Законы Украины

Новости Партнеров
 

Конвенція з примирення і арбітражу в рамках НБСЄ

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


 
              МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
                            Конвенція
              з примирення і арбітражу в рамках НБСЄ
    ( Конвенцію ратифіковано Законом N 165/95-ВР від 16.05.95 )
 
     Держави-учасниці цієї Конвенції,
     будучи державами-учасницями    Наради    з     безпеки     та
співробітництва в Європі;
     усвідомлюючи свій обов'язок, передбачений в пункті 3 статті 2
і  в  статті  33 Статуту Організації Об'єднаних Націй,  вирішувати
спори мирними засобами;
     підкреслюючи, що  вони  ніяким чином не мають наміру зачіпати
інші існуючі інститути або механізми,  в  тому  числі  Міжнародний
Суд,   Європейський   суд   з   прав   людини,   Суд  Європейських
співтовариств і Постійну палату третейського суду;
     знову підтверджуючи своє урочисте зобов'язання урегульовувати
свої спори мирними засобами і своє рішення розвивати механізми для
урегулювання спорів між державами-учасницями НБСЄ;
     нагадуючи, що дотримання в повному обсязі  всіх  принципів  і
зобов'язань в рамках НБСЄ є суттєво важливим елементом запобігання
спорам між державами-учасницями НБСЄ;
     прагнучи далі    розвивати    і    зміцнювати   зобов'язання,
зафіксовані,  зокрема,  у  доповіді  Наради  експертів  з  мирного
урегулювання  спорів,  прийнятій  у  Ла Валлетті і схваленій Радою
міністрів закордонних справ НБСЄ на зустрічі в  Берліні  19  і  20
червня 1991 року;
     домовилися про таке:
 
                   Глава I. Загальні положення
                             Стаття 1
                          Створення Суду
     Суд з примирення і арбітражу створюється з метою урегулювання
шляхом  примирення  і,  у відповідних випадках,  арбітражу спорів,
переданих йому на розгляд відповідно до положень цієї Конвенції.
                             Стаття 2
             Примирні комісії і Арбітражні трибунали
     1. Примирення    здійснюється    Примирною    комісією,   яка
створюється для кожного спору.  До складу  Арбітражного  трибуналу
входять арбітри,  що обираються із списку, який складається згідно
з положеннями статті 3.
     2. Арбітраж   здійснюється   Арбітражним   трибуналом,   який
створюється для кожного спору.  До складу  Арбітражного  трибуналу
входять арбітри,  що обираються із списку, який складається згідно
з положеннями статті 4.
     3. Мирові посередники та арбітри створюють в сукупності Суд з
примирення і арбітражу в рамках НБСЄ, який далі іменується "Суд".
                             Стаття 3
                 Призначення мирових посередників
     1. Кожна  держава-учасниця  цієї Конвенції призначає протягом
двох  місяців  з  моменту  набуття  нею  чинності   двох   мирових
посередників,  з  яких принаймні один є громадянином цієї держави.
Другий посередник може бути  громадянином  іншої  держави-учасниці
НБСЄ. Держава, яка стає учасницею цієї Конвенції після набуття нею
чинності,  призначає мирових посередників  протягом  двох  місяців
після того, як ця Конвенція набуде чинності для цієї держави.
     2. Мирові посередники повинні бути особами,  які займають або
займали високі державні або міжнародні посади і володіють визнаною
компетентністю у питаннях міжнародного права, міжнародних відносин
або урегулювання спорів.
     3. Мирові  посередники  призначаються  на   шість   років   з
можливістю бути призначеними ще на один строк. Вони не можуть бути
усунені від своїх  обов'язків  державами,  що  їх  призначили,  до
закінчення  строку  їх  повноважень.  У  випадку  смерті  мирового
посередника,  його відставки або визнаної  Президією  неможливості
виконувати   свої  функції  відповідна  держава  призначає  нового
мирового   посередника;   строк   повноважень   нового    мирового
посередника  дорівнює  строку  повноважень  його  попередника,  що
залишився.
     4. Після  закінчення  строку  повноважень  мирові посередники
продовжують розгляд справ, які ними вже розглядаються.
     5. Прізвища  мирових  посередників  повідомляються Секретарю,
який включає їх до списку,  що передається Секретаріату  НБСЄ  для
надсилання країнам-учасницям НБСЄ.
                             Стаття 4
                       Призначення арбітрів
     1. Кожна  держава-учасниця  цієї  Конвенції   протягом   двох
місяців  після  набуття  нею  чинності  призначає одного арбітра і
одного заступника арбітра,  які можуть  бути  її  громадянами  або
громадянами  будь-якої іншої держави-учасниці НБСЄ.  Держава,  яка
стає  учасницею  цієї  Конвенції  після  набуття   нею   чинності,
призначає  свого  арбітра  і його заступника протягом двох місяців
після набуття цією Конвенцією чинності для цієї держави.
     2. Арбітри   та  їх  заступники  повинні  мати  кваліфікацію,
необхідну для  призначення  у  своїх  державах  найвищі  посади  в
судових   органах,   або   бути   юристами,   що   мають   визнану
компетентність у питаннях міжнародного права.
     3. Арбітри  та  їх  заступники призначаються на шість років з
можливістю призначення ще на  один  строк.  Вони  не  можуть  бути
усунені від своїх обов'язків державою-учасницею, що їх призначила,
до закінчення строку їх повноважень.  У  випадку  смерті  арбітра,
його відставки або визнаної Президією неможливості виконувати свої
обов'язки арбітра замінює заступник.
     4. У випадку смерті арбітра та його заступника,  їх відставки
або неспроможності виконувати свої функції, якщо цей факт визнаний
Президією, здійснюються нові призначення до пункту 1. Новий арбітр
та  його  заступник  призначаються  на  строк  повноважень   своїх
попередників, що залишився.
     5. Регламент Суду може передбачати часткове оновлення  складу
арбітрів та їх заступників.
     6. Після  закінчення   строку   своїх   повноважень   арбітри
продовжують розгляд справ, які ними вже розглядаються.
     7. Прізвища арбітрів повідомляються Секретарю,  який  включає
їх  до  списку,  що  передається  Секретаріату НБСЄ для надсилання
державам-учасницям НБСЄ.
                             Стаття 5
              Незалежність членів Суду та Секретаря
     Мирові посередники, арбітри і Секретар виконують свої функції
абсолютно незалежно.  Перед вступом на посаду вони  роблять  заяву
про те, що виконуватимуть свої функції неупереджено і сумлінно.
                             Стаття 6
                      Привілеї та імунітети
     Мирові посередники, арбітри, Секретар, а також представники і
повірені   сторін   у   спорі  користуються  при  виконанні  своїх
обов'язків на території держав-учасниць цієї Конвенції  привілеями
та  імунітетами,  які  надаються  особам,  зв'язаним з Міжнародним
Судом.
                             Стаття 7
                          Президія Суду
     1. Президія  Суду  складається з голови,  заступника голови і
трьох членів.
     2. Голова  Суду  обирається  членами Суду з їх числа.  Голова
головує в Президії.
     3. Мирові  посередники  і арбітри обирають із свого складу по
два члени Президії і по два їх заступники.
     4. Президія  обирає  заступника голови із числа своїх членів.
Заступником голови є мировий посередник,  якщо головою є арбітр, і
арбітр, якщо головою є мировий посередник.
     5. Порядок обрання голови,  а також інших членів Президії  та
їх заступників встановлюється Регламентом Суду.
                             Стаття 8
                    Процедура прийняття рішень
     1. Рішення Суду приймаються  більшістю  голосів  членів,  які
беруть  участь  у голосуванні.  Ті,  що утрималися,  не вважаються
такими, що беруть участь у голосуванні.
     2. Рішення Президії приймаються більшістю голосів її членів.
     3. Рішення  Примирних  комісій   і   Арбітражних   трибуналів
приймаються більшістю голосів їх членів,  які не можуть утриматися
від голосування.
     4. Якщо  голоси  розділяються  порівну,  голос  головуючого є
вирішальним.
                             Стаття 9
                             Секретар
     Суд призначає  свого  Секретаря  і  може  вжити  заходів  для
призначення інших посадових осіб в  разі  необхідності.  Положення
про  персонал  Канцелярії  розробляється  Президією  і приймається
державами-учасницями, які є сторонами цієї Конвенції.
 
                            Стаття 10
                      Місце перебування Суду
     1. Місцем перебування Суду є Женева.
     2. На  прохання  сторін  в  спорі  і  за згодою Президії Суду
Примирна  комісія  або  Арбітражний  трибунал   можуть   проводити
засідання в іншому місці.
                            Стаття 11
                          Регламент Суду
     1. Суд приймає свій Регламент, який повинен бути затверджений
державами-учасницями, які є сторонами цієї Конвенції.
     2. В  Регламенті  Суду   встановлюються,   зокрема,   правила
процедури,   яких   повинні   дотримуватися  Примирні  комісії  та
Арбітражні трибунали,  які створюються згідно з  цією  Конвенцією.
Регламент  визначає,  від  яких  із  цих правил сторони в спорі не
можуть відступати згідно з домовленістю.
                            Стаття 12
                           Робочі мови
     В Регламенті Суду встановлюються правила використання мов.
                            Стаття 13
                       Фінансовий протокол
     З урахуванням   положень   статті   17   всі   витрати   суду
покриваються  державами-учасницями  цієї Конвенції.  Положення про
обчислення витрат,  складання і затвердження річного бюджету Суду,
розподіл  витрат між державами-учасницями цієї Конвенції,  ревізію
рахунків Суду,  та про суміжні питання висвітлюються у Фінансовому
протоколі,  який  буде прийнятий Комітетом старших посадових осіб.
Держава,  яка  стала   учасницею   цієї   Конвенції,   зобов'язана
виконувати згаданий Протокол.
                            Стаття 14
                       Періодична доповідь
     Президія щорічно подає НБСЄ через Комітет  старших  посадових
осіб доповідь про діяльність згідно з цією Конвенцією.
                            Стаття 15
             Повідомлення про прохання про примирення
                           або арбітраж
     Секретаріат Суду направляє Секретаріату НБСЄ повідомлення про
всі прохання про примирення  чи  арбітраж  для  негайної  передачі
державам-учасницям НБСЄ.
                            Стаття 16
                Поведінка Сторін. Тимчасові заходи
     1. У ході розгляду сторони в спорі утримуються від  будь-яких
дій,  які  можуть  загострити або утруднити урегулювання спору або
завадити його урегулюванню.
     2. Примирна комісія може звернути увагу сторін в спорі,  який
був переданий їй на розгляд,  на заходи,  які ці сторони  могли  б
вжити  з  тим,  щоб  не допустити загострення спору або утруднення
його урегулювання.
     3. Арбітражний трибунал, створений для будь-якого спору, може
пропонувати тимчасові заходи, яких належить вжити сторонам в спорі
згідно з положеннями пункту 4 статті 26.
                            Стаття 17
                          Судові витрати
     1. Сторони в спорі і будь-яка сторона,  що вступає в  справу,
несуть свої власні витрати.
 
                      Глава II. Компетенція
                            Стаття 18
                 Компетенція Комісії і Трибуналу
     1. Будь-яка держава-учасниця цієї Конвенції може передати  на
розгляд    Примирної    Комісії    будь-який    спір    з    іншою
державою-учасницею,  який не був урегульований в розумний проміжок
часу шляхом переговорів.
     2. Спори  можуть  передаватися  до   Арбітражного   трибуналу
відповідно до умов, передбачених у статті 26.
                            Стаття 19
             Збереження існуючих засобів урегулювання
     1. Примирна комісія або Арбітражний трибунал, які створюються
для  будь-якого  спору,  не  вживають  ніяких  подальших заходів у
випадку:
     а) якщо до передачі до Комісії або до Трибуналу спір уже було
передано  до  будь-якого  суду  або  трибуналу,  юрисдикцію  якого
стосовно цього спору сторони в ньому юридично зобов'язані визнати,
або якщо такий орган уже ухвалив рішення по суті цього спору;
     б) якщо   сторони   в  спорі  заздалегідь  визнали  виняткову
юрисдикцію судового органу,  іншого,  ніж Трибунал згідно  з  цією
Конвенцією, який має юрисдикцію для прийняття рішення обов'язкової
сили,  щодо переданого  йому  спору,  або  якщо  сторони  в  ньому
домовилися   прагнути   до   урегулювання  спору  виключно  іншими
засобами.
     2. Примирна  комісія,  створена  для спору,  не вживає ніяких
подальших заходів,  навіть якщо після передачі їй цього спору одна
або всі сторони подають цей спір до будь-якого суду або трибуналу,
юрисдикцію якого щодо цього сторони в ньому  юридично  зобов'язані
визнати.
     3. Примирча комісія відкладає розгляд спору,  якщо  цей  спір
було  передано  іншому органові,  який має компетенцію формулювати
пропозиції щодо цього спору.  Комісія  відновлює  свою  роботу  на
прохання  сторін  або однієї із сторін в спорі за умови дотримання
положень пункту 1 статті 26.
     4. Держава   може   в  момент  підписання,  ратифікації  цієї
Конвенції  або  приєднання  до  неї   зробити   застереження   для
забезпечення   сумісності  створеного  цією  Конвенцією  механізму
урегулювання спорів з  іншими  засобами  урегулювання  спорів,  що
випливають   із   застосованих   до   цієї   держави   міжнародних
зобов'язань.
     5. Якщо  в  який-небудь момент сторони досягають урегулювання
спору,  Комісія або Трибунал знімають цей спір  з  розгляду  після
одержання  від  усіх сторін в ньому письмового підтвердження того,
що вони досягли урегулювання цього спору.
     6. У   випадку   розбіжностей  між  сторонами  в  спорі  щодо
компетенції Комісії або Трибуналу питання вирішується Комісією або
Трибуналом.
 
                      Глава III. Примирення
                            Стаття 20
             Прохання про створення Примирної комісії
     1. Будь-яка  держава-учасниця  цієї  Конвенції  може   подати
Секретарю  заяву  з  проханням про створення Примирної комісії для
розв'язання спору між нею та іншою державою-учасницею або кількома
державами-учасницями. Заява Секретарю може бути також подана разом
двома або кількома державами-учасницями.
     2. Прохання  про  створення Примирної комісії може бути також
подане за згодою між двома або кількома державами-учасницями,  або
між  однією  та  кількома  іншими державами-учасницями НБСЄ.  Така
домовленість доводиться до відома Секретаря.
                            Стаття 21
                   Створення Примирної комісії
     1. Кожна   сторона   в  спорі  призначає  із  списку  мирових
посередників,  складеного згідно зі  статтею  3,  одного  мирового
посередника до складу Комісії.
     2. Коли сторонами в одному і  тому  ж  спорі  є  більше  двох
держав,  держави,  що  відстоюють  одні  й  ті ж інтереси,  можуть
домовитися про призначення одного спільного мирового  посередника.
При  відсутності  такої  домовленості  кожна з двох сторін в спорі
призначає однакове число мирових посередників,  яке  не  перевищує
максимального їх числа, встановленого Президією.
     3. Кожна держава,  що  є  стороною  в  спорі,  який  передано
Примирній  комісії,  але  не  є  учасницею  цієї  Конвенції,  може
призначити будь-яку особу до складу Комісії або із списку  мирових
посередників,  складеного  згідно  з положеннями статті 3,  або із
числа інших осіб,  які є  громадянами  будь-якої  держави-учасниці
НБСЄ.  В цьому випадку, для цілей розгляду спору, такі особи мають
ті ж права і обов'язки,  що й інші члени Комісії.  Вони  виконують
свої функції абсолютно незалежно і,  перш ніж приступити до роботи
в Комісії, роблять заяву, передбачену у статті 5.
     4. Після отримання заяви або угоди, шляхом яких держави, що є
сторонами в  спорі,  звертаються  з  проханням  створити  Примирну
комісію,  Голова  Суду  проводить консультації з сторонами в спорі
стосовно інших членів Комісії.
     5. Президія   призначає   ще  трьох  посередників  до  складу
Комісії.  Президія може збільшити або скоротити їх число за умови,
що воно залишається непарним.  Члени Президії та їх заступники, що
значаться в списку мирових посередників,  можуть бути  включені до
складу Комісії.
     6. Комісія обирає свого голову із числа  членів,  призначених
Президією.
     7. В   Регламенті   Суду   встановлюються   процедури,    які
застосовуються  в  тому  випадку,  якщо  на  початку  або  під час
розгляду одному із членів, призначених до складу Комісії, заявлено
відвід,  або  якщо  він  не  може  або  відмовляється  працювати в
Комісії.
     8. Будь-яке питання щодо застосування цієї статті вирішується
Президією як попереднє питання.
                            Стаття 22
              Процедура створення Примирної Комісії
     1. Якщо  прохання  про  створення  Примирної комісії подане у
вигляді заяви,  то в заяві вказується предмет спору,  сторона  або
сторони,  проти якої або яких воно спрямоване, і прізвище мирового
посередника або мирових  посередників,  призначених  стороною  або
сторонами  в  спорі,  що звернулися з такою заявою.  В заяві також
коротко  зазначаються  засоби  урегулювання,  що використовувалися
раніше.
     2. Після отримання заяви Секретар сповіщає іншу  сторону  або
сторони в спорі,  які вказані в заяві. На протязі п'ятнадцяти днів
після отримання такого повідомлення інша  сторона  або  сторони  в
спорі  призначають на свій розсуд мирового посередника або мирових
посередників до складу Комісії.  Якщо протягом цього періоду  одна
або  кілька сторін в спорі не призначили члена або членів Комісії,
яких вони мають право  призначити,  Президія  призначає  необхідну
кількість  мирових посередників.  Такі призначення здійснюються із
числа  мирових  посередників,  призначених  згідно  зі  статтею  3
стороною  або кожною із сторін,  які беруть участь у спорі якщо ці
сторони ще не призначили мирових посередників,  їх  призначили  із
числа  інших  мирових посередників,  не призначених іншою стороною
або сторонами в спорі.
     3. Якщо  прохання  про  створення Примирної комісії подане за
згодою,  то  в  домовленості   вказується   предмет   спору.   При
відсутності  згоди,  повністю  або  частково,  щодо предмета спору
кожна із сторін в ньому може викласти свою позицію  щодо  предмету
спору.
     4. Одночасно з  поданням  сторонами  прохання  про  створення
Примирної  комісії  за згодою,  кожна із сторін доводить до відома
Секретаря прізвище мирового посередника або мирових  посередників,
яких вона призначила до складу Комісії.
                            Стаття 23
                       Процедура примирення
     1. Примирний  розгляд  здійснюється  конфіденційно,   і   всі
сторони  в  спорі  мають  право  бути  заслуханими.  З врахуванням
положень статей 10 та 11,  та  Регламенту  Суду  Примирна  комісія
після  проведення  консультацій  зі  сторонами  в  спорі  визначає
процедуру.
     2. Згідно з домовленістю сторін в спорі Примирна комісія може
запропонувати    будь-якій    державі-учасниці    цієї   Конвенції
зацікавленій в урегулюванні спору, взяти участь в розгляді.
                            Стаття 24
                       Результат примирення
     Примирна комісія  надає  допомогу  сторонам в спорі в пошуках
урегулювання згідно з  міжнародним  правом  та  їх  обов'язками  в
рамках НБСЄ.
                            Стаття 25
                       Результат примирення
     1. Якщо  в  ході  розгляду  сторони  в  спорі  за   допомогою
Примирної  комісії  дійдуть до взаємоприйнятного урегулювання,  то
вони включають умови цього урегулювання в резюме, яке підписується
їх  представниками  і членами Комісії.  З моменту підписання цього
документа розгляд закінчується.  Рада НБСЄ через  Комітет  старших
посадових осіб сповіщається про успішний результат примирення.
     2. Якщо Примирна комісія вважає, що вивчені всі аспекти спору
і всі можливості пошуку рішення, вона складає заключну доповідь. У
доповіді викладаються пропозиції Комісії щодо мирного урегулювання
спору.
     3. Доповідь Примирної комісії доводиться до відома  сторін  в
спорі,  які  мають  тридцятиденний  строк  для  її  вивчення і для
сповіщення Голови Комісії про  те,  чи  готові  вони  згодитися  з
запропонованим урегулюванням.
     4. Якщо  одна  із  сторін  в   спорі   не   погоджується   із
запропонованим  урегулюванням,  то інша сторона або сторони більше
не зв'язані своєю згодою на нього.
     5. Якщо  після  закінчення строку,  встановленого в пункті 3,
сторони в спорі  не  згодилися  із  запропонованим  урегулюванням,
доповідь  направляється  Раді НБСЄ через Комітет старших посадових
осіб.
     6. Крім  того,  складається доповідь,  яка передбачає негайне
сповіщення Ради НБСЄ через  Комітет  старших  посадових  осіб  про
обставини  неявки  якої-небудь сторони на процедуру примирення або
відмови від такої процедури після того, як вона розпочалася.
 
                        Глава IV. Арбітраж
                            Стаття 26
          Прохання про створення Арбітражного трибуналу
     1. Прохання  про арбітраж може бути подане в будь-який момент
за  згодою  між  двома  або  кількома  державами-учасницями   цієї
Конвенції  або  між  однією  та кількома державами-учасницями цієї
Конвенції або між однією та кількома  іншими  державами-учасницями
НБСЄ.
     2. Держави-учасниці цієї Конвенції  можуть  в  будь-який  час
шляхом  повідомлення,  яке надсилається депозитарію,  заявити,  що
вони ipso facto,  і без спеціальної  угоди  визнають  обов'язковою
юрисдикцію Арбітражного трибуналу за умови взаємності.  Така заява
може бути зроблена без обмеження строку або на  визначений  строк.
Вона  може  поширюватися  на  всі  спори або виключати спори,  які
стосуються  територіальної  цілісності  держави,  її  національної
оборони,  права  на суверенітет над територією суші або одночасних
претензій на юрисдикції над іншими районами.
     3. Прохання   про   арбітраж   проти   держави-учасниці  цієї
Конвенції,  що зробила заяву,  передбачену в пункті 2,  може  бути
подане  у  вигляді заяви на ім'я Секретаря тільки після закінчення
тридцяти днів  після  передачі  доповіді  Примирної  комісії,  яка
розглядала  цей  спір,  Раді  НБСЄ  згідно  з положеннями пункту 5
статті 25.
     4. Під  час  передачі спору на розгляд Арбітражного трибуналу
відповідно  до  цієї  статті  Трибунал  може  на  підставі   своїх
повноважень  або  на  прохання  однієї із сторін або всіх сторін в
спорі визначити тимчасові заходи,  яких належить вжити сторонам  в
спорі,  щоб запобігти загострення спору, утрудненню пошуку рішення
або можливості того,  що через поведінку однієї або кількох сторін
в  спорі стало неможливим забезпечити виконання рішення,  яке може
бути прийняте Трибуналом.
                            Стаття 27
            Порушення справи в Арбітражному трибуналі
     1. Якщо  прохання  про арбітраж подане за згодою,  то в ньому
вказується предмет спору.  При  відсутності  згоди,  повністю  або
частково,  щодо  предмета  спору  кожна  із  сторін  в  ньому може
викласти свою позицію щодо предмета спору.
     2. Якщо  прохання  про арбітраж подане у вигляді заяви,  то в
ній вказуються предмет спору,  держава-учасниця або учасниці в цій
Конвенції,  проти  яких вона направлена,  а також основні факти та
правові норми,  що лежать  в  її  основі.  Після  отримання  заяви
Секретар  негайно  повідомляє  про  неї  інші держави-учасниці або
сторони, згадані у заяві.
                            Стаття 28
                 Створення Арбітражного трибуналу
     1. Після    подання   прохання   про   арбітраж   створюється
Арбітражний трибунал.
     2. Арбітри,  які  призначаються  сторонами  в спорі згідно зі
статтею 4, є ex officio членами Трибуналу. Якщо більше двох держав
є сторонами в одному й тому ж спорі,  держави, які відстоюють одні
і  ті  ж  інтереси,  можуть  домовлятися  про  призначення  одного
спільного арбітра.
     3. Президія призначає з арбітрів до  складу  Трибуналу  певне
число членів таким чином, щоб число членів, призначених Президією,
принаймні на одного  чоловіка  перевищувало  кількість  членів  ex
officio. Члени Президії та їхні заступники, чиї прізвища фігурують
у списку арбітрів, можуть бути призначені до складу Трибуналу.
     4. Якщо  член  ex  officio  не може брати участь або раніше у
якій-небудь якості брав участь у слуханнях по справі,  що випливає
зі спору,  який передано до Трибуналу, то місце цього члена займає
його заступник.  Якщо заступник знаходиться у такому  ж  становищі
заінтересована  держава  призначає іншого члена для розгляду цього
спору згідно з порядком та умовами,  передбаченими в пункті 5. При
виникненні  сумнівів  відносно  здатності одного з членів або його
заступника брати  участь  у  роботі  Трибуналу,  рішення  з  цього
питання приймає Президія.
     5. Будь-яка держава,  яка є стороною в спорі,  переданому  до
Арбітражного  трибуналу,  і  яка є учасницею цієї Конвенції,  може
призначити на свій розсуд до складу Трибуналу будь-яку  особу  або
зі  списку  арбітрів,  складеного відповідно до положень статті 4,
або  з  числа  інших   осіб,   які   є   громадянами   якої-небудь
держави-учасниці  НБСЄ.  Будь-яка призначена у такий спосіб особа,
повинна відповідати вимогам,  передбаченим у пункті 2 статті 4,  і
для цілей розгляду цього спору вона має такі ж права та обов'язки,
що й інші члени Трибуналу. Ця особа виконує свої функції абсолютно
незалежно  і,  перш  ніж приступити до роботи в Трибуналі,  робить
заяву, передбачену у статті 5.
     6. Трибунал   призначає   свого   голову   з   числа  членів,
призначених Президією.
     7. У  випадку,  якщо  один  із членів Трибуналу,  призначений
Президією,  не може брати участі у розгляді, цього члена замінюють
іншим  членом тільки в тому разі,  якщо число членів,  призначених
Президією,  менше  числа  членів  ex  officio  або  числа  членів,
призначених сторонами в спорі згідно з пунктом 5.  У цьому випадку
Президія призначає одного або кількох нових членів  відповідно  до
пунктів  3  і  4  цієї статті.  При призначенні одного або кількох
нових  членів  новий  голова  не  обирається,  якщо  тільки   член
Трибуналу,  неспроможний  виконувати  свої  обов'язки,  сам  не  є
головою.
                            Стаття 29
                       Процедура арбітражу
     1. Усі  сторони  в  спорі  мають  право бути заслухані у ході
арбітражного  розгляду,   який   повинен   відповідати   принципам
справедливого судового процесу.  Розгляд складається із письмового
та усного судочинства.
     2. Арбітражний  трибунал  має по відношенню до сторін у спорі
повноваження щодо встановлення фактів і  проведення  розслідувань,
необхідних йому для виконання своїх завдань.
     3. Будь-яка держава-учасниця НБСЄ,  яка  вважає,  що  рішення
Трибуналу  може зачіпати її особистий інтерес правового характеру,
може  протягом  п'ятнадцяти   днів   після   передачі   сповіщення
Секретаріатом  НБСЄ  згідно  зі  статтею  15 направити Секретареві
прохання про вступ у  справу.  Це  прохання  негайно  надсилається
сторонам у спорі і до Трибуналу, створеного для цього спору.
     4. Якщо держава, яка вступає у справу, встановить наявність у
себе  такого інтересу,  вона отримує дозвіл на участь в розгляді у
тій мірі,  в якій  це  може  бути  необхідно  для  захисту  такого
інтересу.  Відповідна  частина  рішення  Трибуналу має обов'язкову
чинність для цієї держави.
     5. Сторонам  у спорі надається тридцятиденний строк для того,
щоб направити до Трибуналу свої зауваження щодо прохання про вступ
у  справу.  Трибунал  виносить  рішення  про  прийнятність  такого
прохання.
     6. Слухання в Трибуналі проходять in camera, якщо Трибунал не
приймає іншого рішення на прохання сторін у спорі.
     7. У  випадку,  коли  одна  або  кілька  сторін  у  спорі  не
за'являються в Трибунал,  інша або інші  сторони  у  ньому  можуть
звернутися  до Трибуналу з проханням вирішити питання на її або їх
користь.  У цьому випадку Трибунал  виносить  рішення,  попередньо
переконавшись  у  наявності  у  нього відповідної компетенції та в
обгрунтованості претензій сторони або сторін,  які беруть участь у
розгляді.
                            Стаття 30
                  Функція Арбітражного трибуналу
     1. Функція  Арбітражного  трибуналу  полягає  в   тому,   щоб
вирішувати спори,  які йому передані, згідно з міжнародним правом.
Це положення не обмежує права Трибуналу вирішувати справу ex aequo
et bono при згоді на це сторін у спорі.
                            Стаття 31
                        Арбітражне рішення
     1. У рішенні Арбітражного  трибуналу  повинні  бути  наведені
міркування,  на яких воно грунтується.  Якщо рішення, в цілому або
частково, не  висвітлює  одностайної   думки   членів   Трибуналу,
будь-який  член  Арбітражного  трибуналу  має  право  подати  свою
особливу думку або заявити про незгоду.
     2. З  врахуванням  пункту  4  статті  29  рішення Трибуналу є
обов'язковими тільки для сторін у спорі і по відношенню до справи,
якої воно стосується.
     3. Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Разом з тим
сторони  у спорі або одна із сторін можуть звернутися до Трибуналу
з проханням про розтлумачення цього рішення у тому,  що стосується
його  змісту  або  сфери  застосування.  Якщо  сторони  у спорі не
домовляються про інше,  таке прохання подається  не  пізніше,  ніж
через  шість  місяців після повідомлення рішення.  Після одержання
зуважень сторін у спорі Трибунал в якомога стислі строки дає  своє
тлумачення.
     4. Прохання про перегляд рішення може  бути  подане  лише  на
підставі  обставин,  які  щойно  виникли і які за своїм характером
можуть справити вирішальний вплив на результат справи та  які  при
винесенні рішення  не  були  відомі  ні Трибуналу,  ні стороні або
сторонам у спорі,  що вимагають перегляду.  Прохання про  перегляд
має   бути  подане  не  пізніше  ніж  через  шість  місяців  після
з'ясування нових обставин.  Після закінчення десяти років від  дня
прийняття  рішення  ніякі  прохання  про  перегляд  подаватися  не
можуть.
     5. В  міру можливості розгляд прохання про тлумачення або про
перегляд рішення повинні здійснюватися тим Трибуналом,  який виніс
це рішення.  Якщо Президія визнає це неможливим, створюється новий
Трибунал згідно з положеннями статті 28.
                            Стаття 32
                 Публікація арбітражного рішення
     1. Рішення   публікується  Секретарем.  Його  завірена  копія
направляється сторонам в спорі і Раді НБСЄ через  Комітет  старших
посадових осіб.
 
                   Глава V. Заключні положення
                            Стаття 33
                  Підписання та набуття чинності
     1. Ця Конвенція відкрита для підписання  державами-учасницями
НБСЄ  до  31 березня 1993 року в штаб-квартирі Уряду Швеції.  Вона
підлягає ратифікації.
     2. Держави-учасниці  НБСЄ,  які  не  підписали  цю Конвенцію,
можуть згодом приєднатися до неї.
     3. Ця  Конвенція набуває чинності через два місяці після дати
здачі,  на  зберігання  дванадцятої  ратифікаційної  грамоти   або
документа про приєднання.
     4. Для  кожної  держави,  яка  ратифікує  цю  Конвенцію   або
приєднується   до   неї  після  здачі  на  зберігання  дванадцятої
ратифікаційної грамоти або  документа  про  приєднання,  Конвенція
набуває  чинності  через  два  місяці після здачі на зберігання її
ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.
     5. Уряд Щвеції є депозитарієм цієї Конвенції.
 
                            Стаття 34
                           Застереження
     Відносно цієї  Конвенції  не  може  бути  ніяких застережень,
окрім тих, які в ній прямо вирішуються.
                            Стаття 35
                             Поправки
     1. Поправки  до  цієї Конвенції повинні прийматися відповідно
до наступних пунктів.
     2. Поправки  до  цієї  Конвенції  можуть  бути  запропоновані
будь-якою  державою,  яка  є   її   учасницею,   і   направляються
депозитарієм  до Секретаріату НБСЄ для передачі державам-учасницям
НБСЄ.
     3. Якщо  Рада НБСЄ приймає запропонований текст поправки,  то
цей  текст  направляється  депозитарієм  державам-учасницям   цієї
Конвенції  для  одержання  їхньої згоди в рамках їхніх відповідних
конституційних вимог.
     4. Будь-яка  така поправка набуває чинності на тридцятий день
після того,  як всі  держави-учасниці  цієї  Конвенції  сповістять
депозитарія про свою згоду з нею.
                            Стаття 36
                            Денонсація
     1. Будь-яка держава-учасниця цієї Конвенції може у  будь-який
час   денонсувати   цю  Конвенцію  шляхом  надсилання  депозитарію
повідомлення.
     2. Така денонсація набуває чинності через один рік після дати
одержання повідомлення депозитарієм.
     3. Однак   ця   Конвенція   продовжує   застосовуватися   для
денонсуючої сторони щодо розглядів,  які проходять під час набуття
чинності денонсацією. Такі розгляди тривають до їх закінчення.
                            Стаття 37
                    Повідомлення та сповіщення
     Повідомлення та  сповіщення,  що  надсилаються  депозитарієм,
передаються Секретареві і Секретаріату НБСЄ для подальшої передачі
державам-учасницям НБСЄ.
                            Стаття 38
              Держави, які не є учасницями Конвенції
     Згідно з міжнародним правом підтверджується,  що нічого в цій
Конвенції не може  тлумачитись  як  таке,  що  створює  які-небудь
обов'язки  або  зобов'язання  для  держав-учасниць НБСЄ,  які не є
учасницями цієї Конвенції, якщо тільки це окремо не передбачається
і  якщо  такі держави не дають свою однозначно висловлену згоду на
це в письмовій формі.
                            Стаття 39
                       Перехідні положення
     1. Суд  протягом чотирьох місяців після набуття чинності цією
Конвенцією обирає Президію,  приймає свій  Регламент  і  призначає
Секретаря відповідно до положень статей 7,  9 і 11. Уряд країн, що
приймає Суд, разом з депозитарієм вживає необхідних заходів.
     2. До  призначення  Секретаря  його  обов'язки  відповідно до
пункту 5 статті 3 і пункту 7 статті 4 виконує депозитарій.
     Вчинено англійською,  іспанською,   італійською,   німецькою,
російською та французькою мовами,  причому всі шість текстів мають
однакову силу, в м.Стокгольм 15 грудня 1992 р.




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка