Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про Комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року

Страница 2


/ Стр.1 / Стр.2 / Стр.3 / Стр.4 / Стр.5 /

60 відсотків  уже  відпрацювали  нормативний  термін,  що  суттєво
позначається      на       обсягах       виконання       комплексу
ремонтно-відновлювальних робіт.
     Крім того,  в  південних областях для захисту від підтоплення
сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів у  зоні
дії  зрошувальних  систем  функціонують  дренажні системи на площі
472,4   тис.   гектарів.   Старіння   систем    вертикального    і
горизонтального дренажу або їх відсутність призвели до того,  що у
стані підтоплення періодично  перебуває  210  сільських  населених
пунктів та 90 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.
                       Осушувальні системи
     Осушені землі в Україні становлять 3,3 млн.  гектарів.  Майже
на 70 відсотках площ меліоратвні системи мають закритий дренаж. На
1,1  млн.  гектарів застосовується двостороннє регулювання водного
режиму,  а на 317 тис.  гектарів побудовано польдерні системи.  На
осушених  землях  не  проводилися вкрай необхідні агромеліоративні
заходи (планування  земель,  глибоке  розпушування,  тощо).  Понад
20 відсотків   меліоративних   каналів   заросли   чагарниками  та
замулилися.  Технічний стан  внутрішньогосподарських  осушувальних
систем  через  збиткову  діяльність  більшості  сільгоспвиробників
призводить до  неспроможності  виконання   ними   своєї   основної
функції -  відведення  надлишкових  вод,  а  їх руйнування створює
екологічну та техногенну небезпеку.  Під час паводків збільшуються
зони і терміни затоплення сільськогосподарських угідь та населених
пунктів. Майже 1 млн. гектарів осушених земель використовуються як
луки та пасовища. Через незадовільний технічний стан меліоративної
мережі в посушливі роки  не  на  всій  площі  використовуються  за
призначенням  системи  двосторонньої  дії.  Енергетичне обладнання
польдерних насосних станцій відпрацювало нормативний термін  і  на
більшості об'єктів потребує капітального ремонту або заміни.
      III. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МЕЛІОРАЦІЇ
       ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ
           Обгрунтування потреби в меліорованих землях
     В останні  роки  через  економічну  кризу відбувається різкий
спад виробництва сільськогосподарської продукції,  що призвело  до
суттєвого зниження рівня забезпечення населення продовольством,  а
галузей  економіки  -  сировиною.  Тому   проблема   якнайшвидшого
нарощування  обсягів  виробництва сільськогосподарської продукції,
доведення рівнів споживання продовольства  населенням  до  науково
обгрунтованих    фізіологічних    норм,    сталого    забезпечення
промисловості вітчизняною  сировиною  та  нарощування  експортного
потенціалу  держави  є особливо гострою.  Виконання цього завдання
ускладнюватиметься через  скорочення  площі  ріллі,  яке за даними
Української академії аграрних наук (далі  -  УААН)  до  2010  року
становитиме 6,7 млн.  гектарів, тобто майже 21 відсоток наявної її
площі.
     Забезпечити прогнозні рівні виробництва сільськогосподарської
продукції в обсягах,  наведених у додатку  4,  особливо  в  умовах
скорочення  ріллі  можливо  тільки  на  основі збереження наявного
фонду меліорованих земель з одночасним  здійсненням  заходів  щодо
підвищення    їх    продуктивності.   Саме   збереження   наявного
меліоративного фонду дасть змогу щороку,  незалежно  від  погодних
умов, отримувати у 2005 році:
     зернових - 6,5 - 7 млн. тонн;
     овочів - 3,1 - 3,5 млн. тони;
     картоплі - 2,5 - 3 млн. тонн;
     кормів - 10 - 10,5 млн. тонн кормових одиниць;
     цукрових буряків - 2,5-2,7 млн. тонн;
     соняшнику - 0,5-0,6 млн. тонн.
     У 2010 році виробництво цих же культур планується на рівні:
     зернових - 8,5-9 млн. тонн;
     овочів - 3,6-4 млн. тонн;
     картоплі - 3,5-3,8 млн. тонн;
     кормів - 12-12,5 млн. тонн кормових одиниць;
     цукрових буряків - 3,5-4 млн. тонн;
     соняшнику - 0,6-0,7 млн. тонн.
     Про необхідність   збереження   зрошуваного  землеробства  на
півдні України свідчить той факт,  що недобір  зерна  на  богарних
землях   у   посушливі  роки  компенсується  в  урожайні  роки,  а
забезпечення на  належному  рівні  кормової  бази  тваринництва  в
посушливі роки без зрошення неможливе.
                  Пріоритетні завдання Програми
     Пріоритетними завданнями Програми є:
     забезпечення сталого   та  надійного  функціонування  наявних
меліоративних систем,  що перебувають  у  задовільному  технічному
стані   і  не  відпрацювали  свого  нормативного  терміну,  шляхом
проведення ремонтно-експлуатаційних  робіт  у  повному  обсязі  на
міжгосподарській  та внутрішньогосподарській мережі,  забезпечення
безперебійного  енергопостачання   в   обсягах,   необхідних   для
здійснення  поливів  та  водовідведення  згідно  з  технологічними
вимогами,   удосконалення   структури   управління   зрошувальними
системами      як      технологічно      цілісними      об'єктами,
матеріально-технічного та    кадрового     забезпечення     служби
експлуатації;
     відновлення функціонування     меліоративних    систем,    що
перебувають у незадовільному технічному стані,  але ще не втратили
свого потенціалу, шляхом реконструкції та технічного переоснащення
внутрішньогосподарської   мережі,   що   не    потребує    значних
капіталовкладень,    та   шляхом   поліпшення   технічного   стану
водоприймачів і каналів водовідвідної мережі осушувальних систем з
дотриманням  вимог  енерго-  та  ресурсозбереження  та екологічної
безпеки;
     закінчення спорудження недобудованих меліоративних систем;
     урахування особливостей приватизації земель на території,  де
споруджено меліоративні системи,  ведення  обліку  води,  спожитої
землекористувачами;
     підвищення екологічної   безпеки   зрошення   та   поліпшення
еколого-меліоративного  стану   зрошуваних   земель   за   рахунок
створення умов для оптимального водовідведення шляхом забезпечення
надійної роботи діючих колекторно-дренажних систем та  будівництва
дренажних    систем    для    захисту    населених    пунктів    і
сільськогосподарських угідь  від  підтоплення,  а  також  головних
дренажних   колекторів   для   поліпшення  умов  водовідведення  з
територій, що мають недостатню природну дренованість;
     організація робіт з проведення ремонту та відновлення наявної
дощувальної і меліоративної техніки на основі використання власної
промислово-виробничої бази шляхом збільшення обсягів та розширення
номенклатури  вузлів  і  запасних частин,  застосування яких дасть
змогу знизити матеріало-  та  енергоємність  дощувальних  машин  і
продовжити  терміни  їх  експлуатації.  Забезпечення  зрошувальних
систем  новою  поливною  технікою  передбачається  досягти  шляхом
відновлення  виробництва  раніше  освоєних типів дощувальних машин
низьконапірної модифікації та  організації  серійного  виробництва
нових типів таких машин на вітчизняних підприємствах;
     зниження енерго-  та  матеріалоємності меліоративних систем і
споруд шляхом зменшення напірності насосних станцій та дощувальних
машин,  переведення  частини  зрошувальних  систем на застосування
поверхневого поливу та мікрозрошення, оптимізації енергопостачання
і   проведення   поливів   на   основі   переважного  застосування
водозберігаючих та  грунтозахисних  режимів  зрошення,  здійснення
комплексу протифільтраційних заходів,  проведення реконструкції та
ремонту   трубопровідної   мережі   переважно   із   застосуванням
неметалевих труб;
     створення на  переважній  площі  осушувальних систем умов для
здійснення  двостороннього  регулювання  водно-повітряного  режиму
грунтів;
     розроблення та  впровадження  механізму державної підтримки і
регулювання   взаємовідносин   у   галузі   меліорації   та   умов
господарювання   на  меліорованих  землях;
     стимулювання державою раціонального використання меліорованих
земель;
     збереження та відтворення родючості грунтів  на  меліорованих
землях шляхом   своєчасного   проведення  комплексу  агротехнічних
заходів;
     поетапне нарощування меліоративного фонду шляхом будівництва,
переважно  за  рахунок  коштів  землекористувачів,  в  регіонах  з
розгалуженою   системою   діючих   магістральних  та  розподільчих
міжгосподарських  каналів  або  невеликих  за  площею зрошувальних
систем з локальним водозабором.
                   IV. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
     Виконання Програми передбачається здійснювати поетапно:
     2001-2005 роки - перший етап;
     2006-2010 роки - другий етап.
     Згідно з вимогами  Закону  України  "Про  меліорацію  земель"
( 1389-14 )   заходи   Програми   розробляються  на  державному  і
регіональному рівнях.
     На першому етапі на  основі  виконання  пріоритетних  завдань
передбачається:
     забезпечити стале   функціонування   наявних   меліоративних
систем, що перебувають у задовільному стані,  на  загальній  площі
1,8  млн.  гектарів  для  зрошувальних та 3,1 млн.  гектарів - для
осушувальних систем;
     завершити будівництво зрошувальних систем на загальній  площі
17 тис, гектарів;
     провести реконструкцію меліоративних систем, що перебувають у
незадовільному  технічному стані, але не втратили свого потенціалу
та  поліпшити  екологічний  стан   меліорованих   угідь  на  площі
246 тис. гектарів зрошуваних та 46 тис. гектарів осушених земель;
     забезпечити захист  61  населеного  пункту  в   зоні   впливу
меліоративних систем та здійснити будівництво головних самопливних
дренажних колекторів на територіях,  що не забезпечені інженерними
системами відведення дренажно-скидних вод;
     забезпечити працездатність наявного парку поливної техніки та
виробництво і поставку 2 тис. нових дощувальних машин;
     знизити енергоємність зрошувальних систем на загальній  площі
246 тис. гектарів;
     ренатуралізувати зрошувані   землі,   що   поливаються  водою
3 класу, на площі 50 тис. гектарів.
     Виконання завдань Програми на  першому  етапі  передбачається
здійснювати   в  першу  чергу  в  регіонах,  де  високопродуктивне
сільськогосподарське   виробництво   неможливе   без    здійснення
меліорації земель, а саме - у степовій і поліській зонах.
     Виконання завдань першого етапу в повному обсязі можливе лише
за  умови  розроблення  і  введення  в  дію  шляхом  законодавчого
забезпечення  механізму  державної  підтримки меліорації земель та
взаємовідносин у галузі меліорації в нових  умовах  господарювання
не пізніше 2002 року.
     На другому етапі прогнозується:
     забезпечити стале    функціонування   наявних   меліоративних
систем,  що перебувають у задовільному стані,  на загальній  площі
2,1  млн.  гектарів  для зрошувальних та 3,15 млн.  гектарів - для
осушувальних систем;
     завершити будівництво зрошувальних систем на  площі  40  тис.
гектарів;
     виконати реконструкцію    та   поліпшити   екологічний   стан
меліоративних систем,  що перебувають у незадовільному  технічному
стані,  але  не  втратили  свого  потенціалу,  на  площі  354 тис.
гектарів зрошувальних та 134 тис. гектарів осушувальних систем;
     забезпечити захист  149  населених  пунктів  у  зоні   впливу
меліоративних систем та здійснити будівництво головних самопливних
дренажних колекторів на територіях,  що не забезпечені інженерними
системами відведення дренажно-скидних вод;
     забезпечити працездатність наявного парку поливної техніки та
виробництво і поставку 5 тис. нових дощувальних машин;
     знизити енергоємність зрошувальних систем на загальній  площі
354 тис. гектарів;
     ренатуралізувати зрошувані   землі,   що   поливаються  водою
3 класу, на площі 50 тис. гектарів.
     Основні обсяги  капіталовкладень  та  фізичні   показники   з
розподілом  за  етапами реалізації Програми та областях наведено в
додатках 5-9.
                V. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
     Науково-технічне забезпечення полягає у розробленні  наукових
засад  виконання заходів,  передбачених цією Програмою,  за такими
основними напрямами:
     1) ресурсозберігаючі    технології    і    технічні    засоби
реконструкції, модернізації та експлуатації меліоративних систем;
     2) високоточні   та   високорентабельні   агрогехнології   на
меліорованих землях;
     3) грунтоводоохоронні агроландшафти у комплексній  меліорації
земель;
     4) соціально-економічні,  правові  та організаційні механізми
ефективного використання меліорованих земель.
     Перший напрям передбачає підвищення надійності функціонування
і  зниження  енерго- та ресурсоємності меліоративних систем шляхом
впровадження:
     удосконалених систем управління технологічними  процесами  на
меліоративних системах;
     типових схем  реконструкції і модернізації гідромеліоративних
систем   як   технологічно   цілісних   об'єктів   із    складними
експлуатаційними  характеристиками  з  урахуванням  їх взаємодії з
агроландшафтами, зміни  форм  власності  та  господарювання,  умов
перехідної економіки;
     новітніх технологій    та   технічних   засобів   комплексної
реконструкції, модернізації та експлуатації меліоративних систем;
     нових типів поливної техніки.
     Другий напрям  ставить  за  мету підвищення продуктивності та
рентабельності меліоративного землеробства шляхом застосування  на
практиці:
     удосконалених систем   ведення   землеробства   та   новітніх
високоточних технологій вирощування сільськогосподарських  культур
на зрошуваних та осушених землях в різних умовах господарювання;
     досконалих агротехнічних та агроекологічних систем збереження
і відтворення родючості  меліорованих  грунтів,  у  тому  числі  у
процесі ренатуралізації сільськогосподарських угідь;
     удосконалених технологій  використання  зрошуваних земель для
вирощування  високорентабельних   сільськогосподарських   культур,
осушених  земель  - культур з коротким вегетаційним періодом,  під
луки та пасовища,  меліорованих земель у цілому - для  насінництва
та відродження кормової бази тваринництва.
     Третій напрям   передбачає   істотне  підвищення  екологічної
безпеки меліорації  земель  шляхом  доповнення  водної  меліорації
іншими видами  земельної  меліорації,  використання  меліоративних
властивостей агроландшафтів шляхом їх реконструкції на основі:
     системи екологічних вимог до комплексної меліорації земель та
агроландшафтів у природно-кліматичних зонах країни;
     показників  та критеріїв оптимальної структури агроландшафту,
а  саме:  набору  елементів,  їх розміру та взаємного розміщення в
межах меліоративних систем;
     високоточних технологій       раціонального      використання
меліорованих сільськогосподарських угідь;
     технологій раціонального використання та  відновлення  водних
ресурсів,  захисту  грунтів,  поверхневих  та  підземних  вод  від
виснаження та забруднення, в тому числі радіаційного.
     Четвертий напрям ставить за мету розроблення:
     концепції та  основних  засад правових і законодавчих актів з
питань державної підтримки меліорації земель;
     принципів і  напрямів  реформування  відносин  власності   та
виробничо-економічних відносин у використанні меліорованих земель;
     правових актів  з  ефективного ведення сільськогосподарського
виробництва на меліорованих землях в умовах реформування  відносин
власності;
     пріоритетних напрямів  фінансової  та інвестиційної підтримки
меліоративних організацій і виробничих  структур  на  меліорованих
землях.
           VI. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ
                 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
     Цю Програму  розроблено  на  основі   Закону   України   "Про
меліорацію   земель"   (  1389-14  ).  Питання  меліорації  земель
регулюються також Земельним кодексом України ( 2768-14  ),  Водним
кодексом   України   (  213/95-ВР  ),   Кодексом    України    про
адміністративні правопорушення ( 80731-10,  80732-10 )  та  іншими
нормативно-правовими  актами.  Крім того,  необхідно розробити ряд
підзаконних і нормативно-технічних актів, а саме:
     Державне інвестування    будівництва,    реконструкції     та
експлуатації меліоративних комплексів;
     Організація і   проведення  моніторингу  меліорованих  земель
відповідно до Закону України "Про меліорацію земель" ( 1389-14 );
     Правила експлуатації меліоративних систем;
     Нормативи чисельності працівників експлуатаційних організацій
Держводгоспу України.
     Необхідно розробити  також систему прямих та непрямих важелів
сприяння  пільговому   кредитуванню,   оподаткуванню,   державному
інвестуванню  реконструкції та модернізації меліоративних систем в
обсягах, передбачених цією Програмою.
     Для науково-методичної підтримки Програми потрібно  розробити
такі нормативні акти:
     нормативи технічного    стану    меліоративних    систем   та
екологічного   стану   меліорованих   земель   (для   інвестування
реконструкції  і  модернізації меліоративних систем необхідно мати
цільові їх показники);
     системи водо-  та  енергообліку  на  меліоративних   системах
(документ  визначатиме  порядок організації водо- та енергообліку,
його вимоги, методи, допустимі похибки);
     типові схеми   реконструкції    меліоративних    систем    та
інженерного  захисту земель від підтоплення (виходячи з нормативів
технічного  стану  меліоративних  систем  та  екологічного   стану
меліорованих    земель,    необхідно    розробити   типові   схеми
реконструкції  зрошувальних  та   осушувальних   систем,   що   не
потребують  істотної  перебудови  існуючих меліоративних об'єктів,
але дадуть змогу спростити  управління  ними,  заощадити  воду  та
електроенергію.  Необхідно  також  відпрацювати  схеми  перебудови
примусового  дренажу  на   самопливний,   використання   дренуючої
здатності природної гідрографічної мережі).
                VII. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
     Меліорація земель  організаційно  і  технологічно пов'язана з
сільськогосподарським   виробництвом.    Зважаючи    на    складне
фінансово-економічне    становище   господарств   агропромислового
комплексу - ця Програма потребує державної підтримки.
     Основною ланкою державного регулювання розвитку меліорації  є
забезпечення  галузі  необхідною  правовою  та  нормативною базою,
удосконалення системи управління з чітким  розподілом  повноважень
на    загальнодержавному   та   регіональному   рівні,   створення
сприятливої  кредитної  та   податкової   політики.   Фінансування
державного   сектору   здійснюватиметься   за  рахунок  державного
бюджету,  а  також  коштів  заінтересованих  сільськогосподарських
виробників.
     Основною функцією  державних  органів управління повинно бути
формування і реалізація державної політики  в  галузі  меліорації,
підготовка   цільових   програм   та   організація  їх  виконання,
розроблення  методики  оцінки  ефективності  інвестицій  у   водне
господарство та  експертиза  проектів,  пов'язаних  з  меліорацією
земель і реформуванням аграрного  сектору.  Проведення  експертизи
має  здійснюватися  відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів
України від 17 серпня 1998 р.  N 1308 ( 1308-98-п )  "Про  порядок
затвердження  інвестиційних  програм  і  проектів  будівництва  та
проведення їх комплексної державної експертизи".
     Реалізації Програми   передбачає    надання    методологічної
допомоги    сільськогосподарським    товаровиробникам   з   питань
експлуатації  внутрішньогосподарських  меліоративних   систем   та
ефективного  використання  меліорованих  земель  на  державному  і
регіональному   рівні   через   структурні  підрозділи  управління
меліоративним    комплексом,    функціонування    яких   необхідно
відновити.
     Для забезпечення   реалізації   Програми   на  першому  етапі
необхідно провести інвентаризацію основних меліоративних фондів, з
метою встановлення  приналежності  товаровиробникам  у  зв'язку  з
роздержавленням  та  зміною  власника  землі,  на  якій  розміщені
меліоративні  системи,  а також  їх технічного стану і можливостей
використаної для  ведення  ефективного  та  екологічно  безпечного
сільськогосподарського виробництва.
     Замовником робіт  з виконання завдань Програми на державних і
міжгосподарських системах,  що фінансуються з державного  бюджету,
буде  Держводгосп  та  його  органи  на  місцях  (республіканський
комітет  по  водному  господарству  Автономної  Республіки   Крим,
обласні управління меліорації та водного господарства). Розміщення
підрядних контрактів на проектування, будівництво та реконструкцію
об'єктів         водогосподарсько-меліоративного         комплексу
здійснюватиметься на  основі  застосування  конкурсів  (тендерів).
Розпорядника   коштів  державного  бюджету  по  виконанню  завдань
Програми визначає Кабінет Міністрів  України.  Фінансування  решти
об'єктів забезпечується сільгоспвиробниками.
                    VIII. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
     Виконання завдань  Програми  в  повному  обсязі  дасть  змогу
забезпечити  ефективне  і   екологічно   безпечне   функціонування
меліоративних систем на загальній площі 5,75 млн. гектарів, у тому
числі зрошувальних - 2,45 млн. і осушувальних - 3,3 млн. гектарів.
У  разі  поліпшення ресурсного забезпечення галузі землеробства та
за умови дотримання агротехніки в цілому і на меліорованих  землях
насамперед,  їх  роль  у  продовольчому та ресурсному забезпеченні
держави постійно зростатиме.  Якщо в  1998  році  на  меліорованих
землях  вироблялося  13,7 відсотка валової продукції рослинництва,
то в 2005 році таке виробництво збільшиться до 18-20 відсотків,  а
в  2010  році  становитиме  23-25  відсотків.  За умови збереження
структури посівів,  яка сформувалася  в  останні  роки,  належного
ресурсного  забезпечення галузі у 2005 році на меліорованих землях
планується додатково отримати:
     зернових - 1,8-2,3 млн. тонн;
     овочів - 1,4-1,8 млн. тонн;
     картоплі - 1,7-2,2 млн. тонн;
     кормів - 4,8-5,3 млн. тонн кормових одиниць;
     цукрових буряків - 1,4-1,6 млн. тонн;
     соняшнику - 0,3-0,4 млн. тонн.
     У 2010 році додатково прогнозується отримати:
     зернових - 2,8-3,3 млн. тонн;
     овочів - 1,9-2,3 млн. тонн;
     картоплі - 2,7-3 млн. тонн;
     кормів - 6,8-7,3 млн. тонн кормових одиниць;
     цукрових буряків - 2,4-2,9 млн. тонн;
     соняшнику - 0,4-0,5 млн. тонн.
     Слід відзначити,  що прибавка врожаю на меліорованих землях у
роки з екстремальними погодними умовами зростає удвічі.
     Одночасно за    рахунок    впровадження    ресурсозберігаючих
технологій (водозберігаючі екологічно  безпечні  режими  зрошення,
внесення  добрив  з  поливною  водою  малими  нормами,  проведення
поливів низьконапірними дощувальними машинами,  оптимізація роботи
насосно-силового обладнання)   буде   забезпечено  зниження  рівня
споживання води на 15 відсотків, електроенергії - на 10 відсотків,
що   істотно  ослабить  техногенне  навантаження  на  довкілля  та
підвищить економічну  ефективність  землеробства  на  меліорованих
землях.
     За рахунок здійснення заходів з поліпшення екологічного стану
меліорованих земель поліпшаться умови проживання  і  господарської
діяльності  в  210  сільських населених пунктах,  що знаходяться в
зоні впливу меліоративних систем, і на 90 тис. гектарів зрошуваних
та осушених сільськогосподарських угідь.
     Вживатимуться заходи для водозабезпечення галузей економіки і
населення за  допомогою  експлуатації  1160  водосховищ  загальним
об'ємом майже 55 куб. кілометрів, понад 28 тис. ставків, 7 великих
каналів.
     Виконання заходів   Програми    дасть    змогу    забезпечити
раціональне    використання    наявного    кадрового    потенціалу
експлуатаційних та будівельних організацій,  що сприятиме зниженню
соціального напруження в регіонах.
     Відновлення сталого  функціонування  меліоративних  систем та
здійснення заходів з поліпшення використання  меліорованих  земель
сприятиме  отриманню  на  них  додатково  близько 30-35 млн.  тонн
різноманітної продукції рослинництва щороку на загальну суму понад
6   млрд.   гривень.  При  цьому  окупність  коштів,  вкладених  у
реконструкцію меліоративних систем, становитиме 3-4 роки.
     Зменшення розораності  водоохоронних,  ерозійно  небезпечних,
техногенно забруднених    територій   та   впровадження   сучасних
технологій на високопродуктивних  землях,  що  мають  власника,  -
єдиний шлях продовольчого забезпечення держави.
          IX. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
     Обсяги фінансування    Програми   визначено   з   урахуванням
складного економічного становища в державі. Так, на 2001-2005 роки
не   передбачається  будівництва  нових  меліоративних  систем,  а
фінансова  підтримка  надаватиметься  тільки  для   функціонування
меліоративних  систем,  що  потребують  реконструкції  без значних
капіталовкладень, поліпшення   екологічного   стану   меліорованих
земель,  захисту  населених  пунктів  від  підтоплення  грунтовими
водами та функціонування служби експлуатації меліоративних систем.
     Фінансування витрат     на     проектування,      будівництво
(реконструкцію)  і  експлуатацію  меліоративних  систем та окремих
об'єктів  інженерної  інфраструктури,  на  проведення  моніторингу
зрошуваних   та   осушених   земель,  інвентаризації  меліорованих
земель,   інвентаризації  та  паспортизації  меліоративних  систем
здійснюватиметься  за  рахунок коштів державного бюджету, інших не
заборонених законом джерел.
     Загалом на  виконання  Програми   на   2001-2005   роки,   за
орієнтовними   підрахунками,   необхідно   виділити  з  державного
бюджету 1721 млн.  гривень, у тому числі на завершення будівництва
та  реконструкцію  меліоративних  систем і поліпшення екологічного
стану  меліорованих  земель  та  захист  населених   пунктів   від

/ Стр.1 / Стр.2 / Стр.3 / Стр.4 / Стр.5 /






Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка