Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України

Страница 2


/ Стр.1 / Стр.2 / Стр.3 / Стр.4 /

     - номери рахунків; ( Абзац одинадцятий підпункту 2.1.1 пункту
2.1  із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
N 283 ( z0675-01 ) від 18.07.2001 )
     -  назву  банку  (отримувача  та  платника  коштів);  ( Абзац
дванадцятий  підпункту  2.1.1  пункту  2.1  із  змінами, внесеними
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 283 ( z0675-01 ) від
18.07.2001 )
     - підписи осіб,  відповідальних  за  здійснення  операції  та
правильність  її  оформлення (підтвердження підпису на документі в
електронному вигляді здійснюється за допомогою  електронного  коду
працівника або електронного підпису).
     Первинні документи як у паперовій  формі,  так  і  у  вигляді
електронних записів можуть мати й інші додаткові реквізити.
     Документи, які надають клієнти банку,  повинні  мати  підписи
уповноважених  службових  осіб  клієнта  та відбиток його печатки.
Підписи на всіх документах,  а  також  печатки  мають  відповідати
заявленим  їх  зразкам,  а  підтвердження достовірності підпису на
документі в електронному  вигляді  обумовлюється  в  договорі  про
обслуговування   клієнта   через   систему   електронних  платежів
"клієнт-банк".
     Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є
недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
     Внесення  виправлень до первинних документів не допускається,
крім    випадків,    встановлених    нормативно-правовими   актами
Національного  банку  України. ( Абзац сімнадцятий підпункту 2.1.1
пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного
банку N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     Керівник банку вживає всіх необхідних заходів для запобігання
несанкціонованому  та  непомітному виправленню записів у первинних
облікових документах і регістрах бухгалтерського обліку.
     Первинні документи  та  облікові  регістри повинні складатися
українською мовою або іншою мовою  відповідно  до  Закону  України
"Про мови в Українській РСР" ( 8312-11 ).
     Документи на отримання (видачу) готівкових коштів мають  бути
оформлені  згідно  з  вимогами  Національного  банку  України щодо
ведення касових операцій.
     Відповідальність за  своєчасне складання первинних документів
та регістрів  бухгалтерського  обліку,  а  також  за  правильність
відображення  операцій  в  облікових  регістрах несуть особи,  які
склали і підписали ці документи (регістри).
     Відповідальність за  прийняття  до виконання документів,  які
суперечать  законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали
та  підписали.  ( Абзац двадцять другий підпункту 2.1.1 пункту 2.1
із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою Національного банку
N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     Керівник банку   несе    відповідальність    за    проведення
документів,  що  суперечать чинному законодавству і які виконані з
його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.
     Банки самостійно  визначають порядок формування та зберігання
первинних документів,  облікових регістрів і звітів,  забезпечуючи
їх  сувору схоронність. Для визначення строку зберігання первинних
документів,   облікових   регістрів   і   звітів   банки   повинні
користуватися  відповідним нормативно-правовим актом Національного
банку  України,  що  визначає  строки  зберігання кожної категорії
документів,  які  утворюються  в процесі діяльності банку. ( Абзац
двадцять   четвертий   підпункту  2.1.1  пункту  2.1  із  змінами,
внесеними   згідно   з   Постановою   Національного  банку  N  422
( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     У   разі   зберігання   первинних   документів   і  регістрів
бухгалтерського   обліку   на  машинних  носіях  інформації  банки
зобов'язані  за  власний  рахунок виготовити їх копії на паперових
носіях на вимогу інших учасників операцій, а також контролюючих та
правоохоронних   органів  у  межах  їх  повноважень,  передбачених
законами  України.  ( Абзац двадцять п'ятий підпункту 2.1.1 пункту
2.1  із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
N 283 ( z0675-01 ) від 18.07.2001 )
     Вилучення первинних документів, облікових регістрів та звітів
здійснюється  тільки  за рішенням відповідних органів, прийнятим у
межах  їх  повноважень,  передбачених  законами.  У разі вилучення
первинних   документів   за   оригіналом  постанови  уповноважених
державних  органів,  пред'явленої  банку  лише для ознайомлення та
вчинення   відповідних  дій,  уповноважений  працівник  банку  має
зробити  копію постанови, засвідчити її своїм підписом та прийняти
до   виконання   в  разі  відповідності  цього  документа  вимогам
законодавства  України,  в  тому  числі  нормативно-правових актів
Національного  банку  України.  Вилучення оформляється протоколом,
копія якого вручається під розписку відповідальній службовій особі
банку.  (  Абзац  двадцять  шостий  підпункту  2.1.1 пункту 2.1 із
змінами,  внесеними згідно з Постановами Національного банку N 283
(  z0675-01  )  від  18.07.2001, N 56 ( z0305-04 ) від 18.02.2004,
N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     У   присутності   представників   органів,   які   здійснюють
вилучення, відповідні службові особи банку зобов'язані зняти копії
документів   і  скласти  реєстр  документів,  що  вилучаються,  із
зазначенням   підстав   і   дати  їх  вилучення.  Копії  вилучених
документів  з  відміткою  про  вилучення зберігаються в справах, з
яких  були  вилучені їх оригінали. Копії протоколів зберігаються в
окремій справі. ( Абзац двадцять сьомий підпункту 2.1.1 пункту 2.1
із  змінами,  внесеними  згідно  з Постановами Національного банку
N  283  (  z0675-01  )  від  18.07.2001,  N  56  (  z0305-04 ) від
18.02.2004, N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     При   вилученні  первинного  документа  складається  протокол
вилучення   у   двох  примірниках  за  підписами  керівника  банку
(заступника  керівника  банку),  головного  бухгалтера (заступника
головного   бухгалтера)   та   представника   установи,  для  якої
вилучається  документ.  В протоколі повинно бути точно вказано, за
чиєю  вимогою  та  дозволом  проводиться вилучення і який документ
вилучається.  Перший  примірник протоколу видається уповноваженому
представнику.  ( Абзац двадцять восьмий підпункту 2.1.1 пункту 2.1
із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою Національного банку
N 283 ( z0675-01 ) від 18.07.2001 )
     Якщо вилучаються  томи  документів,  що не оформлені належним
чином (не переплетені,  не пронумеровані тощо),  то з дозволу і  в
присутності представників органів,  за зверненням яких проводиться
вилучення,  відповідні службові особи банку можуть  дооформити  ці
томи (зробити опис, пронумерувати аркуші, прошнурувати, опечатати,
засвідчити своїм підписом та печаткою).
     У разі повернення представниками уповноважених органів раніше
вилучених   документів   ці  документи  приймаються  під  розписку
керівником банку (його заступником) або головним бухгалтером банку
(його  заступником).  Зазначені  документи  разом  із рішенням про
повернення вилучених документів підшиваються до тих самих томів, з
яких  вони були вилучені. ( Абзац тридцятий підпункту 2.1.1 пункту
2.1  в  редакції  Постанови Національного банку N 283 ( z0675-01 )
від 18.07.2001 )
     У разі  втрати  або знищення первинних документів,  облікових
регістрів і звітів  керівник  банку  письмово  повідомляє  про  це
правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення
переліку відсутніх документів і розслідування причин їх  зникнення
або знищення.
     Результати    роботи   комісії   оформляються   актом,   який
затверджується   керівником   банку.   Копія   акта  подається  до
територіальних   управлінь  Національного  банку  України  (служби
банківського   нагляду)   у  строк  10  календарних  днів  із  дня
підписання  цього  акта.  (  Абзац тридцять другий підпункту 2.1.1
пункту   2.1   із   змінами,   внесеними   згідно   з  Постановами
Національного  банку  N  283  (  z0675-01  ) від 18.07.2001, N 422
( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     Сукупність  документів, на підставі яких банками здійснюється
бухгалтерський облік та контроль, утворює банківську документацію.
Форми  документів та порядок їх застосування визначаються окремими
нормативно-правовими  актами  Національного банку України. ( Абзац
тридцять  третій  підпункту 2.1.1 пункту 2.1 із змінами, внесеними
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 422 ( z1228-06 ) від
06.11.2006 }
 
     2.1.2. Регістри синтетичного та аналітичного обліку
     Інформація, що  міститься  у  прийнятих  до  обліку первинних
документах,  систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в
регістрах  синтетичного  та  аналітичного обліку шляхом подвійного
запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
     Регістри синтетичного  та  аналітичного  обліку операцій - це
носії  спеціального  формату   (паперові,   машинні)   у   вигляді
відомостей, книг, журналів, машинограм тощо.
     Банки самостійно розробляють та затверджують форми  регістрів
обліку   з   урахуванням   того,   що   регістри  синтетичного  та
аналітичного  обліку  повинні  мати   назву,   період   реєстрації
операцій,  прізвища  і  підписи або інші кодовані знаки,  що дають
змогу ідентифікувати осіб, які їх склали.
     Ведення синтетичного   обліку   забезпечується  за  допомогою
рахунків II,  III,  IV  порядків  Плану  рахунків  бухгалтерського
обліку    Національного    банку   України   та   Плану   рахунків
бухгалтерського  обліку  банків  України ( va493500-97 ). Детальна
інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на
рівні  аналітичного  обліку  на  аналітичних  рахунках. Аналітичні
рахунки  повинні містити обов'язкові параметри, визначені окремими
вказівками  Національного банку України. Дані аналітичних рахунків
повинні  бути  тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.
(  Абзац  п'ятий  підпункту 2.1.2 пункту 2.1 із змінами, внесеними
згідно  з  Постановою  Національного  банку  N 56 ( z0305-04 ) від
18.02.2004 )
     Банки  самостійно  визначають  процедури перевірки тотожності
даних  аналітичного  обліку  оборотам і залишкам за балансовими та
позабалансовими    рахунками    синтетичного   обліку.   Перевірка
тотожності   даних   аналітичних   рахунків  відповідним  рахункам
синтетичного  обліку обов'язково здійснюється не рідше одного разу
на  місяць, а за рахунками фізичних осіб у відкритому акціонерному
товаристві "Державний ощадний банк України" - не рідше одного разу
на  рік.  (  Абзац  шостий  підпункту 2.1.2 пункту 2.1 із змінами,
внесеними  згідно  з  Постановами  НБУ  N  283  (  z0675-01  ) від
18.07.2001, N 439 ( z1457-05 ) від 21.11.2005 )
     Серед основних   форм  регістрів  синтетичного  обліку  банки
зобов'язані  передбачати  щоденний  оборотно-сальдовий  баланс.  У
щоденному  оборотно-сальдовому  балансі  відображаються обороти за
дебетом і кредитом за день,  вихідні залишки за активом і  пасивом
за  кожним  балансовим  рахунком  четвертого  порядку  з проміжним
підсумком за балансовими рахунками третього  та  другого  порядків
(аналогічно і за позабалансовими рахунками). В оборотно-сальдовому
балансі  відображаються  підсумки  за  кожним  класом  рахунків  і
загальний   підсумок   за   всіма  рахунками  банку.  Правильність
складання  щоденного  балансу  оборотів  та залишків контролюється
рівністю  дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і
пасивом.  Наявність  такої  рівності є обов'язковою умовою початку
нового банківського дня. ( Абзац сьомий підпункту 2.1.2 пункту 2.1
із  змінами,  внесеними згідно з Постановою НБУ N 439 ( z1457-05 )
від 21.11.2005 )
     Щоденний оборотно-сальдовий    баланс     перевіряється     і
підписується  керівником  і головним бухгалтером або особами,  які
ним уповноважені.
     2.1.3. План рахунків
     План рахунків  банку  -  систематизований  перелік   рахунків
бухгалтерського  обліку,  що  використовується  для  детальної  та
повної реєстрації всіх банківських  операцій  і  для  забезпечення
потреб складання фінансової звітності.
     Враховуючи особливості побудови аналітичного  рахунку,  банки
самостійно   визначають   власну   систему   аналітичного  обліку,
створюючи внутрішній план рахунків  (сукупність  усіх  аналітичних
рахунків банку).
     Внутрішній план аналітичних  рахунків  має  передбачати  опис
характеристики  кожного  рахунку  або  групи рахунків,  порядок їх
відкриття та закриття,  а отже, має бути визначений відповідальний
за його супроводження (на рівні банку - юридичної особи).
     Всі  рахунки, що відкриваються юридичним і фізичним особам, а
також рахунки за внутрішніми операціями банку реєструються в книзі
відкритих  рахунків,  яка  ведеться  в розрізі балансових рахунків
четвертого  порядку  та включає такі позиції щодо рахунку: ( Абзац
п'ятий  підпункту  2.1.3 пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     - номер балансового рахунку;
     - номер особового рахунку;
     - код контрагента;
     - найменування контрагента;
     - дата відкриття рахунку;
     - дата закриття рахунку.
     Книга повинна  бути пронумерована,  прошнурована,  засвідчена
підписами  керівника  та  головного  бухгалтера  банку,  скріплена
відбитком    печатки    банку   та   зберігатись   у   призначеної
відповідальної особи.
     Банки   зобов'язані   вести  та  зберігати  книги  реєстрації
відкритих  рахунків  в  електронній  або паперовій формі. Банки на
вимогу  органів  банківського  регулювання  та нагляду зобов'язані
роздруковувати   копії   книг   реєстрації  відкритих  рахунків  у
паперовій формі. ( Абзац тринадцятий підпункту 2.1.3 пункту 2.1 із
змінами,  внесеними згідно з Постановою НБУ N 283 ( z0675-01 ) від
18.07.2001;  в  редакції  Постанови  НБУ  N  439  ( z1457-05 ) від
21.11.2005 )
     Головний бухгалтер  банку  може  надавати право ведення книги
відкритих рахунків відповідним підрозділам банку.  Книги відкритих
рахунків  банк  може  вести  у розрізі окремих балансових рахунків
(наприклад,  для обліку вкладень у цінні  папери;  обліку  внесків
акціонерів   або  вкладів  фізичних  осіб  тощо)  або  структурних
підрозділів служби  бухгалтерського  обліку.  Кожна  підсистема  з
реєстрації  відкритих  рахунків  та обліку окремих операцій (цінні
папери,  кредити, депозити, основні засоби тощо) повинна працювати
так,  щоб  вся інформація за рахунками цих підсистем включалася до
загальних даних банку.
     Головний бухгалтер банку контролює правильність ведення книги
відкритих рахунків.
     У разі  закриття  рахунку  в  книзі  проставляється дата його
закриття.  Номери закритих рахунків не можуть бути присвоєні новим
клієнтам банку.
 
     2.2. Облікова політика банку
     Облікова  політика  банку  - це сукупність визначених у межах
законодавства   України   принципів,   методів   і   процедур,  що
використовуються   банком  для  складання  та  подання  фінансової
звітності.  ( Абзац другий пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно
з   Постановами  Національного  банку  N  283  (  z0675-01  )  від
18.07.2001, N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     Положення  про облікову політику банку затверджується наказом
керівника  до  початку нового календарного року. Облікова політика
банку  доводиться  до  відома  всіх  філій  та  підрозділів банку.
(   Абзац  третій  пункту  2.2  із  змінами,  внесеними  згідно  з
Постановами Національного банку N 283 ( z0675-01 ) від 18.07.2001,
N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     Цим документом установлюється порядок ведення бухгалтерського
обліку   операцій,  які  здійснює  банк  згідно  з  законодавством
України.   У   ньому  мають  бути  повно  відображені  особливості
організації та ведення бухгалтерського обліку банку. Внесення змін
до  Положення  про  облікову  політику  банку  протягом  року,  як
правило,   не   допускається   (окрім  випадків  істотних  змін  у
діяльності  або  правовій  базі).  ( Абзац четвертий пункту 2.2 із
змінами,  внесеними згідно з Постановами Національного банку N 283
( z0675-01 ) від 18.07.2001, N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     2.2.1. Вимоги основних положень облікової політики банку
     Облікова політика   банку  базується  на  основних  принципах
бухгалтерського обліку,  зазначених у  пункті  1.1.2,  яких  банки
повинні  дотримуватися при веденні рахунків і складанні зовнішньої
та внутрішньої звітності.
     Банки  ведуть  бухгалтерський  облік  і  складають  фінансову
звітність   у   валюті   України.   Операції  в  іноземній  валюті
відображаються  в  бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у
валюті  України  з перерахуванням її за офіційним валютним курсом,
установленим   Національним  банком  України  на  дату  здійснення
операції  або  складання звітності. ( Абзац третій підпункту 2.2.1
пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного
банку N 283 ( z0675-01 ) від 18.07.2001 )
     Операції повинні бути відображені в обліку  в  тому  звітному
періоді,  в  якому  вони  були  здійснені, незалежно від дати руху
коштів  за  ними.  ( Абзац четвертий підпункту 2.2.1 пункту 2.2 із
змінами,  внесеними  згідно  з Постановою Національного банку N 56
( z0305-04 ) від 18.02.2004 )
     Банки висвітлюють обрану ними облікову політику шляхом опису:
     - принципів обліку статей звітності;
     - методів оцінки окремих статей звітності;
     - фактів, що стосуються змін в обліковій політиці.
     Облікова політика банку має враховувати методи оцінки активів
та зобов'язань.
     Оцінка  - це процес визнання тієї суми коштів, за якою статті
фінансової  звітності мають визнаватися і обліковуватися у балансі
та звіті про фінансові результати. ( Абзац десятий підпункту 2.2.1
пункту  2.2  в  редакції  Постанови   Національного   банку  N 283
( z0675-01 ) від 18.07.2001 )
     Активи і  зобов'язання  мають  бути  оцінені та відображені в
обліку таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які
потенційно  загрожують  фінансовому  становищу  банку, на наступні
звітні  періоди. ( Абзац одинадцятий підпункту 2.2.1 пункту 2.2 із
змінами,  внесеними згідно з Постановою НБУ N 439 ( z1457-05 ) від
21.11.2005 )
     Активи  і  зобов'язання обліковуються пріоритетно за вартістю
їх   придбання   чи  виникнення  (за  первісною  або  справедливою
вартістю).  (  Абзац  дванадцятий  підпункту  2.2.1  пункту  2.2 в
редакції  Постанови  Національного  банку  N  283 ( z0675-01 ) від
18.07.2001 )
     При обліку   за   первісною   (історичною)   вартістю  активи
визнаються  за  сумою  фактично  сплачених  за   них   коштів,   а
зобов'язання   -   за   сумою  мобілізованих  коштів  в  обмін  на
зобов'язання.
     При   обліку   за  справедливою  (ринковою)  вартістю  активи
визнаються за тією сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для
придбання  таких  активів у поточний час, а зобов'язання - за тією
сумою  коштів,  яка  б  вимагалася  для  проведення  розрахунку  у
поточний  час.  ( Абзац чотирнадцятий підпункту 2.2.1 пункту 2.2 в
редакції  Постанови  Національного  банку  N 283  ( z0675-01 ) від
18.07.2001 )
     Приведення вартості   активів  у  відповідність  із  ринковою
здійснюється шляхом їх переоцінки.
     Процедури бухгалтерського обліку повинні виключати можливість
здійснення  взаємозаліку  (крім  випадків,   передбачених   чинним
законодавством) активів та зобов'язань, або доходів та видатків як
у бухгалтерських записах, так і у фінансовій звітності, а саме:
     - кредитів,  депозитів  й  іншої кредиторської і дебіторської
заборгованості різних юридичних та фізичних осіб;
     - кредитів,  депозитів  й  іншої кредиторської і дебіторської
заборгованості одних і тих  же  юридичних  та  фізичних  осіб,  що
враховуються в різних валютах та з різними строками погашення;
     - депозитів та кредитів,  наданих під заставу депозиту,  якщо
інше не визначене відповідними законодавчими актами;
     - витрат та доходів тієї ж юридичної особи.
     Банки мають  обліковувати  доходи  та  витрати  відповідно до
таких принципів:
     - доходи  та  витрати обліковуються у періоді,  до якого вони
належать;
 
 
     ( Абзац  двадцять третій підпункту 2.2.1 пункту 2.2 виключено
на  підставі  Постанови  Національного  банку  N  283 ( z0675-01 )
від 18.07.2001 )
 
 
     - отримані   доходи,  які  належать  до  майбутніх  періодів,
обліковуються як відстрочені доходи;
     - здійснені  витрати  та  платежі,  які належать до майбутніх
періодів, обліковуються як відстрочені витрати.
     Облікова  політика визначає порядок створення та використання
резервів  на підставі законодавства України та нормативно-правових
актів  Національного банку України. Резерви під активи створюються
за  рахунок  витрат банку та мають використовуватися лише на цілі,
для  яких  вони  були  створені. { Абзац двадцять шостий підпункту
2.2.1  пункту  2.2  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Постановою
Національного банку N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     Обов'язково мають  бути  розроблені  та  затверджені  основні
складові облікової політики банку:
     - характеристика  аналітичних  рахунків  внутрішнього   плану
рахунків;
     - додаткові регістри аналітичного обліку та  форми  первинних
документів,  на підставі яких здійснюються операції (крім тих,  що
визначені в загальному порядку),  включаючи форми  документів  для
внутрішньої бухгалтерської звітності;
     - правила документообороту та  технології  обробки  облікової
інформації;
     - перелік визначених прав працівників банку  на  підписування
документів;
     - перелік операцій, що потребують додаткового контролю;
     - порядок  проведення  інвентаризації і методи оцінки активів
та зобов'язань;
     - порядок  контролю  за  здійсненими внутрішніми банківськими
операціями;
     - порядок  розрахунків  між  філіями  та  іншими структурними
підрозділами банку (внутрішньосистемні розрахунки);
     - порядок фінансування (бюджетування) структурних підрозділів
банку;
     - порядок  консолідації  фінансової звітності асоційованих та
дочірніх компаній;
     - порядок  застосування в обліку принципу нарахування доходів
та витрат (включаючи порядок амортизації активів банку,  створення
та використання резервів);
     - політика  банку  щодо  роботи  з   цінними   паперами   (як
придбаними, так і емітованими);
     - процедури вивірки та контролю (операцій, звітності тощо);
     - порядок реєстрації договорів;
     - інші  документи  та  рішення,  необхідні  для   організації
бухгалтерського обліку.
     2.2.2. Зміни в обліковій політиці банку
     Будь-які зміни в обліковій політиці,  що мають суттєвий вплив
на показники звітного або майбутніх періодів, повинні бути описані
з зазначенням їх причин і змін у відповідних статтях.
     Зміни положень облікової політики на наступний рік та причини
цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного
звіту банку.
     Не вважається зміною в обліковій політиці:
     - нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;
     - нова облікова політика щодо операцій,  які відрізняються по
суті від попередніх і не здійснювалися раніше.
     Нова облікова  політика застосовується до подій та операцій з
часу їх виникнення.
 
     2.3. Внутрішній банківський контроль
     Внутрішній банківський контроль - це сукупність процедур, які
забезпечують   дотримання   положень   внутрішніх   і    зовнішніх
нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і
повноту інформації.
     Внутрішній банківський  контроль поєднує в собі бухгалтерські
та адміністративні (внутрішні) контролі.
     Система внутрішнього  банківського  контролю,  як  і всі інші
процедури банку,  має бути чітко  документована.  Документація  за
процедурами  внутрішнього  банківського  контролю (у паперовій або
електронній  формі)  повинна  бути  доступною   для   користування
працівниками банку.
     2.3.1. Бухгалтерський контроль ( Абзац перший підпункту 2.3.1
пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного
банку N 56 ( z0305-04 ) від 18.02.2004 )
     Бухгалтерський контроль  -  це сукупність процедур,  що дають
змогу  забезпечити  збереження  активів  банку  та   достовірність
звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі
даних, отриманих від операційних підрозділів. Вони включають:
     - заходи   щодо   забезпечення   безпомилкового  відображення
операцій відповідно до їх економічної суттєвості;
     - продуктивність системи документообороту;
     - наявність при керівництві в  роботі  операційних  процедур,
які передбачає бухгалтерський контроль.
     Бухгалтерський  контроль  може  бути  попереднім, поточним та
подальшим (який здійснюється після відображення операції в обліку)
і  повинен надати можливість впевнитися в тому, що: ( Абзац шостий
підпункту   2.3.1  пункту  2.3  із  змінами,  внесеними  згідно  з
Постановою Національного банку N 56 ( z0305-04 ) від 18.02.2004 )
     - операції  проведені  тільки за загальним та/або спеціальним
дозволом  керівника  банку;  { Абзац сьомий підпункту 2.3.1 пункту
2.3  із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
N 422 ( z1228-06 ) від 06.11.2006 }
     - операції відображені та оцінені згідно з вимогами облікової
політики банку;
     - система   аналітичного   обліку   дає   змогу  відстежувати
використання ресурсів та рух активів банку;
     - розпорядження    активами   здійснюється   лише   в   межах

/ Стр.1 / Стр.2 / Стр.3 / Стр.4 /






Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка