Законы Украины

Новости Партнеров
 

Щодо переоформлення та видачі нової ліцензії

Архів документів. Текст правового акту станом на 27 березня 2007 року


                ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
             РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
                             Л И С Т
                   29.12.2002  N 4-47-207/7084
 
           Щодо переоформлення та видачі нової ліцензії
 
     Державний комітет України з питань регуляторної  політики  та
підприємництва <...> повідомляє.
     Зазначаємо, що  Закон  України  від 01.06.2000 р.  N 1775-III
(  1775-14  )   "Про   ліцензування   певних  видів  господарської
діяльності" (далі - Закон  про  ліцензування)  не  містить  жодної
вказівки (вимоги),  яка б визначала, що орган ліцензування повинен
приймати від ліцензіата заяву на видачу нової ліцензії "не  раніше
ніж  за  два  тижні до закінчення дії попередньої ліцензії" або не
раніше будь-якого іншого строку,  який би відліковувався від  дати
закінчення дії попередньої ліцензії.
     Відповідно  до    частини   дванадцятої   статті   14  Закону
про  ліцензування ( 1775-14 ),  нова  ліцензія  видається  органом
ліцензування  не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо
виданої ліцензії.
     Законом про ліцензування ( 1775-14 ) також визначено випадки,
коли  орган  ліцензування  залишає  заяву  про видачу ліцензії без
розгляду (відповідно до  частини  восьмої  статті  10  Закону  про
ліцензування,  заява про видачу ліцензії залишається без розгляду,
якщо вона подана (підписана) особою,  яка не має на це повноважень
або документи оформлені з порушенням вимог цієї статті).
     Таким чином,  органи  ліцензування зобов'язані приймати заяви
від ліцензіатів на видачу нової ліцензії саме тоді, коли ліцензіат
подає таку заяву.
     Встановлення органом   ліцензування  певних  додаткових  умов
(крім тих,  що передбачені чинним  законодавством  України),  коли
заява   органом   ліцензування   не  приймається  до  розгляду,  є
незаконним.
     Стосовно <...> питання,  чи  застосовується  правило  частини
дев'ятої статті   16  Закону  про  ліцензування  (  1775-14  )  до
ситуації,  коли ліцензіат,  який має намір провадити зазначений  в
ліцензії  вид  господарської діяльності після закінчення строку її
дії,  подає заяву на отримання нової ліцензії,  а також чи можливе
застосування  до цієї ситуації підпункту 4.4.1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними  цільовими  фондами"  (  2181-14  ),  даємо наступне
роз'яснення.
     Згідно з  частиною   одинадцятою   статті   14   Закону   про
ліцензування (  1775-14  ):  "у  разі,  коли  ліцензіат  має намір
провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після
закінчення  строку  її  дії,  він повинен отримати нову ліцензію в
порядку, встановленому цим Законом".
     Стаття ж 16 Закону про  ліцензування  (  1775-14  )  визначає
підстави та порядок саме переоформлення ліцензії.
     При цьому  підстави  для  виникнення  зазначених  двох  видів
адміністративних  правовідносин  та  процедури  їх  здійснення  не
співпадають (так,  в одному випадку,  підстава:  закінчення строку
дії  попередньої  ліцензії   ліцензіата   і   бажання   ліцензіата
здійснювати зазначений в ній вид діяльності і надалі, для чого він
повинен отримати нову ліцензію,  в іншому  -  настання  змін,  які
мають значення для даних, що повинна містити ліцензія).
     З цього визначається, що переоформлення ліцензії та отримання
нової  ліцензії  є  абсолютно  різними   адміністративно-правовими
інституціями   і   правила,   визначені   в   нормах,  присвячених
переоформленню ліцензії,  в будь-якому разі не  застосовуються  до
відносин отримання нової ліцензії.
     У свою  чергу,  і  підпункт 4.4.1 Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими  фондами"  (  2181-14 ) в зазначеному випадку
застосовуватись  не  може,  оскільки  відсутня  така  її   суттєва
складова  як  множинне  (неоднозначне) трактування нормами прав та
обов'язків (до того ж регулююча дія  даної  статті  спрямована  на
врегулювання відносин у податковій сфері).
     Щодо викладених   в   абзаці  3  Вашого  листа  фактів  (щодо
конкретних випадків повернення Ліцензійною  комісією  МОЗ  України
заяв про видачу ліцензій) зазначаємо наступне.
     По факту першого повернення (із-за невідповідності відомостей
про місцезнаходження юридичної особи,  вказаних у заяві на  видачу
ліцензії,   відомостям   про   місцезнаходження  юридичної  особи,
визначеним у Свідоцтві  про  державну  реєстрацію),  вважаємо  дії
органу ліцензування правомірними.
     Порушення, яке  стало причиною першого повернення Ліцензійною
комісією МОЗ України заяви про видачу ліцензії,  підпадає під  дію
вимоги  абзацу 3 частини восьмої статті 10 Закону про ліцензування
( 1775-14 ).
     Дії органу  ліцензування  щодо  визнання   порушенням   факту
невідповідності  відомостей  про місцезнаходження юридичної особи,
вказаних   у   заяві   на   видачу   ліцензії,   відомостям    про
місцезнаходження  юридичної  особи,  визначеним  у  Свідоцтві  про
державну реєстрацію,  не можна вважати "формалізмом" (до  речі,  у
органу  ліцензування  в  зазначеній  ситуації  були  підстави  для
прийняття  рішення  про  відмову  у  видачі  ліцензії  на підставі
абзацу  2   частини  третьої  статті  11  Закону  про ліцензування
( 1775-14 ).
     У свою  чергу,  підставу  другого  повернення  заяви  органом
ліцензування вважаємо неправомірною в даному конкретному випадку.
     Чинним законодавством України у сфері ліцензування,  зокрема,
Ліцензійними  умовами  провадження  господарської   діяльності   з
медичної   практики,   не   передбачаються   вимоги   до  суб'єкта
господарювання - заявника на  видачу  ліцензії  щодо  наявності  в
установчих  документах  такого визначення (назви) виду діяльності,
яке б було тотожним із визначенням виду господарської  діяльності,
даним  у   відповідному  пункті  статті  9 Закону про ліцензування
( 1775-14 ).
     Вимога про    відповідність    формулювання    назви     виду
господарської   діяльності,   на   який   запрошується   ліцензія,
визначенню,  даному відповідним пунктом статті  9  Закону  України
"Про    ліцензування   певних   видів   господарської  діяльності"
( 1775-14 ), встановлена законом виключно для такого документа, як
заява про видачу ліцензії.
     Таким чином,  враховуючи наведене,  використання формулювання
виду діяльності,  яке містить статут суб'єкта  господарювання,  як
підставу   для  залишення  органом  ліцензування  його  заяви  без
розгляду, в зазначеному випадку вважаємо неправомірним.
 
 Заступник Голови                                      С.Третьяков
 
 "Податки та бухгалтерський облік",
 N 25, 27 березня 2003 р.
 




>





Последние новости

 
Курсы НБ Украины
Реклама
Реклама



Наша кнопка