Законы Украины

Новости Партнеров
 

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України

Страница 1



              ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
 
                       І Н С Т Р У К Ц І Я
 
 N 388 від 21.11.97                     Зареєстровано в юридичному
     м.Київ                             департаменті Нацбанку
                                        28 листопада 1997 р.
 vd971121 vn388                         за N 495
 
       ( Інструкція втратила чинність на підставі Постанови
                                        Національного банку
         N 280 ( z0918-04 ) від 17.06.2004 )
 
                                           Затверджено
                                   постановою Правління
                                   Національного банку України
                                   N 388 від 21.11.97 р.
                                   (реєстр. N 495 від 28.11.97 р.)
 
            Інструкція про застосування Плану рахунків
              бухгалтерського обліку банків України
 
    ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного
                                                        банку
      N 520 ( v0607500-99 ) від 16.12.98 )
 
    ( Роз'яснення щодо змін та доповнень до Інструкції див. в
      Постанові Національного банку N 520 ( v0607500-99 ) від
      16.12.98 )
 
    ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного
                                                         банку
      N 179 ( v0635500-99 ) від 09.04.99 
      N 319 ( v0319500-99 ) від 30.06.99 )
 
       ( Щодо змін додатково див. Лист Національного банку
         N 12-111/936 ( v_936500-99 ) від 02.09.99 )
 
    ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного
                                                         банку
      N 579 ( z0899-99 ) від 08.12.99
      N 244 ( z0398-00 ) від 14.06.2000
      N 379 ( z0695-00 ) від 29.09.2000
      N 472 ( z0942-00 ) від 07.12.2000
      N 370 ( z0801-01 ) від 29.08.2001
      N 11  ( z0022-02 ) від 10.01.2002 
      N 43  ( z0079-02 ) від 29.01.2002
      N 315 ( z0737-02 ) від 29.08.2002
      N 338 ( z0780-02 ) від 10.09.2002
      N 510 ( z0003-03 ) від 16.12.2002
      N 120 ( z0261-03 ) від 19.03.2003
      N 356 ( z0796-03 ) від 20.08.2003 
      N 499 ( z1077-03 ) від 12.11.2003
      N 129 ( z0367-04 ) від 24.03.2004 )
 
     ( У назві та тексті Інструкції слово "комерційні" у всіх
       відмінках  виключено згідно з Постановою Національного
       банку N 338 ( z0780-02 ) від 10.09.2002 )
 
 
 
                        Загальні положення
 
     План  рахунків  банків  -  систематизований  перелік рахунків
бухгалтерського  обліку,  що  використовується  для  детальної  та
повної  реєстрації  всіх банківських операцій з метою забезпечення
потреб  складання  фінансової  звітності.  Він  застосовується для
відображення бухгалтерської інформації та є складовою національної
системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
     План рахунків  розроблено  відповідно  до загальноприйнятих у
міжнародній  практиці  принципів  і  міжнародних   стандартів   та
національних  положень  (стандартів)  бухгалтерського  обліку та є
обов'язковим для використання банками України.
     За його   рахунками  відображаються  операції,  що  визначені
чинним законодавством України,  в тому числі  нормативно-правовими
актами  Національного банку України,  відповідно до їх економічної
суті.
(   Розділ   в   редакції  Постанови  Національного  банку  N  370
( z0801-01 ) від 29.08.2001 )
 
                  Мета і завдання Плану рахунків
 
     План рахунків  розроблений  для забезпечення потреб складання
фінансової  звітності.  Невід'ємною  частиною  Плану  рахунків   є
система аналітичного обліку.
     План рахунків надасть змогу здійснювати  детальний  і  повний
облік  усіх  банківських  операцій,  а  також  своєчасно  надавати
детальну,  достовірну і змістовну  інформацію  керівництву  банку,
існуючим   чи   потенційним   акціонерам   і   діловим  партнерам,
Національному банку України,  податковим,  статистичним відомствам
та іншим користувачам.
 
                 Принципи побудови Плану рахунків
 
     План рахунків    грунтується    на    міжнародних   принципах
бухгалтерського обліку та звітності, зокрема на таких:
 
     Безперервність діяльності (установи, що працює)
     Вважається, що  установа постійно функціонує і продовжуватиме
свою діяльність у майбутньому.  Тобто вона не має  ні  наміру,  ні
потреби у ліквідуванні чи скороченні масштабів своєї діяльності.
     Якщо  установа  передбачає,  що в наступному звітному періоді
буде ліквідована одна чи  кілька  філій  або  продані  активи,  то
потрібно врахувати ці активи за їх ліквідаційною вартістю продажу.
Якщо ліквідаційна вартість продажу менша,  ніж залишкова  вартість
(різниця   між   первісною   (переоціненою)   вартістю   і   сумою
нарахованого зносу),  то установі  потрібно врахувати  потенційний
збиток  і  відобразити  його  в  звіті  про  фінансові результати.
(   Абзац   в   редакції   Постанови  Національного  банку  N  338
( z0780-02 ) від 10.09.2002 )
 
     Стабільність правил бухгалтерського обліку
     Установа повинна  у своїй роботі постійно керуватись одними і
тими ж правилами бухгалтерського обліку,  окрім випадків  істотних
змін  у  діяльності  або  в правовій базі.  У такому разі має бути
забезпечена порівнюваність із звітами за минулі періоди.
 
     Обачливість
     Активи і  зобов'язання  мають  бути  оцінені та відображені в
обліку розумно,  з достатньою мірою обережності, щоб не переносити
існуючі  фінансові  ризики,  що  потенційно загрожують фінансовому
становищу установи, на наступні звітні періоди.
     Цей принцип передбачає ведення спеціальних рахунків сумнівних
активів,  резервів під знецінювання активів та можливих  втрат  за
сумнівними активами, резервів під ризики та платежі.
 
     Нарахування доходів та видатків (поділ звітних періодів)
     Статті  доходів та витрат враховуються та оцінюються в період
здійснення  економічних  операцій,  незалежно  від того, коли були
отримані  або сплачені кошти. ( Абзац із змінами, внесеними згідно
з   Постановою   Національного  банку  N  338  (  z0780-02  )  від
10.09.2002 )
     Метод нарахування   передбачає,   що   сплата  платежів   або
отримання коштів  буде  здійснюватися  у  майбутньому.  Згідно  із
принципом  нарахування всі доходи і витрати установи,  що належать
до звітного періоду, мають відображатись у цьому ж періоді.
     Принцип методу   нарахування   має  застосовуватися  в  межах
принципу обережності, метою якого є недопущення переоцінки активів
чи  доходів,  з  одного  боку,  і недопущення недооцінки витрат чи
пасивів,  з  другого.  (  Абзац  із  змінами,  внесеними  згідно з
Постановою Національного банку N 338 ( z0780-02 ) від 10.09.2002 )
 
     Дата операції
     Операції відображаються  в  бухгалтерському  обліку в день їх
здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань
(пасивів), незалежно від дати руху коштів за ними.
 
     Окреме відображення активів та пасивів
     Цей принцип передбачає,  що всі рахунки  активів  та  пасивів
оцінюються  окремо  і  відображаються в розгорнутому вигляді.  Усі
рахунки   є  активними  або  пасивними,  за  винятком  транзитних,
контрарних  або  технічних рахунків. ( Абзац із змінами, внесеними
згідно  з  Постановою  Національного  банку N 370 ( z0801-01 ) від
29.08.2001 )
 
     Прийнятність вхідного балансу
     Залишки за  балансовими  рахунками   на   початок   поточного
звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього
звітного періоду.
 
     Перевага змісту над формою
     Операції відображаються відповідно до їх економічної суті,  а
не  юридичної  форми.  Наприклад,  такі  операції,  як  фінансовий
лізинг, облік векселів, відображені в Плані рахунків відповідно до
їх економічної суті, тобто як кредитні операції.
 
     Оцінка
     Активи  і  пасиви  обліковуються  пріоритетно  за вартістю їх
придбання  чи  виникнення.  Активи  та  зобов'язання  в  іноземній
валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватися під
час  кожної  зміни  офіційного  валютного  курсу та обов'язково на
звітну дату. ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку
N  520  (  v0607500-99  )  від  16.12.98,  N  370 ( z0801-01 ) від
29.08.2001 )
 
     Відкритість
     Фінансові звіти мають бути достатньо якісними  і  детальними,
щоб уникнути двозначності,  правдиво відображати операції установи
з необхідними поясненнями в записках про правила оцінки активів  і
пасивів.   Операції  повинні  відповідати  змісту  окремих  статей
звітів.  Звітність  має  бути  чітко  викладена  і  зрозуміла  для
користувача.
 
     Консолідація
     Установа має складати зведену фінансову звітність у цілому по
банку  з  врахуванням  своїх  дочірніх  і  спільних  підприємств і
організацій банку,  за винятком залишків за взаємними розрахунками
та вкладеннями.
 
     Суттєвість
     У фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація,
корисна  для прийняття рішень керівниками установи чи інвесторами.
Інформація є суттєвою,  якщо її відсутність або перекручення  може
вплинути на економічні рішення користувачів звітності.
 
                    Особливості Плану рахунків
 
     Особливостями Плану рахунків є:
     - мультивалютність;
     - наявність управлінського обліку;
     - подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками;
     - нові вимоги до аналітичних рахунків.
     План рахунків  забезпечує  мультивалютний   облік   операцій.
Операції в іноземній валюті здійснюються за тими ж рахунками, що і
операції в гривні.
     Зв'язок між  операціями  в  іноземній  і національній валютах
забезпечують технічні рахунки:
     - рахунок валютних позицій;
     - рахунок гривневого еквівалента валютних позицій.
     Аналогічно здійснюється облік банківських металів.
     У разі   зміни   офіційного   валютного   курсу   активи  та
зобов'язання в іноземній валюті,  за винятком немонетарних статей,
а також позабалансові рахунки в іноземній валюті переоцінюються.
(  Абзац  одинадцятий  розділу  в редакції Постанови Національного
банку N 370 ( z0801-01 ) від 29.08.2001 )
     Управлінський облік  -  це  процес деталізації,  накопичення,
підготовки та передачі фінансової інформації,  що використовується
керівництвом  для  планування,  оцінки,  контролю  та забезпечення
використання своїх ресурсів.
     Установа банку  встановлює  внутрішні  правила управлінського
обліку, що передбачають форми, принципи та цілі.
     Управлінський облік здійснюється за рахунками восьмого класу.
     Позабалансові операції відображаються в  обліку  за  системою
подвійного запису, що забезпечується спеціальними контррахунками.
     Синтетичний облік здійснюється на рівні  балансових  рахунків
II, III, IV порядків.
     Аналітичний облік  забезпечується  за  допомогою  аналітичних
рахунків.  Відкриття  будь-яких  аналітичних  рахунків  передбачає
наявність обов'язкових параметрів згідно з вимогами  Національного
банку  України.  Додаткова  інформація,  необхідна  для управління
банком,  може бути забезпечена за допомогою  додаткових  атрибутів
клієнтів  та  договорів,  визначених  банком самостійно.  Установи
банків  можуть  самостійно  збільшувати  кількість  необхідних  їм
атрибутів.
 
                     Структура Плану рахунків
 
     Балансові рахунки  в  Плані рахунків класифікуються за видами
контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності.
     Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію
про операції,  які виконуються установою,  та  їх  відображення  у
фінансовій звітності.
     Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію
забезпечується  за  допомогою  аналітичного  обліку,  що дає змогу
уникнути  використання   зайвої   кількості   окремих   балансових
рахунків.
     Класифікація загальних та специфічних параметрів до  рахунків
клієнтів, а також вимоги до нумерації рахунків аналітичного обліку
викладені  в Порядку ведення аналітичного обліку установами банків
України.  ( Абзац четвертий розділу із змінами, внесеними згідно з
Постановою Національного банку N 370 ( z0801-01 ) від 29.08.2001 )
 
     План рахунків складається з  дев'яти класів:
 
     Балансові рахунки
     Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.
     Клас 2. Операції з клієнтами.
     Клас 3.   Операції  з  цінними  паперами  та  інші  активи  і
зобов'язання.
     Клас 4.    Довгострокові   вкладення,   основні   засоби   та
нематеріальні активи.
     Клас 5. Капітал банку.
 
     Рахунки доходів та витрат банку
     Клас 6. Доходи.
     Клас 7. Витрати.
 
     Рахунки управлінського обліку
     Клас 8. Управлінський облік.
 
     Позабалансові рахунки
     Клас 9. Позабалансові рахунки.
 
     Кожний клас розподілений на:
     рахунки II порядку (двозначні - розділ);
     рахунки III порядку (тризначні - група);
     рахунки IV порядку (чотиризначні - балансовий рахунок).
 
     Перший клас  Плану  рахунків  визначає  взаємовідносини   між
Національним  та  банками, а також між банками, а саме: операції з
готівкою,  банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними
паперами, що рефінансуються Національним банком України.
     У другому  класі  Плану  рахунків  відображаються  операції з
клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та
залученими депозитами.
     За третім  класом  Плану  рахунків  передбачені  операції   з
цінними   паперами   (окрім   цінних  паперів,  що  рефінансуються
Національним банком України,  та вкладень в асоційовані та дочірні
компанії)   та   операції   за  іншими  розрахунками,  зокрема, за
господарськими   операціями   банку,   операціями   з   формування
банківських   резервів,   субординованого  боргу,  клірингових  та
транзитних  рахунків,  розрахунки  між  установами  одного  банку,
позиції банку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.
     У четвертому класі відображені вкладення банку в  асоційовані
та   дочірні   компанії   та  операції  за  основними  засобами  і
нематеріальними активами.
     П'ятий клас  визначає капітал банку.  Він включає привнесений
капітал,  нерозподілений прибуток та фонди і резерви,  створені за
рахунок прибутку.
     Капітал - це різниця між активами і зобов'язаннями.
     Прибуток необхідно   розглядати   як   економічний   показник
діяльності установи,  а не як кошти.  Економічний  прибуток  -  це
різниця між доходами і витратами.
     Доходи та витрати банку відображені відповідно у  шостому  та
сьомому класах.
     У восьмому  класі  відкриваються  рахунки,  деталізація  яких
визначається   банком   самостійно.   Дані   восьмого   класу   не
враховуються у фінансових звітах банку.
     У дев'ятому класі обліковуються позабалансові операції.
 
            1 Казначейські та міжбанківські операції
 
     У цьому  класі  обліковуються  казначейські  та міжбанківські
операції банків.
     До казначейських інструментів належать:
     - готівкові кошти;
     - банківські метали;
     - цінні  папери,  що   рефінансуються   Національним   банком
України;
     - кошти банку у Національному банку України;
     - кошти Національного банку України у банку.
     До міжбанківських   інструментів   належать   операції    між
банками:
     - кореспондентські рахунки;
     - депозити;
     - кредити, у т.ч. фінансовий лізинг (оренда).
     До готівкових  коштів  належить  готівка  в  національній  та
іноземній валюті, а також дорожні чеки.
     Готівка та дорожні чеки обліковуються на окремих рахунках.
     У розділі  "Банківські  метали"   обліковуються   дорогоцінні
метали,  які  визначені як банківські згідно з нормативними актами
Національного  банку  України.  У   цьому   розділі   не   повинні
обліковуватися дорогоцінні метали, які знаходяться у сховищі банку
за  дорученням   третьої   сторони   -   вони   обліковуються   за
позабалансовими рахунками. Інші дорогоцінні метали (лом, вироби із
дорогоцінних  металів)  обліковуються  на   аналітичних   рахунках
третього класу - у розділі "Товарно-матеріальні цінності".
     У розділах "Кошти у Національному банку  України"  та  "Кошти
Національного банку України" відображаються активи та зобов'язання
банку   за   операціями   з   Національним   банком   України.  На
кореспондентському  рахунку  банку  у  Національному банку України
обліковуються також обов'язкові резерви банку.
     Національний банк    України     для     досягнення     цілей
грошово-кредитної політики з урахуванням попиту на кредитні гроші,
показників  дохідності   основних   сегментів   грошового   ринку,
ліквідності  банківської  системи сам визначає необхідні фінансові
інструменти,  які  будуть  використовуватись  ним  у  стосунках  з
банками.
     У розділі   "Казначейські   та   інші   цінні   папери,    що
рефінансуються  Національним банком України",  обліковуються цінні
папери,  які можуть прийматися Національним банком України в обмін
на кошти. Перелік таких цінних паперів і порядок їх рефінансування
визначаються Національним банком України. Рахунки цього розділу не
повинні використовуватися для обліку цінних паперів, які куплені і
знаходяться на зберіганні у банку за дорученням його клієнтів.  Ці
папери обліковуються за позабалансовими рахунками, а цінні папери,
які не входять  до  переліку  цінних  паперів,  що  рефінансуються
Національним банком України, - за рахунками третього та четвертого
класів.
 
     (  Абзац  преамбули  класу  1 виключено на підставі Постанови
Національного банку N 370 ( z0801-01 ) від 29.08.2001 )
 
     (  Абзац  преамбули  класу  1 виключено на підставі Постанови
Національного банку N 370 ( z0801-01 ) від 29.08.2001 )
 
     10 Готівкові кошти
          100 Банкноти та монети
               1001 А* Банкноти та монети в касі банку
                      Призначення рахунку:    облік   готівки   в
                      національній   та   іноземній   валюті    в
                      операційній    касі  банку.  Дорожні   чеки
                      обліковуються  за  рахунками групи N   101.
                      Всі  інші  цінності,  які  знаходяться   на
                      зберіганні  в  касі  банку (акцизні  марки,
                      розрахункові  чеки тощо), обліковуються  за
                      позабалансовими рахунками.
 
                      За дебетом   рахунку    проводяться    суми
                      готівки, що вноситься в операційну касу для
                      зарахування  на  рахунки  банку   та   його
                      клієнтів;    суми   обмінених   пошкоджених
                      банкнот і дефектної монети,  отриманих  від
                      клієнтів банку;  суми готівки, яка отримана
                      з установ Національного банку України та  з
                      підвідомчих  установ  банку;  суми готівки,
                      яка надходить з обмінних  пунктів;  залишок
                      готівки з банкомата і т.п.
 
                      За кредитом    рахунку   проводяться   суми
                      готівки,  що видається клієнтам банку; суми
                      готівки,   що   відсилається   в   установи
                      Національного   банку   України    та    до
                      підвідомчих  установ  банку;  суми готівки,
                      яка   видається   обмінному   пункту,    до
                      банкомата, у підзвіт і т.п.
------------------------------------------
     За  номером  рахунку  йде  ознака  синтетичного  рахунку: А -
активний, П - пасивний, АП - активно-пасивний, КА - контрактивний,
КП - контрпасивний.
(  Виноска в редакції Постанови Нацбанку N 520 ( v0607500-99 ) від
16.12.98 )
 
               1002 А Банкноти та монети в касі відділень банку
                      Призначення    рахунку:   облік  готівки  в
                      національній   та  іноземній  валюті в касі 
                      відділень банку.
 
                      За   дебетом   рахунку   проводяться   суми  
                      надходження   готівкових  коштів   до  каси 
                      відділень банку.
 
                      За   кредитом   рахунку  проводяться   суми 
                      готівки,   яка  видається з каси відділення 
                      банку або  повертається до операційної каси 
                      банку.
 
               1003 А Банкноти та монети в обмінних пунктах
                      Призначення рахунку:   облік   готівки    в
                      національній   та   іноземній  валюті,  яка
                      знаходиться в обмінних  пунктах  банку  або
                      його підвідомчих установ.
 
                      За дебетом    рахунку    проводяться   суми
                      готівки, яка надходить до обмінного пункту.
 
                      За кредитом   рахунку   проводяться    суми
                      готівки,  яка  видається з обмінного пункту
                      або  повертається   до   операційної   каси
                      банку.
 
               1004 А Банкноти та монети в банкоматах
                      Призначення рахунку:   облік   готівки    в
                      національній    та   іноземній   валюті   у
                      банкоматах  банку  або   його   підвідомчих







Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Запрашиваемая страница не найдена
Валюта
USD
EUR
RUB
PLN
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка