Законы Украины

Новости Партнеров
 

Угода між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців


              МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
                              Угода
           між Урядом України та Управлінням Верховного
                 Комісара ООН у справах біженців
          ( Про зміни до Угоди див. Протокол ( 995_703 )
            від 23.09.98 )
 
            ( Угоду ратифіковано Законом 
              N 1185-XIV ( 1185-14 ) від 21.10.99 )
 
     Уряд України та Управління  Верховного  Комісара  Організації
Об'єднаних Націй у справах біженців,
     Враховуючи,  що  резолюцією  319  (IV)  Генеральної  Асамблеї
Організації Об'єднаних Націй від 3 грудня 1949 року було засновано
Управління Верховного  Комісара  Організації  Об'єднаних  Націй  у
справах біженців,
     Прагнучи розвивати  взаємне  співробітництво,  спрямоване  на
розв'язання проблем біженців, а також інших категорій осіб у межах
мандата Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців,
     Враховуючи, що в Статуті Управління Верховного Комісара ООН у
справах біженців, затвердженому Генеральною Асамблеєю  Організації
Об'єднаних Націй, в її резолюції 428 (V) від 14 грудня  1950  року
передбачається,  зокрема,  що   Верховний   Комісар,   діючи   під
керівництвом Генеральної Асамблеї, бере  на  себе  обов'язки  щодо
надання міжнародного захисту  під  егідою  Організації  Об'єднаних
Націй тим біженцям, які підпадають під  дію  Статуту,  та  пошуків
остаточного розв'язання проблеми біженців шляхом  сприяння  урядам
і, за  згодою  відповідних  урядів,  неурядовим  організаціям  для
полегшення  добровільної  репатріації  таких   біженців   або   їх
асиміляції в нових країнах,
     Враховуючи, що Управління Верховного Комісара ООН  у  справах
біженців є складовою частиною Організації  Об'єднаних  Націй,  чий
статус, привілеї та пільги визначаються Конвенцією про привілеї та
імунітети Об'єднаних Націй  (  995_150  ),  прийнятою  Генеральною
Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 13 лютого 1946 р.,
     З метою визначення засад співробітництва між  Урядом  України
та Управлінням Верховного Комісара ООН  у  справах  біженців  і  в
суміжних із цим галузях домовилися про таке.
                             Стаття 1
                            Визначення
     У цій Угоді застосовуються такі визначення:
     a) "Уряд"  -  Уряд  України або відповідні органи центральної
виконавчої влади, яким Уряд надав певні повноваження;
     b) "УВКБ"  -  Управління   Верховного  Комісара   Організації
Об'єднаних Націй у справах біженців;
     c) "Сторони" - Уряд та УВКБ;
     d) "Верховний  Комісар"  -  Верховний   Комісар   Організації
Об'єднаних  Націй  у  справах  біженців  чи  посадові особи,  яким
Верховний Комісар передав повноваження від свого імені;
     e) "країна перебування" чи "країна" - Україна;
     f) "Конвенція"  -  Конвенція   про  привілеї   та   імунітети
Об'єднаних  Націй,  прийнята  Генеральною  Асамблеєю   Організації
Об'єднаних Націй 13 лютого 1946 р.;
     g) "Представник УВКБ"  -  посадова  особа  УВКБ,  яка  очолює
Представництво УВКБ в країні;
     h) "персонал УВКБ" - всі співробітники УВКБ, найняті згідно з
Положенням та Правилами про персонал Організації Об'єднаних Націй,
за винятком осіб, які наймаються на роботу на місці з  призначеною
погодинною  оплатою,  як  це  передбачається  резолюцією  76   (1)
Генеральної Асамблеї;
     i) "експерти у відрядженнях" -  особи  (крім  посадових  осіб
УВКБ та осіб, які надають послуги від імені УВКБ), які перебувають
у відрядженні у справах УВКБ;
     j) "особи, які надають послуги від імені УВКБ" -  фізичні  та
юридичні особи та їх співробітники (крім  громадян  України),  які
наймаються УВКБ для здійснення чи  надання  допомоги  у  виконанні
його програм;
     k) "експерти  УВКБ"  -  посадові   особи  УВКБ,  експерти   у
відрядженнях та особи, які надають послуги від імені УВКБ.
                             Стаття 2
                         Мета цієї Угоди
     Ця Угода містить основні умови,  на яких УВКБ в рамках  свого
мандата  співпрацює з Урядом,  відкриває Представництво в країні і
здійснює  свої  функції  щодо  надання  міжнародного  захисту   та
гуманітарної  допомоги  біженцям та іншим особам,  які належать до
його компетенції в країні перебування.
                             Стаття 3
                Співробітництво між Урядом та УВКБ
     1. Співробітництво  між  Урядом  та  УВКБ  у  галузі  надання
міжнародного  захисту  і  гуманітарної  допомоги біженцям та іншим
особам,  які належать до компетенції УВКБ,  здійснюється на основі
Статуту  УВКБ,  відповідних  рішень  та резолюцій УВКБ,  прийнятих
органами Організації Об'єднаних Націй.
     2. Представництво УВКБ проводить консультації та співпрацює з
Урядом у підготовці та виданні проектів в інтересах біженців.
     3. Для   будь-яких   проектів,   що  здійснюються  Урядом  та
фінансуються  УВКБ,  умови,   включаючи   зобов'язання   Уряду   і
Верховного  Комісара  щодо  надання фондів,  матеріально-технічних
ресурсів та послуг чи  іншої  допомоги  біженцям,  визначаються  в
додаткових угодах, які підписуються Урядом та УВКБ.
     4. Уряд надає вільний доступ співробітникам УВКБ до  біженців
та інших осіб, що належать до компетенції УВКБ, а також  у  місця,
де здійснюються проекти УВКБ, з метою контролю за всіма етапами їх
втілення.
                             Стаття 4
                       Представництво УВКБ
     1. Уряд позитивно ставиться до  створення  та  функціонування
Представництва  УВКБ   у   країні   для   здійснення   діяльності,
передбаченої Статутом УВКБ.
     2. УВКБ може за згодою Уряду доручити Представництву  УВКБ  у
країні    здійснення    функцій     регіонального     (зонального)
Представництва.  Уряд  повідомляється  в   письмовій   формі   про
кількість та рівень призначених до нього посадових осіб.
     3. Представництво УВКБ здійснює функції, визначені  Верховним
Комісаром, відповідно до його мандата стосовно біженців  та  інших
осіб, які належать до його компетенції, включаючи  налагодження  і
підтримку відносин УВКБ з урядовими та неурядовими  організаціями,
що функціонують у країні.
                             Стаття 5
                          Персонал УВКБ
     1. УВКБ може призначати  до  Представництва  в  країні  таких
посадових  осіб,  яких  вважає  за  необхідне  для здійснення його
функцій у справі  надання  міжнародного  захисту  та  гуманітарної
допомоги.
     2. УВКБ повідомляє Уряд  про  категорії  посадових  осіб,  що
призначаються у Представництво УВКБ у країні.
     3. УВКБ може посилати посадових осіб із візитами в  країну  з
метою консультації і  співробітництва  з  відповідними  офіційними
особами Уряду, що займаються проблемами біженців у зв'язку з:
     а) визначенням, підготовкою, контролем та оцінкою  програм  у
галузі міжнародного захисту та гуманітарної допомоги;
     б) постачанням,   отриманням,   розподілом  чи  використанням
коштів,  матеріально-технічних ресурсів та  послуг,  що  надаються
УВКБ;
     в) пошуком шляхів остаточного розв'язання проблем біженців;
     г) будь-якими іншими питаннями, що стосуються здійснення цієї
Угоди.
                             Стаття 6
         Пільги щодо здійснення гуманітарних програм УВКБ
     1. Уряд за погодженням з УВКБ вживає всіх заходів,  що можуть
бути необхідними для того,  щоб на посадових осіб УВКБ, експертів,
відряджених у справах УВКБ,  та осіб, що надають послуги від імені
УВКБ, не поширювалися норми чи інші юридичні положення, які можуть
перешкоджати операціям і проектам, що здійснюються за цією Угодою,
та   надає   їм  інші  пільги,  які  можуть  сприяти  швидкому  та
ефективному здійсненню гуманітарних програм УВКБ  для  біженців  у
країні.  Такі  заходи  передбачають звільнення у галузі повітряних
сполучень від зборів,  що стягуються за посадку літаків,  та  мита
під  час  повітряних перевезень вантажів з гуманітарною допомогою,
транспортування біженців і (чи) персоналу УВКБ.
     2. Уряд за  погодженням  з  УВКБ  допомагає  УВКБ  у  пошуках
належних службових приміщень на найбільш сприятливих умовах.
     3. Уряд за погодженням  з  УВКБ  вживає  заходів  та  виділяє
кошти  в  межах  взаємно  узгодженого   обсягу з  метою   сприяння
діяльності УВКБ у країні.
     4. Уряд забезпечує  надання  Представництву  УВКБ  необхідних
комунальних послуг  на  засадах,  що  визначаються  для  державних
органів країни.
     5. Уряд забезпечує приміщення УВКБ  охороною  на  умовах,  що
діють  для  дипломатичних  представництв   в   Україні.   У   разі
необхідності Уряд  вживає  оперативних  заходів  для  забезпечення
безпеки персоналу УВКБ.
                             Стаття 7
                       Привілеї та імунітети
     1. Уряд застосовує до УВКБ,  його майна,  фондів і активів, а
також  до  посадових  осіб,  експертів  у  відрядженнях відповідні
положення  Конвенції  про  привілеї та імунітети Об'єднаних  Націй
( 995_150 ),  до якої Уряд приєднався 20 листопада 1953 року. Уряд
згідний надавати УВКБ та його персоналу такі додаткові привілеї та
імунітети,  що  можуть бути необхідними для ефективного здійснення
функцій  УВКБ  у  галузі  міжнародного  захисту  та   гуманітарної
допомоги.
     2. Без  шкоди  для  положень  пункту  1  цієї  статті   Уряд,
зокрема,  надає  УВКБ  привілеї,  імунітети,  права   та   пільги,
передбачені в статтях 8-15 цієї Угоди.
                             Стаття 8
              Помешкання, майно, фонди і активи УВКБ
     1. УВКБ, його майно, фонди і активи, незалежно від того, де і
у чиєму розпорядженні вони  перебувають,  користуються  імунітетом
від будь-якої форми судового втручання,  крім випадків,  коли УВКБ
прямо відмовляється від свого імунітету.  Припускається,  що  така
відмова  не  поширюється  на  будь-які  заходи  здійснення судових
рішень.
     2. Помешкання УВКБ є недоторканими.  Майно,  фонди  і  активи
УВКБ, незалежно від того, де і в чиєму розпорядженні  перебувають,
не  підлягають  обшуку,  ревізії,  конфіскації,  експропріації  та
будь-якому   іншому   способу   втручання    шляхом    виконавчих,
адміністративних, судових чи законодавчих дій.
     3. Архіви і документи, що належать УВКБ чи перебувають у його
розпорядженні, є недоторканими.
     4. Фонди, активи, надходження й інше майно УВКБ звільняються:
     a) від будь-якого прямого оподаткування за умови, що УВКБ  не
буде вимагати звільнення від оплати комунальних послуг;
     b) від митного збору, заборон  і  обмежень  при  ввезенні  та
вивезенні УВКБ предметів службового користування,  якщо  предмети,
що ввозяться із таким звільненням, не будуть продаватися в країні,
до якої вони ввезені;
     c) від митного збору, заборон і обмежень на  імпорт,  експорт
власних видань.
     5. Предмети першої необхідності, що ввозяться  чи  вивозяться
УВКБ,  національними  чи  міжнародними  органами,  належним  чином
уповноваженими  УВКБ  діяти  від  його  імені,  у   разі   надання
гуманітарної допомоги біженцям, звільняються  від  митних  зборів,
імпортних і експортних заборон і обмежень.
     6. На   УВКБ  не  поширюються  будь-які  заходи   фінансового
контролю,  або  мораторію,  і  воно  може  вільно  отримувати  від
комерційних  закладів,  володіти  і  користуватися   конвертованою
валютою,  мати  рахунки  в  іноземній  валюті,  отримувати   через
уповноважені заклади, володіти та користуватися  фондами,  цінними
паперами і золотом при дотриманні умови, що  виконання  зазначених
функцій не буде суперечити цілям, які викладені в  статті  2  цієї
Угоди.
     7. УВКБ   користується   офіційним   курсом   обміну   валют,
визначеним країною.
                             Стаття 9
                          Засоби зв'язку
     1. Для своїх засобів зв'язку  УВКБ  користується  режимом  не
менш сприятливим, ніж режим, що надається Урядом будь-якому іншому
уряду, включаючи його дипломатичні представництва, чи  міжурядовим
та міжнародним організаціям стосовно пріоритетів, тарифів і ставок
на поштові  відправлення,  телеграми,  телефонний  та  телеграфний
зв'язок  й  інші  засоби  зв'язку,  а  також   стосовно   тарифів,
встановлених для преси і радіо.
     УВКБ, як таке, що має статус  дипломатичного  представництва,
користується  всіма  засобами  зв'язку  в  порядку  і  з  оплатою,
передбаченими для послуг міжнародного зв'язку.
     2. Уряд  забезпечує  конфіденційність  офіційного  зв'язку  і
кореспонденції  УВКБ,  неможливість  будь-якої  цензури  на   його
повідомлення і кореспонденцію. Така недоторканість поширюється  на
видання, фотографії, слайди, фільми  і  звукозаписи,  причому  цей
перелік не є вичерпним.
     3. УВКБ  має  право  користуватися  шифром  та  отримувати  і
відправляти кореспонденцію  чи  інші  матеріали  із  застосуванням
кур'єрів  та  валіз,  на  які  поширюються  такі  ж  привілеї   та
імунітети, що і на дипломатичних кур'єрів та валізи.
     4. УВКБ     має   право   використовувати   радіо   та   інше
телекомунікаційне   обладнання    на    зареєстрованих    частотах
Організації Об'єднаних Націй,  а  також  на  частотах,  визначених
Урядом для спілкування між його офісами в країні та за її  межами,
зокрема з Штаб-квартирою УВКБ у Женеві.
                            Стаття 10
                       Посадові особи УВКБ
     1. Представник, його заступники та інші посадові особи  УВКБ,
перелік яких узгоджується УВКБ і Урядом,  під  час  перебування  в
країні користуються відносно себе,  свого  подружжя  та  осіб,  що
знаходяться  на  їх   утриманні,   привілеями    та   імунітетами,
звільненнями та пільгами,  які  звичайно  надаються  дипломатичним
представникам  згідно  з  міжнародним   правом.   З   цією   метою
Міністерство  закордонних  справ  України  вносить  їх   імена   в
дипломатичний список.
     2. Посадові   особи  УВКБ   користуються   такими   пільгами,
привілеями та імунітетами:
     a) судово-процесуальним імунітетом стосовно  висловленого  чи
написаного ними  та  всіх  дій,  здійснених  ними,  як  посадовими
особами;
     b) імунітетом від догляду і арешту їх службового багажу;
     c) звільненням від військового обов'язку;
     d) звільненням їх самих, подружжя, осіб, що знаходяться на їх
утриманні,  від  імміграційних  обмежень  та  від  реєстрації   як
іноземців;
     e) звільненням від оподаткування окладів та всіх інших  видів
винагороди, що сплачуються УВКБ;
     f) звільненням  від  оподаткування  будь-яких  прибутків,  що
одержуються ними із джерел за межами цієї країни;
     g) правом на негайне оформлення та безкоштовне одержання віз,
ліцензій чи згод, якщо це необхідно, та вільне пересування в межах
країни перебування, в'їзд в країну або виїзд  з  неї  у  випадках,
коли це потрібно для  виконання  програм  міжнародного  захисту  і
гуманітарної допомоги УВКБ;
     h) свободою   володіння  чи  користування  у   межах   країни
перебування іноземною валютою,  рахунками  в  іноземній  валюті  і
рухомим майном та правом після припинення трудових відносин з УВКБ
вивозити з країни перебування  свої  кошти,  законність  володіння
якими вони можуть довести;
     i) тими самими пільгами по захисту і репатріації відносно  їх
самих,  подружжя,  осіб,  що  знаходяться  на  їх  утриманні,  які
надаються під час міжнародних криз дипломатичним представникам;
     j) правом ввозити для особистого користування вільно від мита
та інших обмежень і заборон:
     (i) меблі та  особисті  речі  (однією  чи  кількома  окремими
партіями) і в подальшому необхідні  предмети,  що  доповнюють  їх,
включаючи  автотранспортні  засоби,  відповідно  до  правил,   які
застосовуються в цій країні до акредитованих в  ній  дипломатичних
представників чи  співробітників  міжнародних  організацій,  що  є
резидентами;
     (ii) розумну кількість предметів особистого  користування  чи
споживання, що не підлягають даруванню чи продажу.
     3. Посадові особи УВКБ, що є громадянами  країни  перебування
чи постійно перебувають в ній, користуються лише такими привілеями
та імунітетами, які передбачені Конвенцією.
                            Стаття 11
           Персонал, що приймається на службу на місці
     1. Особи, які приймаються на службу на місці  і  які  надають
послуги  УВКБ  за  винагороду,  користуються  судово-процесуальним
імунітетом щодо висловленого  чи  написаного  ними  та  всіх  дій,
здійснених ними, як посадовими особами.
     2. Умови найму осіб, які  приймаються  на  службу  на  місці,
відповідають  вимогам  певних   резолюцій,   положень   і   правил
Організації Об'єднаних Націй.
                            Стаття 12
                     Експерти у відрядженнях
     1. Експертам, які перебувають у відрядженнях у справах  УВКБ,
надаються  пільги,  привілеї  та  імунітети,  що   необхідні   для
незалежного виконання ними своїх. функцій. Зокрема, їм надаються:
     a) імунітет від арешту чи затримання;
     b) імунітет від будь-якого судового  переслідування  відносно
висловленого чи написаного ними або дій, що вчинені ними  під  час
виконання службових обов'язків;
     c) право на недоторканість документів, що їм належать;
     d) право   користування  шифром   та   можливість   отримання
матеріалів і кореспонденції за допомогою  кур'єрів  чи  валіз  для
офіційних контактів;
     e) такі самі пільги стосовно валютних обмежень чи обмежень по
обміну,  які  надаються   представникам   іноземних   держав,   що
перебувають у тимчасових службових відрядженнях;
     f) такі ж імунітети та пільги, включаючи імунітет від догляду
та  конфіскації,  стосовно  їх  особистого  багажу,  що  надаються
дипломатичним представникам.
                            Стаття 13
            Особи, які надають послуги від імені УВКБ
     За винятком випадків, стосовно яких  Сторони  можуть  досягти
іншої погодженості. Уряд надає всім особам, які виконують  послуги
від  імені  УВКБ  (крім  найнятих   на   місці   громадян   країни
перебування) привілеї та імунітети, згадані у розділі 18 Статті  V
Конвенції. Крім того, їм надається право на:
     a) негайне оформлення і безкоштовне отримання  віз,  ліцензій
чи дозволів, необхідних для ефективного виконання їх функцій;
     b) вільне переміщення по країні, в'їзд до неї чи виїзд з  неї
в рамках виконання гуманітарних програм УВКБ.
                            Стаття 14
                           Повідомлення
     1. УВКБ  повідомляє  Уряд  про  прізвища посадових осіб УВКБ,
експертів у відрядженнях у справах УВКБ та інших осіб,  що надають
послуги від імені УВКБ, та про зміну статусу таких осіб.
     2. Посадові особи УВКБ, експерти  у  відрядженнях  у  справах
УВКБ та інші особи, які надають послуги від імені УВКБ,  отримують
спеціальні посвідчення особи, де вказано їх статус згідно  з  цією
Угодою.
                            Стаття 15
                      Відмова від імунітету
     1. Привілеї  та  імунітети  надаються  співробітникам  УВКБ в
інтересах Організації Об'єднаних Націй і УВКБ,  а  не  для  їхньої
особистої користі.
     2. Генеральний секретар  Організації  Об'єднаних  Націй  може
відмовитися від імунітету для будь-якого співробітника УВКБ у  тих
випадках, коли, на його  думку,  імунітет  перешкоджає  здійсненню
правосуддя і від нього можна відмовитися без шкоди  для  інтересів
Організації Об'єднаних Націй та УВКБ.
                            Стаття 16
                       Урегулювання спорів
     1. Будь-який спір між УВКБ та  Урядом,  що  випливає  з  цієї
Угоди чи пов'язаний з нею,  розв'язується  шляхом  переговорів  чи
іншої   узгодженої   процедури   врегулювання.   Якщо   спір    не
розв'язується таким шляхом,  тоді  він  на  прохання  будь-якої із
Сторін передається на розгляд третейського суду.
     2. Кожна Сторона призначає одного третейського суддю, які,  в
свою чергу, обирають третього третейського суддю, що стає  головою
третейського суду. Термін  роботи  третейського  суду  обмежується
часом, необхідним для розгляду спору і винесення по ньому рішення.
Рішення третейського суду є обов'язковим для виконання Сторонами і
перегляду не підлягає.
     3. Якщо протягом 30 днів після висловлення однією  із  Сторін
бажання про розгляд спору третейським судом  третейські  судді  не
призначені і після призначення протягом 15  днів  вони  не  обрали
голову третейського суду, будь-яка із  Сторін  може  звернутися  з
проханням до визначеного Сторонами суду для розгляду спору.
     4. Рішення третейського суду  приймається  більшістю  голосів
його членів. Процедура розгляду встановлюється самими третейськими
суддями. Сторони несуть усі витрати з розгляду спору:  їх  розмір,
порядок  сплати  і  Сторона  (чи  Сторони),  на  яку  покладається
обов'язок   відшкодування   витрат,   визначаються    у    рішенні
третейського   суду.   Рішення   третейського   суду   має    бути
обгрунтованим, і в його основу повинні бути покладені посилання на
норми  міжнародного  права,  законодавства  тієї  з   Сторін,   де
відбувалися події, що призвели до спірної ситуації.
                            Стаття 17
                        Заключні положення
     1. Ця Угода тимчасово  застосовується  з  дня  її  підписання
представниками обох Сторін і набуває чинності з дати  повідомлення
Урядом  України  Управління  Верховного  Комісара  ООН  у  справах
біженців про завершення необхідних  конституційних  процедур  щодо
набуття нею чинності.
     2. Ця Угода тлумачиться з урахуванням її основної  мети,  яка
полягає в тому, щоб дозволити УВКБ  дати  змогу  повною  мірою  та
ефективно виконувати свій міжнародний мандат відносно  біженців  і
досягнути своєї гуманітарної мети у країні.
     3. Будь-яке питання, не передбачене цією Угодою,  вирішується
Сторонами згідно з резолюціями та  рішеннями  відповідних  органів
Організації Об'єднаних Націй, що стосуються цього питання.
     Кожна Сторона всеохоплююче і  сприятливо  розглядає  будь-яку
пропозицію, висунуту іншою Стороною згідно з цим пунктом.
     4. Консультації щодо внесення поправок до цієї  Угоди  можуть
бути здійснені на  прохання  Уряду  чи  УВКБ.  Поправки  вносяться
шляхом прийняття обопільної письмової згоди.
     5. Ця Угода втрачає силу через шість місяців після  того,  як
одна із Сторін, що домовляються, письмово повідомить, іншу Сторону
про свій намір припинити дію цієї Угоди,  за  винятком  офіційного
призупинення діяльності Представництва УВКБ в країні.
     На  підтвердження  викладеного   згадані   нижче   призначені
представники відповідно Управління Верховного Комісара Організації
Об'єднаних Націй у справах біженців та  Уряду  України  від  імені
Сторін підписали цю Угоду, складену у двох примірниках українською
та англійською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.
     Здійснено в Києві 23.09.1996 року
 
 За Уряд України                      За Управління
 Володимир Євтух                      Верховного Комісара
 Голова Державного комітету           Організації Об'єднаних Націй
 України у справах                    у справах біженців
 національностей та міграції          Йожеф Дьорк
                                      голова офісу УВКБ  ООН
                                      в Києві








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка