Законы Украины

Новости Партнеров
 

За змістом ст. 333 КПК у вступній частині вироку наводяться відомості про особу підсудного, що мають значення для справи, зокрема про судимість. При цьому дані про зняту чи погашену судимість зазначатись не повинні


                ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 01.10.96
 
 
   За змістом ст. 333 КПК у вступній частині вироку наводяться
   відомості  про  особу  підсудного,  що  мають  значення для
   справи, зокрема про судимість. При цьому дані  про зняту чи
            погашену судимість зазначатись не повинні
 
                             (Витяг)
 
     Вироком Ленінградського районного суду м.  Києва від 24 липня
1995 р.  Ш. засуджено за ч.1 ст. 117 та ч.2 ст.118 КК ( 2001-05 ).
Касаційна інстанція залишила вирок без зміни.
     За протестом  голови  Київського міського суду судові рішення
змінено з таких підстав.
     Винність Ш.  у  злочинах,  вчинених  за  викладених  у вироку
обставин,  та правильність кваліфікації його  дій  у  протесті  не
оспорювались.  Разом з тим суд у вступній частині вироку, а судова
колегія  -  в  ухвалі  помилково  вказали  про  наявність   у   Ш.
судимостей.   Крім   того,  в  мотивувальній  частині  вироку  суд
неправильно послався на наявність цих судимостей як на  обставину,
що обтяжує його відповідальність.
     За змістом ст.333 КПК ( 1003-05 ) та відповідно до роз'яснень
Пленуму  Верховного Суду України,  викладених у п.14 постанови від
29 червня 1990 р.  N 5 (  v0005700-90  )  (зі  змінами,  внесеними
постановою Пленуму  від 4 червня 1993 р.  N 3 ( v0003700-93 ) "Про
виконання  судами  України  законодавства   і   постанов   Пленуму
Верховного  Суду  України  з питань судового розгляду кримінальних
справ  і  постановлення  вироку",  дані  про  зняту  чи   погашену
судимість не повинні заноситись до вступної частини вироку.
     Як видно  з  матеріалів  справи,  Ш.  засуджувався 13 вересня
1984 р.  вироком Ленінградського районного суду м.  Києва  за  ч.2
ст.141 КК ( 2002-05 ) до двох років шести місяців позбавлення волі
(звільнений 18 жовтня 1986 р.  за відбуттям строку покарання) та 9
жовтня 1987 р.  вироком Печерського районного суду м. Києва за ч.2
ст.140   КК   до   трьох  років  шести  місяців  позбавлення  волі
(звільнений умовно-достроково  23  січня  1990  р.).  За  останнім
вироком  він  реально  відбув  два  роки  сім  місяців  чотири дні
позбавлення волі. Відповідно до ст.55 КК ( 2001-05 ), якщо особу у
встановленому   законом  порядку  було  достроково  звільнено  від
покарання,  то строк погашення судимості обчислюється  виходячи  з
фактично   відбутого  покарання  з  моменту  звільнення  від  його
відбування.  У даному разі цей строк обчислюється з 23 січня  1990
р.  і складає три роки.  Ш.  вчинив новий злочин 4 серпня 1994 р.,
тобто відповідно дост. 55 КК будучи вже несудимим.
     Виходячи з   цього  президія  міського  суду  змінила  судові
рішення,  виключивши із вступної частини вироку й  ухвали  судової
колегії в  кримінальних  справах  вказівку  про  наявність  у   Ш.
судимостей,  а  з мотивувальної частини вироку - посилання суду на
наявність  цих  судимостей  як  на  обставину,  що  обтяжує   його
відповідальність.
 
 "Вісник Верховного Суду України", N 1, 1997 р.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.38843
EUR29.52073
RUB0.41017
PLN6.93105
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка