на одержання  пільг,  вказаних  у  цьому
пункті, до середньоспискової чисельності  включаються  особи,  які
працюють за сумісництвом, а також  особи,  які  не  перебувають  у
штаті підприємства (виконують роботи за договором підряду та іншим
договором цивільно-правового характеру).
 
     6.  Підприємства,  що  розташовані  у    зонах    безумовного
(обов'язкового),  гарантованого  добровільного    відселення    та
посиленого радіоекологічного контролю і які проводять виключно там
свою  роботу,  звільняються  від  оподаткування  прибутку,    крім
платежів і відрахувань до місцевих бюджетів.
     Розмір податку  з  прибутку  підприємств,  розташованих  поза
межами зон радіоактивного забруднення,  який  вони  одержують  від
діяльності, пов'язаної з культурно-побутовим, торговельним, іншими
видами обслуговування і будівництвом у цих зонах,  зменшується  на
30 процентів.
 
     7. Обчислена сума податку з  прибутку  з  урахуванням  пільг,
передбачених підпунктами "а", "б" і "в" пункту 1 цієї  статті,  не
може бути  більшою  50  процентів  суми  податку,  обчисленої  без
урахування вказаних пільг.
 
     8. Іноземний учасник підприємств  з іноземними  інвестиціями,
включаючи банки і страхові організації,  який  має  відповідно  до
міжнародного  договору  України  право  на  повне  або    часткове
звільнення від оподаткування прибутку, що належить йому в  порядку
розподілу  прибутку,  подає  заяву  про  зниження  або  скасування
податку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У
разі подання заяви  після  переказування  доходу  за  кордон  вона
повинна бути подана протягом року від  дня  переказування.  Заяви,
подані після закінчення року, до розгляду не приймаються.
 
     9. Іноземна юридична особа, яка  відповідно  до  міжнародного
договору України має право на повне або  часткове  звільнення  від
податку  на  прибуток  із  джерел  в  Україні,  не  пов'язаних  із
діяльністю в Україні, реалізує це право в  порядку,  передбаченому
пунктом 8 цієї статті.
 
     10.  Кабінет  Міністрів  України  може  постановами  надавати
додаткові пільги щодо податку на  прибуток  підприємствам  залежно
від виду діяльності та організаційних форм підприємництва.
 
     11. Місцеві Ради народних депутатів можуть  надавати  окремим
категоріям платників додаткові пільги щодо податку на  прибуток  у
межах сум податку, що зараховуються до місцевих бюджетів.
 
     Стаття 8.  Порядок уточнення ставок податку і складу
                податкових пільг
 
     1.  Розмір  ставок  податку  і  склад    податкових    пільг,
установлених цим Декретом, можуть уточнюватися Кабінетом Міністрів
України.
 
     2. Внесення змін до  порядку  оподаткування,  розміру  ставок
податку і складу податкових  пільг  іншими  актами  законодавства,
крім випадків, передбачених цим Декретом, не допускається.
 
     Стаття 9. Порядок обчислення і строки сплати податку
 
     1. Сума податку визначається платниками самостійно   виходячи
із величини оподатковуваного  прибутку,  наданих  пільг  і  ставок
податку.
 
     2. Протягом кварталу всі платники (за винятком перелічених  у
пунктах 3 і 6 цієї статті) провадять авансові  внески  податку  до
бюджету в розмірі фактичної суми податку, внесеної до  бюджету  за
попередній квартал,  а  новостворені  підприємства  -  у  розмірі,
передбаченому  фінансовим  планом  або  розрахунками    кошторисів
доходів і видатків.
     Авансові внески податку до бюджету провадяться не пізніше  15
і 28 числа кожного місяця в розмірі 1/6 частини  квартальної  суми
податку на прибуток.
     За клопотанням платника, що сплачує  незначну  суму  податку,
податковий орган за  місцезнаходженням  платника  може  встановити
один строк сплати до бюджету - 20 числа кожного місяця  в  розмірі
1/3 квартальної суми податку.
     Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року
платник обчислює за наростаючим  підсумком  з  початку  року  суму
податку виходячи з фактично одержаного ним прибутку, який підлягає
оподаткуванню. Сума податку, що підлягає  сплаті,  визначається  з
урахуванням раніше нарахованих платежів.
 
     3.  Підприємства  з  іноземними  інвестиціями  протягом  року
провадять квартальні авансові внески податку до бюджету в  розмірі
1/4 річної суми платежів не пізніше  15  числа  останнього  місяця
кожного  кварталу.  Авансова  сума  податку  на    поточний    рік
визначається  підприємством  з  урахуванням  річного   фінансового
плану.
     Обчислення  податку,  фактично    одержаного    за    минулий
календарний рік, провадиться не пізніше 15 березня року, що настає
за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу).
 
     4. Сплата податку провадиться за квартальними розрахунками  у
5-денний строк з дати,  встановленої  для  подання  бухгалтерських
звітів (балансів), а за річними розрахунками - у 10-денний строк з
дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту (балансу)  за
рік.
     Платіжні доручення на перерахування  до  бюджету  податку  на
прибуток,  які  виконуються  в  першочерговому  порядку,  здаються
платниками до установи банку до настання строку платежу.
 
     5. Над міру внесені до бюджету суми  податку  зараховуються в
рахунок наступних платежів або повертаються  платнику  в  5-денний
строк з дня одержання його письмової заяви.
 
     6. Податок на прибуток іноземних юридичних осіб  обчислюється
щорічно  податковим  органом  за   місцезнаходженням    постійного
представництва.
     Сума    податку    визначається    виходячи    з     величини
оподатковуваного прибутку і ставки податку.
     На  суму  обчисленого  податку  платнику  видається  платіжне
повідомлення за формою, встановленою Головною державною податковою
інспекцією  України.  Податок  сплачується  в  строки,  вказані  в
платіжному повідомленні.
     Іноземна  юридична  особа  зобов'язана  стати  на  облік    у
податковій  інспекції  за    місцезнаходженням    її    постійного
представництва.
 
     7. Іноземна юридична особа, яка здійснює діяльність в Україні
через постійне представництво,  не  пізніше  15  квітня  року,  що
настає за звітним, подає податковому органу  за  місцезнаходженням
постійного представництва звіт про діяльність в Україні,  а  також
декларацію про доходи за формою, встановленою  Головною  державною
податковою  інспекцією  України.  При  припиненні  діяльності   до
закінчення календарного  року  зазначені  документи  повинні  бути
подані протягом місяця з дня її припинення.
     Декларація про доходи іноземної юридичної особи, яка здійснює
свою  діяльність  в  Україні,    підлягає    щорічній    перевірці
аудиторською організацією, що  одержала  в  установленому  порядку
ліцензію  на  право  заняття    аудиторською    діяльністю,    для
підтвердження достовірності звіту.
     Неподання   податковому    органу    висновку    аудиторської
організації  (договору  про  надання  аудиторської   послуги)    є
підставою для притягнення до відповідальності платника  податку  в
установленому порядку.
 
     8.  Підприємства  з  іноземними  інвестиціями  та    іноземні
юридичні особи сплачують  податок  на  прибуток  у  безготівковому
порядку в грошовій одиниці, що діє в Україні.
 
     9. З доходів, зазначених у пункті 3 статті 6  цього  Декрету,
податок  справляється  у  джерела  доходу.  Відповідальність    за
утримання і перерахування податку до бюджету несе підприємство, що
виплачує  доход,  а  також  іноземний  учасник   підприємства    з
іноземними інвестиціями.
     Податок із зазначених  у  пункті 4  статті  6  цього  Декрету
доходів іноземних юридичних осіб із джерел в  Україні  утримується
підприємством, що виплачує  іноземній  юридичній  особі  доход,  у
валюті переказу з повної суми  доходу  при  кожному  перерахуванні
платежу.
 
     10. Платники податку подають  податковим  органам  за  місцем
свого знаходження бухгалтерські  звіти  та  баланси  в  порядку  і
строки,  встановлені  законодавством,  податкову   декларацію    і
розрахунки суми податку  на  прибуток  за  формами,  затвердженими
Головною державною податковою інспекцією України.  Підприємства  з
іноземними  інвестиціями  подають  річні  бухгалтерські  звіти  та
баланси до 15 березня року, що настає за звітним.
 
     Стаття 10. Зарахування податку до бюджету
 
     Суми податку на прибуток (доходи) зараховуються відповідно до
державного бюджету  України,  бюджету  Республіки  Крим,  місцевих
бюджетів.
 
     Стаття 11. Надання податкового кредиту
 
     1. Підприємства мають право на одержання податкового кредиту,
який надається у таких випадках:
     а)  розширення  експорту    продукції,    що    виробляється,
організації  виробництва  продукції,    що    замінює    імпортну,
впровадження у виробництво "ноу-хау", спорудження природоохоронних
об'єктів, інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.
     Надання податкового кредиту в  цих  випадках  провадиться  за
умови повного використання амортизаційних відрахувань  на  вказані
цілі;
     б)  організації  виробництва  промислових  товарів  народного
споживання,  продуктів  харчування,  дитячого  одягу  та   взуття,
дитячого  харчування,  медикаментів  і    медичного    обладнання,
інвалідної    техніки,   культурно-побутового    та    виробничого
призначення, будівельних матеріалів, якщо випуск цієї продукції  є
непрофільним для підприємства;
     в) якщо малі підприємства придбали і експлуатують обладнання,
що   повністю    використовується    для    науково-дослідних    і
дослідно-конструкторських робіт, виконуваних силами самого  малого
підприємства (у тому числі  для  реалізації   цих  робіт),  і  для
захисту природного середовища від забруднення.
 
     2.  Рішення  про  надання  податкового  кредиту   приймається
Міністерством  фінансів  України  або  фінансовим  органом    Ради
Міністрів  Республіки  Крим,  місцевої  державної    адміністрації
(виконавчого комітету місцевої Ради  народних  депутатів)  залежно
від того, до якого бюджету зараховується податок на прибуток.
     Податковий  кредит  може  надаватися  за  умови,  що  поточні
надходження до відповідного бюджету коштів з цього джерела доходів
не зменшуються.
 
     3. Податковий кредит надається на основі кредитної угоди,  що
укладається  підприємством  з  податковим  органом    за    місцем
реєстрації підприємства  за  формою,  встановленою  для  укладання
кредитних угод з комерційними банками.
     У кредитній угоді обумовлюються порядок  надання  податкового
кредиту, строки початку його погашення (не  пізніш  як  через  два
роки після надання кредиту),  період  погашення  (не  менше  трьох
років,  якщо  на  інше  не  погоджується  платник),    нарахування
процентів на суму наданого податкового кредиту в розмірі не  менше
процента  інфляції,  визначеного  на  період    кредитної    угоди
відповідним органом, і такого, що визначається як офіційний індекс
інфляції,  інші  умови,   якщо    вони    не    обмежують    права
кредитонадавача,  передбачені  законодавством,  і  не    зменшують
поточних надходжень податків до державного бюджету.
 
     4. Податковий кредит надається платникові  із  сум  авансових
платежів, що нараховуються відповідно до статті 9 цього Декрету, і
виплачується протягом року.
     Механізм    надання    податкового    кредиту    визначається
Міністерством фінансів України.
 
     5. У разі порушення підприємством кредитної  угоди  вся  сума
податкового кредиту стягується податковим  органом  у  безспірному
порядку.
 
     6. Кабінет Міністрів України має  право  надавати  податковий
кредит на інші цілі й  на  інших  умовах,  ніж  це  передбачено  у
пунктах 1 і 4 цієї статі, за рахунок сум податку, що зараховуються
до  державного  бюджету,  якщо  кошти  від    зменшення    податку
спрямовуються на фінансування загальнодержавних потреб.
 
     Стаття 12. Спеціальні положення
 
     1.  Якщо  міжнародним  договором  України  встановлено   інші
правила, ніж ті, що містяться в цьому Декреті,  то  застосовуються
правила міжнародної угоди.
 
     2. Справляння податку на прибуток (доход) іноземних юридичних
осіб може бути припинено або обмежено на основі договору з  іншими
державами.
 
     3. При укладанні комерційних угод  з  іноземними  фірмами  не
дозволяється  включення  до  контракту  податкових    застережень,
відповідно до яких  підприємство,  установа  або  організація,  що
виплачує доход, бере на себе  зобов'язання провадити витрати  щодо
сплати податку на прибуток (доход) іноземних юридичних осіб.
 
     Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування
 
     Сума  податку  на  прибуток  (доход),  одержана  за    межами
території  України,  її  континентального  шельфу  та    виключної
(морської) економічної зони, сплачена підприємствами  за  кордоном
відповідно до законодавства іноземних  держав,  зараховується  при
сплаті ними податку  на  прибуток  в  Україні.  При  цьому  розмір
зараховуваної суми не може перевищувати суми податку на  прибуток,
що підлягає  сплаті  в  Україні  стосовно  доходу,  одержаного  за
кордоном.
 
     Стаття 14. Обов'язки платників
 
     1. Платники податку зобов'язані:
     а) вести  в  установленому  порядку  бухгалтерський  облік  і
звітність  про  фінансово-господарську  діяльність  та    подавати
податковим органам бухгалтерські звіти і баланси  (крім  бюджетних
організацій), декларації, розрахунки по податку та інші  необхідні
документи і відомості, пов'язаені з обчисленням і сплатою податку;
     б) пред'являти, а у відповідних випадках подавати  документи,
що підтверджують право на пільги щодо податку;
     в) своєчасно і в  повному  розмірі  сплачувати  належні  суми
податку;
     г) допускати службових осіб податкових органів для обстеження
приміщень, де  здійснюється  діяльність,  пов'язана  з  одержанням
прибутку (доходу) чи з утриманням об'єктів оподаткування, а  також
для перевірок обчислення і сплати податку.
 
     2.  Керівники  та  відповідні  службові  особи   підприємств,
установ  і  організацій  зобов'язані  підписати  акт    перевірки,
проведеної  податковим  органом,  а  в  разі  незгоди  з  фактами,
викладеними в акті, подати  письмові  пояснення  мотивів  незгоди.
Вони також зобов'язані виконувати вимоги  податкового  органу  про
усунення виявлених порушень законодавства про податки.
 
     3. Платники  податку,  для  яких  законодавством  встановлено
обов'язок подавати до податкових  органів  бухгалтерські  звіти  і
баланси з висновком аудиторської  організації  про   достовірність
поданих у них зведень, зобов'язані протягом  року,  що  настає  за
звітним, подати до податкового  органу  документ,  що  підтверджує
факт перевірки.
     До  платника,  який   не   подав    зазначених    документів,
застосовуються заходи  відповідно  до  чинного  законодавства.  Ці
заходи  не  застосовуються,  якщо  перевірку  не    проведено    в
установлені строки не з вини платника.
 
     Стаття 15. Відповідальність платників
 
     Платники податку та їх службові особи несуть відповідальність
за  правильність  обчислення  і  своєчасність  сплати  податку  до
бюджету відповідно до чинного законодавства.
 
     Стаття 16. Порядок стягнення до бюджету і повернення з
                бюджету неправильно сплаченого податку
 
     1. Сума податку, не внесена в  установлені  строки,  а  також
сума податку, вирахуваного  з  прихованого  (заниженого)  прибутку
(доходу)  і  штраф  стягуються  за  весь  час  ухилення від сплати
податку  за  розпорядженням  податкових  органів   у   безспірному
порядку.
     Своєчасно не сплачена сума податку  стягується  за  весь  час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2  процента
із суми недоїмки  за  кожний  день  прострочення  (включаючи  день
сплати).
 
     2. Сума  податку  з  доходів,  зазначених  у  пунктах  3  і 4
статті 6 цього Декрету, не перерахована до бюджету підприємствами,
які виплачують доходи, стягується з  коштів,  що   залишаються   у
розпорядженні цих підприємств  після  розрахунків  з  бюджетом,  у
безспірному порядку незалежно від того, за який  період  виплачено
доход іноземному одержувачу.
 
     3.  Сума  платежів  по  податку,  що  над  міру  надійшла   в
результаті  неправильного   його    обчислення    або    порушення
встановленого  порядку  справляння,  підлягає    поверненню    або
зарахуванню на рахунок інших належних  з  платника  сум,  якщо  не
минув річний строк від дня їх надходжень.
     Подання заяви про повернення суми платежів, що  надійшла  над
міру, перериває перебіг зазначеного строку.
     Повернення  неправильно  сплаченого   податку    з    бюджету
здійснюється не більш як за один  рік  до  виявлення  неправильної
сплати.  
 
     Стаття 17. Контроль податкових органів
 
     Контроль  за  правильністю  застосування  законодавства   про
податок  на  прибуток  підприємств  і  організацій    здійснюється
податковими органами відповідно до законодавства України.
 
     Стаття 18. Заключні положення
 
     1. Зупиняється дія (в частині  звільнення  від  оподаткування
прибутку):
     частини третьої статі 38 Положення про адвокатуру Української
РСР, затвердженого Законом Української РСР від 31 жовтня 1980 року
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1980 р.,  додаток  до  N  46,  ст.
898);
     частин першої та третьої статті  7  Закону  Української  РСР
"Про  правовий  режим  території,  що    зазнала    радіоактивного
забруднення  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  (  791а-12  )
(Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 16,  ст.198;  Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 177);
 
     (  Абзац  статті  18  втратив  чинність  на  підставі  Закону
N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.2000 )
 
     частини другої статті 19 Закону Української РСР  "Про свободу
совісті та релігійні організації" ( 987-12 ) (Відомості  Верховної
Ради УРСР, 1991 р., N 25, ст.283);
     частин  третьої  та  п'ятої  статті 56 Закону Української РСР
"Про освіту" (1060-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1991  р.,
N 34, ст. 451);
     абзаців другого та  третього  пункту  1,  пунктів  3,  6,  9,
13-16, 35, 50  Програми  надзвичайних  заходів  щодо  стабілізації
економіки України  та  виходу  її  з  кризового  стану,  схваленої
постановою  Верховної  Ради  Української  РСР  від 3 липня 1991 р.
N 1291-XII ( 1291-12 );
     абзацу  шостого  пункту  2 постанови Верховної  Ради  України
від 6 грудня 1991 р.  "Про порядок введення в дію  Закону  України
"Про пенсійне забезпечення" (  1931-12  )  (  Відомості  Верховної
Ради України, 1992 р., N 3, ст.11);
     пунктів 2 і 3 статті 22 Закону України "Про основи  державної
політики   у   сфері   науки   і   науково-технічної   діяльності"
( 1977-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12,  ст.
165);
     частини  першої  статті 61  Закону  України  "Про  статус   і
соціальний  захист    громадян,    які    постраждали    внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 )  (Відомості  Верховної  Ради
України, 1992 р., N 13, ст.178; N 37, ст. 543);
     частини першої  статті 26  Основ  законодавства  України  про
культуру  (  2117-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р.,
N 21, ст.294);
     статті 7, частин першої, другої та шостої  статті 19,  частин
першої та другої  статті 20  Закону  України  "Про  пріоритетність
соціального  розвитку  села  та  агропромислового   комплексу    в
народному  господарстві"  (  400-12  )  (Відомості  Верховної Ради
України, 1992 р., N 32, ст.453);
     частин першої  та  третьої  статті  49  Закону  України  "Про
природно-заповідний  фонд  України"   (   2456-12   )   (Відомості
Верховної Ради України, 1992 р., N 34, ст.502).
 
     2. Цей  Декрет  набуває  чинності  з   дня   опублікування  і
застосовується при розрахунках з бюджетом  починаючи  з  підсумків
діяльності в 1993 році.
 
 
 Прем'єр-міністр України                                  Л.КУЧМА
 
 Міністр Кабінету Міністрів України                       А.ЛОБОВ
 
 м. Київ, 26 грудня 1992 року
    N 12-92
 
 
 Опубліковано: "Урядовий кур'єр", 6 січня 1993 року








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка