Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
                         П О С Т А Н О В А
                     від 9 лютого 1993 р. N 97
                               Київ
              Про затвердження Положення про порядок
                і умови проходження служби в митних
                          органах України
 
     Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:
     Затвердити Положення про порядок і умови проходження служби в
митних органах України, що додається.
 
     Прем'єр-міністр України                              Л.КУЧМА
     Міністр Кабінету Міністрів України                   А.ЛОБОВ
     Інд.40
 
                                   З а т в е р д ж е н е
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                  від 9 лютого 1993 р. N 97
 
                             ПОЛОЖЕННЯ
          про порядок і умови проходження служби в митних
                          органах України
                   Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
     1. Положення визначає порядок і умови  проходження  служби  в
митних органах їх службовими особами, яким  присвоєно  персональні
звання відповідно до займаних ними посад і стажу роботи*).
——————————————
 *)  Трудові  відносини  інших  працівників   митних   органів
     регулюються законодавством України про працю.
     2. Перелік персональних звань службових осіб  митних  органів
визначається  Верховною  Радою  України.  Порядок   присвоєння   і
позбавлення цих  звань  визначається  Положенням  про  персональні
звання  працівників  митних  органів  України,  що  затверджується
Верховною Радою України.
     3.  Службовими  особами  митних  органів  можуть  бути   лише
громадяни України, які за своїми діловими та моральними  якостями,
освітнім рівнем і  станом  здоров'я  здатні  ефективно  виконувати
покладені на митні органи завдання.
     Не можуть бути прийняті до митних  органів  особи,  які  були
засуджені за вчинення злочину.
     4.   Службові   особи   митних   органів,  яким  присвоюються
персональні звання,  приймають  Урочисте  зобов'язання  працівника
митної служби України.
     Процедура   прийняття   зобов'язання   визначається   головою
Держмиткому.
     5.  Суміщення   служби   в   митних   органах   з   будь-яким
підприємництвом, а також з роботою на підприємствах, в установах і
організаціях, крім наукової або педагогічної  діяльності у вільний
від роботи  час,  не  допускається.  Винятком  є  реалізація  прав
власника приватизаційних сертифікатів та інших корпоративних прав,
При цьому функції управління такою власністю мають  бути  передані
довіреній особі на весь строк служби в митних органах.
     6. Забороняється  спільна  служба  в  одному  митному  органі
(підрозділі) осіб, які є близькими родичами чи  свояками  (батьки,
подружжя, брати, сестри,  сини,  дочки,  а  також  брати,  сестри,
батьки та діти подружжя), якщо за службовим становищем один  з них
підлеглий або підконтрольний іншому.
     7. Службові особи  митних  органів  не  можуть  бути  членами
політичних партій  та  рухів,  брати  участь  у  діяльності  інших
об'єднань громадян, що мають політичні цілі.
     8. Службові особи митних органів мають єдиний формений одяг з
відповідними  відзнаками,  зразки  якого  затверджуються Кабінетом
Міністрів України, а правила носіння - Держмиткомом.
     Формений одяг видається безплатно.
     9.  Службовим   особам   митних   органів   надається   право
зберігати, носити і застосовувати спеціальні  засоби  та  зброю  у
порядку, що визначається чинним законодавством.
     10. Службовим особам  митних  органів,  які мають персональні
звання, встановлюється строк вислуги: для жінок -  20  років,  для
чоловіків - 25 років, з равом виходу на пенсію жінок - у 50 років,
чоловіків - у 55 років.
     Час перебування на службі в митних органах  зараховується  до
загального і безперервного трудового стажу.
     Пенсійне   забезпечення   службових   осіб   митних   органів
здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
     11. Військовозобов'язані службові особи митних  органів,  які
мають персональні звання, знімаються  в  установленому  порядку  з
військового  обліку   і   перебувають   на   спеціальному   обліку
Держмиткому.
          Розділ II. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
                     СЛУЖБОВИХ ОСІБ
     12. Права, обов'язки і відповідальність службових осіб митних
органів визначаються Митним кодексом  України  (  1970-12  ),  цим
Положенням та іншими нормативними актами.
     13.  Вимоги  службових  осіб  митних  органів  у   межах   їх
повноважень  є  обов'язковими   для   виконання   громадянами   та
працівниками підприємств, установ, організацій.
     Службові  особи  митних  органів  перебувають  під   захистом
закону. Законодавством гарантується захист життя, здоров'я, честі,
гідності, майна службових осіб митних органів і членів їхніх сімей
від злочинних посягань та інших протиправних дій.
     14. Службові особи митних органів  при  виконанні  покладених
на них обов'язків взаємодіють з представниками  органів  державної
виконавчої  влади,  місцевого  і   регіонального   самоврядування,
правоохоронних органів, підприємств, установ та організацій.
     15. Тривалість робочого часу службових  осіб  митних  органів
визначається законодавством України.
     У разі службової необхідності вони можуть залучатися до праці
в надурочний час, а також у вихідні,  святкові  та  неробочі  дні.
Оплата праці в цих випадках, а також  у  нічний  час  здійснюється
відповідно до законодавства України про працю.
     16. Заробітна плата службових осіб митних органів, які  мають
персональні звання, складається з посадових окладів,  надбавок  за
персональні  звання,  вислугу  років,  учені  ступені  та   знання
іноземних мов.
     17. Службові особи митних  органів  підлягають  обов'язковому
державному  страхуванню  на  умовах  і  в  порядку,   встановлених
Кабінетом Міністрів України.
     У разі загибелі службової особи або заподіяного  їй  каліцтва
при виконанні  службових  обов'язків,  а  також  інвалідності,  що
настала  в  період  проходження  служби  або  після  звільнення  з
цієї служби,  розміри  одноразової   допомоги   сім'ї   загиблого,
пенсійного забезпечення інвалідів та сім'ї загиблого  визначаються
відповідно до статті 163 Митного кодексу України.
     Майнові збитки, заподіяні службовій особі митного  органу  та
її близьким у  зв'язку  з  виконанням  нею  службових  обов'язків,
компенсуються в установленому законом порядку в повному обсязі.
     18. Службові особи митних  органів  зобов'язані:
     неухильно дотримувати вимог Конституції ( 888-09  ),  Митного
кодексу  України  (  1970-12  ),  інших  нормативних   актів,   що
регламентують діяльність митних органів;
     активно захищати інтереси України, зберігати  і  примножувати
її економічний потенціал, історичні та культурні  цінності  народу
України;
     сумлінно, на високому професійному рівні виконувати  службові
обов'язки,  накази  та  розпорядження   безпосередніх   і   прямих
начальників; підвищувати  свої  знання, вдосконалювати  вміння  та
навички;
     постійно  вдосконалювати  роботу,  пов'язану  із  здійсненням
митного  контролю,  вести  боротьбу  з  контрабандою   та   іншими
порушеннями митних правил, виявляти  при  цьому  ініціативність  і
наполегливість;
     не допускати порушень трудової дисципліни, а  також  вчинків,
не  сумісних  зі  статусом  працівника  митної  служби,   виявляти
пильність, зберігати державну, службову та комерційну таємницю;
     ставитися з належною увагою до  громадян  України,  іноземних
громадян та осіб без громадянства, бути нетерпимими  до  будь-яких
порушень  їхніх  прав,  законних  інтересів,  приниження  честі  й
гідності.
     19. За порушення трудової дисципліни, недбале  та  несумлінне
ставлення до виконання своїх  обов'язків  службові  особи  митних
органів  несуть  відповідальність  відповідно   до   законодавства
України.
     20.  За  вчинені  злочини  службові  особи   митних   органів
притягаються   до   відповідальності   згідно    з    кримінальним
законодавством України.
          Розділ III. ПРИЗНАЧЕННЯ НА ПОСАДИ І ПЕРЕМІЩЕННЯ
                      ПО СЛУЖБІ
     21. На службу до митних  органів  приймаються  громадяни   на
добровільних договірних засадах.
     Призначення на посади службових осіб здійснюється керівниками
митних органів,  яким  надано  право  прийняття  та  звільнення  з
роботи.
     22. Призначення на посади службових осіб митних  органів  має
забезпечувати використання цих осіб  за  основною  чи  спорідненою
спеціальністю, набутим досвідом та особистими якостями.
     Використанню службових осіб за новими для них спеціальностями
повинна передувати відповідна перепідготовка.
     23. Службові особи митних органів підлягають  атестації  один
раз на п'ять років.  Порядок  атестації  визначається  Інструкцією
про атестацію службових осіб  митних  органів,  що  затверджується
головою Держмиткому.
     24. Переведення по  службі  на  вищу  посаду  здійснюється  з
урахуванням  ділових  і   моральних   якостей   працівника,   його
організаторських  здібностей,  результатів  роботи  і   атестації,
авторитетності в колективі.
     Вищі посади можуть заміщатися на  конкурсних  засадах.  Умови
проведення конкурсу встановлюються головою Держмиткому.
     25. Переведення на рівнозначні  посади  здійснюється  в  разі
службової потреби, необхідності  укомплектування  вакантних  посад
або більш доцільного використання службових осіб.
     26.  Переведення  службових  осіб  з  вищих  посад  на  нижчі
провадиться:
     у разі скорочення штатів;
     за станом здоров'я згідно з висновком медичної комісії;
     за особистим проханням;
     за службовою невідповідністю (виходячи з ділових, моральних і
особистих якостей, а також висновків атестаційної комісії);
     у   порядку   дисциплінарного   стягнення    відповідно    до
Дисциплінарного статуту працівників митних органів України.
     У наказах про переведення  службових  осіб  на  нижчі  посади
зазначаються передбачені цим пунктом підстави.
     27. Рішення про переведення по службі приймається керівниками
митних органів,  яким  надано  право  прийняття  та  звільнення  з
роботи.
           Розділ IV. ВИПЛАТА НАДБАВКИ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
     28. Службові  особи  митних  органів  одержують  надбавку  за
вислугу років (надалі - надбавка).
     29.  У  разі  тимчасового  заміщення  іншої  посади  надбавка
нараховується на суму посадового окладу за основною посадою.
     30.  Розміри  надбавки   встановлюються   згідно   з   чинним
законодавством.
     31. До трудового стажу, що дає право на  одержання  надбавки,
зараховується:
     час служби у митних органах на  посадах,  при  займанні  яких
службовим особам присвоюються персональні звання;
     час служби у Збройних Силах та інших  військових  формуваннях
колишнього  СРСР  і  України,  роботи  у  правоохоронних  органах,
державних та  інших  форм  власності  підприємствах,  установах  і
організаціях,  де  відповідно   до   законодавства   виплачувалася
надбавка за вислугу років, а також в органах державної  виконавчої
влади, місцевого та регіонального самоврядування;
     час роботи за межами України  за  відрядженням  державних  та
інших  органів,  підприємств,  установ  і  організацій,  якщо   до
від'їзду за межі України службова особа працювала в митних органах
і мала персональне звання;
     час перебування осіб за направленням Держмиткому в установах,
що   здійснюють   підготовку,   перепідготовку    та    підвищення
кваліфікації  кадрів,  а  також  в  аспірантурі  (докторантурі)  з
відривом від роботи не більш як на три роки, якщо ці  особи  після
навчання повернулися на роботу до митних органів;
     час відпустки по вагітності, пологах і  частково  оплачуваної
відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку
та  додаткової  відпустки  без  збереження  заробітної  плати   до
досягнення дитиною віку шести років.
     32. При виникненні права на   підвищення  надбавки  службовій
особі митних органів розмір надбавки  визначається  з  урахуванням
посадового окладу за новою посадою.
     33.  Трудовий  стаж,  що  дає  право  на  виплату   надбавки,
визначається  комісією,  склад  якої   затверджується   керівником
митного органу, з  числа  керівних  працівників  цього  органу  та
представників  підрозділу  по  роботі   з   особовим   складом   і
бухгалтерії.
     34. Основним документом для визначення стажу роботи є трудова
книжка. У разі її відсутності, а також у випадках, коли в трудовій
книжці немає відповідного  запису  або  містяться  неправильні  чи
неточні записи про  періоди роботи,  для  підтвердження  трудового
стажу подаються: довідки,  військовий  білет,  витяги  з  наказів,
особові рахунки та відомості про  видачу  заробітної  плати,  інші
документи, що містять дані про місце і час роботи.
     При відсутності таких документів трудовий стаж, що дає  право
на  надбавку, встановлюється  шляхом  підтвердження   свідками   в
порядку, передбаченому чинним законодавством.
     Рішення комісії щодо встановлення трудового стажу  може  бути
оскаржено в установленому порядку.
           Розділ V. НАДАННЯ ВІДПУСТОК СЛУЖБОВИМ ОСОБАМ
     35. Службовим  особам  митних  органів  надаються  відпустки:
чергові;  короткотермінові;  додаткові;  по  вагітності, пологах і
догляду за дитиною; творчі; у зв'язку з навчанням.
     Обчислення тривалості  відпустки  провадиться  відповідно  до
чинного законодавства.
     36.  Службовим  особам  митних  органів  додатково  до  їхніх
відпусток  надається  час,  необхідний  для   проїзду   до   місця
проведення відпустки та в зворотному напрямку, який  не  перевищує
15 діб.
     37.  Тривалість  чергової  відпустки  службових  осіб  митних
органів визначається залежно від  вислуги  років  (у  календарному
обчисленні) і встановлюється при вислузі:
     менше 10 років - 30 діб щорічно;
     від 10 до 15 років - 35 діб щорічно;
     від 15 до 20 років - 40 діб щорічно;
     від 20 років і більше - 45 діб щорічно.
     До вислуги  років  для  надання  відпустки  включається  стаж
служби і роботи, передбачений пунктом 31 цього Положення.
     38. Службові особи митних  органів,  які  під  час  виконання
службових обов'язків зазнають впливу шкідливих фізичних, хімічних,
біологічних  і   психофізіологічних  факторів,  мають   право   на
додаткові відпустки за шкідливі й важкі умови праці або  особливий
характер роботи.
     39. Щорічна чергова відпустка надається протягом календарного
року. В особливих випадках  з  дозволу  керівника  митного  органу
частина невикористаної  чергової  відпустки  за  минулий  рік,  що
перевищує 14 календарних  діб,  може  бути  надана  в  I  кварталі
наступного року.
     40. Службовим особам митних органів, які  захворіли  під  час
чергової відпустки, ця відпустка продовжується на строк хвороби.
     Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її,
на підставі відповідного документа, засвідченого  в  установленому
порядку.
     41.  У  виняткових  випадках,   коли   подальше   перебування
службової особи у відпустці може негативно впливати на  нормальний
хід роботи митного органу, за рішенням керівника цього  органу  та
за згодою працівника  допускається  його  відкликання  з  чергової
відпустки.
     У цьому разі невикористана частина  відпустки  надається,  як
правило, в поточному році.
     Частина відпустки, що не була використана  службовою  особою,
може бути  за  її  бажанням  приєднана  до  чергової  відпустки  в
наступному році.
     42. У разі звільнення службових  осіб  з  митних  органів  їм
виплачується   грошова   компенсація   відповідно    до    чинного
законодавства за невикористану в році звільнення відпустку.
     43.  Короткотермінові  відпустки  без  збереження  заробітної
плати надаються  службовим  особам  митних  органів  за  сімейними
обставинами та з  інших  поважних  причин  згідно  зі  зтаттею  84
Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).
                  Розділ VI. ЗВІЛЬНЕННЯ ЗІ СЛУЖБИ
     44.  Службові  особи  митних  органів,  які  виявили  бажання
звільнитися зі злужби,  письмово  попереджають  про  це  керівника
митного органу не пізніш як за два тижні до дня звільнення.
     45. Службові особи митних органів звільняються зі служби:
     за віком - у  разі  досягнення  віку,  встановленого для  них
пунктом 10 цього Положення;
     через хворобу - у разі визнання їх непридатними до  служби  в
митних органах за рішенням медичної комісії;
     через службову невідповідність;
     за порушення дисципліни, правил  митного  контролю,  за  інші
вчинки,   що   дискредитують   службову   особу,   відповідно   до
Дисциплінарного статуту працівників  митних органів України;
     за власним бажанням;
     через скорочення  штатів  -  у  разі  відсутності  можливості
використання по службі;
     у зв'язку з переведенням  у  встановленому  порядку  на  іншу
роботу.
     46. Службові особи, засуджені за вчинення злочину, підлягають
звільненню зі служби в митних органах після набуття законної  сили
вироку суду.
     47.  Звільнення  з  роботи  службових  осіб  митних   органів
провадиться керівниками органів,  які  мають  право  прийняття  на
роботу.
     48. Після звільнення з  митних  органів  службові  особи,  що
мають персональні звання, беруться  військовими  комісаріатами  на
військовий облік у встановленому порядку.
 





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD26.31554
EUR30.5155
RUB0.41981
PLN7.12863
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка