Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про всенародне голосування (референдум СРСР)

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


                            З А К О Н
            СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
 
 N 1869-I від 27.12.90
 
 vd901227 vn1869-I
           Про всенародне голосування (референдум СРСР)
 
 ( Відомості З'їзду народних депутатів СРСР і
   Верховної Ради СРСР, 1990, N 1, ст. 10 )
 
 ( Вводиться в дію Постановою з'їзду народних депутатів СРСР
   N 1870-I ( v1870400-90 ) від 27.12.90, Відомості З'їзду
   Народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР, 1990,
   N 1, ст. 11 )
 
 
                   РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
     Стаття 1. Поняття всенародного голосування (референдуму
               СРСР)
     В СРСР  народ  здійснює державну владу як через Ради народних
депутатів, так і безпосередньо, в тому числі шляхом референдуму.
     У цьому Законі референдум  розуміється  як  спосіб  прийняття
громадянами  СРСР  всенародним  голосуванням законів СРСР та інших
рішень з найважливіших питань державного життя.
     Стаття 2. Принципи проведення референдуму СРСР
     Референдум СРСР проводиться на основі таких принципів:
     участь у референдумі є вільною;
     голосування є добровільним і таємним і здійснюється на основі
загального, рівного і прямого виборчого права;
     громадяни СРСР беруть участь у голосуванні безпосередньо і
особисто за місцем свого проживання;
     кожен учасник референдуму має один голос.
     При проведенні референдуму забезпечуються гласність, у тому
числі при підрахунку голосів, участь громадськості.
     Стаття 3. Право на участь у референдумі СРСР
     У референдумі СРСР беруть участь громадяни СРСР,  які досягли
18 років і мають право голосу згідно з законодавством Союзу РСР.
     Будь-яке пряме чи непряме обмеження  прав  громадян  СРСР  на
участь у референдумі є неприпустимим і карається за законом.
     У референдумі  не  беруть  участі  психічно  хворі громадяни,
визнані судом недієздатними,  особи, яких тримають за вироком суду
в  місцях  позбавлення волі,  а також особи,  щодо яких у порядку,
встановленому  кримінально-процесуальним  законодавством,   обрано
запобіжний захід - тримання під вартою.
     Стаття 4. Питання, які виносяться на референдум СРСР
     На референдум СРСР виносяться пропозиції з питань, віднесених
Союзним  Договором  і Конституцією СРСР ( n0001400-77 ) до відання
Союзу РСР.
     Предметом референдуму можуть бути:
     1) прийняття нового закону СРСР;
     2) зміна або скасування закону СРСР чи його окремих положень;
     3) прийняття рішення,  яке визначає  основний  зміст  законів
СРСР та інших актів;
     4) виявлення  громадської думки з інших найважливіших питань,
які перебувають у віданні Союзу РСР.
     Референдум СРСР проводиться на всій території СРСР.
     У  необхідних випадках референдум  СРСР  може  проводитись на
окремій території.
     На референдум  СРСР не виносяться питання:  про кордони Союзу
РСР,  кордони  республік;  про  зміну  статусу  і   територіальної
цілісності  республік,  автономних  областей і автономних округів;
гарантування оборони та безпеки держави; про вжиття надзвичайних і
невідкладних  заходів  щодо охорони громадського порядку,  захисту
здоров'я та безпеки громадян;  питання, пов'язані з призначенням і
увільненням  службових  осіб,  що  належать  до компетенції З'їзду
народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР, а також питання які
стосуються  виконання  зобов'язань,  що  випливають  з міжнародних
договорів Союзу РСР.
     Стаття 5. Право призначення референдуму СРСР
     Право призначення референдуму СРСР належать З'їздові народних
депутатів СРСР, а в період між З'їздами - Верховній Раді СРСР.
     Референдум з  питань,  які належать відповідно до Конституції
СРСР  до  виключного  відання  З'їзду  народних  депутатів   СРСР,
призначає З'їзд народних депутатів СРСР.
     Стаття 6. Мова референдуму СРСР
     При підготовці і проведенні референдуму СРСР використовується
мова республіки,  автономної  області,  автономного  округу;  мова
більшості  населення  даної місцевості і російська мова - офіційна
мова СРСР.
     Стаття 7. Фінансування референдуму СРСР
     Підготовка призначеного З'їздом народних депутатів  СРСР  або
Верховною   Радою   СРСР   референдуму  СРСР  та  його  проведення
здійснюється за рахунок бюджету.
     Стаття 8. Законодавство про референдум
     Законодавство про референдум СРСР складається  з  Конституції
СРСР  (  n0001400-77  ),  цього  Закону,  Закону  СРСР "Про вибори
народних  депутатів  СРСР"  (  v9855400-88  ),  оскільки  він   не
суперечить цьому Законові, та інших законів СРСР.
     Порядок проведення  республіканських  і місцевих референдумів
визначається законами Союзу РСР і законами республік.
       РОЗДІЛ II. ПІДГОТОВКА І ПРИЗНАЧЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ СРСР
     Стаття 9. Ініціатива проведення референдуму СРСР
     Ініціатива проведення референдуму СРСР належить:
     громадянам СРСР;
     З'їздові народних депутатів СРСР;
     Верховній Раді СРСР;
     Раді Союзу і Раді Національностей;
     Президентові СРСР;
     республікам в особі їхніх найвищих органів  державної  влади.
     Громадяни СРСР  реалізовують  право   ініціативи   проведення
референдуму СРСР, якщо під вимогою про референдум зібрано не менше
двох мільйонів підписів громадян,  які мають право брати участь  у
референдумі. Громадяни СРСР не можуть бути ініціаторами проведення
референдуму СРСР на окремій території.
     Стаття 10. Ініціативна група для проведення референдуму СРСР
     У разі,  якщо  з  ініціативою  про референдум СРСР виступають
громадяни,  утворюється група для проведення референдуму в  складі
не  менш як ста чоловік - ініціативна група референдуму.  В списку
ініціативної групи вказуються прізвище,  ім'я, по батькові і місце
проживання   кожного   члена  групи.  Питання,  що  виноситься  на
референдум,  має бути сформульовано ініціативною групою  чітко,  з
тим щоб на нього було можливо дати однозначну відповідь.
     Ініціативна група   референдуму   звертається   в  Центральну
комісію референдуму СРСР з проханням  зареєструвати  питання,  яке
вона  пропонує  на  референдум.  Формулювання  питання  може  бути
редакційно уточнено за згодою ініціативної групи.
     Питання, що пропонується на референдум  СРСР,  з  урахуванням
висновку  відповідного  комітету Верховної Ради СРСР або постійної
комісії його палати, а також склад ініціативної групи реєструються
Центральною  комісією  референдуму  СРСР.  Інформація  про  це  та
адреса,  на яку слід  надсилати  підписні  листи,  публікуються  в
газеті "Известия Советов народных депутатов СССР".
     Формулювання  питання,  що пропонується  на  референдум СРСР,
включається в підписний лист.
     Ініціативній групі  референдуму  видається  посвідчення   про
реєстрацію  протягом  30  днів з дня звернення щодо реєстрації.  В
реєстрації може бути відмовлено лише  у  випадках,  якщо  порушено
вимоги цієї статті або статті 4 цього Закону. Відмову в реєстрації
може бути оскаржено ініціативною групою референдуму до  Верховного
Суду СРСР.
     Стаття 11. Порядок і строки збирання підписів
     Ініціативна група  референдуму  організовує збирання підписів
громадян з моменту одержання посвідчення про реєстрацію.
     Збирання підписів здійснюється громадянами  СРСР,  які  мають
виборче право.
     Кожен підписний лист із зазначенням у ньому прізвища,  імені,
по батькові і місця  проживання  особи,  яка  збирає  підписи,  до
початку  збирання  підписів  повинен  бути  завірений виконавчим і
розпорядчим органом міської, районної в місті, селищної, сільської
Ради  народних  депутатів за місцем збирання підписів не пізніше 7
днів з моменту  пред'явлення  копії  посвідчення  про  реєстрацію.
Незавірені підписні листи є недійсними.
     Для збирання  підписів  не потрібне пред'явлення особою,  яка
провадить  збирання  підписів,  ніякого  іншого  документа,   крім
підписного  листа.  Кожен громадянин має право підписати підписний
лист тільки один раз.  При цьому громадянин пред'являє паспорт або
інший  документ,  що  посвідчує  його  особу.  Підпис  громадянина
супроводиться  зазначенням   його   прізвища,   ініціалів,   місця
проживання, реквізитів документа і дати підписання листа.
     При необхідності виконавчий і розпорядчий орган місцевої Ради
народних депутатів може перевірити достовірність підписів громадян
на підписних листах.
     Загальний строк збирання підписів у  питанні  про  проведення
референдуму  не  повинен  перевищувати  трьох місяців з дня видачі
посвідчення про реєстрацію ініціативної групи референдуму.
     Стаття 12.   Надіслання   підписних   листів  і  підсумкового
                  протоколу за результатами збирання підписів
     Заповнені підписні листи  надсилаються  в  ініціативну  групу
референдуму.  Ініціативна  група складає зведені дані про підсумки
збирання підписів і не пізніше чотирьох місяців з  дня  видачі  їй
посвідчення  про  реєстрацію  надсилає  заповнені підписні листи і
зведені дані в Центральну комісію референдуму СРСР.
     Центральна комісія  референдуму  СРСР   перевіряє   виконання
положень частини другої статті 9 та частини п'ятої статті 11 цього
Закону і  результати  збирання  підписів  заносить  у  підсумковий
протокол. Вимога про проведення референдуму і підсумковий протокол
за результатами збирання підписів  надсилаються  у  Верховну  Раду
СРСР  протягом  тридцяти  днів  з моменту одержання документів від
ініціативної групи референдуму.
     Стаття 13. Включення   питання  про  референдум  до   порядку
                денного  З'їзду  народних депутатів СРСР або сесії
                Верховної Ради СРСР
     З'їзд народних депутатів СРСР або Верховна Рада СРСР  включає
питання   про  референдум  до  порядку  денного  чергового  З'їзду
народних депутатів СРСР або чергової сесії Верховної Ради СРСР.
     Стаття 14. Прийняття рішення щодо вимоги про проведення
                референдуму СРСР
     З'їзд народних  депутатів  СРСР  або  Верховна Рада СРСР щодо
вимоги про проведення референдуму  СРСР  приймають  одне  з  таких
рішень:
     1) про  призначення  дати  референдуму  і  заходи  щодо його
забезпечення;
     2) про необхідність прийняття закону чи  іншого  рішення,  що
пропонується у вимозі про референдум, без проведення референдуму.
     З'їзд народних  депутатів  СРСР  або Верховна Рада СРСР мають
право відхилити вимогу про  проведення  референдуму  лише  в  разі
порушення цього Закону.
     Рішення в  питанні про референдумі СРСР приймається,  якщо за
нього проголосувало більше половини загальної  кількості  народних
депутатів  СРСР  на  З'їзді  народних  депутатів  СРСР  або більше
половини загальної кількості членів кожної з палат Верховної  Ради
СРСР на сесії Верховної Ради СРСР.
     У постанові З'їзду народних депутатів СРСР або Верховної Ради
СРСР  про  призначення  референдуму  СРСР  вказується  дата   його
проведення,    наводиться   зареєстроване   Центральною   комісією
референдуму СРСР формулювання поставленого на  референдум  питання
для  подальшого  включення  його в бюлетень,  визначається порядок
фінансування і вирішуються інші питання,  пов'язані з  проведенням
референдуму.
     Постанова про проведення референдуму,  проект закону СРСР або
текст  проекту  іншого  рішення,   поставленого   на   референдум,
публікуються  з  пресі  і  обнародуються  з  інших засобах масової
інформації не пізніше десяти днів після  прийняття  постанови  про
проведення референдуму СРСР.
     Стаття 15. Строк проведення референдуму СРСР
     Референдум СРСР  проводиться  в  строк  не  раніше  двох і не
пізніше  шести  місяців  з  моменту  прийняття  З'їздом   народних
депутатів  СРСР  або  Верховною  Радою  СРСР  постанови  про  його
призначення.
     У виняткових  випадках  З'їзд  народних  депутатів  СРСР  або
Верховна  Рада  СРСР  можуть  встановити  інші  строки  проведення
референдуму СРСР.
         РОЗДІЛ III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РЕФЕРЕНДУМУ СРСР
     Стаття 16. Гарантії  права на участь в обговоренні пропозицій
                з питань референдуму СРСР
     Держава гарантує громадянам СРСР, політичним партіям, масовим
рухам,  професійним  спілкам,   іншим   громадським   об'єднанням,
трудовим  колективам,  колективам  середніх  спеціальних  і  вищих
навчальних  закладів,  зборам  військовослужбовців  по  військових
частинах  право  безперешкодної  агітації  за  або проти вимог про
проведення референдуму СРСР,  а також за або проти проекту  закону
чи іншого рішення, що виноситься на референдум. У день голосування
будь-яка  агітація  в  питанні,  винесеному  на   референдум,   не
допускається.
     Публічне обговорення пропозицій,  що виносяться на референдум
СРСР,  здійснюється  відповідно  до  законодавства   про   порядок
проведення  зборів,  мітингів,  вуличних  походів  і демонстрацій.
     Обговорення може  бути  припинено   і   строки   призначеного
референдуму   перенесено   в   разі  запровадження  відповідно  до
Конституції СРСР надзвичайного стану.
     Виконавчі і   розпорядчі   органи   місцевих   Рад   народних
депутатів,  комісії  референдуму забезпечують надання громадянам і
громадським  об'єднанням  приміщень  для  публічного   обговорення
пропозицій,  поставлених на референдум,  допомагають  в оповіщенні
громадян про такі обговорення.
     Стаття 17. Комісії референдуму СРСР
     Підготовку і  проведення  референдуму  СРСР  здійснюють  такі
комісії референдуму:
     Центральна   комісія   референдуму  СРСР;
     центральні республіканські  комісії  референдуму  СРСР;
     дільничні комісії референдуму СРСР.
     У республіках   можуть   утворюватись   окружні  комісії  для
проведення референдуму СРСР.
     Повноваження Центральної   комісії   референдуму    СРСР    і
центральних республіканських комісій референдуму СРСР здійснюються
відповідно  Центральною  виборчою  комісією  по  виборах  народних
депутатів  СРСР  і  за  погодженням  з республіками - центральними
виборчими комісіями республік.
     Дільничні комісії   референдуму   утворюються   в    порядку,
встановленому   для  утворення  відповідних  виборчих  комісій  по
виборах народних депутатів СРСР.
     Стаття 18. Повноваження комісій референдуму СРСР
     Центральна комісія   референдуму    СРСР    встановлює    час
голосування,   здійснює   на   всій  території  СРСР  контроль  за
виконанням цього Закону і забезпечує його  однакове  застосування,
входить  у  разі  потреби  у  Верховну  Раду  СРСР з поданнями про
тлумачення положень цього Закону, спрямовує діяльність комісій для
проведення  референдуму,  розподіляє  між  ними кошти,  встановлює
форми  бюлетенів  і  списків  осіб  для  участі   у   всенародному
голосуванні,  інших  документів,  підбиває  підсумки  референдуму,
визначає порядок зберігання документів, здійснює інші повноваження
відповідно до цього Закону та інших законів СРСР.
     Центральні республіканські     комісії    референдуму    СРСР
контролюють виконання вимог цього Закону,  спрямовують  діяльність
нижчестоящих   комісій   референдуму,   провадять  на  відповідній
території підрахунок голосів і повідомляють результати Центральній
комісії референдуму СРСР.
     Окружні комісії    референдуму    організовують    діяльність
дільничних комісій,  контролюють  правильність  складення  списків
громадян, які мають право брати участь у референдумі, встановлюють
результати  підрахунку   голосів   в   окрузі,   здійснюють   інші
повноваження щодо забезпечення додержання цього Закону.
     Дільничні комісії   референдуму   в   порядку,  встановленому
Законом СРСР "Про вибори народних депутатів СРСР" ( v9855400-88 ),
складають   списки  громадян,  які  мають  право  брати  участь  у
референдумі,  вирішують  пов'язані  з  цим   питання,   сповіщають
громадян про день голосування,  забезпечують підготовку приміщення
для голосування і організовують голосування на  дільницях  у  день
голосування,  повідомляють результати голосування окружній комісії
референдуму (якщо її утворено)  або  центральній  республіканській
комісії референдуму СРСР.
     Рішення комісій   референдуму,   прийняті   в   межах   їхніх
повноважень,  є обов'язковими для  виконання  всіма  державними  і
громадськими органами, підприємствами, установами й організаціями,
службовими особами та громадянами.
     Стаття 19. Забезпечення умов діяльності комісій референдуму
                СРСР
     Голова, заступник   голови,   секретар   або   член   комісії
референдуму за її рішенням може звільнятися в період підготовки  і
проведення  референдуму СРСР від виконання виробничих чи службових
обов'язків із збереженням середньої заробітної  плати  за  рахунок
коштів, що виділяються на проведення референдуму.
     Державні і   громадські   органи,   підприємства,   установи,
організації,   службові   особи   зобов'язані   сприяти   комісіям
референдуму  у  здійсненні  ними  своїх  повноважень,  надавати  у
встановленому  порядку  необхідні  для  їх  роботи  приміщення  та
обладнання, інформацію і матеріали.
     Стаття 20. Списки  громадян,  які  мають право брати участь у
                референдумі СРСР
     До списків  громадян,  які  мають  право   брати   участь   у
референдумі  СРСР,  включаються  всі  громадяни,  що проживають на
території дільниці для голосування на  момент  складення  списків.
Списки військовослужбовців, які перебувають у військових частинах,
а також членів сімей військовослужбовців та інших осіб,  якщо вони
проживають  у районах розташування військових частин,  складаються
на основі  даних,  що  подаються  командирами  військових  частин.
Військовослужбовці,  які  проживають  поза  військовими частинами,
включаються  до  списків  за  місцем   проживання   на   загальних
підставах.
     Громадянина, який має право брати участь у референдумі,  може
бути включено не більш як до одного списку.
     Списки подаються для загального ознайомлення за  15  днів  до
дня голосування.
     Кожен громадянин  має  право  подати  заяву  про  неправильне
включення до списку або виключення його  з  списку,  а  також  про
допущені  в  списку неточності.  Заява про неправильності в списку
розглядається дільничною комісією  референдуму,  яка  зобов'язана,
негайно  розглянувши  заяву,  або  внести необхідні виправлення до
списку,  або видати  заявникові  копію  мотивованого  рішення  про
відхилення  його заяви.  Це рішення комісії може бути оскаржено до
районного (міського) народного суду.
     Стаття 21. Сповіщення про час і місце голосування
     Про час і місце  голосування  дільнична  комісія  референдуму
сповіщає громадян не менш як за 15 днів до дня голосування.
     У приміщенні  для  голосування  повинен  бути вивішений текст
проекту закону чи текст іншого рішення, винесеного на референдум.
     Стаття 22. Бюлетень для голосування
     Форму бюлетеня для голосування на референдумі СРСР затверджує
Центральна  комісія  референдуму не  пізніш  як  за ЗО днів до дня
голосування.
     У бюлетені для голосування  наводиться  формулювання  кожного
винесеного    на   референдум   питання   і   варіанти   відповіді
голосуючого - за і проти.
     Стаття 23. Голосування
     Голосування на референдумі  СРСР  проводиться  по  дільницях.
Дільниці   утворюються  в  порядку,  встановленому  для  утворення
виборчих дільниць по виборах народних депутатів СРСР.
     Бюлетені видаються громадянам  за  списками  для  голосування
після  пред'явлення  паспорта чи іншого документа,  який посвідчує
особу.  При одержанні бюлетеня громадянин розписується проти свого
прізвища в списку.
     Громадяни при  голосуванні  викреслюють  одну із зазначених у
бюлетені відповідей - за чи проти.  Якщо  голосуючий  викреслив  у
бюлетені  слова  "за" і "проти" або не викреслив обох слів,  такий
бюлетень у відповідній частині визнається недійсним.
     Стаття 24. Підбиття підсумків референдуму СРСР
     Центральна комісія референдуму СРСР  на  підставі  надісланих
протоколів за результатами голосування встановлює:
     загальну кількість  громадян  СРСР,  включених до списків для
голосування;
     кількість громадян, які взяли участь у голосуванні;
     кількість громадян,  які  проголосували   за,   проголосували
проти,  і  кількість  бюлетенів,  визнаних  недійсними,  окремо за
кожною пропозицією, поставленою на голосування.
     Протоколи    з   підсумків   голосування   та  інші документи
референдуму  подаються в Центральну комісію референдуму російською
мовою - офіційною мовою СРСР.
     Рішення (закон або інше рішення),  поставлене на  референдум,
вважається  прийнятим,  якщо  в  голосуванні  брали  участь більше
половини громадян,  внесених  до  списків  для  голосування,  і  в
результаті референдуму його схвалили більше половини громадян, які
взяли участь у голосуванні.
     Результати голосування підбиваються на засіданні  Центральної
комісії референдуму СРСР,  оформляються у вигляді протоколу,  який
підписують члени комісії,  і публікуються як офіційне повідомлення
про підсумки референдуму СРСР.
     Стаття 25. Про проведення повторного голосування
     За поданням   Генерального   прокурора   СРСР   про  допущені
порушення при проведенні референдуму СРСР,  які могли вплинути  на
його  результати,  Центральна  комісія  референдуму СРСР має право
прийняти рішення або про  проведення  протягом  місяця  повторного
голосування на тих дільницях (округах), де були порушення, або про
проведення протягом року повторного голосування на всій  території
СРСР.
     Стаття 26. Інші   правила   про   голосування   в   питаннях,
                поставлених на референдум СРСР
     Якщо цей Закон не містить правил про  організацію  і  порядок
голосування,   підрахунок   голосів   і  встановлення  результатів
голосування на референдумі  СРСР,  то  такі  правила  визначаються
відповідно до правил про вибори народних депутатів СРСР.
     З окремих   питань,  поставлених  на  референдум,  визначення
результатів голосування може  провадитись  відповідно  до  правил,
встановлених при призначенні конкретного референдуму СРСР.
     Стаття 27. Публікація рішень за підсумками референдуму
                СРСР
     Рішення (закон або інше рішення), прийняте шляхом референдуму
СРСР,  публікує  Президія Верховної Ради СРСР у семиденний строк з
дня офіційного повідомлення про його підсумки.
    РОЗДІЛ IV. ЧИННІСТЬ РІШЕНЬ ЗА ПІДСУМКАМИ РЕФЕРЕНДУМУ СРСР.
           ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
                       ПРО РЕФЕРЕНДУМ СРСР
     Стаття 28.  Набрання чинності  рішеннями,  прийнятими  шляхом
референдуму СРСР
     Закон СРСР,   прийнятий   шляхом  референдуму  СРСР,  набирає
чинності  в  порядку,  встановленому  для  актів  З'їзду  народних
депутатів  СРСР  і  Верховної  Ради СРСР.  Інше рішення,  схвалене
шляхом  референдуму,  є  обов'язковим   для   реалізації   з   дня
опублікування, якщо з самому рішенні не передбачено іншого строку.
     Стаття 29. Обов'язковість  рішень  за  підсумками референдуму
                СРСР
     Рішення, прийняте шляхом референдуму СРСР,  є остаточним, має
обов'язкову  силу на всій території СРСР і може бути скасоване або
змінене тільки шляхом референдуму.
     Підсумки референдуму,   що    проводиться    для    виявлення
громадської  думки,  відповідно до пункту 4 статті 4 цього Закону,
повинні    враховуватись   при   прийнятті   рішень   відповідними
державними органами.
     Стаття ЗО. Відповідальність  за  порушення законодавства  про
                референдум СРСР
     Особи, які перешкоджають шляхом насильства,  обману,  погроз,
підкупу  або  іншим  шляхом  вільному  здійсненню громадянами СРСР
їхніх прав на участь у референдумі СРСР,  а також  службові  особи
державних    чи   громадських   органів,   підприємств,   установ,
організацій,  члени  ініціативної  групи  і  комісій  референдуму,
особи,  які  проводять  збирання  підписів,  що  вчинили  підробку
документів, приписку,  явно   неправильний   підрахунок   голосів,
порушили таємницю голосування, караються позбавленням волі строком
до п'яти років,  або виправними роботами на строк до  двох  років,
або штрафом у розмірі до п'яти тисяч карбованців.
 
 
 Президент Союзу Радянських
 Соціалістичних Республік                               М.ГОРБАЧОВ
 
 Москва, Кремль. 27 грудня 1990 р.
         N 1869-I
 




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.31665
EUR31.22997
RUB0.45716
PLN7.31707
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка