СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
17.12.1975
(Витяг)
Т. разом з Т. пред'явили позов до Б. про стягнення завданих
збитків. Позовні вимоги мотивували тим, що М., керуючи належною
йому машиною "Жигулі", в якій знаходились його дружина і двоє
дітей, допустив порушення правил руху, що призвело до зіткнення з
автомашиною "Москвич", належною позивачам. Внаслідок автоаварії
подружжя загинуло, а їх дітям та позивачам у справі заподіяно
тілесні ушкодження. Після смерті М. залишилось спадкове майно,
спадкоємцями якого є неповнолітні діти. Опікуном призначена Б. -
відповідачка в справі. Винними діями М. позивачам завдано збитки,
які складаються з вартості ремонту машини "Москвич" і втраченого
заробітку у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Справа вирішувалася неодноразово.
Останнім рішенням Кримського обласного суду позов задоволено
частково. Стягнуто на користь Т. і Т. 1313 крб. в рівних частинах
кожному. Стягнення звернуто на частку в майні, належному М., яке
перебуває в управлінні опікуна Б., а також на одержані нею
зарплату і премію М. та на нараховану, але не витребувану з
радгоспу грошову компенсацію за невикористану відпустку і на
страхову суму.
В касаційній скарзі подружжя Т. просять змінити рішення суду,
суму стягнення збільшити до 1444 крб., оскільки суд безпідставно
нараховану М. заробітну плату 52 крб., преміальну винагороду -
68 крб. і грошову компенсацію за невикористану відпустку -
141 крб. вважав спільним майном подружжя і на відшкодування
збитків стягнув тільки половину вказаних сум.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі встановлено, що внаслідок автоаварії, яка сталася з
вини М., було ушкоджено здоров'я подружжя Т. та пошкоджена їх
автомашина. У зв'язку з цим вони втратили частину заробітку, а на
ремонт автомашини необхідно витратити згідно з дефектною відомістю
2724 крб. Разом сума збитків дорівнює 4220 крб.
Оскільки М. загинув, то по боргах мають відповідати згідно зі
ст. 556 Цивільного кодексу УРСР його спадкоємці у межах вартості
прийнятого в спадщину майна. Суд правильно дійшов висновку, що
автомашина "Жигулі" вартістю 2308 крб. і описане майно домашнього
вжитку на суму 350 крб. є спільною сумісною власністю подружжя М.
Частка М., якому належала автомашина, становить 1329 крб. Що
стосується одержаної Б. зарплати і премії М., нарахованої, але не
одержаної компенсації за відпустку, то ці суми неправильно визнано
спільним майном подружжя. Виходячи зі змісту ст. 22 Кодексу про
шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ), слід визнати, що нараховані М.
суми, проте не одержані, а значить такі, що не надійшли до бюджету
сім'ї, не є спільною сумісною власністю подружжя, а належать
особисто М.
Суд правильно визнав особисто належні М. 105 крб., нараховані
Держстрахом по його особистому страхуванню. Оскільки Б. з
особистих коштів витратила на поховання М. 251 крб., стягнути з
неї належить 1444 крб.
Судова колегія ухвалила: касаційну скаргу Т. задовольнити.
Рішення Кримського обласного суду змінити. Суму стягнення
збільшити до 1444 крб. і звернути її на частку майна, належну М.,
а також на одержану Б. його зарплату і премію 120 крб. та
компенсацію за невикористану відпустку 141 крб. В решті рішення
залишити без змін.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.
| 
