Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо розроблення проектів з питань оподаткування ПДВ

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                    23.01.2007  N 10-1119/219
 
 
     Юридичний департамент   на   виконання  доручення  заступника
Голови ДПАУ стосовно  п. 2 про  пріоритетні  напрями  реформування
системи   адміністрування   ПДВ,   визначені  дорученням  КМУ  від
02.01.2007 р.  та  Указом  Президента  України  від 28.12.2006  р.
N 1154/2006 ( 1154/2006 ) "Про рішення Ради національної безпеки і
оборони  України  від  15  грудня  2006  року  "Про  заходи   щодо
попередження   і   нейтралізації   загроз   національній  безпеці,
пов'язаних із  нестабільністю  правового  регулювання  відносин  у
сфері адміністрування податку на додану вартість" щодо розроблення
проектів з питань оподаткування ПДВ,  у  межах  своєї  компетенції
повідомляє.
 
     1. Щодо впровадження з 01.07.2007 р. електронного контролю за
обігом ПДВ із забезпеченням до  01.06.2007  р.  платників  податку
відповідним програмним продуктом
     Пропонуємо пп. 7.2.8 ст. 7 Закону  України  "Про  податок  на
додану  вартість" ( 168/97-ВР ) доповнити абзацом четвертим такого
змісту:
     "Разом з поданням податкової звітності за відповідний звітний
період платники податку надають податковому органу в  електронному
вигляді  розшифровки податкового кредиту та податкових зобов'язань
у розрізі контрагентів за  відповідний  звітний  період.  Суб'єкти
підприємництва,   у  яких річний  обсяг  оподатковуваних  операцій
становить не більше 1  млн  гривень,  надають  податковому  органу
розшифровку   податкового  кредиту  та  податкових  зобов'язань  у
розрізі контрагентів за відповідний звітний період в  електронному
або паперовому вигляді за власним вибором. Форма і порядок подання
розшифровки  податкового  кредиту  та  податкових  зобов'язань   у
розрізі   контрагентів   встановлюється   центральним   податковим
органом.  Податковий орган розміщує на  своїй  офіційній  сторінці
(сайті)  в  глобальній  мережі  передачі даних (Iнтернет) програми
ведення  обліку  податкового  кредиту  та  зобов'язань  у  розрізі
контрагентів  у  електронному вигляді та забезпечує їх безкоштовне
розповсюдження шляхом  надання  доступу  копіювання  її  як  через
Iнтернет,  так  і  шляхом  запису  на  магнітні  носії  інформації
платника за його запитом."
 
     2. Щодо встановлення чітких критеріїв необхідності проведення
позапланової    виїзної    перевірки   платника   для   визначення
достовірності  нарахування  бюджетного  відшкодування,   то   слід
зазначити,  що  ст. 11 (1)  Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) визначено,  що  позаплановою  виїзною
перевіркою  вважається  перевірка,  яка  не  передбачена  в планах
роботи органу ДПС і проводиться за наявності,  зокрема, обставини,
коли  платником  податку подано декларацію з від'ємним значенням з
ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.
 
     3. Щодо встановлення  пені,  що  має  сплачуватися  суб'єктам
господарювання у разі прострочення встановлених граничних термінів
відшкодування ПДВ,  а також відповідальності органу  держвлади  та
посадових осіб, з чиєї вини таке прострочення відбулося.
     При розробці зазначеного  проекту  пропонуємо  врахувати,  що
відповідно  до  ст. 27 Бюджетного  кодексу  України ( 2542-14 ) до
проектів  законів,  набрання  чинності  якими   в   поточному   чи
наступному  бюджетних періодах призведе до збільшення видатків або
скорочення  доходів  бюджету,  суб'єктом  законодавчої  ініціативи
додаються пропозиції про видатки,  які належить скоротити,  та/або
пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття  збільшення
видатків.  Жодна  з  таких змін не повинна призвести до збільшення
державного боргу і державних гарантій,  розмір  яких  встановлений
законом про Державний бюджет України ( 489-16 ).
     Закони України,  які  впливають  на  формування  дохідної  чи
видаткової частини бюджетів,  повинні бути офіційно оприлюднені до
15 серпня і року,  що  передує  плановому.  В  іншому  разі  норми
відповідних  законів,  що  впливають на формування дохідної та/або
видаткової частини  бюджетів,  застосовуються  не  раніше  початку
бюджетного періоду, наступного за плановим.
 
     4. Щодо   уточнення   процедури  адміноскарження  результатів
перевірки  сум  ПДВ,  заявлених  до  відшкодування,  конкретизації
терміна  "прийняття  остаточного  рішення  з адміністративного або
судового оскарження"
     Статтею  5   Закону   України  від  21.12.2000 р.  N 2181-III
( 2181-14 )  "Про   порядок   погашення   зобов'язань    платників
податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -
Закон  N  2181)  встановлено  порядок  узгодження  сум  податкових
зобов'язань,  оскарження рішень контролюючих органів та визначення
податкового боргу.
     Підпунктом 5.2.2 ст. 5 Закону N 2181 ( 2181-14 ) встановлено,
що остаточне рішення вищого  (центрального)  органу  контролюючого
органу   за   заявою  платника  податків  не  підлягає  подальшому
адміноскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
     Процедура адміноскарження   здійснюється   тим   контролюючим
органом,  який надіслав платнику податків податкове  повідомлення,
відповідно   до    своєї    компетенції,  визначеної  цим  Законом
( 2181-14 ).
     Відповідно до п. 1.12  ст. 1 Закону   N  2181  (  2181-14   )
контролюючий  орган  - держорган,  який у межах своєї компетенції,
визначеної  законодавством,  здійснює  контроль  за  своєчасністю,
достовірністю,    повнотою    Нарахування    податків   і   зборів
(обов'язкових платежів) та погашенням  податкових  зобов'язань  чи
податкового боргу.
     Підпунктом 2.1.4 ст.  2 Закону N 2181 ( 2181-14 )  визначено,
що контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових
платежів),  які справляються до  бюджетів  та  державних  цільових
фондів,  крім  зазначених  у  пп. 2.1.1 - 2.1.3  цього  пункту,  є
податкові органи.
     Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ) ДПАУ є центральним органом виконавчої влади.
     Отже,  порядок   адміноскарження   визначається  ст. 5 Закону
N 2181 ( 2181-14 ), з якої вбачається,  що остаточним рішенням при
адміноскарженні є рішення центрального органу виконавчої влади.
     Що стосується    поняття    "остаточне    рішення    судового
оскарження", то слід зауважити таке.
     Пунктом 3  ст.  242  Кодексу  адміністративного   судочинства
України ( 2747-15 ) (далі - Кодекс) встановлено,  що постанова ВСУ
є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого
п. 2 ст. 237 Кодексу.
     Пунктом 2 ст. 237 Кодексу ( 2747-15 ) передбачено,  що судові
рішення  в адмінсправах можуть бути переглянуті ВСУ за винятковими
обставинами,  якщо вони оскаржені  з  мотивів,  зокрема,  визнання
судових  рішень  міжнародною  судовою  установою,  юрисдикція якої
визнана Україною,  такими,  що порушують  міжнародні  зобов'язання
України.
     Статтею 254 Кодексу  ( 2747-15 ) визначено:
     а) постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не
встановлено цим Кодексом ( 2747-15 ), набирає законної сили  після
закінчення   строку   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження,
встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано;
     б) якщо  було  подано  заяву  про апеляційне оскарження,  але
апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим
Кодексом  ( 2747-15 ),  постанова або ухвала суду першої інстанції
набирає законної сили після закінчення цього строку;
     в) у  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо
його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення
апеляційного розгляду справи;
     г) якщо строк  апеляційного  оскарження  буде  поновлено,  то
вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили;
     д) постанова  або  ухвала  суду  апеляційної  чи   касаційної
інстанції   за   наслідками  перегляду,  постанова  ВСУ  набирають
законної сили з моменту проголошення;
     є) ухвали  суду,  які  не  можуть  бути оскаржені,  набирають
законної сили з моменту проголошення.
     Згідно зі   статтею   111-20   Господарського  процесуального
кодексу  України  (  1798-12  )  Постанова  ВСУ  є  остаточною   і
оскарженню не підлягає.
     За таких  обставин  порядок  оскарження  рішень  у   судовому
порядку  визначається процесуальним законодавством України.  Тобто
остаточне  судове   рішення   -   рішення,   яке   відповідно   до
процесуального  законодавства  України  не  може в подальшому бути
оскаржено в  судовому  порядку  або  не  оскаржується  та  набрало
законної сили.
 
     5. Щодо внесення змін до інших  законодавчих  актів  України,
зокрема  Господарського  (  436-15  ),  Кримінально-процесуального
(1001-05,   1002-05,   1003-05),  Цивільного    кодексу    України
( 435-15   ),   які   випливають   з   цього   рішення,   то  слід
зауважити,  що Юридичним департаментом  розроблено  проект  закону
України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в
частині  визначення  поняття  "фіктивне  підприємництво",   проект
закону  України  "Про  внесення  змін  до  Господарського  кодексу
України",  який розроблено з метою узгодження норм  Господарського
кодексу  України ( 436-15 ) і податкового законодавства з питань в
частині  застосування  адміністративно-господарських  санкцій   та
штрафних    санкцій    за   порушення   законодавства   з   питань
оподаткування.
     Вищезазначені проекти   законів  України  було  надіслано  на
адресу МФУ листом від 07.09.2006 р. N 9987/5/10-1316/3901.
 
     <...>
 
 Заступник Директора
 юридичного департаменту ДПАУ                            С.Міняйл








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка