Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про податок на добавлену вартість

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


 
           ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
                             Л И С Т
 
 N 10-330/10-5283 від 22.12.94
     м.Київ
 
 vd941222 vn10-330/10-5283
 
                Про податок на добавлену вартість
 
     Головна державна  податкова  інспекція  України направляє для
використання в практичній  роботі  методичний  посібник  з  питань
обчислення податку на добавлену вартість та акцизного збору,  який
складено на основі запитань, отриманих  від  державних  податкових
інспекцій.
 
 Перший заступник начальника                             О.І.Шитря
                       Методичний посібник
        з питань обчислення податку на добавлену вартість
                  та акцизного збору в 1994 році
     Питання, отримані   від  державних  податкових  інспекцій,  і
відповіді на них.
     1. Чи звільняються від податку на добавлену вартість під  час
перетину  митного  кордону  і при подальшій їх реалізації імпортні
енергоносії,  які  ввезені  для  виробничих  потреб  в  Україну  і
реалізовані   підприємствам   торгівлі,   транспорту,  зв'язку  та
громадського харчування і вартість яких віднесена ними на  витрати
виробництва та витрати обігу?
     Відповідно до  Указу Президента України від 17.03.94 N 96/94*
така пільга передбачена при використанні  зазначених  енергоносіїв
для виробничих потреб в Україні, в тому числі і на зазначені цілі.
______________________
     * Не діє з 07.06.95 р.
     2. Чи   може   підприємство,   яке  займається  двома  видами
діяльності (виробничою,  торговельною),  при обчисленні суми  ПДВ,
яка  підлягає  сплаті  до  бюджету,  при  умові,  що по виробничій
діяльності червоне сальдо, але сума не підлягає  відшкодуванню,  а
торговельній - до сплати, "звернути" сальдо, і якщо воно виявиться
кредитове?
     Якщо підприємство    одночасно    з   виробничою   діяльністю
займається  і  торговельною  діяльністю,  обчислення  податку   на
добавлену  вартість  проводиться  окремо  по  кожній  діяльності з
поданням окремих декларацій,  визначених у додатках  N  1  і  N  2
вказаної  Інструкції.  При цьому,  послідовно заповнюючи податкову
декларацію форми N 1, платники повинні зазначити суму  податку  на
добавлену вартість,  яка підлягає нарахуванню за особовим рахунком
платника по даній декларації і повинна бути сплаченою до  бюджету,
або  суму  перевищення  податку  на  добавлену вартість,  яка буде
враховуватися при зменшенні платежів у  наступному  періоді  і  не
підлягає  відшкодуванню  з бюджету або заліку з іншою декларацією.
     Крім цього,  у  відповідному випадку здійснюється нарахування
авансових (декадних) платежів за  звітний  період  і  визначається
сума податку на добавлену вартість, яка підлягає донарахуванню або
зменшенню.  Такий саме порядок дії і по декларації форми N 2.
     Тому податок  на  добавлену  вартість  сплачується до бюджету
окремо по  кожній  діяльності  без  заліку  від'ємної  різниці  по
виробничій або посередницькій діяльності.
     3. У якій декларації (форма N 1 чи N 2) слід відображати суму
ПДВ  по  товарно-матеріальних  цінностях,  які  придбавались   для
власної   виробничої   діяльності,   але   які   як  невикористані
реалізуються на сторону?
     У разі,  якщо підприємство придбало сировину, матеріали  тощо
для власної виробничої діяльності, але в подальшому не використало
на власні виробничі потреби і реалізувало їх (в тому  числі  своїм
працівникам), то суми податку на добавлену вартість від реалізації
зазначених матеріалів повинні бути відображеними у тій  декларації
(форма  N  1  або N 2), у яку вони були внесені в попередні звітні
періоди при оприбуткуванні зазначених сировини,  матеріалів  тощо.
При  цьому   суми  податку  на добавлену вартість,  нараховані при
реалізації таких товарно-матеріальних цінностей,  не  можуть  бути
нижчими  сум  податку,  які  при  їх  оприбуткуванні  в попередніх
звітних періодах були враховані  при  розрахунках  з  бюджетом  на
зменшення   платежів,   а   по   імпортних  сировині,  матеріалах,
комплектуючих,  устаткуванню,  які придбавались резидентами  після
01.04.94  р.  для  власних  виробничих  потреб,  сума  податку  на
добавлену вартість не може бути нижчою  від  податку,  обчисленого
виходячи   з  їх  митної  вартості  з  урахуванням  суми  фактично
сплачених мита,  митних зборів та акцизного збору  по  підакцизних
товарах та податку на добавлену вартість.
     4. Наскільки правомірно віднесення на розрахунки  з  бюджетом
сум   податку  на  добавлену  вартість  по  матеріальних  ресурсах
(роботах, послугах), постачальниками (виконавцями) яких є суб'єкти
підприємницької  діяльності без створення юридичної особи,  коли в
розрахункових  документах  суми  податку  на  добавлену   вартість
виділені окремим рядком?
     У зв'язку  з тим,  що суб'єкти підприємницької діяльності без
створення юридичної особи сплачують податок на добавлену  вартість
в іншому порядку, ніж юридичні особи, а саме, з фактичного чистого
доходу, який визначається в цілому за рік, споживачі їх матеріалів
(робіт,  послуг)  не  мають  права  на  віднесення на розрахунки з
бюджетом сум податку на добавлену вартість,  а самі фізичні  особи
при  реалізації  товарів (робіт,  послуг) не можуть окремим рядком
вказувати суми податку на добавлену вартість.
     5. Який порядок  сплати  податку  на  добавлену  вартість  на
спеціальний  рахунок  Міністерства  фінансів  України N 147 в тому
випадку,   коли   сільськогосподарське   підприємство   займається
декількома видами діяльності?
     (Не діє.) У випадках,  коли сільськогосподарське підприємство
одночасно     з     виробничою     діяльністю     займається     і
торгово-посередницькою діяльністю, обчислення податку на добавлену
вартість  проводиться  окремо  по  кожній  діяльності  з  поданням
окремих  декларацій,  без  відокремлення  виручки  отриманої   від
реалізації сільськогосподарської продукції, але зарахування коштів
проводиться в обох випадках на спеціальний рахунок N 147.
     6. Чи  вправі  податкові   органи   застосовувати   фінансові
санкції,   передбачені   Законом  України  "Про  внесення  змін  і
доповнень до Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в
Україні"  (  3813-12 ) при встановленні фактів проходження митного
кордону без справляння митними органами сум податку  на  добавлену
вартість та акцизного збору з імпортних товарів?
     Враховуючи те, що згідно з Законом України "Про внесення змін
і доповнень до Закону Української РСР "Про систему  оподаткування"
від   02.02.94  N  3904-12  відповідальність  за  правильність  та
своєчасність сплати податків та  інших  обов'язкових  платежів,  в
тому  числі  і податку на добавлену вартість та акцизного збору по
імпортних товарах,  покладається на  платників,  податкові  органи
повинні  застосовувати штрафні санкції до платників,  які порушили
податкове законодавство,  за  винятком  випадків, коли  є  рішення
відповідних органів про незастосування фінансових санкцій.
     7. Пільга з вартості робіт по будівництву об'єктів соціальної
сфери та житла надається тільки по  новому  будівництву  чи  і  по
інших   видах   робіт  (реконструкції,  розширенню  та  технічному
переозброєнню)?
     Враховуючи те, що відповідно до листа Міністерства статистики
України  від  10.03.93  N  07/2-05/34  усі  види  зазначених робіт
відносяться до галузі "Будівництво",  тому звільнення від  податку
на  добавлену  вартість таких робіт по об'єктах соціальної сфери і
житла проводиться при умові,  якщо фінансування їх здійснюється за
рахунок  спеціально  передбачених  на  це коштів,  а не за рахунок
собівартості.
     8. Чи підлягає оподаткуванню податком на  добавлену  вартість
валовий  дохід,  отриманий спеціалізованими магазинами "Оптика" та
"Медтехніка"  від  реалізації  лікарських   засобів   та   виробів
медичного призначення?
     У зв'язку з тим,  що реалізація лікарських засобів та виробів
медичного призначення через спеціалізовані  магазини  "Оптика"  та
"Медтехніка" звільняється від податку на добавлену вартість,  то і
валовий  дохід,  одержаний  від   їх   реалізації,   не   підлягає
оподаткуванню податком на добавлену вартість.
     9. Чи  підлягає  оподаткуванню податком на добавлену вартість
продукція,  яка була вивезена в 1993 році по експортних  поставках
згідно  з  бартерними  угодами  на пільгових умовах,  передбачених
Декретом Кабінету Міністрів України  від 19.02.93 р.  N  18-93  та
постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  22.07.93  р.  N 559
( 559-93-п  ),  якщо  імпортна  частина  бартерного  контракту  не
виконана до цього часу?
     Враховуючи те,  що  відповідно  до  діючого  законодавства по
бартерних  операціях  днем  здійснення  обороту  вважається   день
відвантаження товарів,  то пільга по податку на добавлену вартість
надається по мірі їх відвантаження,  незалежно від факту отримання
зустрічної продукції.
     У разі,  коли умови контракту не виконуються,  або змінюються
його умови,  то податок  на  добавлену  вартість  нараховується  з
моменту   зміни   умов  контракту   або  по  мірі  відображення  в
бухгалтерському  обліку   зазначених   операцій   при   закінченні
календарного року.
     10. Як визначається  оподатковуваний  оборот  у  торговельних
підприємств у разі,  коли такі підприємства реалізують товари,  за
які повністю або частково не розрахувалися з постачальниками?
     Згідно з діючим законодавством  у  торговельно-посередницьких
організацій  оподаткуванню податком на добавлену вартість підлягає
різниця між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за
якими  такі організації проводять чи повинні провести розрахунки з
постачальниками, включаючи суму податку. При цьому, при визначенні
такої різниці не враховуються фактичний стан розрахунків, береться
до уваги лише ціна закупки.
     11. Чи  підлягає  оподаткуванню  у  торговельних організаціях
віднесення   на    фінансові    результати    сум    кредиторської
заборгованості, по якій минув строк позовної давності?
     У випадку,  коли  у  торговельній  організації   кредиторська
заборгованість,  по  якій  минув  термін  позовної давності,  буде
віднесена  на  результати  фінансово-господарської  діяльності,  а
відповідна   сума   дебіторської  заборгованості  у  постачальника
товарів - за рахунок власних  коштів,  то  оподаткуванню  у  цьому
випадку в постачальника підлягають товари відвантажені, по яких не
було здійснено  оплату  покупцем  і  вартість  яких  у  зв'язку  з
простроченим   терміном  давності  віднесено  за  рахунок  власних
коштів.  Що стосується кредиторської  заборгованості,  то  вона  у
цьому  випадку  не  підлягає  оподаткуванню  податком на добавлену
вартість.
     12. Як   визначається   податок   на  добавлену  вартість  по
відвантаженій продукції (товарах)  при  розрахунках  з  покупцями,
замовниками та іншими дебіторами при наявності заборгованості, яка
забезпечена державними векселями?
     Податок на   добавлену   вартість   при   такій    реалізації
обчислюється та оплачується лише по мірі погашення заборгованості,
забезпеченої векселями, кореспонденції з рахунками обліку грошових
коштів.    До    погашення    такої   заборгованості   показується
заборгованість   з   податку   на   добавлену   вартість,   термін
перерахування  якої  до бюджету не настав із обов'язковим веденням
аналітичного обліку  платежів  на  окремих  субрахунках  по  сумах
податку,  термін  оплати яких не настав, і окремо по сумах, термін
оплати яких настав.
     13. Чи  підлягають  оподаткуванню   податком   на   добавлену
вартість суми додаткових коштів, що одержує у векселі продавець за
відстрочку платежу?
     Так, згідно   з  підпунктом  "а"  пункту  17  Інструкції  від
10.02.93 р.  N 3 ( z0018-93 ) "Про  порядок  обчислення  і  сплати
податку  на  добавлену  вартість"  оподаткуванню підлягає загальна
сума коштів (крім отриманих коштів у іноземній валюті),  одержаних
підприємствами   за  реалізовані  ними  товари  (роботи,  послуги)
включаючи кошти, отримані на збільшення прибутку.
     14. Чи   підлягають   оподаткуванню   податком  на  добавлену
вартість суми  дооцінки  скляної  зворотної  тари  у  торговельних
підприємств та підприємств харчової і переробної промисловості?
     Враховуючи те,  що  у торговельно-посередницьких організаціях
об'єктом оподаткування є різниця між ціною реалізації  товарів  та
ціною,  за  якою  проводяться розрахунки з постачальниками за такі
товари,  суми проведених дооцінок  (включаючи  переоцінку  скляної
тари)  включаються  в  таку  різницю і підлягають оподаткуванню по
мірі  реалізації  переоцінених  товарів.
     У підприємств  харчової  і   переробної   промисловості   при
реалізації   готової   продукції  в  склотарі,  зворотна  вартість
склотари в оподаткований  оборот  не  включається  (лист  Головної
державної    податкової   інспекції   України    від   15.03.94 р.
N 10-330/10-942). Однак,  у  випадках,  якщо  у  минулому  періоді
склотара  була отримана (прийнята) по фіксованій (зворотній) ціні,
а  в  наступному  в  результаті  переоцінок  така  склотара   була
реалізована  (передана,  включаючи  обмін)  по більш високій ціні,
сума  позитивної  різниці  підлягяє  оподаткуванню   податком   на
добавлену вартість.
     15. Чи  підлягають  відшкодуванню  за  рахунок коштів бюджету
суми сплаченого постачальникам податку на  добавлену  вартість  за
придбані  товарно-матеріальні цінності в разі подальшої реалізації
на території  України  за  іноземну  валюту  таких  цінностей  або
виготовленої з них продукції?
     Відповідно до  пункту  1  статті 3 Декрету Кабінету Міністрів
України  "Про  податок  на  добавлену  вартість"  (  14-92  )   не
підлягають  оподаткуванню  обороти  по  реалізації товарів (робіт,
послуг) на території України за іноземну валюту.  При  цьому  суми
податку  на добавлену вартість,  які сплачені чи підлягають сплаті
постачальникам  за  сировину,  матеріали,  комплектуючі,   основні
виробничі фонди,  які використані на виробництво таких товарів,  а
також суми податку на добавлену вартість, сплачені посередницькими
організаціями  постачальникам  за  придбані  товари  з бюджету, не
відшкодовуються,  а  відносяться  за  рахунок   джерел   придбання
зазначених товарно-матеріальних цінностей.
     15а. Чи  збільшується  оподатковуваний  оборот  по податку на
добавлену вартість на суму коштів,  які отримані підприємствами за
реалізовані ними товари (роботи,  послуги) у вигляді безвідплатної
фінансової допомоги,  поповнення фондів спеціального  призначення,
на  збільшення  прибутку  та  інші  власні  потреби  і  виражені в
натуральних   показниках   (основні   фонди,   товарно-матеріальні
цінності)?
     Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок
на  добавлену  вартість"  (  14-92  )  оподаткуванню  податком  на
добавлену  вартість  підлягає повна вартість реалізованих товарів,
наданих послуг,  виконаних робіт незалежно від того яким чином  за
них проводяться розрахунки (у грошовому, натуральному (бартерному)
виразі, або в "змішаному" (частково у грошовому та в натуральному)
виразі.   Основною  умовою  оподаткування  при  цьому  є  фактичне
відповідне здійснення отримувачем  зустрічної  реалізації  товарів
(робіт, послуг).
     16. Чи   підлягають   оподаткуванню   податком  на  добавлену
вартість послуги по доставці  кур'єрської  пошти  за  межі  митних
кордонів України?
     У разі  здійснення послуг по перевезенню вантажів,  включаючи
перевезення кур'єрської пошти,  прийнятих від  вантажовідправників
на адресу вантажоотримувачів,  які знаходяться в  країнах СНД  або
інших країнах (міждержавне сполучення),  то незалежно від  порядку
розрахунків  за  такі послуги  та  отриманої валюти  такі  послуги
звільняються від оподаткування.
     Стосовно здійснення перевезень  вантажів  лише  на  території
України   (між   двома   пунктами   всередині   країни,  включаючи
перевезення як на місцевих і міжнародних сполучення (маршрутах) за
виключенням міжнародних повітряних та водних перевезень),  то такі
послуги, крім виручки в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню
на загальних підставах.
     17. Чи звільняється від оподаткування податком  на  добавлену
вартість  митна  вартість  ввезеного  з  18.02.94 р.  на територію
України   обладнання,   якщо   в   митній   декларації   визначено
вантажоотримувачем  резидента  України для потреб нерезидента,  що
здійснює будівельні  роботи  по  спорудженню  об'єкта  виробничого
призначення для даного резидента?
     Ні, не  звільняється.  Згідно з Указом Президента України від
17.03.94 р.  "Про додаткові заходи щодо  стабілізації  фінансового
стану  підприємств"*  (  96/94  )  від сплати податку на добавлену
вартість під час переміщення через митні кордони України  вантажів
звільняються  лише резиденти України,  що вводять устаткування для
власних виробничих потреб.  Однак,  при  введенні  в  експлуатацію
спорудженого  об'єкта  виробничого  призначення  суми  податку  на
добавлену  вартість,  що   сплачені   за   будівельні   матеріали,
устаткування, що включено в кошторис будівництва, а також сплачені
суми  податку  на  добавлену  вартість  резидентом   за   виконані
нерезидентом   будівельні   матеріали,   в  установленому  порядку
відносяться на розрахунки з бюджетом.
____________________________________
     * Не діє з 07.06.95 р.
     18. Чи є платником податку на добавлену вартість та акцизного
збору громадянин,  який займається підприємницькою діяльністю, але
не   зареєстрований   у   встановленому   порядку   як   приватний
підприємець?
     Платниками податку   на   добавлену   вартість   є   суб'єкти
підприємницької  діяльності,  в  т.ч.  громадяни,  які  займаються
підприємницькою  діяльністю,  при умові,  якщо обсяг реалізації їх
товарів (робіт,  послуг) перевищує встановлений рівень. Тому, якщо
громадянин   не   зареєстрований   у   встановленому   порядку  як
підприємець,  він не може виступати платником  податку.  Однак,  у
разі   фактичного   здійснення   підприємницької   діяльності  без
державної  реєстрації  чи  без  спеціального  дозволу  (ліцензії),
державним   податковим   інспекціям   надається   право  накладати
адміністративний штраф  на  таких  громадян  -  від  3-х  до  8-ми
мінімальних  розмірів заробітної плати з конфіскацією виготовленої
продукції,  знарядь виробництва і сировини чи без такої (підстава:
Закон  України  від  24.12.93 р. N 3813-12 "Про  внесення  змін  і
доповнень до Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в
Україні".
     19. Чи підлягають відшкодуванню (поверненню) суми податку  на
добавлену  вартість  та  акцизного  збору,  сплачені  по імпортних
товарах під час перетину митного кордону України в разі подальшого
їх продажу на території України за іноземну валюту?
     Статтею 28 Закону України "Про Державний  бюджет  України  на
1994   рік"   (   3898-12  )  передбачено  оподаткування  під  час
переміщення через митний кордон України всіх товарів незалежно від
валюти  подальшого їх продажу,  а тому сплачені під час проведення
митних процедур податок на добавлену вартість та акцизний збір  не
повертаються,  в  разі  реалізації  імпортних товарів на території
України  за  іноземну  валюту  оподаткуванню  не  підлягає  тільки
різниця між кінцевою ціною реалізації та митною вартістю товарів з
урахуванням сплачених податків і зборів (маржа).
     20. Чи звільняються від податку на добавлену вартість під час
переміщення через митний кордон з 18.02.94 р.  лікарські засоби та
вироби медичного призначення,  які будуть в подальшому реалізовані
лікувальним установам?
     Так, з 18.02.94 р.  до 10.08.94 р. лікарські засоби та вироби
медичного призначення,  які  ввозяться  для  реалізації  їх  через
аптечні  заклади  та  лікувальним установам імпортерами,  що мають
спеціальний дозвіл (ліцензію) на таку реалізацію, звільняються від
податку  на  добавлену  вартість.  З  10.08.94  р.  відповідно  до
постанови  Кабінету  Міністрів  України від  05.08.94  р.  N  527*
( 527-94-п )  лікарські  засоби,  які  імпортуються,  звільняються
незалежно від способу їх подальшої реалізації.
__________________________________
     * Не діє з 01.01.95 р.
     21. Чи передбачені пільги по податку на добавлену вартість на
роботи по будівництву мереж газопостачання в сільській місцевості?
     Враховуючи те,  що  відповідно  до  ст.6  Закону України "Про
внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  Української   РСР   "Про
пріоритетність   соціального  розвитку  села  та  агропромислового
комплексу в народному господарстві України" ( 2346-12 )  мережі  і
споруди  газопостачання  відносяться  до об'єктів соціальної сфери
села,  вартість їх будівництва з 18.05.93 р.  незалежно від джерел
фінансування звільняється від податку на добавлену вартість.
 
 "Вісник податкової служби України", 3/97




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка