Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про визнання недійсним договору застави та додаткової угоди

                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            21.09.1999
 
 
     Судова колегія  по перегляду рішень,  ухвал,  постанов Вищого
арбітражного суду  України  розглянула  заяву  комерційного  банку
"Приватбанк"    про    перевірку   постанови   арбітражного   суду
Дніпропетровської області від 22.07.99 у  справі  за  позовом  ТОВ
"Магазин  N  282 "Продукти" до комерційного банку "Приватбанк" про
визнання недійсним договору застави та додаткової угоди до нього.
 
     Рішенням арбітражного  суду  Дніпропетровської  області   від
01.06.99 визнано неукладеними договір застави від 30.05.97 N 5Н-97
та додаткову угоду до нього від 15.04.98.  Провадження у справі  в
частині визнання недійсним договору застави та доповнень до нього,
укладених між позивачем та  відповідачем,  припинено  на  підставі
пункту 1-1 статті 80 АПК ( 1798-12 ).
 
     При цьому  арбітражний суд Дніпропетровської області послався
на те,  що відповідно  до  статті  153  ЦК  (  1540-06  )  договір
вважається укладеним,  коли між сторонами досягнуто згоди за всіма
істотними умовами.  Істотними умовами є  ті  умови  договору,  які
визнані  такими за законом або необхідні для договору даного виду.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) у
договорі  застави  має бути зазначено розмір забезпечених заставою
вимог та строк виконання зобов'язань.  Згідно з пунктом 9 договору
застави  заставою забезпечується і вимога про виплату відсотків та
неустойки.  Однак,  договором не  визначено  розмір  відсотків  за
користування  кредитом  за  договором,  не  визначено строк сплати
відсотків за даним договором на овердрафтове обслуговування.  Таке
порушення є істотним,  оскільки заставодавець,  здійснюючи заставу
майна, повинен знати про розмір забезпеченої заставою вимоги.
 
     Крім того, договором застави забезпечено і вимоги, які можуть
виникнути  в  майбутньому.  Статтею 3 Закону України "Про заставу"
( 2654-12 ) передбачено можливість забезпечення вимог,  які можуть
виникнути в майбутньому,  за умови, якщо є угода сторін про розмір
забезпечення заставою таких вимог.
 
     Спірний договір  не  передбачає  розміру  забезпечення  таких
вимог. Тобто, сторонами не узгоджено істотні умови договору.
 
     Голова арбітражного  суду Дніпропетровської області за заявою
КБ "Приватбанк" здійснив перевірку рішення в  порядку  нагляду  та
постановою  від  22.07.99 рішення у справі залишив без зміни з тих
же підстав.
 
     Заявник не погоджується з рішенням та  постановою  у  справі,
вважає  їх  такими,  що  суперечать фактичним обставинам справи та
чинному  законодавству,  у  зв'язку  з  чим  просить  рішення   та
постанову  скасувати  і  в  позові відмовити.  Крім того,  заявник
посилається на те,  що суд, змінюючи предмет позову, порушив право
сторони  подати відповідні докази і що сторони фактично приступили
до  виконання  умов  договору,  а  тому  такий  договір  не  можна
визнавати неукладеним.
 
     Судова колегія  Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень,  ухвал,  постанов перевірила матеріали справи та  зазначає
таке.
 
     Між КБ "Приватбанк" та ТОВ "Магазин N 282 "Продукти" укладено
договір застави майна N 5Н-97, відповідно до якого позивач передав
у заставу приміщення площею 580,8 кв. м та приміщення площею 315,5
кв.  м у м. Дніпропетровську. Цей договір застави укладено з метою
забезпечення  виконання зобов'язань за договором між Товариством з
обмеженою  відповідальністю  "Дніпро"  та  КБ   "Приватбанк"   про
овердрафтове обслуговування від 05.05.97 N 67 на суму кредитування
200000 грн.  строком до 05.11.97,  а  також  за  всіма  кредитними
договорами,  які  можуть  бути укладені протягом трьох календарних
років на суму не більше 140000 грн.
 
     Рішенням та  постановою  у  справі  суд  обґрунтовано  дійшов
висновку  про  те,  що при укладенні договору застави не узгоджено
всі істотні його умови, передбачені статтею 12 Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ).
 
     Чинне законодавство України до істотних умов договору застави
відносить предмет застави, його оцінку, сутність, розмір та термін
виконання зобов'язання,  що забезпечується заставою, а також умови
про те, в якої із сторін знаходиться заставлене майно.
 
     Якщо сторонами  не  досягнуто  згоди  хоча  б  по  одній   із
зазначених умов або відповідні умови в договорі відсутні,  договір
застави не може вважатися укладеним.  Відповідно до  вимог  статті
153 ЦК  (  1540-06  )  такий  договір  є неукладеним,  оскільки не
узгоджено розміру забезпечених заставою вимог та  строк  виконання
зобов'язань  за договором застави,  не визначений розмір відсотків
за користування кредитним договором,  не визначений строк  виплати
відсотків.
 
     Крім того,  забезпечення  вимог,  які  можуть   виникнути   в
майбутньому, передбачено статтею 3 Закону  України  "Про  заставу"
( 2654-12  ),  але  лише за умови,  якщо є угода сторін про розмір
забезпечення заставою таких вимог, що є також відсутнім у спірному
договорі застави.
 
     Виходячи з  наведеного,  рішенням  та  постановою  у   справі
обґрунтовано  визнано  спірний договір таким,  що не укладений,  а
провадження у справі про визнання договору недійсним - припинено.
 
     Дії арбітражного суду Дніпропетровської  області  щодо  зміни
предмета позову не суперечать статтям 22, 83 АПК ( 1798-12 ).
 
     Керуючись статтями  106  -  108  АПК   (   1798-12   ),   суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Рішення від  01.06.99  та постанову від 22.07.99 арбітражного
суду Дніпропетровської області у даній справі залишити без змін.









Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.01731
EUR30.59711
RUB0.41238
PLN7.0549
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка