Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину майна

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                  08.12.2004  N 23990/7/17-3117
 
 
     ДПАУ розглянула лист і повідомляє.
     Особисті майнові  та немайнові відносини (цивільні відносини)
регулюються цивільним законодавством.  Цивільним кодексом  України
від  16  січня  2003  року N 435-IV ( 435-15 ) (далі - ЦКУ),  який
набрав чинності з 1 січня 2004 року,  визначено,  що  договором  є
домовленість  двох або більше сторін,  спрямована на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
     Положення ЦКУ   (   435-15   )  застосовується  до  цивільних
відносин,  що виникли після набрання ним чинності.  Щодо цивільних
відносин,  які  виникли  до набрання чинності ЦКУ,  його положення
застосовуються  до  тих  прав  і  обов'язків,   що   виникли   або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
     Згідно з нормами ЦКУ (  435-15  )  (глава  90)  за  спадковим
договором   одна   сторона   (набувач)  зобов'язується  виконувати
розпорядження другої сторони (відчужувача) і в  разі  його  смерті
набуває право власності на майно відчужувача.
     Спадковий договір укладається у письмовій  формі  і  підлягає
нотаріальному посвідченню.  Відповідно до Декрету КМУ від 21 січня
1993 р.  N 7-93 (  7-93  )  "Про  державне  мито"  за  нотаріальне
посвідчення  державним  нотаріусом  договорів  відчуження житлових
будинків,  квартир,  кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших
об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина,
який здійснює  таке  відчуження,  а  також  за  посвідчення  інших
договорів,  що  підлягають  оцінці,  справляється державне мито за
відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.
     На майно,  визначене  у спадковому договорі,  нотаріус,  який
посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
     Згідно зі ст. 334 (глава 24) ЦКУ ( 435-15 ) право власності у
набувача майна за договором виникає  з  моменту  передання  майна,
якщо інше не встановлено договором або законом,  а право власності
на майно за договором,  який підлягає  нотаріальному  посвідченню,
виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
     Право власності на нерухоме майно (нерухомість),  і, зокрема,
спадкове  майно,  підлягає  державній    реєстрації  (ст.  182 ЦКУ
( 435-15 ). Отже, право власності у набувача на таке майно виникає
з моменту державної реєстрації.
     Як видно з листа,  у жовтні 2004 року між  онуком  і  бабусею
укладено  та  нотаріально  посвідчено спадковий договір,  згідно з
умовами якого квартира  переходить  у  власність  онука  після  її
смерті.  За  нотаріальне  посвідчення  цього договору повинно було
сплачуватися державне мито згідно  з  положеннями  названого  вище
Декрету ( 7-93 ).
     За нормами ЦКУ ( 435-15 )  спадкуванням  є  перехід  прав  та
обов'язків    (спадщини)   від   фізичної   особи,   яка   померла
(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
     Відповідно до   положень  глави  89  ЦКУ  (  435-15  ),  якою
визначено порядок оформлення права на спадщину,  спадкоємець, який
прийняв  спадщину,  у  складі якої є нерухоме майно,  зобов'язаний
звернутися до нотаріуса за видачею йому  свідоцтва  про  право  на
спадщину  на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину
в органах,  які здійснюють державну реєстрацію  нерухомого  майна,
оскільки  право  власності  на  таке  майно виникає у спадкоємця з
моменту державної реєстрації.
     Свідоцтво про  право  на спадщину видається спадкоємцям після
закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
     Оподаткування доходу,  отриманого платником податку,  зокрема
внаслідок прийняття ним у  спадщину  коштів,  майна,  майнових  чи
немайнових  прав,  регламентується  ст.  13  Закону України від 22
травня 2003 року N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів  фізичних
осіб",  яка  набирає  чинності з 1 січня 2005 року (пп.  22.1.5 п.
22.1 ст. 22).
     Отже, виходячи   з  вищенаведеного,  в  зазначеному  у  листі
випадку  оподаткування  буде  здійснюватися  за  фактом  прийняття
об'єкта  спадщини (квартири).  Об'єкти спадщини оподатковуються за
відповідною  ставкою,  виходячи  із  вартості  об'єкта  нерухомого
майна.
     При отриманні спадщини спадкоємцями,  які не є членами  сім'ї
спадкодавця  першого  ступеня споріднення,  в тому числі і онуком,
податок сплачується за ставкою,  визначеною пунктом 7.1  статті  7
цього  Закону  (  889-15 ) (на період 2005 - 2006 р.  - 13 %),  до
вартості власності (квартири).
     Платник податку,  який  отримує протягом звітного податкового
року  дохід  у  вигляді  об'єкта  спадщини,  зокрема   нерухомості
(квартири),  зобов'язаний  включити його вартість (суму коштів) до
складу загального річного оподатковуваного доходу та подати  до  1
квітня  року,  наступного  за тим,  в якому була прийнята спадщина
(подана письмова заява спадкоємцем на видачу свідоцтва  про  право
на  спадщину  державному  нотаріусу за місцем відкриття спадщини),
річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)
до  податкового  органу  за місцем своєї податкової адреси,  тобто
місцем постійного або переважного проживання платника податку.
     У 2004  році  податок  з  доходів фізичних осіб,  одержуваних
громадянами у вигляді спадщини та від продажу власного  нерухомого
майна, не справляється.
 
 Заступник Голови                                         С.Лекарь








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.01731
EUR30.59711
RUB0.41238
PLN7.0549
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка