Невиконання судом першої інстанції вимог статей 344, 349, 358 КПК України, на що не звернула уваги судова колегія обласного суду, потягло скасування ухвали касаційної інстанції з направленням справи на новий касаційний розгляд

                ПРЕЗИДІЯ ОДЕСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 27.05.87
 
 
  Невиконання судом першої інстанції вимог статей 344, 349, 358
  КПК України, на що не звернула уваги судова колегія обласного
      суду, потягло скасування ухвали касаційної інстанції з
         направленням справи на новий касаційний розгляд
 
                             (Витяг)
 
     Вироком Біляївського  районного   народного   суду   Одеської
області Р. засуджено за ч. 1 ст. 101 КК України ( 2001-05 ) за те,
що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки
вдарив ножем у живіт І., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
При розгляді справи в касаційному порядку вирок залишено без змін.
За  протестом  першого  заступника  Голови Верховного Суду України
ухвалу обласного суду скасовано з таких підстав.
     Відповідно до  ст.  344  КПК України ( 1003-05 ) копія вироку
вручається засудженому або виправданому в  триденний  строк  після
проголошення вироку.
     Суд першої інстанції не вручив копії вироку  Р.,  якого  було
взято  під  варту  із  залу  суду,  що  позбавило  його можливості
використати право на оскарження вироку. Суд допустив також істотні
порушення вимог статей 349 і 358 КПК України ( 1003-05 ), оскільки
не повідомив Р.  про те, що вирок оскаржено його захисником, і про
день   розгляду   справи  касаційною  інстанцією.  Суд  касаційної
інстанції не звернув уваги на ці порушення.
     Захисник у  своїй скарзі,  посилаючись на конкретні обставини
справи і особу засудженого,  просив касаційну інстанцію призначити
Р. умовне  засудження  на підставі ст.  45 КК України ( 2001-05 ).
Проте судова колегія, залишаючи вирок без змін, не навела в ухвалі
мотивів,  на  підставі  яких вона дійшла висновку про неможливість
задоволення  скарги,  а  послалась  лише  на  те,  що   призначене
засудженому покарання відповідає вимогам ст. 39 КК України.
     Таким чином,  судова  колегія  Одеського  обласного  суду  не
тільки  не  усунула порушень вимог закону,  що регламентують право
засудженого на захист,  а й сама допустила порушення ст.  378  КПК
України (  1003-05  ),  яка вимагає докладного викладення в ухвалі
підстав прийнятого судом рішення. У зв'язку з цим ухвалу обласного
суду скасовано з направленням справи на новий касаційний розгляд.
 
 Бюлетень законодавства і юридичної практики України,
 1993, N 4, стр. 301-302