Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про податок на додану вартість та застосування фінансової санкції


               АРБІТРАЖНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
                             Рішення
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 05.10.2000
 
 vd20001005
 
 
 
     Суддя <...>
     за участю представників сторін:
     позивача - <...>
     відповідача- <...>
     3-я особа -
     Розглянувши справу  за  позовом  ТОВ  <...> м.  Харків до ДПІ
<...> про визнання недійсними рішень встановив:
     Позивач -  ТОВ  <...>  просить визнати недійсними рішення ДПІ
<...> про донарахування йому 10881 грн. податку на додану вартість
та  застосування  фінансової санкції на донараховану суму податку.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач всупереч нормам
Цивільного кодексу  України  ( 1540-06 ) визнає договори позики як
купівлю-продаж товарів та донараховує на суми по договорам  позики
податкові зобов'язання.
     Відповідач -  ДПІ  <...>  з  позовними  вимогами  не  згоден,
оскаржуване  рішення  вважає  законним  та  обгрунтованим,  та при
перевірці правомірності нарахування та оплати  податку  на  додану
вартість   позивачем   операції   по   договорам  позики  з  метою
оподатковування розглянуті як бартерні,  враховуючи те, що договір
позики  є  цивільно-правовим  договором,  який передбачає передачу
прав  власності.  По  результатам  перевірки  позивачу   збільшені
податкові зобов'язання.  Збільшення податкового кредиту товариству
перевіркою не зроблено внаслідок відсутності податкових  накладних
на повернутий товар.
     Із представлених у судове засідання  матеріалів  установлено,
що <...>  ДПІ  <...>  прийнято  рішення  <...> про застосування та
стягнення  фінансових  санкцій  за  порушення  законодавства   про
оподатковування,  яким позивачу донараховане 10881 грн. податку на
додану вартість та застосована фінансова санкція в розмірі  100  %
донарахованого податку.
     Оскаржуване рішення  прийняте  на  підставі  акта  <...>  про
результати перевірки  фінансово-господарської діяльності ТОВ <...>
з питання дотримання вимог  податкового  законодавства  України  з
06.08.96  р.  по  01.04.2000  р.,  яким  встановлено,  що згідно з
договорами позивач у 1998 році передав у  власність  ЗАТ  <...>  і
ПВКФ   <...>   майно  (електродвигуни,  сіль  харчову).  Зазначені
операції в акті перевірки відповідач трактує як купівлю-продаж, та
зазначає,  що позивачем не включено до податкових зобов'язань суми
ПДВ по цим операціям.
     По договору  з  ЗАТ  <...>  відповідачем за червень 1998 року
донараховане 7558 грн.  ПДВ та  не  підтверджено  відшкодування  з
бюджету ПДВ на 1033 грн.  По договору з ПВКФ <...> відповідачем за
вересень 1998 року донараховане 3323 грн.  ПДВ та не  підтверджено
відшкодування  з  бюджету  по ПДВ на 895 грн.  Всього донараховане
10881 грн., на який прийнято оскаржуване рішення.
     В акті   перевірки   відповідачем   робиться   висновок,   що
збільшення податкового кредиту по факту повернення товару позивачу
не зроблено внаслідок відсутності податкових накладних по вказаним
товарам.
     Матеріалами справи встановлено,  що в червні 1998 року згідно
з договором купівлі-продажу позивач  придбав  у  корпорації  <...>
електродвигуни на загальну вартість 51547,6 грн., у тому числі ПДВ
- 8591,  27 грн.  (сума без ПДВ - 42956,33  грн.),  та  відніс  до
складу валових  витрату  червні  43  тис.  грн.  згідно з вимогами
Закону України   "Про    оподаткування    прибутку    підприємств"
( 334/94-ВР  ).  Суми ПДВ з цієї операції відносилися позивачем до
складу податкового кредиту по факту оплати.
     26.06.2000 р. позивачем із ЗАО <.. .> укладено договір позики
та останньому  передані  електродвигуни  29.06.2000  р.  які  були
повернуті позичальником 10.07.2000 р.
     Згідно з договором  купівлі-продажу  від  30.07.98  р.  <...>
позивач придбав  у  власність  від ЗАТ <...> сіль на загальну суму
25308,53 грн.,  у тому числі ПДВ 4218,09 (сума без ПДВ -  21090,44
грн.)    Зазначену    операцію   позивач   відобразив   у   своєму
бухгалтерському та податковому обліку.
     14.09.98 р. позивачем з ПВКФ <...> укладено договір позики та
останньому передана  сіль  16.09.98   р.,   яка   була   повернена
позичальником 02.11.98 р.
     Зазначені операції підтверджені доданими до матеріалів справи
договорами, актами прийому-передачі, та іншими документами.
     Суми по операціях договорів позики на включалися позивачем ні
до складу валових витрат,  ні до складу доходів,  ні до податкових
зобов'язань та кредиту,  як пояснює позивач,  з тих підстав, що це
не передбачено законодавством.
     Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення  сторін,
суд   вважає   вимоги   позивача  обгрунтованими,  та  такими,  що
підлягають задоволенню із слідуючих підстав:
     1) Законом України "Про оподатковування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР  )  не  передбачено  віднесення  до  валових   доходів
(витрат)   сум   грошових   коштів  (вартості  товару),  одержаних
(повернутих) по договорам позики;
     2) згідно  з  п.  3.1  ст.  З  Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) об'єктом оподатковування є операції
платників податків по продажу товарів (робіт, послуг).
     Пункт 1.4 названого Закону продаж товарів трактує як будь-які
операції, що  здійснюються  згідно  з  договорами купівлі-продажу,
міни,  поставки  та  іншими  цивільно-правовими   договорами,   що
передбачають   передачу   прав   власності   на   такі  товари  за
компенсацію, а також по безоплатній передачі товару;
     3) згідно  зі  ст.  374  ЦК  України  ( 1540-06 ) по договору
позики  одна  сторона  передає  іншій  стороні  у   власність   (в
оперативне керування) гроші або речі, визначені родовими ознаками,
а позичальник зобов'язується повернути  позикодавцю  таку  ж  суму
грошей  або  рівну кількість речей того ж роду і кількості,  тобто
значена стаття ЦК та укладені позивачем договори  не  передбачають
одержання доходів від договорів позики;
     4) Укладені позивачем договори не можна розцінювати також  як
операції по безоплатній передачі товару,  т.  я.  згідно з п. 1.23
Закону  України   "Про   оподатковування   прибутку   підприємств"
( 334/94-ВР  ) безоплатно надані товари - товари,  надані платнику
податку згідно  з  договорами  дарування,  іншими  договорами,  не
передбачають   грошової   або  іншої  компенсації  вартості  таких
матеріальних  цінностей   чи   нематеріальних   активів   або   їх
повернення.  Згідно  з  нормами  ЦК  та умовами договорів,  надані
позичальнику товари передбачають їх повернення;
     5) необгрунтоване  також і трактування відповідачем договорів
позики, як бартерних договорів,  т. я. згідно з п. 1.9 Закону "Про
оподатковування ..." ( 334/94-ВР ) бартер - господарська операція,
що передбачає проведення розрахунків з товари в  будь-якій  формі,
відмінній від грошової.  Як встановлено раніше, договори позики не
передбачають розрахунків (доходів) від позики.
     На підставі  вищевикладеного,  враховуючи те,  що операції по
договорам позики не є об'єктом оподатковування  згідно  з  Законом
"Про оподатковування  ..."  (  334/94-ВР  )  бартер - господарська
операція,  що  передбачає  проведення  розрахунків  з   товари   в
будь-якій  формі,  відмінній від грошової.  Як встановлено раніше,
договори позики не передбачають розрахунків (доходів) від позики.
     На підставі  вищевикладеного,  враховуючи те,  що операції по
договорам позики не є об'єктом оподатковування  згідно  з  Законом
"Про податок   на  додану  вартість"  (  168/97-ВР  ),  збільшення
податкових зобов'язань та  донарахування  позивачу  ПДВ  по  факту
передачі  товарів позичальникам є необгрунтованими,  а оскаржуване
рішення підлягає визнанню недійсним.
     Керуючись статтями   33,   43,   49,  82  -  85  АПК  України
( 1798-12 ), прийняв рішення:
     1. Позов задовольнити.  Визнати недійсним рішення  ДПІ  <...>
про застосування  до  ТОВ <...> та стягнення фінансових санкцій за
порушення законодавства про оподатковування.
     <...>
 
 Надруковано: "Податки  та  бухгалтерський  облік",  N  90  (344),
              18 грудня 2000 р.








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.71387
EUR30.24277
RUB0.41406
PLN7.06673
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка