Законы Украины

Новости Партнеров
 

Справа "Еліа СРЛ проти Італії" (Elia SRL v. Italy)


                           РАДА ЄВРОПИ
                  ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
 
        Справа "Еліа СРЛ проти Італії" (Elia SRL v. Italy)
 
     У рішенні,  ухваленому  2  серпня  2001 р.  у справі Еліа СРЛ
проти  Італії,  Європейський  суд  з  прав  людини  (далі  -  Суд)
постановив, що  мало  місце  порушення  ст.  1  Першого  протоколу
( 995_004 ) до Конвенції про захист прав людини та основних свобод
(  995_004  ).  Суд  відклав  вирішення  питання  про  справедливу
компенсацію заподіяної заявнику шкоди.
                         Обставини справи
     Заявник, Еліа СРЛ, є італійською приватною фірмою з юридичною
адресою у Римі, а також власником 65000 кв. м аземлі у м. Помезія.
     Відповідно до  генерального плану розвитку м.  Помезія,  який
було прийнято органами  місцевого  самоврядування  у  1967  р.  та
затверджено  регіональною владою провінції Лаціо у 1974 р.  земля,
що належала заявнику,  підлягала вилученню  для  створення  парку.
Тому  заявнику було заборонено здійснювати будь-яке будівництво на
цій землі.  Строк такої заборони минув у 1979 р. З цього моменту і
до    прийняття    спеціального    рішення    органами   місцевого
самоврядування  м.  Помезії  статус  земельної  ділянки   заявника
визначався  Законом  N  10  1977  р.,  який  містив обмеження щодо
проведення будівництва на відповідній категорії земель.
     У 1995 р. органи місцевого самоврядування м. Помезії прийняли
новий, більш детальний генеральний план розвитку міста й у зв'язку
з  цим  наклали  нову  заборону  на  будь-яке будівництво на землі
заявника. Цей план було затверджено  органами  державної  влади  у
1999 р.
                        Зміст рішення Суду
     Суд зауважив,   що   заборона   будівництва   була  накладена
відповідно до  генерального  плану  розвитку  міста  з  огляду  на
майбутню  експропріацію землі заявника.  Після спливу строку такої
заборони  набрала  чинності  заборона   будівництва,   передбачена
нормами Закону N 10 1977 р.  Нарешті остання заборона знову ж таки
була накладена у зв'язку  з  прийняттям  нового  більш  детального
генерального   плану   розвитку   міста   з   огляду  на  майбутню
експропріацію землі заявника.
     Суд вважав,  що охарактеризована ситуація становила втручання
у право заявника на володіння своїм майном і  тому  підпадала  під
дію положення  першого  речення  ч.  1  ст.  1  Першого  протоколу
( 995_004 ). У зв'язку з цим перед Судом постало завдання вирішити
питання  про  присутність  (відсутність) справедливого балансу між
вимогами забезпечення публічного інтересу та  правом  заявника  на
володіння своїм майном.
     Суд акцентував увагу на  тому,  що  протягом  тривалого  часу
заявник перебував у цілковитій невизначеності щодо майбутньої долі
свого майна.  Вона існувала і протягом 1979 - 1995 рр., незважаючи
на   вимоги   заявника  про  надання  конкретної  інформації  щодо
майбутньої  долі  його  майна  та   на   звернення   заявника   до
адміністративних судів.
     Суд також  наголосив  на  тому,  що  заборони  на  здійснення
будівництва   протягом   зазначеного  періоду  позбавили  заявника
можливості повною мірою володіти  і  користуватися  належним  йому
майном та спричиняли інші негативні наслідки - такі, наприклад, як
істотне зменшення ймовірності продажу земельної ділянки.
     Суд також вказав на відсутність у національному законодавстві
Італії положень, котрі б гарантували компенсацію заявнику завданих
йому збитків.
     Зважаючи на  обставини  справи,  зокрема,  на  невизначеність
ситуації,  у якій опинився заявник,  та на відсутність ефективного
засобу правового захисту від такої  невизначеності,  а  також  від
втручання  у  володіння  заявником  своєю  власністю,  поєднане із
відсутністю будь-якої компенсації  можливих  збитків,  Суд  дійшов
висновку про порушення ст.  1 Першого протоколу ( 995_004 ), котре
полягало у відсутності справедливого  балансу  між  вимогами  щодо
забезпечення  публічного  інтересу та правом заявника на володіння
майном.
                        Переклад з англійської мови та опрацювання
                        рішень здійснено у Львівській  лабораторії
                        прав  людини НДІ державного будівництва та
                        місцевого самоврядування АПрН України
                        П.М. Рабіновичем, М.Б. Рісним та
                        Н.І. Савчук.
 
 "Право України", N 7, 2002 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.68338
EUR29.76797
RUB0.41109
PLN6.92311
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка