Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо доручення Першого віце-прем'єр-міністра України Турчинова О.В. від 22 січня 2009 року N 2300/1/1-08

                   МIНIСТЕРСТВО ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ
 
                             Л И С Т
 
                  30.01.2009  N 726-0-4-09-20/2
 
                                      Асоціації митних брокерів
                                      України
 
 
                          Щодо доручення
              Першого віце-прем'єр-міністра України
              Турчинова О.В. від 22 січня 2009 року
                          N 2300/1/1-08
 
 
     На виконання  доручення Першого віце-прем'єр-міністра України
Турчинова О.В.  від 22 січня 2009 року N  2300/1/1-08  (до  листів
Дніпропетровської  обласної організації Всеукраїнського об'єднання
"Батьківщина" від 13 січня 2009 року N 555-01-09, Асоціації митних
брокерів  України  від  30 грудня 2008 року N 16/259 та приватного
підприємства  "Сервіс-2004"  від  9  січня  2009  року  N  МС-042)
Міністерством   юстиції  проаналізовано  питання  щодо  здійснення
діяльності митних брокерів у період до набрання чинності відомчими
нормативно-правовими   актами   щодо   правового  врегулювання  їх
діяльності та повідомляється.
 
     Відповідно  до  стандартних  правил 8.2  та  8.6  Додатка  II
( 976_007 ) до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію
митних процедур ( 995_643 ) (діє у зміненій редакції відповідно до
Протоколу  про внесення змін ( 976_005 ) до Конвенції ( 995_643 ),
вчиненого 26 червня 1999 року в  м.  Брюсселі,  до  якого  Україна
приєдналася   згідно   із  Законом  України від 5 жовтня 2006 року
N 227-V ( 227-16 ) національне законодавство  визначає  умови,  за
яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи
у відносинах  з  митною  службою,  та  встановлю  відповідальність
третіх  сторін  перед митною службою за сплату мит та податків,  а
також за будь-які порушення.
 
     Митна служба  визначає  умови,  за  яких  третя  сторона   не
допускається до участі у митних операціях.
 
     При цьому,  відповідно  до  пункту  "d"  статті  1 зазначеної
Конвенції (   995_643   )   "національне   законодавство"   -   це
законодавчі,  нормативно-правові та інші акти компетентного органу
Договірної  Сторони,   що   застосовуються   на   всій   території
відповідної Договірної Сторони,  або чинні договори,  щодо яких ця
Сторона прийняла зобов'язання.
 
     Так, частиною першою статті 177,  статтею 178 Митного кодексу
України ( 92-15 ) визначено,  що митний брокер здійснює брокерську
діяльність  відповідно  до  норм  цього  Кодексу  (  92-15  )   та
ліцензійних   умов,  що  затверджуються  спеціально  уповноваженим
органом з питань ліцензування та органом ліцензування.
 
     Ліцензування діяльності    митного    брокера    здійснюється
відповідно  до  Закону  України  "Про  ліцензування  певних  видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ).
 
     Згідно з пунктом  61  статті  9  цього  Закону  (  1775-14  )
посередницька діяльність митного брокера підлягає ліцензуванню.
 
     Відповідно до   частин   першої,   другої,  п'ятої  статті  8
зазначеного Закону ( 1775-14 ) суб'єкт господарювання зобов'язаний
провадити   певний   вид  господарської  діяльності,  що  підлягає
ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності
ліцензійних  умов  -  нормативно-правового  акта,  положення якого
встановлюють кваліфікаційні,  організаційні,  технологічні та інші
вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.
 
     Ліцензійні умови   та  порядок  контролю  за  їх  додержанням
затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з
питань  ліцензування  та  органу  ліцензування,  а  саме Державним
комітетом з питань  регуляторної  політики  та  підприємництва  та
Держмитслужбою,    що    визначена   органом   ліцензування   щодо
посередницької діяльності  митного  брокера  згідно  з  постановою
Кабінету   Міністрів   України  від  14 листопада 2000 року N 1698
( 1698-2000-п ).
 
     Спільний наказ  Держмитслужби  та  Держкомпідприємництва  про
затвердження    ліцензійних    умов   провадження   посередницької
діяльності митного брокера на державну реєстрацію до  Мін'юсту  не
подавався.
 
     Проте, на  цей  час,  наказом  Держмитслужби від 26 листопада
2008 року N 1334 ( v1334342-08 )  затверджено  тимчасовий  Порядок
діяльності  митних брокерів та їх представників (далі - тимчасовий
Порядок)  та  скасовано наказ Держмитслужби від 22 липня 1997 року
N 340  (  z0495-97  )  "Про  затвердження Положення про діяльність
підприємств, що здійснюють декларування на підставі договору".
 
     Цим тимчасовим Порядком ( v1334342-08 ) визначаються права та
обов'язки   митних   брокерів   та  їх  представників,  вимоги  до
отримання,  строк прийняття  рішення  про  видачу  або  відмову  у
видачі,  вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний
перелік   підстав   для   анулювання,   строк   дії,   умови   для
переоформлення,  видачі  дубліката  свідоцтва  на право здійснення
митної  брокерської  діяльності  та  кваліфікаційного  посвідчення
представника  митного  брокера.  Також  передбачається,  що видані
Держмитслужбою на  безоплатній  основі  свідоцтво  та  посвідчення
надають  право  на  здійснення  декларування  товарів у будь-якому
митному органі України.
 
     Відповідно до пункту 15  Положення  про  державну  реєстрацію
нормативно-правових  актів  міністерств,  інших органів виконавчої
влади,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28
грудня 1992 року N 731 ( 731-92-п ), міністерства, інші центральні
органи    виконавчої    влади    направляють     для     виконання
нормативно-правові акти  лише  після  їх  державної  реєстрації та
офіційного опублікування.
 
     У разі порушення  зазначених  вимог  нормативно-правові  акти
вважаються  такими,  що  не  набрали  чинності,  і  не можуть бути
застосовані.
 
     Мін'юст неодноразово     інформував     Держмитслужбу     про
необхідність скасування цього нормативно-правового акта як такого,
що не  пройшов  державну  реєстрацію  у  Міністерстві  юстиції  та
відповідно  не  набрав  чинності  в  установленому  законодавством
порядку.
 
     Слід зазначити,  що  відповідно  до  статті  19   Конституції
України  (  254к/96-ВР ) правовий порядок в Україні ґрунтується на
засадах,  відповідно до яких ніхто не може бути примушений  робити
те, що не передбачено законодавством.
 
     Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах
повноважень   та    у    спосіб,    що   передбачені  Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України.
 
     Частиною дванадцятою   статті   10   Закону   України    "Про
ліцензування  певних  видів  господарської діяльності" ( 1775-14 )
визначено,  що відсутність Ліцензійних умов на провадження певного
виду   господарської   діяльності,   щодо   якого  запроваджується
ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії.
 
     Таким чином діяльність митних брокерів має  бути  забезпечена
відповідно до вказаних вимог законодавства.
 
 Заступник Міністра                                   Л.В.Єфіменко








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.01731
EUR30.59711
RUB0.41238
PLN7.0549
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка