Законы Украины

Реклама

Новости (в мире)

 

Та обставина, що науковий працівник, який має право на додаткову жилу площу і не забезпечений нею, не перебував на обліку для поліпшення житлових умов, не позбавляє його переважного права на зайняття окремої кімнати, що звільнилася в квартирі, де він...

По состоянию на 27 марта 2007 года

- На главную страницу -


                ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
                             26.05.75
 
                             (Витяг)
     Ф. та сім'я  С.  пред'явили  позов  до  виконкому  Ленінської
районної Ради м. Києва про приєднання звільненої кімнати. Позивачі
зазначали,  що проживають у комунальній квартирі,  де займають три
кімнати площею 72 кв. м. У цій квартирі звільнилася кімната площею
23,6 кв. м, в якій раніше проживала сім'я Ч.
     С. є кандидатом сільськогосподарських наук, а тому відповідно
до  постанови  ВУЦВК і РНК УРСР від 4 червня 1933 р.  має право на
додаткову жилу  площу,  проте  виконком  відмовив  їй  у  проханні
приєднати   кімнату,   що   звільнилася.   Тому  позивачі  просили
постановити рішення про передачу їм у користування останньої.
     Рішенням Ленінського районного народного суду м. Києва від 18
лютого 1975 р. у позові відмовлено.
     Ухвалою судової  колегії  Київського  обласного  суду  від 14
березня 1975 р. це рішення залишено без зміни.
     Протест заступника  Голови  Верховного  Суду  УРСР,  у  якому
ставиться  питання  про  скасування  судових  рішень і направлення
справи на новий розгляд, підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відмовляючи в  позові,  народний  суд  послався  на  те,   що
позивачі  забезпечені  житлом  не  нижче  середньої забезпеченості
жилою площею громадян у м. Києві. Суд також зазначив, що С. дійсно
має  право  на  додаткову  площу,  однак у законі немає норми,  що
зобов'язувала б відповідача надати таку.  Крім того,  позивачі  не
користувалися  спірною жилою площею і не перебували на квартирному
обліку для поліпшення житлових умов.  Врешті суд послався і на те,
що  відповідач  видав ордер на звільнену кімнату іншій особі,  яка
потребує  житла.  Залишаючи  рішення  без  змін,  судова   колегія
обласного суду погодилася з цими мотивами.
     Однак з  наведеними  судом  доводами  для  відмови  в  позові
погодитися не можна,  оскільки вони не мають правового значення  в
даній справі.
     З матеріалів   справи  видно,  що  позовні  вимоги  позивачів
грунтуються на постанові ВУЦВК і РНК УРСР від  4  червня  1933  р.
"Про поліпшення житлових умов наукових працівників". Згідно з цією
постановою науковий працівник має право (понад основну жилу площу)
на  додаткову  кімнату  для  занять  або на додаткову жилу площу в
розмірі не менше 20 кв.  м.  Якщо в квартирі, де проживає науковий
працівник,   який   не   користується   додатковою  жилою  площею,
звільняється  окрема  кімната,  він  має  переважне  право  на  її
зайняття.
     Позивачі, сім'я  яких  складається  з  семи осіб,  займають у
комунальній квартирі три кімнати площею 72 кв.  м. С. є кандидатом
наук,   має   право   на   додаткову  жилу  площу,  але  такою  не
користується.
     У зв'язку з цим суд при вирішенні  справи  повинен  з'ясувати
питання  про обгрунтованість позовних вимог позивачів,  виходячи з
вимог згаданої постанови ВУЦВК і РНК УРСР,  а не п.  35  Положення
про  порядок  надання  жилої площі в Українській РСР від 20 грудня
1971 р.
     На підставі   викладеного   президія   постановила    протест
заступника  Голови  Верховного  Суду  УРСР  задовольнити;  рішення
Ленінського районного народного суду м.  Києва від 18 лютого  1975
р.  та  ухвалу  судової  колегії  Київського обласного суду від 14
березня 1975 р.  скасувати,  а справу направити на новий розгляд в
іншому складі суддів.
 
 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
 N 2, 1995 р.
 





- На главную страницу -




Украина онлайн


Последние новости

Новости в мире

 

Реклама

Реклама




Наша кнопка