Законы Украины

Новости Партнеров
 

При розгляді справи про розірвання шлюбу й про визнання шлюбу недійсним суд зобов"язаний з"ясувати фактичні взаємини подружжя, перевірити доводи, що при укладенні шлюбу один з подружжя не мав наміру створити сім"ю


                ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
                            28.05.1992
 
                             (Витяг)
     В листопаді 1991 р.  К.  пред'явив позов до Ш. про розірвання
шлюбу,  в якому вказував, що шлюб вони уклали 15 травня 1991 р., а
в   червні  місяці  того  ж  року  вони  припинили  шлюбно-сімейні
відносини через ненормальні відносини з відповідачкою і  втручання
в сімейне життя її матері. Посилаючись на неможливість продовження
шлюбних відносин, позивач просив задовольнити позов.
     Ш. пред'явила зустрічний позов про визнання шлюбу  недійсним,
обгрунтовуючи  його тим,  що у К.  не було наміру створювати з нею
сім'ю,  бо вже в червні 1991 р.  він припинив з нею шлюбно-сімейні
відносини,  задовольнившись  пропискою  в м.  Києві та вселенням в
квартиру.
     У протесті  заступника   Голови   Верховного   Суду   України
ставиться питання про скасування судових рішень як постановлених з
порушенням вимог ЦПК України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ).
     Відмовляючи у задоволенні позовів,  народний  суд  виходив  з
того,  що  сторони  тривалий  час  перебували  у фактичних шлюбних
відносинах,  а після реєстрації шлюбу вели спільне господарство до
червня 1991 р. і що в їх сім'ї стався тимчасовий розлад.
     Судова колегія  Київського  міського суду з такими висновками
народного суду погодилась.  Проте ці  висновки  не  можна  визнати
обгрунтованими,  оскільки  вони  зроблені  без  повного з'ясування
дійсних обставин справи,  належної перевірки позовів і  заперечень
сторін.
     Згідно з   ст.   12   Кодексу   про  шлюб  та  сім'ю  України
( 2006-07 ) шлюб вважається  укладеним  після  його  реєстрації  в
державних   органах   реєстрації   актів   громадянського   стану.
Свідоцтвом  про  одруження   сторін   підтверджується,   що   така
реєстрація  здійснена  15  травня  1991  р.,  а поясненнями сторін
підтверджується,  що вони  підтримували  шлюбно-сімейні  відносини
лише до червня 1991 року.  За таких обставин посилання суду на те,
що сторони перебували у шлюбі, не відповідають обставинам справи.
     Згідно з ст. 45 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 )
шлюб може бути визнаний недійсним,  зокрема, тоді, коли реєстрацію
його проведено без наміру створити сім'ю.
     Обгрунтовуючи свій  позов,  Ш.  посилалася  на  те,   що   К.
зареєстрував з нею шлюб без наміру створити сім'ю, а для того, щоб
прописатися в м.  Києві і вселитися в її квартиру, бо вже в червні
1991 року він припинив з нею шлюбно-сімейні відносини.
     Факт припинення  шлюбно-сімейних відносин з Ш.  в червні 1991
року К.  підтвердила своїм позовом і своїми поясненнями в судовому
засіданні. Проте суд цим обставинам не дав оцінки, як того вимагає
ст. 62 ЦПК України ( 1501-06 ).
     В позові і в своїх поясненнях в суді К.  посилався на те,  що
він  припинив  шлюбно-сімейні  відносини  з Ш.  в червні 1991 року
через те,  що дружина і її мати стали погано до  нього  ставитись.
Суд  цих  пояснень  К.  не  перевірив  і  не  встановив,  яка саме
поведінка Ш.,  які її дії,  якщо вона їх вчинила, стали перешкодою
для продовження шлюбних відносин.
     До того ж суд безпідставно зробив висновок про те, що в сім'ї
сторін стався тільки тимчасовий розлад.
     Виходячи з  наведеного,  президія  Київського  міського  суду
визнала,  що  поверхово з'ясувавши обставини справи,  народний суд
постановив рішення,  яке не відповідає вимогам статей 203, 208 ЦПК
України (  1502-06  )  і  тому  підлягає скасуванню з направленням
справи на новий розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства  і  юридичної  практики  України",  N   3
(частина 2), 1995 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка