Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про ратифікацію Договору між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


 
                        П О С Т А Н О В А
                  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
                     Про ратифікацію Договору
      між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і
   Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою
 
 
   ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1990, N 49, ст.ст.636,637 )
     Верховна  Рада    Української    Радянської    Соціалістичної
Республіки п о с т а н о в л я є:
     1.  Ратифікувати  Договір    між    Українською    Радянською
Соціалістичною Республікою і  Російською  Радянською  Федеративною
Соціалістичною Республікою ( 643_011  ),  підписаний  в  Києві  19
листопада 1990 року.
     2. Доручити Міністерству закордонних справ Української РСР на
основі  консультації  з  Міністерством  закордонних  справ   РРФСР
звернутися  до  Організації  Об'єднаних  Націй    з    клопотанням
зареєструвати цей Договір.
 
 
 Голова Верховної Ради Української РСР                 Л.КРАВЧУК
 
 м.Київ, 22 листопада 1990 року
      N 495-XII
                             Договір
     між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і
  Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою
 
     Українська Радянська  Соціалістична  Республіка  і  Російська
Радянська  Федеративна  Соціалістична  Республіка,   які    надалі
іменуються Високі Договірні Сторони,
     виходячи  з  Декларації  про  державний  суверенітет  України
( 55-12 )  від 16 липня  1990  року  і  Декларації  про  державний
суверенітет  Російської  Радянської  Федеративної   Соціалістичної
Республіки від 12 червня 1990 року,
     прагнучи побудувати демократичні правові  держави  України  і
Росії,
     маючи намір розвивати свої міждержавні  відносини  на  основі
принципів суверенної рівності,  невтручання  у  внутрішні  справи,
відмови від  застосування  сили  або  економічних  методів  тиску,
врегулювання спірних проблем  погоджувальними  засобами,  а  також
інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права,
     вважаючи, що подальший розвиток і зміцнення відносин  дружби,
добросусідства  та  взаємовигідного  співробітництва   між    ними
відповідають корінним національним інтересам народів обох держав і
служать справі миру і безпеки,
     керуючись  прагненням  розвивати  співдружність    суверенних
держав,
     підтверджуючи свою  відданість  цілям  і  принципам   Статуту
Організації  Об'єднаних   Націй   (   995_010   ),   Хельсінського
Заключного  акта  й  інших  документів   Наради   з   безпеки   та
співробітництва в Європі,
     зобов'язуючись дотримувати загальновизнаних міжнародних  норм
про права людини і народів,
     домовились про таке:
                             Стаття 1
     Високі  Договірні  Сторони  визнають  одна  одну  суверенними
державами і зобов'язуються утримуватись від дій, що можуть завдати
шкоди державному суверенітету іншої Сторони.
                             Стаття 2
     Високі  Договірні  Сторони  гарантують    своїм    громадянам
незалежно від їх національності або інших відмінностей рівні права
і свободи.
     Високі Договірні  Сторони  гарантують  громадянам  СРСР,  які
проживають на  територіях  Української  Радянської  Соціалістичної
Республіки і  Російської  Радянської  Федеративної  Соціалістичної
Республіки, після прийняття  Сторонами  законів  про  громадянство
право зберегти громадянство тієї Сторони, на території  якої  вони
проживають.
     Питання набуття громадянства однієї із  Сторін  особами,  які
проживають  на  території  іншої  Сторони,  будуть    урегульовані
відповідною  угодою  з  урахуванням  законодавства   Сторін    про
громадянство.
                             Стаття 3
     Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує  громадянам  іншої
Сторони, а також особам без громадянства,  які  проживають  на  її
території, незалежно від їхньої національної належності або  інших
відмінностей громадянські,  політичні,  соціальні,  економічні  та
культурні  права  і  свободи  відповідно    до    загальновизнаних
міжнародних норм про права людини.
     Кожна  з  Високих  Договірних  Сторін  захищає  права   своїх
громадян, які проживають на  території  іншої  Сторони,  подає  їм
всебічну допомогу й підтримку відповідно до загальновизнаних  норм
міжнародного права.
                             Стаття 4
     Високі  Договірні  Сторони,  бажаючи    сприяти    вираженню,
збереженню і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної
самобутності національних меншостей, що населяють їхні  території,
та усталених унікальних етнокультурних  регіонів,  беруть  їх  під
свій захист.
                             Стаття 5
     Високі  Договірні  Сторони  розвиватимуть    рівноправне    і
взаємовигідне співробітництво своїх  народів  і  держав  у  галузі
політики, економіки, культури, охорони здоров'я, екології,  науки,
техніки, торгівлі, у гуманітарній та  інших  галузях,  сприятимуть
широкому   інформаційному    обміну,    сумлінно    й    неухильно
дотримуватимуть взаємних зобов'язань.
     Сторони вважають за необхідне укласти  відповідні  угоди  про
співробітництво.
                             Стаття 6
     Високі Договірні Сторони визнають   і поважають територіальну
цілісність  Української  Радянської  Соціалістичної  Республіки  і
Російської Радянської  Федеративної  Соціалістичної  Республіки  в
нині існуючих у межах СРСР кордонах.
                             Стаття 7
     Високі  Договірні  Сторони  визнають  необхідність    системи
колективної  безпеки,  включаючи  співробітництво  обох  держав  у
галузі оборони і безпеки з урахуванням прагнення  обох  Сторін  до
подальшого зміцнення миру.
                             Стаття 8
     Високі  Договірні  Сторони  визнають,  що  до  сфери   їхньої
спільної діяльності, яка реалізується на рівноправній основі через
спільні координуючі інститути Сторін, належать:
     - взаємодія у зовнішній політиці;
     - співробітництво   у  формуванні  і    розвитку    спільного
економічного  простору,  загальноєвропейського  та   євразійського
ринків, у галузі митної політики;
     - управління   системами  транспорту  і  зв'язку,   включаючи
супутниковий зв'язок і телекомунікації;
     - співробітництво в галузі охорони  навколишнього  середовища
на своїх територіях, включаючи заходи щодо  мінімізації  наслідків
Чорнобильської  катастрофи,  участь  у  створенні    всеохоплюючої
міжнародної системи екологічної безпеки;
     - питання міграційної політики;
     - боротьба з організованою і міжнародною злочинністю.
                             Стаття 9
     Високі Договірні Сторони  визнають  за  кожною  з  них  право
самостійно визначати види і форми власності і регулювати відносини
власності на своїй території.
     Правовий режим  державного  майна,  майна  юридичних  осіб  і
громадян  однієї  Сторони,  що  знаходиться  на  території   іншої
Сторони, регулюється відповідними угодами.
     Високі Договірні Сторони погоджуються в тому, що всі  питання
щодо об'єктів, які  кваліфікуються  як  загальносоюзна  власність,
будуть  урегульовані  окремими  угодами,   що    грунтуються    на
законодавчих  актах  Сторін  про    захист    економічних    основ
суверенітету.
 
                            Стаття 10
     Економічні    відносини    Високих    Договірних       Сторін
регламентуються угодами з наданням  режиму  найбільшого  сприяння.
Сторони  забезпечують    розвиток    економічних,    торговельних,
науково-технічних відносин на рівнях:
     - органів державної влади та управління;
     - банків і фінансової системи;
     - органів територіального (муніципального) самоврядування;
     - підприємств, об'єднань, організацій та установ;
     - спільних   українсько-російських  і   російсько-українських
підприємств та організацій;
     - індивідуальних підприємців.
     Високі Договірні Сторони  погодилися  в  тому,  що  конкретні
механізми міжгосподарських відносин, торгового обміну, всіх  видів
зв'язку  і  перевезень,  а  також    питання    економічного    та
інформаційного співробітництва  будуть  урегульовані  міжурядовими
угодами. Сторони не застосовуватимуть  в  односторонньому  порядку
економічних заходів, що дестабілізують або  завдають  шкоди  іншій
Стороні.
                            Стаття 11
     Високі  Договірні  Сторони  укладуть  міжурядові  угоди   про
взаємні поставки і послуги, платежі, ціни і рух цінних паперів,  а
також про строки  переходу  на  взаємні  розрахунки  за  світовими
цінами. Даний перелік угод не є вичерпним.
     Високі Договірні Сторони зобов'язуються  вживати  заходів  до
координації політики цін.
                            Стаття 12
     Високі Договірні Сторони забезпечують  транзитні  транспортні
операції через морські,  річкові  і  повітряні  порти,  залізниці,
автодорожню  мережу  і  трубопроводи,   розташовані    на    їхніх
територіях.
     Умови і порядок здійснення транзитних  транспортних  операцій
визначаються спеціальними угодами Сторін.
                            Стаття 13
     Високі Договірні Сторони залишають за  собою  право  укладати
додаткові договори або угоди  про  співробітництво  в  усіх  інших
сферах міждержавних відносин.
                            Стаття 14
     Високі Договірні Сторони вважають за доцільне здійснити обмін
повноважними представництвами.
     Порядок  обміну  представництвами  та  їх    статус    будуть
врегульовані спеціальною угодою.
                            Стаття 15
     Спори щодо тлумачення  і  застосування  норм  цього  Договору
підлягають розв'язанню шляхом переговорів.
                            Стаття 16
     Цей Договір не зачіпає зобов'язань Високих Договірних  Сторін
щодо третіх держав та  права  на  укладення  договорів  з  третіми
сторонами про їх участь  у  визначеній  Договором  сфері  спільної
діяльності Сторін і в системі колективної безпеки.
                            Стаття 17
     Високі Договірні Сторони проводитимуть регулярні  двосторонні
консультації і переговори з питань виконання цього Договору.
     З  метою  реалізації  цього  Договору  Сторони  вважають   за
необхідне створити також постійно діючу  міжпарламентську  комісію
по співробітництву.
                            Стаття 18
     Кожна з Високих Договірних  Сторін  залишає  за  собою  право
ініціювати  в  рамках  консультацій  переговори  про   доцільність
продовження дії цього Договору або окремих його статей.
     Положення цього Договору можуть бути доповнені або змінені за
взаємною згодою Високих Договірних Сторін.
                            Стаття 19
     Цей Договір підлягає ратифікації.
     Обмін ратифікаційними грамотами відбудеться в місті Москві.
     Цей Договір набирає чинності в  день  обміну  ратифікаційними
грамотами.
                            Стаття 20
     Цей  Договір  укладається  строком  на  десять  років.   Його
чинність  буде  потім  автоматично   продовжено    на    наступний
десятирічний строк, якщо жодна  із  Сторін  не  заявить  про  своє
бажання денонсувати його шляхом письмового повідомлення не  пізніш
як за шість місяців до закінчення строку дії Договору.
     Складено  в  місті  Києві  19  листопада  1990  року  в  двох
примірниках, кожний  українською  та  російською  мовами,  причому
обидва тексти мають однакову силу.
 
 За Українську Радянську        За Російську Радянську Федеративну
 Соціалістичну Республіку           Соціалістичну Республіку
 
 Голова Верховної Ради              Голова Верховної Ради
 Української Радянської         Російської Радянської Федеративної
 Соціалістичної Республіки          Соціалістичної Республіки
       Л.Кравчук                              Б.Єльцин




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.31665
EUR31.22997
RUB0.45716
PLN7.31707
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка