Законы Украины

Новости Партнеров
 

Положення ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України "Про умови державного обов"язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов"язаних, п...


            ПРЕЗИДІЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 16.06.99
 
 
 
                             (Витяг)
 
     У травні 1996 р.  П.  пред'явив позов до Міністерства оборони
України та   Павлоградського міського військового комісаріату  про
відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позивач зазначав, що
в грудні 1992 р.  він  був  призваний  для  проходження  строкової
служби.  31  березня  1993  р.  під  час  обстеження  у нього було
виявлено  захворювання,  одержане  в  період  проходження  служби.
Згідно з актом огляду обласного центру МСЕК від 14 лютого 1995 р.,
у нього  встановлено  втрату   25%   професійної   працездатності.
Оскільки  заподіяння  шкоди  мало  місце  при  виконанні службових
обов'язків, П. просив задовольнити його позов.
     Рішенням Павлоградського   міського   суду  Дніпропетровської
області від 24 червня 1997 р. в позові було відмовлено.
     Заступник Голови  Верховного  Суду України порушив у протесті
питання про скасування зазначеного рішення і направлення справи на
новий розгляд. Президія Дніпропетровського обласного суду визнала,
що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відмовляючи в позові,  суд виходив із того, що на позивача як
військовослужбовця поширювалась дія ст.  16 Закону від  20  грудня
1991  р.  "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей"  (  2011-12  )  і  постанови  Кабінету  Міністрів
України від  19 серпня 1992 р.  ( 488-92-п ) "Про умови державного
обов'язкового   особистого   страхування   військовослужбовців   і
військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та
членам їх сімей страхових  сум",  які  регулюють  питання  виплати
страхового відшкодування. Проте позов було заявлено не про виплату
страхового відшкодування,  а про відшкодування шкоди у  зв'язку  з
ушкодженням здоров'я.
     Відповідно до  ст.  17  зазначеного  Закону   (   2011-12   )
відшкодування    військовослужбовцям    заподіяної   моральної   і
матеріальної  шкоди  провадиться  в  установленому  законодавством
порядку.
     Згідно з  роз'ясненнями  Пленуму  Верховного  Суду   України,
викладеними в  п.  10  постанови  від  27  березня  1992  р.  N  6
( v0006700-92 ) "Про практику розгляду судами цивільних  справ  за
позовами про відшкодування шкоди",  заподіяна ушкодженням здоров'я
шкода відшкодовується за правилами гл.  40 ЦК (  1540-06  ),  якщо
чинним   законодавством  не  передбачено  інше.  Зазначені  вимоги
поширюються і  на  військовослужбовців  та  військовозобов'язаних,
призваних  на  збори,  в  разі  заподіяння  їм шкоди при виконанні
службових обов'язків.  Суд при розгляді справи цього не врахував і
помилково  послався  на  норми,  що  регулюють  виплату страхового
відшкодування.
     Крім того,  у позові П.  вказав як відповідачів  Міністерство
оборони  і  Павлоградський  міський  військовий комісаріат.  Однак
назване міністерство до участі у справі  не  залучалось,  його  не
було повідомлено про розгляд справи,  який відбувся за відсутності
представника   міністерства,   рішення   щодо   міністерства    не
постановлювалось.
     Виходячи з наведеного президія  Дніпропетровського  обласного
суду   протест   заступника   Голови   Верховного   Суду   України
задовольнила,  рішення Павлоградського міського суду  скасувала  і
направила справу на новий розгляд.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка