Законы Украины

Новости Партнеров
 

Рекомендація N R (87) 20 Комітету міністрів державам-членам "Про соціальний вплив на злочинність неповнолітніх"


                     Рекомендація N R (87) 20
                Комітету міністрів державам-членам
       "Про соціальний вплив на злочинність неповнолітніх"
        (Прийнята Комітетом міністрів 17 вересня 1987 року
            на 410-му засіданні заступників міністрів)
 
                                              Неофіційний переклад
     Комітет міністрів,  відповідно до пункту b статті 15  Статуту
Ради Європи ( 994_001 ),
     вважаючи, що молоді  люди  -  це  особи,  які  перебувають  у
процесі   розвитку,  і,  відповідно,  всі  заходи,  що  вживаються
стосовно них, мають носити виховний характер,
     вважаючи, що    при   соціальному   впливі   на   злочинність
неповнолітніх  необхідно  враховувати  особистість   та   особливі
потреби   неповнолітніх,   а   також   те,   що   вони  потребують
спеціалізованого втручання,  а у разі необхідності - й  особливого
поводження,  що грунтується, зокрема, на принципах, проголошених у
Декларації   Організації   Об'єднаних   Націй  про   права  дитини
( 995_384 ),
     упевнені в  тому,  що  карна система стосовно неповнолітніх і
надалі має бути спрямована на їхню освітню і соціальну інтеграцію,
та,  наскільки  це  можливо,  запобігати позбавленню неповнолітніх
волі,
     вважаючи, що  заходи  стосовно  неповнолітніх мають вживатися
переважно  у  звичному  для  них   оточенні   та   із   залученням
громадськості, зокрема на місцевому рівні,
     упевнені, що  неповнолітнім  мають   надаватись   такі   самі
процедурні гарантії, як і дорослим,
     враховуючи попередню   діяльність   Ради   Європи    стосовно
злочинності   неповнолітніх   і  зокрема  Резолюцію  (78)  62 "Про
злочинність неповнолітніх  і  соціальні  зміни",  а також висновки
14-ї наукової кримінологічної конференції "Запобігання злочинності
неповнолітніх:   Роль   громадських   установ  у  суспільстві,  що
змінюється",
     звертаючись до  Мінімальних  стандартних  правил  Організації
Об'єднаних  Націй з відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх
(Пекінські правила) ( 995_211 ),
     рекомендує урядам   держав-членів   переглянути,   якщо    це
необхідно, їхнє законодавство і практику з метою:
                          I. Запобігання
     Для цього:
     1. Почати   застосовувати   або    продовжити    застосування
конкретних  заходів,  спрямованих на усунення непристосованості та
злочинності неповнолітніх, зокрема:
     a) шляхом  запровадження  всебічної  політики,  що  сприятиме
соціальній інтеграції молоді;
     b) шляхом  надання  спеціальної  допомоги  і  запровадження в
школах,  молодіжних  або   спортивних   закладах   спеціалізованих
експериментальних програм, спрямованих на кращу інтеграцію молоді,
яка відчуває серйозні труднощі в цих питаннях;
     c) шляхом  вжиття  технічних  та  ситуативних  заходів  задля
обмеження існуючих можливостей для скоєння молоддю правопорушень;
      II. Непритягнення до відповідальності - посередництва
     Для цього:
     2. Сприяти     розвиткові     процесу     непритягнення    до
відповідальності і посередництва на рівні органу,  що притягає  до
відповідальності  (відмова  від порушення кримінальної справи) або
на  рівні  поліції  -  в  країнах,  де  поліція  здійснює  функції
обвинувачення,  - для того щоб запобігти притягненню неповнолітніх
до  відповідальності  за  системою  кримінального  судочинства   з
відповідними  наслідками;  залучати  до  цієї  справи  служби  або
комісії у справах захисту дітей;
     3. Вживати необхідних заходів для забезпечення:
     - згоди неповнолітнього на  застосування  заходів,  згідно  з
якими  непритягнення  до  відповідальності  є  умовним  і,  в разі
необхідності, домогтися взаємодії з його сім'єю;
     - належної уваги до прав та інтересів як постраждалого, так і
неповнолітнього;
       III. Відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх
     Для цього:
     4. Забезпечити,    щоб    справи    стосовно    неповнолітніх
розглядались більш оперативно,  уникати невиправданих відстрочок з
метою створення ефективної виховної дії;
     5. Уникати передачі неповнолітніх до судів для дорослих, якщо
існують суди для неповнолітніх;
     6. Уникати,  по  можливості,  затримання  неповнолітніх  і за
будь-яких обставин  сприяти  уповноваженим  органам  у  здійсненні
нагляду за умовами такого затримання;
     7. Заборонити   тримання   неповнолітніх   під  вартою,  крім
особливих випадків скоєння більш дорослими підлітками дуже  тяжких
злочинів;   у   цих   випадках   обмежувати   тривалість  тримання
неповнолітніх  під  вартою  і  тримати  їх  окремо  від  дорослих.
Передбачити,   щоб   такі   рішення   приймались  переважно  після
консультації  з  соціальною  службою  на  предмет   альтернативних
пропозицій;
     8. Зміцнювати правовий статус неповнолітніх під час  розгляду
справи,  у  тому  числі під час розслідування поліцією,  визнаючи,
крім іншого:
     - презумпцію невинуватості;
     - право  використовувати  захисника,  який   може,   у   разі
необхідності,  бути  офіційно  призначений і послуги якого оплачує
держава;
     - право   на   присутність   батьків   або  іншого  законного
представника,  які  мають  бути  поінформовані  з  самого  початку
процесу;
     - право неповнолітніх на виклик свідків, проведення їх допиту
та очних ставок;
     - можливість для неповнолітніх просити  проведення  повторної
експертизи   або   будь-якого    іншого    рівноцінного     заходу
розслідування;
     - право   неповнолітніх   на   висловлювання   і,   в    разі
необхідності,  на  вираження  своєї  думки  з приводу заходів,  що
можуть бути вжиті стосовно них;
     - право на апеляцію;
     - право вимагати перегляду призначених заходів;
     - право неповнолітніх на повагу до їхнього особистого життя;
     9. Сприяти створенню умов для одержання  всіма  особами,  які
задіяні  на  різних  етапах  ведення  слідства  (поліція,  захист,
обвинувачення,   судді,   соціальні    працівники),    спеціальної
підготовки   в   галузі  прав  неповнолітніх  і  щодо  злочинності
неповнолітніх;
     10. Забезпечити,  щоб записи в  поліцейських протоколах,  які
стосуються неповнолітніх, були конфіденційними і надавались тільки
органам  судової  влади  або рівнозначним органам,  а також щоб ці
записи не  використовувались  після  того,  як  особи,  котрих  це
стосується,  досягли  повноліття,  за  виключенням  вагомих  на це
підстав, визначених у національному законодавстві;
                          IV. Втручання
     11. Забезпечити,  щоб втручання,  яке  здійснюється  відносно
неповнолітніх  правопорушників,  відбувалось  переважно у звичному
для них оточенні,  при повазі їхнього права на  освіту  та  їхньої
особи, а також задля сприяння їхньому особистому розвиткові;
     12. Передбачити,  щоб строк  втручання  мав  точно  визначені
межі,  щоб  тільки  судові  або рівнозначні адміністративні органи
мали право його встановлювати, щоб ці самі органи могли достроково
припиняти втручання;
     13. Якщо необхідна державна опіка:
     - урізноманітнити форми державної опіки з метою створення для
неповнолітнього найсприятливіших  умов,  які  відповідали  б  його
віку, проблемам і середовищу (прийомні родини, дитячі будинки);
     - засновувати невеличкі виховні установи, які б вписувались у
соціальне, економічне та культурне оточення неповнолітніх;
     - передбачити,   щоб   особиста    свобода    неповнолітнього
обмежувалась  якнайменше  і  щоб спосіб здійснення цього обмеження
перебував під контролем судових органів;
     - сприяти,     по     можливості,     підтриманню    зв'язків
неповнолітнього з його сім'єю при застосуванні всіх форм виховання
під опікою.
     Для цього:
     - уникати поміщення неповнолітнього у місцях, які знаходяться
занадто далеко або є важкодоступними;
     - підтримувати зв'язки між місцем перебування неповнолітнього
та його сім'єю;
     14. З  метою  поступової відмови від ув'язнення та збільшення
кількості альтернативних заходів надавати перевагу тим із них, які
дають  більше  можливостей для соціальної інтеграції неповнолітніх
шляхом навчання і професійної освіти,  а також шляхом використання
дозвілля чи інших видів діяльності;
     15. Серед таких заходів звернути особливу увагу на ті, які:
     - передбачають умовний нагляд і надання допомоги;
     - спрямовані  на  те,  щоб   подолати   стійкість   злочинної
поведінки  неповнолітніх  шляхом  покращення  їхньої  здатності до
соціальної адаптації завдяки  активним  виховним  діям  (включаючи
"інтенсивну посередницьку діяльність");
     - включають відшкодування збитків,  завданих злочинними діями
неповнолітнього;
     - включають  громадські   роботи,   які   відповідають   віку
неповнолітнього та виховній меті;
     16. У справах,  коли за національним законодавством не  можна
уникнути покарання у вигляді позбавлення волі:
     - встановити шкалу вироків, яка б найкращим чином відповідала
становищу  неповнолітніх;  запровадити  для  них  умови відбування
покарання  більш  сприятливі,  ніж  для   дорослих,   зокрема   що
стосується  напіввільного  режиму  та  дострокового звільнення,  а
також призначення і відміни умовного покарання;
     - вимагати  від  судів  обгрунтування вироків про позбавлення
волі;
     - тримати   неповнолітніх   окремо   від   дорослих,  або,  у
виняткових  випадках,  коли  з  міркувань  дотримання  режиму  суд
приймає  рішення про спільне тримання,  захищати неповнолітніх від
шкідливого впливу дорослих;
     - передбачити  як загальноосвітнє,  так і професійне навчання
молодих в'язнів,  бажано в колективі,  або вживати будь-яких інших
заходів, що допоможуть неповнолітнім повернутись до суспільства;
     - передбачити  надання  неповнолітнім  виховної  підтримки  і
можливої   допомоги   після   звільнення   задля   їх   соціальної
реабілітації;
     17. Переглянути,  у  разі  необхідності,  своє  законодавство
стосовно   підлітків-правопорушників,  з   тим щоб відповідні суди
також  мали   змогу,  зважаючи   на особу правопорушника, виносити
виховні   за    змістом    вироки,  що сприятимуть його соціальній
інтеграції;
                          V. Дослідження
     18. Сприяти та заохочувати проведення порівняльних досліджень
щодо   злочинності  неповнолітніх  з  метою  створення  засад  для
формування політики з цього питання, приділяючи основну увагу:
     - запобіжним заходам;
     - взаємовідносинам між поліцією та молоддю;
     - впливові  нової  кримінальної  політики  на  функціонування
правової системи стосовно неповнолітніх;
     - спеціалізованому навчанню кожного, хто працює у цій галузі;
     - порівняльній  характеристиці  злочинності  неповнолітніх  і
молодих дорослих правопорушників,  а також заходам перевиховання і
соціальної інтеграції для кожної з цих вікових груп;
     - заходам, альтернативним позбавленню волі;
     - залученню   громадськості   до   піклування   про   молодих
правопорушників;
     - взаємозв'язку між демографічними факторами та ринком праці,
з одного боку, і злочинністю неповнолітніх, з іншого;
     - ролі засобів масової інформації у питаннях,  що  стосуються
злочинності та впливу на неї;
     - закладам на зразок молодіжного  омбудсмена  або  комісії  з
розгляду скарг щодо захисту прав молоді;
     - заходів і процедур  примирення  молодих  правопорушників  з
потерпілими.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.68338
EUR29.76797
RUB0.41109
PLN6.92311
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка