Законы Украины

Новости Партнеров
 

Дії засудженого правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 2 ст. 79 КК України, оскільки ступінь підробки 100-доларової банкноти була високою і давала засудженому підстави вважати можливим її перебування в обігу

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


  СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                           У Х В А Л А
 
 від 25.12.97
 
      Дії засудженого правильно  кваліфіковані судом першої
      інстанції за ч. 2 ст. 79 КК України, оскільки ступінь
      підробки 100-доларової банкноти була високою і давала
      засудженому підстави вважати  можливим її перебування
                             в обігу
 
                             (Витяг)
 
     Вироком Київського обласного суду від 20 листопада 1997 р. Б.
засуджено за ч.  2 ст. 17, ст. 80 КК ( 2001-05 ) та за ч. 2 ст. 79
КК, а К. за ч. 2 ст. 17, ст. 80 КК за такі злочини.
     Б. на порушення правил про валютні операції одержав від К. як
засіб  платежу за договором купівлі-продажу 100-доларову банкноту.
При цьому як Б., так і К не знали, що вона підроблена. Цю банкноту
Б.  передав  своїй  дружині Б.  Л.,  яка спробувала обміняти її на
карбованці в обмінному пункті і,  дізнавшись,  що  та  підроблена,
повідомила про це свого чоловіка й повернула йому її.
     Достовірно знаючи,  що банкнота є підробленою,  і маючи намір
її   збути,   Б.  доручив  своєму  знайомому  Т.  обміняти  її  на
карбованці,  не повідомивши останнього,  що  вона  підроблена.  Не
здійснивши ніяких дій по обміну банкноти, Т. повернув її Б.
     Цього ж дня Б.  вступив у злочинний зговір про сумісні дії по
збуту  банкноти  з  Ш.  (кримінальну  справу  щодо нього закрито в
зв'язку  зі  смертю),  поставивши  того  до  відома,  що  банкнота
підроблена. Ш. збув цю банкноту К. М. за 15,5 млн. крб., з яких 12
млн.  крб.  передав Б.,  а 3,5 млн.  крб.  залишив собі,  а  також
отримав від Б. ще 500 тис. крб.
     У касаційному   поданні   прокурор   порушив   питання    про
перекваліфікацію дій Б.  з ч.  2 ст. 79 КК ( 2001-05 ) на ч. 4 ст.
19,  ч.  2 ст.  143 КК.  Судова  колегія  в  кримінальних  справах
Верховного  Суду  України  залишила  це  подання без задоволення з
таких підстав.  Винність Б.  у вчиненні злочинів за  викладених  у
вироку  обставин  доведена  об'єктивними  доказами,  які зібрано в
передбаченому законом порядку і належним чином оцінено.
     Так, за  поясненнями  Б.,  він  спочатку не знав,  що придбав
підроблену банкноту, потім довідався про це від дружини, коли вона
повернула йому банкноту і повідомила,  що її в обмінних пунктах не
міняють, оскільки вона підроблена.  Після цього він віддав її  для
обміну Т.,  не попередивши його про фальшивість банкноти,  але той
повернув  її  назад.  Цього  ж  дня  Б.   показав   банкноту   Ш.,
повідомивши,  що  вона  фальшива,  і  вони домовились обміняти її,
розраховуючи на те,  що вона мала хороший стан і зовні була  схожа
на справжню. Згідно з домовленістю Ш. обміняв зазначену банкноту і
віддав Б. 12 млн. крб., з яких той передав Ш. 500 тис. крб.
     Ці обставини підтверджуються показаннями свідка Т. в судовому
засіданні  і  свідка  Ш.,  даними  на  попередньому  слідстві   та
перевіреними в судовому засіданні.  Факт повернення банкноти Б.  і
попередження  його  про  її  фальшивість   підтверджується   також
показаннями свідка Б. Л.
     За показаннями свідка К.  М., він обміняв у Ш. 15,5 млн. крб.
на банкноту в 100 доларів США.  Зі слів Ш.  йому стало відомо,  що
банкнота належить Б. і обмінюється за згодою останнього.
     Згідно з  протоколами  виїмок  у  К.  М.  вилучено підроблену
100-доларову банкноту США,  а у Б. 11,5 млн. крб., які він отримав
за збут останньої.
     Факт підробки    100-доларової    банкноти    США     методом
ксерокопіювання з використанням кольорової розмножувальної техніки
підтверджується висновком криміналістичної експертизи.
     Наведені докази  свідчать про правильність кваліфікації судом
першої  інстанції  дій Б.  за ч. 2 ст. 17, ст. 80 і ч. 2 ст. 79 КК
( 2001-05  )  і  про необгрунтованість доводів касаційного подання
прокурора про перекваліфікацію дій Б. з ч. 2 ст. 79 КК на ч. 4 ст.
19,  ч.  2 ст. 143 КК. Суд правильно зазначив у вироку, що художнє
оформлення  підробленої   банкноти,   зокрема,   високий   ступінь
завершеності  зображення орнаменту і наявність основних реквізитів
та їх узгодженість зі словами й цифрами,  які  визначають  номінал
банкноти,   висока  якість  відтворення  графічної  та  кольорової
точності  зображення   давали   Б.   підстави   вважати   можливим
перебування підробленої банкноти в обігу.
     Враховуючи наведене судова  колегія  в  кримінальних  справах
Верховного  Суду  України касаційне подання прокурора залишила без
задоволення.
 
 Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 1, 1998 р.




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка