Контрольований хабар у вигляді 50 доларів США давався з метою викриття злочину, а тому відповідно до п. 5 ст. 81 КПК України підлягає поверненню законному власнику, а не конфіскації

        КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
                            20.09.2001
 
                             (Витяг)
     Вироком судової  колегії  з  кримінальних   справ   Одеського
обласного суду від 4 липня 2001 р. Ф. засуджено за ч. 3 ст. 168 КК
( 2002-05 ) із застосуванням статей 44 і 45 КК ( 2001-05 ) на  два
роки  позбавлення  волі  умовно  з  іспитовим  строком два роки та
сплатою штрафу в розмірі 680 грн. Речовий доказ - 50 доларів США -
як предмет хабара конфісковано.
     Ф. засуджено  за те,  що він,  працюючи заступником головного
державного санітарного лікаря м.  Одеси, 1 серпня 1999 р. у своєму
службовому кабінеті отримав від С.  хабар у вигляді 50 доларів США
за видачу позитивного висновку щодо  переобладнання  квартири  під
магазин готового одягу.
     У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування
вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у  зв'язку  з
призначенням   засудженому   надмірно  м'якого  покарання  та  про
повернення С. 50 доларів США.
     Розглянувши касаційне  подання   та   перевіривши   матеріали
справи,   колегія  суддів  судової  палати  з  кримінальних  справ
Верховного Суду України визнала,  що подання  підлягає  частковому
задоволенню з таких підстав.
     Суд першої  інстанції  правильно встановив фактичні обставини
злочину,  і його висновок про доведеність вини Ф.  в одержанні від
С.  хабара  є  обгрунтованим.  Засуджений  підтвердив,  що  дійсно
отримав від С.  50 доларів за видачу позитивного висновку  міської
санепідеміологічної   станції  щодо  переобладнання  квартири  під
магазин. Про ті ж обставини дачі хабара повідомив і С.
     Із показань свідка М.  вбачається,  що С.  дав Ф.  хабар  під
контролем  працівників  міліції,  які  помітили та обробили купюри
барвником.  Згідно   з   протоколом   огляду   робочого   кабінету
засудженого,  на  балконі  було  виявлено  50  доларів США у трьох
купюрах,  а  на  руках  Ф.  -  специфічне  люмінесцентне  свічення
барвника, що був нанесений на грошові знаки.
     З урахуванням   цих   доказів   суд  обгрунтовано  визнав  Ф.
винуватим у вчиненні  злочину,  передбаченого  ч.  3  ст.  168  КК
( 2002-05 ), - одержання хабара в особливо великому розмірі.
     У поданні  зазначається також,  що призначене Ф.  покарання є
надмірно м'яким.  Проте з таким твердженням погодитися  не  можна,
оскільки,   вирішуючи   питання  про  призначення  покарання,  суд
урахував   всі   обставини,   які   пом'якшують   відповідальність
засудженого.  Визнавши  ці  обставини  винятковими  і  призначивши
засудженому покарання у вигляді позбавлення волі нижче нижчої межі
санкції ч.  3 ст.  168 КК ( 2002-05 ), суд обгрунтовано застосував
до нього  статті  44,  45  КК  (  2001-05  ),  належним  чином  це
мотивувавши.
     Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного
Суду України визнала,  що таке рішення суду відповідає вимогам ст.
39 КК  (  2001-05  ),  даним  про  особу  засудженого  та  ступеня
суспільної  небезпечності  вчиненого  злочину.   Підстав   вважати
призначене Ф. покарання надмірно м'яким немає.
     Разом з тим при вирішенні питання про долю речового доказу  -
50 доларів США - суд припустився помилки.
     Із матеріалів  справи  видно,  що  С.  дав Ф.  контрольований
хабар.  Органи   досудового   слідства   відмовили   в   порушенні
кримінальної справи  щодо  С.  на  підставі  ч.  2   ст.   6   КПК
( 1001-05   )   за   відсутності   в  його  діях  складу  злочину,
передбаченого ст. 170 КК ( 2002-05 ). Отже, в даному випадку хабар
давався особою з метою викриття злочину,  а тому на підставі п.  5
ст.  81 КПК гроші підлягають  поверненню  їх  законному  власнику,
тобто С.
     Крім того, колегія суддів визнала за необхідне привести вирок
у відповідність із новим КК ( 2341-14 ).
     Суд кваліфікував дії Ф.  за ч.  3 ст.  168  КК  (  2002-05  )
виходячи з того, що він отримав хабар у розмірі 50 доларів США (що
на той час становило 271 грн.  47 коп.), тобто в особливо великому
розмірі,  оскільки  ця  сума  більше  ніж  у 7,5 раза перевищувала
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
     Проте новим КК ( 2341-14 ),  який набрав чинності з 1 вересня
2001 р., хабарем у великому розмірі вважається такий, що перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 200  й  більше,  а  в
особливо великому - у 500 і більше разів.  Таким чином, відповідно
до нового закону розмір отриманого  Ф.  хабара  не  є  великим  чи
особливо    великим,    а    тому   дії   засудженого   підлягають
перекваліфікації на ч. 1 ст. 368 КК 2001 р.
     З урахуванням наведеного  колегія  суддів  судової  палати  з
кримінальних  справ  Верховного  Суду  України  касаційне  подання
прокурора задовольнила частково і вирок щодо Ф. змінила - звернені
в  дохід держави 50 доларів США постановила повернути С.,  а також
привела вирок у відповідність із новим КК ( 2341-14 ).
 
 "Вісник Верховного Суду України",
 N 5, вересень - жовтень, 2002 р.