Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування, обліку та зберігання нормативно-правових актів митних органів України


                  ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
                   КИЇВСЬКА РЕГІОНАЛЬНА МИТНИЦЯ
                            Н А К А З
                        08.07.2003  N 441
 
             Про затвердження Методичних рекомендацій
           про порядок підготовки, подання на державну
           реєстрацію, скасування, обліку та зберігання
                 нормативно-правових актів митних
                         органів України
 
     З метою забезпечення виконання Указу Президента  України  від
03.10.92 N    493    (   493/92   )   "Про   державну   реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів  виконавчої
влади"   (зі  змінами  й  доповненнями),  Положення  про  державну
реєстрацію нормативно-правових актів  міністерств,  інших  органів
виконавчої  влади,  органів господарського управління та контролю,
що зачіпають права,  свободи й законні інтереси громадян або мають
міжвідомчий  характер  (зі змінами й доповненнями),  затвердженого
постановою Кабінету  Міністрів  України   від   28.12.92   N   731
( 731-92-п ), Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити Методичні рекомендації про порядок  підготовки,
подання на державну реєстрацію,  скасування,  обліку та зберігання
нормативно-правових актів митних органів України (далі - Методичні
рекомендації), що додаються.
     2. Начальникам   структурних   підрозділів  Державної  митної
служби України, начальникам митних органів, спеціалізованих митних
установ та організацій:
     2.1. Забезпечити неухильне виконання всіма працівниками вимог
Методичних рекомендацій.
     2.2. Визначити посадових осіб,  відповідальних за підготовку,
державну  реєстрацію та облік нормативно-правових актів і протягом
місяця з дня видання цього  наказу  надати  відповідну  інформацію
Управлінню правової роботи.
     3. Вважати  таким,  що втратив чинність,  наказ Держмитслужби
України від  15.09.99  N  593  (  v0593342-99  ) "Про затвердження
Методичних  рекомендацій  про  порядок  підготовки,   подання   на
державну реєстрацію, скасування та облік нормативно-правових актів
митних органів України".
     4. Начальникам  управлінь Держмитслужби України,  начальникам
митних  органів  організувати  вивчення  Методичних   рекомендацій
особовим складом та забезпечити неухильне дотримання їх вимог.
     5. Управлінню  правової  роботи  (Мельник  М.В.),  Управлінню
організаційно-контрольної роботи  (Буричко    З.О.)    та    іншим
структурним   підрозділам  Держмитслужби  України  при  проведенні
комплексних  перевірок  діяльності  митних  органів  вивчати  стан
обліку  й  зберігання  нормативно-правових актів,  виданих митними
органами,  підтримання їх у контрольному стані, вносити пропозиції
керівництву  митного  органу  про  усунення виявлених недоліків та
притягнення  до  відповідальності  посадових  осіб,  винних  у  їх
допущенні.
     6. Управлінню    справами    (Карпенко    В.П.)   забезпечити
тиражування  й  розсилку   цього   наказу   до   митних   органів,
спеціалізованих митних установ та організацій.
     7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Служби Дьоміна Ю.М.
 
 Голова Служби                                      М.М.Каленський
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Державної митної
                                      служби України
                                      08.07.2003  N 441
 
                      МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
           про порядок підготовки, подання на державну
           реєстрацію, скасування, обліку та зберігання
                 нормативно-правових актів митних
                         органів України
 
     Ці Методичні  рекомендації  розроблено  відповідно  до  вимог
законодавства  про  державну реєстрацію нормативно-правових актів,
Примірної  інструкції  з  діловодства   у   міністерствах,   інших
центральних  органах  виконавчої влади,  Раді міністрів Автономної
Республіки Крим,  місцевих органах виконавчої влади,  затвердженої
постановою Кабінету  Міністрів  України  від   17.10.97   N   1153
( 1153-97-п  ) (зі змінами й доповненнями),  Рекомендацій з питань
підготовки,  державної реєстрації  та  обліку  нормативно-правових
актів   міністерств,   інших  органів  виконавчої  влади,  органів
державного  управління,  інших  органів,  акти   яких   підлягають
державній   реєстрації,   органів   господарського  управління  та
контролю,  затверджених наказом Міністерства юстиції  України  від
12.06.2002 N 105/5, і з метою поліпшення організації роботи митних
органів України  з  питань  підготовки нормативно-правових  актів,
подання  їх на державну реєстрацію,  а також обліку,  зберігання й
приведення у  відповідність  до  Конституції  (  254к/96-ВР  )  та
законів України, інших актів законодавства України й законодавства
Європейського Союзу (далі - ЄС).
                      1. Загальні положення
     1.1. Методичні  рекомендації  використовуються при підготовці
нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації:
     зачіпають соціально-економічні,  політичні,  особисті та інші
права,  свободи  й  законні  інтереси  громадян,   проголошені   й
гарантовані Конституцією  (  254к/96-ВР  )  та  законами  України,
установлюють   новий   або   змінюють,  доповнюють  чи  скасовують
організаційно-правовий механізм їх реалізації;
     мають міжвідомчий характер,  тобто є обов'язковими для  інших
міністерств,  органів  виконавчої  влади,  органів  господарського
управління й контролю,  а також підприємств, установ і організацій
(незалежно від форм власності), що не належать до сфери управління
органу, який видав нормативно-правовий акт.
     1.2. Не подаються на державну реєстрацію та  не  належать  до
сфери регулювання цими Методичними рекомендаціями акти:
     персонального характеру (про склад  комісій,  призначення  на
посаду та звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
     дія яких вичерпується одноразовим застосуванням,  крім  актів
про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові
норми;
     оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
     якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій
рішення органів вищого рівня;
     спрямовані на організацію  виконання  рішень  органів  вищого
рівня  й  власних  рішень  міністерств,  інших  органів виконавчої
влади,  органів  господарського  управління  та  контролю,  що  не
містять нових правових норм;
     нормативно-технічного характеру     (державні      стандарти,
будівельні  норми  й  правила,  тарифно-кваліфікаційні  довідники,
форми звітності та інші).
     1.3. Державна   митна   служба    України    як    спеціально
вповноважений  центральний  орган виконавчої влади в галузі митної
справи та митні органи  мають  право  видавати  нормативно-правові
акти,  що підлягають державній реєстрації,  вносити до них зміни у
випадках та з питань, передбачених законодавством України.
     1.4. Нормативно-правовий  акт  (далі  -  нормативний  акт)  -
офіційний  письмовий документ,  прийнятий чи виданий уповноваженим
на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та
за  встановленою  законодавством  процедурою,  який  спрямовано на
регулювання  суспільних  відносин,  містить  нормативні   приписи,
розрахований   на   багаторазове   застосування  й  дія  якого  не
вичерпується одноразовим виконанням.
     1.5. Нормативний   акт    повинен    відповідати    принципам
верховенства  права,  законності,  прийматися  вповноваженим на те
суб'єктом у визначеній законодавством  формі  та  за  встановленою
законодавством  процедурою  й  правилами нормотворчої техніки,  не
може суперечити  актам  вищої  юридичної  сили,  повинен  офіційно
доводитися до відома населення в установленому законом порядку.
     1.6. При   розробленні  нормативного  акта  слід  виходити  з
потреби правового  регулювання  управлінської  діяльності  митного
органу.
     1.7. Нормативний   акт  митного  органу  є  обов'язковим  для
виконання  на  відповідній  території  фізичними   та   юридичними
особами, на яких поширюється його дія.
     1.8. Нормативні  акти  митних органів приймаються на основі й
на виконання  Конституції України ( 254к/96-ВР ),  законів України
та регулюють суспільні відносини у сферах  державного  управління,
віднесених  Конституцією  й  законами  України  до  відання митних
органів.
     1.9. Нормативний акт може складатися з розпорядчого документа
(наказу   Державної  митної  служби  України,  митного  органу)  і
нормативного  акта  (положення,   інструкції   тощо),   який   він
затверджує та який має однакову з ним юридичну силу.
     Положення -  звід  правових  норм,  який   визначає   порядок
організації та діяльності митних органів.
     Порядок - нормативний  акт,  що  визначає  спосіб  виконання,
метод здійснення чого-небудь юридичними та фізичними особами.
     Інструкція - нормативний акт,  який детально визначає зміст і
методичні  питання правового регулювання в певній сфері суспільних
відносин.
     Правила -   нормативний   акт,  що  конкретизує  норми  права
загального  характеру  з  метою  регулювання  поведінки  суб'єктів
правовідносин у певних галузях і вирішує процедурні питання.
     Рекомендації -  нормативний  акт,  що  містить  вказівки  або
настанови щодо дій юридичних та фізичних осіб.
     1.10. Наказ  - це основний нормативний акт,  який є одночасно
розпорядчим  документом  і  видається  суб'єктом  нормотворення  в
процесі  здійснення  ним  виконавчо-розпорядчої діяльності з метою
виконання  покладених  на  нього  завдань  відповідно  до  наданої
компетенції.
                2. Організація роботи над проектом
                        нормативного акта
     2.1. Підготовка проекту нормативного  акта  (далі  -  проект)
покладається  на підрозділ,  до компетенції якого належать основні
питання, що регулюються цим актом.
     У разі  потреби  до  розроблення  проекту  можуть  залучатися
кваліфіковані спеціалісти-практики.
     Юридична служба   митного  органу  подає  необхідну  допомогу
структурним  підрозділам  з  правових  питань,  що  виникають  при
підготовці  проекту,  а  за  дорученням  керівництва бере участь в
опрацюванні питань, що входять до компетенції юридичної служби.
     2.2. Для підготовки найбільш  важливих  і  складних  проектів
рекомендується  створювати  робочу  групу,  до  складу якої можуть
входити  працівники  зацікавлених  підрозділів,   з   числа   яких
визначається основний.
     Керівник підрозділу (робочої групи),  що  очолює  розроблення
проекту,  складає  проект  плану  роботи,  у  якому  повинні  бути
передбачені основні заходи  щодо  розроблення  проекту,  визначені
строки їх здійснення та відповідальні за це посадові особи. Проект
плану обговорюється на організаційній нараді робочої групи,  після
чого  затверджується керівником митного органу.  Затверджений план
надсилається  всім  посадовим  особам,  залученим  до  роботи  над
проектом.
     2.3. Якщо   підготовку   та  затвердження  нормативного  акта
доручено декільком органам,  то роботу над проектом організує  той
орган, якому доручено скликання робочої групи або який у дорученні
записаний першим.
     2.4. При підготовці нормативного  акта,  що  має  міжвідомчий
характер,  слід  визначити коло органів,  на які буде поширюватися
дія цього акта,  та в необхідних випадках - ступінь  їх  участі  в
підготовці проекту.
     2.5. Проект,  який  передбачено  затвердити  за погодженням з
іншими  органами,   надсилається   на   офіційне   погодження   їх
керівництву.
             3. Загальні вимоги до складання проекту
                        нормативного акта
     3.1. Складання проекту починається з визначення кола  питань,
які слід вирішити в новому нормативному акті. До нього включаються
правові норми з питань,  безпосередньо  пов'язаних  між  собою  за
предметом регулювання.
     3.2. З  початку  роботи  над  проектом  доцільно  вивчити всі
нормативні акти,  що належать до сфери його регулювання,  практику
застосування  цих  актів  для  виявлення  оптимальних  напрямів їх
удосконалення, уточнити, які з них зберігають чинність, установити
прогалини,   суперечності  та  інші  недоліки  нормативних  актів,
визначити проблеми,  що можуть виникнути на практиці у  зв'язку  з
прийняттям нового акта, і врахувати їх при підготовці проекту.
     При цьому   тексти   чинних   нормативних    актів    повинні
аналізуватися за контрольними примірниками їх офіційних видань, що
відображають усі зміни  й  доповнення,  внесені  до  цих  актів  у
встановленому порядку.
     3.3. Розроблення  проекту  здійснюється  з дотриманням правил
нормотворчої техніки - системи вимог і способів створення найбільш
доцільних  за  формою  та  досконалих  за  структурою,  змістом  і
викладом нормативних актів.
     Структура й   виклад  тексту  проекту  повинні  бути  логічно
обгрунтованими.
     3.4. Проект повинен містити такі структурні складові:
     а) назву;
     б) вступну частину,  у якій надається стисла  інформація  про
потребу  та  мету прийняття акта та яка не повинна дублювати зміст
інших структурних складових проекту;
     в) розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци залежно від виду
нормативного акта;
     г) додатки (у разі потреби).
     3.5. Проект  повинен мати лаконічний заголовок,  що вказує на
предмет правового регулювання і не може  бути  тотожний  заголовку
іншого чинного нормативного акта.
     3.6. Основною   первинною  структурною  складовою  проекту  є
пункт.  Пункт  може  містити  підпункти,  які  за  своїм   змістом
уточнюють, конкретизують пункт.
     3.7. Пункти проекту можуть об'єднуватися в глави - самостійні
відокремлені частини.  Глави,  пов'язані за  змістом  і  предметом
правового регулювання, можуть об'єднуватися в розділи.
     3.8. Складові частини проекту можуть мати:
     а) розділи й глави  -  коротку,  чітко  сформульовану  назву,
розташовану по центру;
     б) розділи - порядкову нумерацію римськими цифрами;
     в) глави - наскрізну нумерацію арабськими цифрами;
     г) пункти - наскрізну нумерацію арабськими  цифрами  в  межах
глави.
     Пункти й підпункти починаються з абзацу.
     У тексті проекту номери розділів,  глав,  пунктів, підпунктів
при посиланні на них пишуться цифрами,  номери частин і абзаців  -
словами.
     Наприклад:
     "згідно з розділом I", "згідно з главою 2", "у статті 25", "у
пункті 5", "у частині першій", "в абзаці другому".
     3.9. Якщо при підготовці  проекту  виникає  потреба  внесення
змін до чинного нормативного акта,  то доцільно дати нову редакцію
відповідних  пунктів  цього  акта.  Доповнення,  що  містять  нові
правові  норми й повинні бути внесені до чинних нормативних актів,
оформлюються, як правило, у вигляді окремих пунктів та абзаців.
     3.10. У  разі  внесення  до  нормативного  акта  змін  та/або
доповнень,  що  за  обсягом  перевищують  половину тексту акта або
істотно впливають на його зміст,  цей  акт  викладається  в  новій
редакції.
     Якщо зміни вносяться  до  нормативного  акта,  викладеного  в
новій  редакції,  то  вони  вносяться до його оновленої редакції з
посиланням на джерело офіційного опублікування цієї редакції.
     Зміни вносяться  до  основного  нормативного  акта,  а  не до
нормативного акта про внесення змін до нього.
     3.11. Якщо немає потреби викладати норми,  що  змінюються,  у
новій  редакції,  то  до  їх  тексту  вносяться  уточнення  шляхом
доповнення  акта  розділами,   главами,   пунктами,   підпунктами,
абзацами,  реченнями,  словами  або  шляхом їх виключення,  заміни
окремих слів, речень.
     У разі    потреби   доповнення   нормативного   акта   новими
структурними одиницями,  що  мають  цифрове  позначення,  наступні
структурні   одиниці   акта   позначаються   з  урахуванням  зміни
нумерації.
     Наприклад: "Доповнити  постанову  пунктом  8  такого  змісту:
"8. ...".  У зв'язку з цим пункти 8-10 уважати відповідно пунктами
9-11".
     У разі потреби виключення  з  нормативного  акта  структурних
одиниць,   що  мають  цифрове  позначення,  відповідно  змінюється
нумерація наступних структурних одиниць цього акта.
     Якщо потрібно   доповнити   пункт  нормативного  акта  новими
структурними одиницями,  що не  мають  цифрового  позначення,  або
виключити   такі  структурні  одиниці,  то  при  посиланні  на  ці
структурні одиниці враховуються ці зміни.
     Приклади:
     а) "пункт 6 доповнити після  абзацу  першого  абзацом  такого
змісту: "...".
     У зв'язку з цим абзаци другий  і  третій  вважати  відповідно
абзацами третім і четвертим";
     б) "у пункті 5 абзац другий виключити.
     У зв'язку  з  цим  абзаци третій,  четвертий і п'ятий вважати
відповідно абзацами другим, третім і четвертим".
     3.12. У зв'язку з прийняттям нормативного акта,  проект якого
розробляється,  підлягають визнанню такими,  що втратили чинність,
усі раніше прийняті нормативні  акти  або  їх  структурні  одиниці
(розділи,  глави, пункти тощо), якщо вони суперечитимуть включеним
до нового акта нормативним приписам або стануть  поглинутими  ним.
Перелік таких актів або їх структурних одиниць повинен міститися в
самому проекті або в проекті окремого акта про порядок уведення  в
дію нормативного акта, проект якого розробляється.
     3.13. Посилання  в проекті на його окремі положення,  а також
на інші нормативні акти,  їх  окремі  положення  застосовуються  у
випадках,  якщо  потрібно  показати  взаємний  зв'язок нормативних
приписів або уникнути дублювань.
     3.14. У разі посилання в проекті на нормативний акт або  його
окремі  положення  зазначається  вид  акта,  найменування суб'єкта
нормотворення, що його прийняв (видав), дата прийняття (видання) і
номер, назва акта.
     У разі посилання на закон допускається зазначення тільки його
назви,  а  в  разі  посилання  на  зареєстрований  нормативний акт
потрібно зазначати дату й номер його державної реєстрації.
     3.15. Якщо є потреба послатися в проекті на інший нормативний
акт  декілька разів,  то необхідно при першому посиланні зазначити
дані,  наведені в  пункті  3.14  цих  Методичних  рекомендацій;  у
подальших  посиланнях  на  такий  акт допускається зазначення лише
виду та номера цього акта.
     3.16. Не допускається в проекті відсилання до норми,  яка,  у
свою чергу, відсилає до іншої норми.
     3.17. Посилання в розроблюваному проекті нормативного акта на
цей акт або його окремі положення застосовується  з  використанням
вказівного займенника "цей".
     3.18. Нормативні  акти,  видані  спільно  чи за погодженням з
іншими органами,  змінюються,  доповнюються або визнаються такими,
що  втратили  чинність,  спільно  або  за  погодженням  з  цими  ж
органами.
     3.19. У разі затвердження проекту нормативного  акта  наказом
на  цьому  проекті проставляється гриф (розмір шрифту 14) за такою
формою:
     ЗАТВЕРДЖЕНО
     Наказ Державної митної служби України
     20.01.2003 N 153
     3.20. Гриф затвердження розміщується в правому верхньому куті
першого аркуша проекту нормативного акта.
                   4. Підготовка проекту наказу
                     (розпорядчого документа)
     4.1. Проект   наказу   (як   виду   розпорядчого   документа)
друкується на бланку,  який повинен мати обов'язкові  реквізити  й
стабільний порядок їх розміщення: малий герб України, найменування
суб'єкта нормотворення (наприклад,  Державна митна служба України)
- автора документа, назву виду документа, дату й номер, заголовок,
текст, підпис, візи.
     4.2. Датою наказу є дата його підписання,  яка проставляється
в  лівій  верхній  частині бланка й оформлюється словесно-цифровим
або  цифровим  способом,  наприклад   "10   квітня   2003   року",
"10.04.2003".
     4.3. Номер наказу проставляється праворуч від номера наказу.
     4.4. Заголовок проекту наказу повинен містити короткий виклад
змісту проекту документа,  відповідати на  питання  "про  що?"  та
розміщуватися ліворуч під датою документа.
     Якщо в проекті документа йдеться про кілька питань,  то  його
заголовок може бути узагальнений.
     4.5. Паралельно  назві  наказу праворуч під місцем для номера
документа слід залишити вільне місце (6x10 см) для штампа про його
державну реєстрацію.
     4.6. Текст проекту наказу складається з двох частин. У першій
(вступній частині) зазначаються підстава (компетенція  органу,  що
видає   нормативний   акт)   та  обгрунтування  потреби  складання
документа, у другій - рішення, розпорядження.
     У другій   частині,  як  правило,  визначаються  затвердження
нормативного акта, коло осіб, на яких поширюється його дія, у разі
потреби - час,  з якого нормативний акт набирає чинності,  перелік
нормативних актів,  що втрачають чинність,  зміни й доповнення  до
інших   нормативних   актів   з   цього  питання,  особа,  на  яку
покладається контроль за виконанням  нормативного  акта,  а  також
можуть регламентуватись інші питання.
     Друга частина  складається  з  пунктів   і   підпунктів,   що
нумеруються арабськими цифрами.
     4.7. Для  визначення  доцільності  прийняття документа,  його
обгрунтованості   й   відповідності   законодавству   здійснюються
внутрішнє та зовнішнє погодження.
     4.8. Внутрішнє  погодження  здійснюється  на  зворотному боці
останнього  аркуша  проекту  наказу  шляхом  візування  керівником
структурного  підрозділу,  що готує цей проект,  керівниками інших
зацікавлених  підрозділів,   літредактором   (за   наявності)   та
керівником  юридичної  служби.  Віза  складається  з  найменування
посади, підпису, ініціалів, прізвища особи, що візує цей проект, і
дати.
     4.9. Зовнішнє  погодження здійснюється зацікавленими органами
й оформлюється грифом,  що ставиться нижче  підпису  на  лицьовому
боці   останнього   аркуша   проекту   наказу   та  містить  слово
"ПОГОДЖЕНО",  найменування посади  особи,  якою  погоджується  цей
проект  (включаючи  найменування  органу),  її  особистий  підпис,
ініціали, прізвище, а також дату погодження й засвідчення печаткою
цього органу.
     4.10. Якщо  зміст  проекту наказу стосується більше ніж трьох
органів, то складається Аркуш погодження, про що робиться відмітка
в  самому  проекті  наказу  на місці грифа погодження,  наприклад:
"Аркуш погодження додається".
     4.11. Проект наказу підписується керівником  митного  органу.
Підпис  складається  з найменування посади особи,  що підписує цей
проект,  особистого  підпису,  ініціалів  та  прізвища.   У   разі
відсутності  керівника  митного  органу проект наказу підписується
особою, що виконує його обов'язки.
     4.12. Проект спільного наказу готується на чистому аркуші,  у
верхній  частині  якого розміщується малий Державний Герб України,
нижче  -  найменування   суб'єктів   нормотворення,   що   видають
нормативний акт,  назва виду документа,  дата й номер,  заголовок,
текст, підпис, візи.
     4.13. Спільний наказ видається за однією  датою.  Його  номер
складається з порядкових номерів наказів органів,  що видають акт,
які проставляються через косу лінію у відповідній послідовності.
     4.14. У  разі  підписання  розпорядчого  документа   кількома
особами  одного  рівня  їх  підписи  розміщуються на одному рівні,
наприклад:  Міністр юстиції України Голова Державної митної служби
України   (підпис),   (ініціали,  прізвище)  (підпис),  (ініціали,
прізвище).
     4.15. Якщо нормативний акт  приймається  кількома  суб'єктами
нормотворення,  які  мають  різні види розпорядчих документів,  то
кількість розпорядчих документів, що затверджують нормативний акт,
повинна відповідати кількості суб'єктів нормотворення.
     Наприклад, наказ  Державної   митної   служби   України   від
31.01.2002  N  189,  рішення Державної комісії з цінних паперів та
фондового   ринку   від    31.01.2002    N    72,    розпорядження
Антимонопольного  комітету  України від 31.01.2002 N 96-р та наказ
Державної податкової адміністрації України "Про затвердження...".
     При цьому   дата   цих   розпорядчих   документів   та  назва
нормативного акта, що ними затверджується, повинні бути однаковими
для всіх документів.
           5. Оформлення додатків до нормативних актів
     Оформлення додатків   до   нормативних   актів   здійснюється
відповідно до постанови Кабінету Міністрів  України  від  17.10.97
N 1153  (  1153-97-п  )  "Про  затвердження Примірної інструкції з
діловодства у міністерствах,  інших центральних органах виконавчої
влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах
виконавчої влади" (зі змінами  й  доповненнями)  та  інструкції  з
діловодства   в   митній   службі  України,  затвердженої  наказом
Державної митної служби України від 28.12.2002 N 747.
               6. Мовні та термінологічні стандарти
     6.1. Текст нормативного акта повинен  відповідати  нормативам
державної мови.
     Положення нормативного акта повинні бути викладені однозначно
й не допускати різного тлумачення.
     У тексті нормативного акта, як правило, розміщуються спочатку
загальні, а потім спеціальні норми права.
     6.2. У  нормативному акті повинні вживатися загальнозрозумілі
й  доступні  позначення  й  терміни  (поняття)  і  забезпечуватись
єдність термінології.
     6.3. Визначення   спеціальних   термінів   (у  разі  потреби)
подаються в главі "Загальні положення" нормативного акта.  Можливе
посилання  на  інші  нормативні  акти,  у  яких дається тлумачення
термінів.
     Терміни, що   вживаються  в  нормативному  акті,  не  повинні
відрізнятися за  змістом  від  термінів,  вживаних  у  Конституції
України ( 254к/96-ВР ) та законах України, що регулюють відповідну
сферу.
             7. Подання нормативного акта на державну
                реєстрацію, скасування рішення про
                     його державну реєстрацію
     7.1. На   державну  реєстрацію  подаються  акти,  що  містять
правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло
осіб,    підприємств,    установ,   організацій   і   неодноразове
застосування,  незалежно від строку їх дії (постійний чи обмежений
певним часом) та характеру відомостей,  що в них містяться, у тому
числі з грифами "Для службового користування", "Таємно" та іншими,
а  також  прийняті в порядку експерименту,  якщо останні зачіпають
установлені законом права,  свободи й законні  інтереси  громадян,
підприємств,  установ  та  організацій  або  покладають  на них не
передбачені законодавством обов'язки.
     7.2. Необхідність  державної  реєстрації  нормативного   акта
визначається    юридичною   службою   митного   органу.   У   разі
відповідності  проекту  нормативного  акта  законодавству  України
юридичною  службою  проставляється  відмітка  "Підлягає  державній
реєстрації" поряд з підписом її керівника.
     7.3. Для  подання  на  державну   реєстрацію   до   оригіналу
нормативного акта додаються такі документи:
     дві завірені митним органом копії акта українською мовою;
     одна завірена  митним  органом  копія  акта  в  перекладі  на
російську мову;
     дискета з текстами акта українською та російською мовами;
     супровідний лист митного органу;
     пояснювальна записка,   що   повинна   містити  обгрунтування
необхідності видання нормативного акта, відомості про чинні акти з
питань,  що належать до сфери правового регулювання виданого акта,
відомості про акти,  що втрачають чинність у  зв'язку  з  виданням
цього нормативного акта;
     відомості про   погодження   акта   (у   разі   потреби)   із
зацікавленими органами;
     довідка про   відповідність   нормативного   акта    основним
положенням законодавства ЄС.
     7.4. Порядок    подання   нормативного   акта   на   державну
реєстрацію,  проведення  його  правової  експертизи  та  державної
реєстрації врегульовано Указом  Президента  України  від  03.10.92
N 493  (  493/92  )  "Про  державну реєстрацію нормативно-правових
актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами й
доповненнями),  постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92
N 731 (  731-92-п  )  "Про  затвердження  Положення  про  державну
реєстрацію  нормативно-правових актів міністерств та інших органів
виконавчої   влади"   (зі   змінами   й   доповненнями),   наказом
Міністерства юстиції  України  від 25.11.2002 N 102/5 ( z0915-02 )
"Про  затвердження   Порядку   проведення   державної   реєстрації
нормативно-правових   актів  у  Міністерстві  юстиції  України  та
включення їх до  Єдиного  державного  реєстру  нормативно-правових
актів",  зареєстрованим  у Міністерстві юстиції України 25.11.2002
за N 915/7203, та цими Методичними рекомендаціями.
     7.5. Порядок   включення   нормативних   актів   до   Єдиного
державного    реєстру    нормативно-правових    актів,   а   також
опублікування врегульовано Указами Президента України від 27.06.96
N 468  ( 468/96 ) "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів",
від 13.12.96  N  1207  (  1207/96  )  "Про   опублікування   актів
законодавства  України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник
України", постановою  Кабінету  Міністрів  України  від   11.12.96
N 1504 ( 1504-96-п ) "Про запровадження Єдиного державного реєстру
нормативно-правових актів та  здійснення  правової  інформатизації
України",    Порядком    ведення    Єдиного   державного   реєстру
нормативно-правових  актів  та  користування   ним,   затвердженим
постановою Кабінету   Міністрів   України  від  23.04.2001  N  376
( 376-2001-п  ),  і  наказом  Міністерства  юстиції  України   від
25.11.2002 N   102/5   (  z0915-02  )  "Про  затвердження  Порядку
проведення  державної  реєстрації  нормативно-правових   актів   у
Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного
реєстру нормативно-правових актів", зареєстрованим у  Міністерстві
юстиції 25.11.2002 за N 915/7203.
     7.6. Порядок  скасування  рішення  про  державну   реєстрацію
нормативного   акта   врегульовано  наказом  Міністерства  юстиції
України від  31.07.2000  N  32/5  (  z0458-00  ) "Про затвердження
Порядку    скасування    рішення    про    державну     реєстрацію
нормативно-правових  актів, занесених  до  державного реєстру" (зі
змінами й доповненнями),  зареєстрованим  у  Міністерстві  юстиції
України 31.07.2000 за N 458/4679.
             8. Приведення нормативно-правових актів
                 у відповідність до законодавства
                       Європейського Союзу
     8.1. Загальні засади процесу адаптації законодавства  України
до законодавства ЄС визначено такими нормативними актами:
     Стратегією інтеграції   України   до   Європейського   Союзу,
затвердженою Указом  Президента  України  від  11.06.98  N  615/98
( 615/98 );
     Указом Президента України від 09.02.99 N 145/99  (  145/99  )
"Про  заходи  щодо  вдосконалення  нормотворчої діяльності органів
виконавчої влади";
     Концепцією адаптації  законодавства  України до законодавства
Європейського  Союзу,  схваленою  постановою  Кабінету   Міністрів
України від 16.08.99 N 1496 ( 1496-99-п ) (далі - Концепція);
     постановою Кабінету Міністрів  України  від  12.06.98  N  852
( 852-98-п  ) "Про запровадження механізму адаптації законодавства
України до законодавства Європейського Союзу";
     постановою Кабінету  Міністрів  України  від  26.07.99 N 1353
( 1353-99-п ) "Про Центр перекладів актів європейського права";
     цими Методичними рекомендаціями.
     8.2. Відповідальність за виконання завдань у галузі адаптації
законодавства  покладається  на  Голову  Державної  митної  служби
України,  керівників митних органів або їх заступників, що входять
до   складу   Міжвідомчої   координаційної   ради   з    адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
     8.3. Начальник  митного органу визначає структурний підрозділ
або  окремого  працівника,  що  відповідає  за  процес   адаптації
законодавства в цьому органі.
     8.4. У  довідці про відповідність проекту основним положенням
законодавства ЄС зазначаються відомості щодо:
     а) належності  акта  за  предметом  правового  регулювання до
пріоритетних сфер адаптації законодавства  (торгівлі,  інвестицій,
технічних   стандартів   тощо).   Пріоритетні  сфери  визначаються
відповідно до положень Угоди про партнерство і співробітництво між
Україною і  Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами
від 14.06.94 (далі - УПС);
     б) оцінки  ступеня  відповідності  положень акта тим основним
правовим нормам ЄС,  до яких Україна взяла  на  себе  зобов'язання
наблизити  національне  законодавство,  і вимогам УПС (повністю чи
частково відповідає;  не  відповідає).  Якщо  нормативний  акт  не
відповідає   цим   нормам  і  вимогам,  то  в  супровідному  листі
обгрунтовується потреба його прийняття  та  зазначається  можливий
строк досягнення відповідності.
     До довідки додаються тексти нормативних актів ЄС  англійською
мовою,  що використовувалися під час підготовки цього нормативного
акта,  та переклад їх українською мовою,  а також  інші  необхідні
матеріали.
         9. Підтримання в контрольному стані нормативних
            актів, організація їх обліку та зберігання
     9.1. Прогалина в нормативному акті - це  повна  або  часткова
відсутність  відповідних  положень,  що  унеможливлює застосування
нормативного акта в певних правовідносинах.
     Прогалина, виявлена  в  змісті  нормативного акта,  може бути
відповідно до закону подолана судом, що застосовує цей акт, шляхом
аналогії  закону  чи  аналогії права,  крім випадків,  заборонених
законом.  інші  органи  державної   влади   й   органи   місцевого
самоврядування,   їх   посадові  та  службові  особи  застосовують
аналогію закону чи аналогію права у випадках,  прямо  передбачених
законом.
     У разі  виявлення  прогалини  в  нормативному  акті   суб'єкт
нормотворення  зобов'язаний  шляхом прийняття нового акта такого ж
виду внести до  нього  відповідні  зміни  з  чітким  формулюванням
норми, що усуває прогалину.
     9.2. У разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями
різних  нормативних  актів,  які  мають  однакову  юридичну  силу,
повинні  застосовуватися нормативний акт чи його окремі норми,  що
набрали чинності пізніше.
     9.3. Внесення змін до нормативного акта може здійснюватися  в
порядку  внесення окремих змін до нього або прийняття нормативного
акта в новій редакції під такою ж назвою.
     У разі  внесення  змін  і доповнень до акта законодавства або
визнання  його  таким,  що  втратив  чинність,  орган,  що   видав
нормативний  акт  відповідно  до  нього,  зобов'язаний  у місячний
термін  внести  до  цього  нормативного  акта  відповідні   зміни,
доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.
     Зміни й доповнення,  внесені до нормативного акта, підлягають
державній    реєстрації    в    порядку,    установленому   чинним
законодавством.
     9.5. Нормативний акт може бути  визнаний  таким,  що  втратив
чинність,  самим  суб'єктом нормотворення,  що видав цей акт,  або
вповноваженими на це  відповідно  до  закону  України  особами  чи
органами  й тільки нормативним актом однакової або вищої юридичної
сили.
     Нормативний акт  з  мотивів  його невідповідності Конституції
України ( 254к/96-ВР ),  законам України чи з інших  підстав  може
бути визнаний судом повністю чи в окремій частині неконституційним
або таким, що підлягає скасуванню.
     Такий нормативний  акт  або  його  окремі положення втрачають
чинність з дня ухвалення судом відповідного рішення.
     Нормативний акт,  що не набрав чинності, може бути скасований
суб'єктом нормотворення,  який його  видав.  Нормативний  акт,  що
набрав    чинності,   може   бути   скасований   в   установленому
законодавством України порядку.
     9.6. Облік та зберігання нормативних актів у  митних  органах
здійснюється  відповідно  до  інструкції  з  діловодства  в митній
службі України,  затвердженої наказом  Держмитслужби  України  від
28.12.2002 N 747.
 
 Начальник Управління
 правової роботи                                       М.В.Мельник
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.68801
EUR30.01067
RUB0.41837
PLN7.00137
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка