Законы Украины

Новости Партнеров
 

Про визнання недійсним талону-відмови у пропуску на митну територію України і про зобов"язання митниці здійснити митне оформлення товару без сплати мита та інших податків

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


              СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
                        П О С Т А Н О В А
                            14.01.2002
 
     Верховний Суд  України,  розглянувши  за  касаційною  скаргою
Центральної  енергетичної  митниці  (далі  - Митниця) у відкритому
судовому  засіданні  в  касаційному  порядку  справу  за   позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК "Альфа-Крекінг" (далі
- Товариство) до Митниці про визнання недійсним  талону-відмови  у
пропуску  на  митну  територію України (митному оформленні) товару
від 28 березня 2001 р.  N 32/01/006  і  про  зобов'язання  Митниці
здійснити  митне  оформлення  товару  без  сплати  мита  та  інших
податків на підставі статті 5  Закону  України  "Про  стимулювання
розвитку сільського   господарства   на  період  2001-2004  років"
( 2238-14 ) (далі - Закон  про  стимулювання  розвитку  сільського
господарства), встановив:
     товариство придбало   в  Компанії  "Ballista  LLC"  (США)  на
підставі укладеного з нею 18 січня  2001  р.  контракту  N  BL/k-1
дизельне  пальне  на  умовах  DAF  кордон  Білорусь  -  Україна  в
кількості 56400 кг.  Для митного оформлення і  пропуску  на  митну
територію України вказаного товару до Митниці і до відділу митного
контролю  митного  оформлення   енергоресурсів   у   м.   Конотопі
Товариство  передало  митну  декларацію  та рішення від 26 березня
2001 р.  у справі N 13/21 арбітражного суду міста  Києва  за  його
позовом до Митниці з таким самим предметом, як і у даній справі, і
претензію з вимогою здійснити митне оформлення дизельного пального
і  пропустити цей товар на митну територію України без сплати мита
та інших податків на підставі статті  5  Закону  про  стимулювання
розвитку сільського господарства ( 2238-14 ).
     Митниця відмовила  Товариству у митному оформленні і пропуску
на митну територію України дизельного пального без сплати мита  та
інших  податків,  оформивши  відмову оспорюваним талоном.  Відмова
Митниці мотивована неправильним застосуванням Товариством і  судом
положень Закону  про стимулювання розвитку сільського господарства
( 2238-14 ).
     Рішенням від 26 березня 2001 р.  у справі N 13/21 арбітражний
суд міста Києва задовольнив позовну вимогу Товариства до Митниці і
визнав  аналогічний талон недійсним.  Суд обгрунтував своє рішення
положенням  частини  другої  статті  5  Закону  про   стимулювання
розвитку сільського господарства ( 2238-14 ),  згідно  з  якою  не
застосовується стягнення  мита  та інших податків при сезонному (з
1 лютого  до  1  жовтня)  ввезенні  на  митну  територію   України
дизельного пального.
     Оскаржуваною постановою від 27 червня 2001 р. ( n0014800-01 )
Вищий арбітражний  суд  України  залишив  без  змін  рішення   від
6 квітня  2001 р.  і постанову від 23 квітня 2001 р.  арбітражного
суду міста Києва у даній справі,  якими задоволено позовні  вимоги
Товариства  і  визнано  недійсним  талон  про  відмову  у  митному
оформленні  та  пропуску  на  митну  територію  України  56400  кг
дизельного   пального   без   сплати  мита  та  інших  податків  і
зобов'язано Митницю здійснити митне оформлення  та  пропустити  на
митну  територію  України  вказаний товар без сплати мита та інших
податків.
     Вказані рішення  від  6  квітня  2001  р.  і постанова від 23
квітня 2001  р.  арбітражного  суду  міста  Києва  та  оскаржувана
Митницею постанова від 27 червня 2001 р.  ( n0014800-01  )  Вищого
арбітражного  суду  України  грунтуються на рішенні від 26 березня
2001 р.  арбітражного суду міста  Києва  у  справі  N  13/21,  яке
оцінене  арбітражними  судами  як  преюдиціальний факт,  який,  як
стверджується в цих судових актах,  відповідно до  статті  35  АПК
( 1798-12 ) не потребував повторного доказування.
     На думку судів,  факт  визнання  в  цьому  рішенні  права  на
ввезення на митну територію України дизельного пального без сплати
мита  та  інших  податків  на  підставі  статті   5   Закону   про
стимулювання розвитку  сільського  господарства  (  2238-14  )   є
достатньою  підставою  для  вирішення спорів в аналогічних справах
без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи
і  без належної оцінки доказів,  що мають юридичне значення для її
розгляду і вирішення спору по суті.
     Проте зазначена  позиція  арбітражних судів не є одностайною.
Зокрема,  Вищим господарським судом України  розглянута  касаційна
скарга Митниці на постанову від 8 травня 2001 р.  у справі N 22/47
арбітражного суду міста Києва,  якою залишено без змін рішення від
11  березня  2001  р.  цього  суду.  Вказаним  рішенням суд визнав
недійсним аналогічний талон-відмову і зобов'язав Митницю здійснити
митне  оформлення  і  пропустити  на  митну  територію України без
сплати мита та інших податків дизельне пальне Товариства обмеженою
відповідальністю  "НГК  "Альфа-Крекінг"  (позивач у даній справі).
Постановою від 30 серпня 2001 р.  N 248/11-297 Вищий господарський
суд  України  скасував рішення від 11 березня 2001 р.  і постанову
від 8  травня  2001  р.  арбітражного  суду  міста  Києва у справі
N 22/47,  обгрунтувавши її висновком про те,  що  арбітражний  суд
міста  Києва  неправильно застосував положення статті 5 Закону про
стимулювання розвитку сільського господарства  (  2238-14  )  щодо
ввезення  на  митну  територію  України  без  сплати мита та інших
податків дизельного пального.
     Таку ж  позицію  зайняв  Вищий  господарський суд України при
розгляді касаційного  подання  Прокурора  міста  Києва  у   справі
N 18/373  арбітражного  суду  міста  Києва  за  позовом Приватного
підприємства "Гарант-Люкс" до Митниці (постанова від 15  листопада
2001 р.).
     Заслухавши пояснення    повноважних   представників   сторін,
розглянувши  доводи,  на  яких  грунтується  касаційна  скарга   і
заперечення   проти   них,   перевіривши   матеріали   справи   та
проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних  обставин
правильність  застосування  Вищим  арбітражним  судом  України при
прийнятті  оскаржуваної  постанови   норм   матеріального   права,
Верховний  Суд  України  вважає,  що постанова Вищого арбітражного
суду України  від  27  червня  2001  р.  (  n0014800-01 ) підлягає
скасуванню на таких підставах.
     Закон про   стимулювання   розвитку  сільського  господарства
( 2238-14 ) визначає основні принципи державної політики на період
реформування сільського господарства протягом 2001-2004  років  як
пріоритетної галузі народного господарства.
     З метою реалізації визначених у ньому  принципів,  відповідно
до пункту   четвертого   "Прикінцевих   положень"   цього   Закону
( 2238-14  )  Кабінету  Міністрів  України  було доручено протягом
трьох місяців з дати набрання ним чинності (20  лютого  2001  р.),
тобто  до  20  травня  2001  р.,  внести на розгляд Верховної Ради
України пропозиції про приведення законів України у  відповідність
з  цим  Законом і прийняти нормативно-правові акти,  спрямовані на
його виконання.
     Протягом зазначеного тримісячного терміну  Кабінет  Міністрів
України  не  вніс  на розгляд Верховної Ради України законопроекти
(пропозиції) про приведення законів  України  у  відповідність  із
Законом про    стимулювання   розвитку   сільського   господарства
( 2238-14 ) і не прийняв власних правових  актів,  спрямованих  на
його виконання, зокрема частини другої статті 5.
     За такої ситуації, наведене положення названої частини другої
виключене з тексту статті 5 Законом України від 7 червня  2001  р.
N 2514-III  (  2514-14 ) "Про внесення змін до Закону України "Про
стимулювання розвитку сільського господарства на період  2001-2004
років".
     Отже, до  виключення  з  тексту  частини  другої   статті   5
вказаного Закону ( 2238-14  )  зазначене  положення  повинно  було
узгоджуватися  з  законами  України  про  оподаткування,  оскільки
стосувалося податкових пільг імпортерам дизельного пального.
     Відповідно до  законів  України  про  оподаткування  суб'єкти
підприємницької діяльності при імпорті в Україну  товарів,  робіт,
послуг (далі - імпортери товарів) зобов'язані сплачувати податки і
збори (обов'язкові),  платежі до бюджетів.  До Державного  бюджету
України  вони  сплачують  ввізне мито,  акцизний збір,  податок на
додану вартість та митний збір.
     Частина третя  статті   1   Закону   України   "Про   систему
оподаткування" (   1251-12   )   (далі   -   Закон   про   систему
оподаткування)   містить  імперативну  норму  про  те,  що  пільги
стосовно оподаткування не можуть встановлюватися  іншими  законами
України, крім законів про оподаткування.
     Аналогічна норма міститься в статті  1  Закону  України  "Про
порядок   встановлення  ставок  податків  і  зборів  (обов'язкових
платежів),  інших елементів податкових баз,  а  також  пільг  щодо
оподаткування" ( 171-14 ), згідно з якою пільги щодо оподаткування
встановлюються   або  змінюються  виключно  законами  України  про
оподаткування.
     Крім того,  відповідно  до частини п'ятої статті 1 Закону про
систему оподаткування  (  1251-12  )  зміни  і доповнення до цього
Закону,  інших законів України про оподаткування стосовно  надання
пільг вносяться не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового
бюджетного року і набирають чинності з початку  нового  бюджетного
року.  Отже,  частина  друга  статті  5  Закону  про  стимулювання
розвитку сільського господарства ( 2238-14 ) щодо пільг імпортерам
дизельного пального могла набрати чинності лише з 1 січня 2002 р.
     Закон про   стимулювання   розвитку  сільського  господарства
( 2238-14 ) за своїм  характером  і  цільовим  призначенням  не  є
законом  про  оподаткування.  Тому  норма  частини другої статті 5
цього Закону про податкові пільги імпортерам  дизельного  пального
суперечить  зазначеним принциповим положенням названих Законів про
оподаткування.
     Відповідно до   пункту  11.4  "Прикінцевих  положень"  Закону
України "Про  податок  на  додану  вартість"  (  168/97-ВР ) зміни
порядку  оподаткування  податком   на   додану   вартість   можуть
відбуватися  лише внесенням змін до цього Закону.  Зміни до Закону
України  "Про  податок  на  додану   вартість"   щодо   звільнення
імпортерів  дизельного  пального від податку на додану вартість на
підставі частини другої статті 5 Закону про стимулювання  розвитку
сільського господарства ( 2238-14 ) внесені не були.
     Отже, зазначена  норма  цього  Закону  ( 2238-14 ) суперечить
вказаному принциповому положенню Закону України  "Про  податок  на
додану вартість" ( 168/97-ВР ).
     До того  ж,  надання  цим  Законом  (  2238-14  )  пільг лише
імпортерам дизельного пального суперечило частині четвертій статті
13 Конституції  України ( 254к/96-ВР ),  в якій закріплено принцип
про те, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
     Верховний Суд   України   вважає,   що  подолання  колізійної
ситуації,  що  склалася  між  Законом  про  стимулювання  розвитку
сільського господарства  (  2238-14  )  і  законами  України   про
оподаткування,  має  відбуватися  шляхом  надання пріоритетності у
регулюванні податкових правовідносин спеціальним законам,  якими є
закони про оподаткування.
     Виходячи з викладеного,  на підставі статей 6,  19,  124, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР  ),  статей  39,  40,  49  Закону
України "Про  судоустрій" ( 3018-14 ),  керуючись статтями 111-17,
111-18, 111-19,  111-20 ГПК ( 1798-12  ),  Верховний  Суд  України
П О С Т А Н О В И В:
     постанову від  27  червня  2001  р.  (  n0014800-01  ) Вищого
арбітражного суду України,  постанову від  23  квітня  2001  р.  і
рішення від 6 квітня 2001 р. арбітражного суду міста Києва у даній
справі скасувати.
     Товариству з  обмеженою відповідальністю "НГК "Альфа-Крекінг"
в задоволенні позову відмовити.
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
 
 "Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського
 суду України у господарських справах", випуск 1, 2003 р.
 




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Валюта
USD27.17711
EUR31.97658
RUB0.46191
PLN7.6055
BYR
Реклама
Реклама



Наша кнопка