Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину майна

             ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                  08.12.2004  N 23990/7/17-3117
 
 
     ДПАУ розглянула лист і повідомляє.
     Особисті майнові  та немайнові відносини (цивільні відносини)
регулюються цивільним законодавством.  Цивільним кодексом  України
від  16  січня  2003  року N 435-IV ( 435-15 ) (далі - ЦКУ),  який
набрав чинності з 1 січня 2004 року,  визначено,  що  договором  є
домовленість  двох або більше сторін,  спрямована на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
     Положення ЦКУ   (   435-15   )  застосовується  до  цивільних
відносин,  що виникли після набрання ним чинності.  Щодо цивільних
відносин,  які  виникли  до набрання чинності ЦКУ,  його положення
застосовуються  до  тих  прав  і  обов'язків,   що   виникли   або
продовжують існувати після набрання ним чинності.
     Згідно з нормами ЦКУ (  435-15  )  (глава  90)  за  спадковим
договором   одна   сторона   (набувач)  зобов'язується  виконувати
розпорядження другої сторони (відчужувача) і в  разі  його  смерті
набуває право власності на майно відчужувача.
     Спадковий договір укладається у письмовій  формі  і  підлягає
нотаріальному посвідченню.  Відповідно до Декрету КМУ від 21 січня
1993 р.  N 7-93 (  7-93  )  "Про  державне  мито"  за  нотаріальне
посвідчення  державним  нотаріусом  договорів  відчуження житлових
будинків,  квартир,  кімнат, дач, садових будинків, гаражів, інших
об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина,
який здійснює  таке  відчуження,  а  також  за  посвідчення  інших
договорів,  що  підлягають  оцінці,  справляється державне мито за
відповідною ставкою, визначеною у п. 3 ст. 3 цього Декрету.
     На майно,  визначене  у спадковому договорі,  нотаріус,  який
посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
     Згідно зі ст. 334 (глава 24) ЦКУ ( 435-15 ) право власності у
набувача майна за договором виникає  з  моменту  передання  майна,
якщо інше не встановлено договором або законом,  а право власності
на майно за договором,  який підлягає  нотаріальному  посвідченню,
виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
     Право власності на нерухоме майно (нерухомість),  і, зокрема,
спадкове  майно,  підлягає  державній    реєстрації  (ст.  182 ЦКУ
( 435-15 ). Отже, право власності у набувача на таке майно виникає
з моменту державної реєстрації.
     Як видно з листа,  у жовтні 2004 року між  онуком  і  бабусею
укладено  та  нотаріально  посвідчено спадковий договір,  згідно з
умовами якого квартира  переходить  у  власність  онука  після  її
смерті.  За  нотаріальне  посвідчення  цього договору повинно було
сплачуватися державне мито згідно  з  положеннями  названого  вище
Декрету ( 7-93 ).
     За нормами ЦКУ ( 435-15 )  спадкуванням  є  перехід  прав  та
обов'язків    (спадщини)   від   фізичної   особи,   яка   померла
(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
     Відповідно до   положень  глави  89  ЦКУ  (  435-15  ),  якою
визначено порядок оформлення права на спадщину,  спадкоємець, який
прийняв  спадщину,  у  складі якої є нерухоме майно,  зобов'язаний
звернутися до нотаріуса за видачею йому  свідоцтва  про  право  на
спадщину  на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину
в органах,  які здійснюють державну реєстрацію  нерухомого  майна,
оскільки  право  власності  на  таке  майно виникає у спадкоємця з
моменту державної реєстрації.
     Свідоцтво про  право  на спадщину видається спадкоємцям після
закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
     Оподаткування доходу,  отриманого платником податку,  зокрема
внаслідок прийняття ним у  спадщину  коштів,  майна,  майнових  чи
немайнових  прав,  регламентується  ст.  13  Закону України від 22
травня 2003 року N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів  фізичних
осіб",  яка  набирає  чинності з 1 січня 2005 року (пп.  22.1.5 п.
22.1 ст. 22).
     Отже, виходячи   з  вищенаведеного,  в  зазначеному  у  листі
випадку  оподаткування  буде  здійснюватися  за  фактом  прийняття
об'єкта  спадщини (квартири).  Об'єкти спадщини оподатковуються за
відповідною  ставкою,  виходячи  із  вартості  об'єкта  нерухомого
майна.
     При отриманні спадщини спадкоємцями,  які не є членами  сім'ї
спадкодавця  першого  ступеня споріднення,  в тому числі і онуком,
податок сплачується за ставкою,  визначеною пунктом 7.1  статті  7
цього  Закону  (  889-15 ) (на період 2005 - 2006 р.  - 13 %),  до
вартості власності (квартири).
     Платник податку,  який  отримує протягом звітного податкового
року  дохід  у  вигляді  об'єкта  спадщини,  зокрема   нерухомості
(квартири),  зобов'язаний  включити його вартість (суму коштів) до
складу загального річного оподатковуваного доходу та подати  до  1
квітня  року,  наступного  за тим,  в якому була прийнята спадщина
(подана письмова заява спадкоємцем на видачу свідоцтва  про  право
на  спадщину  державному  нотаріусу за місцем відкриття спадщини),
річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)
до  податкового  органу  за місцем своєї податкової адреси,  тобто
місцем постійного або переважного проживання платника податку.
     У 2004  році  податок  з  доходів фізичних осіб,  одержуваних
громадянами у вигляді спадщини та від продажу власного  нерухомого
майна, не справляється.
 
 Заступник Голови                                         С.Лекарь








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка