Законы Украины

Новости Партнеров
 

Вказівки, викладені в ухвалі суду, що розглядає справу в касаційному порядку, в силу ст. 319 ЦПК є обов"язковими для суду, який заново розглядає дану справу


                ПРЕЗИДІЯ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
                            01.12.1993
 
                             (Витяг)
 


     У вересні  1992 р.  житлово-експлуатаційна контора Торезького
міськвиконкому звернулась до суду з позовом  до  З.  про  визнання
таким,  що  втратив право користування жилим приміщенням.  Позивач
зазначав,  що 25 жовтня 1990 р.  на сім'ю з  чотирьох  чоловік  З.
отримав трикімнатну квартиру, але в ній не проживав, квартплату не
сплачував.  Його сім'я мешкала в будинку матері в  смт  Андріївці.
Посилаючись на те,  що відповідач та члени його сім'ї в зазначеній
квартирі були відсутні понад шість  місяців,  позивач  просив  суд
задовольнити його позовні вимоги.
     Справа розглядалась судами неодноразово.
     Останнім рішенням  Торезького  міського  суду  від 18 березня
1993 р.,  залишеним без зміни ухвалою судової колегії в  цивільних
справах  Донецького  обласного  суду від 26 квітня 1993 р.,  позов
задоволено.
     У протесті заступник Голови Верховного Суду  України  просить
судові  рішення  скасувати,  посилаючись  на  необгрунтованість їх
висновків.
     Президія вважає,  що протест  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач та
члени його сім'ї без  поважних  причин  не  проживали  в  спірному
приміщенні  понад  шість  місяців,  а  тому  згідно  зі ст.  71 ЖК
( 5464-10  )  втратили  на  нього  право.  На  ствердження   таких
висновків суд послався на показання свідків П.,  Г., Ш., Д. та ін.
про відсутність відповідача.  При  цьому  суд  не  взяв  до  уваги
показання свідків М.,  М-к і пояснення відповідача про те,  що він
та дружина вимушено не проживали в спірному приміщенні, оскільки в
смт Андріївці допомагали батькам в ремонті будівель та здійснювали
за ними догляд.
     З висновками суду не можна погодитись,  оскільки він всупереч
вимогам статей  15,  40,  62  та  203  ЦПК  (  1502-06  )  не вжив
передбачених законом заходів до всебічного  і  повного  з'ясування
всіх  обставин  справи,  а  в  рішенні не навів доводів,  за якими
відхилив пояснення відповідача та не виконав  вимог,  передбачених
ст. 319 ЦПК ( 1503-06 ).
     Відповідно до  ст.  319  ЦПК  (  1503-06 ) викладені в ухвалі
вказівки суду,  що  розглядає  справу  в  касаційному  порядку,  є
обов'язковими для суду, який заново розглядає дану справу.
     Скасовуючи попереднє рішення, судова колегія обласного суду в
ухвалі  від  21  грудня 1992 р.  запропонувала при новому розгляді
спору всебічно  перевірити  доводи  відповідача  про  те,  що  він
тимчасово  з  поважних причин був відсутній в спірному приміщенні,
вимушено мешкав у недобудованому будинку батьків, виїжджав за межі
області та ін.  Зверталась увага і на те,  що суд тільки перелічив
зібрані в справі докази, але правової оцінки їм не дав.
     Розглядаючи справу,  суд  не  виконав  цих  вимог закону,  не
звернув уваги на те,  що відповідач отримав квартиру на  пільгових
умовах  як  пенсіонер  армії.  При постановленні рішення суд знову
тільки перелічив зібрані в справі докази,  але належної оцінки  їм
не дав.  Пославшись в рішенні і на те,  що відповідач за час своєї
відсутності здавав у піднайом одну кімнату  згаданого  приміщення,
суд не врахував,  що згідно зі ст. 91 ЖК ( 5464-10 ) наймач вправі
укладати такий договір.
     Залишились без перевірки і оцінки поряд з іншими зібраними  в
справі  доказами  і пояснення відповідача про те,  що він здавав у
піднайом кімнату своєму родичеві Д.,  який згодом вивіз його майно
з  квартири та поставив замки на вхідні двері,  внаслідок чого він
не  міг  зайти  в  це  приміщення.  Не  з'ясував  суд  і   причини
суперечливості  доказів,  які  є  в справі.  Зокрема,  допитана як
свідок П.  зазначила,  що  відповідач  у  спірному  приміщенні  не
проживав,  а в довідці від 15 березня 1993 р.,  яка підписана нею,
вказано, що факт проживання в квартирі З. не був перевірений.
     Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оспорював також
і  правильність  актів,  складених працівниками позивача.  З цього
приводу свідок Н. показував, що він не знає, що підписував.
     Потребують перевірки та оцінки й  інші  документи,  які  є  в
справі - про стан будинку батьків, який ремонтував відповідач, про
навчання його дітей  за  місцем  проживання  та  про  необхідність
стороннього догляду за Р. (а.с. 233, 235, 241).
     Виходячи з  наведеного,  президія  Донецького  обласного суду
скасувала судові рішення і справу направила на новий розгляд.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 3 (частина 2), 1995 р.


 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка