Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про порядок застосування Закону України "Про державне мито"


                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                    від 6 березня 1992 р. N 113
                               Київ
      ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
        N 1602 ( 1602-2001-п ) від 29.11.2001 )
 
                  Про порядок застосування Закону
                    України "Про державне мито"
     На виконання постанови Верховної Ради України від  18  грудня
1991 р. "Про порядок введення в дію Закону України  "Про  державне
мито"  ( 1995-12 )   Кабінет Міністрів України 
п о с т а н о в л я є:
     1.  Затвердити  Положення  про  порядок  застосування  Закону
України "Про державне мито" ( 1994-12 ), що додається.
     2. Міністерству фінансів України в декадний строк  затвердити
інструкцію щодо порядку сплати державного мита.
 
 
                   Перший
         віце-прем'єр-міністр України                 К. МАСИК
                   Міністр
         Кабінету Міністрів України                   В. ПЄХОТА
 
     Інд.18
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНЕ
                          постановою Кабінету Міністрів України
                              від 6 березня 1992 р. N 113
 
                         П О Л О Ж Е Н Н Я
                  про порядок застосування Закону
            України "Про державне мито" ( 1994-12 )
                       I. Загальні положення
     1. Державне мито - грошовий збір, що справляється  в  судових
та  арбітражних  органах,  органах   державного   нотаріату,   МВС
України,  МЗС  України,  міських,  сільських  і   селищних   Радах
народних депутатів та інших органах,  передбачених  законодавством
України, за вчинення ними окремих дій та видачу документів.
     2. Перелік документів і дій, за які справляється державне ми-
то, та розміри його ставок затверджуються Верховною Радою України.
                    II. Платники державного мита
     3. Платниками державного мита є  підприємства  й  організації
незалежно від форм власності й господарювання,  включаючи  спільні
підприємства,  об'єднання  та  організації  з   участю   іноземних
юридичних і фізичних осіб, громадяни-підприємці та інші  громадяни
за вчинення в їх інтересах адміністративно-правових дій  і  видачу
документів, що мають юридичне значення.
         III. Документи та дії, за які справляється
                           державне мито
     4. Державне мито справляється:
     1) з позовних заяв, із заяв (скарг) у справах  окремого  
провадження, що подаються до судів, з касаційних скарг на  рішення
судів і скарг на рішення, що набрали законної  сили,  а  також  за
видачу судами копій документів;
     2) з позовних заяв,  що  подаються  до  органів  арбітражного
суду, та заяв про перевірку  рішень,  ухвал,  постанов  у  порядку
нагляду, а також про їх перегляд за нововідкритими обставинами;
     3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними кон-
торами  та  міськими,  селищними  і  сільськими  Радами   народних
депутатів, а також за видачу  дублікатів  нотаріально  засвідчених
документів;
     4) за реєстрацію  актів  громадянського  стану,  а  також  за
видачу  громадянам  повторних  свідоцтв   про   реєстрацію   актів
громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною,  доповненням,
виправленням і поновленням записів актів громадянського стану;
     5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про  зап-
рошення в Україну осіб з інших країн,  за  внесення  змін  до  цих
документів; за реєстрацію  і  за  продовження  строків  реєстрації
іноземних паспортів або документів, що їх замінюють; за видачу або
продовження посвідок на проживання; за видачу візи  до  іноземного
паспорта або  документа,  що  його  замінює,  на  право  виїзду  з
України і в'їзду в Україну, а  також  із  заяв  про  прийняття  до
громадянства України і про вихід з громадянства України;
     6) за прописку громадян;
     7) за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
     8) за виплату громадянам України сум по  грошових  переказах,
що надходять з-за кордону;
     9) за операції з цінними паперами:
     за операції, що здійснюються на товарних, сировинних,  валют-
них та інших біржах;
     за проведення аукціону;
     за угоди, здійснювані на аукціонах;
     за викуп майна державних підприємств відповідно до  законо-
давства України;
     10) за інші договори цивільно-правового характеру.
                IV. Види державного мита і порядок
                            його сплати
     5. Державне мито є просте і пропорційне.
     Просте  державне  мито  справляється  у   твердій   сумі,   а
пропорційне - в процентному відношенні до відповідної суми.
     Державне мито сплачується до подання заяви чи  вчинення  дій,
за які воно справляється, а у відповідних випадках  -  при  видачі
документів.
     Державне мито сплачується готівкою, митними марками або  шля-
хом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.
     У всіх установах, що справляють державне мито, крім сільських
Рад народних депутатів, при сумі мита до 50 крб. сплата провадить-
ся  митними  марками.  При  сумі  більше  50  крб.  державне  мито
сплачується   до   кредитної   установи   готівкою   або    шляхом
безготівкового розрахунку.
     У  сільських   Радах   народних   депутатів   державне   мито
справляється виключно готівкою.
     Квитанція кредитної установи, оригінал платіжного доручення з
написом кредитної установи про  списання  сум  державного  мита  з
рахунку  платника  додаються  до  справи  або  документа,  за  які
сплачується державне мито, і залишаються в установі, де ця  справа
розглядається або де видається документ.
     6. Розміри ставок державного мита є єдиними на всій території
України.
     7. Марки для сплати державного мита (митні марки) виготовляю-
ться вартістю 50 коп., 1 крб., 3 крб., 5 крб., 10 крб.,  25  крб.,
50 крб. за єдиними зразками, затвердженими Мінфіном України.
               V. Порядок повернення державного мита
     8. Сплачене державне мито підлягає  поверненню  частково  або
повністю у випадках:
     1) внесення мита в більшому розмірі, ніж  передбачено  чинним
законодавством;
     2) повернення заяви (скарги) або відмови в  її  прийнятті,  а
також  відмови  державних  нотаріальних  контор   або   виконкомів
міських, селищних і сільських Рад народних  депутатів  у  вчиненні
нотаріальних дій;
     3) припинення провадження у справі або залишення  позову  без
розгляду,  якщо  справа  не  підлягає  розглядові  в  суді  або  в
арбітражному суді, а також коли позивачем не додержано  встановле-
ного для даної  категорії  справ  порядку  попереднього  вирішення
спору або коли позов пред'явлено недієздатною особою;
     4)  скасування  в  установленому  порядку  рішення  суду  або
арбітражного суду, якщо при цьому державне мито  було  стягнуто  в
доход бюджету;
     5) в інших випадках, передбачених законодавством України.
     9. Повернення державного мита провадиться на  підставі  заяви
платника, до якої додаються ухвала суду, довідка арбітражного суду
чи інших установ, які справляють державне мито, про обставини,  що
є підставою для повного або часткового повернення державного мита,
а також оригінали документів, що підтверджують  сплату  державного
мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначе-
нням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.
     Для повернення державного мита, сплаченого  митними  марками,
до відповідного фінансового відділу подається заява чи інший доку-
мент, на якому при зверненні до установи, що справляє державне ми-
то, були наклеєні ці марки, погашені в установленому порядку, крім
випадків, коли документи, оплачені державним митом, залишаються  в
установі, яка його справляла, або коли  марки  наклеєні  в  книгах
(реєстрах) цієї установи.
     10.  Державне  мито  повертається  фінансовим  органом   того
району чи міста, до бюджету якого воно надійшло.
     Повернення державного мита, сплаченого до сільської Ради  на-
родних депутатів, провадиться цією сільською Радою на підставі пи-
сьмового розпорядження голови виконкому сільської Ради із зазначе-
нням причин, з яких виникла потреба повернення державного мита.
     Повернення державного мита провадиться за умови, що заяву по-
дано до відповідного органу, який справляє державне мито, протягом
року з дня зарахування його до бюджету.
               VI. Пільги по сплаті державного мита
     11.  Пільги  по   сплаті   державного   мита   встановлюються
Верховною Радою України.
     Місцеві  Ради  народних  депутатів   мають   право   надавати
додаткові пільги для окремих платників.
              VII. Порядок зарахування державного мита
                             до бюджету
     12.  Державне  мито  сплачується  за   місцем   розгляду   та
оформлення документів і зараховується до місцевого  бюджету,  крім
мита, що справляється з позовних заяв,  що  подаються  до  органів
арбітражного суду, а також із заяв про перевірку рішень, ухвал  та
постанов арбітражних судів у порядку  нагляду,  яке  зараховується
до республіканського бюджету України.
     Державне мито з позовних заяв, що надходять  з  інших  держав
та розглядаються відповідними органами України,  зараховується  до
республіканського бюджету України.
               VIII. Відповідальність за правильність
                    справляння державного мита
     13. Керівники установ, що справляють  державне  мито,  несуть
відповідальність за  правильність  справляння  мита,  а  також  за
своєчасність та повноту внесення його до бюджету.
                IX. Органи, що здійснюють перевірку
              правильності справляння державного мита
     14. Мінфін України,  місцеві  фінансові  органи  та  державні
податкові  інспекції  проводять  ревізії  правильності  справляння
державного мита, а також своєчасності та повноти внесення його  до
бюджету в усіх установах, що його справляють.
 
 








Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.83712
EUR31.41419
RUB0.41902
PLN7.31005
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка