Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про перевірку рішення в порядку нагляду


                     АРБІТРАЖНИЙ СУД М. КИЄВА
                        П О С Т А Н О В А
 
 13.09.96                                        Справа N 8/151
 
             Про перевірку рішення в порядку нагляду
 
     Перший заступник Голови арбітражного суду м.  Києва розглянув
заяву   акціонерної   компанії   "Росток"  про  перевірку  рішення
арбітражного суду  м.  Києва  від  08.07.96  у  справі   N   8/151
( v_151805-96     )    за    позовом    державного    підприємства
зовнішньоекономічної діяльності  "Укрінтеренерго"  до  акціонерної
компанії  "Росток"  про  визнання  договору про спільну діяльність
недійсним.
     Рішенням арбітражного суду від 08.07.96 ( v_151805-96 ) позов
задоволено,  договір від 03.07.92 N 3 "Про  організацію  спільного
виробництва шприців-дозаторів медикаментів МД-2" визнано таким, що
не  відповідає  вимогам  закону.  З  відповідача  стягнуто  500000
німецьких марок.
     Відповідач (акціонерна компанія "Росток"),  не погоджуючись з
рішенням суду,  просить його скасувати,  у позові відмовити.  Свою
позицію відповідач мотивує тим,  що,  незважаючи на певні недоліки
договору, відсутність  у  ньому положень,  передбачених ЦК України
( 1540-06  ),  він  все-таки  не  може  бути  визнаний  недійсним.
Господарська діяльність позивачем та відповідачем фактично велась,
що  підтверджується   наявністю   виробництва   шприців-дозаторів.
Стягнення  500000  німецьких  марок  як наслідок визнання договору
недійсним є незаконним.
     Перевіривши матеріали справи, суд встановив таке.
     Згідно зі ст.  45 ЦК України ( 1540-06 )  недотримання  форми
угоди,  якої вимагає закон, має наслідком недійсність угоди лише в
разі,  якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.  Водночас ст.
48  ЦК  України  встановлює,  що  недійсною  є  та  угода,  що  не
відповідає вимогам закону.  Таким чином,  договір,  укладений  між
сторонами 03.07.92,  можна  було б визнати недійсним,  якби ст.ст.
430-434  ЦК  України  містили  умови,  відсутність  яких  мала   б
наслідком недійсність  договору,  чи  умови  самого  договору  від
03.07.92  не  відповідали  б  змісту  ст.ст.  430-434  ЦК  України
( 1540-06 ).
     Аналіз договору,   укладеного   сторонами,   дає   можливість
твердити,  що  сторони діяли для досягнення спільної господарської
мети - налагодження випуску шприців-дозаторів, розподілу прибутків
від  реалізації  продукції,  що  відповідає  вимогам  ст.  430  ЦК
України ( 1540-06 ). Обставини, на які посилається позивач у своїй
заяві   (інша,   ніж   зазначено   у  договорі,  мета  діяльності,
зловживання посадових осіб і т. ін.), не встановлені у визначеному
законодавством порядку,  а тому не можуть розглядатися як підстави
для визнання угоди недійсною в  порядку  ст.ст.  49-50,  56-58  ЦК
України.
     Ст.ст. 431-432 ЦК України  (  1540-06  )  не  містять  вимог,
відсутність  яких  у  договорі  зробила б його недійсним,  тому та
обставина,  що сторони не визначили  в  тексті  договору  сторону,
відповідальну  за ведення спільних справ,  та не визначили статусу
спільного  майна,  не  робить  договір  недійсним.  При  виконанні
зобов'язання  сторони  в такій ситуації мали керуватися нормами ЦК
України. Відсутність у договорі порядку покриття витрат і збитків,
що  виникли  в  результаті  спільної  діяльності,  також не робить
договір недійсним,  оскільки ст.  433 ЦК України  передбачає,  що,
якщо  договором  такий порядок не передбачений,  спільні витрати і
збитки покриваються за рахунок спільного майна учасників договору,
а суми,  яких не вистачає,  розподіляються між учасниками договору
пропорційно до їх внесків у спільне майно.
     Позивач, якщо він вважає своє право порушеним,  має змогу дію
договору від  03.07.92  (який  укладено  на  невизначений  термін)
припинити  у  встановленому порядку.  Позивач також не позбавлений
можливості у встановленому порядку  вимагати  розподілу  прибутків
від  реалізації  шприців-дозаторів,  якщо такий розподіл раніше не
здійснювався, і в такий спосіб захистити свої права.
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст. 106, 108 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), П О С Т А Н О В И Л И:
     1. Рішення  арбітражного   суду   м.   Києва   від   08.07.96
( v_151805-96 ) у даній справі скасувати.
     2. У позові відмовити.
     3. Стягнути  з  державного  підприємства зовнішньоекономічної
діяльності  "Укрінтеренерго"  на  користь   акціонерної   компанії
"Росток"  держмито  в  сумі  4250000  крб.  (42  гривні  50 коп.),
сплачене при зверненні з заявою про перегляд  судового  рішення  в
порядку нагляду.
     4. Накази арбітражного суду від 08.07.96 у справі N 8/151 про
стягнення  500000  німецьких  марок  та про стягнення 8500000 крб.
мита визнати такими, що втратили чинність.
 
 "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду
 України", N 1, 1997 р.
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка