Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні

Страница 9



     8.15. Організація медико-генетичного консультування подружжя,
молоді, що збирається до шлюбу та сімей, в яких є ризик народження
(або  які  мають)  дітей  з  вродженими   вадами   чи   спадковими
захворюваннями.
 
     8.16. Організація   санітарно-просвітницької   роботи   серед
населення щодо здорового способу життя,  профілактики  захворювань
на спадкову патологію.
 
     8.17. Забезпечення  зворотного зв'язку з ММГК щодо виявлення,
диспансерного спостереження та лікування  хворих  з  вродженою  та
спадковою патологією.
 
     9. ОМГК має право:
 
     9.1. Здійснювати   контроль  за  проведенням  преконцепційної
профілактики вродженої та спадкової патології регіону;
 
     9.2. Здійснювати заходи щодо подальшого розвитку напрямків та
впровадження    сучасних    лікувально-діагностичних    технологій
вродженої та спадкової патології регіону.
 
 Начальник управління організації
 Медичної допомоги дітям і матерям                   Р.О.Моісеєнко
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства охорони
                                      здоров'я,
                                      Академії медичних наук
                                      України
                                      31.12.2003  N 641/84
 
 
                        ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
           про спеціалізований медико-генетичний Центр
 
 
     1. Спеціалізований  медико-генетичний  центр   (СМГЦ)   -   є
амбулаторно-поліклінічним закладом.
 
     2. Спеціалізований    медико-генетичний   центр   може   бути
самостійним закладом охорони здоров'я або структурним  підрозділом
обласних (міських) лікарень, діагностичних центрів.
 
     3. Керівництво  роботою  СМГЦ  здійснюється  головним лікарем
закладу охорони здоров'я або завідувачем Центру.
 
     4. Перелік приміщень,  що рекомендуються для спеціалізованого
медико-генетичного Центру:
     - реєстратура;
     - кабінети (відділення) лікарів-генетиків;
     - інформаційно-обчислювальний кабінет (центр) -  комп'ютерний
зал;
     - лабораторія цитогенетична;
     - лабораторія молекулярно-цитогенетична (за напрямком);
     - лабораторія біохімічна;
     - лабораторія  (відділення) масового скринінгу новонароджених
(згідно з вимогами нормативно-правових актів);
     - лабораторія молекулярна (за напрямком);
     - лабораторія імунологічна;
     - кабінет (відділення) ультразвукової діагностики;
     - маніпуляційна;
     - мала операційна;
     - приміщення для денного стаціонару;
     - гардероб та інші допоміжні приміщення;
     - організаційно-методичний кабінет;
     - навчальна кімната;
     - адміністративно-господарська частина.
 
     5. Планування   діяльності,   фінансування,   укомплектування
штатів,   оснащення   спеціалізованого  медико-генетичного  центру
апаратурою,   інструментарієм,   господарським    інвентарем    та
устаткуванням   проводиться  відповідно  до  діючих  нормативів  у
встановленому порядку.
 
     6. Персонал   СМГЦ   у   своїй   роботі   керується    діючим
законодавством,  цим положенням,  наказами, інструкціями та іншими
чинними нормативними актами органів охорони  здоров'я,  посадовими
інструкціями.
 
     7. Розрахункова  площа  приміщень  СМГЦ  повинна  відповідати
нормативним  вимогам,  що  пред'являються  до   закладів   охорони
здоров'я  ("Державні будівельні норми України.  Будинки і споруди.
Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001" ( v0002241-01 ).
 
     8. Основними завданнями СМГЦ є:
 
     8.1. Виконання    визначених     завдань     для     обласних
медико-генетичних центрів (консультацій) у регіоні.
 
     8.2. Організація   надання   спеціалізованої   за  напрямками
медико-генетичної допомоги.
 
     8.3. Впровадження сучасних засобів профілактики,  діагностики
та лікування вродженої та спадкової патології за напрямками.
 
     8.4. Аналіз  причин  перинатальної  та дитячої смертності від
хвороб  відповідно   до   напрямку   спеціалізації   та   розробку
профілактичних заходів.
 
     8.5. Статистична  звітність  із  узагальненими  регіональними
показниками  за  встановленими  зразками,   систематичний   аналіз
діяльності.
 
     8.6. Забезпечення  наступності  у роботі із закладами охорони
здоров'я  у  питаннях  профілактики,  діагностики   та   лікування
вродженої і спадкової патології за напрямками.
 
     8.7. Розробка  питань  щодо соціальної реабілітації хворих за
напрямками.
 
     8.8. Забезпечення зворотного зв'язку з ОМГЦ та ММГК з  питань
своєчасного   виявлення,  якості  диспансерного  спостереження  та
лікування  хворих  з  вродженою   та   спадковою   патологією   за
напрямками.
 
     8.9. Визначення  стратегії  і розробка комплексу заходів щодо
функціонування  та  подальшого   розвитку   визначеного   напрямку
медичної  генетики  на  основі сучасних досягнень медичної науки і
практики;
 
     8.10. Надання консультативної допомоги, науково-практичної та
організаційно-методичної   підтримки   закладам  медико-генетичної
служби різних рівнів;
 
     8.11. Розробка базової нормативної документації за визначеним
напрямком:   сучасні  стандарти  якості  проведення  клінічних  та
лабораторних генетичних обстежень, критерії оцінки патології.
 
     8.12. Здійснення  контролю  якості  проведення  клінічних  та
лабораторних генетичних обстежень за напрямками діяльності;
 
     8.13. Надання   пропозицій   органам  охорони  здоров'я  щодо
удосконалення відповідного напрямку  діяльності  медико-генетичної
служби.
 
     8.14. Підвищення кваліфікації співробітників закладів охорони
здоров'я різних рівнів за напрямками спеціалізації центру.
 
 Начальник управління організації
 Медичної допомоги дітям і матерям                   Р.О.Моісеєнко
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства охорони
                                      здоров'я,
                                      Академії медичних наук
                                      України
                                      31.12.2003  N 641/84
 
 
                        ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
     про завідуючого медико-генетичним центром/консультацією
 
 
     1. На       посаду       завідуючого        медико-генетичним
центром/консультацією  призначається  спеціаліст  не  нижче першої
кваліфікаційної категорії із медичної генетики.
 
     2. Завідуючий     медико-генетичним     центром/консультацією
призначається   та  звільняється  власником  майна  відповідно  до
діючого       законодавства       або       головним       лікарем
лікувально-профілактичного  закладу  охорони  здоров'я,  у  складі
якого знаходиться медико-генетичний центр/консультація.
 
     3. Завідуючий     медико-генетичним     центром/консультацією
безпосередньо  підпорядковується  головному лікарю закладу охорони
здоров'я та заступнику з медичної частини.
 
     4. Завідуючий медико-генетичним центром/консультацією у своїй
роботі  керується  чинними  нормативними  актами,  цим положенням,
посадовою інструкцією.
 
     5. Основними   завданнями    завідуючого    медико-генетичним
центром/консультацією   є   організація   надання   кваліфікованої
медико-генетичної допомоги населенню.
 
     6. Завідуючий     медико-генетичним     центром/консультацією
забезпечує:
 
     6.1. Організацію  профілактичних  та лікувально-діагностичних
заходів,  спрямованих  на  запобігання  виникнення  спадкової   та
вродженої   патології   та   зменшення   генетичного  навантаження
населення.
 
     6.2. Впровадження  в   практику   роботи   сучасних   методів
профілактики,    діагностики    та   лікування   медико-генетичної
патології.
 
     6.3. Розширення обсягу та вдосконалення диспансерного  методу
обслуговування хворих на медико-генетичну патологію;
 
     6.4. Надання консультативної допомоги з медичної генетики;
 
     6.5. Взаємозв'язок із закладами охорони здоров'я вищого рівня
в обстеженні та лікуванні хворих на медико-генетичну патологію;
 
     6.6. Організацію   та   проведення   санітарно-просвітницької
роботи серед населення.
 
     6.7. Ведення облікової медичної документації за встановленими
формами.
 
     6.8. Належні    умови    діяльності    медичного    персоналу
медико-генетичного центру/консультації.
 
     6.9. Контроль  за  якістю  лікувально-профілактичної  роботи,
трудової дисципліни    медичного    персоналу   медико-генетичного
центру/консультації.
 
     6.10. Організацію   та  проведення  заходів,  спрямованих  на
підвищення     кваліфікації      персоналу      медико-генетичного
центру/консультації.
 
     6.11. Раціональне  використання  ресурсів  (існуючої медичної
техніки, обладнання, коштів).
 
     6.12. Аналіз своєчасності направлення у встановленому порядку
осіб з втратою працездатності на ЛКК і МСЕК.
 
     6.13. Забезпечення належного санітарно-гігієнічного режиму.
 
     6.14. Забезпечення       наступності       у       діяльності
медико-генетичного  центру/консультації   із   закладами   охорони
здоров'я медико-генетичної служби вищого рівня та інших служб.
 
     6.15. Дотримання   конфіденційності   результатів  генетичних
досліджень та встановленого діагнозу спадкової патології  в  межах
діючого законодавства.
 
     6.16. Надання   організаційно-методичної   допомоги  закладам
охорони здоров'я служби медичної генетики  нижчого  рівня  надання
медико-генетичної допомоги населенню.
 
     7. Завідуючий     медико-генетичним     центром/консультацією
зобов'язаний:
 
     7.1. Своєчасно доводити до відома медичного персоналу накази,
розпорядження,  інструктивно-методичні  вказівки вищих організацій
та забезпечувати їх виконання.
 
     7.2. Складати графік роботи лікарів,  середнього і  молодшого
медичного   персоналу,  а  також  розклад  роботи  всіх  кабінетів
медико-генетичного центру (консультації).
 
     7.3. Надавати      консультативну      допомогу      фахівцям
медико-генетичного центру (консультації).
 
     7.4. Аналізувати       основні      показники      діяльності
медико-генетичного центру (консультації) та впроваджувати заходи з
поліпшення її роботи.
 
     7.5. Розробляти      плани      роботи     медико-генетичного
центру/консультації.
 
     7.6. Проводити оперативні наради,  конференції із  залученням
наукових   фахівців   та   розробок,   розборів   тяжких  випадків
захворювань та перинатальної смертності новонароджених.
 
     7.7. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.
 
     8. Завідуючий  медико-генетичним  центром/консультацією   має
право:
 
     8.1. Брати    участь    в    роботі    з    підбору    кадрів
медико-генетичного центру/консультації.
 
     8.2. Вносити   пропозиції   або   вирішувати   питання   щодо
заохочення  найкращих  працівників  або  накладення дисциплінарних
стягнень  за  умови  порушення   правил   внутрішнього   трудового
розпорядку.
 
     8.3. Перевіряти    ведення    лікарями   облікової   медичної
документації,    лікувальний    та    діагностичний    процес    у
медико-генетичному центрі/консультації.
 
     8.4. Підвищувати професійну кваліфікацію.
 
     8.5. Бути   присутнім   на   амбулаторному   прийомі  лікарів
медико-генетичного центру (консультації) з  наступним  проведенням
аналізу їх роботи.
 
     9. Завідуючий  медико-генетичним  центром/консультацією  несе
відповідальність за належне виконання покладених на нього  завдань
і функцій та використання наданих прав.
 
 Начальник управління організації
 медичної допомоги дітям і матерям                   Р.О.Моісеєнко
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства охорони
                                      здоров'я,
                                      Академії медичних наук
                                      України
                                      31.12.2003  N 641/84
 
 
                        ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
                       про лікаря-генетика
 
 
     1. На посаду лікаря-генетика призначається спеціаліст, що має
сертифікат лікаря-спеціаліста з медичної генетики.
 
     2. Лікар-генетик  призначається  на  посаду  та  звільняється
головним лікарем згідно з діючим законодавством.
 
     3. Лікар-генетик     у     своїй     роботі     безпосередньо
підпорядковується    завідуючому     медико-генетичним     центром
(кабінетом, консультацією) та головному лікарю.
 
     4. У своїй діяльності лікар-генетик керується цим положенням,
законодавчими,  нормативними документами органів охорони здоров'я,
посадовою інструкцією.
 
     5. Оцінка  діяльності  лікаря-генетика  проводиться на основі
аналізу проведення профілактичних,  діагностичних  та  лікувальних
заходів, показників здоров'я населення з питань медичної генетики,
а також здійснення оздоровчих методів особам з групи диспансерного
нагляду.
 
     6. Лікар-генетик зобов'язаний:
 
     6.1. Здійснювати  консультативний прийом сімей (окремих осіб)
із підозрою на генетично зумовлену патологію.
 
     6.2. Здійснювати заходи щодо визначення плану клінічного  (із
залучнням фахівців різного профілю) та лабораторного обстеження.
 
     6.3. Своєчасно  скеровувати  пацієнта на вищий рівень надання
медико-генетичної  допомоги   для   встановлення   або   уточнення
діагнозу, розробки плану лікування та диспансерного спостереження.
 
     6.4. Проводити   аналіз  результатів  проведених  досліджень,
встановлення діагнозу,  визначати  ризик  виникнення  патології  у
сім'ї (проспективне та ретроспективне прогнозування).
 
     6.5. Забезпечити   лікування   та  диспансерне  спостереження
хворого згідно з Нормативами надання медико-генетичної допомоги.
 
     6.6. Здійснювати заходи із  преконцепційної  профілактики  та
пренатальної діагностики.
 
     6.7. Здійснювати   консультативну   роботу   із   діагностики
вроджених вад розвитку та спадкової патології у  новонароджених  у
пологових будинках.
 
     6.8. Забезпечити   проведення   постскринінгових   досліджень
зразків  крові  та   надання   своєчасної   інформації   щодо   їх
результатів.
 
     6.9. Проводити аналіз своєчасності та якості забору матеріалу
для генетичних досліджень, у т. ч. в рамках скринінгових програм.
 
     6.10. Ведення  реєстру  у  встановленому  порядку   сімей   з
вродженими вадами розвитку та спадковою патологією.
 
     6.11. Проводити   медико-генетичне  консультування  подружжя,
молоді,  що збирається до шлюбу,  сім'ї із ризиком  народження  та
тих,   що   мають   дітей   з   вродженими  вадами  чи  спадковими
захворюваннями.
 
     6.12. Проводити   експертний   аналіз   випадків   спонтанних
абортів,  мертвонародження,  перинатальної і дитячої смертності та
розробляти заходи з їх попередження.
 
     6.13. Проводити  активну  санітарно-просвітницьку  діяльність
щодо здорового способу життя, попередження виникнення спадкової та
вродженої патології тощо.
 
     6.14. Направляти   пацієнтів   на    лікарсько-консультативну
комісію та МСЕК згідно із встановленим порядком.
 
     6.15. Вести  облікову  та звіту документацію за затвердженими
формами у встановлені терміни.
 
     6.16. Дотримуватись конфіденційності  результатів  генетичних
досліджень  та  встановленого діагнозу спадкової патології у межах
діючого законодавства.
 
     6.17. Підвищувати кваліфікацію згідно з чинними  нормативними
документами.
 
     6.18. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.
 
     7. Лікар-генетик має право:
 
     7.1. Залучати у разі необхідності у встановленому порядку для
консультації спеціалістів суміжних спеціальностей.
 
     7.2. Брати  участь  у  консиліумі  для  верифікації  діагнозу
спадкової патології.
 
     7.3. Використовувати   для  встановлення  діагнозу  спадкової
патології медичну документацію інших закладів охорони здоров'я  та
конфіденційну  інформацію  щодо  біологічних батьків досліджуваної
особи.
 
     7.4. Брати  участь   у   проведенні   наукових   конференцій,
семінарів,  нарад,  що  відносяться  до роботи лікаря-генетика,  у
роботі асоціацій і товариств відповідного профілю.
 
     7.5. Вносити пропозиції щодо поліпшення якості своєї роботи.
 
     8. Лікар-генетик несе відповідальність за  належне  виконання
покладених  на  нього  завдань  та функцій та використання наданих
прав.
 
 Начальник управління організації
 медичної допомоги дітям і матерям                   Р.О.Моісеєнко
 
 
                                      ЗАТВЕРДЖЕНО
                                      Наказ Міністерства охорони
                                      здоров'я,
                                      Академії медичних наук
                                      України
                                      31.12.2003  N 641/84
 
 
                        ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ
                  про лікаря-лаборанта-генетика
 
 
     1. На    посаду    лікаря-лаборанта-генетика    призначається
спеціаліст   з  повною  вищою  освітою  (спеціаліст,  магістр)  за
напрямом підготовки "Медицина",  спеціальністю "Лікувальна справа"
або   "Педіатрія".   Проходження   інтернатури   за  спеціальністю
"Лабораторна діагностика" з наступною спеціалізацією "Лабораторної
генетики". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. За виробничої
необхідності   посада    лікаря-лаборанта-генетика    може    бути
перепрофільована  на  посаду лаборанта із вищою освітою,  яку може
обійняти спеціаліст із вищою немедичною освітою  за  спеціальністю







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.3047
EUR29.38498
RUB0.40836
PLN6.82768
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка