Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про ветеринарну медицину

Страница 9



     5. Після  проведення  відповідного  лабораторного дослідження
видається експертний висновок (звіт лабораторії, протокол тощо), в
якому  зазначаються результати лабораторних досліджень,  їх оцінка
та рекомендації, обов'язкові для виконання.
 
     6. Iнститут  з   лабораторної   діагностики   відповідає   за
проведення  лабораторної  діагностики  та/або ідентифікації хвороб
тварин,  ветеринарно-санітарної  експертизи  продукції  тваринного
походження  та  кормів  в Україні,  забезпечує методичну підтримку
державних та уповноважених  лабораторій  ветеринарної  медицини  і
здійснює контроль за проведенням ними лабораторних досліджень.  На
базі   Iнституту   з    лабораторної    діагностики    утворюються
референц-центри за напрямами досліджень.
 
     7. Iнститут  з  лабораторної  діагностики  та  інші  державні
лабораторії ветеринарної  медицини  можуть  здійснювати  методичне
забезпечення    відомчих   лабораторій   потужностей   (об'єктів),
підконтрольних державній службі ветеринарної медицини.
 
     8. У  разі  виникнення  спорів  щодо  висновків  лабораторної
діагностики   та   ветеринарно-санітарної  експертизи  Iнститут  з
лабораторної   діагностики   проводить   арбітражне   дослідження.
Результати   арбітражних   досліджень   є   остаточними.   Порядок
проведення арбітражних досліджень встановлюється Департаментом.
 
     9. Лабораторії  на   ринках   (агропродовольчих   ринках)   є
структурними    підрозділами    відповідних    державних   установ
ветеринарної медицини, що діють на підставі положень, затверджених
Департаментом.
 
     10. Iнститут   з   лабораторної   діагностики   та   державні
лабораторії ветеринарної медицини можуть бути юридичними  особами,
які діють на підставі положень, затверджених Департаментом.
 
     11. Усі  лабораторії,  зазначені  в  цій  статті,  підлягають
акредитації Національним  агентством  з  акредитації  України  або
органом  з  акредитації  іноземної  держави  згідно  з відповідним
національним або міжнародним законодавством.
 
     12. Втручання в  роботу  спеціалістів  державних  лабораторій
ветеринарної   медицини   під  час  здійснення  ними  лабораторної
діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи забороняється.
 
     13. Ветеринарні документи видаються  за  умови  обов'язкового
дослідження  у державних установах ветеринарної медицини продуктів
тваринного походження, неїстівних продуктів тваринного походження,
кормових добавок, преміксів та кормів.
 
                             Розділ X
          РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБIГУ ВЕТЕРИНАРНИХ
          ПРЕПАРАТIВ, СУБСТАНЦIЙ ТА ЗАСОБIВ ВЕТЕРИНАРНОЇ
                             МЕДИЦИНИ
 
     Стаття 63. Державна реєстрація ветеринарних препаратів
 
     1. Ветеринарні препарати до початку їх обігу та  використання
в  Україні проходять державну реєстрацію.  Максимальний термін дії
реєстрації становить п'ять років.
 
     2. Забороняється реєструвати (перереєстровувати)  ветеринарні
препарати,  які можуть спричинити шкоду ветеринарно-санітарному та
епізоотичному стану або здоров'ю людей чи тварин.
 
     3. Для   здійснення   державної    реєстрації    ветеринарних
препаратів особа (далі - заявник) подає заяву разом з відповідними
супровідними документами,  перелік яких визначає  Департамент,  до
одного  з  уповноважених Департаментом державних науково-дослідних
контрольних   інститутів.   Заявник   несе   відповідальність   за
недостовірну інформацію, надану у реєстраційному досьє, відповідно
до  закону.  Положення  про   державну   реєстрацію   ветеринарних
препаратів ( 1349-2007-п ) установлює Кабінет Міністрів України.
 
     4. Національне  агентство ветеринарних препаратів та кормових
добавок та/або Національне агентство ветеринарних імунобіологічних
препаратів  здійснюють  оцінку  (експертизу)  поданих  документів,
організовують проведення  необхідних  досліджень,  вживають  інших
заходів  для  перевірки  інформації  та  відомостей,  зазначених у
документах,  а  також  готують  експертні  висновки   на   розгляд
Державної  фармакологічної комісії ветеринарної медицини у термін,
що не  перевищує  210  днів  від  дати  отримання  заяви,  повного
комплекту документів та проведення відповідної оплати.
 
     5. Державна   фармакологічна  комісія  ветеринарної  медицини
розглядає експертні висновки та  надає  рекомендації  Департаменту
щодо державної реєстрації відповідних ветеринарних препаратів.
 
     6. Департамент  на підставі поданої заявником заяви,  рішення
Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини та  оцінки
(експертизи)  Національного  агентства  ветеринарних препаратів та
кормових  добавок  та/або  Національного  агентства   ветеринарних
імунобіологічних   препаратів   приймає   рішення   про   державну
реєстрацію ветеринарного препарату або про відмову в реєстрації.
 
     7. У державній реєстрації ветеринарного препарату  може  бути
відмовлено,   якщо   внаслідок  перевірки  поданих  відомостей  та
документів було виявлено, що:
 
     1) заявник належним чином не підтвердив  якості,  безпечності
та  ефективності  ветеринарного  препарату  або  не  надав повного
комплекту документів;
 
     2) безпечність  та  благополуччя  тварин  та/або   споживачів
належним  чином  не підтверджені під час випробування ветеринарних
препаратів;
 
     3) період виведення, рекомендований заявником, не є достатнім
для  забезпечення  безпечності  продуктів  тваринного  походження,
призначених для споживання  людиною,  отриманих  від  тварин,  які
лікувалися цим препаратом, або є недостатньо обґрунтованим;
 
     4) застосування    ветеринарного   препарату,   поданого   на
реєстрацію, заборонено чинним законодавством.
 
     8. Про  рішення   щодо   відмови   в   державній   реєстрації
ветеринарного   препарату   заявнику  повідомляється  з  вичерпним
поясненням причин відмови. У встановленому законом порядку заявник
може оскаржити це рішення до суду.
 
     9. Про   рішення   щодо  державної  реєстрації  ветеринарного
препарату заявнику повідомляється разом з наданням  реєстраційного
посвідчення.     Термін    видачі    реєстраційного    посвідчення
Департаментом не повинен перевищувати 30  днів.  У  реєстраційному
посвідченні зазначаються назва ветеринарного препарату, інформація
про виробника та особу,  яка  має  право  власності  на  препарат,
реєстраційний  номер,  строк  дії  реєстрації.  До  реєстраційного
посвідчення   обов'язково   додаються    коротка    характеристика
препарату,   листівка-вкладка  (інструкція  про  застосування)  та
маркування українською мовою.
 
     10. Після   прийняття   рішення   про   державну   реєстрацію
ветеринарний  препарат  для  його  обігу та використання в Україні
заноситься  до  реєстру   ветеринарних   препаратів,   який   веде
Департамент.   Запис   у   реєстрі   містить  назву  ветеринарного
препарату,  інформацію про  виробника  та  особу,  яка  має  право
власності    на   препарат,   реєстраційний   номер,   строк   дії
реєстраційного посвідчення та  іншу  інформацію,  яка  вимагається
відповідно до законодавства.
 
     11. При       реєстрації      вітчизняного      ветеринарного
імунобіологічного  засобу   заявник   повинен   депонувати   штами
(культури)  мікроорганізмів,  які використовуються при виробництві
та  контролі  такого  імунобіологічного  засобу,  в  Національному
центрі   штамів   мікроорганізмів.   Національний   центр   штамів
мікроорганізмів,  положення  про  який  затверджується   Кабінетом
Міністрів України,  відповідає за зберігання та підтримання штамів
мікроорганізмів, що пройшли депонування.
 
     12. Особа,   якій   видано   реєстраційне   посвідчення    на
ветеринарний  препарат,  зобов'язана забезпечувати збір та обробку
інформації про всі випадки негативних реакцій на цей  ветеринарний
препарат.   Така  інформація  подається  до  Департаменту  або  до
визначених  ним  установ  у   формі   та   порядку,   встановлених
Департаментом.
 
     13. Пакет  реєстраційних  документів  подається  на  повторну
державну реєстрацію за три місяці до завершення дії реєстраційного
посвідчення.
 
     Стаття 64. Спрощена державна реєстрація ветеринарних
                препаратів
 
     1. Для окремих ветеринарних препаратів може  запроваджуватися
державна реєстрація за спрощеною процедурою.
 
     2. Спрощена    державна    реєстрація   застосовується   щодо
препаратів,  які є значним чином схожими,  містять рівну кількість
однаково  діючих субстанцій в одній і тій самій формі,  результати
відповідних досліджень яких  підтверджують  їх  ідентичність  щодо
біодоступності   та   біоеквівалентності,   а   також  те,  що  їх
терапевтичний вплив є по суті однаковим  з  терапевтичним  впливом
патентованих  препаратів  (препаратів-брендів),  зареєстрованих  в
Україні та в інших країнах,  а також щодо  препаратів,  визначених
Департаментом як такі, що мають однакові критерії для реєстрації.
 
     3. Якщо  ветеринарний  препарат,  щодо якого заявником подано
заяву на  спрощену  реєстрацію,  використовуватиметься  для  інших
лікувальних  цілей,  в  інших  кількостях та іншими методами,  ніж
аналогічний препарат,  вже присутній на ринку  України,  до  заяви
додаються  власні  результати  фармаколого-токсикологічних  та/або
клінічних досліджень.
 
     4. Оцінка  (експертиза)  можливості  реєстрації  ветеринарних
препаратів   за   спрощеною   процедурою   видається  Національним
агентством  ветеринарних  препаратів  та  кормових   добавок   або
Національним  агентством  ветеринарних імунобіологічних препаратів
протягом 90 днів після отримання повного  комплекту  реєстраційних
документів та проведення відповідної оплати.
 
     5. Департамент  визначає  порядок та перелік документів,  які
подаються  для   отримання   рішення   про   процедуру   спрощеної
реєстрації.
 
     Стаття 65. Призупинення або скасування реєстрації
                ветеринарних препаратів
 
     1. Реєстрація ветеринарного препарату призупиняється, якщо:
 
     1) ветеринарний препарат не відповідає вимогам,  зазначеним у
реєстраційному досьє;
 
     2) реєстрацію  проведено на підставі неповних або неправдивих
даних;
 
     3) особа,   яка   отримала   реєстраційне   посвідчення,   не
дотримується вимог, встановлених законодавством.
 
     2. Державна  реєстрація ветеринарного препарату скасовується,
якщо виявиться,  що він є неефективним в  умовах,  визначених  для
його застосування,  або небезпечним для здоров'я людей чи тварин у
разі  його  присутності  в  продуктах  тваринного   походження   у
кількості, що перевищує максимальний рівень залишків.
 
     3. Якщо    ветеринарний   препарат   виявиться   небезпечним,
додатково до положення  скасування  реєстрації  Департамент  видає
розпорядження про заборону обігу цього препарату та вилучення його
з обігу.
 
     4. Департамент визначає порядок призупинення,  поновлення  та
скасування державної реєстрації ветеринарного препарату.
 
     5. Власники   реєстраційного   посвідчення   на  ветеринарний
препарат  у  разі  скасування  його  державної  реєстрації  можуть
оскаржити це рішення відповідно до закону.
 
     Стаття 66. Виробництво ветеринарних препаратів
 
     1. Діяльність,    пов'язана   з   виробництвом   ветеринарних
препаратів, підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
 
     2. Серійне  виробництво   проводиться   виключно   лише   тих
ветеринарних  препаратів,  що  зареєстровані  в Україні у порядку,
встановленому цим Законом.
 
     3. Під час виробництва ветеринарних препаратів особи  повинні
дотримуватися  вимог належної практики виробництва та інших вимог,
визначених Департаментом.
 
     4. Виробництво  ветеринарних   препаратів,   у   тому   числі
фасування  та  інша  діяльність,  пов'язана з випуском препаратів,
повинно забезпечувати всі стадії технологічного процесу.
 
     5. Субстанції,  пакувальний  матеріал  та  інші  ресурси  для
виробництва ветеринарних препаратів дозволяються Департаментом для
використання  на  підставі  результатів   експертизи,   проведеної
уповноваженими державними установами ветеринарної медицини з метою
перевірки їх якості та безпечності.
 
     6. Виробник зобов'язаний здійснювати контроль  якості  кожної
партії  (серії) ветеринарних препаратів відповідно до встановлених
вимог та видавати сертифікат якості виробленої продукції.
 
     7. Будь-яка партія (серія)  ветеринарних  препаратів,  що  за
результатами   контролю   у   процесі  виробництва  не  відповідає
встановленим вимогам щодо якості,  підлягає переробці,  утилізації
та/або    знищенню.    Переробка,   утилізація   та/або   знищення
ветеринарних препаратів здійснюються власником  або  уповноваженим
представником   власника   згідно  з  процедурою,  встановленою  у
відповідному нормативно-правовому акті,  прийнятому відповідно  до
цього Закону.
 
     Стаття 67. Обіг ветеринарних препаратів
 
     1. Введення  в обіг ветеринарного препарату виробником та/або
продавцем  (постачальником)   вважається   гарантією   безпечності
препарату  згідно  з  його  призначеним  застосуванням і виконання
встановлених вимог щодо чистоти (якості) такого  препарату  та/або
його   відповідності   іншим  обов'язковим  вимогам,  встановленим
відповідними технічними регламентами та/або умовами реєстрації.
 
     2. Забороняється    обіг    ветеринарних    препаратів,    не
зареєстрованих  в  Україні.  У  виняткових  випадках при лікуванні
непродуктивних   тварин   лікар   ветеринарної    медицини    може
застосовувати  лікарські  засоби у разі відсутності зареєстрованих
аналогічних ветеринарних препаратів.
 
     3. Ветеринарні препарати,  які  перебувають  в  обігу,  мають
супроводжуватися повними,  чіткими та зрозумілими інструкціями для
споживачів з маркуванням українською мовою.  Ветеринарні препарати
повинні  також мати реєстраційний номер,  нанесений фарбою,  що не
стирається, або іншим чином позначений на упаковці.
 
     4. Заборонено  продавати  ветеринарні   препарати,   які   не
відповідають  вимогам  нормативних документів та у яких закінчився
строк використання.  Продовження терміну придатності  ветеринарних
препаратів забороняється.
 
     5. Ветеринарні  препарати  та  субстанції,  що  перебувають в
обігу,  підлягають вибірковому контролю на відповідність якості та
технічним  регламентам.  До ветеринарних препаратів та субстанцій,
які не відповідають вимогам цього Закону, застосовуються положення
статті 73 цього Закону.
 
     6. Забороняється   використовувати  ветеринарні  препарати  у
спосіб або для цілей, що не відповідають їх призначенню.
 
     7.   Максимальна  межа  залишків  ветеринарних  препаратів  у
необроблених   харчових   продуктах   тваринного  походження,  які
пригнічують функцію залоз  внутрішньої  секреції  тварин  (зокрема
мають тиреостатичну,  естрогенну,  андрогенну і гестагенну дію,  а
також антибіотики та гормони),  не може  перевищувати  максимальну
межу залишків,  встановлену Комісією з Кодексу Аліментаріус.  Якщо
максимальна  межа  залишків,   встановлена   Україною,   перевищує
стандарти  зазначеного  Кодексу або відповідний стандарт Комісії з
Кодексу Аліментаріус  не  розроблено,  Україна  надає   на   запит
країни - члена СОТ відповідну оцінку ризику.
{  Частина  сьома  статті 67 в редакції Закону N 538-VI ( 538-17 )
від 18.09.2008 }
 
     8. Ветеринарні імунобіологічні препарати  відпускаються  лише
закладам    ветеринарної   медицини   або   ліцензованим   лікарям
ветеринарної медицини.
 
     Стаття 68. Оптова торгівля ветеринарними препаратами
 
     1. Усі  суб'єкти  господарювання,  які  здійснюють   торгівлю
ветеринарними  препаратами  на рівні оптових партій (далі - оптові
підприємства),   повинні    отримати    від    Департаменту    або
уповноваженого  ним  органу  ліцензію на провадження господарської
діяльності у сфері оптової торгівлі ветеринарними препаратами.
 
     2. Підприємства,  що здійснюють оптову торгівлю ветеринарними
препаратами,   можуть  реалізовувати  ці  препарати  тільки  іншим
підприємствам з оптового продажу,  закладам ветеринарної  медицини
та ветеринарним аптекам.
 
     3. Особи,   які   здійснюють  оптову  торгівлю  ветеринарними
препаратами,  повинні вести записи  стосовно  придбання,  імпорту,
експорту та реалізації таких засобів.
 
     4. Матеріали, зазначені в частині третій цієї статті, повинні
періодично подаватися до Департаменту або  установ,  уповноважених
Департаментом,  а  також  негайно надаватися державному інспектору
ветеринарної  медицини  за  його  запитом  у  формі  та   порядку,
встановлених Департаментом.
 
     Стаття 69. Роздрібна торгівля ветеринарними препаратами
 
     1. Роздрібна  торгівля ветеринарними препаратами здійснюється
лише закладами ветеринарної медицини та ветеринарними аптеками.
 
     2. Заклади  ветеринарної  медицини  та   ветеринарні   аптеки
повинні  вести  записи  стосовно  придбання  і  реалізації окремих
ветеринарних препаратів та подавати відповідні звіти  у  формі  та
порядку, встановлених Департаментом.
 
     3. Якщо  за  результатами  державного ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду за діяльністю закладів ветеринарної медицини і
ветеринарних  аптек  буде  виявлено  порушення  вимог та умов щодо
роздрібної торгівлі чи зберігання ветеринарних препаратів, засобів
ветеринарної   медицини   або   порушення,  пов'язані  з  веденням
відповідних записів,  або якщо записи,  зазначені в частині другій
цієї статті,  не були подані до Департаменту, відповідний головний
державний інспектор ветеринарної медицини видає розпорядження  про
призупинення  або заборону реалізації таких препаратів до усунення
недоліків.
 
     4. Ліцензовані  лікарі  ветеринарної  медицини   або   лікарі
ветеринарної   медицини,   які   працюють  у  державних  установах
ветеринарної медицини та закладах ветеринарної медицини, виписують
рецепти   на   ветеринарні  лікарські  засоби  (препарати)  тільки
власникам або утримувачам тварин (протягом курсу лікування  тварин
або для профілактики недугів та хвороб тварин).
 
     5. Ліцензований   лікар   ветеринарної   медицини  або  лікар
ветеринарної  медицини,   який   працює   в   державній   установі
ветеринарної медицини, що виписує рецепт на ветеринарний препарат,
зобов'язаний надати власникам або утримувачам тварин рецепт і його
копію,  яка  повинна  зберігатися власниками (утримувачами) тварин
разом із записами,  ведення яких передбачено  у  статті  71  цього
Закону.
 
     6. Заклади   ветеринарної   медицини  та  ветеринарні  аптеки
повинні продавати ветеринарні препарати, реалізація і застосування
яких  потребує  рецепта,  лише  за  наявності  такого  рецепта  та
зберігати копії рецепта на кожний проданий  ветеринарний  препарат
протягом трьох років з дня продажу.
 
     7. Рецепт,  зазначений  у  частині  п'ятій цієї статті,  крім
назви  ветеринарного  препарату,  містить  інструкції  щодо   його
застосування,  дату виписки рецепта,  ім'я, адресу, телефон, номер
ліцензії та підпис ліцензованого лікаря ветеринарної  медицини,  а
також  ім'я  та  адресу  власника  (утримувача)  тварин,  для яких
виписується ветеринарний препарат.
 
     Стаття 70. Ветеринарні препарати, реалізація та використання
                яких потребує рецепта
 
     1. Заклади  ветеринарної  медицини  мають  право  здійснювати
роздрібну  торгівлю  ветеринарними  препаратами  та   лікувальними
кормами  за  умови,  що  вони  є  необхідними для проведення курсу
лікування тварини, яка належить їх клієнту.
 
     2. При роздрібній торгівлі забороняється продаж  без  рецепта
ліцензованого лікаря ветеринарної медицини або лікаря ветеринарної
медицини,  який працює в державній установі ветеринарної медицини,
таких ветеринарних препаратів:
 
     1) ветеринарних лікарських засобів, використання та обіг яких
обмежуються  відповідно  до  міжнародних   договорів,   згода   на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
 
     2) ветеринарних   лікарських   засобів,   застосування   яких
потребує вжиття спеціальних  застережних  заходів  або  які  мають
застосовуватися  тільки під контролем державного або ліцензованого
лікаря ветеринарної медицини для уникнення небажаного  ризику,  що
може загрожувати тваринам,  особам,  які вводять препарат тварині,
споживачам продуктів тваринного походження,  отриманих від тварин,
що  лікувалися  відповідним  ветеринарним лікарським засобом,  або
навколишньому середовищу;
 
     3) ветеринарних   лікарських   засобів,    призначених    для
лікування,  яке  вимагає  попереднього діагнозу,  або застосування
яких  може  спричинити  процеси,  що  перешкоджатимуть   подальшим
діагностичним або терапевтичним заходам;
 
     4) ветеринарних імунобіологічних засобів.
 
     3. Департамент  установлює  перелік  ветеринарних препаратів,
зазначених  у  частині  другій  цієї  статті,  та  правила  видачі
рецептів.
 
     4. Виробництво,  обіг  і застосування у закладах ветеринарної
медицини,   ветеринарних   аптеках   тощо   наркотичних   засобів,
психотропних  речовин  та  їх  прекурсорів регулюються спеціальним
законодавством у цій сфері.
 
     Стаття 71. Ведення записів використання ветеринарних
                препаратів та лікувальних кормів власниками
                (утримувачами) продуктивних тварин
 
     1. Власники  (утримувачі)  продуктивних  тварин   зобов'язані
вести  записи  закупівлі  та  використання ветеринарних лікарських
засобів,  ветеринарних  імунобіологічних  засобів  і   лікувальних
кормів  стосовно  кожної  тварини протягом її життя та надавати ці
записи   державному   інспектору   ветеринарної    медицини    або







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка