Про організацію навчально-виховної роботи у початкових класах в 2000/01 навчальному році
По состоянию на 27 марта 2007 года
- На главную страницу -
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 1/9-277 від 29.06.2000
м.Київ
vd20000629 vn1/9-277
Міносвіти Автономної Республіки Крим,
управлінням освіти обласних, Київської
та Севастопольської міських державних
адміністрацій,
інститутам післядипломної педагогічної
освіти,
загальноосвітнім навчальним закладам
Міністерство освіти і науки України надсилає при цьому для
практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо
вивчення шкільних дисциплін у новому 2000/01 навчальному році.
Матеріали підготовлені Головним управлінням змісту освіти
департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та
позашкільної освіти, Науково-методичним центром загальної
середньої освіти та Національним центром естетичного виховання
учнівської молоді Міносвіти і науки України.
Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх
навчальних закладів.
Заступник Міністра В.О.Огнев'юк
Про організацію навчально-виховної роботи у початкових
класах в 2000/01 навчальному році
У початковій школі закладається фундамент загальноосвітньої
підготовки учнів, забезпечується різнобічний розвиток дитини, її
нахилів, здібностей, виховання громадянина України.
Відповідно до цих завдань організація навчально-виховного
процесу у початковій школі з 3-річним та 4-річним терміном
навчання у 2000/01 навчальному році буде здійснюватись за Типовими
навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти
України від 03.04.98 р. N 131 (Інформаційний збірник Міністерства
освіти України N 10, 1998 р.). Загальноосвітні навчальні заклади з
поглибленим вивченням окремих предметів можуть використовувати
аналогічні варіанти навчальних планів, розроблених і затверджених
в попередні роки ( лист Міністерства освіти і науки України від
17.01.2000 р. N 1/9-1 ( v_9-1290-00 ).
Готуючись до нового навчального року, треба керуватись
Інструктивним листом Міністерства освіти України "Про організацію
навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх
навчальних закладів" (від 21.04.99 р. N 1/9-171).
Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту"
( 651-14 ) тривалість уроку в 1 класі - 35 хвилин, в другому -
четвертому - 40 хвилин. Роз'яснення щодо тривалості уроків у
3-річній початковій школі подано у листі Міністерства освіти
України від 27.10.99 р. N 1/9-419 ( v-419281-99 ) "Про тривалість
уроків у початкових класах". Подовжені перерви між навчальними
заняттями-уроками треба використовувати для організації
раціонального, цікавого та продуктивного відпочинку учнів, для
відновлення фізичних та розумових сил кожної дитини.
Організація роботи у 1 класі 4-річної структури початкової
школи проводиться відповідно до чинної нормативно-правової бази.
Планування роботи з предметів: українська мова, математика,
ознайомлення з навколишнім світом, природознавство, трудове
навчання, інтегрований курс "Художня праця", російська мова
проводиться за програмами (Київ, видавництво "Бліц", 1997) для
шкіл з українською та російською мовами навчання, з предметів:
образотворче мистецтво, музика, фізична культура, основи безпеки
життєдіяльності (охорона життя і здоров'я учнів) - за окремими
програмами (див. Перелік навчальних програм, підручників і
навчальних посібників для основної і старшої школи, Інформаційний
збірник Міністерства освіти і науки України, N 12, 13, 2000 р.)
При незначній розбіжності у годинах між навчальними планами і
програмами вчитель самостійно вносить корективи до програм,
орієнтуючись на навчальний план. При цьому виконання програми
здійснюється за рахунок інтенсифікації навчального процесу.
Години варіативної частини в межах сумарного гранично
допустимого навантаження використовуються відповідно до рішення
педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу.
Роз'яснення щодо планування і реалізації програмового змісту
предмета "Природознавство" (1,5 год.) подано в журналі "Початкова
школа" N 12, 1998 р.
Зміст навчальних програм реалізується в підручниках, що у
даний час удосконалюються і перевидаються (Перелік навчальних
програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих
Міністерством освіти і науки України для використання в початковій
школі, додається).
Продовжено термін використання підручників, виданих у 1994 і
1995 роках.
У 1999 році видано підручники для шкіл з українською мовою
навчання, зокрема:
Буквар (Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С.), Буквар (Луцик Д.В.
та ін.), пробний Буквар (Прищепа К.С., Колесниченко В.І.),
Супутник букваря (Вашуленко М.С., Вашуленко В.Ф.); для шкіл з
російською мовою навчання - 4 підручники: Буквар (Вашуленко М.С.),
Буквар (Прищепа К.С., Колесниченко В.І.), "Лучик" (Джелелей О.В.),
Українська мова, 3 (2) клас (Хорошковська О.Н., Охота Г.І.). За
позабюджетні кошти видано "Горішок" (Вашуленко М.С., Бібік Н.М.,
Кочина Л.П.) - навчально-методичний комплект: інтегрований
підручник з навчання грамоти, математики, ознайомлення з
навколишнім світом, зошити N 1, N 2, методичний посібник для
вчителя 1 класу 4-річної початкової школи, навчальний посібник
"Математика" (Богданович М.В.) для 1 класу 4-річної початкової
школи, читанка для самостійного читання "Журавлятко" (Науменко
В.О.), "Художня праця" (Тименко В.П.) для 2, 3 класів.
Для шкіл з російською мовою навчання видано:
навчально-методичний комплект (Малихіна О.В., Мартинова Р.Ю.):
"Русский язык" (підручник); "Тетрадь по русскому языку"; "Сборник
диктантов"; "Сборник упражнений для физкультминуток"; посібник
"Моя Украина. Диктанты, изложения, упражнения" (Левицька Л.П.,
Костіна Є.О.).
Доцільно використовувати у роботі посібники О.В.Проскури
"Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками",
В.А.Семиченко, В.С.Заслуженюка "Мистецтво взаєморозуміння"
(психологія та педагогіка сімейного спілкування), А.Ф.Борисенка,
С.Ф.Цвека "Руховий режим молодших школярів".
Основна мета і завдання вивчення навчальних предметів, методи
і прийоми роботи з учнями на кожному етапі навчання чітко
визначено у відповідних навчальних програмах. Означимо основні
вимоги до окремих предметів.
Навчання грамоти (читання і письма) відбувається в
підготовчому та букварному періодах 1 класу. Кожний навчальний
період має свої завдання, визначені у програмі.
Головне завдання уроків читання - вчити дітей виділяти на
слух звуки на початку, в середині, в кінці одно-, дво-,
трискладових слів (у яких чітко вимовляється кожний звук),
формувати правильний спосіб читання складами і словами, свідоме
сприймання прочитаного, розвивати фонематичний слух,
використовуючи на уроках спеціальні корекційно розвиваючі
завдання.
Одним із основних завдань уроків письма - вчити дітей
каліграфічно зображувати рукописні малі і великі букви, поєднувати
їх у словах, використовуючи відповідні типи поєднань. Добиватися
свідомого зв'язку між звуком та буквою, вчити списувати і писати
під диктовку слова (окремо, у реченнях), у яких звучання не
розбігається з написанням.
На уроках письма слід звертати увагу на профілактику
кінетичних замін (порівняння оптично схожих літер, співвіднесення
літер із зображенням предметів, конструювання та реконструювання
літер з елементів). Формувати і відпрацьовувати динамічну сторону
рухового акту письма (тому не слід у першому класі ставити високі
вимоги до темпу письма).
Особливу увагу доцільно приділити формуванню технічних
навичок письма у дітей, які пишуть лівою рукою.
У наступних чвертях 1 класу, у 2 - 4 класах продовжується
формування й удосконалення навичок письма. Увага приділяється
техніці письма у новій сітці, скоординованості дії рухового і
зорового аналізаторів.
До складу вправ для закріплення й удосконалення навичок
письма обов'язково входять графічні розчерки, також виправлення
недоліків каліграфічного характеру, допущених у домашніх чи
класних завданнях. Колективні графічні вправи поєднуються з
індивідуальними, враховуються індивідуальні особливості письма
кожного учня.
Як і в попередні роки, у 1 класі 3-річної й 4-річної
початкової школи основним завданням уроків української мови у
школах з російською мовою навчання є формування умінь усного
українського мовлення: слухання-розуміння сприйнятого на слух та
говоріння, яке передбачає формування умінь української
літературної вимови та граматичних умінь, збагачення словникового
запасу, а також умінь спілкуватися українською мовою (діалогічне й
монологічне мовлення).
У 1 класі 3-річної школи з II півріччя додаються ще й
завдання, пов'язані з читанням. Однак не варто уроки української
мови в цей період перетворювати на уроки читання, а то й письма.
Завдання, про які йшлося вище, є основними й протягом наступних
років (2 - 4 (3) класи).
У 2 класі 3-річної (3 класі 4-річної) початкової школи під
час вивчення розділу "Звуки і букви" основна увага має надаватися
не звуко-буквеному розбору, як на уроках рідної мови, а
удосконаленню умінь літературної вимови звуків та позначення їх
буквами української мови: і, й, е, є, ї. При цьому слід пам'ятати,
що це не каліграфічні хвилинки, а система вправ, спрямована на
формування умінь вживати зазначені букви під час письма
українською мовою. Цей процес є досить складним і довготривалим,
оскільки учням доводиться переборювати навички буквеного
позначення подібних в обох мовах звуків, сформовані під час письма
російською мовою.
Орієнтиром у цьому напрямі є види вправ, подані у підручнику.
Їх слід використовувати і протягом вивчення інших розділів
програми (на початку уроку) аж доки не сформуються належні
графічні уміння.
Вивчення інших розділів програми також підпорядковується
формуванню й удосконаленню практичних навичок, насамперед,
збагаченню словникового запасу, удосконаленню орфоепічних умінь і
на їх основі - орфографічних.
У 4 (3) класі головним є завдання удосконалення граматичних
умінь. Тому основними видами роботи будуть не граматичний розбір
та відмінювання іменників, прикметників чи змінювання за особами
дієслів, а вправи у вживанні граматичних форм, які не збігаються в
обох мовах, у словосполученнях, реченнях, усних висловлюваннях. І
знову-таки орієнтиром для роботи в класі є види вправ, наведені у
чинному підручнику.
З метою перевірки рівня спрямованості граматичних умінь
доцільно використовувати не лише диктанти (тут усі граматичні
форми проговорює вчитель), а й творчі вправи на побудову
словосполучень, речень, текстів з опорних слів, поданих у
початковій формі, списування з дописуванням закінчень у словах
тексту тощо.
У процесі викладання музики необхідно звертати увагу на
формування у дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності,
розвивати почуття краси та гармонії, здатність емоційно
відгукуватися на різні прояви естетичного у навколишньому світі.
Це стає можливим лише при наявності різнобічних методів та
прийомів роботи з дітьми. Найбільшу вагу тут має слухання музики
та обговорення з учнями її змісту, застосування імпровізації
уявного створення учнями музики, яка відображала б навколишній
світ. Розучування і виконання учнями пісень має відігравати роль
одного з обов'язкових компонентів уроку, але не бути єдиним видом
учнівської діяльності. Особливістю уроків музики є зміна видів
діяльності, що допомагає підтримувати інтерес та увагу дітей. Уся
діяльність має об'єднуватися спільною темою, якій би
підпорядковувалися окремі елементи уроку.
Також учителі не повинні забувати про важливість для молодших
школярів ритмічної рухової активності під час сприймання музики та
широко застосовувати відповідні прийоми. Використання творів інших
видів мистецтва (літератури, образотворчого) викликає певні зорові
та слухові враження, допомагає учням глибше зрозуміти образи
музичних творів і навколишній світ.
На допомогу вчителеві початкових класів, який викладає
образотворче мистецтво, вийшов друком альбом-посібник
"Образотворче мистецтво" 4 (3) клас (Трач С.К., Мельник В.М.),
Тернопіль, видавництво "Навчальна книга - Богдан", 2000 р.), у
якому розроблено завдання для організації практичної
художньо-творчої діяльності учнів.
У загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим
вивченням предметів художньо-естетичного циклу та для викладання
за вибором предмета шкільного компонента "Хореографія"
рекомендується використовувати програму "Хореографія у школі"
(Тараканова А.П., Климчук Л.Ф.), Київ, 1995 р.
Викладання предмета "Фізична культура" здійснюватиметься за
відповідною навчальною програмою для учнів 1 - 11 класів,
затвердженою Міністерством освіти України (Київ, видавництво
"Перун", 1998 р.).
Вимоги щодо здійснення процесу фізичного виховання учнів
початкових класів викладені у наказі Міністерства освіти N 188
( z0500-98 ) від 25.05.98 р. На допомогу вчителю для реалізації
вимог вищезгаданих документів видано методичний посібник "Система
фізичного виховання молодших школярів" (Є.С.Вільчковський,
М.П.Козаченко, С.Ф.Цвек); інструктивно-методичні матеріали для
підвищення ефективності викладання "Фізичної культури" постійно
друкує на своїх сторінках журнал "Фізичне виховання в школі".
Анатомо-фізіологічні особливості та стан фізичної
підготовленості молодших школярів сприятливі для розвитку фізичних
якостей особистості.
З метою запобігання патологічних змін в організмі дитини
цього вікового періоду, що виявляється в погіршенні постави, зору,
координації рухів, необхідно використовувати всі форми
фізкультурно-оздоровчої роботи, спрямовані на підвищення рухової
активності учня. Оскільки навчальна програма з фізичної культури
має варіативний характер, вчитель може змінювати кількість годин
на викладання певного розділу програми, звертати увагу на
доповнення навчального матеріалу іншими фізичними вправами та
елементами видів спорту.
Бажано створити систему домашніх завдань, побудованих на
тестах, наведених у навчальній програмі. Певну допомогу вчителю в
організації цієї ланки роботи нададуть методичні рекомендації
"Домашні завдання з фізичної культури в 1 - 4, 5 - 9 класах"
(В.С.Степаненко, О.З.Леонов).
Особливу увагу слід приділяти роботі з дітьми, яких за станом
здоров'я віднесено до спеціальної медичної групи, відповідно до
наказу Міністра охорони здоров'я України від 31.12.92 р. N 211
"Про вдосконалення лікарсько-фізкультурної служби". Керуватись у
цій роботі треба навчальною програмою "Фізична культура для
спеціальної медичної групи 1 - 9 класів загальноосвітньої
середньої школи" (М.С.Дубовис, С.Ф.Цвек, Ф.Ф.Бондарєв), 1994 р.
Предмет "Художня праця" забезпечений навчально-методичним
комплектом: програмою, підручниками, методичними посібниками і
календарними планами для вчителів Інноваційний підхід до розробки
змісту художньої праці, його структури, методики викладання
відповідає принципам особистісно орієнтованої моделі навчання.
Змістом художньої праці передбачено формотворення і
декорування предметів довкілля на засадах краси і доцільності.
Основним є метод художніх проектів, який включає конструювання,
моделювання, макетування предметно виражених статичних форм з
різних пластичних матеріалів на основі словесного і
колірно-графічного образотворення. Розробка особистісно ціннісних
художніх проектів здійснюється з використанням
предметно-маніпуляційних і образотворчих умінь учнів. Особливістю
художньої праці є її спрямованість на розширення і поглиблення
уявлень про художньо-промислове виробництво, групу пластичних
мистецтв, яка включає образотворче мистецтво (живопис, скульптуру,
графіку) і не образотворче мистецтво: елементи
декоративно-прикладного мистецтва, дизайну, архітектурного
макетування.
Міністерство освіти і науки України спільно з лабораторією
початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук
України підготували "Методичні рекомендації щодо усного і
писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань,
умінь і навичок", які регламентують практичну діяльність учителя,
методистів та інспекторів з питань початкової освіти (Київ,
видавництво "Магістр-S", 2000 р.). Третє видання (2000 р.) є
доопрацьованим: до нього внесено корективи, уточнення,
конкретизовано окремі положення, питання. Приведено у
відповідність вимоги щодо усного і писемного мовлення з
української мови рідної і державної. Питання, які не розглядаються
в "Методичних рекомендаціях", розв'язує самостійно вчитель,
поєднуючи дидактичні, естетичні, технічні, економічні вимоги,
використовуючи раціональність та ефективність виконання завдання.
При використанні видання 1999 року необхідно попередньо внести до
нього зміни і доповнення, що з'явилися у третьому доопрацьованому
випуску.
Надруковано: "Освіта України", N 28, 12 липня 2000 р.
|
