Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

                     З А К О Н  У К Р А Ї Н И
 
       Про соціальний і правовий захист військовослужбовців
                        та членів їх сімей
 
      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 15, ст.190 )
 
  { Вводиться в дію Постановою ВР 
    N 2012-XII ( 2012-12 ) від 20.12.91, ВВР, 1992, N 15, ст.191 }
 
  { Iз змінами, внесеними згідно з Декретом 
    N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281 
                                   Законами
    N 64/97-ВР  від 12.02.97, ВВР, 1997, N 12, ст.103 
    N 533/97-ВР від 18.09.97, ВВР, 1997, N 45, ст.288 }
 
          { Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
                                    Конституційного Суду
            N 5-рп/99 ( v005p710-99 ) від 03.06.99 }
 
{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами 
  N 1082-XIV ( 1082-14 ) від 21.09.99, ВВР, 1999, N 48, ст.410 
  N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.102 
  N 1577-III ( 1577-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.178 
  N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38
  N 2463-III ( 2463-14 ) від 29.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.155 
  N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
  N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.236 
  N  429-IV  (  429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
  N  662-IV  (  662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
   - набуває чинності 01.08.2003 року
  N 1344-IV  ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
  N 1519-IV  ( 1519-15 ) від 19.02.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.320
  N 1763-IV  ( 1763-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.444
  N 1768-IV  ( 1768-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.446
  N 1865-IV  ( 1865-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 45, ст.503
  N 2285-IV  ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
  N 2459-IV  ( 2459-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16,  ст.263
  N 2505-IV  ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
                                                           ст.267
  N 2636-IV  ( 2636-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.361
  N 3200-IV  ( 3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 }
 
 { Додатково див. Закон
   N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N  9, N 10-11,
                                                            ст.96 }
 
 { Iз змінами, внесеними згідно із Законами
   N 3428-IV ( 3428-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.215
   N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006, ВВР, 2006, N 37, ст.318
   N  328-V  (  328-16 ) від 03.11.2006, ВВР, 2006, N 51, ст.519
   N  489-V  (  489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }
 
 
 
     Цей  Закон  відповідно  до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає основні засади державної  політики  у  сфері  соціального
захисту  військовослужбовців та членів їх сімей,  встановлює єдину
систему   їх   соціального   та   правового   захисту,    гарантує
військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній,  соціальній,
політичній   сферах   сприятливі   умови   для    реалізації    їх
конституційного   обов'язку   щодо  захисту  Вітчизни  та  регулює
відносини у цій галузі.
{  Закон доповнено преамбулою згідно із Законом N 328-V ( 328-16 )
від 03.11.2006 }
 
                          Р о з д і л I
 
                        ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Соціальний захист військовослужбовців
 
     Соціальний захист військовослужбовців - діяльність  (функція)
держави,  спрямована на встановлення системи правових і соціальних
гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод,
задоволення  матеріальних  і  духовних  потреб військовослужбовців
відповідно до особливого виду їх службової діяльності,  статусу  в
суспільстві,  підтримання  соціальної  стабільності  у військовому
середовищі.  Це право на забезпечення їх у разі повної,  часткової
або   тимчасової   втрати   працездатності,  втрати  годувальника,
безробіття з незалежних від них обставин,  у старості,  а також  в
інших випадках, передбачених законом.
{ Стаття 1 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 1-1. Законодавство про соціальний і правовий захист
                 військовослужбовців та членів їх сімей
 
     Законодавство про    соціальний     і     правовий     захист
військовослужбовців  та  членів  їх сімей базується на Конституції
України ( 254к/96-ВР ) і  складається  з  цього  Закону  та  інших
нормативно-правових актів.
 
     Якщо міжнародним  договором,  згода  на  обов'язковість якого
надана Верховною Радою України,  встановлені  більш  високі  норми
щодо  соціального  захисту військовослужбовців та членів їх сімей,
ніж ті,  що містить законодавство України, то застосовуються норми
міжнародного договору.
{ Закон доповнено статтею 1-1 згідно із Законом N 328-V ( 328-16 )
від 03.11.2006 }
 
     Стаття 1-2. Гарантії соціального і правового захисту
                 військовослужбовців та членів їх сімей
 
     Військовослужбовці користуються  усіма  правами  і  свободами
людини та громадянина,  гарантіями цих прав і свобод, закріпленими
в Конституції  України  (  254к/96-ВР  )  та  законах  України,  з
урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
 
     У зв'язку  з  особливим  характером  військової  служби,  яка
пов'язана  із  захистом  Вітчизни,  військовослужбовцям  надаються
визначені законом пільги,  гарантії та компенсації,  які не можуть
бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.
 
     Нормативно-правові акти органів державної  влади  та  органів
місцевого   самоврядування,   які   обмежують   права   і   пільги
військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.
{ Закон доповнено статтею 1-2 згідно із Законом N 328-V ( 328-16 )
від 03.11.2006 }
 
     Стаття 2. Заборона обмежень прав військовослужбовців
 
     Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та  членів  їх
сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
 
     Стаття 3. Сфера дії цього Закону
 
     1. Дія цього Закону поширюється на:
 
     1) військовослужбовців Збройних Сил України,  інших утворених
відповідно    до   законів   України   військових   формувань   та
правоохоронних   органів   спеціального   призначення   (далі    -
правоохоронних   органів),   які  проходять  військову  службу  на
території   України,   і   військовослужбовців   зазначених   вище
військових формувань та правоохоронних органів - громадян України,
які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх
сімей;
 
     2) військовослужбовців,   які   стали   інвалідами  внаслідок
захворювання,  пов'язаного з проходженням  військової  служби,  чи
внаслідок  захворювання  після  звільнення їх з військової служби,
пов'язаного з проходженням військової служби,  та членів їх сімей,
а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи
пропали безвісти;
 
     3) військовозобов'язаних   та   резервістів,   призваних   на
навчальні  (або  перевірочні)  та  спеціальні  збори,  і членів їх
сімей.
 
     2. Дія  цього  Закону  не   поширюється   на   членів   сімей
військовослужбовців,  військовозобов'язаних  та  резервістів,  які
загинули  чи  померли  під  час  проходження   військової   служби
(зборів),  проходження  служби  у  резерві внаслідок вчинення ними
злочину чи адміністративного  правопорушення,  або  якщо  загибель
(смерть) військовослужбовця,  військовозобов'язаного чи резервіста
сталася  внаслідок  вчинення  ними  дій  у   стані   алкогольного,
наркотичного  або токсичного сп'яніння,  чи є наслідком навмисного
заподіяння  собі  військовослужбовцем,  військовозобов'язаним   чи
резервістом тілесного ушкодження.
{  Стаття  3  із  змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III
(  2171-14  )  від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003,
N  3200-IV  (  3200-15 ) від 15.12.2005, N 3428-IV ( 3428-15 ) від
09.02.2006; в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 4. Забезпечення виконання законодавства щодо
               соціального і правового захисту військовослужбовців
               та членів їх сімей
 
     Забезпечення      виконання      цього      Закону,     інших
нормативно-правових актів щодо  соціального  і  правового  захисту
військовослужбовців  та  членів  їх  сімей  покладається на органи
державної влади та органи місцевого самоврядування.
{ Стаття 4 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
                          Р о з д і л II
 
                    ПРАВА ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ
 
     Стаття 5. Забезпечення громадянських прав і свобод
               військовослужбовців
 
     Військовослужбовці - громадяни України, які проходять  службу
на території України, беруть участь у всеукраїнському  і  місцевих
референдумах,  обирають  і  можуть  бути  обраними  до відповідних
місцевих   рад  та  інших  виборних  державних  органів  згідно  з
Конституцією  України ( 254к/96-ВР ). На них поширюються положення
Закону   України   "Про   вибори   Президента   Української   РСР"
( 1297-12 ). ( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 )
     Військовослужбовцям, які балотуються  кандидатами  у  народні
депутати, депутати місцевих рад, їх командири (начальники) повинні
створювати  належні  умови  для  здійснення цього права. ( Частина
друга  статті  5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2459-IV
( 2459-15 ) від 03.03.2005 )
     Військовослужбовці, обрані на виборні посади до місцевих рад,
на  яких вони працюють на постійній основі, прикомандировуються до
відповідних  місцевих  рад із залишенням на військовій службі. Час
роботи  військовослужбовця  на виборній посаді в місцевій раді, на
якій  він  працює  на  постійній  основі, зараховується до вислуги
років  на військовій службі. Після закінчення строку повноважень у
місцевій  раді  військовослужбовець  направляється в розпорядження
військового  формування,  де  він  проходив службу до обрання, для
подальшого  проходження  служби  на  попередній  посаді,  а  за її
відсутності  - на іншій рівноцінній посаді. ( Частина третя статті
5 в редакції Закону N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 )
     Народний  депутат  України,  який  є  військовослужбовцем, на
строк  виконання  депутатських  повноважень прикомандировується до
Верховної   Ради   України   із   залишенням  на  строк  виконання
депутатських  повноважень  на  військовій службі. Після закінчення
повноважень   народного   депутата  України  він  направляється  в
установленому  порядку  в  розпорядження  відповідного військового
формування для подальшого проходження служби на попередній або, за
його згодою, на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді. ( Статтю 5
доповнено   частиною   четвертою   згідно  із  Законом  N  1519-IV
( 1519-15 ) від 19.02.2004 )
     Військовослужбовці мають  право  створювати  свої  громадські
об'єднання відповідно до законодавства України. Військовослужбовці
не можуть бути членами будь-яких політичних партій або організацій
чи рухів. Організація військовослужбовцями страйків і участь в  їх
проведенні не допускається.
     Військовослужбовці  вправі  оскаржити  в  суд  незаконні  дії
військових посадових осіб і органів військового управління.
     Військовослужбовці мають рівне з  усіма  громадянами  України
право виїзду за кордон.
 
     Стаття 6. Свобода совісті
 
     Військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не
сповідувати  ніякої,  відправляти  релігійні   обряди,    відкрито
висловлювати і вільно поширювати  свої  релігійні  або  атеїстичні
переконання.
     Ніхто    не    має    права    перешкоджати       задоволенню
військовослужбовцями своїх релігійних потреб.
     Особам, релігійні переконання яких перешкоджають  проходженню
строкової військової  служби,  надається  право  на  альтернативну
службу згідно з Законом України "Про  альтернативну  (невійськову)
службу" ( 1975-12 ).
 
     Стаття 7. Недоторканність військовослужбовця
 
     Військовослужбовцю гарантується недоторканність особи. Він не
може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення.
{  Стаття  7  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 8. Основні права військовослужбовців, пов'язані
               з проходженням служби
 
     1. Використання військовослужбовців для виконання завдань, не
пов'язаних  з  військовою службою, забороняється та тягне за собою
відповідальність  згідно  із  законом.  Військовослужбовці  можуть
залучатися  до  участі  у  ліквідації наслідків аварій, катастроф,
стихійного  лиха  та  в  інших  окремих  випадках лише за рішенням
Верховної  Ради  України.  (  Абзац  перший  пункту  1 статті 8 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1768-IV ( 1768-15 ) від
15.06.2004 )
     Час  перебування  громадян  України  на  військовій    службі
зараховується  до  їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи
за   спеціальністю,   а  також  до  стажу  державної  служби.  Час
проходження  строкової  військової  служби  зараховується до стажу
роботи,  що  дає право на призначення пенсії за віком на пільгових
умовах,  якщо на момент призову на строкову військову службу особа
навчалася  за  фахом  у професійно-технічному навчальному закладі,
працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на
пенсію  на  пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про
пенсійне  забезпечення"  (  1788-12  )  або  на пенсію за віком на
пільгових   умовах  до  набрання  чинності  Законом  України  "Про
загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування" ( 1058-15 ).
Час  навчання  в  професійно-технічному  навчальному закладі і час
проходження  строкової  військової  служби,  які  зараховуються до
пільгового  стажу,  не повинні перевищувати наявного стажу роботи,
що  дає право на пенсію на пільгових умовах. { Абзац другий пункту
1  статті  8  із  змінами,  внесеними згідно із Законами N 2636-IV
( 2636-15 ) від 02.06.2005, N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
     Військовослужбовцям гарантується свобода наукової,  технічної
та художньої творчості.
     Військовослужбовці  не  можуть   займатися    підприємницькою
діяльністю.
     У разі тимчасового заміщення військовослужбовцем  вищестоящої
командної посади оплата провадиться  у  встановленому  порядку  по
заміщуваній посаді.
     2.  Військовослужбовці  (крім  військовослужбовців  строкової
військової служби) не можуть бути звільнені з військової служби до
набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня
служба припиняється (розривається) у зв'язку із закінченням строку
контракту  або  у  зв'язку  із  систематичним  невиконанням   умов
контракту командуванням чи у зв'язку із систематичним невиконанням
умов контракту військовослужбовцем, за віком, за власним бажанням,
за станом здоров'я,  через службову невідповідність,  у зв'язку із
скороченням  штатів  або  проведенням  організаційних  заходів,  у
зв'язку  з  обвинувальним  вироком суду,  що набрав законної сили,
яким призначено покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі,
позбавлення  військового  звання,  позбавлення права займати певні
посади,  у   зв'язку   з   позбавленням   військового   звання   в
дисциплінарному  порядку,  а  також  через сімейні обставини або з
інших  поважних  причин,  перелік  яких   визначається   Кабінетом
Міністрів України.
     У разі   незаконного   звільнення  з  військової  служби  або
переміщення  по   службі   військовослужбовець,   який   проходить
військову   службу   за   контрактом  або  перебуває  на  кадровій
військовій службі,  підлягає поновленню на  військовій  службі  на
попередній або за його згодою на іншій,  не нижчій, ніж попередня,
посаді.  Посада вважається нижчою,  якщо за цією  посадою  штатним
розписом  передбачено  нижче  військове звання,  а за умови рівних
звань - менший посадовий  оклад.  У  разі  якщо  штатним  розписом
передбачено  два  військових  звання  або диференційовані посадові
оклади,  до  уваги  береться  вище  військове  звання  або   вищий
посадовий   оклад.   У  разі  заподіяння  йому  таким  звільненням
(переміщенням) моральної шкоди  вона  може  бути  відшкодована  за
рішенням суду.
     У разі  поновлення на військовій службі (посаді) орган,  який
прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про
виплату  військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення
за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового
обов'язку   на   нижчеоплачуваній   посаді,  які  він  недоотримав
внаслідок  незаконного  звільнення   (переміщення).   Цей   період
зараховується   військовослужбовцю   до   вислуги   років   (як  у
календарному,  так і  у  пільговому  обчисленні)  та  до  терміну,
встановленого для присвоєння чергового військового звання.
{  Пункт  2  статті  8  в  редакції  Закону N 328-V ( 328-16 ) від
03.11.2006 }
     3. За військовослужбовцями строкової служби, які  до  призову
працювали на підприємствах, в установах і організаціях,  незалежно
від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з
військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк
на  те  ж  підприємство,  в  установу  чи  організацію   або    їх
правонаступники  на посаду, не нижчу за ту, яку  вони  займали  до
призову  на  військову  службу.  Протягом  місяця  з дня взяття на
військовий  облік  за місцем проживання орган праці та соціального
захисту населення за поданням військового комісара в порядку, який
встановлюється  Кабінетом  Міністрів України, надає їм матеріальну
допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім
місцем  роботи  (для  тих,  хто  працював  до  призову на строкову
військову  службу)  або  однієї  мінімальної заробітної плати (для
тих,  хто  не працював) за рахунок коштів державного бюджету. Вони
користуються  за  інших рівних умов переважним правом на залишення
на  роботі  при  скороченні  чисельності  або  штату працівників у
зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох
років  з дня звільнення з військової служби. { Абзац перший пункту
3  статті  8  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
     Військовослужбовці  строкової  служби,  сім'ї  яких  втратили
годувальника і не мають інших працездатних членів та членів  сім'ї
з  самостійним  заробітком,  звільняються  з  військової    служби
достроково.
     4. Забезпечення  зайнятості  осіб,  звільнених  з  військової
служби  без  права  на  пенсію,    провадиться    відповідно    до
законодавства України про зайнятість населення.
     5.  Держава  забезпечує  соціальну  та  професійну  адаптацію
військовослужбовців,  які звільняються у  зв'язку  із  скороченням
штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я,
а також військовослужбовців строкової військової  служби,  які  до
призову  на  строкову військову службу не були працевлаштовані,  в
разі відповідного звернення зазначених осіб.  У разі  необхідності
соціальну  та  професійну  адаптацію  проходять  також члени сімей
військовослужбовців  за  їх   зверненням.   Адаптація   зазначеної
категорії  осіб провадиться урядовим органом державного управління
з питань адаптації військовослужбовців,  звільнених  у  запас  або
відставку,  та  конверсії  колишніх військових об'єктів за рахунок
коштів  державного  бюджету.  {  Абзац  перший пункту 5 статті 8 в
редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
     Військовослужбовцям,  які  мають вислугу військової служби не
менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється,
починаючи  з  1  січня  2005  року, протягом останнього року перед
звільненням    з    військової    служби    проходити   професійну
перепідготовку  (тривалістю  не  менше 500 годин), без стягнення з
них платні за навчання та із збереженням забезпечення усіма видами
забезпечення   в   порядку   та   на   умовах,   які  визначаються
Міністерством   оборони   України,  у  центрах  перепідготовки  та
працевлаштування  всіх  форм власності за рахунок службового часу.
(  Пункт  5  статті  8  доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 1763-IV ( 1763-15 ) від 15.06.2004 )
  
     Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців
 
     1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне,
грошове  та інші види забезпечення в обсязі,  що відповідає умовам
військової служби,  стимулює закріплення кваліфікованих військових
кадрів.
 
     2. До складу грошового забезпечення входять:
 
     посадовий оклад, оклад за військовим званням;
 
     щомісячні додаткові  види  грошового забезпечення (підвищення
посадового  окладу,  надбавки,  доплати,  винагороди,  які   мають
постійний характер, премія);
 
     одноразові додаткові види грошового забезпечення.
 
     3. Грошове  забезпечення  визначається  залежно  від  посади,
військового звання,  тривалості,  інтенсивності та умов військової
служби,   кваліфікації,   наукового   ступеня   і  вченого  звання
військовослужбовця.
 
     Грошове забезпечення  підлягає   індексації   відповідно   до
закону.
 
     4. Грошове   забезпечення   виплачується   у   розмірах,   що
встановлюються   Кабінетом   Міністрів   України,    та    повинно
забезпечувати   достатні   матеріальні  умови  для  комплектування
Збройних  Сил  України,  інших  утворених  відповідно  до  законів
України    військових    формувань   та   правоохоронних   органів
кваліфікованим  особовим  складом,  враховувати  характер,   умови
служби,  стимулювати  досягнення  високих  результатів у службовій
діяльності.
 
     Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром
оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади,
що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно  до  законів
України військові формування та правоохоронні органи,  керівниками
розвідувальних органів України.
 
     5. За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову
службу   за   межами   України,   зберігається  виплата  грошового
забезпечення в національній валюті та  виплачується  винагорода  в
іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом
Міністрів України.
 
     6. За   військовослужбовцями,   захопленими   в   полон   або
заручниками,  а  також  інтернованими  в  нейтральних державах або
безвісно   відсутніми,   зберігаються   грошове   та   інші   види
забезпечення.   Сім'ям  зазначених  військовослужбовців  щомісячно
виплачується грошове забезпечення,  в тому числі додаткові та інші
види   грошового   забезпечення,   в   розмірах,   що  встановлені
військовослужбовцю на день захоплення його в полон або заручником,
інтернування в нейтральних державах або безвісної відсутності.
 
     Дія цього  пункту не поширюється на військовослужбовців,  які
добровільно здалися в полон.
 
     Грошове забезпечення   виплачується   таким   членам    сімей
військовослужбовців:
 
     дружині (чоловіку),   а   в  разі  її  (його)  відсутності  -
повнолітнім дітям,  які проживають разом з нею (ним), або законним
представникам    (опікунам,   піклувальникам)   чи   усиновлювачам
неповнолітніх дітей (інвалідів з  дитинства  -  незалежно  від  їх
віку),    а   також   особам,   які   перебувають   на   утриманні
військовослужбовців,  або  батькам   військовослужбовців   рівними
частками,  якщо  військовослужбовці  не  перебувають  у шлюбі і не
мають дітей.  При цьому виплата грошового забезпечення цим  членам
сімей  здійснюється  до  повного  з'ясування  обставин  захоплення
військовослужбовців  у   полон   або   заручниками,   інтернування
військовослужбовців   або   їх   звільнення,  або  визнання  їх  у
встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими.  У
всіх  випадках  виплата  грошового  забезпечення  здійснюється  не
більше  ніж  до  дня  виключення  військовослужбовця  зі   списків
особового складу військової частини.
 
     У разі  індексації грошового забезпечення військовослужбовців
Збройних  Сил  України,  інших  утворених  відповідно  до  законів
України  військових  формувань  та  правоохоронних органів грошове
забезпечення членам сімей військовослужбовців,  захоплених у полон
або  заручниками,  а також інтернованих у нейтральних державах або
безвісно відсутніх виплачується з урахуванням такої індексації.
 
     7. За   військовослужбовцями,   відрядженими   до   державних
органів,    установ   і   організацій,   зберігаються   всі   види
забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону,  гарантії
та   пільги,   що  надаються  за  рахунок  коштів,  призначених  у
Державному бюджеті України  на  утримання  Збройних  Сил  України,
інших утворених відповідно до законів України військових формувань
та   правоохоронних   органів,   Державної   спеціальної    служби
транспорту.    Перелік    посад,    які   можуть   бути   заміщені
військовослужбовцями  у  цих  державних   органах,   установах   і
організаціях, затверджується Президентом України.
{  Стаття  9  із  змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III
(  2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003; в
редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 9-1. Продовольче, речове та інше забезпечення
                 військовослужбовців
 
     1. Продовольче  та  речове  забезпечення  військовослужбовців
здійснюється  за нормами і в терміни,  що встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
 
     {  Дію  пункту  2  статті  9-1 зупинено на 2007 рік згідно із
Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 } 2. Військовослужбовці,
які  проходять  військову  службу за контрактом або перебувають на
кадровій  військовій  службі,  мають  право  на  отримання замість
належних  їм  за  нормами  забезпечення  предметів  речового майна
грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
 
     Порядок виплати грошової компенсації  визначається  Кабінетом
Міністрів України.
 
     3. При переїзді військовослужбовців,  які проходять військову
службу за контрактом,  а також  тих,  хто  перебуває  на  кадровій
військовій  службі,  на  нове  місце  військової  служби  в  інший
населений пункт,  у зв'язку з призначенням  на  військову  посаду,
зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в
якому  становить  не  менше  шести  місяців,  або  у   зв'язку   з
передислокацією військової частини їм виплачується:
 
     1) підйомна    допомога   в   розмірі   місячного   грошового
забезпечення  на  військовослужбовця  і  50  відсотків   місячного
грошового  забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця,
який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
 
     2) добові,  встановлені  Кабінетом  Міністрів   України   для
працівників,   які  перебувають  у  відрядженні,  за  кожний  день
перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена  сім'ї
військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
{ Закон доповнено статтею 9-1 згідно із Законом N 328-V ( 328-16 )
від 03.11.2006 }
 
     Стаття 10. Службовий час і час відпочинку
                військовослужбовців
 
     1. Загальна тривалість службового часу військовослужбовців на
тиждень  не  може перевищувати нормальної тривалості робочого часу
за  відповідний  період,  визначеної  законодавством  України,  за
винятком випадків, передбачених пунктом 5 цієї статті.
 
     2. Розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби
і протягом тижня у військових частинах здійснюється  таким  чином,
щоб  забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і
проведення занять з  бойової  підготовки  та  створити  умови  для
підтримання    порядку,   військової   дисципліни   та   виховання
військовослужбовців,  підвищення їх культурного рівня,  всебічного
побутового обслуговування, відпочинку і харчування.
 
     3. Розподіл  службового часу військовослужбовців визначається
розпорядком дня,  який затверджує відповідний командир (начальник)
у   порядку,   визначеному   статутами  Збройних  Сил  України,  з
додержанням   встановленої   загальної   тривалості    щотижневого
службового часу.
 
     4. Для    військовослужбовців,    крім    військовослужбовців
строкової військової служби,  встановлюється  п'ятиденний  робочий
тиждень   з  двома  вихідними  днями,  а  для  військовослужбовців
строкової  військової  служби   і   курсантів   (слухачів)   вищих
військових  навчальних  закладів  та  курсантів  вищих  навчальних
закладів,  які мають військові  навчальні  підрозділи,  навчальних
центрів  (частин)  -  шестиденний робочий тиждень з одним вихідним
днем.
 
     5. Військові навчання,  походи кораблів,  бойові стрільби  та
бойове  чергування,  несення  служби  в  добовому  наряді  та інші
заходи,  пов'язані  із  забезпеченням   боєготовності   військових
частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового
часу.
 
     6. Вихідні,  святкові та неробочі дні є днями відпочинку  для
всього  особового складу,  крім військовослужбовців,  залучених до
виконання службових обов'язків.  Ці дні згідно з планами,  а також
вільний  від  занять  час  відводяться для відпочинку,  проведення
культурно-освітньої   роботи,   спортивних   заходів   та    ігор.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової
служби  та  курсантів  (слухачів)  вищих   військових   навчальних
закладів, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та
неробочі дні,  відповідний час для відпочинку надається командиром
(начальником),    як    правило,    протягом   наступного   тижня.
Військовослужбовцям   строкової   військової   служби,   курсантам
(слухачам)  вищих  військових  навчальних  закладів  при виконанні
обов'язків  військової  служби  у  зазначені  дні  час  відпочинку
встановлюється відповідним командиром (начальником).
{ Стаття 10 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки.
                  Порядок надання військовослужбовцям відпусток
                  та відкликання з них
 
     1. Військовослужбовцям,  крім  військовослужбовців  строкової
військової  служби,  надаються  щорічні   основні   відпустки   із
збереженням  матеріального,  грошового  забезпечення  та  наданням
грошової допомоги на оздоровлення у  розмірі  місячного  грошового
забезпечення.   Тривалість   щорічної   основної   відпустки   для
військовослужбовців,  які мають вислугу в календарному  обчисленні
до 10   років,   становить   30   календарних   днів;  від  10  до
15 років,  -  35  календарних  днів;  від  15  до  20   років,   -
40 календарних днів;  понад 20 календарних років, - 45 календарних
днів.
 
     2. Порядок   надання   військовослужбовцям    відпусток    та
відкликання з них встановлюється законодавством.
{   Закон  доповнено  статтею  10-1  згідно  із  Законом  N  328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я
                та медичну допомогу
 
     1. Охорона   здоров'я   військовослужбовців    забезпечується
створенням   сприятливих  санітарно-гігієнічних  умов  проходження
військової служби,  побуту та системою  заходів  з  обмеження  дії
небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки
та   екологічної   обстановки,   які   здійснюються    командирами
(начальниками)  у  взаємодії з місцевими органами виконавчої влади
та органами місцевого самоврядування.
 
     Турбота про     збереження     та     зміцнення      здоров'я
військовослужбовців  - обов'язок командирів (начальників).  На них
покладається забезпечення вимог безпеки  при  проведенні  навчань,
інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і
військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків
військової служби.
 
     Військовослужбовці, військовозобов'язані  та резервісти,  які
призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають
право    на    безоплатну   кваліфіковану   медичну   допомогу   у
військово-медичних закладах охорони  здоров'я.  Військовослужбовці
щорічно   проходять   медичний   огляд,   щодо   них   проводяться
лікувально-профілактичні заходи.
 
     За відсутності  за  місцем  проходження  військової   служби,
навчальних  (або  перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем
проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони
здоров'я  чи  відповідних  відділень  або  спеціального  медичного
обладнання,  а також  у  невідкладних  випадках  медична  допомога
надається  державними  або комунальними закладами охорони здоров'я
за  рахунок  Міністерства   оборони   України,   інших   утворених
відповідно    до   законів   України   військових   формувань   та
правоохоронних органів.
 
     Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи,  медична  допомога,  санаторно-курортне  лікування  та
відпочинок надаються відповідно до законодавства.
 
     2. Члени сімей військовослужбовців (крім  військовослужбовців
строкової   військової   служби   та  курсантів  (слухачів)  вищих
військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів,
які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем
їх проживання державних або комунальних закладів охорони  здоров'я
отримують  медичну  допомогу у військово-медичних закладах охорони
здоров'я.
 
     Члени сімей військовослужбовців та осіб,  звільнених у  запас
або   у  відставку,  а  також  військовослужбовців,  які  загинули
(померли),  пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження
військової  служби  або  постраждали  у  полоні в ході бойових дій
(війни) чи під час участі  в  міжнародних  миротворчих  операціях,
якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених
відповідно  до   законів   України   військових   формуваннях   та
правоохоронних  органах  не  менш  як 20 календарних років,  мають
право на медичне обслуговування у  закладах  Міністерства  оборони
України,  інших утворених відповідно до законів України військових
формувань та правоохоронних органів.
 
     Направлення військовослужбовців  та  членів   їх   сімей   на
лікування  за  межі  України здійснюється на загальних підставах у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
     3. Військовослужбовці  (крім  військовослужбовців   строкової
військової   служби)   та   члени   їх   сімей   мають   право  на
санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях,  будинках
відпочинку,   пансіонатах  і  на  туристських  базах  Міністерства
оборони України,  інших утворених відповідно  до  законів  України
військових    формувань    та    правоохоронних    органів.   Такі
військовослужбовці сплачують   25   відсотків,    а    члени    їх
сімей - 50 відсотків вартості путівки,  за винятком випадків, коли
відповідно до законодавства встановлені інші умови  оплати.  Таким
же   правом  користуються  члени  сімей  військовослужбовців,  які
загинули  (померли)  або  пропали  безвісти  під  час  проходження
військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина
(чоловік),  неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства
(незалежно від їх віку).
{  Друге  речення  абзацу  набирає  чинності з 1 січня 2008 року -
див. пункт 1 розділу II Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Військовослужбовцям, які   направляються   до  санаторію  для
продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської
комісії   після   лікування   в   госпіталях,   путівки  надаються
безоплатно.
 
     Військовослужбовці строкової  військової   служби,   курсанти
(слухачі)  вищих  військових навчальних закладів та курсанти вищих
навчальних закладів,  які мають  військові  навчальні  підрозділи,
навчальних центрів (частин), військовослужбовці-жінки за наявності
медичних показань забезпечуються  безоплатним  санаторно-курортним
лікуванням.
 
     Військовослужбовці, які  отримали  захворювання,  пов'язане з
виконанням  обов'язків  військової  служби,  після   лікування   у
військово-медичному   закладі  охорони  здоров'я  мають  право  на
позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих
закладів Міністерства оборони України,  інших утворених відповідно
до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
 
     Військовослужбовцям, зайнятим  на   роботах   із   шкідливими
умовами  праці,  а  також  при  особливому  характері  їх  служби,
військовослужбовцям,  які стали інвалідами внаслідок бойових  дій,
учасникам  бойових  дій  і  прирівняним  до них особам путівки для
санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу.
 
     Пенсіонери з   числа   військовослужбовців,    які    визнані
інвалідами  I  та  II групи внаслідок захворювання,  пов'язаного з
проходженням  військової  служби,  забезпечуються  путівками   для
санаторно-курортного лікування незалежно від виду пенсії, яку вони
отримують.  Iнваліди III групи,  звільнені з військової служби  за
станом   здоров'я,   які   отримують   пенсії   по   інвалідності,
забезпечуються путівками  для  санаторно-курортного  лікування  за
наявності медичних показань.
 
     Порядок забезпечення   путівками   для   санаторно-курортного
лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
     4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових
дій,  а  також  учасники  бойових  дій  прирівнюються  у правах до
інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.
 
     5. Військовослужбовці-жінки  користуються   всіма   пільгами,
передбаченими  законодавством  з питань соціального захисту жінок,
охорони материнства і дитинства.  Ці пільги поширюються на батьків
з  числа  військовослужбовців,  які  виховують дітей без матері (у
разі її смерті,  позбавлення батьківських прав, на час перебування
у  лікувальному  закладі  охорони  здоров'я  та  в  інших випадках
відсутності материнського піклування про дітей).
 
     6. Військовослужбовці,   звільнені   з   військової    служби
внаслідок   захворювання,   пов'язаного  з  виконанням  обов'язків
військової служби,  члени сімей військовослужбовців приймаються на
обстеження  і  лікування  до  військово-медичних  закладів охорони
здоров'я в порядку,  встановленому Міністерством оборони  України,
іншими   утвореними  відповідно  до  законів  України  військовими
формуваннями та правоохоронними органами.
{  Стаття  11  із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III
( 2171-14  )  від  21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003,
N  1768-IV  (  1768-15 ) від 15.06.2004; в редакції Закону N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів
                їх сімей жилими приміщеннями
 
     1. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями
на підставах,  у  порядку  і  відповідно  до  вимог,  встановлених
Житловим кодексом   Української   РСР   (  5464-10  )   та  іншими
нормативно-правовими актами.
 
     Військовослужбовці строкової військової служби розміщуються в
казармах  (на  кораблях)  згідно  із  Статутом  внутрішньої служби
Збройних Сил  України  (  548-14  ).  За  ними  зберігаються  жилі
приміщення,  які  вони  займали  до  призову на строкову військову
службу.  Вони  не  можуть  бути  зняті  з  обліку  громадян,   які
потребують поліпшення житлових умов.
 
     Військовослужбовці (крім     військовослужбовців    строкової
військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними,
забезпечуються   службовими   жилими   приміщеннями,   що  повинні
відповідати вимогам житлового законодавства.
 
     Військовослужбовцям, які мають вислугу на  військовій  службі
20  років  і більше,  та членам їх сімей надаються жилі приміщення
для постійного проживання.  Такі жилі приміщення надаються їм один
раз протягом усього часу проходження військової служби.
 
     У разі     відсутності     службового    жилого    приміщення
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу,
які  проходять  військову  службу за контрактом і не перебувають у
шлюбі,  розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах
у   розташуванні  військової  частини,  а  сімейні  -  у  сімейних
гуртожитках.  Житлово-побутові  умови  в  таких  казармах  повинні
відповідати   вимогам,   які  пред'являються  до  гуртожитків,  що
призначені   для   проживання   одиноких   громадян.   Для   інших
військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло
для забезпечення ним військовослужбовця та членів його  сім'ї  або
за    бажанням   військовослужбовця   виплачувати   йому   грошову
компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
 
     Курсантам вищих військових навчальних закладів та  військових
навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї,
надається жила площа в сімейних гуртожитках.  У  разі  відсутності
таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової
служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.
 
     Порядок забезпечення військовослужбовців та членів  їх  сімей
жилими   приміщеннями,   а   також   розмір   і   порядок  виплати
військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом)  ними
жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
     2. За військовослужбовцями,  які вступили на військову службу
за контрактом,  зберігається право на жилу площу, яку вони займали
до вступу на військову службу.  Вони не можуть бути зняті з обліку
громадян,  які потребують поліпшення житлових умов,  за попереднім
місцем проживання.
 
     3. Особам,   звільненим   з   військової  служби  і  визнаним
інвалідами внаслідок поранення,  контузії, каліцтва, одержаних під
час  виконання  обов'язків  військової  служби,  або захворювання,
одержаного під час проходження військової служби,  жилі приміщення
в  населених  пунктах,  обраних  ними для проживання з урахуванням
встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових
формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на
обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
 
     У позачерговому порядку в разі  потреби  поліпшення  житлових
умов  надаються  жилі  приміщення сім'ям військовослужбовців,  які
загинули  (померли)  або  пропали  безвісти  під  час  проходження
військової  служби,  за  місцем їх перебування на обліку громадян,
які потребують поліпшення житлових умов.
 
     4. За військовослужбовцями,  які мають вислугу на  військовій
службі  20  років і більше,  у разі їх направлення для проходження
військової служби за межі України або  переведення  на  службу  до
місцевості,  що  зазнала  інтенсивного  радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи,  бронюється жила  площа,  яку
займали  вони  та  члени  їх сімей,  на весь час їх перебування за
межами України чи в зазначеній місцевості.
 
     5. Військовослужбовцям,  а  також  звільненим  з   військової
служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової
служби,  та членам їх сімей,  які  перебувають  на  їх  утриманні,
батькам   та   членам   сімей  військовослужбовців,  які  загинули
(померли) або пропали  безвісти  під  час  проходження  військової
служби,  надається  50-відсоткова  знижка  плати  за  користування
житлом  (квартирної  плати)  та  плати   за   комунальні   послуги
(водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги)
в жилих будинках усіх форм власності в  межах  встановлених  норм,
передбачених законодавством.
 
     Особам, звільненим з військової служби,  які стали інвалідами
під час проходження  військової  служби,  надається  50-відсоткова
знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.
 
     6. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі
не менше 17 років та потребують поліпшення  житлових  умов,  мають
право   на   одержання   земельної   ділянки  для  будівництва  та
обслуговування жилого будинку,  господарських будівель і споруд  в
населених  пунктах,  обраних  ними  для  проживання  з урахуванням
встановленого порядку.
 
     Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні
ділянки  та  в  межах  визначених  законом  повноважень допомогу в
будівництві   військовослужбовцям,   батькам   та   членам   сімей
військовослужбовців,  які  загинули (померли) або пропали безвісти
під час  проходження  військової  служби,  а  також  звільненим  з
військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження
військової служби,  якщо вони виявили бажання побудувати  приватні
жилі будинки.
 
 
     7. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі
20  років  і більше та потребують поліпшення житлових умов,  мають
право на одержання кредитів на індивідуальне  житлове  будівництво
або придбання  приватного  жилого  будинку  (квартири) на строк до
20 років з погашенням загальної  суми  та  відсоткових  ставок  за
кредитами  за рахунок коштів,  призначених у державному бюджеті на
утримання Збройних Сил  України,  Служби  безпеки  України,  інших
утворених  відповідно  до  законів  України  військових формувань.
Зазначений кредит надається  військовослужбовцю  тільки  один  раз
протягом усього часу проходження ним військової служби.
 
     Порядок та  умови  надання  військовослужбовцям  кредитів  на
індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного  жилого
будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
     8. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі
20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом
здоров'я,   віком,  у  зв'язку  із  скороченням  штатів,  а  також
звільнені з  військової  служби  особи,   які   стали   інвалідами
I чи  II  групи,  члени  сімей  військовослужбовців,  які загинули
(померли) або пропали  безвісти  під  час  проходження  військової
служби,  мають  право  на безплатне одержання у приватну власність
жилого  приміщення,  яке  вони  займають  у  будинках   державного
житлового фонду.
 
     9. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов,  при звільненні з  військової
служби в запас або у відставку за віком,  станом здоров'я, а також
у  зв'язку   із   скороченням   штатів   або   проведенням   інших
організаційних   заходів,  у  разі  неможливості  використання  на
військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині
до  одержання  житла  з  державного  житлового фонду,  а в разі її
розформування     -     у      військових      комісаріатах      і
квартирно-експлуатаційних  частинах районів та користуються правом
позачергового одержання житла.
 
     У разі смерті особи,  звільненої з військової служби в  запас
або  у  відставку  на підставах,  зазначених у абзаці першому цієї
частини,  яка  відповідно   до   законодавства   мала   право   на
першочергове  (позачергове)  одержання  житла,  її  сім'я зберігає
право на одержання житла в тому самому порядку. 
(  Стаття  12  із змінами, внесеними згідно із Законом N 533/97-ВР
від  18.09.97,  в  редакції  Закону  N  1865-IV  (  1865-15  ) від
24.06.2004 )
(  Офіційне  тлумачення  положень  пункту шостого статті 12 див. в
Рішенні  Конституційного  Суду  N  5-рп/99  (  v005p710-99  )  від
03.06.99 )
 
     Стаття 13. Право військовослужбовців та членів їх сімей
                на освіту
 
     1. Військовослужбовці  мають  право на навчання (у тому числі
на  отримання  післядипломної  освіти)  у  військових   навчальних
закладах,  відповідних  підрозділах підготовки,  перепідготовки та
підвищення кваліфікації військовослужбовців.  Військовослужбовцям,
крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється
навчатися в  інших  вищих  навчальних  закладах  без  відриву  від
служби.
 
     2. Особи,  які  були  призвані на строкову військову службу в
період навчання  у   вищих   навчальних   закладах   I-IV   рівнів
акредитації,  при звільненні з військової служби зараховуються для
продовження  навчання  до  того  навчального  закладу,   де   вони
навчалися  до  призову  на  військову службу,  незалежно від форми
навчання.
 
     3. При зміні військовослужбовцями,  які  проходять  військову
службу   за  контрактом,  або  тими,  хто  перебуває  на  кадровій
військовій службі,  місця проходження військової служби,  а  також
при звільненні з військової служби за віком,  станом здоров'я чи у
зв'язку  із  скороченням  штатів  або  проведенням  організаційних
заходів  члени їх сімей,  які навчаються (виховуються) у державних
навчальних  закладах,  мають  право  переводитися   до   державних
навчальних   закладів,  найближчих  до  нового  місця  проходження
військової служби або місця проживання.
 
     4. Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей  у
першочерговому  порядку  надаються  місця  у  загальноосвітніх  та
дошкільних  навчальних  закладах  і  дитячих  оздоровчих   таборах
незалежно від форм власності.
 
     5. Діти військовослужбовців, які мають вислугу в календарному
обчисленні  20  років  і  більше,  діти  громадян,  звільнених   з
військової  служби  за  віком,  за станом здоров'я чи у зв'язку із
скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга
років  у календарному обчисленні яких становить 20 років і більше,
діти  військовослужбовців,  які  загинули   при   виконанні   ними
обов'язків  військової  служби,  померли  чи  пропали безвісти або
стали   інвалідами   внаслідок   захворювання,    пов'язаного    з
проходженням  військової  служби,  користуються  переважним правом
зарахування   до   військових   ліцеїв,   ліцеїв    з    посиленою
військово-фізичною  підготовкою,   вищих   військових   навчальних
закладів  та  вищих  навчальних  закладів,  які  мають   військові
навчальні  підрозділи,  за  умов  успішного  складення  іспитів та
відповідності іншим вимогам і правилам прийому до  цих  навчальних
закладів.
{ Стаття 13 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 14. Пільги військовослужбовцям та членам їх сімей
 
     1. Військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:
 
     1) залізничним,   повітряним,  водним  та  автомобільним  (за
винятком таксі) транспортом:
 
     а) у відрядження;
 
     б) у відпустку;
 
     в) при  переведенні  на  нове  місце  проходження  військової
служби або у зв'язку з передислокацією військової частини;
 
     г) до місця проживання,  обраного при звільненні з військової
служби;
 
     2) всіма видами транспорту загального користування  міського,
приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) - тільки
військовослужбовці строкової військової служби.
 
     2. При  переведенні   військовослужбовців   на   нове   місце
проходження  військової  служби або звільненні з військової служби
вони мають право на безоплатне перевезення до 20  тонн  особистого
майна  в  контейнерах  з  попереднього  місця проживання до нового
залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, -
іншими   видами  транспорту  (за  винятком  повітряного).  У  разі
перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною
відправкою  їм  відшкодовуються  фактичні  витрати,  але не більше
вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
 
     3. Члени сімей військовослужбовців (крім  військовослужбовців
строкової  військової  служби)  мають  право на безоплатний проїзд
залізничним,  повітряним,  водним та  автомобільним  (за  винятком
таксі) транспортом:
 
     1) від  місця  проживання  до  місця  проходження  військової
служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;
 
     2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем;
 
     3) при звільненні військовослужбовця з військової  служби,  а
також  у  разі  загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного
місця проживання.
 
     Члени сімей  військовослужбовців  при  переїзді  до  обраного
місця    проживання    у    зв'язку    із    загибеллю    (смертю)
військовослужбовця мають  право  на  безоплатне   перевезення   до
20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом,  а
там,  де такого виду транспорту немає,  - іншими видами транспорту
(за  винятком повітряного).  У разі перевезення особистого майна в
окремому вагоні,  багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються
фактичні  витрати,  але  не  більше  вартості  перевезення майна в
контейнері вагою 20 тонн.
 
     4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових
дій,  учасники  бойових  дій  та прирівняні до них особи,  а також
батьки військовослужбовців,  які загинули чи померли  або  пропали
безвісти  під  час  проходження  військової  служби,  користуються
правом безоплатного проїзду всіма  видами  міського  пасажирського
транспорту   загального   користування   (крім   таксі)   в  межах
адміністративного району за  місцем  проживання,  залізничного  та
водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських
маршрутів.  Вони  мають  право   на   50-відсоткову   знижку   при
користуванні   міжміським   залізничним,   повітряним,  водним  та
автомобільним транспортом відповідно до закону.
 
     5. Військовослужбовці  при  направленні  у  відрядження,   до
нового  місця  проходження  військової  служби,  а  також до місця
використання відпустки та назад мають право на придбання  проїзних
документів  для  себе та членів своєї сім'ї на всі види транспорту
поза чергою.  При цьому військовослужбовці,  які  направляються  у
відрядження,  користуються  правом на бронювання та отримання поза
чергою місця в готелі на підставі посвідчення про відрядження.
 
     6. При   виконанні   службових   обов'язків,   пов'язаних   з
відрядженням   в   інші   населені   пункти,   військовослужбовцям
відшкодовуються витрати на відрядження  в  порядку,  встановленому
Кабінетом Міністрів України.
 
     7. Військовослужбовці,   крім  військовослужбовців  строкової
військової  служби,  мають  право  на  першочергове   встановлення
квартирного телефону, а також першочергове встановлення квартирної
охоронної сигналізації.
 
     8. Військовослужбовці строкової військової служби мають право
безоплатно відправляти й одержувати листи.  Безоплатними поштовими
посилками відправляється особистий  одяг  громадян,  призваних  на
строкову військову службу.
 
     9. Витрати,  пов'язані  з перевезенням військовослужбовців та
членів їх сімей,  їх  особистого  майна  залізничним,  повітряним,
водним   і   автомобільним   (за   винятком   таксі)  транспортом,
бронюванням місць у готелях при направленні військовослужбовців  у
відрядження,   відшкодовуються   за  рахунок  коштів  Міністерства
оборони України,  інших утворених відповідно  до  законів  України
військових   формувань   та   правоохоронних  органів  у  порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
     10. Військовослужбовці та члени їх сімей,  які мають право на
пільги,  гарантії  та  компенсації  відповідно  до  цього  Закону,
користуються пільгами,  гарантіями та компенсаціями, встановленими
для  громадян  України  законами  та  іншими  нормативно-правовими
актами,  а також рішеннями органів місцевого самоврядування.  Якщо
такі  особи  одночасно  мають  право  на отримання однієї і тієї ж
пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається
за  їх  вибором  пільга,  гарантія  чи компенсація тільки з однієї
підстави, крім випадків, передбачених законами.
 
     11. Військовослужбовець, військовозобов'язаний або резервіст,
який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори,
не  користуються  правом  на  пільги,  гарантії  та   компенсації,
встановлені  цим  Законом,  на  час  відбування призначеного судом
одного з видів покарань,  передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 9, 11,
12 статті 51 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ). На цей час
члени їх сімей також не користуються правом на пільги, гарантії та
компенсації, якими вони користувалися як члени сімей таких осіб.
 
     12. Військовослужбовець  строкової  військової служби,  якого
засуджено    до    тримання    в    дисциплінарному     батальйоні
військовослужбовців,  та  члени  його  сім'ї  права  на  пільги не
втрачають.
 
     13. Особам,  які  мають  право   на   пільги,   гарантії   та
компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма
та порядок видачі посвідчень  встановлюються  Кабінетом  Міністрів
України.
 
     14. Військовослужбовці  та  члени  їх сімей,  які постраждали
внаслідок  Чорнобильської   катастрофи,   користуються   пільгами,
передбаченими  Законом  України  "Про  статус  і соціальний захист
громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"
( 796-12 ).
{ Стаття 14 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 15. Пенсійне забезпечення і допомога
 
     1. Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення
їх  з  військової  служби провадиться відповідно до Закону України
"Про  пенсійне  забезпечення осіб, звільнених з військової служби,
та деяких інших осіб" ( 2262-12 ).
{  Пункт  1  статті  15  із  змінами,  внесеними згідно із Законом
N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     2.  Військовослужбовцям,  крім  військовослужбовців строкової
служби,  які  звільняються  з  військової служби за віком,  станом
здоров'я  чи  у  зв'язку  зі  скороченням  штатів  або проведенням
організаційних  заходів,  після  закінчення  строку  контракту,  у
зв'язку    із    систематичним    невиконанням    умов   контракту
командуванням,  виплачується одноразова грошова допомога в розмірі
50  відсотків  місячного  грошового  забезпечення за кожний повний
календарний  рік  служби.  {  Абзац  перший  пункту 2 статті 15 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  328-V  ( 328-16 ) від
03.11.2006 }
 
     Військовослужбовцям при звільненні  з  військової  служби  за
власним бажанням,   через   сімейні  обставини  або  інші  поважні
причини,  перелік яких визначається Кабінетом  Міністрів  України,
виплачується  одноразова  грошова  допомога в розмірі 25 відсотків
місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний  рік
служби.
 
     Військовослужбовцям при  звільненні  з  військової  служби за
службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням
умов  контракту  військовослужбовцем  чи у зв'язку з обвинувальним
вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога
передбачена цим пунктом, не виплачується.
 
     Виплата військовослужбовцям   зазначеної   в   цьому   пункті
одноразової грошової  допомоги  при  звільненні  їх  з  військової
служби   здійснюється   Міністерством   оборони   України,  іншими
утвореними відповідно до законів України військовими  формуваннями
та  правоохоронними  органами за рахунок коштів Державного бюджету
України, передбачених на їх утримання.
 
     Військовослужбовцям, звільненим  зі  служби  безпосередньо  з
посад,  займаних  в  органах  державної  влади,  органах місцевого
самоврядування або сформованих ними органах,  на підприємствах,  в
установах,   організаціях   і   у  вищих  навчальних  закладах  із
залишенням на  військовій  службі,  виплата  одноразової  грошової
допомоги  з  підстав,  передбачених  цим пунктом,  здійснюється за
рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
{  Абзац  частини другої статті 15 набирає чинності з 1 січня 2007
року  згідно  з пунктом 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону
N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006 }
 
     У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової
служби  одноразова  грошова  допомога,  передбачена  цим  пунктом,
виплачується  за  період  їх  календарної  служби з дня останнього
зарахування  на  службу без урахування періоду попередньої служби,
за  винятком  тих  осіб, які при попередньому звільненні не набули
права на отримання такої грошової допомоги.
{  Абзац  частини другої статті 15 набирає чинності з 1 січня 2007
року  згідно  з пунктом 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону
N 3591-IV ( 3591-15 ) від 04.04.2006 }
{  Пункт  2  статті 15 в редакції Закону N 3591-IV ( 3591-15 ) від
04.04.2006 }
(  Установити, що військовослужбовцям у разі повторного звільнення
зі  служби  грошова  допомога,  передбачена пунктом 2 статті 15 не
виплачується,  за винятком тих осіб, які при першому звільненні не
набули   права  на  отримання  цієї  допомоги  згідно  із  Законом
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 )
 
     3. Військовослужбовцям   виплачуються   грошова  допомога  на
оздоровлення та державна допомога сім'ям  з  дітьми  в  порядку  і
розмірах, що визначаються законодавством України.
 
     4. Військові формування,  військовослужбовці яких загинули чи
померли в період проходження військової служби,  подають їх сім'ям
і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні
витрати на ритуальні  послуги  та  на  спорудження  пам'ятників  у
розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
     Батькам  та  неповнолітнім дітям, а також дітям - інвалідам з
дитинства   (незалежно   від  їх  віку)  військовослужбовців,  які
загинули  чи  померли  або  пропали  безвісти в період проходження
військової   служби,   державою  виплачується  одноразова  грошова
компенсація     в     розмірі    суми    державного    страхування
військовослужбовців  з урахуванням коефіцієнта індексації грошових
доходів.   (   Абзац   другий  пункту  4  статті  15  із  змінами,
внесеними згідно із Законом N 1082-XIV ( 1082-14 ) від 21.09.99 )
( Стаття 15 в редакції Закону N 64/97-ВР від 12.02.97 )
 
     Стаття 16. Виплата одноразової грошової допомоги у разі
                загибелі (смерті) або каліцтва
                військовослужбовців, військовозобов'язаних та
                резервістів, які призвані на навчальні (або
                перевірочні) та спеціальні збори
 
     1. У  разі  загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил
України,  інших утворених відповідно до законів України військових
формувань  та  правоохоронних органів,  який перебував на кадровій
військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під
час  виконання  ним  обов'язків  військової служби сім'ї загиблого
(померлого),  а в разі її відсутності його батькам  та  утриманцям
виплачується  одноразова  грошова допомога в розмірі десятирічного
грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою  посадою
в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
 
     2. У   разі   поранення   (контузії,  травми  або  каліцтва),
заподіяного військовослужбовцю під час  виконання  ним  обов'язків
військової  служби,  а  також  інвалідності,  що  настала в період
проходження військової служби або не пізніше ніж через три  місяці
після  звільнення зі служби чи після закінчення цього строку,  але
внаслідок захворювання або нещасного  випадку,  що  мали  місце  в
період  проходження військової служби,  залежно від ступеня втрати
працездатності йому виплачується  одноразова  грошова  допомога  в
розмірі   до  п'ятирічного  грошового  забезпечення  за  останньою
посадою в порядку та на  умовах,  визначених  Кабінетом  Міністрів
України.
 
     3. У   разі   загибелі  (смерті)  військовозобов'язаного  або
резервіста,  призваного  на   навчальні   (або   перевірочні)   та
спеціальні збори або для проходження служби у військовому резерві,
під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого
(померлого),  а  в  разі її відсутності його батькам та утриманцям
виплачується одноразова грошова допомога в  розмірі  десятирічного
грошового  забезпечення загиблого (померлого) виходячи з окладу за
військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до
якої  він  був  приписаний  в  запасі,  в  порядку  та  на умовах,
визначених Кабінетом Міністрів України.
 
     4. У  разі  поранення  (контузії,   травми   або   каліцтва),
заподіяного військовозобов'язаному або резервісту,  який призваний
на навчальні (або  перевірочні)  та  спеціальні  збори,  проходить
службу  у  військовому  резерві,  під час виконання ним обов'язків
військової служби,  а також  інвалідності,  що  настала  в  період
проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не
пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів,  проходження
служби  у  військовому  резерві,  але  внаслідок  захворювання або
нещасного випадку,  що мали місце в період проходження цих зборів,
служби   у   військовому   резерві,  залежно  від  ступеня  втрати
працездатності йому виплачується  одноразова  грошова  допомога  в
розмірі   до   п'ятирічного   грошового  забезпечення  на  умовах,
визначених пунктом 3 цієї статті.
 
     5. У  разі  загибелі  (смерті)  військовослужбовця  строкової
військової  служби  під  час  виконання  ним обов'язків військової
служби,  сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його
батькам  та  утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у
розмірі десятирічного максимального посадового  окладу  за  першим
тарифним   розрядом,  передбаченим  для  військовослужбовців,  які
проходять військову службу за контрактом,  в порядку та на умовах,
визначених Кабінетом Міністрів України.
 
     6. У   разі   поранення   (контузії,  травми  або  каліцтва),
заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час
проходження військової служби,  а також інвалідності, що настала в
період проходження військової служби або не пізніше ніж через  три
місяці після звільнення зі служби,  але внаслідок захворювання або
нещасного випадку,  що мали місце  в  період  проходження  служби,
залежно   від  ступеня  втрати  працездатності  йому  виплачується
одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках
від   загальної   суми  допомоги  на  випадок  загибелі  (смерті),
встановленої пунктом 5 цієї статті.
 
     7. У всіх випадках розмір  одноразової  грошової  допомоги  у
разі  загибелі  (смерті) військовослужбовця не повинен бути меншим
від  100-кратного  розміру  прожиткового  мінімуму,  встановленого
законом для працездатних осіб на час виплати цих сум.
{  Пункт  7  набирає  чинності  з 1 січня 2008 року - див. пункт 1
розділу II Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     8. Визначення       ступеня       втрати       працездатності
військовослужбовцем,  військовозобов'язаним  або   резервістом   у
період   проходження   військової   служби   (зборів),   служби  у
військовому  резерві  у  кожному   випадку   ушкодження   здоров'я
здійснюється    в    індивідуальному    порядку    відповідно   до
законодавства.
 
     9. Якщо    військовослужбовці,    військовозобов'язані    або
резервісти,   які  призвані  на  навчальні  (або  перевірочні)  та
спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, та члени
їх  сімей  одночасно мають право на отримання одноразової грошової
допомоги з підстав,  передбачених  цією  статтею,  та  одноразової
грошової допомоги або компенсаційної виплати,  встановлених іншими
законами,  виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією
з  підстав  за  вибором  особи,  яка  має право на отримання таких
виплат.
{ Стаття 16 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 17. Відшкодування заподіяної шкоди
 
     Відшкодування  військовослужбовцям   заподіяної  моральної  і
матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.
{  Стаття  17  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
     Стаття 18. Соціальні гарантії прав членів сімей
                військовослужбовців
 
     1. Члени сімей  військовослужбовців  строкової  служби  мають
переважне право при прийнятті на роботу і на залишення  на  роботі
при скороченні чисельності  або  штату  працівників,  а  також  на
першочергове направлення для  професійної  підготовки,  підвищення
кваліфікації  і  перепідготовки  з  відривом  від  виробництва  та
на виплату на період навчання середньої заробітної плати.
     2. Дружинам    (чоловікам)       військовослужбовців,    крім
військовослужбовців  строкової  служби,  виплачується  за   місцем
роботи  грошова  допомога  в  розмірі  середньомісячної заробітної
плати   при   розірванні  ними  трудового  договору  у  зв'язку  з
переведенням  чоловіка  (дружини) на службу в іншу місцевість. При
тимчасовій    втраті    працездатності   листки   непрацездатності
оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100
відсотків   середньомісячної   заробітної   плати   незалежно  від
страхового  стажу.  { Дію другого речення частини другої статті 18
зупинено  на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001;  частина  друга статті 18 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; дію другого речення
частини  другої  статті  18 зупинено на 2004 рік згідно із Законом
N  1344-IV  (  1344-15  )  від  27.11.2003;  пункт  2 статті 18 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  328-V  ( 328-16 ) від
03.11.2006 }
     3. Дружинам    (чоловікам)    військовослужбовців,       крім
військовослужбовців строкової служби, до загального стажу  роботи,
необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується  період
проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не  було
можливості працевлаштування за спеціальністю,  але  не  більше  10
років.
 
 
     {  Пункт  4  статті  18  виключено на підставі Закону N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
 
     5.  Місцеві  ради: ( Абзац перший частини п'ятої статті 18 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від
03.03.2005 )
     працевлаштовують    у    першочерговому    порядку     дружин
військовослужбовців строкової служби  у  разі  їх  звільнення  при
скороченні чисельності  або  штату  працівників,  при  ліквідації,
реорганізації  або  перепрофілюванні    підприємства,    установи,
організації;
     надають позачергово місця дітям військовослужбовців та  дітям
військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали  безвісти
під  час  проходження  служби,  у  дитячих  закладах  за    місцем
проживання;
     забезпечують  відселення  із  закритих  та  віддалених    від
населених  пунктів  військових  гарнізонів    військовослужбовців,
звільнених в запас або у відставку.
     6.     Вдова     (вдівець)     загиблого     або    померлого
військовослужбовця,  а також дружина (чоловік) військовослужбовця,
який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі
якщо  вона  (він)  не  взяла  (не  взяв)  інший шлюб, та її (його)
неповнолітні  діти  або  повнолітні  діти  - інваліди з дитинства,
батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають
право на пільги, передбачені цим Законом.
{  Пункт  6  статті  18  в  редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від
03.11.2006 }
     7.    Кабінетом    Міністрів   України,   місцевими   радами,
підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й
інші    пільги    та    гарантії    соціального    захисту   сімей
військовослужбовців.   (  Частина  сьома  статті  18  із  змінами,
внесеними згідно із Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 )
 
 
                            Розділ III
      ПРАВО ВIЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦIВ НА ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМIРНИХ
            РIШЕНЬ ТА ДIЙ, ОТРИМАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
 
     Стаття 19. Право військовослужбовця на оскарження
                неправомірних рішень та дій
 
     Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового
управління  та  командирів  (начальників)  можуть  бути  оскаржені
військовослужбовцями в порядку,  передбаченому законами, статутами
Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
 
     Стаття 20. Право військовослужбовців на правову допомогу
 
     Військовослужбовцям гарантується  право  на захист у порядку,
встановленому законами України.
 
     Судочинство у  справах  за  участю  військовослужбовців,  які
проходять  військову  службу  на  території України,  здійснюється
відповідно  до  законів  України,   а   військовослужбовців,   які
проходять   військову   службу  за  межами  території  України,  -
відповідно до вимог міжнародних договорів, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України.
{ Розділ III в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
                            Розділ IV
                 ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ПОСАДОВИХ ОСIБ
                    ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ.
                НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ
 
     Стаття 21. Відповідальність посадових осіб за порушення цього
                Закону
 
     Посадові особи  органів  державної влади та органів місцевого
самоврядування,  підприємств, установ та організацій незалежно від
форм власності і підпорядкування,  винні в порушенні цього Закону,
несуть відповідальність згідно із законом.
 
     Стаття 22. Нагляд за додержанням цього Закону
 
     Нагляд за додержанням цього Закону органами виконавчої влади,
органами  місцевого  самоврядування,  їх  посадовими  і службовими
особами здійснюється прокуратурою.
{ Розділ в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
                             Розділ V
                ФIНАНСУВАННЯ ВИТРАТ, ПОВ'ЯЗАНИХ З
                     РЕАЛIЗАЦIЄЮ ЦЬОГО ЗАКОНУ
 
     Стаття 23. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією
                цього Закону
 
     Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього
Закону,  здійснюється  за  рахунок  коштів,  що  передбачаються  в
Державному  бюджеті  України  на  відповідний рік для Міністерства
оборони  України,  розвідувальних   органів   України   та   інших
центральних   органів   виконавчої   влади,   що  мають  у  своєму
підпорядкуванні  військові  формування  та  правоохоронні  органи,
інших джерел, передбачених законом.
{ Розділ в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }
 
 
 Президент України                                       Л.КРАВЧУК
 
 м. Київ, 20 грудня 1991 року
     N 2011-XII





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка