Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Концепцію розвитку землеробства в Українській РСР на період до 2005 року та її реалізацію


 
                        П О С Т А Н О В А
                    від 8 травня 1990 р. N 107
                               Київ
        Про Концепцію розвитку землеробства в Українській
           РСР на період до 2005 року та її реалізацію
 
     Рада Міністрів Української РСР відмічає,  що,  незважаючи  на
зростаюче витрачання  трудових і матеріально-технічних ресурсів та
впровадження досягнень науки,  рівень виробництва  основних  видів
продукції рослинництва  залишається  нестабільним  і не відповідає
завданням Основних напрямів економічного  і  соціального  розвитку
СРСР на 1986-1990 роки і на період до 2000 року.
     Через високу ступінь розораності сільськогосподарських угідь,
надмірну насиченість сівозмін просапними  культурами,  невиконання
комплексу заходів   щодо  підвищення  родючості  грунтів  та  інші
причини в  землеробстві  республіки  небувалого  розміру   досягли
ерозійні процеси.  За  останні  25  років  площа  еродованої ріллі
збільшилася на 26 процентів і  становить  10  млн.  гектарів,  або
третину всієї ріллі.  Вміст гумусу в грунті зменшився з 3,5 до 3,2
процента. Погіршились   умови   для    ефективного    використання
органічних і   мінеральних   добрив,   втрати   поживних   речовин
перевищують їх надходження з добривами у  2-3  рази.  Збільшуються
площі кислих і засолених грунтів, зростає забруднення їх хімічними
речовинами й техногенними  відходами.  Щорічні  еколого-економічні
збитки тільки від ерозії становлять більше 3 млрд. карбованців.
     Такий стан  викликає  необхідність  розробки принципово нових
напрямів розв'язання  проблеми  відтворення  родючості  грунтів  і
надійного захисту  їх  від  руйнування  і на цій основі підвищення
продуктивності кожного гектара землі з  метою  задоволення  потреб
населення і   народного   господарства   в   сільськогосподарській
продукції.
     Найбільше цим  вимогам  відповідає   розроблена   Українським
науково-дослідним інститутом      землеробства      та      іншими
науково-дослідними установами  Південного  відділення  ВАСГНІЛ   з
участю інституту  "укрНДІземпроект"  і  спеціалістів Держагропрому
УРСР Концепція розвитку землеробства Української РСР на період  до
2005 року,     в     основу     якої    покладено    грунтозахисну
контурно-меліоративну систему  землеробства.  Досвід  впровадження
цієї системи  в  колгоспах  і  радгоспах свідчить про те,  що вона
забезпечує зниження ерозійних  процесів  грунту,  підвищення  його
родючості, одержання  високих і сталих урожаїв,  сприяє поліпшенню
екологічної обстановки.
     Проте Держагропром УРСР та його органи на  місцях  не  зуміли
досягти необхідної концентрації фінансових і матеріально-технічних
ресурсів на  здійсненні   комплексу   робіт,   передбачених   цією
системою, колгоспи  і  радгоспи  не переглянули структури посівних
площ відповідно  до   розроблених   проектів   землевпорядкування.
Допускається використання виділених коштів не за призначенням.  Не
встановлено належного  контакту  у  цій  справі  з   організаціями
Міністерства меліорації і водного господарства УРСР і Міністерства
лісового господарства УРСР.
     Самоусунулися від  розробки  та  впровадження  грунтозахисної
системи землеробства  Науково-дослідний  інститут  землеробства  і
тваринництва  західних  районів   УРСР,   Донецька   протиерозійна
дослідна станція та деякі інші науково-дослідні установи. Потребує
значного   поліпшення   організація   відповідної   перепідготовки
керівників  і спеціалістів колгоспів і радгоспів,  агропромислових
органів.
     З метою припинення ерозії та інших форм  деградації  грунтів,
послідовного підвищення  їх  родючості та збільшення на цій основі
виробництва продуктів    рослинництва,     значного     поліпшення
екологічного стану      Рада     Міністрів     Української     РСР
п о с т а н о в л я є:
     1. Схвалити  розроблену  Держагропромом  УРСР   і   Південним
відділенням ВАСГНІЛ та обговорену в трудових колективах колгоспів,
радгоспів, науково-дослідних установ,  підприємств  і  організацій
агропромислового комплексу   Концепцію   розвитку  землеробства  в
Українській РСР на період до 2005 року (додається).
     2. Держагропрому УРСР,  Держплану УРСР, Міністерству фінансів
УРСР, Міністерству   меліорації   і   водного  господарства  УРСР,
Міністерству лісового  господарства  УРСР,  Міністерству   лісової
промисловості УРСР та облвиконкомам:
     щорічно визначати  у  планах   економічного   і   соціального
розвитку розмір  капіталовкладень  відповідно  до обсягів робіт по
комплексному впровадженню  грунтозахисної   контурно-меліоративної
системи землеробства;
     у процесі вдосконалення  системи  управління  агропромисловим
комплексом вирішити    питання    про    створення    в   областях
спеціалізованих госпрозрахункових  кооперативно-державних   систем
(асоціацій) для  забезпечення  комплексного  виконання  робіт   по
підвищенню родючості   грунтів,   будівництву    й    експлуатації
протиерозійних гідротехнічних  споруд і здійсненню інших заходів у
системі контурно-меліоративного землеробства.
     3. Держплану УРСР і Держагропрому УРСР при плануванні  темпів
зростання виробництва  продукції  рослинництва  і  формуванні  для
областей державного замовлення на її заготівлю  враховувати  зміни
структури посівних   площ   у  колгоспах  і  радгоспах,  викликані
вимогами грунтозахисної       контурно-меліоративної       системи
землеробства і,  маючи  на увазі зростання потенційних можливостей
цієї системи  щодо  підвищення  врожайності  сільськогосподарських
культур, не допускати зменшення обсягів замовлення.
     4. Держагропрому   УРСР,   Південному  відділенню  ВАСГНІЛ  і
облвиконкомам продовжити   роботу   по   вдосконаленню   зональних
грунтозахисних систем    землеробства    та    поліпшити   наукове
забезпечення їх впровадження у виробництво,  організувати вивчення
керівниками та  спеціалістами колгоспів і радгоспів грунтозахисної
контурно-меліоративної системи землеробства, практичне освоєння її
механізаторами.
 
     Голова Ради Міністрів УРСР                    В.МАСОЛ
 
     Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР         В.ПЄХОТА
 
                                               СХВАЛЕНА
                                    постановою Ради Міністрів УРСР
                                      від 8 травня 1990 р. N 107
                            КОНЦЕПЦІЯ
             розвитку землеробства Української РСР на
                       період до 2005 року
 
     Землеробство Української    РСР   протягом   багатьох   років
розвивалось екстенсивно.  У період  50-60-х  років  необгрунтовано
розорано понад 2 млн.  гектарів малопродуктивних природних угідь і
схилових земель, а впровадження паропросапної системи землеробства
призвело до значного розширення площ просапних культур.
     Внаслідок цього погіршились кількісні  та  якісні   показники
земельного фонду. Розораність сільськогосподарських угідь  досягла
81 процента, а всієї  території  республіки  -  57  процентів,  що
значно більше, ніж у таких країнах, як Англія, Франція, ФРН,  США,
Польща, Угорщина. Порушилось екологічно  допустиме  співвідношення
площ  ріллі,  природних  угідь,  лісових  і  водних  ресурсів.  Це
негативно вплинуло на стійкість агроландшафту. Почастішали роки  з
посушливою погодою,  що  завдає сільськогосподарському виробництву
непоправної шкоди.
     Інтенсифікація землеробстав,  зокрема пов'язане з нею  широке
застосування важких машин і механізмів, хімічних препаратів тощо в
умовах ще низької  культури  обробітку  грунту,  незбалансованості
органічного та  мінерального  живлення,  розміщення  значних  площ
пропашних культур  на  схилах,  інших   агровиробничих   недоліків
сприяла прискоренню деградації грунтів і зниженню їх родючості.
     За 25  років  вміст  гумусу  в  грунті зменшився з 3,5 до 3,2
процента. Збільшення   обсягів   внесення   фізіологічно    кислих
мінеральних добрив  зумовило  розширення  площі  кислих  грунтів у
1976-1985 роках на 1,8 млн.  гектарів,  або на 26 процентів. Площі
засолених і солонцюватих грунтів розширилися на 0,6 млн. гектарів,
або на 24 проценти.
     Особливо небезпечних масштабів набула ерозія грунтів.  За  25
років площі  змитих  орних  земель  збільшилися  на 26 процентів і
досягли 10 млн.  гектарів,  або третини всієї ріллі. Щорічно площа
еродованих земель зростає на 70-80 тис. гектарів.
     Інтенсивність ерозійних  процесів  у  республіці  має найвищі
показники у  світі.  В  середньому  з   гектара   схилів   щорічно
змивається 15   тонн   родючого  шару  грунту,  а  при  розміщенні
просапних культур - 300-500 тонн.  Із продуктами ерозії виноситься
500-700 кілограмів  поживних  речовин  грунту на гектар,  що у 2-3
рази більше,  ніж  їх  вноситься  з  добривами.  Змиваються  також
мінеральні добрива,  пестициди,  інші хімічні речовини,  що значно
знижує ефективність їх застосування в землеробстві.
     Середньорічні втрати  продукції   рослинництва   від   ерозії
перевищують 8-9   млн.   тонн   зернових  одиниць.  Ерозія  завдає
непоправної шкоди  природному  середовищу:  щорічні   розрахункові
еколого-економічні збитки перевищують 3 млрд. карбованців.
     Все це  свідчить,  що  освоєні  виробництвом зональні системи
землеробства, які     базуються     на     рівнинно-прямолінійному
землекористуванні буз  урахування  природних  комплексів і рельєфу
місцевості, нездатні забезпечити відтворення родючості  грунту  та
надійний його    захист   від   ерозії,   ефективне   використання
матеріально-технічних засобів,  підвищення продуктивності  галузі.
Рівень виробництва    основних    видів   продукції   рослинництва
залишається нестабільним і не  відповідає  завданням  Продовольчої
програми.
     В умовах,  що склалися, виникла необхідність у розробці нової
концепції розвитку  землеробства,   яка   б   визначала   надійні,
принципово нові  шляхи  розв'язання  проблем відтворення родючості
грунтів та  їх  захисту  від  ерозії,   забезпечувала   досягнення
найвищої продуктивності  кожного  гектара  землі і на цій основі -
задоволення потреб   населення   та   народного   господарства   в
сільськогосподарській продукції.
     Цим вимогам   відповідає   розроблена   науковими  установами
республіки і спеціалістами Держагропрому УРСР  Концепція  розвитку
землеробства Української РСР на період до 2005 року, в основу якої
покладено високоефективну   грунтозахисну    контурно-меліоративну
систему землеробства, що пройшла випробування у виробничих умовах.
Указана Концепція  передбачає  послідовне   здійснення   комплексу
організаційних, економічних,     агротехнічних,    землевпорядних,
гідротехнічних, лісомеліоративних та інших заходів, спрямованих на
максимальне сповільнення  ерозійних  процесів,  створення  стійкої
агроекологічної системи,   ефективне    використання    зонального
біокліматичного потенціалу для одержання запланованих врожаїв.
     Реалізація Концепції  сприятиме  досягненню головної мети - в
найближчі роки ліквідувати гостроту продовольчої  проблеми,  а  за
наступні п'ятирічки  значно  збільшити  виробництво  рослинницької
продукції: зерна на  23-25  процентів,  цукрових  буряків  -  3-4,
соняшнику -  14-15,  овочів  -  18-19,  картоплі - 9-10 і кормів -
25-27 процентів.
        Впровадження грунтозахисної контурно-меліоративної
                       системи землеробства
      Система грунтозахисного  землеробства  з метою раціонального
використання орної землі при переході від  рівнинно-прямолінійного
до контурно-меліоративного землевпорядкування передбачає виділення
таких технологічних груп земель залежно від крутості схилів:
     перша - рівнинні ділянки зі схилами до 3 град.  На цих площах
розміщуються переважно просапні культури;
     друга -  землі  зі  схилами від 3 до 7 град.  відводяться під
зернові, кормові та технічні культури суцільної сівби;
     третя -  землі з крутістю схилів більш як 7 град.  підлягають
залуженню багатокомпонентними сумішками багаторічних трав.
     Відповідно до цих груп запроваджуються сівозміни,  ті чи інші
технології вирощування культур, визначаються протиерозійні заходи.
     Проведена робота  по  складанню  картограм  крутості  схилів,
визначенню технологічних груп земель і класифікації їх придатності
для вирощування  сільськогосподарських  культур  дала   можливість
науково обгрунтувати     обсяг     впровадження     грунтозахисної
контурно-меліоративної системи землеробства в республіці  (таблиці
1 і 2).
     Комплексне здійснення  заходів  щодо  освоєння  цієї  системи
потребує:
     припинити використання  у  складі  орних  1,3  млн.  гектарів
схилових, піщаних, кам'янистих та інших малопродуктивних земель, з
них 0,9 млн.  гектарів після залуження використовувати як сіножаті
і пасовища, а 0,4 млн. гектарів відвести під суцільне залісення;
     переглянути структуру посівних площ у  господарствах,  з  тим
щоб виключити  розміщення  просапних культур на землях із крутістю
схилів більш як 3 град.  і провести перерозподіл обсягів державних
замовлень на   сільськогосподарську   продукцію   між  колгоспами,
радгоспами та міжгосподарську продукцію між колгоспами, радгоспами
та міжгосподарськими   підприємствами,   а   де  потрібно,  і  між
районами. В результаті перегляду структури посівних  площ  можлива
зміна спеціалізації рослинництва окремих господарств;
      при винесенні розроблених проектів у натуру на орних землях,
багаторічних насадженнях,  природних кормових угіддях для зниження
інтенсивності ерозійних   процесів   закріпити    контурні    межі
протиерозійними спорудами, водорегулюючими лісосмугами і буферними
смугами з багаторічних трав;
     створити 43  тис.  гектарів  нових  і  реконструювати 30 тис.
гектарів  існуючих  полезахисних  лісосмуг,  закласти   191   тис.
гектарів  лісових насаджень для закріплення ярів,  балок,  пісків,
берегів річок і водоймищ,  побудувати гідротехнічні  протиерозійні
споруди на суму 1223 млн.крб.,  у тому числі земляні - на 613 млн.
і складні - на 610 млн. карбованців.
     За попередніми  розрахунками  та  підсумками  роботи  окремих
господарств, загальна  вартість  комплексу  робіт  по впровадженню
грунтозахисної контурно-меліоративної     системи     землеробства
перевищить 2,9   млрд.  карбованців,  з  яких  1  млрд.  250  тис.
карбованців становитимуть державні капіталовкладення (130 млн.крб.
на рік) , 267 млн.  карбованців  -  кошти  на  відшкодування втрат
сільгоспвиробництва за відведені землі та 710 млн.  карбованців  -
кошти господарств.
     Затрати на    1   гектар   сільськогосподарських   угідь   не
перевищуватимуть у середньому 146 крб.,  а на 1  гектар  ріллі  зі
схилом понад  один  градус  - 209 карбованців.  Згідно з проектами
землеустрою, розробленими   УкрНДІземпроектом,    умовно    чистий
прибуток з   одного  гектара  еродованої  ріллі  від  впровадження
грунтозахисної системи  землеробства  становить  у  середньому  60
карбованців. У цілому по республіці середньорічний приріст валової
продукції дорівнюватиме 1,8-2 млрд. карбованців. Строк окупності -
3-5 років.
     Першочергового грунтозахисного    контурнтурно-меліоративного
землевпорядкування потребують 5530 колгоспів,  радгоспів та  інших
землекористувачів. Розробку      проектів     внутрігосподарського
землеустрою до кінця поточної п'ятирічки передбачається  завершити
для 1300   господарств,   у   тринадцятій  -  3000  і  на  початку
чотирнадцятої п'ятирічки - для 1230 господарств.
     З метою об'єднання зусиль  агропромислових,  меліоративних  і
лісогосподарських організацій,  концентрації матеріально-технічних
і фінансових ресурсів для виконання комплексу  робіт  по  освоєнню
грунтозахисної системи   землеробства   передбачено   створити   в
областях спеціалізовані госпрозрахункові системи  (асоціації).  До
них за  рішенням  загальних зборів трудових колективів входитимуть
колгоспи, держгоспи,  будівельні,  наукові,   проектні   та   інші
організації.
     Усі джерела    бюджетних   капіталовкладень,   виділених   на
підвищення родючості  грунтів   (протиерозійні   заходи,   хімічна
меліорація, культуртехнічні    роботи,    рекультивація    земель,
будівництво гідротехнічних споруд,  добування торфу  й  сапропелю,
меліоративне будівництво і його реконструкція тощо), а також кошти
господарств використавуються за рішенням ради системи  (асоціації)
згідно з планом економічного і соціального розвитку області.
     Відповідно до   грунтово-кліматичних   умов   і   біологічних
особливостей сільськогосподарських     культур      у      системі
грунтозахисного землеробства    широкого    використання    набуде
диференційована технологія обробітку грунту,  яка поєднує  в  собі
безвідвальний, відвальний, глибокий, мілкий і поверхневий способи.
Обсяги безвідвального  обробітку  буде  розширено   до   16   млн.
гектарів. У зоні Степу він застосовуватиметься на 60-70 процентах,
Лісостепу - на 40-50 і Полісся - на  20-30  процентах  сівозмінної
площі. При безвідвальному обробітку грунту перевага надаватиметься
чизельним плугам і культиваторам,  а також іншим знаряддям,  що не
утворюють плужної підошви.
     На схилах  понад  0,5  град.  з  метою  запобігання  змиву  і
підвищення вертикального стоку  доцільно  застосовувати  щілювання
зябу, посівів   озимини,   багаторічних  трав,  луків  і  пасовищ,
переходити до смугового розміщення сільськогосподарських  культур.
Зростуть обсяги   мінімального   обробітку   грунту   за   рахунок
використання широкозахватних   і   комбінованих   агрегатів.   Усі
технологічні операції по вирощуванню сільськогосподарських культур
повинні  виконуватися  з  максимальним  наближенням  до  природних
контурів і горизонталей.
     Оптимізація структури посівних площ і побудови сівозмін
     Сучасний стан  насичення  ринку  продовольчою  продукцією  та
забезпечення тваринництва кормами потребує істотного вдосконалення
структури виробництва зернових культур.  Передбачається підвищення
питомої ваги зернофуражних культур у загальному виробництві  зерна
з  42  процентів  у  1989  році до 60 процентів у 1995 році,  а на
період до 2005 року - до 70-75 процентів.  Це можливо передусім за
рахунок збільшення посівних площ кукурудзи,  ячменю і зернобобових
культур.
     Посіви ярого ячменю доцільно  розширити  в  західних  і  ряді
правобережних областей.    Впровадження   ранньостиглих   гібридів
кукурудзи дасть можливість збільшити площі цієї культури на  зерно
північних і західних областях.
     У кормовій  групі площі багаторічних трав збільшаться з 37 до
50 процентів,  сої та ріпака - в 3 рази,  що дозволить  розв'язати
проблему дифіциту   кормового  протеїну  в  основному  за  рахунок
рослинництва. Вдосконалення    сівозмін    здійснюватиметься     з
урахуванням зональних     грунтово-екологічних     принципів    їх
організації.
     У Степовій  зоні  землеробство  повинно  спеціалізуватися  на
виробництві зерна   сильних   і   цінних  сортів  озимої  пшениці,
кукурудзи, насіння  соняшнику  і  кормів.   Найпродуктивнішими   є
зерново-парапросапні сівозміни  з  чорними  і  зайнятими  парами з
насиченням зерновими культурами до 55-60 процентів,  соняшником  -
10-12 і  кормовими  культурами  -  до  20-25  процентів,  а  також
сівозміни з короткою ротацією та  насиченням  зерновими  до  70-75
процентів.
     На кінець впровадження  грунтозахисної  системи  землеробства
передбачається довести   площі   чорних  парів  у  зоні  Степу  до
1186 тис.  гектарів,  або до 10 процентів  від  богарної  землі  в
обробітку.
     Для Лісостепової   зони  рекомендуються  зерново-просапні  та
зерново-буряко-просапні сівозміни з насиченням зерновими до  48-50
процентів у більш зволожених районах правобережної підзони і до 55
процентів у лівобережних районах, просапними - до 40-55 процентів,
з них цукрових буряків у підзоні нестійкого зволоження - до 20 і в
підзоні достатнього зволоження до 25 процентів,  і кормовими -  до
20-25 процентів.
     Для господарств    Полісся    рекомендуються   сівозміни   із
застосуванням сидеральних парів.  Структура посівів включає  45-50
процентів зернових,  10-15  -  картоплі,  5-10  -  льону  та 25-40
процентів кормових  культур.  Найбільш  продуктивні  сівозміни  на
зв'язних грунтах  -  зерново-картопляно-льонарські,  на пісчаних -
зерново-картопляні, на  перезволожених   і   торф'яно-болотних   -
кормові.
     Правильне визначення   придатності  ділянок  для  вирощування
окремих сільськогосподарських культур може  підвищити  урожайність
на 15-20  процентів  без  будь-яких  додаткових  затрат.  Тому при
переході на    грунтозахисну     контурно-меліоративну     систему
землеробства вдосконалення   сівозмін   повинно   грунтуватись  на
матеріалах розподілу  орних   земель   кожного   господарства   за
технологічними групами.
     На землях    першої   технологічної   групи   запроваджуються
інтенсивні зерново-просапні та  зерново-паропросапні  сівозміни  з
насиченням  просамними  культурами  до 50 процентів,  у тому числі
цукровими буряками - 25 процентів.
     На схилових землях  другої  групи  найбільш  продуктивними  є
зерново-трав'яні та    травопільні   грунтозахисні   сівозміни   з
виключенням просапних культур і насиченням  багаторічними  травами
до 40-80 процентів.
     Землі третьої   групи   вилучаються   з  орних  і  підлягають
суцільному залуженню для створення поліпшення сіножатей і пасовищ.
                   Підвищення родючості грунтів
     Одним з основних завдань землеробства в умовах інтенсифікації
галузі є  досягнення позитивного балансу гумусу.
     Науковими дослідженнями   встановлено,  що  для  забезпечення
бездефіцитного балансу  гумусу  в  грунті  необхідно   вносити   в
середньому  на  гектар  сівозмінної  площі  не  менше  10,5  тонни
органічних добрив (у зоні Степу -  по  9-10,  Лісостепу  -  11-13,
Полісся  -  14-18  тонн).  Доведення середньорічного внесення їх у
тринадцятій  п'ятирічці  до  336  млн.  тонн  дозволить   багатьом
областям  досягти  бездефіцитного балансу гумусу і в наступні роки
здійснювати розширене відтворення родючості грунтів.  У 2005  році
необхідно  забезпечити  внесення в грунт 372 млн.  тонн органічних
добрив.
     Поповнення органічої  речовини  грунту  здійснюватиметься  за
рахунок збільшення   виробництва    гною,   використання   соломи,
пожнивних решток,   добування   ставкового   мулу   і   сапропелю,
розширення посівів  багаторічних  трав  і   сидеральних   культур.
Прискорення будівництва   капітальних   гноєсховищ   і  тимчасових
майданчиків сприятиме поліпшенню умов зберігання органічних добрив
і підвищенню їх якості.
     Внесення мінеральних  добрив необхідно збільшити до 2005 року
з 5,1 до 8,1  млн.  тонн  діючої  речовини,  або  в  1,6  раза,  і
застосовувати їх з урахуванням наявності поживних речовин у грунті
та виносу  з  урожаєм,  інших  втрат.  Добрива  слід   вносити   в
оптимальному співвідношенні   елементів   живлення   переважно   з
мікроелементами, органічними добривами,  хімічними меліорантами та
засобами захисту рослин.
     Для забезпечення  ощадливого використання добрив і поліпшення
екологічного стану природного середовища передбачається  збільшити
обсяги стрічкового внесення мінеральних добрив у 3,2 раза.
     Інтенсифікація розвитку  землеробства  потребує  застосування
заходів щодо його біологізації.  Тому поряд із  вказаними  шляхами
підвищення родючості  грунту  значну  увагу   потрібно   приділити
посівам  багаторічних  трав,  які  сприяють нагромадженню у грунті
органічної речовини,  азоту і мають велике протиерозійне значення.
На   кінець   тринадцятої   п'ятирічки   площі  багаторічних  трав
передбачається довести до  4,8-5,  а  до  2005  року  -  5,1  млн.
гектарів.  Збільшення  площ  посіву  багаторічних  бобових  трав і
застосування ризоторфіну на всій площі бобових культур забезпечить
додаткове  надходження  у грунт 500 тис.  тонн азоту,  що дорівнює
майже  половині  одержуваних  річних  фондів  мінеральних  азотних
добрив.
     Збільшуватимуться обсяги    хімічної    меліорації    земель.
Вапнування кислих грунтів перевищить 2 млн.  гектарів на рік проти
1,6 млн.   гектарів   у   1988  році.  Норма  внесення  вапнякових
матеріалів зросте в  2  рази  і  становитиме  8  тонн  на  гектар.
Гіпсування солонцевих  грунтів на кінець 2005 року проводитиметься
на площі 450-460  тис.   гектарів,   що   в   2,4   раза    більше
середньорічного обсягу в одинадцятій п'ятирічці.
                        Меліорація земель
     У комплексі  заходів  щодо інтенсифікації землеробства вагоме
місце відведено водній меліорації  земель.  На  кінець  2005  року
площу зрошуваних   земель  планується  збільшити  з  2,5  до  3,8,
осушених - з 3,1 до 4,3 млн. гектарів.
     Разом з тим надаватиметься перевага реконструкції й відбудові
існуючих меліоративних   систем,  обсяги  яких  у  тринадцятій  та
наступних п'ятирічках порівняно  з  дванадцятою  збільшаться  в  3
     рази.  Культуртехнічні  роботи  на  землях,  що не потребують
     осушення,
проводитимуться в існуючих обсягах. Передбачається переорієнтувати
частину будівельних  потужностей  Мінводгоспу  УРСР  на  виконання
робіт по    створенню    протиерозійних    споруд    у     системі
контурно-меліоративного землеробства.
     Впровадження водозберігаючих    технологій,   автоматизованої
інформаційно-порадницької системи  планування  поливів  на   площі
близько 2   млн.   гектарів   дасть  можливість  зекономити  15-20
процентів водних ресурсів.  З метою створення гарантованої зони по
виробництву зерна  на  зрошуваних  землях  буде  розширено  посіви
кукурудзи в групі зернових  до  45-50  процентів,  а  питому  вагу
багаторічних трав доведено до 30 процентів.
     При осушенні              земель             створюватимуться
осушувально-зволожувальні системи         з         автоматизацією
водорегулювання. На   мінеральних   грунтах   цих   систем   площа
багаторічних трав збільшиться до 30-35,  а на торф'яно-болотних  -
до 60-70 процентів.
     Підвищення ефективності   використання   меліорованих  земель
дасть змогу довести виробництво зерна до 10 млн. тонн, овочів - 5,
кормів - 20  млн.  тонн  кормових  одиниць,  або  в  1,5-1,8  раза
перевищити вже досягнутий рівень.
               Впровадження інтенсивних технологій
     Одним з    головних    напрямів   розвитку   землеробства   є
застосування у   виробництві   нових    прогресивних    технологій
вирощування сільськогосподарських        культур.       Розроблені
науково-дослідними установами республіки технології  базуються на:
     використанні сучасних високоврожайних сортів і гібридів
інтенсивного типу;
     підготовці до сівби насіння високих посівних кондицій;
     якісному обробітку грунту та своєчасній сівбі культур з метою
одержання заданої  кількості  дружних  і  рівномірно розміщених по
площі сходів;
     регулюванні процесів   росту   зернових   колосових   культур
ретардантами;
     створенні сприятливого  режиму живлення рослин,  забезпеченні
заданої густоти    стеблостою    та     нормального     формування
репродуктивних органів   шляхом   застосування   оптимальних   доз
мінеральних добрив у потрібних співвідношеннях;
     додержанні сівозмін,   виконанні   агротехнічних   та   інших
прийомів нагромадження і раціонального використання вологи;
     застосуванні інтегрованої    системи   захисту   рослин   від
бур'янів, шкідників і хвороб.
     Формування високопродуктивних посівів - якісно  новий  підхід
до технології   вирощування  сільськогосподарських  культур,  який
вимагає більш високого рівня професійної підготовки  спеціалістів,
забезпечення їх  постійною,  всебічною  та об'єктивною інформацією
про стан посівів.  У зв'язку з цим необхідно встановити в  кожному
господарстві агробіологічний  контроль шляхом проведення грунтової
та рослинної  діагностики,  фітосанітарної  оцінки  стану  посіву,
обліку густоти стеблостою тощо.
     При повному  задоволенні  потреби в збалансованих мінеральних
добривах у п'ятнадцятій п'ятирічці  за  інтенсивними  технологіями
вирощуватиметься переважна більшість зернових, технічних, олійних,
овочевих, кормових  та  інших  культур.  Поряд  із   застосуванням
засобів хімізації     пріоритетного     значення      набуватимуть
агротехнічні й біологічні фактори виробництва, що дасть можливість
одержувати екологічно    незабруднену   продукцію,   зокрема   для
дієтичного і дитячого харчування.
                Інтегрована система захисту рослин
     Впровадження грунтозахисної  контурно-меліоративної   системи
землеробста супроводжується   збільшенням   питомої  ваги  окремих
культур у сівозмінах, зближенням їх розміщення в часі та просторі,
що зумовлює  посилення  негативного  впливу  шкідників,  хвороб  і
бур'янів на   культурні  рослини,  призводить  до  значних   втрат
урожаю. У   зв'язку  з  цим  добитися  сприятливої  фітосанітарної
обстановки можна лише в  разі  застосування  інтегрованої  системи
захисту рослин,   основаної  на  прогнозуванні  та  фітосанітарній
діагностиці.
     Домінуючим напрямом у цій системі залишаються агротехнічні та
організаційно-господарські засоби,   що   базуються   на   науково
обгрунтованих сівозмінах,    системі    добрив,     раціоналізації
застосування прийомів  обробітку  грунту,  впровадженні  сортів  і
гібридів стійких до хвороб і шкідників,  оздоровленні  насіннєвого
матеріалу тощо.
     В інтегрованій  системі  захисту рослин широкого використання
набуде біологічний    метод.     На     кінець     періоду     він
застосовуватиметься на  площі  близько  20 млн.  гектарів,  значно
розшириться мережа біолабораторій та біофабрик.
     Хімічні засоби  вноситимуться  в  грунт  тільки  тоді,   коли
ефективність інших  прийомів  буде  вичерпано.  Підвищаться вимоги
щодо додержання правил зберігання й перевезення пестицидів, якості
проведення обробітку  посівів,  недопущення забруднення хімікатами
навколишнього середовища.
     Зменшення негативної дії пестицидів потребує  розробки  більш
досконалих техніки   і  устаткування  для  підготовки  та внесення
робочих розчинів,  створення  висококонцентрованих   хімікатів   з
коротким строком  їх  розпаду до нетоксичних сполук,  впровадження
малооб'ємного і  ультрамалооб'ємного  обприскування,  крайових   і
локальних обробок посівів.
     Важливою проблемою   землеробства   залишається   боротьба  з
бур'янами, зокрема карантинними. Для досягнення позитивного ефекту
передбачається зосередити  увагу  на використанні профілактичних і
агротехнічних заходів.   Гербіциди   застосовуватимуться    шляхом
стрічкового внесення, в гранульованому виді, локально тощо.
     На посівах   сільськогосподарських   культур,   урожай   яких
призначається для виготовлення продуктів  дієтичного  та  дитячого
харчування, застосування пестицидів повністю виключається.
               Підвищення продуктивності природних
                          кормових угідь
     Сучасний стан лукопасовищного господарста потребує здійснення
комплексу робіт  по  збереженню  грунтового  покриву  і підвищенню
продуктивності природних кормових угідь.  На площах  зі  зрідженим
травостоєм необхідно  обов'язково забезпечити докорінне поліпшення
угідь із внесенням  20-25  тонн  органічних  добрив  на  гектар  і
залуженням багаторічними травами.
     На кислих   грунтах   практикуватиметься   вапнування,  а  на
солонцевих -   внесення   гіпсових   меліорантів.   Залуження   та
перезалуження буде проводитись сумішками злакових трав з конюшиною
гібридною і білою,  люцерною,  лядвенцем рогатим  і  буркуном,  що
дозволить використовувати   азотфіксуючі  можливості  бобових  для
підвищення продуктивності  травостою.  На  схилах  Степової   зони
залуження здійснюватиметься сумішками посухостійких видів трав.
     На виділених   для  докорінного  поліпшення  площах  намічено
впровадити і повністю освоїти  лукопасовищні  сівозміни.  Протягом
літнього періоду   на   культурних  пасовищах  застосовуватиметься
нормативне випасання  худоби,   для   чого   використовуватимуться
електропастухи.
     За роки  тринадцятої  п'ятирічки обсяг докорінного поліпшення
буде доведено  до  1,5  млн.  гектарів,  а  поверхневого  -  майже
11,5 млн.   гектарів.   Значний   обсяг  залуження  передбачається
виконати на малопродуктивній ріллі,  яку буде вилучено з обороту в
результаті впровадження    грунтозахисної   контурно-меліоративної
системи землеробства.
     За рахунок  інтенсифікації  лукопасовищного  господарства   в
тринадцятій п'ятирічці  виробництво  кормів  на  природних угіддях
передбачається збільшити в 1,5-2 рази і довести до 13-15 млн. тонн
кормових одиниць.
               Комплексна механізація землеробства
     Забезпечення інтенсифікації розвитку землеробства, підвищення
його продуктивності і сталості  вимагає  технічного  переозброєння
галузі, створення   нових  систем  машин,  що  дозволяють  підняти
продуктивність і якість праці на всіх технологічних операціях.
     Для впровадження грунтозахисної системи землеробства колгоспи
і радгоспи  забезпечуваатимуться протиерозійною технікою.  Повинно
поліпшитись постачання  господарств  машинами  й  механізмами  для
застосування інтенсивних  технологій в овочівництві,  садівництві,
виноградарстві.
     Вимогам інтенсивних технологій найбільше відповідає  мобільна
техніка -  енергонасичені трактори,  високопродуктивні комбайни та
автомобілі з високою вантажопідйомністю та  прохідністю.  З  метою
зменшення негативного  впливу  на  грунт  ходових систем тракторів
застосовуватимуться здвоєні колеса  низького  тиску,  гусениці,  в
сільськогосподарських машинах - широкопрофільні шини.
     Залежно від     зони    застосування    використовуватимуться
грунтообробні агрегати     з     чизельними      плоскорізальними,
відвально-лемішними і   дисковими   пасивними   та  напівактивними
робочими органами.   При   догляді   за   просапними    культурами
розшириться використання  знарядь  з  активними робочими органами.
Зростає потреба  в  щілювачах  для  меліоративного   розпушування,
широкозахватних і    комбінованих   агрегатів,   що   забезпечують
зменшення проходів техніки по полю.
     Для забезпечення  орендних  і  селянських  господарств   буде
створюватись система малогаборитних машин.
            Наукове забезпечення розвитку землеробства
     У перспективі   фундаментальні   та   прикладні   дослідження
наукових установ     республіки     в     галузі      землеробства
зосереджуватимуться на   вивченні   питань   підвищення  родючості
грунтів і захисту їх від ерозії в умовах  дальшої  інтенсифікації,
прогнозування її   наслідків.   Потребують   поглибленої  розробки
питання припинення деградації чорноземів на зрошенні,  регулювання
поживного режиму  грунтів,  підвищення  ефективності  використання
добрив та інших агрохімікатів.
     Продовжуватиметься пошук резервів для створення оптимальної і
стійкої агроекологічної     системи     стосовно     до     кожної
грунтово-кліматичної зони.
     Важливим напрямом   буде   розробка    питань    біологізації
землеробства, таких  як  підвищення  ролі  біологічного  азоту  та
значення мікроорганізмів у живленні рослин фосфором,  застосування
біологічних прийомів    боротьби   із   шкідниками   і   хворобами
сільськогосподарських культур.
     Для розробки   технології   виробництва   біологічно   чистої
продукції необхідно  поглибити  дослідження  по визначенню методів
запобігання забрудненню грунтів і рослин  нітратами,  техногенними
відходами, зниженню  шкідливої  дії хімічних препаратів по захисту
рослин. Передбачається розробити програму охорони грунтів і водних
джерел від забруднення, створити мережу глобального моніторингу.
     В основу  підвищення селекційної роботи буде покладено методи
біотехнології, явища гетерозису,  поліплоїдії і мутагенезу. Більше
приділятиметься уваги  виведенню  стійких  до ураження хворобами і
шкідниками сортів і гібридів.
     Для прискорення    впровадження     розробленої     Концепції
землеробства активізується  робота  республіканського  і  обласних
центрів наукового  забезпечення,  розшириться  мережа  базових   і
дослідних господарств по застосуванню досягнень науково-технічного
прогресу у   виробництві,   надаватиметься   практична    допомога
колгоспам і  радгоспам у приведенні землеробства у відповідність з
екологічними факторами.        Послідовно        здійснюватиметься
комп'ютеризація галузі    за   допомогою   ЕОМ   та   персональних
комп'ютерів.
     Найближчим часом     завершиться     підготовка      програм,
учбово-методичних посібників  по  охороні  грунів і водних джерел,
впровадженню грунтозахисних систем землеробства для середніх шкіл,
технікумів і вузів,  курсів перепідготовки кадрів агропромислового
комплексу.
 
                                                       Таблиця N 1
                          ХАРАКТЕРИСТИКА
          орних земель за крутістю схилів у колгоспах і
              держгоспах (за станом на 01.11.87 р.)
                                         (тис. гектарів)
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Зона, область      |Всього  |У тому числі з крутістю схилів
                   |ріллі   |—————————————————————————————————————
                   |        |до 1  | від 1 |  від 3 |  більше
                   |        |град. | до 3  |  до 7  |  7 град.
                   |        |      | град. |  град. |
——————————————————————————————————————————————————————————————————
   Степ             15372    8750    5262    1279        81
 
Кіровоградська       1746     671     845     216        14
Дніпропетровська     2054    1220     711     116         7
Запорізька           1916    1310     566      39         1
Одеська              2031     915     694     377        45
Миколаївська         1695    1048     544     100         3
Херсонська           1720    1615      98       7         -
Кримська             1190     966     177      41         6
Донецька             1611     551     907     150         3
Луганська            1409     454     720     233         2
 
   Лісостеп         11645    5597    3922    1877       249
 
Вінницька            1685     570     653     400        62
Київська             1324     574     671      61        18
Черкаська            1198     660     358     149        31
Полтавська           1750    1260     391      89        10
Харківська           1903     807     788     300         8
Сумська              1325     866     352      99         8
Хмельницька          1281     412     421     390        58
Тернопільська         880     375     175     290        40
Чернівецька           299      73     113      99        14
 
   Полісся           5148    3872     704     446       126
 
Чернігівська         1455    1399      34      20         2
Житомирська          1195     985     174      28         8
Ровенська             604     436      73      72        23
Волинська             626     439     120      59         8
Львівська             766     340     225     152        49
Івано-Франківська     340     152      68     101        19
Закарпатська          162     121      10      14        17
——————————————————————————————————————————————————————————————————
  Разом             32165   18219    9888    3602       456
                                                Таблиця N 2
                   НАУКОВО ОБГРУНТОВАНІ ОБСЯГИ
         впровадження грунтозахисної системи землеробства
         з контурно-меліоративною організацією території
                     в колгоспах і держгоспах
                                          (тис. гектарів)
 
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Зона, область       |  Всього сільсько-  |   У тому числі орних
                    |  господарських     |   земель з крутістю
                    |  угідь             |   схила більше 1 град.
——————————————————————————————————————————————————————————————————
   Степ                 9493                  6622
 
Кіровоградська          1388                  1075
Дніпропетровська        1228                   834
Запорізька               900                   606
Одеська                 1620                  1116
Миколаївська             930                   647
Херсонська               154                   105
Кримська                 482                   224
Донецька                1345                  1060
Луганська               1446                   955
 
   Лісостеп             8109                  6048
 
Вінницька               1376                  1115
Київська                 945                   750
Черкаська                727                   538
Полтавська               816                   490
Харківська              1588                  1096
Сумська                  537                   459
Хмельницька             1109                   869
Тернопільська            653                   505
Чернівецька              358                   226
 
   Полісся              2345                  1276
 
Чернігівська             160                    56
Житомирська              380                   210
Ровенська                310                   168
Волинська                390                   187
Львівська                754                   426
Івано-Франківська        211                   188
Закарпатська             140                    41
——————————————————————————————————————————————————————————————————
   Разом               19947                 13946








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.11245
EUR29.14411
RUB0.40461
PLN6.76826
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка