Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року

                  ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 N 5 від 26.03.99
     м.Київ
 
 vd990326 vn5
 
   ( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Пленуму
                                               Верховного Суду
     N 15 ( v0015700-04 ) від 08.10.2004 )
 
        Про деякі питання застосування законодавства  про
        відповідальність за ухилення від сплати податків,
               зборів, інших обов'язкових платежів
 
 
     З метою  однакового  і правильного застосування законодавства
про відповідальність за  ухилення  від  сплати  податків,  зборів,
інших   обов'язкових   платежів  Пленум  Верховного  Суду  України
постановляє дати судам такі роз'яснення:
 
     1. Суспільна  небезпечність  ухилення  від  сплати  податків,
зборів, інших обов'язкових платежів полягає в умисному невиконанні
обов'язку кожної юридичної і фізичної особи сплачувати податки  та
збори в порядку і розмірах, установлених законом.
 
     2. Судам слід мати на увазі,  що кримінальна відповідальність
за статтями  148-2   і   148-5   Кримінального   кодексу   України
( 2002-05  ) (далі - КК) настає за умисне ухилення від сплати лише
тих податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які встановлено
Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).
     Оскільки цим Законом передбачено загальнодержавні та  місцеві
податки,  збори й інші обов'язкові платежі,  які підлягають сплаті
до відповідних бюджетів та державних цільових фондів,  кримінально
караним визнається ухилення від сплати як загальнодержавних, так і
місцевих податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
     Відповідальність за   ст.148-2  КК  може  наставати  лише  за
наявності сукупності таких обов'язкових умов:
     - коли  податки,  збори  чи інші обов'язкові платежі,  які не
сплачено, передбачені податковим законодавством;
     - коли об'єкт оподаткування передбачений законом;
     - коли платник податку, збору чи іншого обов'язкового платежу
визначений як такий відповідним законодавством.
 
     3. Відповідальність за ухилення від сплати податків,  зборів,
інших  обов'язкових  платежів,  передбачена статтями 148-2 і 148-5
КК,  настає лише в разі, коли воно вчинене з прямим умислом. Мотив
для кваліфікації дій значення не має.
     Статтею 148-2 КК передбачено кримінальну відповідальність  не
за сам факт несплати в установлений строк податків,  зборів, інших
обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.
     У зв'язку  з  цим суд має встановити,  що особа мала намір не
сплачувати належні з неї податки,  збори, інші обов'язкові платежі
взагалі чи певну їх частину.
     Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів,
інших    обов'язкових   платежів   можуть   свідчити,   наприклад:
перекручування    в    обліковій    чи    звітній    документації;
неоприбуткування  готівкових коштів,  одержаних за виконання робіт
чи  послуг;   ведення   подвійної   (офіційної   та   неофіційної)
бухгалтерії;   використання   банківських  рахунків,  про  які  не
повідомлено  органи   державної   податкової   служби;   завищення
фактичних  затрат,  що  включаються  до  собівартості реалізованої
продукції, тощо.
     Необхідно розмежовувати   ухилення  від  сплати  обов'язкових
платежів і несвоєчасну їх  сплату  за  відсутності  умислу  на  їх
несплату.   Особа,   яка  не  мала  наміру  ухилитися  від  сплати
обов'язкових платежів,  а не сплатила їх з інших причин, може бути
притягнута   лише   до   встановленої   законом   адміністративної
відповідальності за порушення,  пов'язані з обчисленням і  сплатою
цих платежів.
 
     4. Умисна  несвоєчасна   сплата   податків,   зборів,   інших
обов'язкових платежів з метою використання на інші цілі коштів, що
мали бути перераховані до бюджетів чи державних  цільових  фондів,
повинна  кваліфікуватися за наявності передбачених законом підстав
як зловживання посадовим становищем за відповідною частиною ст.165
КК.
     За ст.165 чи іншими статтями КК (  2001-05,  2002-05  ),  які
передбачають кримінальну відповідальність за посадові злочини, має
кваліфікуватися  також  відчуження  посадовою  особою   майна   та
майнових  прав,  що  перебувають  у  податковій заставі з підстав,
визначених Указом Президента України від 4 березня  1998  р.  "Про
заходи  щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 167/98 ), вчинене без письмової
згоди  органів  державної  податкової  служби за місцезнаходженням
платника податків.  Такі дії посадової особи не можуть визнаватись
ухиленням від сплати податків і кваліфікуватися за ст.148-2 КК.
     Як зловживання посадовим  становищем  за  ст.165  КК  повинне
кваліфікуватися  й умисне неутримання чи неперерахування посадовою
особою до  бюджету  сум  прибуткового  податку  з  громадян,  яким
виплачувалися доходи, оскільки платником цього податку є та особа,
з доходів якої його не утримано чи не перераховано.  За  наявності
зговору  посадової  особи  з  платником  податку такі її дії мають
кваліфікуватись як співучасть в ухиленні від сплати податку.
     Невиконання чи неналежне виконання посадовою особою юридичної
особи-платника податків своїх посадових обов'язків  через  недбале
чи несумлінне ставлення до них,  пов'язане,  зокрема, з неналежним
веденням  бухгалтерського  обліку  та  звітності,  помилками   при
обчисленні  сум  обов'язкових  платежів,  що  підлягають сплаті до
бюджетів чи державних цільових фондів,  відсутністю чи  неналежним
здійсненням   контролю   за  діяльністю  працівників,  які  ведуть
податковий облік та звітність,  якщо це призвело  до  несплати  чи
неповної   сплати   юридичною   особою   податків,  зборів,  інших
обов'язкових платежів,  за наявності передбачених законом  підстав
має кваліфікуватися за ст.167 КК ( 2002-05 ).
 
     5. Судам необхідно додержувати вимог законодавства щодо дії в
часі  кримінального  закону  про  відповідальність за ухилення від
сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
     Законом України від 5 лютого 1997 р.  "Про  внесення  змін  і
доповнень  до  Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів
України щодо відповідальності за  ухилення  від  сплати  податків"
( 44/97-ВР ),  який набрав чинності з 26 лютого 1997 р.,  ст.148-2
КК було викладено в новій редакції.  Відповідно  до  п.1  розд.III
названого   Закону   діяння,  пов'язані  з  ухиленням  від  сплати
податків,  зборів,  інших обов'язкових платежів, справи про які на
час набрання цим Законом чинності перебували в стадії попереднього
розслідування або  судового  розгляду,  мають  кваліфікуватися  за
новою редакцією ст.148-2 КК.
     Враховуючи те,  що Законом від  5  лютого  1997  р.  за  одні
діяння,  пов'язані з ухиленням від сплати податків,  зборів, інших
обов'язкових платежів,  покарання було пом'якшено,  а  за  інші  -
посилено,  положення  цього  Закону  можуть застосовуватися лише в
частині, що    не    суперечить    ст.58    Конституції    України
( 254к/96-ВР  ),  згідно  з якою закони та інші нормативно-правові
акти не мають зворотної дії  в  часі,  крім  випадків,  коли  вони
пом'якшують або скасовують відповідальність.
     У зв'язку з цим суди повинні  додержувати  й  вимог  ст.6  КК
( 2001-05 ) про те, що злочинність і караність діяння визначаються
законом, який діяв на час його вчинення.
     Дії особи,  яка ухилилася від сплати податків,  зборів, інших
обов'язкових платежів за попереднім зговором  групою  осіб  або  у
великих  (від  250  до  1000  неоподатковуваних  мінімумів доходів
громадян)  чи  в  особливо  великих  розмірах   (1000   і   більше
неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян),  а також вчинені
особою,  раніше судимою за ухилення від сплати  податків,  зборів,
інших    обов'язкових    платежів,   можуть   кваліфікуватися   за
відповідними частинами ст.148-2 КК ( 2002-05 ) в  редакції  Закону
від  5 лютого 1997 р.  лише тоді,  коли вони були вчинені після 26
лютого 1997 р.
     За ч.1 ст.148-2 КК в редакції Закону від  5  лютого  1997  р.
мають кваліфікуватись і діяння, вчинені до 26 лютого 1997 р., якщо
розмір  несплаченого  обов'язкового  платежу  не   перевищує   250
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки цим Законом
покарання за такі діяння було пом'якшено.
     Усі інші  діяння,  пов'язані з ухиленням від сплати податків,
зборів,  інших обов'язкових платежів,  повинні кваліфікуватися  за
ст.148-2 КК в редакції законів від 26 січня 1993 р.  ( 2936-12  ),
або  28  січня  1994  р.  (  3889-12  ),  або  5  лютого  1997  р.
( 44/97-ВР ) - залежно від часу їх вчинення.
     З урахуванням положень ст.58 Конституції України про зворотну
дію закону,  який пом'якшує відповідальність, розмір коштів, що не
надійшли  до  бюджетів  чи  державних  цільових  фондів  внаслідок
ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів,
має  обчислюватися  виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян і щодо діянь,  вчинених  до  26  лютого  1997  р.,  проте
покарання  у  вигляді  штрафу  за  такі діяння повинне визначатися
виходячи з мінімального розміру  заробітної  плати,  встановленого
законодавством на час вчинення діяння.
 
     6. Судам   слід   мати   на   увазі,  що  суб'єктом  злочину,
передбаченого ст.148-2 КК,  згідно з редакціями законів і  від  26
січня  1993  р.  і від 28 січня 1994 р.  визнавалася лише посадова
особа суб'єкта підприємницької діяльності.
     У зв'язку  з  цим не підлягають кримінальній відповідальності
за  цією  статтею  фізичні  особи  і  громадяни,  які   здійснюють
підприємницьку   діяльність  без  створення  юридичної  особи,  за
ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів,
вчинене  до  26  лютого 1997 р.  За наявності передбачених законом
підстав такі  особи  можуть  нести  відповідальність за ст.  87 КК
( 2001-05 ) - за спричинення майнової шкоди державі.
     Суб'єктами кримінальної   відповідальності   за   передбачені
ст.148-2  КК діяння,  вчинені після 26 лютого 1997 р.,  є посадові
особи  підприємств,  установ,  організацій  незалежно   від   форм
власності, громадяни-підприємці і фізичні (приватні) особи.
     Під фізичними  особами  слід  розуміти   приватних   осіб   -
платників    обов'язкових    платежів,    встановлених   для   них
законодавством  України,   а   також   громадян,   що   здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
     Суб'єктом злочину,    передбаченого    ст.148-5     КК,     є
громадянин-підприємець,     засновник    чи    власник    суб'єкта
підприємницької діяльності,  а також  посадова  особа  останнього,
якщо  вони  вчинили  шахрайство  з  фінансовими  ресурсами з метою
одержання пільг щодо податків.
 
     7. Суб'єктом ухилення  від  сплати  податків,  зборів,  інших
обов'язкових    платежів   можуть   визнаватися   посадові   особи
підприємств,  установ,  організацій усіх форм власності,  на  яких
покладено    відповідальність   за   правильність   обчислення   і
своєчасність сплати цих платежів,  ведення бухгалтерського  обліку
об'єктів оподаткування,  подання бухгалтерських звітів і балансів,
податкових декларацій,  розрахунків,  платіжних доручень та  інших
відповідних   документів.   До   таких   осіб  належать,  зокрема,
керівники, головні (старші) бухгалтери та їх заступники, особи, що
фактично виконують їх обов'язки,  а також інші посадові особи, які
мають право підпису фінансово-господарських документів.
     Дії керівників підприємств,  установ,  організацій,  які дали
підлеглим посадовим особам розпорядження підписати  чи  подати  до
податкових  органів недостовірні (фальсифіковані) звіти,  баланси,
декларації,  розрахунки або не сплачувати взагалі чи сплатити не в
повному обсязі податки,  збори,  інші обов'язкові платежі, а також
дії посадових осіб,  які виконали  такі  незаконні  розпорядження,
мають  кваліфікуватися  за  ст.148-2  КК  -  як  виконавців  цього
злочину, вчиненого за попереднім зговором групою осіб.
     Дії працівників  підприємств,  установ,  організацій,  які за
наказами,    вказівками,    розпорядженнями    посадових     осіб,
відповідальних  за  правильність  обчислення і своєчасність сплати
податків,  зборів,  інших обов'язкових платежів,  вносять завідомо
неправдиві  відомості  в  документи  первинного  обліку  чи звіти,
баланси,  декларації,  розрахунки,  повинні   кваліфікуватись   як
пособництво умисному ухиленню від сплати цих платежів за ст.19  КК
( 2001-05  )  і  відповідною частиною ст.148-2 КК ( 2002-05 ),  за
якою кваліфіковано дії  посадової  особи,  що  віддала  незаконний
наказ (розпорядження, вказівку).
 
     8. Особи,  які  своїми  діями   сприяли   платникам   податку
(виконавцям злочину) в ухиленні від сплати податків, зборів, інших
обов'язкових платежів,  несуть відповідальність як співучасники за
ст.19  КК  і тією частиною ст.148-2 КК,  за якою кваліфіковано дії
виконавця.
     Дії посадових   осіб  органів  державної  влади  й  місцевого
самоврядування,  які сприяли  ухиленню  громадянина  чи  посадової
особи  від сплати податків,  зборів,  інших обов'язкових платежів,
також належить кваліфікувати як співучасть  у  даному  злочині,  а
якщо  вони  діяли  при  цьому  з  корисливої  або  іншої особистої
заінтересованості, - і як відповідний посадовий злочин.
 
     9. За змістом ст.148-2  КК  кримінальна  відповідальність  за
умисне  ухилення від сплати податків,  зборів,  інших обов'язкових
платежів настає в разі,  коли ці діяння призвели до  ненадходження
до  бюджетів  чи  державних  цільових  фондів коштів,  які в 100 і
більше    разів    перевищують     установлений     законодавством
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
     За ухилення від  сплати  податків  шляхом  надання  державним
органам  завідомо  неправдивої  інформації з метою одержання пільг
щодо податків кримінальна  відповідальність  за  ч.2  ст.148-5  КК
настає  в  разі  заподіяння  державі  великої матеріальної шкоди -
тобто такої,  яка в  50  і  більше  разів  перевищує  встановлений
законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
     При визначенні розміру коштів,  що не надійшли до бюджетів чи
державних  цільових фондів внаслідок ухилення від сплати податків,
зборів,  інших обов'язкових  платежів,  не  повинні  враховуватися
нараховані чи сплачені у зв'язку з ним штрафи й пеня.
 
     10. Необхідно  мати  на  увазі,  що  передбачений ст.148-2 КК
злочин має визнаватися вчиненим у  значних,  великих  чи  особливо
великих  розмірах,  коли  сума,  що  не  надійшла  до  бюджетів чи
державних цільових фондів, утворилася внаслідок несплати як одного
податку,  збору,  іншого  обов'язкового  платежу,  так і різних їх
видів.
     Кваліфікація цього злочину як вчиненого у великих чи особливо
великих розмірах може мати  місце  в  разі  несплати  обов'язкових
платежів у розмірах, передбачених приміткою до ст.148-2 КК.
 
     11. Діяння,  що  полягали  в  ухиленні  від  сплати податків,
зборів, інших обов'язкових платежів, вчинені в різний час, повинні
кваліфікуватися  залежно  від наявності чи відсутності в них ознак
єдиного продовжуваного злочину.
     Якщо ці  діяння  охоплювались  єдиним  умислом  не сплачувати
певні види  податків,  зборів,  інших  обов'язкових  платежів,  їх
розмір  має обчислюватись виходячи із загальної несплаченої суми і
залежно від її розміру  кваліфікуватися  за  відповідною  частиною
ст.148-2 КК.
     При ухиленні від сплати чи сплаті в неповному розмірі  різних
видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів діяння винного
повинні  кваліфікуватися  за  відповідною  частиною  ст.148-2   КК
виходячи із загального розміру коштів,  що не надійшли до бюджетів
чи державних цільових фондів,  якщо його умислом  охоплювалась  їх
несплата чи неповна сплата.
 
     12. За  змістом  ст.148-2  КК  в редакції Закону від 5 лютого
1997 р.  (  44/97-ВР  )  передбачений  нею  злочин  може вчинятися
різними  способами,  які  безпосередньо  в  диспозиції  статті  не
названі. Разом з тим суд відповідно до вимог ст.64 КПК ( 1001-05 )
має зазначити у  вироку,  яким  саме  способом  було  вчинено  цей
злочин.
     Ухилення від  сплати  податків,  зборів,  інших  обов'язкових
платежів може бути вчинене, наприклад, шляхом:
     - неподання  документів,  пов'язаних  із  їх  обчисленням   і
сплатою  до  бюджетів  чи  державних  цільових  фондів (податкових
декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);
     - приховування об'єктів оподаткування;
     - заниження цих об'єктів;
     - заниження   сум   податків,   зборів,   інших  обов'язкових
платежів;
     - приховування  факту  втрати  підстав  для одержання пільг з
оподаткування.
     Неподання документів,  пов'язаних  з  обчисленням  і  сплатою
обов'язкових платежів,  полягає в умисному  неподанні  до  органів
державної  податкової  служби  в установлений строк декларацій про
прибуток суб'єктів підприємницької діяльності  чи  фізичних  осіб,
про сплату інших обов'язкових платежів тощо.  Неподання податкової
декларації,  як правило,  є  одночасно  і  приховуванням  об'єктів
оподаткування.
     Під приховуванням  об'єктів  оподаткування   треба   розуміти
невідображення  у звітних документах,  які подаються до податкових
органів,  будь-яких об'єктів оподаткування  -  доходу  (прибутку),
доданої вартості робіт, продукції, послуг тощо.
     Заниженням об'єктів  оподаткування  є:  зменшення  його  бази
шляхом  невідображення  у  поданих  до  податкових органів звітних
документах   повного   обсягу   об'єктів   оподаткування,   умисно
неправильне  обчислення  бази оподаткування,  заниження податкової
ставки тощо,  внаслідок  чого  податки,  збори,  інші  обов'язкові
платежі   сплачуються  платником  податку  не  в  повному  обсязі.
Зокрема,  заниження  оподатковуваного  прибутку  може  полягати  в
частковому  чи повному невключенні до нього коштів,  одержаних від
виконання робіт, надання послуг тощо.
     Під заниженням   сум  податків,  зборів,  інших  обов'язкових
платежів слід розуміти умисно неправильне обчислення тих  їх  сум,
що  підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів при
правильному відображенні  об'єктів  оподаткування  (без  заниження
останніх чи їх приховування).
     Суми заборгованості бюджету перед платником податків та  суми
наявної  в  останнього  переплати  за  окремими  видами  податків,
зборів,  інших обов'язкових платежів не повинні враховуватися  при
визначенні розміру коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних
цільових фондів внаслідок  ухилення  такого  платника  від  сплати
податків, зборів, інших обов'язкових платежів, у тому числі й тих,
за якими має місце заборгованість або переплата.  У зв'язку з  цим
судам слід враховувати,  що при кваліфікації дій винного зменшення
розміру коштів,  що не надійшли до бюджетів чи державних  цільових
фондів  внаслідок  ухилення  від  сплати податків,  зборів,  інших
обов'язкових платежів,  на суму коштів,  що підлягають  поверненню
платнику  податків  з бюджету чи зарахуванню до платежів майбутніх
періодів, не допускається.
 
     13. У разі,  коли ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов'язкових   платежів   або   його   приховання  вчинено  шляхом
посадового підлогу чи підробки документів,  дії винної особи мають
додатково кваліфікуватися за ст.172 чи ст.194 КК ( 2002-05 ).  При
цьому підробка документів посадовою особою може кваліфікуватися за
ст.172   КК   незалежно   від   того,   до  якої  відповідальності
(кримінальної чи адміністративної) її буде притягнуто за  ухилення
від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
 
     14. Злочини,  передбачені  ст.148-2  і  ч.2  ст.148-5  КК,  є
закінченими  з  моменту  ненадходження  коштів  до   бюджетів   чи
державних цільових фондів,  а саме з наступного дня після настання
строку,  до якого  мав  бути  сплачений  податок,  збір  чи  інший
обов'язковий платіж, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням
певної дії, - з моменту фактичного ухилення від їх сплати.
     Умисне ухилення  від  сплати  чи  неповна сплата сум податку,
збору,  іншого обов'язкового  платежу,  донарахованих  податковими
органами    за    результатами   перевірки   поданих   декларацій,
розрахунків,  звітів (наприклад,  поданої громадянином  декларації
про  сукупний  річний  доход),  утворює  закінчений склад злочину,
передбаченого ст.148-2 КК,  з моменту закінчення  строку,  в  який
мали бути сплачені донараховані суми.
     Злочин, передбачений ч.1 ст.148-5 КК, вважається закінченим з
моменту  надання  особою  завідомо  неправдивої інформації з метою
одержання пільг щодо  податків  незалежно  від  того,  чи  вдалося
винному в такий спосіб ухилитися від сплати останніх.
 
     15. Судам  слід  мати  на  увазі,  що  чинним  законодавством
передбачено можливість надання платникам податків ряду пільг.
     Надання недостовірних    даних    про   наявність   пільг   з
оподаткування чи з метою їх одержання за  відсутності  відповідних
підстав слід кваліфікувати за ст.148-5 КК.
     У тому ж  разі,  коли  пільги  з  оподаткування  були  надані
платнику  на  законних  підставах,  але  на час подання декларації
право на них було втрачено,  дії особи,  яка  це  приховала,  слід
кваліфікувати  за відповідною частиною ст.148-2 КК як ухилення від
сплати  податків,  зборів,  інших  обов'язкових  платежів   шляхом
приховання або заниження об'єкта оподаткування.
 
     16. Відповідно до законів України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ),  "Про підприємництво" ( 698-12 ) та Декрету  Кабінету
Міністрів  України  "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 )
оподаткуванню  підлягають  тільки  доходи  від   діяльності,   яка
здійснюється з підстав і в порядку, передбачених законом.
     Види доходів, з яких громадяни України, іноземні громадяни та
особи  без  громадянства  повинні сплачувати прибутковий податок з
громадян,  визначено  названим  Декретом.  Це  доходи,  одержувані
громадянами  за  місцем  основної  роботи  (служби,  навчання),  і
прирівняні до них;  доходи не за місцем основної  роботи  (служби,
навчання), до яких належать доходи від роботи за сумісництвом, від
виконання   разових   та   інших   робіт   на   основі   договорів
цивільно-правового  характеру;  інші доходи (від здавання фізичним
особам в оренду або в  найом  рухомого  й  нерухомого  майна,  від
заготівлі  й  продажу  продукції  та від іншої подібної регулярної
діяльності  тощо).  Тобто  оподаткуванню  підлягають  доходи   від
легальної (дозволеної чинним законодавством) діяльності та доходи,
одержані з легальних (дозволених) джерел.
     У зв'язку  з  цим  дії  громадянина,  який одержав доходи від
незаконної торговельної діяльності або такої, що здійснювалася без
державної  реєстрації,  а також від іншої незаконної (в тому числі
злочинної)  діяльності  і  не  сплатив  із  них   податки,   мають
кваліфікуватися   за   відповідними   статтями   КК  і  додаткової
кваліфікації за ст.148-2 КК не потребують, оскільки такі доходи не
підлягають  декларуванню  відповідно до Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян".
     Суб'єкти підприємницької  діяльності  зобов'язані вести облік
усіх здійснюваних ними видів цієї  діяльності,  відображати  їх  у
відповідній  звітності  і  сплачувати встановлені законом податки,
збори, інші обов'язкові платежі незалежно від того, передбачено ту
або іншу діяльність їх статутами чи ні,  а тому посадові особи цих
суб'єктів,  а також громадяни-підприємці  підлягають  кримінальній
відповідальності  за  ухилення від сплати обов'язкових платежів із
доходів як від  легальної,  так  і  від  незаконної  діяльності  -
фіктивного  підприємництва  (ст.148-4  КК),  заняття  забороненими
видами підприємницької  діяльності (ст.148 КК) тощо.  За наявності
передбачених законом підстав їхні дії необхідно  кваліфікувати  за
ст.148-2 та іншими статтями КК,  які передбачають відповідальність
за ці злочини.
     За сукупністю   злочинів,   передбачених    статтями    148-2
( 2002-05  )  та  70  КК  (  2001-05 ),  повинна кваліфікуватись і
контрабанда,  якщо метою незаконного  переміщення  предметів  було
ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів,
необхідної при  їх  переміщенні  через  митний  кордон  України  в
установленому законом порядку.
 
     17. Частина 2 ст.148-2 КК в редакції Закону від 5 лютого 1997
р. ( 44/97-ВР ) передбачає відповідальність за ухилення від сплати
податків,   зборів,   обов'язкових   платежів,   яке  призвело  до
ненадходження до бюджетів чи державних цільових  фондів  коштів  у
великих розмірах, чи вчинене за попереднім зговором групою осіб.
     Така кваліфікуюча   ознака,  як  вчинення  цього  злочину  за
попереднім зговором групою осіб,  застосовується лише в разі, коли
в  ньому  брали  участь як співвиконавці дві особи чи більше,  які
попередньо,  до вчинення діяння, домовилися не сплачувати податки,
збори,  інші обов'язкові платежі до бюджетів чи державних цільових
фондів або ж сплатити їх не в  повному  обсязі.  За  цією  ознакою
можуть кваліфікуватися,  зокрема, дії посадових осіб одного й того
ж  підприємства,  установи,   організації,   на   яких   покладено
відповідальність  за  правильність  обчислення  і сплати податків,
зборів,  інших   обов'язкових   платежів   та   за   достовірність
відповідної  звітності  (наприклад,  керівник і головний бухгалтер
юридичної особи-платника податку,  які  підписують  документи,  що
подаються до органів державної податкової служби).
     Дії посадових   осіб   різних    суб'єктів    підприємницької
діяльності   чи   громадян-підприємців  мають  кваліфікуватись  як
вчинені за попереднім зговором групою осіб  у  випадках  укладення
ними  цивільно-правових  угод,  згідно  з  якими  кожна  зі сторін
ухиляється від сплати належних  з  неї  обов'язкових  платежів  до
бюджетів  чи державних цільових фондів.  Якщо ж згідно з укладеною
угодою це має зробити лише одна зі сторін,  то дії посадової особи
іншої сторони чи громадянина-підприємця,  що підписали таку угоду,
повинні  кваліфікуватись  як  пособництво  ухиленню   від   сплати
податків,   виконавцем   якого  є  посадова  особа  того  суб'єкта
підприємництва чи  той  громадянин-підприємець,  які  не  сплатили
обов'язкових платежів.
     За ознакою вчинення за попереднім зговором  групою  осіб  має
кваліфікуватися  за  ч.2  ст.148-2  КК  умисна несплата декількома
громадянами-фізичними особами податків, зборів, інших обов'язкових
платежів, які повинні сплачуватись ними сумісно.
     Обов'язок сумісної    сплати    податку,    збору,     іншого
обов'язкового  платежу  двома фізичними особами і більше може бути
передбачений законом чи договором, зокрема, в таких випадках:
     - при сплаті державного мита за посвідчення цивільно-правової
угоди,  якщо її стороною,  яка повинна його сплатити,  є дві особи
або більше (наприклад, коли вони продають квартиру, що належить їм
на праві спільної сумісної чи часткової  власності,  або  ж  тоді,
коли вони спільно купують її);
     - при    сплаті    державного    мита    за     двосторонніми
цивільноправовими   угодами,   згідно   з   якими   воно   повинно
сплачуватися   обома   сторонами    (наприклад,    за    договором
купівлі-продажу  покупець  і  продавець  за домовленістю сплачують
кожен половину суми державного мита);
     - якщо  об'єкт  оподаткування  (нерухоме  майно,  транспортні
засоби та інші самохідні машини й механізми,  земля тощо) належить
на  праві  спільної  сумісної  чи  часткової  власності  декільком
особам.
 
     18. При розгляді справ про злочини, пов'язані з ухиленням від
сплати податків,  зборів,  інших обов'язкових платежів, судам слід
мати на увазі,  що фактичні дані,  які підтверджують наявність  чи
відсутність  у  діях  підсудного  складу  такого  злочину,  можуть
встановлюватися поряд із висновком  експерта  також  за  допомогою
актів документальної перевірки виконання податкового законодавства
і ревізії фінансово-господарської діяльності.
     Враховуючи специфіку справ про податкові злочини, суди можуть
з  метою  найбільш  повного  і  всебічного  з'ясування   обставин,
пов'язаних   з   ухиленням  від  сплати  податків,  зборів,  інших
обов'язкових платежів,  залучати до  участі  в  судовому  розгляді
спеціаліста з питань оподаткування.
 
     19. Судовим колегіям Верховного Суду України, Верховному суду
Автономної    Республіки    Крим,    обласним,    Київському     і
Севастопольському  міським  судам  необхідно  регулярно  вивчати й
узагальнювати практику розгляду справ даної категорії і  своєчасно
вживати   необхідних   заходів  до  усунення  в  діяльності  судів
виявлених помилок.
 
 Голова Верховного Суду України                          В.Ф.Бойко
 
 Секретар Пленуму, суддя
 Верховного Суду України                             М.П.Селіванов





>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.17711
EUR31.97658
RUB0.46191
PLN7.6055
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка