Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про невідкладні заходи по стабілізації та розвитку виробництва сої в Україні

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


              МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
                            Н А К А З
 
 N 271 від 27.12.2000
     м.Київ
 
 vd20001227 vn271
 
        Про невідкладні заходи по стабілізації та розвитку
                    виробництва сої в Україні
 
     За останні роки продовжується негативна тенденція  скорочення
площ  посіву сої та зменшення обсягів її виробництва,  погіршилось
забезпечення  галузей  тваринництва  та   харчової   промисловості
білковою сировиною.
     Суттєво зменшився   обсяг   виробництва   насіння   сої    та
погіршилась його якість.
     На виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999  року
N  1529  (  1529/99  )  "Про  невідкладні  заходи щодо прискорення
реформування аграрного сектора  економіки"  та  з  метою  значного
нарощування   виробництва   сої,  і  її  реалізації,  забезпечення
тваринництва високобілковими кормами,  а переробної  промисловості
сировиною Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити  Програму розвитку виробництва та переробки сої
в Україні на 2001-2005 роки (додається).
     2. Вважати    головною   організацією   з   вирощування   сої
співрозробника Програми розвитку виробництва та  переробки  сої  в
Україні на 2001 - 2005 роки Агрофірму "Соя України".
     3. Міністерству   агропромислового    комплексу    Автономної
Республіки  Крим та головним управлінням сільського господарства і
продовольства  облдержадміністрацій  забезпечити  виконання   цієї
Програми,  а  також передбачити виділення матеріально-технічних та
кредитних  ресурсів  сільгосптоваровиробникам,   які   входять   в
структуру Агрофірми "Соя України", для виробництва насіння сої.
     4. Департаменту ринків  продукції  рослинництва  та  розвитку
насінництва    (Сорока),   Департаменту   фінансово-кредитної   та
податкової політики (Ніколаєнко)  спільно  з  іншими  структурними
підрозділами   міністерства   надавати   Агрофірмі  "Соя  України"
необхідну допомогу щодо розвитку виробництва та переробки сої.
     5. Міністерству    агропромислового    комплексу   Автономної
Республіки Крим,  головним управлінням сільського  господарства  і
продовольства  облдержадміністрацій подати Міністерству пропозиції
щодо посівних площ сої в структурі сільськогосподарських  культур,
починаючи з 2001 року (додаток).
     6. Міністерству   агропромислового    комплексу    Автономної
Республіки  Крим,  головним  управлінням сільського господарства і
продовольства  облдержадміністрацій   (згідно   додатку)   сприяти
створенню   інтегрованих   формувань  по  виробництву  насіння  та
товарного зерна сої.
     7. Департаменту  ринків  продукції  рослинництва  та розвитку
насінництва,  Департаменту   фінансово-кредитної   та   податкової
політики  фінансування  зазначеної Програми передбачити за рахунок
коштів Державної програми селекції в рослинництві.
     8. Департаменту    міжнародної    інтеграції,   інвестиційної
політики  та  розвитку  аграрного  бізнесу  (Омельяненко)  визнати
пріоритетним  використання  іноземних  кредитів  та інвестицій для
виробництва товарної сої та насіння Агрофірму "Соя України".
     9. Контроль  за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника
Міністра Рижука С.М.
 
 В.о. Міністра                                           Ю.Я.Лузан
                                              Затверджено
                                       Наказ Міністерства аграрної
                                       політики України
                                       27.12.2000 N 271
                              Програма
                       розвитку виробництва
                         та переробки сої
                       на 2001 - 2005 роки
     Соя є одним  із  головних  джерел  кормових  та  продовольчих
ресурсів,   що  традиційно  виробляються  на  півдні  України.  Це
обумовлено,  перш за все вигідним  географічним  розташуванням  та
сприятливими   грунтово-кліматичними   умовами.   Без   зерна  сої
неможливо вирішити  проблему  збалансованого  раціону  кормів  для
високопродуктивних   тварин,   повноцінного  забезпечення  потреби
багатьох галузей промисловості у  рослинних  білках.  Соя  одна  з
найбільш   рентабельних  культур  для  півдня  України.  Тільки  в
господарствах Херсонської області у 1983  та  1984  роках  посівна
площа  сягала  20000  га.  Однак,  починаючи  з середини 80 років,
виробництво сої почало невпинно скорочуватися і в 1996  році  було
лише 4300 га посівів, а валовий збір склав 5700 т насіння сої.
     Серед головних причин значного  зменшення  виробництва  зерна
сої  слід відмітити розрізненість інтересів всіх учасників процесу
виробництва зерна від наукових  розробок  до  кінцевого  продукту,
погіршення    ресурсного    забезпечення   господарств,   зниження
технологічної дисципліни,  а також наявність недоліків  в  системі
виробництва насіння сої.  В найближчі роки є об'єктивна можливість
довести посівні площі до 30 000 га, валовий збір з 16 009 т у 2001
році до 48 000 т у 2005 році. Однак специфіка переходу до ринкової
економіки потребує адекватного механізму управління  виробництвом.
Слід   зазначити,   що   дійових  ринкових  механізмів  управління
результативністю економічних систем в сільському  господарстві  ще
не сформовано.  Чітко не визначені напрямки розвитку інтеграційних
процесів і  створення  на  їх  базі  різноманітних  організаційних
структур, які беруть участь у формуванні ринку зерна.
     На сучасному   етапі   в   умовах   економічної   кризи    та
розбалансованості     фінансово-господарського    механізму    для
налагодження виробництва  зерна  сої  та  її  переробки  необхідно
здійснити   певну   організаційну  реформу.  Реорганізація  галузі
можлива тільки за умови  наявності  чіткої  стратегії  виробництва
цієї  культури.  Нова  стратегія  повинна  дозволити  на  підставі
вивчення та адаптації кращих світових досягнень постійно розвивати
власну   науково-виробничу   базу.   Тільки   через  вдосконалення
біологічних та технологічних основ виробництва і повну  інтеграцію
підприємства зможуть стабільно працювати та розвиватися в сучасних
умовах.  Повна інтеграція передбачає  розвиток  на  довгостроковій
основі взаємовигідного співробітництва науково-дослідних установ з
господарствами-виробниками    сільськогосподарської     продукції,
підприємствами   переробної  галузі,  торговими  організаціями  та
фінансовими установами.  Така система  інтеграції  охопить  повний
виробничий   цикл   -   від  передпосівного  обробітку  грунту  до
реалізації продуктів переробки.
     В цій  Програмі  запропоновано  механізм розвитку виробництва
сої  в  Україні  шляхом  створення   регіональних   центрів,   які
об'єднаються під егідою ЗАТ Агрофірма "Соя України". Першим кроком
реалізації цієї Програми є створення ЗАТ Агрофірма "Соя  України",
в  котру ввійшли науковці та виробники Автономної Республіки Крим,
Запорізької, Херсонської, Одеської областей та м. Києва.
     Головна мета  Програми  розвитку виробництва та переробки сої
на 2001-2005 роки - довести в 2005 році вирощування зерна сої,  як
стратегічної високобілкової і олійної культури до 48 000 тонн.
     Досвід країн, які вирощують і використовують сою, переконливо
доводить,  що  це  найбільш  швидкий  шлях  вирішення продовольчої
проблеми,  формування  ресурсів   високопротеїнових   кормів   для
тваринництва  і  птахівництва,  поліпшення  добробуту людей,  а її
вирощування та переробка на місці має давати не менше,  як 30 - 40
млн. грн. прибутку.
           Загальне значення вирощування сої в Україні
     Базовою основою  прийняття  "Програми розвитку виробництва та
переробки сої на 2001 - 2005 роки" є:
     1. Висока потенційна можливість входження України в ринок СНД
по сої і соєвих продуктах вітчизняного виробництва.
     2. Сприятливі   грунтово-кліматичні   улови   для   створення
"соєвого поясу" України і одержання стабільних високих врожаїв.
     3. Самостійне   бажання   багатьох   сільгосптоваровиробників
вирощувати,  використовувати в господарстві  сою  та  продукти  її
переробки.
     4. Наявність   районованих   високоврожайних    сортів    сої
української селекції для зон лісостепу,  північного,  центрального
та південно-західного степу,  для  районів  Полісся,  Прикарпаття.
Закарпаття та зрошуваних грунтів півдня України.
     5. Розроблені   технології   вирощування   сої   для   різних
кліматичних зон.
     6. Готовність  вчених,   комерційних   структур   спільно   з
сільгосптоваровиробниками  вирощувати  сою з одночасним вирішенням
часткового фінансування наукових досліджень.
     7. Органічне  поєднання  сої  в сівозмінах з традиційними для
України культурами - пшеницею, ячменем, кукурудзою, буряком.
     8. Технологія  вирощування сої практично не відрізняється від
технології  вирощування  традиційних  культур,  а  тільки   сприяє
високій культурі землеробства.
     9. Рентабельність вирощування сої сягає 100 - 120 відсотків.
     10. За рахунок кормів з використанням продуктів переробки сої
зберігання до 20-30 відсотків фуражного зерна.
     11. Збільшення добових приростів ваги тварин при використанні
в раціоні сої в 1,4-2 рази.
     12. Підвищення надоїв молока при використанні в годівлі сої в
1,3-1,6 рази
     13. Збільшення  врожаю  озимих  зернових,  кукурудзи на зерно
після сої як попередника на 10-15 відсотків.
     14. Підвищення родючості грунтів.
     15. Розробка  науково-дослідними  установами  обладнання  для
переробки сої та його часткове виробництво.
     "Програма розвитку виробництва та переробки сої на  2001-2005
роки"       сприятиме       поліпшенню      фінансового      стану
сільгосптоваровиробників  за  рахунок  підвищення   рентабельності
рослинництва,    тваринництва   та   птахівництва,   стимулюватиме
створення нових робочих місць,  підвищуватиме експортний потенціал
держави.
           2. Вирощування сої по інтенсивній технології
     Головною умовою  збільшення  валового  збору сої є підвищення
урожайності   за   рахунок   широкого   застосування   інтенсивної
технології    вирощування,   що   передбачає   цілісний   комплекс
послідовних операцій, спрямованих на отримання високого врожаю.
     Інтенсивна технологія   передбачає   використання  потенціалу
найбільш врожайних сортів,  високопродуктивної техніки, ефективних
засобів  захисту рослин та збалансованих норм внесення мінеральних
добрив з урахуванням фаз розвитку рослин.
     Технологія передбачає:
     - науково-обгрунтоване розміщення посівів  сої  по  найкращих
попередниках у сівозміні;
     - застосування диференційованої системи  обробки  грунту  для
створення  оптимального,  водно-повітряного  режиму  в поєднанні з
ефективним використанням комплексу хімічних засобів захисту рослин
для боротьби зі шкідниками, хворобами та бур'янами;
     - застосування тільки високоврожайних сортів сої;
     - сувора  технологічна дисципліна та проведення всіх операцій
з високою якістю.
     При впровадженні   цієї   технології   у  1986-1987  роках  у
колгоспах  та   радгоспах   півдня   України,   де   дотримувались
технологічних вимог, врожайність сої відповідно становила:
     - на богарі 15-20 ц/га;
     - на зрошенні 25-30 ц/га.
                    3. Біологічні особливості
     Інтенсивна технологія вирощування сої передбачає застосування
поопераційної технології з  урахуванням  біологічних  особливостей
рослин за фазами розвитку.
     1. Потреба у світлі та теплі.
     Соя -  світлолюбива та теплолюбива культура.  Сума ефективних
температур для повного її розвитку становить від 1600-2000 град. C
для  ранніх  сортів,  до  3200-3600 град.  C для пізніх.  В період
вирощування та дозрівання соя може переносити короткочасні  морози
до (-)2 град. C.
     Для активного  розвитку  цієї  культури  оптимальні ефективні
температури по фазах розвитку:
     Оптимальна температура повітря
     Набухання насіння та ріст паростків 15 - 20 град. C
     Паростки - поява третього справжнього листка 18 - 22 град. C
     Гілкування - бутонізація - квіткування 22 - 25 град. C
     Бобоутворення - налив насіння 20 - 23 град. C
     Дозрівання 18 - 20 град. C
     2. Споживання вологи.
     Соя достатньо  посухостійка  на початку росту та значно більш
вибаглива у фазі квіткування, бобоутворення та наливу насіння.
     Потреба сої  до  вологості грунту у фазах розвитку змінюється
наступним чином:
                                    Оптимальна вологість грунту, %
     Набухання насіння - паростки             80 - 100
     Поява третього листка,
     гілкування - бутонізація                 70
     Квіткування - бобоутворення              80
     Налив насіння                            80 - 70
     Дозрівання                               60
     3. Потреба у мінеральному живленні:
     При формуванні 1 ц насіння використовується 7,5 азоту, 2,5 кг
фосфору та 3,0 - 4,5 кг калію.
     Найбільша потреба  у  елементах мінерального живлення у фазах
розвитку рослин наступна:
     Паростки - поява третього листка          фосфор
     Гілкування                                азот, калій
     Бутонізація                               азот
     Квіткування-бобоутворення-налив насіння   азот, фосфор, калій
     У випадку  нестачі  у  грунті  легкорухомих  форм мінеральних
речовин  соя  особливо  відгукується  на  диференційоване,  дрібне
внесення   добрив   під   основний  обробіток  при  сівбі  та  при
підживленні.  До  50  -  70  %  загального  споживання  азоту  соя
відновлює  за  рахунок азотфіксації.  Сою можна вирощувати на всіх
різновидах грунтів.
                         4. Вибір сортів
     По комплексу господарське важливих показників виділяються:
     Сорт ЮГ  30.  Вегетаційний  період  його становить 86-92 дні,
повна стиглість настає в 3-й декаді серпня,  а  тому  цей  сорт  є
надійним попередником для озимої пшениці.  Висота рослин становить
65-90 см. Насіння середнє за розміром (маса 1000 насінин становить
156-170  г),  жовте  з  світлим  рубчиком,  а тому придатне як для
кормових,  так і для харчових цілей.  В насінні  міститься  37-39%
білка   та   20-23%  олії.  В  умовах  зрошення  при  оптимальному
забезпеченні   вологою   та   елементами   мінерального   живлення
врожайність сої при весняному висіві досягає 25-30 ц/га.  Цей сорт
є кращим для сівби після ячменю  і  може  забезпечити  врожайність
зерна на рівні 20-25 ц/га.
     Сорт ЮГ  40.  Ранньостиглий.  Вегетаційний  період  становить
100-110  днів,  повна  стиглість  настає  в першій декаді вересня,
районований у восьми областях України.  Рослини висотою 80-100 см.
Найнижчі  стручки  містяться на висоті 14-16 см.  Характеризується
високою стійкістю до вимокання в умовах зрошення.  Насіння  жовте,
вміщує,  в середньому, 39,6% білка та 22,1 % олії. Урожайність сої
в  умовах  оптимального  зволоження  становила   30-42   ц/га.   У
виробничих  умовах  при  інтенсивній  технології урожайність зерна
досягала 25-30 ц/га.
     Сорт ВІТЯЗЬ-50.    Середньостиглий.    Вегетаційний    період
становить 114-120 днів.  Повна стиглість настає в другій  половині
вересня. Рослини висотою 100-115 см,нижні боби містяться на висоті
15-16 см  і  вище,  що  забезпечує  мінімальні  втрати  зерна  при
збиранні комбайном.  Насіння вміщує 37-42% білка та 21-24% олії. В
умовах оптимального зволоження врожайність становить 35-38 ц/га. У
виробничих  умовах  передових господарств врожайність сої досягала
25-30 ц/га.  Державною  комісією  по  сортовипробуванню  цей  сорт
визнано  національним  стандартом для групи середньостиглих сортів
зони Степу.
     Аркадія одеська.   Скоростиглий.  Сорт  детермінантного  типу
росту,  кущ зжатий,  опушення стебла і стучків риже, густе. Підвид
слов'янський,  апробаційна група українка. Висота рослин 50-80 см.
Підсім'ядольне коліно зелене з чіткою  антоціановою  пігментацією.
Листки  трійчаті,  середнього розміру,  темно-зелені з загостреним
кінчиком.  Суцвіття  -   багатоквіткова   китиця,   колір   квіток
фіолетовий,  кількість  квіток  у китиці 10-12.  Боби бурі,  трохи
зігнуті,  в більшості 2 насінні.  Насіння овальне,  жовте, рідко з
пігментацією.  Рубчик великий,  темно-коричневий з білим вінчиком.
Маса 1000 насінин 150-180 г.  Високостійкий до посухи,  тривалість
вегетаційного періоду 95-110 днів.  Виділяється польовою стійкістю
до фузаріозу,  переноспорозу та інших хвороб.  У виробничих умовах
передових  господарств  врожайність  сої  "Аркадія  одеська" 28-33
ц/га. В її насінні міститься 42-43 % білка і 19-20% олії.
     Одеська 124.   Середньостиглий,   тривалість    вегетаційного
періоду  120-130  днів.  Сорт незакінченного типу росту,  опушення
стебла і стручків бобів руде.  Апробаційна група  флавіда.  Висота
рослин  80-110  см.  Забарвлення квіток фіолетове,  розмір листків
середній  з  загостреним  кінчиком.  Насіння   жовте,   гладеньке,
блискуче. Маса 1000 насінин 160 - 170 г. Сорт високо посухостійкий
з   доброю   реакцією   на   інтенсивні   фактори    землеробства.
Відзначається  польовою  стійкістю до фузаріозу,  переноспорозу та
інших хвороб. Урожай на суходолі 14-25 ц/га, при зрошенні - більше
30 ц/га. В насінні міститься 40-41 % білка і 20 - 22 % олії.
     Альтаїр. Ультраскоростиглий. Тривалість вегетаційного періоду
95-110 днів.  Сорт незакінченого типу росту,  кущ зжатий, опушення
стебла і стручків руде,  рідке.  Підвид слов'янський,  апробаційна
група українка.  Висота рослин 80-100 см.  Підсім'ядольне коліно з
сильно  вираженою  антоціановою  пігментацією.  Листки  трійчасті,
середнього   розміру   з   загостреним   кінчиком.   Колір  квіток
фіолетовий.  Стручки бурі,  сильно зігнуті, в більшості 3 насінні.
Насіння  крупне,  жовте,  часто  з  пігментацією.  Рубчик великий,
темно-коричневий.  Маса 1000 насінин 180-190 г.  В польових умовах
стійкий  до  грибкових  та  вірусних хвороб і патогенних бактерій.
Врожайність цього сорту 23-33,6  ц/га.  Насіння  містить  36-39  %
білка і 22-23 % олії.
     Успіх. Сорт   недетермінантного   типу   росту,  кущ  зжатий,
опушення  стебла  і   стручків   сіре,   густе.   Відноситься   до
маньчжурського    підвиду,   апробаційної   групи.   Відзначається
фіолетовим кольором,  форма листочків яйцевидна,  розмір середній,
облистяність  висока.  Рослини  досить стійкі до вилягання.  Форма
стручків пряма,  насіння жовтого кольору, рубчик сірий, середнього
розміру.  Маса  1000  насінин  160  -  180  г.  В  польових умовах
вражається пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом та фузаріозом,
повністю  стійкий до церкоспорозу.  Високопродуктивний,  придатний
для вирощування на насіння та зелену масу. Врожайність цього сорту
39,7 - 42 ц/га. Насіння вміщує 37-38 % білка і 22-24 % олії.
     Чорнобура. Скоростиглий.  Відзначається   холодостійкістю   у
вегетаційний   період.  Сорт  недетермінантного  типу  росту,  кущ
зжатий,  опущення   стебла   і   стучків   сіре,   густе.   Підвид
маньчжурського   підвиду,  апробаційна  група  імперфекта.  Висота
рослин  70-90  см.   Підсім'яне   коліно   з   чітким   фіолетовим
забарвленням. Квітки великі фіолетового кольору. У фазі дозрівання
боби темнокоричневі,  майже  чорні,  середнього  розміру.  Насіння
коричневе,  рубчик великий,  овальний.  Насіння дрібне,  маса 1000
насінин 130-150 г.  У польових  умовах  виділяється  стійкістю  до
грибкових   та   бактеріальних  захворювань.  За  роки  державного
випробування виявив високу продуктивність у  всіх  зонах  України.
Врожайність по зонах в середньому досягла 22 - 26,5 ц/га.  Насіння
вміщує 37-38 % білка і 20- 21 % олії.
     Мар'яна. Скоростиглий.  Тривалість  вегетації в степовій зоні
110-115 днів,  в  Лісостеповій  і  Поліській  130-140  днів.  Сорт
недетермінантного  типу  росту,  кущ  зжитий,  опушення  стебла  і
створок бобів руде, густе. Підвид маньчжурський, апробаційна група
латіфолія.  Висота  рослин  70-90 см.  При появі сходів підсім'яне
коліно   має   чітке   фіолетове   забарвлення.   Форма    листків
овально-видовжена з загостреним кінчиком,  розмір середній. Квітки
крупні,  фіолетові.  Біб   лущильного   типу,   пергаментний   шар
розвинутий  слабо,  середня  кількість  бобів  на  рослині  30-50,
максимальна - до 150. Форма бобів слабо зігнута, колір коричневий,
лінійний.  Маса  1000  насінин  170-190 г.  Відзначається польовою
стійкістю до  основних  грибкових  та  бактеріальних  захворювань.
Врожай досягає 29,6-30,9 ц/га. В насінні міститься до 35% білка та
26,2% олії.
     Хаджибей. Середньостиглий. Вегетаційний період 114 днів. Сорт
відноситься  до   маньчжурського   підвиду,   апробаційної   групи
латіфоліт.  Рослини  виділяються  густим рижим опушенням головного
стебла,  бокових гілок і створок бобів.  Листки  яйцевидної  форми
середнього   розміру,   з   загостреним   кінчиком.  Форма  рослин
компактна,  головне стебло з прямим  закінченням  верхівки.  Колір
квіток  білий,  тип  стручка  лущильний.  Окраска  насіння жовта з
крупним  чорним  рубчиком.  Високорослий  (96,6  см),  стійкий  до
вилягання, осипання і посухи, нижні стручки у нього прикріплені на
значній відстані від поверхні грунту,  стійкий  до  пероноспорозу,
аскохітозу та бактеріозу.  Врожайність цього сорту досягає 25,7-41
ц/га, містить 36,9% білка та 21,8% олії.
                          5. Попередники
     Сою розміщують на  полях  відносно  чистих  від  бур'янів,  з
оптимальними   запасами   вологи   та  поживних  речовин.  Кращими
попередниками для неї є озима і яра пшениця, озиме жито, озимий та
ярий  ячмінь,  кукурудза  на зерно,  силос і зелений корм.  У свою
чергу соя є прекрасним попередником для кукурудзи,  озимої пшениці
та   інших   зернових,  кормових  та  овочевих  культур.  Особливо
ефективно використовуються переваги сої на зрошенні  при  сумісній
сівбі з кукурудзою смугами (чередування по шість рядків).
                       6. Обробіток грунту
      Основний обробіток  грунту  полягає  в проведені одного-двох
лущінь на глибину 8-10 см,  плануванні поля,  внесенні  добрив  та
оранці плугом з передплужником на глибину 22-25 см після стернових
попередників та на глибину 25-30 см після кукурудзи.  На полях, де
з  осені  грунт  не  підготовлений,  слід  провести  передпосівний
обробіток грунту.  Оранку грунту,  як виняток,  слід завершити  не
пізніше середини березня.  У квітні слід застосовувати поверхневий
обробіток грунту з  глибоким  рихленням.  Передпосівний  обробіток
грунту   повинен   бути  мінімальним,  та  водночас  забезпечувати
знищення  проростків  та  сходів  бур'янів,   збереження   вологи,
додаткове  вирівнювання поверхні поля.  Якщо з осені не вирівняно,
весною  проводять  проміжну  культивацію   на   10-12   см.   Така
культивація  виконується  і  при  необхідності  довнесення добрив,
передпосівну культивацію проводять на глибину 5-6 см з  одночасним
внесенням гербіцидів.  Зменшення кількості обробок та застосування
комбінованих агрегатів  сприяє  збереженню  оптимальної  структури
грунту.  На  зрошенні  ефективні дві весняні обробки:  при масових
сходах ярих та зимуючих бур'янів,  друга (передпосівна) при  появі
середньопізніх   бур'янів   (амброзії,   курячого   проса  щириці,
канатника, дурнишника) з одночасним внесенням гербіцидів.
     Необхідні умови   оптимального   загортання  та  рівномірного
проростання насіння:
     - мілке розпушення;
     - передпосівна культивація;
     - внесення гербіцидів.
     Найбільш поширеними та ефективними гербіцидами під сою є:
     - ДУАЛ (96 % к.е.)       доза        2,5 л/га
     - АЦЕТАЛ                 "           4-5 л/га
     - ХАРНЕС                 "           1,5-3 л/га
     - СТОМП                  "           4-5 л/га
     - БАЗГАН, БЛАЗЕР         "           1,5-2 л/га
     Останні два   застосовуються  у  боротьбі  з  широколистовими
бур'янами під час вегетації рослин сої, коли бур'яни перебувають у
фазі  3-4  листків,  а  висота  не перевищує 5-8 см.  Інші вказані
гербіциди  використовуються  для  боротьби,  головним  чином,   зі
злаковими  бур'янами  і  вносять  їх  у  дозах 4-5 л/га тільки під
передпосівну культивацію або ж до сівби  чи  після  неї  до  появи
сходів  сої  (ДУАЛ,  АЦЕТАЛ,  ХАРНЕС,  СТОМП)  з  заробкою в грунт
боронами на глибину не менше як 3 см.
                        7. Внесення добрив
     Дози і співвідношення мінеральних добрив визначають, виходячи
із запланованого рівня врожаю зерна на кожному конкретному полі та
наявності поживних речовин.
     На формування 1 ц зерна сої в середньому витрачається:
     - азот 6,8 кг
     - фосфор 2,8 кг
     - калій 3,6 кг
     Отже враховуючи потребу в елементах живлення на 1  га,  треба
вносити:
     - азоту3  30 кг/га
     - фосфору 60 кг/га
                      Середні дози внесення
               фосфорних та калійних добрив під сою
 
------------------------------------------------------------------
|Забезпе- |Наявність у грунті| Середні дози добрив, кг д.р. на га|
|чення    |------------------+-----------------------------------|
|грунту   |Фосфор  | Калій   |    Фосфор      |      Калій       |
|---------+--------+---------+----------------+------------------|
|         |        |         |богара|зрошення | богара  |зрошення|
|---------+--------+---------+------+---------+---------+--------|
|дуже     |менше   | менше   |      |         |         |        |
|низьке   |10      | 50      |80-90 |100-120  | 60-80   |80-100  |
|         |        |         |      |         |         |        |
|низьке   |11-15   | 51-100  |60-80 |80-90    | 40-60   |60-80   |
|         |        |         |      |         |         |        |
|середнє  |16-30   | 101-200 |40-60 |60-80    | 20-40   |40-60   |
|         |        |         |      |         |         |        |
|підвищене|31-45   | 201-300 |20-30 |40-60    | не      |20-40   |
|         |        |         |      |         | вносять |        |
------------------------------------------------------------------
     На легких  грунтах  доцільно  вносити  30  кг/га  калію.   Як
правило, всі мінеральні добрива вносять під оранку. При визначенні
норм азотних добрив слід враховувати,  що в середньому  60%  своїх
потреб  в азоті рослини сої задовольняють за рахунок його фіксації
з повітря  бульбочками,  що  утворюються  на  коренях  рослин  при
обробці   рослин  нітрагіном.  Насіння  оброблюється  напіввологим
способом у день сівби на критих площадках або ж у коморах, куди не
досягають безпосередні сонячні промені.
     Рис. 1. Розміщення посівів сортів сої різних груп стиглості в
Україні (відсутній).
                             8. Сівба
      Сіють сою, коли грунт добре прогріється і на глибині заробки
насіння  середньодобова  температура  становить  12-14  град.   C.
Звичайно  це  буває  наприкінці квітня - на початку травня.  Сівба
починають з більш пізньостиглих сортів і закінчують  скоростиглими
сортами.  Найбільш  прийнятим  способом  сівби  є  широкорядний  з
шириною  міжрядь  45-60-70  см.  При  вирощуванні  середньостиглих
сортів доцільно дати перевагу ширині міжрядь 45 см.
     Норму висіву для дуже скоростиглих  та  ранньостиглих  сортів
складає  600-700,  а  середньостиглих  сортів 500-600 тис.  схожих
насінин на 1 га,  що у ваговому відношенні складає  90-110  кг/га.
Глибина  заробки насіння при достатньому зволоженні верхнього шару
грунту становить 3-4 см,  а  при  пересиханні  посівного  шару  її
доцільно збільшити до 5-6 см.
     Висівають сою за допомогою сівалок СПС-12,  СЗП-3,6,  СО-4,2,
ССТ-12А  та  іншими переобладнаними зерновими,  овочево-буряковими
сівалками, які мають пристосування для висіву насіння сої.
                      9. Догляд за посівами
     Під час   догляду  за  посівами  поряд  з  хімічним  захистом
інтенсивна технологія  передбачає  систему  агротехнічних  засобів
боротьби з бур'янами, яка включає боронування до та після сівби на
одну - дві культивації міжрядь,  а також захист від  шкідників  та
хвороб,  проведення  вегетаційних  заходів поливів тощо.  Найбільш
поширеними шкідниками сої на півдні країни є  павутинний  кліщ  та
акацієва  вогнівка.  Проти  кліща використовують БІ-58 (новий) 40%
к.е.  у дозі  іл/га.  Для  зниження  акацієвої  вогнівки  під  час
масового  льоту  метеликів  та  відкладання  яєць  ефективне  2  -
3-разове обприскування посівів 20% к.е. СУМДИЦИНУ (0,5 л/га).
                        10. Режим зрошення
     Водозберігаючий режим   зрошення   передбачає   диференційний
підхід  до  призначення  поливів.  На початковому періоді росту та
розвитку рослин  сої  у  звичайні  роки  цілком  вистачає  запасів
грунтової   вологи.   Лише  в  умовах  весняної  посухи  проводять
передпосівний полив 200-300 м.  куб. води на 1 га, або ж по сходах
сої.  В  залежності від погодних умов,  запасів вологи з грунті та
сорту,  що  вирощується,  за  вегетацію  необхідно  провести   3-4
вегетаційні поливи (норма 450-600 м.  куб.  на 1 га),  починаючи з
середини червня і до середини  серпня.  В  посушливі  роки  поливи
починають  до  цвітіння  рослин  і  закінчують  наприкінці серпня.
Особливо добре реагує на проведення  ранніх  поливів  скоростиглий
сорт  ЮГ-30.  Особливо  чутлива  соя до зрошення у фазах цвітіння,
утворення та наливу  бобів.  У  цей  період  необхідно  призначити
поливи при вологості у шарі грунту:
     - 0,5-0,7 % НВ на середніх;
     - 60-65 % на легких;
     - 75-80 % на вологих грунтах.
     Одна з  основних   вимог   технології   вирощування   сої   в
післяукісних  та  післяжнивних  посівах  -  скорочення до мінімуму
розриву у часі  між  збиранням  попередника  та  сівбою.  Найкраще
вдається  при застосуванні прямої сівби в стерню сівалками СЗС-2,1
на глибину 2,0-2,5 см з нормою висіву 800-900 тис.  схожих насінин
на 1 га,  внесення гербіциду та поливом нормою 300-350 м.  куб. на
га.
     Після появи сходів норму вегетаційних поливів  підвищують  до
400-500   м.   куб.   на   га.   В   післяукісних   посівах  краще
використовувати середньоранні сорти сої типу ЮГ-40 при сівбі до  1
червня,  а  в післяжнивних - ранньостиглі (ЮГ-30) при сівбі до 1-5
липня. Кращим попередником для післяжнивної сівби є озимий ячмінь,
зібраний  на  зерно.  Як  і  в післяукісних посівах,  спосіб сівби
рядковий.  У подальшому агротехніка в післяукісних та післяжнивних
посівах  така  ж,  як  при  сівбі  весною.  Для  зрошення найкраще
застосовувати дощувальні машини з малою інтенсивністю подачі  води
та дрібним каплеутворенням (ДНЕПР, ФРЕГАТ), що запобігає поляганню
рослин.
                       11. Збирання врожаю
     Сою збирають при повному дозріванні зерна (вологість  14-16%)
у стислі строки. Спосіб збирання - однофазний з прямим скошуванням
та  обмолотом  зернозбиральними  комбайнами,  переобладнаними   на
низький (6-8 см) зріз.
     Коли збирають  зерно  сої  вологістю  10-15%  частота  оберту
молотильного   барабану   має  становити  450-600  об/хв.,  а  при
вологості 16-20%  її збільшують до  650-800  об/хв.  При  обмолоті
сухої  маси  зазори  в барабані становлять 30-38 мм на вихід 22-26
мм,  а при обмолоті вологої маси - відповідно 26-34 та  12-20  мм.
Оптимальною, при збиранні врожаю, є швидкість агрегату 3-4 км/год,
на вирівняних ділянках вона може бути збільшена до 5  км/год.  При
виконанні   позначених   вище  рекомендацій  загальні  витрати  на
втілення цієї програми за умов засівання сої на площі 28 500 га  у
Херсонській області становлять 32,82 млн.грн., з них
     1,51 млн.грн.           паливно-мастильні матеріали
     4,1 млн.грн.            насіння
     3,9 млн.грн             міндобрива
     12,14 млн.грн           гербіциди
     11,17 млн.грн.          витрати по обслуговуванню посівів
     При урожайності  зерна 15,7 ц/га та валовому зборі зерна 45,3
тис.т загальна вартість зерна,  за ціною на 2001 р приблизно  1000
грн/т складає 45,3 млн.грн., собівартість зерна сої за 1 ц - 73,75
грн.  Отже,  загальний прибуток по області становитиме 12,48  млн.
грн.,   а   рівень   рентабельності  виробництва  36,4%  при  100%
товарності.
       12. Технологічні витрати на вирощування 1000 га сої
                з врожайністю не менше 20 ц з 1 га
     1. ОРАНКА                        38 760 грн.
     2. ВИРІВНЮВАННЯ                  12 320 грн.
     3. КУЛЬТИВАЦІЯ                   23 920 грн.
     4. ВНЕСЕННЯ ГЕРБІЦИДІВ           156 000 грн.
     5. ПЕРЕДПОСІВНА КУЛЬТИВАЦІЯ      25 300 грн.
     6. МІНДОБРИВА                    27 420 грн.
     7. ПОСІВ                         10 150 грн.
     8. ВКАТУВАННЯ ГРУНТУ             3 440 грн.
     9. СТРАХОВІ ГЕРБІЦИДИ            112 000 грн.
     10. ПОЛИВ 5 РАЗІВ                120 000 грн.
     11. ЗБІР                         48 200 грн.
     12. ДОСУШУВАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ      6 670 грн.
     13. ВАРТІСТЬ НАСІННЯ             200 000 грн.
     14. ТРАНСПОРТУВАННЯ              189 570 грн.
     РАЗОМ                            973 750 грн.
     Найбільш поширені гербіциди:
     1. ПІВІТ  - страховий гербіцид на 1000 га застосовується
     1000 кг
     Вартість 1000 кг - 8000 USD
     2. ХЕРНЕС - 2500 кг на 1000 га.
     Вартість 1000 кг - 6000 USD
                    13. Програма селекції сої
     У селекційно-генетичному   інституті   (м.   Одеса)   успішно
реалізується генетично обгрунтована селекційна  програма  з  соєю,
направлена  на  створення  сортів на широкій адаптивній основі.  В
результаті  вивчення  холодо-  і   посухостійкості,   реакції   на
тривалість  світового  періоду  великого набору генотипів світової
колекції  виділили  високо   адаптивні   форми,   які   інтенсивно
використовуємо в програмах схрещування.
     У відповідності   з   Державною   програмою    "Селекції    в
рослинництві"  необхідно провести закупівлю високоврожайних сортів
сої (1 класу), в Каховському агротехнікумі. Селекційно-генетичному
інституті  м.  Одеса,  НПСО  "Насіння  Криму" м.  Сімферополь,  СП
"Укрсоя-21"  та  розподілити  це  насіння  серед  виробників   ЗАТ
"Агрофірма "Соя України" в Автономній Республіці Крим, Херсонській
та Одеській областях для сівби в 2001 році.
 
--------------------------------------------------------------
|Виробники |Посівна|Кількість насіння,|Вартість |Врожайність,|
|(області) |площа, |для сівби в т.    |насіння, |тонн.       |
|          |тис.га |                  |тис. грн.|            |
|----------+-------+------------------+---------+------------|
|АР Крим   |5      |500               |550      |8000        |
|Херсонська|5      |500               |550      |8000        |
|Одеська   |5      |500               |550      |8000        |
|Всього    |15     |1500              |1650     |24000       |
--------------------------------------------------------------
     В Україні   склалися   досить   сприятливі   передумови   для
розширення виробництва сої:  відповідні грунтово-кліматичні умови,
вітчизняні конкурентоспроможні сорти, сучасні енергозаощаджувальні
технології переробки,  а також  відповідний  потенціал  і  трудові
ресурси.  Це  дозволяє  сподіватись,  що  використання сої в нашій
країні  дасть  змогу  поліпшити  якість   кормових   та   харчових
продуктів,  сприятиме  створенню  їх нових видів (у тому числі для
лікувально-профілактичного і дитячого харчування). Про це свідчать
і  економічн  показники  -  кормові  та харчові вироби з сої в 4-6
разів дешевші,  ніж традиційні  мають  більш  збалансований  склад
поживних речовин.
     Таким чином,  соя  для України набуває соціального значення і
може стать одним з чинників продовольчої безпеки держави.  Перш за
все  для  цього  потрібні  вітчизняні  конкурентоспроможні  сорти,
особливо такі як  Юг-30,  Юг-40,  Витязь-50,  Фаетон  та  інші.  В
селекційно-генетичному  інституті  (м.Одеса)  успішно реалізується
генетично-обгрунтована селекційна програма з соєю,  направлена  на
створення сортів на широкій адаптивній основі. Найбільший внесок в
нашу селекційну програм) батьківських форм  внесли  канадський  та
американський  сорти.  Районовані  в 1985-1990 роках сорти Аркадія
одеська та Одеська-124 займають зараз провідне місце і Україні.  В
Одеській,  Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях посіви
Аркадією   одеською   перевищують   50%   посівів   сої.    Значне
розповсюдження     цінні     сорти     одержали    в    Донецькій,
Дніпропетровській,  Кіровоградській областях.  В останні  роки  до
Державного  реєстру  сортів  України занесені нові сорти.  В цьому
році високих врожаїв сої добились такі господарства:  Держтехнікум
"Каховський" радгосп "Каховський". На Херсонщині отримали більш як
по 20 центнерів сої з одного гектара.
     Для виконання  Програми ЗАТ "Агрофіма "Соя України" необхідно
займатися  вирощуванням  насіння  сої.  Для  сівби  у  2002   році
необхідно  мати  1500  тонн цінного насіння,  що дозволить засіяти
площі не менше,  як двадцять тисяч гектарів. Планується вносити це
насіння сої на площі 850 гектарів, орендованих ЗАТ "Агрофірма "Соя
України"  у  Миколаївській  та  Херсонській  областях,  для   чого
потрібно отримати в 2001 році кошти 3,5-4 млн.  грн. для закупівлі
насіння елітних сортів, гербіциди, добрива, техніку та ПММ.
     1. Посівна площа               - 850 га
     2. Врожайність                 - 18 ц/га
     З. Валовий збір                - 1500 тонн
     4. Оплата праці                - 685 000 грн.
     5. Купівля насіння (85 тонн)   - 207 000 грн.
     6. Гербіциди:
     роксил                           13 400 грн.
     харнес                           136500 грн.
     денис                            21600 грн.
     реглон                           90400 грн.
     7. ПММ                           300000 грн.
     8. Міндобрива:
     аміачна селітра                  18100 грн.
     суперфосфат                      66600 грн.
     9. Комбайни КЗС - 9.1 (4 шт.)    1842000 грн.
     10. Плуги ПЛН - 5.35 (5 шт.)     385000 грн.
     11. Сівалки СКПН-12 (3 шт.)      93000 грн.
     12. Обприскувачі ОП-2000 (1 шт.) 20000 грн.
     13. Культиватори КРП-5.6 (2 шт)  25000 грн.
     14. Інша техніка                 185000 грн.
     Всього:                          4088600 грн.
     Однак певною  мірою  гальмують виконання цієї важливої справи
недосконалість нормативної та законодавчої баз  використання  сої,
застарілість  та  відсутність  сучасного технологічного циклу щодо
перспективи виробництва та переробки  сої.  Тільки  при  підтримці
держави  ЗАТ  "Агрофірма  "Соя  України"  зможе  виконати Програму
розвитку виробництва та переробки сої,  як одної  з  перспективних
культур в забезпеченні повноцінного харчування населення країни.
              14. Першочергові заходи по реалізації
        "Програми розвитку виробництва та переробки сої на
                        2001 - 2005 роки"
     1. Першочерговим  завданням є визначення базових насінницьких
господарств для розмноження високоврожайних сортів сої української
селекції (розробники Інститут землеробства,  с.  Чабани,  Інститут
кормів,  м.  Вінниця,  Селекційно-генетичний інститут,  м.  Одеса,
Інститут    рослинництва,    м.   Харків,   Інститут   зрошуваного
землеробства, м. Херсон).
     2. Визначення   базових   господарств   з  високою  культурою
землеробства для вирощування насіннєвої та товарної сої.
     3. Передбачити  виділення бюджетних коштів Державної програми
селекції в рослинництві для  закупівлі  елітного  насіння  сої,  а
також  на  вирощування  еліти  науково-дослідницькими  установами,
створення галузевого страхового фонду насіння сої.
     4. Кількість  базових  господарств не обмежується.  Критерієм
може бути тільки відповідність господарства вимогам по вирощуванню
сої і наявність матеріально-технічної бази.
     5. Особливу увагу приділити по включенню до  "соєвого  поясу"
господарств різної форми власності Лісостепу та північного Степу :
Вінницька,   Черкаська,   Київська,    Житомирська,    Полтавська,
Харківська,    Дніпропетровська,    Запорізька,    Кіровоградська,
Хмельницька,  Херсонська,  Чернівецька,   Одеська,   Миколаївська,
Тернопільська, Луганська, Донецька області.
 
 Рік        Посівна площа,  Виробництво зерна,
            тис.га          тис.тонн
 
 2001       15              24
 2002       20              32
 2003       25              40
 2004       30              48
 2005       35              56
     6. Розпочати  з 2001 року планомірне збільшення посівів сої з
поступовим наближенням до природного поєднання бобових і  злакових
компонентів в сівозмінах, враховуючи наукові рекомендації закладів
Української академії аграрних наук, практичні результати вирощення
сої в базових господарствах та досвід інших країн.
     7. Стимулювати  значне  розширення  посівів  сої в Автономній
Республіці Крим,  південних областях України,  в  яких  накопичено
багатий досвід її вирощування.
     8. Внести  зміни  в навчальні плани вищих навчальних закладів
сільськогосподарського   спрямування   по    вивченню    новітньої
технології  вирощення сої,  обладнання для її переробки на кормові
та харчосмакові цілі.
     9. Вивчити  досвід  країн,  які  приймали  державну  програму
виробництва сої (Італія, Бразилія, Аргентина, США).
     10. Застосувати ринкові механізми по  стимулюванню  вкладення
коштів комерційними структурами в виробництві сої.
     11. Створити  за  участю   Міністерства   аграрної   політики
України,   Української   академії  аграрних  наук  та  комерційних
структур постійно діючий орган по впровадженню  Програми  розвитку
виробництва   та   переробки  сої  на  2001-2005  роки  з  правами
координації,  проведення системного  аналізу  та  вирішення  інших
практичних питань сільгосптоваровиробників по вирощуванню сої.
     12. Реалізація продукції із сої  дає  можливість  забезпечити
ріст  доходів  в  перерахунку на 1 га орної землі більше,  ніж в 4
рази.
 
 Заступник начальника Департаменту
 ринків продукції рослинництва та
 розвитку насінництва                                  Т.Т.Сідоров
 
 Генеральний директор ЗАТ
 "Агрофірма "Соя України"                          М.І.Александров
 
 Віце-президент представник ЗАТ
 "Агрофірма "Соя України"                              В.О.Щербина
                                                    Додаток
                                            до наказу Міністерства
                                            аграрної політики
                                            України
                                            27.12.2000 р. N 271
                        Перелік областей,
                в яких планується вирощування сої
     1. АР Крим
     2. Вінницька
     3. Волинська
     4. Дніпропетровська
     5. Донецька
     6. Житомирська
     7. Запорізька
     8. Київська
     9. Кіровоградська
     10. Луганська
     11. Миколаївська
     12. Одеська
     13. Полтавська
     14. Сумська
     15. Тернопільська
     16. Харківська
     17. Херсонська
     18. Хмельницька
     19. Черкаська
     20. Чернігівська
 
 Заступник начальника Департаменту                     Т.Т.Сідоров




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка