Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про підсумки роботи народного господарства та виконання Державного бюджету України за 1995 рік


 
                        П О С Т А Н О В А
                   від 11 квітня 1996 р. N 423
                               Київ
            Про підсумки роботи народного господарства
       та виконання Державного бюджету України за 1995 рік
 
     Кабінет   Міністрів   України   відзначає,   що  у 1995 році,
незважаючи   на   проведену   значну   роботу   щодо  стабілізації
економічних  процесів та створення відповідної нормативно-правової
бази  для  реалізації  економічних  реформ,  стан економіки країни
залишався  складним.  Тривало  скорочення  обсягів  виробництва та
інвестиційної    діяльності,    гострою    залишалася   ситуація з
розрахунками  у народному господарстві, значні труднощі мали місце
у процесі виконання державного і місцевих бюджетів.
     Проте  поступове здійснення проголошеного Президентом України
нового   курсу   економічної   політики,   основні положення якого
конкретизовані у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України на
1995   -   1996   роки,   зумовило   деякі   позитивні  зрушення у
загальноекономічній  ситуації.  Вдалося  призупинити  спад обсягів
виробництва,  ослабити  інфляційний  тиск,  стабілізувати валютний
курс,  забезпечити зростання експорту продукції та послуг. Держава
вперше почала виконувати зовнішні поточні платіжні зобов'язання.
     Валовий  внутрішній продукт - найважливіший показник розвитку
країни  скоротився  порівняно з попереднім роком на 11,8 відсотка,
що  майже  вдвічі  менше,  ніж  у  1994  році. Уповільнилися темпи
зниження доданої вартості в основних галузях.
     Послідовно знижувався,   на  відміну  від  попередніх  років,
рівень інфляції.  У цілому за рік індекс інфляції  становив  281,7
відсотка проти 501 відсотка у 1994 році.
     Не   вдалося   досягнути   стабільно   низької  прогнозованої
інфляції, що проявилося у більш високих, ніж передбачалося, темпах
зростання  цін  у  вересні  -  жовтні  1995  р.  і  січні - лютому
поточного  року.  Причиною  цього  є  недостатня  послідовність  у
реалізації    заходів    грошово-кредитної,   фінансово-бюджетної,
податкової  політики  та  політики  стабілізації  виробництва.  Не
забезпечувалось проведення грошової емісії в оптимальних розмірах.
Мало   зроблено   реальних   кроків   до якісних структурних змін,
скорочення   емісійних   кредитів   на  покриття дефіциту бюджету,
забезпечення   стабільності   в   оподаткуванні, сприяння процесам
нагромадження  в  економіці,  стимулювання  економії  фінансових і
матеріальних ресурсів.
     Основними  причинами  спаду  промислового  виробництва, темпи
якого  у 1995 році зменшились до 11,5 відсотка проти 27,3 відсотка
у  1994  році  (до  рівня  1990  року спад виробництва становив 47
відсотків), були низький рівень структурних зрушень у галузях і на
підприємствах,  відсутність  належної керованості цими процесами з
боку міністерств і відомств.
     Як наслідок, зростала частка галузей, що виробляють проміжний
продукт    (електроенергетика,    паливна    промисловість,  чорна
металургія),   та   відповідно   зменшувалась  частка галузей, які
виробляють  кінцевий  продукт  (машинобудування,  легка  і харчова
промисловість).   Зберігалася   тенденція   скорочення виробництва
наукоємної   та   технічно   складної   продукції,  що погіршувало
структуру та ефективність експорту.
     Негативно  вплинули  на  роботу  промисловості  також  слабка
інноваційна  діяльність в умовах спрацьованості виробничих фондів,
поглиблення   кризи   платежів,   загострення  проблеми реалізації
готової  продукції,  незадовільна  маркетингова діяльність, втрата
керованості    державними    підприємствами.    Повільними темпами
змінюється   структура   витрат   на   виробництво.   При значному
скороченні   випуску   продукції   досить   високими   залишаються
умовно-постійні     витрати,     а     також     питомі    витрати
паливно-енергетичних   ресурсів   на   одиницю   продукції.  Через
необгрунтовано  високу  собівартість  і  низьку  якість  продукція
промисловості  значною  мірою  стала  неконкурентоспроможною, ціни
ряду  важливих  видів  продукції  базових  галузей перевищили ціни
світового   ринку.   Безпосереднім   наслідком  цих процесів стала
поступова  втрата  підприємствами  не  лише  зовнішніх ринків, а й
значної частини внутрішнього ринку збуту товарів.
     Не  подолано  небезпечну  тенденцію  до наповнення споживчого
ринку   за   рахунок   ввезення   імпортної   продукції,  що часто
спричиняється дискримінаційними умовами оподаткування національної
продукції порівняно з імпортною.
     У зв'язку із значним обсягом ввезення підакцизних товарів так
званими  "човникарями" в кінці минулого року прийнято законодавчий
акт щодо сплати фізичними особами податку на добавлену вартість та
акцизних  зборів на імпортні товари, а також скасовано пільги щодо
сплати  митних  платежів  при  ввезенні  чорнобильцями  та деякими
іншими категоріями громадян підакцизних товарів.
     У   цілому   радикальних   позитивних   зрушень   у народному
господарстві  досягти не вдалося, економічна активність залишилася
на низькому рівні.
     Особливо  критична  ситуація  склалася  у  фінансово-грошовій
системі.
     За  розрахунками,  40  -  50  відсотків  платників  податку з
прибутку  уникають  його  сплати.  Звідси  - значні втрати доходів
бюджетами усіх рівнів. У цілому за зведеним бюджетом з 29 доходних
джерел  не забезпечено повного надходження від 21 виду платежів на
загальну  суму  375,4  трлн. крб., що становить 16,8 відсотка всіх
надходжень.
     Зведений  бюджет  України  за 1995 рік виконано за доходами у
сумі  2092,2  трлн.  крб.,  або  на  93,7 відсотка до запланованих
обсягів,  державний  бюджет  відповідно  1243,3 трлн. крб., або на
86,3 відсотка. Видаткову частину зведеного бюджету виконано в сумі
2448,6  трлн.  крб.,  або  на  95,5  відсотка,  державного бюджету
відповідно  1609,6  трлн.  крб.,  або  на  90,8  відсотка. Дефіцит
зведеного  бюджету  становив  356,4 трлн. крб., державного - 366,3
трлн. карбованців.
     Керівники міністерств,  інших центральних та місцевих органів
державної  виконавчої влади незадовільно виконують Указ Президента
України від 1 травня 1995 р.  N 343 ( 343/95 )  "Про  заходи  щодо
зміцнення  фінансової  дисципліни при виконанні Державного бюджету
України",  а  також  рішення  Уряду  щодо  забезпечення  виконання
зобов'язань перед бюджетом підприємствами, що належать до сфери їх
управління.
     В  умовах  гострого  дефіциту  бюджетних  коштів  мали  місце
непоодинокі  випадки  нецільового  їх  використання,  водночас  не
зменшувалась кількість звернень щодо виділення додаткових коштів.
     Збитковість   підприємств,   зменшення   обсягів  виробництва
позначились  на  стані  розрахунків.  Загальна  сума  прострочених
платежів підприємств і організацій зросла за рік у 6,7 раза і на 1
січня 1996 р. становила 1134,2 трлн. карбованців.
     Значна  частина  розрахунків  за одержані товарно-матеріальні
цінності,  виконані  роботи  та  надані послуги провадилася шляхом
бартеру  або  тільки  у готівково-грошовій формі, що призводило до
нераціонального використання власних коштів. Великі суми грошей не
надходили на розрахункові рахунки, внаслідок чого через їх нестачу
в  деяких  регіонах  несвоєчасно  виплачувалися  заробітна плата і
стипендії,   збільшувалася   заборгованість   за   розрахунками  з
бюджетом.  На  стан  виконання  державного  та  місцевих  бюджетів
негативно вплинуло зменшення випуску продукції майже всіх основних
галузей   народного   господарства,   особливо   у  промисловості.
Скоротили  обсяги виробництва три чверті підприємств, з яких кожне
четверте - більш як наполовину.
     Практично  в  усіх  галузях  на  низькому  рівні виконувались
основні  показники  Державної  програми економічного і соціального
розвитку    України    на    1995    рік,   особливо Міністерством
промисловості,            Міністерством           машинобудування,
військово-промислового   комплексу   і   конверсії,  Міністерством
вугільної промисловості.
     Майже  всі  міністерства,  інші  центральні та місцеві органи
державної  виконавчої влади не повною мірою використовували надані
їм  повноваження,  недостатньо уваги приділяли роботі, спрямованій
на  забезпечення  виконання законів України, указів і розпоряджень
Президента  України,  постанов  і  розпоряджень Кабінету Міністрів
України.
     Незважаючи на   попередження   Уряду   (постанова    Кабінету
Міністрів  України  від  7  грудня 1995 р.  N 985 ( 985-95-п ) про
персональну  відповідальність  керівників  міністерств,  відомств,
об'єднань підприємств, на яких покладені функції управління майном
підприємств,  заснованих  на   загальнодержавній   власності,   за
неналежне забезпечення стабільної роботи галузей,  більшість з них
не вжила достатніх заходів,  спрямованих на здійснення структурних
зрушень та призупинення спаду виробництва.
     Підприємства  Міністерства  вугільної  промисловості (Поляков
С.В.)  скоротили  видобуток вугілля порівняно з 1994 роком на 11,5
відсотка.  У  1995  році виконання виробничої програми забезпечили
тільки 4 із 23 виробничих об'єднань і 5 із 17 самостійних шахт.
     Негативні  тенденції  у вугільній промисловості значною мірою
обумовлюються недосконалістю системи управління галуззю, затримкою
реструктуризації  шахтного   фонду  та  виведення  з  експлуатації
найзбитковіших шахт  і  переведення  на самоокупність рентабельних
шахт.
     Незважаючи   на   те,   що   підприємства   нафтогазодобувної
промисловості  (Довжок Є.М.) стабілізували видобуток нафти і газу,
в  галузі  не  створено  економічних умов для збільшення видобутку
нафти   і   газу   у   подальшому.   Через неплатежі за поставлену
продукцію,  нестачу  власних  обігових коштів і коштів на розвиток
галузі   не   забезпечено   виконання   у   повному обсязі завдань
Національної  програми  "Нафта  і  газ  України  на період до 2010
року".
     Невиконання укладених міжурядових угод про поставки в Україну
нафти   і   газу   (Державний   комітет   нафтової,   газової   та
нафтопереробної  промисловості  - Довжок Є.М., Державна акціонерна
компанія  "Укрресурси" - Россильний Л.І.), затримки з організацією
діяльності   спільних   українсько-російських  компаній спричинили
невиконання    запланованих    обсягів    переробки    нафти    на
нафтопереробних заводах України (68 відсотків).
     Міністерство   промисловості   (Мазур   В.Л.)  не забезпечило
виконання  завдань  структурної  перебудови  галузей, впровадження
енергозберігаючих     технологій,     удосконалення     внутрішніх
кооперованих  зв'язків,  вивчення  кон'юнктури ринку, що обумовило
істотне   погіршення   фінансового   стану підприємств, скорочення
поставок  продукції  як  на внутрішній ринок, так і на ринки країн
СНД.
     У  хімічному  комплексі  при  стабілізації  рівня виробництва
аміаку,  карбаміду,  деяких  інших  видів багатотоннажної хімічної
продукції,  яка  переважно  поставляється  на експорт, триває спад
виробництва  содопродуктів,  пластичних  мас,  хімічних  волокон і
ниток,  товарів  побутової  хімії  внаслідок звуження внутрішнього
ринку,  що  відповідно призводить до негативних структурних змін у
галузі.
     Уповільнився  процес  конверсії  військового  виробництва  на
підприємствах Міністерства машинобудування, військово-промислового
комплексу і конверсії (Малєв В.І.). Через недостатність коштів, що
спрямовуються на ці цілі, та їх розпорошення припинилося виконання
ряду  важливих  конверсійних  програм. Відсутня достатня кількість
якісних    інвестиційних    проектів,    розроблених    на  основі
самоокупності,  для  додаткового  залучення  коштів вітчизняних та
іноземних інвесторів.
     За  наявності  високого наукового і технологічного потенціалу
не  приділялася  увага  підвищенню  якості  продукції,  а отже, її
конкурентоспроможності.   Втрачаються   традиційні   ринки  збуту,
недостатньо  ведеться  робота, пов'язана з переорієнтацією на нові
ринки,  слабо вивчається кон'юнктура світових цін на машинобудівну
продукцію.  В зовнішньоекономічній торгівлі цього комплексу велика
частка   бартерних   операцій,   у   тому числі з високоліквідними
товарами.  В  цілому  обсяг  бартерних  операцій становить 30 - 40
відсотків, а на деяких підприємствах - близько 90 відсотків.
     Міністерство транспорту (Данькевич І.П.) зволікало здійснення
організаційно-структурних   перетворень   у  галузях транспортного
комплексу,  не  забезпечувало  належної  координації роботи різних
видів   транспорту,   не   вживало   заходів   для   раціонального
використання   його   рухомого   складу.   Наявний  парк автобусів
використовується тільки на 49 відсотків, тоді як потреби населення
у міських пасажирських перевезеннях не задовольняються.
     Підприємства Міністерства    енергетики    і   електрифікації
(Шеберстов  О.М.)  не  повною  мірою  застосовували  до  боржників
санкції   за   прострочення  платежів  за  використану  тепло-  та
електроенергію.  Заборгованість   споживачів   за   відпущену   їм
електроенергію  постійно  зростала протягом року і на 1 січня 1996
р.  становила 126 трлн.крб.,  що негативно вплинуло на  фінансовий
стан енергопідприємств.
     Незадовільно  провадилися  розрахунки  за  спожитий природний
газ,  внутрішній  борг  споживачів  досяг 255,2 трлн. карбованців.
Основними  боржниками,  як  і  раніше, залишаються підприємства та
організації   Державного   комітету   житлового   і   комунального
господарства   (146,8   трлн.   крб.),   Міністерства енергетики і
електрифікації (35,5 трлн. крб.), Міністерства промисловості (28,3
трлн. крб.).
     Хоча    тенденція    спаду    виробництва   товарів народного
споживання,  що  склалася  за  останні  роки,  у  1995  році  дещо
послабшала,  становище  залишається  напруженим. За 1995 рік таких
товарів вироблено на 19,1 відсотка менше, ніж у 1994 році.
     Напруженим  залишається  становище  з  виробництвом продуктів
харчування.  Порівняно  з  1994  роком  допущено зменшення обсягів
виробництва  79  видів  продукції харчової промисловості із 102 її
найменувань.   Водночас   споживчий   ринок продовжує насичуватись
імпортними  продуктами харчування, винно-горілчаними та тютюновими
виробами  сумнівної  якості,  а  в  ряді випадків і шкідливими для
здоров'я людей.
     Міністерство    сільського    господарства    і продовольства
(Гайдуцький  П.І.)  та Державний комітет по харчовій промисловості
(Сватков Л.Б.) ще не повною мірою розгорнули роботу, спрямовану на
залучення іноземних інвестицій для розвитку переробних підприємств
та збільшення виробництва продовольчих товарів.
     У  зв'язку  з  тим,  що  підприємства  найважливіших  галузей
харчової   промисловості   (цукрової,   олієжирової,  спиртової та
лікеро-горілчаної)   працювали   головним   чином на давальницькій
сировині, вони практично перейшли в ранг галузей, які обслуговують
сільське  господарство, що призвело до значного зменшення прибутку
підприємств  від  промислової  діяльності,  а  отже, і платежів до
Державного бюджету України.
     Складним  залишалося  становище  в легкій промисловості, де у
1995 році порівняно з 1994 роком скоротилося виробництво практично
всіх  видів  продукції.  Випуск бавовняної, лляної, вовняної пряжі
становив   56   -   63   відсотки,   жорстких  юхтових та хромових
шкіртоварів  -  35  -  56  відсотків,  штучних  м'яких  шкір  - 34
відсотки.   При   цьому   безліч   комерційних   фірм та приватних
підприємств  вивозили  за  кордон  українську  шкірсировину,  що є
високоліквідною  на  світовому  ринку.  Ними  було  вивезено  шкір
великої рогатої худоби на 71 млн. доларів США, або 83 відсотки від
загального  обсягу  їх експорту. Разом з тим власні шкіропереробні
підприємства простоювали через відсутність сировини.
     Загострилась проблема реалізації товарів народного споживання
на внутрішньому ринку. Висока вартість товарів, низька їх якість ,
зниження  купівельної спроможності населення та попиту призвели до
накопичення як у торговельних організаціях, так і у виробників. На
складах підприємств машинобудівного комплексу накопичилось готової
продукції   на   загальну   суму   понад   13   трлн. крб., легкої
промисловості  -  на 14,7 трлн. крб., лісопромислового комплексу -
нереалізованих  меблів  більш  як  на  2  трлн.  крб., медичної та
мікробіологічної  промисловості - медичних препаратів на 3,4 трлн.
карбованців. У цих та інших галузях не повною мірою впроваджуються
заходи щодо структурної перебудови виробництва, зниження витрат та
цін на продукцію.
     Затоварювання   складів   готовою   продукцією,   несвоєчасне
надходження  коштів  на рахунки підприємств внаслідок недосконалої
діяльності банківської системи, значна заборгованість торговельної
мережі  перед  виробниками  продукції  призводять  до уповільнення
обігу  фінансових  коштів,  що  ще більше погіршує фінансовий стан
підприємств.
     У  складних умовах функціонував минулого року аграрний сектор
економіки.
     Обсяг  валової продукції галузі в усіх категоріях господарств
знизився  порівняно  з  1994  роком  на  2,6  відсотка.  Державний
контракт на закупівлю зерна виконано на 54 відсотки.
     Протягом 1995 року зберігалася негативна тенденція скорочення
чисельності    поголів'я    худоби    і    птиці    та зниження їх
продуктивності.  Виробництво  м'яса скоротилося проти попереднього
року  на  14 відсотків, молока - на 5, яєць - на 7 і вовни - на 28
відсотків.
     Разом  з тим неконтрольовано відбувається вивезення тварин за
межі   України,   яке   здійснюють   в  основному іноземні фірми і
посередники.  У  минулому  році було вивезено понад 254 тис. голів
великої  рогатої  худоби.  При  цьому,  за  розрахунками,  держава
втратила  на  кожній  експортованій  голові від 100 до 150 доларів
США.
     Повільно  здійснюється  реформування  земельних  відносин.  В
Автономній  Республіці  Крим у колективну власність отримали землю
14  відсотків господарств, що ставить під загрозу зриву проведення
наступного   етапу   земельної   реформи   -   паювання   земель і
сертифікації  паїв  та  запровадження нових форм господарювання на
землі.
     Темпи  приватизації  земельних  ділянок  громадянами  у  ряді
областей,    зокрема    у    Донецькій,   Луганській, Рівненській,
Харківській,  становлять  лише  10 - 25 відсотків (по Україні - 42
відсотки).
     Повільно здійснюється приватизація майна радгоспів.
     Погіршився  фінансовий стан сільськогосподарських підприємств
і організацій. Рентабельність виробництва в радгоспах, колективних
і міжгосподарських сільськогосподарських підприємствах знизилась з
45,8  відсотка  у  1994  році  до 10,7 відсотка у 1995 році. Кожне
третє  господарство  закінчило рік зі збитками. Значно зросли суми
прострочених     платежів     сільськогосподарських    підприємств
постачальникам,  підрядним  організаціям  і  банкам,  а також суми
заборгованості  банку  за  позичками.  Низьким  залишається рівень
заробітної плати працівників.
     Такий  стан  справ  у сільському господарстві значною мірою є
наслідком недостатньої роботи Міністерства сільського господарства
і продовольства (Гайдуцький П.І.), Державного комітету по харчовій
промисловості   (Сватков Ю.Б.),     Державного   комітету з питань
садівництва,  виноградарства та виноробної промисловості (Гончарук
В.Я.), багатьох обласних державних адміністрацій щодо забезпечення
впливу  і  контролю  за  господарською діяльністю, реформуванням і
структурною    перебудовою    сільськогосподарського  виробництва,
здійсненням    заходів,    спрямованих    на    призупинення спаду
виробництва, дотриманням технологічної дисципліни.
     Напружена  ситуація  склалася  у капітальному будівництві, де
відсутність ефективної системи кредитування народного господарства
не   дала   змоги   створити   нормальні   умови   для  реалізації
інвестиційної  політики  у  1995  році.  Неефективне  використання
капітальних  вкладень,  у тому числі державних, розпорошення їх на
численних  будовах,  недодержання встановленого порядку визначення
вартості  будівництва  незадовільно  вплинули  на хід будівництва,
особливо   найважливіших   об'єктів   виробничого   призначення  і
соціальної сфери.
     Обсяги капітальних вкладень на підприємствах і в організаціях
усіх  форм  власності  знизилися  порівняно  з  1994  роком  на 35
відсотків. Річне завдання із введення в дію найважливіших пускових
об'єктів   і   потужностей,   включених   до   Державної  програми
економічного  і  соціального  розвитку  України  на 1995 рік, було
переглянуто і скорочено на 95 одиниць, але і за цих умов введено в
дію  лише  45  найважливіших  пускових  об'єктів і потужностей (25
відсотків).
     Відсутність   коштів   незадовільно   вплинула на будівництво
об'єктів   соціальної   сфери.   Житлових   будинків   введено   в
експлуатацію   79   відсотків   від  загальних обсягів, визначених
укладеними   контрактами,   з   них   44  відсотки індивідуальними
забудовниками;  загальноосвітніх навчально-виховних закладів - 61,
дошкільних      закладів - 55,                      лікарень - 68,
амбулаторно-поліклінічних закладів - 63 відсотки.
     Обмеженість  фінансових  ресурсів  негативно  позначилася  на
виконанні   завдань,   передбачених   Чорнобильською   будівельною
програмою.
     За  попередньою  оцінкою, зовнішньоторговельний оборот у 1995
році  становив 31,8 млрд. доларів США, що на 17,7 відсотка більше,
ніж у 1994 році, при від'ємному сальдо торговельного балансу - 1,2
млрд.  доларів  США.  Це  створювало  додатковий тиск на платіжний
баланс     і     вимагало     залучення     кредитних    ресурсів.
     Міністерство   фінансів   (Германчук П.К.),      Міністерство
економіки  (Гуреєв В.М.), Міністерство закордонних справ (Удовенко
Г.Й.),  Національний  банк  (Ющенко В.А.) та Укрексімбанк (Сорокін
О.М.) провели відповідну роботу, пов'язану із залученням кредитних
ресурсів. Було досягнуто й реалізовано домовленість з Європейським
Співтовариством  щодо  надання  Україні  позики в сумі 85 млн. екю
(110 млн. доларів США), забезпечено виконання відповідних умов для
одержання   Україною   останньої   частини  Реабілітаційної позики
Світового банку в сумі 400 млн. доларів США.
     Залишається  малоефективною  структура вітчизняного експорту,
питома  вага сировини і матеріалів в якому становить 57 відсотків.
Триває  негативна  практика  імпорту  товарів  та обладнання, що в
достатніх обсягах і негіршої, ніж за кордоном, якості виробляються
в Україні, передусім продукції машинобудування.
     Протягом  1995  року  не  було  зроблено  помітних  кроків  у
реформуванні  структури  управління  міністерств і відомств. Через
недосконалість  функцій  і  механізмів  управління спостерігаються
некерованість, паралелізм і дублювання повноважень, неефективність
управлінських  рішень,  що  призводить до гальмування реформування
державного сектора економіки.
     У  1995  році  в  Україні  приватизовано  більш  як  16  тис.
об'єктів,   річне   завдання   з   цього  показника виконано на 51
відсоток.  Проте  хоча  здійснення  програми  приватизації  і було
прискорено  наприкінці  минулого року, це не забезпечило у повному
обсязі  виконання  завдань, передбачених Указом Президента України
від 23  червня  1995  р.  N  468  (  468/95  )  "Про  заходи  щодо
забезпечення приватизації у  1995  році",  а  недосконала  система
залучення іноземних інвесторів не створила сприятливого середовища
для них у процесі приватизації.
     В    умовах    послаблення    важелів   державного управління
приватизованими   підприємствами,   надання   їм  повної свободи у
розподілі  прибутку  перевага  ними  віддається  формуванню фондів
споживання,  а це призводить до того, що не здійснюється оновлення
основних  фондів,  модернізація  обладнання,  запровадження  нових
технологій.
     Фонд    державного    майна    виконує    не   тільки функції
роздержавлення  власності, а й управління загальнодержавним майном
у  процесі  приватизації.  При цьому не визначено відповідальність
Фонду  державного  майна  за  стан  виробничого  процесу  та  його
ефективність.
     Втрата  галузевими  міністерствами  та відомствами можливості
впливу  на  управління  приватизованими  підприємствами, що раніше
перебували  у  державній власності, в багатьох випадках призводить
до різкого зниження ефективності використання їх майна.
     Спад  виробництва  та  інші  негативні  процеси  у  народному
господарстві   ускладнили   ситуацію   на  ринку праці, спричинили
зростання чисельності безробітних.
     У  1995  році  зберігалася  тенденція  скорочення  абсолютної
чисельності   працівників,   зайнятих   у  народному господарстві,
особливо  у  промисловості  (на  0,5 млн.чоловік). Водночас багато
підприємств  має  зайву  чисельність  працюючих,  що призводить до
вимушеної неповної зайнятості. Загальна кількість безробітних на 1
січня   1996   р.   досягла   126,9   тис. чоловік, а перебували у
відпустках   без   збереження   заробітної   плати   з  ініціативи
адміністрації  2,7  млн.  чоловік  та працювали в режимі неповного
робочого дня (тижня) 0,9 млн. чоловік.
     Керівники  міністерств,  інших  центральних органів державної
виконавчої  влади  не здійснюють належного контролю за формуванням
фонду   оплати   праці,   використанням   прибутку підприємств, що
належать до сфери їх управління.
     Незважаючи  на  зниження  видобутку  нафти,  газу, скорочення
обсягів  переробки  нафти  і виробництва нафтопродуктів, заробітна
плата  працівників  нафтопереробної промисловості зросла за  рік у
7,5  раза,  газової  промисловості  -  у  4,5  раза, а працівників
атомних   електростанцій   -   у   4,1   раза, тоді як виробництво
електроенергії зросло на 2,4 відсотка. Зберігається високий рівень
диференціації в оплаті праці в різних галузях.
     В   умовах   скорочення   бюджетних   надходжень значні кошти
спрямовувалися  на соціальний захист населення. У 1995 році частка
видатків  з  бюджету  у  валовому внутрішньому продукті на цю мету
перевищувала 30 відсотків.
     Виключно   гострим   залишилося   питання   платоспроможності
населення   за   житлово-комунальні   послуги,   тверде  паливо та
скраплений  газ.  Протягом  травня  -  грудня  надано субсидій для
відшкодування   витрат  на оплату житлово - комунальних послуг 1,2
млн.  сімей на загальну суму 1,8 трлн. крб., а у серпні - грудні -
172,4 тис. сімей були призначені субсидії для відшкодування витрат
на  придбання  скрапленого  газу  і  твердого  палива  на  суму  в
середньому 6,7 млн. крб. на одну сім'ю.
     З   метою   створення   передумов  для стабілізації економіки
Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:
     1. Визнати     недостатньою   роботу   міністерств, відомств,
державних  адміністрацій щодо проведення структурних перетворень в
економіці,   особливо   в   наукоємних   галузях промисловості, що
обумовило  низький  рівень  виконання  завдань  Державної програми
економічного  і соціального розвитку України на 1995 рік, зниження
ефективності  виробництва,  зростання витрат на одиницю продукції,
погіршення фінансового стану підприємств. Скорочення виробництва в
обсягах,    більших,    ніж    передбачено    Програмою, допустили
Міністерство  машинобудування,  військово-промислового комплексу і
конверсії (Малєв В.І.) - на 27,4 відсотка, Міністерство сільського
господарства   і   продовольства   (Гайдуцький   П.І.)  - на 24,9,
Державний  комітет по водному господарству (Хорєв В.М.) - на 31,5,
концерн "Укрцемент" (Гаврюшин А.Д.) - на 29,2, підприємства легкої
промисловості  Міністерства  промисловості  (Мазур  В.Л.) - на 33,
корпорації "Укрбудматеріали"  (Золотарьов  А.І.)  -  на   23,3   і
"Украгропромбуд"  (Удовенко М.М.) - на 33,8,  а також підприємства
Луганської (Фоменко Г.П.) - на 26,  Львівської  (Горинь  М.М.)  та
Харківської  (Масельський  О.С.)  областей - на 20,7 і міста Києва
(Косаківський Л.Г.) - на 19 відсотків.
     2. Міністерствам і відомствам розробити конкретні заходи щодо
прискорення   структурної   перебудови   та реалізації промислової
політики  відповідно  до  визначених Програмою діяльності Кабінету
Міністрів  України  на  1995  -  1996  роки пріоритетів та великих
міждержавних  проектів.  Активізувати роботу щодо реструктуризації
економічних  відносин  на  мікроекономічному  рівні,  застосовуючи
механізм  банкрутства,  продажу  майна  за  борги,  використовуючи
зобов'язання застави, а також розукрупнення окремих виробництв.
     Керівникам   міністерств   і   відомств   у   місячний термін
проаналізувати   результати   роботи   керівників  підприємств, що
належать  до  сфери їх управління, стосовно виконання ними завдань
Державної  програми економічного і соціального розвитку України на
1995  рік,  Програми  структурної перебудови, вимог законодавства,
доручень   Президента   України,   Кабінету   Міністрів  України і
розірвати  в  установленому  порядку контракти з тими керівниками,
які не забезпечують виконання умов контрактів.
     3. Державному     комітетові   з   питань   науки, техніки та
промислової   політики,   Міністерству   економіки,   Міністерству
фінансів,  Головній  державній  податковій  інспекції,  Державному
інноваційному  фонду,  Міністерству  юстиції розробити до 1 травня
1996   р.   механізм   стимулювання   прискореного  впровадження у
виробництво   нової   техніки   і   технологій та освоєння випуску
високоефективної     конкурентоспроможної     та   імпортозамінної
продукції,  зокрема  підготувати  проекти  законодавчих актів щодо
встановлення  обов'язкових відрахувань коштів підприємств, установ
і   організацій   до   Державного   інноваційного фонду і механізм
функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів.
     4. Міністерству       фінансів,    Міністерству    економіки,
Національному   банку   разом   з   відповідними  міністерствами і
відомствами  подати  Кабінетові  Міністрів  України пропозиції про
внесення  у  1996  році  змін  і доповнень до законодавчих актів з
питань   оподаткування   з   метою   створення  до кінця 1996 року
відповідної  законодавчої  бази  та завершити роботу з розроблення
проекту Податкового кодексу для його прийняття в 1997 році.
     5. Міністерству транспорту:
     забезпечити розроблення довготермінової програми стабілізації
роботи  та  розвитку Державної судноплавної компанії "Чорноморське
морське пароплавство";
     розробити  разом  з  Державним комітетом нафтової, газової та
нафтопереробної   промисловості,   Міністерством  машинобудування,
військово-промислового   комплексу   і   конверсії,  Міністерством
економіки,   Міністерством   фінансів,   Міністерством   зовнішніх
економічних  зв'язків  і  торгівлі  та подати Кабінетові Міністрів
України  у  двомісячний  термін  пропозиції  щодо участі України в
реалізації   проекту   створення   транспортного  транскавказького
коридору.
     6. Міністерству фінансів, галузевим міністерствам, Державному
комітетові нафтової, газової та нафтопереробної промисловості до 1
травня    1996    р.    завершити    оформлення   реструктуризації
заборгованості  підприємств  за  спожитий  газ, що утворилася на 1
січня  1995  р.,  та про результати доповісти Кабінетові Міністрів
України у травні цього року.
     7. Установити     персональну   відповідальність   керівників
міністерств і відомств за повноту і своєчасність сплати до бюджету
підприємствами   і   організаціями,   що   належать   до  сфери їх
управління,   податків   на   прибуток   та на добавлену вартість.
Державному   комітетові   нафтової,   газової   та нафтопереробної
промисловості забезпечити контроль за внесенням до бюджету рентної
плати  за  нафту  і  природний газ, що видобуваються в Україні, та
різниці в цінах на газ, Головній державній податковій інспекції та
Державному  митному  комітетові  -  акцизу  та надходжень до фонду
розвитку паливно-енергетичного комплексу.
     8. Міністерству     машинобудування,   військово-промислового
комплексу  і  конверсії  розробити  і  до  1  липня 1996 р. подати
Кабінетові   Міністрів   України   план   реструктуризації великих
підприємств галузі.
     9. Міністерству   у  справах  захисту населення від наслідків
аварії  на  Чорнобильській  АЕС  за  погодженням  з  Міністерством
економіки і Міністерством фінансів затвердити до 20 квітня 1996 р.
перелік  об'єктів  Чорнобильської будівельної програми 1996 року з
урахуванням  пріоритету  будівництва об'єктів соціальної сфери для
сімей,   які   відселяються   із  зони безумовного (обов'язкового)
відселення.
     10. Міністерству   сільського  господарства  і продовольства,
Міністерству   рибного   господарства,   Державному  комітетові по
харчовій    промисловості,    Державному    комітетові    з питань
садівництва,  виноградарства  та  виноробної промисловості разом з
державними адміністраціями та Українською академією аграрних наук:
     запровадити відповідно  до  вимог Законів України "Про захист
прав споживачів" ( 1023-12 ) і "Про  забезпечення  санітарного  та
епідемічного  благополуччя  населення"  (  4004-12  )  обов'язкову
сертифікацію продовольчих товарів;
     не  допускати  штучного  стримування в регіонах закупівельних
цін  на  продукцію сільськогосподарського виробництва та створення
будь-яких бар'єрів на шляху реалізації виробниками цієї продукції;
     вжити  заходів  щодо  зменшення  питомої  ваги  давальницької
сировини  в  загальному обсязі сільськогосподарської продукції, що
надходить на промислову переробку;
     разом   з   Міністерством   статистики   забезпечити  ведення
постприватизаційного   моніторингу   підприємств  агропромислового
комплексу  та сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням
регіональних особливостей, розмірів та спеціалізації підприємств і
господарств.
     11. Просити     Національний   банк   за  участю Міністерства
фінансів,  Міністерства  економіки,  Міністерства  юстиції,  Фонду
державного  майна, Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку  у  місячний  термін визначити перелік і терміни розроблення
законодавчих  та  інших  нормативних  актів з питань удосконалення
вексельного обороту.
     12. Міністерству фінансів, Державній комісії з цінних паперів
та  фондового ринку, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і
торгівлі,  Міністерству  економіки,  Міністерству  юстиції разом з
Національним  банком  до  1  листопада  1996  р. подати Кабінетові
Міністрів   України   пропозиції   про   врегулювання   випуску та
розміщення державних цінних паперів України на зовнішніх ринках.
     13. Головній державній податковій інспекції    за  підсумками
роботи  за  1  квартал  1996 р. перевірити господарських суб'єктів
стосовно   проведення   ними   відрахувань   до Фонду стабілізації
паливно-енергетичного  комплексу  і  відповідні  матеріали  подати
Президії Кабінету Міністрів України до 30 квітня 1996 року.
     14. Міністерству     машинобудування,  військово-промислового
комплексу  і  конверсії,  Міністерству промисловості, Міністерству
вугільної  промисловості,  Міністерству  фінансів  доповісти до 25
квітня  1996  р.  Кабінетові Міністрів України про хід передачі до
комунальної   власності   житла   та   об'єктів   соціальної сфери
підприємств і організацій, що належать до сфери їх управління.
     15. Державному       комітетові    нафтової,    газової    та
нафтопереробної промисловості, Міністерству фінансів, Міністерству
економіки за підсумками роботи за 1 квартал 1996 р. проаналізувати
стан   справ   із   забезпеченням   газом  промислових споживачів,
бюджетних  організацій,  населення  та  з  надходженням до бюджету
коштів   за   транзит   газу   через територію України. Відповідні
пропозиції подати на розгляд Кабінетові Міністрів України.
     16. Міністерству   фінансів  разом  з  Державним  комітетом у
справах  містобудування і архітектури та будівельними корпораціями
підготувати  і  подати Кабінетові Міністрів України пропозиції про
погашення  наданого будівельним організаціям у 1994 році кредиту в
сумі 1 трлн. карбованців.
     17. Галузевим   міністерствам  і  відомствам  підготувати  та
подати  у          II  кварталі  1996  р.  Міністерству  економіки
конкретні    пропозиції    щодо    самоокупних    проектів,  якими
передбачається  використання  наданих  Україні іноземних кредитів,
ураховуючи  першочергові потреби підприємств, що належать до сфери
їх  управління,  пріоритети  розвитку  галузей  та  структурної їх
перебудови,  у  тому  числі  для  придбання обладнання, сировини і
матеріалів  з  метою  завантаження наявних потужностей підприємств
України та розвитку експорту.
     18. Державному     експортно-імпортному   банку  активізувати
роботу,  пов'язану  із  залученням  іноземних  кредитів в Україну,
насамперед  для  фінансування  самоокупних  проектів відповідно до
пріоритетних  напрямів  використання  іноземних кредитів, сприяння
розвиткові   експортного   потенціалу   України   та   виробництву
імпортозамінної   продукції,   забезпечення   критичного  імпорту,
впровадження   інноваційних   проектів,   забезпечення  енерго- та
ресурсозбереження,   створення   умов   для  здійснення технічного
переозброєння  і  модернізації  за  1-2 роки, а також забезпечення
розвитку інфраструктури.
     19. Українській   державній  інвестиційно-кредитній  компанії
вжити  заходів  для вдосконалення та активізації процесу залучення
іноземних   інвестицій   в   економіку   України,   розроблення та
здійснення   комплексу   заходів   щодо фінансування інвестиційних
проектів.
     20. Міністерству       економіки,    Міністерству статистики,
Міністерству  фінансів разом з Національним банком та відповідними
міністерствами  і  відомствами  внести  пропозиції  про  створення
системи оперативного контролю за станом макроекономічної ситуації,
забезпечення   своєчасного   виявлення   негативних   тенденцій та
відповідного  реагування щодо їх подолання. Забезпечити поліпшення
якості звітних та прогнозних розрахунків основних макроекономічних
показників.
     21. Міністерству   економіки  разом з Міністерством фінансів,
Головним  управлінням  державної  служби  при  Кабінеті  Міністрів
України,  Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна та із
залученням  Національної  академії наук, проаналізувати виходячи з
реального  стану  справ,  що  склався в усіх секторах національної
економіки   і   суспільному   житті,   діючу   систему  державного
управління,  функції та повноваження центральних органів державної
виконавчої  влади  на  відповідність  їх  завданням,  що стоять на
сучасному  етапі  реформування економіки, підготувати і в місячний
термін  подати  Кабінетові  Міністрів  України  пропозиції щодо її
удосконалення.
     22. Міністерству   економіки,  Міністерству  фінансів разом з
відповідними  міністерствами  та відомствами, обласними, Київською
та  Севастопольською  міськими державними адміністраціями до кінця
1996  року  розробити  та  внести  пропозиції Кабінетові Міністрів
України   про   впровадження   комплексу   заходів щодо правового,
фінансового   та   організаційного   забезпечення  розвитку малого
підприємництва.
     23. Міністерству     промисловості   разом   з  Міністерством
зовнішніх   економічних   зв'язків   і  торгівлі, Державним митним
комітетом  та  Міністерством  економіки,  Міністерством  фінансів,
Головною   державною   податковою   інспекцією   з   метою захисту
вітчизняних   товаровиробників   підготувати   і внести Кабінетові
Міністрів   України   пропозиції   щодо запровадження комбінованих
ставок  ввізного мита на товари легкої промисловості та підвищення
ставок ввізного мита на тканини.
     24. Міністерству     промисловості,   Міністерству сільського
господарства  і  продовольства,  Державному комітетові по харчовій
промисловості разом з Міністерством зовнішніх економічних зв'язків
і  торгівлі,  Укоопспілкою,  Міністерством фінансів, Міністерством
економіки  та  Національним банком підготувати проект відповідного
акта   законодавства   щодо   відкриття   підприємствам   торгівлі
спеціальних  рахунків  для  зарахування  виручки від реалізації на
комісійних  засадах  вітчизняних товарів, за винятком торговельної
надбавки, з наступним спрямуванням цих коштів на оплату зазначених
товарів.
     25. Державному       митному    комітетові,   Службі безпеки,
Міністерству   внутрішніх   справ   вивчити   шляхи проникнення на
український  ринок  контрабандних  товарів  та  внести  Кабінетові
Міністрів  України  пропозиції  про  посилення контролю за роботою
митниць, а також за торгівлею цими товарами на внутрішньому ринку.
     26. Компанії  "Укрресурси" до 20 квітня 1996 р. врегулювати з
Туркменистаном  питання  щодо заборгованості за поставлений у 1995
році  газ  і  внести Урядові пропозиції про механізм розрахунків з
ним.
     27. Міністерству     економіки,  Антимонопольному комітетові,
Міністерству  фінансів,  іншим  міністерствам і відомствам разом з
Національним  банком забезпечити реалізацію комплексу заходів щодо
істотного  зниження  темпів  інфляції  як умови підвищення ділової
активності   та   стабілізації   і   зростання  реального валового
внутрішнього  продукту.  Для  цього, зокрема, посилити контроль за
ціноутворенням  у  монопольних  структурах,  забезпечити своєчасне
виконання  місцевими  органами державної виконавчої влади урядових
рішень щодо перегляду цін і тарифів.
     28. Міністерству   праці, Міністерству фінансів, Міністерству
юстиції,   галузевим   міністерствам   і   відомствам   за  участю
профспілкових   об'єднань   провести   детальний   аналіз   причин
несвоєчасної  виплати  заробітної плати, підготувати і до 1 травня
1996   р.   подати   Кабінетові   Міністрів України пропозиції про
посилення  відповідальності  посадових осіб, винних у несвоєчасній
її виплаті.
     29. Міністерству  економіки, Міністерству праці, Міністерству
фінансів,  Міністерству статистики, Міністерству юстиції за участю
представників  професійних  спілок  розробити проект Положення про
єдиний  механізм  індексації  заробітної  плати  у  виробничій  та
бюджетній  сферах  і  до  1  травня 1996 р. подати його Кабінетові
Міністрів України.
 
     Прем'єр-міністр України                     Є.МАРЧУК
              Перший заступник
     Міністра Кабінету Міністрів України         М.СЕЛІВОН
     Інд.66








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.38843
EUR29.52073
RUB0.41017
PLN6.93105
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка