Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про стягнення коштів

                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 23.01.2007                                   Справа N 36/294-3/34
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 22.03.2007
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Т.Дроботової - головуючого
     Н.Волковицької, Л.Рогач
     за участю представників:
     Позивача - Макарової Н.В. дов. від 12.12.05 р.
     Відповідачів - Перунової Т.Г. лов. від 18.07.06 р.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Дочірньої  компанії  "Укргазвидобування"  Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та
газового конденсату.
     на постанову  від  15.08.2006  року  Київського  апеляційного
господарського суду.
     у справі N 36/294-3/34 господарського суду міста Києва.
     за позовом     Дочірньої     компанії     "Укргазвидобування"
Національної  акціонерної  компанії  "Нафтогаз  України"  в  особі
Управління з переробки газу та газового конденсату.
     до
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік Сервіс"
     про стягнення 18500,00 грн.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та
газового  конденсату  звернулась  з позовом до господарського суду
міста  Києва  про  стягнення  18500  грн.  00  коп.  неустойки   з
Товариства   з   обмеженою   відповідальністю  "Лоджистік  Сервіс"
відповідно до  умов  договору  оренди  рухомого  складу  (цистерн)
N 01/орс від 08.01.2004 року.
 
     Позовні вимоги  мотивовані  тим,  що  відповідач порушив свої
зобов'язання,  встановлені   договором   оренди   рухомого   майна
(цистерн) N 01/орс  від  08.01.2004  року  та  в  порушення  п.3.6
договору   несвоєчасно   повернув  позивачу  залізничні  цистерни,
передані йому в оренду згідно зазначеного договору,  в  зв'язку  з
чим  відповідно  до  умов  договору  та  на  підставі  статті  612
Цивільного кодексу України ( 435-15 )  повинен  сплатити  позивачу
неустойку у сумі 18 500,00 грн.
 
     Рішенням від  29.06.2005 року господарського суду міста Києва
позовні вимоги задоволені.
 
     Київський апеляційний   господарський   суд   постановою  від
01.09.2005 року  рішення  господарського суду міста Києва скасував
та відмовив у задоволені позовних вимог.
 
     Постановою Вищого  господарського  суду  України від 6 грудня
2005 року рішення та постанова скасовані,  а справа направлена  на
новий розгляд до господарського суду міста Києва.
 
     Після нового  розгляду  справи  господарський суд міста Києва
рішенням від 09.02.2006 року позов задовольнив повністю.
 
     Київський апеляційний  господарський   суд   постановою   від
17.04.2006  року  рішення господарського суду міста Києва скасував
та  відмовив  у  задоволені  позовних  вимог.  Постановою   Вищого
господарського  суду  України  від  18  липня  2006 року постанова
скасована в зв'язку з розглядом  справи  без  участі  відповідача,
якого  не  було  повідомлено  належним чином про дату слухання,  а
справа направлена на  новий  розгляд  до  Київського  апеляційного
господарського суду.
 
     Постановою від    15.08.2006   року   Київський   апеляційний
господарський суд рішення господарського суду міста Києва скасував
та відмовив у задоволені позовних вимог.
 
     Скасовуючи рішення  суд  виходив  з того,  що спірні цистерни
використовувались в рамках договору комісії N УГВ  1927/21к  -  03
від 15.10.2003 року.
 
     Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та
газового  конденсату  подала до Вищого господарського суду України
касаційну   скаргу   на    постанову    Київського    апеляційного
господарського  суду,  в якій просить постанову у справі скасувати
та залишити в силі рішення,  мотивуючи касаційну  скаргу  доводами
про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
 
     Скаржник зазначає,   що   договір   комісії   був   укладений
15.10.2003 року. Відповідно до пункту 1.2. договору комісії, товар
має  відвантажуватися залізничним транспортом у власних цистернах.
При цьому в договорі комісії  лише  зазначається,  що  товар  буде
відвантажуватися  у власних цистернах комітента,  а не у цистернах
залізниці чи у цистернах,  що належать будь-якій іншій особі, а не
покладається  обов'язок  на  позивача  (комітента) передати за цим
договором у  користування  цистерни  для  перевезення  скрапленого
газу.
 
     На думку   заявника,   передача   та   використання   цистерн
здійснювалась  відповідно  до  пункту  7.1.  Договору  оренди   на
підставі  належним  чином  оформлених та підписаних уповноваженими
представниками актів приймання-передачі рухомого  складу,  а  тому
стягнення  неустойки,  передбаченої  п.3.6  договору  N 01/орс від
8.01.04 року є обґрунтованим.
 
     Даний факт було всебічно досліджено,  та зроблено  відповідні
висновки  Господарським  судом  міста  Києва,  які  в  повній мірі
відповідають фактичним обставинам справи.
 
     Заслухавши доповідь  судді-доповідача та присутніх у судовому
засіданні  представників  сторін,  перевіривши  наявні   матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та  постанові  у  даній  справі,
колегія суддів вважає,  що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
 
     Відповідно до  вимог   статей   108,   111-7   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ),  касаційна інстанція
рішення місцевих  господарських  судів  та  постанови  апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи,  перевіряє
застосування   судом   першої   чи   апеляційної   інстанції  норм
матеріального і процесуального права.
 
     Як встановлено  господарськими  судами  першої та апеляційної
інстанцій та вбачається з матеріалів справи спір виник  з  приводу
застосування   до   відповідача  відповідальності  за  несвоєчасне
повернення позивачу залізничних цистерн,  переданих йому в  оренду
згідно договору N 01/орс від 8.01.04 року.
 
     Приймаючи рішення від 09.02.2006 року господарський суд міста
Києва встановив,  що  договір  оренди  рухомого  складу ( цистерн)
N 01/орс   від   08   січня   2004   року   був   укладений    між
ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України",  в особі Управління
з переробки газу та газового конденсату та товариством з обмеженою
відповідальністю "Лоджистік Сервіс".
 
     Відповідно до  п.1.1.  договору   орендодавець   зобов'язався
передати,  а  орендар  зобов'язався  прийняти  у  строкове  платне
користування терміном  на  35  діб залізничні цистерни у кількості
85 одиниць,  що знаходяться на балансі Управління з переробки газу
та газового конденсату.
 
     Відповідно до  п.2.3  договору   рухомий   склад   вважається
переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.
 
     27 травня  2004  року  відповідно  до акту приймання-передачі
рухомого  складу  в  оренду  відповідачу  були  передані  наступні
цистерни: N  50881309,  N  50881358,  N  57831398,   N   50867944,
N 50882257.
 
     Пункт 2.5 договору передбачає,  що рухомий  склад  вважається
повернутим   орендодавцю   з  моменту  підписання  сторонами  акта
приймання-передачі.  Моментом повернення є дата прибуття  рухомого
складу  з  оренди  на  станцію приписки Селещина (Сенча) Південної
залізниці,  або  станцію  відстою   рухомого   складу,   зазначену
орендодавцем,  що визначається календарним штемпелем у залізничній
накладній.
 
     14 липня 2004 року по акту приймання-передачі рухомого складу
з  оренди вищезазначені цистерни були прийняті з оренди,  що також
підтверджується накладними, які є в матеріалах справи.
 
     Згідно п.3.6  договору,  термін  оренди  залізничних  цистерн
складає 35 діб, за перевищення термінів оренди цистерн сплачується
неустойка:  за перші 5 діб - 100 гривень за кожну добу,  за  кожну
послідуючу добу - 400 гривень.
 
     Загальна затримка повернення цистерн склала 65 діб.
 
     Згідно статті  549  Цивільного  кодексу  України  (  435-15 )
неустойкою (штрафом,  пенею) є грошова сума або  інше  майно,  які
боржник  повинен  передати  кредиторові у разі порушення боржником
зобов'язання.
 
     За таких  обставин  господарський  суд  міста  Києва   дійшов
висновку,  що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання за
договором,  а саме прострочив повернення цистерн,  у відповідності
до умов п.3.6 договору та статті 549  Цивільного  кодексу  України
( 435-15   )   йому   правомірно   нарахована   неустойка  в  сумі
18 500 гривень за затримку повернення 5 цистерн.
 
     Що стосується  договору  комісії  N   УГВ   1927/2IК-03   від
15 жовтня  2003  року та контракту N 1-11/Ь8-//ПЬ від 28 листопада
2003 року,  господарський суд встановив,  що з накладних,  які є в
матеріалах справи,  вбачається, що цистерни є орендованими, про що
особисто зазначено відповідачем в накладних.
 
     У звіті  комісіонера по реалізації скрапленого газу станом на
30 вересня  2004  року у п.2.2.6 зазначені послуги по використанню
цистерн,  які згідно рахунку N 70-К/З від  30  вересня  2004  року
становлять 29 520 грн.
 
     В п.5 цього рахунку зазначено,  що сума в розмірі 29 520 грн.
нарахована  на  підставі виставленого ДК "Укргазвидобування" УПГГК
рахунку N 149 від 30 липня 2004 року за оренду спірних цистерн  по
договору  оренди  рухомого  складу  (цистерн) N 01/оре від 8 січня
2004 року,  терміном 48 діб (35 діб,  передбачених договором та по
13 діб затримки кожної цистерни).
 
     Таким чином,  матеріали справи свідчать, що господарський суд
міста Києва в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) всебічно, повно і об'єктивно розглянув
в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив,
встановив  та  надав  юридичну оцінка наданим сторонами доказам та
дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
 
     В свою  чергу   Київський   апеляційний   господарський   суд
приймаючи  постанову  доводи,  викладені  у  рішенні  суду  першої
інстанції не спростував, а виходив лише з того, що спірні цистерни
використовувались   в   рамках  договору  комісії,  укладеного між
ДК   "Укргазвидобування"  НАК  "Нафтогаз  України"  та  "Лоджистік
Сервіс" від 15.10.03 року N УГВ 1927/21к - 03, яким не передбачена
відповідальність за несвоєчасне повернення цистерн.
 
     Касаційна інстанція не  може  погодитись  з  висновками  суду
апеляційної інстанції,  оскільки господарським судом міста Києва з
посиланням на матеріали справи встановлено та  не  спростовано  ні
апеляційним  судом  ні  відповідачем,  що  договір оренди рухомого
складу (цистерн)   N   01/орс   від   08   січня   2004  року  між
ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України",  в особі Управління
з переробки газу та газового конденсату та товариством з обмеженою
відповідальністю "Лоджистік Сервіс"  був  укладений  та  виконаний
сторонами,  вартість  послуги  по використанню орендованих цистерн
відшкодована комітентом  в  межах  договору  від   15.10.03   року
N УГВ   1927/21к   -   03.   Договір   оренди  та  документи,  які
підтверджують  його  виконання  (акт приймання-передачі   рухомого
складу  в  оренду від 27 травня 2004 року,  акт приймання-передачі
рухомого складу з оренди від 14  липня  2004  року,  накладні)  не
скасовані та не оспорюються сторонами.
 
     Відповідно статей   526,   611   Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до  умов  договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного
законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно
до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно
ставляться,  а у  разі  порушення  зобов'язання  настають  правові
наслідки, встановлені договором або законом.
 
     Господарським судом   міста   Києва   встановлена   наявність
зобов'язання відповідача за договором оренди, факт його порушення,
в зв'язку з чим  обґрунтовано  застосована  передбачена  договором
оренди відповідальність.
 
     За таких   обставин   касаційна   інстанція   вважає  рішення
господарського суду  підлягає  залишенню  без  змін,  а  постанова
апеляційного суду скасуванню.
 
     На підставі викладеного,  керуючись ст. 108, 111-7, пунктом 3
статті 111-9,   статтями  111-10,  111-11,  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ),  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову від   15.08.2006   року   Київського   апеляційного
господарського суду у справі N 36/294 господарського суду м. Києва
справі скасувати.
 
     Рішення господарського суду м.  Києва від 09.02.2006  року  у
даній залишити без змін.
 
     Касаційну скаргу   Дочірньої   компанії   "Укргазвидобування"
Національної  акціонерної  компанії  "Нафтогаз  України"  в  особі
Управління з переробки газу та газового конденсату задовольнити.
 
 Головуючий                                            Т.Дроботова
 
 Судді                                               Н.Волковицька
                                                           Л.Рогач








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.38843
EUR29.52073
RUB0.41017
PLN6.93105
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка