Законы Украины

Новости Партнеров
 

Інструкція про встановлення груп інвалідів

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

              МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
 
 N 16.01/20 від 28.12.91
     м.Київ
 
 vd911228 vn16.01/20
 
Затверджую                             Погоджено
Міністр охорони                        Голова Федерації незалежних
здоров'я України                       профспілок України
Ю.П.Спіженко                           А.М.Мопалеський
 
 
       ( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу
                           Міністерства охорони здоров'я 
         N 183 ( z0516-04 ) від 07.04.2004 ) 
 
            Інструкція про встановлення груп інвалідів
 
 
                      1. Загальні положення
 
     Соціальна політика щодо інвалідів  спрямована  на  розширення
можливостей їх  активної  участі  у житті та розвитку суспільства,
покращання матеріального становища.
     Згідно Закону  України  "Про  основи  соціальної  захищеності
інвалідів в Українській РСР" (  875-12  )  інвалідом  є  особа  зі
стійким  розладом  функцій  організму,  зумовленим  захворюванням,
наслідком травм  або  з  уродженими  дефектами,  що  приводить  до
обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і
захисті.
     Всім інвалідам надається соціальна  допомога  в  передбачених
законодавством видах.  Пенсії по інвалідності призначаються лише у
випадку  настання  інвалідності,  що спричинила повну або часткову
втрату працездатності.
     Залежно від  важкості  інвалідності   встановлюється   перша,
друга, третя групи інвалідності.
     Питання про  встановлення  інвалідності  розглядається  після
проведення діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів.
     Рішення про  інвалідність  грунтується  на  оцінці  комплексу
клінічних, психологічних,    соціально-побутових   і   професійних
факторів. При цьому враховуються:  характер захворювання,  ступінь
порушення функцій,   ефективність   лікування   і  реабілітаційних
заходів, стан  компенсаторних  механізмів,  клінічний  і  трудовий
прогноз, можливість  соціальної адаптації,  потреба у різних видах
соціальної допомоги,  особисті установки,  конкретні умови і зміст
праці, професійна підготовка, вік та інше.
     При огляді у медико-соціальних експертних комісіях у  кожному
випадку, незалежно   від   характеру   захворювання   чи  дефекту,
проводиться комплексне обслідування усіх систем організму  хворого
з метою  об'єктивної  оцінки  стану  здоров'я і ступеню соціальної
адаптації  використовуються  дані  функціональних  і  лабораторних
методів   дослідження,   проводиться  опитування  хворого,  аналіз
необхідних  документів.  Звертається  увага  на особисті установки
хворого,  можливість  соціальної  адаптації.  Огляд грунтується на
принципах медичної етики і деонтології.
     При винесенні    рішення    про    інвалідність   складається
індивідуальна програма реабілітації, що передбачає послідовність з
проведеними   раніше  медико-соціальними  заходами,  розглядається
питання    про    потребу    у    різних    видах    реабілітації,
соціально-побутових послуг, матеріальної допомоги.
     При нестійких,  зворотних морфологічних змінах  і  порушеннях
функцій органів  і  систем  організму  з  метою  спостереження  за
ефективністю   лікування  і  проведення  реабілітаційних  заходів,
станом   здоров'я   і  ступеню  соціальної  адаптації  проводиться
періодичний огляд інвалідів через 1-3 роки.
     При стійких,  незворотніх  морфологічних  змінах і порушеннях
функцій органів  і  систем  організму,   неможливості   покращення
перебігу   захворювання   і   відновлення   соціальної  адаптації,
внаслідок   неефективності   проведених  реабілітаційних  заходів,
інвалідність встановлюється без зазначення строку переогляду.
 
               2. Критерії визначення інвалідності
 
     2.1. Підставою  для  встановлення першої групи інвалідності є
різко виражене     обмеження      життєдіяльності,      обумовлене
захворюваннями, наслідками   травм,   уродженими   дефектами,   що
призводять до різко вираженої  соціальної  дезадаптації  внаслідок
неможливості навчання,  спілкування, орієнтації, контролю за своєю
поведінкою,  пересуванням,  самообслуговуванням, участю у трудовій
діяльності, якщо вказані порушення викликають потребу у постійному
сторонньому   догляді   чи  допомозі.  При  забезпеченні  засобами
компенсації анатомічних дефектів чи порушених  функцій  організму,
створенні спеціальних умов праці на виробництві чи вдома,  можливе
виконання різних видів праці.
     2.2. Підставою для встановлення другої групи  інвалідності  є
різко виражене      обмеження      життєдіяльності,     обумовлене
захворюванням,  наслідками  травм,  уродженими  дефектами,  що  не
потребують   постійного   стороннього  догляду  чи  допомоги,  але
призводять  до  вираженої  соціальної дезадаптації внаслідок різко
вираженого  утруднення навчання, спілкування, орієнтації, контролю
за  своєю  поведінкою,  пересування,  самообслуговування, участі у
трудовій діяльності або при неможливості працювати.
     2.3. Підставою для встановлення третьої групи інвалідності  є
обмеження життєдіяльності,  обумовлене захворюваннями,  наслідками
травм, уродженими дефектами,  що призводять до  значного  зниження
можливостей соціальної  адаптації  внаслідок вираженого утруднення
навчання, спілкування,  пересування,  участі у трудовій діяльності
(значне зменшення  обсягу  трудової  діяльності,  значне  зниження
кваліфікації, значні  утруднення  у  виконанні  професійної  праці
внаслідок анатомічних дефектів).
     2.3.1. Перелік анатомічних дефектів:
     - Відсутність  кисті  і більш високі рівні ампутацій верхньої
кінцівки, неконсолідований   суглоб   плеча   або   обох    кісток
передпліччя,  різко виражена контрактура (обсяг рухів в суглобі до
10   градусів   чи  анкілоз  ліктьового  суглобу  у  функціонально
невигідному положенні:  під кутом менше 60 чи більше 150  градусів
(або при  фіксації  передпліччя  у  положенні крайньої пронації чи
крайньої супінації,  плечовий чи ліктьовий суглоб,  що бовтається;
відсутність  усіх  фаланг  чотирьох пальців кисті,  за виключенням
першого,  трьох пальців кисті,  включаючи перший; анкілоз чи різко
виражена  контрактура  цих  же пальців у функціонально невигідному
положенні;  відсутність першого та другого пальців з  відповідними
п'ясними кістками; відсутність перших пальців обох кистей;
     - Кукса стегна чи гомілки;  кукса ступні після  ампутації  за
Пироговим, на  рівні  суглобу Шопара;  двосторонні кукси ступні із
резекцією голівок  плюсневих  кісток  за  Шарпом;  різко  виражена
конрактура чи   анкілоз   гомілкоступневого  суглобу  із  порочним
положенням ступні  чи  анкілоз  обох  гомілкоступневих   суглобів;
неконсолідований суглоб стегна чи обох кісток гомілки; колінний чи
кульшовий суглоб,  що бовтається;  різко виражена  контрактура  чи
анкілоз кульшового  суглобу  у функціонально невигідному положенні
(під кутом більше 170 градусів і менше 150 градусів); уроджений чи
набутий вивих  кульшових  суглобів;  уроджений  чи  набутий  вивих
кульшового суглобу  з  вираженим  порушенням   функції   кінцівки;
укорочення нижньої   кінцівки   на  10  см  і  більше;  ендопротез
колінного чи кульшового суглобів; відсутність нижньої кінцівки;
     - Кіфосколіоз IV ступеню;
     - Параліч  кисті  чи  верхньої  кінцівки,   параліч   нижньої
кінцівки, виражений парез всієї верхньої чи всієї нижньої кінцівки
із значними трофічними порушеннями (виражена  м'язова  атрофія  чи
хронічна трофічна язва);
     - Повна чи практична сліпота на одне око (гострота зору менша
0,05 з   корекцією   чи   концентричне   звуження   поля  зору  до
10 градусів);
     - Дефекти щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не
забезпечує жування;
     - Гіпофізарний наніом, остеохондропатія, остеохондродіотрофія
із низькорослістю;
     - Двостороння глухота;
     - Постійне канюленосіння внаслідок відсутності гортані;
     - Значний  кістковий  дефект  черепа  (більше  3  х  1 см) чи
стороннє тіло у речовині мозку.
 
            3. Постійний сторонній догляд чи допомога
              рекомендується у випадках неможливості
               самообслуговування при таких станах:
 
     - хронічна недостатність кровообігу III ст.;
     - легенезо-серцева недостатність III ст.;
     - термінальна стадія хронічної ниркової недостатності;
     - термінальна стадія хронічної печінкової недостатності;
     - інкурабельні онкологічні захворювання;
     - різко   виражені   порушення   рухових   функцій   кінцівок
(тетраплегія, триплегія,   геміплегія,   параплегія,   тетрапарез,
трипарез, геміпарез, парапарез);
     - різко   виражені   порушення  координації  рухів:  атаксія,
гіперкінетичний синдром,  аміостатичний  синдром  з   неможливістю
ходьби і стояння;
     - тотальна афазія;
     - повна  чи  практична  сліпота  обох очей чи одного ока,  що
краще  бачить  (гострота  зору  менша   0,05   із   корекцією   чи
концентричне звуження поля зору до 10 градусів);
     - кукси двох кінцівок;
     - кукси  кистей  із  відсутністю чотирьох пальців,  включаючи
перший чи більш високий рівень ампутацій;
     - анкілози  чи  різко  виражені  контрактури  обох  кульшових
суглобів;
     - недоумкування,    незалежно    від   етіології,   включаючи
природжене у ступені ідіотії чи глибокої імбецільності;
     - виражені   затяжні   психотичні  стани  із  дезорганізацією
поведінки;
     - сполучення  ураження органів і систем організму чи аномалія
розвитку з  вираженими  порушеннями  функцій   організму,   що   у
сукупності призводять   до   необхідності  постійного  стороннього
догляду чи допомоги.
 
                  4. Строки переогляду хворих в
              медико-соціальних експертних комісіях
 
     - Переогляд інвалідів з нестійкими, зворотними морфологічними
змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з  метою
нагляду за  ефективністю  відновного  лікування та реабілітаційних
заходів, станом  здоров'я   та   ступенем   соціальної   адаптації
проводиться через 1-3 роки.
     - Переогляд  інвалідів  раніше  вказаних  строків,  а   також
інвалідів,  інвалідність  яким  встановлена  без зазначення строку
переогляду,  проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності
або     при     виявленні    фактів    необгрунтованого    рішення
медико-соціальної експертної комісії.
     - Переогляд  інвалідів  - чоловіків віком старших шестидесяти
років  і  жінок  віком старших п'ятидесяти п'яти років проводиться
тільки  за їх заявою або якщо рішення медико-соціальної експертної
комісії винесено на підставі підробних документів.
     - Група   інвалідності   без   зазначення  строку  переогляду
встановлюється при   анатомічних   дефектах    (згідно    Переліку
анатомічних дефектів),  стійких,  незворотних морфологічних змінах
та порушеннях функцій органів і систем  організму,  неефективності
будь-якого виду реабілітаційних заходів,  неможливості відновлення
соціальної    адаптації,    несприятливому    прогнозі    динаміки
працездатності  з  урахуванням  соціально-економічних  обставин  в
районі  проживання  інваліда,  а  також  чоловікам  віком  старших
шестидесяти  років і жінкам віком старших п'ятидесяти п'яти років,
інвалідам,  у  яких  строк  переогляду  настає  після   досягнення
чоловіками шестидесяти років, жінками - п'ятидесяти п'яти років.






>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка