Законы Украины

Новости Партнеров
 

Поділ в натурі жилого будинку між учасниками спільної власності на нього може бути проведено в тому разі, коли кожній із сторін може бути виділено відокремлену його частину з самостійним виходом (квартиру)


    СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                             08.12.93
 
                                                           (Витяг)
 
     І. С.  пред'явила позов до І. О. про поділ майна, посилаючись
на те,  що під час шлюбу  з  відповідачем  вони  придбали  частину
будинку  та  інше  майно,  поділити  яке відповідач відмовляється.
Відповідач пред'явив зустрічний позов  про  витребування  майна  з
чужого  незаконного володіння,  оскільки І.  С.  незаконно утримує
належні йому особисті речі:  пальто, шапку, светр, костюм, чоботи.
Справа судами розглядалася неодноразово.
     Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 3
червня  1992  р.,  залишеним  без  зміни ухвалою судової колегії в
цивільних справах Вінницького обласного суду від 14 липня 1992  р.
та  постановою президії того ж обласного суду від 9 червня 1993 р.
І.  виділено жилу кімнату розміром 19,4 кв.  м,  тамбур, ганок, що
складає 3/25 частини будинку,  а також меблі та інше майно на суму
1116 крб., а відповідачу - жилу кімнату розміром 12,4 кв. м, сіни,
кухню,  туалет і комору.  На користь І.  С. з відповідача стягнуто
143 крб.  за  частку,  яка  залишилась  у  останнього  при  поділі
будинку. Суд зобов'язав І. С. повернути відповідачу шкіряне пальто
та норкову шапку.
     У протесті    заступника   Генерального   Прокурора   України
порушується питання про скасування судових рішень в частині  спору
про  поділ будинку і направлення справи на новий розгляд.  Протест
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно до п.  6 постанови Пленуму Верховного Суду України
N 7 ( v0007700-91 ) від 4 жовтня 1991  р.  зі  змінами,  внесеними
постановою N  13  (  v0013700-92  )  від  25 грудня 1992 р.,  "Про
практику  застосування  судами  законодавства,  що  регулює  право
власності громадян на жилий будинок" при вирішенні справ про виділ
в  натурі  часток,  жилого  будинку,  що  є   спільною   частковою
власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст.
115 Цивільного кодексу ( 1540-06 )  це  можливо,  якщо  кожній  із
сторін   може   бути   виділено  відокремлену  частину  будинку  з
самостійним виходом (квартиру).
     В судовому  засіданні  І.  С.  просила  при  поділі   будинку
виділити  їй та її неповнолітньому сину жилу кімнату розміром 12,4
кв.  м, кухню, ванну, туалет, посилаючись на те, що без зазначених
підсобних  приміщень  проживати  у  виділеній  їй  частині будинку
неможливо. Проте  суд  на порушення ст.  15 ЦПК ( 1501-06 ) доводи
позивачки ретельно не перевірив  і  не  з'ясував,  чи  є  технічна
можливість для переобладнання спірної частини будинку в ізольовані
квартири.
     Стягуючи на  користь І.  С.  грошову компенсацію за її частку
будинку,  що залишилася у відповідача,  суд при визначенні розміру
грошової  компенсації  всупереч даним у п.  6 зазначеної постанови
Пленуму ( v0007700-91 ) роз'ясненням про  те,  що  за  відсутності
угоди сторін розмір грошової  компенсації  визначається за дійсною
вартістю будинку  на  час  розгляду  справи,  виходив  з  вартості
будинку на час звернення позивачки з позовом до суду.
     Судова колегія  і  президія  обласного  суду  без   достатніх
підстав  погодились  з рішенням районного суду в частині спору про
поділ будинку.
     Судова колегія  в  цивільних  справах Верховного Суду України
скасувала судові рішення в цій частині і направила справу на новий
розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.38843
EUR29.52073
RUB0.41017
PLN6.93105
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка